Рішення № 24629265, 23.04.2012, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" квітня 2012 р. Справа № 5023/1134/12

вх. № 1134/12

Суддя господарського суду Лаврова Л.С.

при секретарі судового засідання Федорова Т.О.

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1 відповідача - не з*явився

розглянувши справу за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю"Влада-Агро"

до ПП ОСОБА_3 м. Харків

про стягнення коштів в сумі 58 355,88 грн.

ВСТАНОВИВ:

ТОВ "Влада-Агро" ( позивач) просить суд стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 ( відповідача) заборгованість

-за договором поставки за № 91 від 22.06.2011 року згідно додатку №1 від 22.06. 11 року у розмірі 21035,77 грн., основний борг 19400 грн., пеня за порушення грошових зобов*язань 1635,77 грн;

-за договором поставки № 92 від 22.06.2011 року додатку №1 від 22.06.2011 року у розмірі 6124,93 грн., у тому числі основний боргу 5690 грн., пеня 434,93 грн.;

-за договором поставки № 92 від 22.06.2011 року згідно додатку № 2 від 30.06.2011 року у розмірі 31 195,18 грн., у тому числі основний борг 28980 грн., пеня 2215, 18 грн. та судовий збір.

На адресу господарського суду Харківської області повернулась ухвала про порушення провадження у справі від 03 березня 2012 року, яка була надіслана на адресу відповідача ПП ОСОБА_3 вказану в позовній заяві із довідкою пошти в якій вказано, за закінченням терміну зберігання.

Відповідно до Закону України № 2453-VI "Про судоустрій і статус суддів", розділу XII Прикінцеві положення ч.3.3 п.14 ""Ухвала про порушення провадження у справі надсилається зазначеним особам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином".

В матеріалах справи міститься витяг з ЄДРПОУ в якому зазначено, що ПП ОСОБА_3 знаходиться за адресою: 61060, АДРЕСА_1 тобто за тією, котра вказана в позовній заяві. Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що сторони були належним чином повідомлені про дату та місце розгляду справи.

За таких обставин, справа розглядається на підставі ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами

Згідно положень ст.ст. 4-3, 33 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ч. 3 ст. 22 ГПК України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Враховуючи достатність часу, наданого позивачеві та відповідачеві для підготовки до судового засідання та підготовки витребуваних судом документів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, закріплені п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України, ст. 4-3 та ст. 33 ГПК України, суд вважає, що господарським судом в межах наданих йому повноважень сторонам створені усі належні умови для надання доказів у справі та є підстави для розгляду справи за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши надані позивачем документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

22.06.2011 року між позивачем та відповідчем було укладено договір поставки за № 91 від 22.06.2011 року ( а.с.13-15).

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначає договір як домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ч.1 ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму

У відповідності до предмету договору позивач зобов*язався поставити відповідачу товар для подальшої переробки, а відповідач зобов*язався прийняти та оплатити своєчасно товар ( п.1.1 догоовору). Сторони погодили найменування товару: борошно пшеничне вищого гатунку ТМ"Білий млинок" ( п.1.2 договору).

Оплата за отриману партію товару здійснюється відповідачем протягом 10 банківських днів з моменту одержання товару відповідачем ( п.5.1 договору).

22.06.2011 року сторони уклали додаток № 1 до договору, в рамках даного договору поставки позивач зобов*язався передати, а відповідач прийняти наступну продукцію: борошно пшениче вищого гатунку ТМ"Білий млинок" в кількості 8 тон на суму 24400 грн., про що сторони підписали видаткову накладну за № РН-0000050 від 22.06.2011 року на суму 24400 грн. ( а.с.17), продукція отримана за довіреністю ЯПП № 275582 від 22.06.2011 року особисто ОСОБА_3 ( а.с.18) яка частково була оплачена відповідачем в сумі 5000 грн. про що свідчить банківська виписка від 14.09.2011 року ( а.с.27).

22.06.2011 року між позивачем та відповідачем було укладено договір поставки за № 92 від 22.06.2011 року на поставку крупи пшеничної ТМ"Білий млинок", крупи ячмінної ТМ"Білий млинок", крупи горох /к/ ТМ"Білий млинок" ( а.с.19).

22.06.2011 року між сторонами було укладено додаткову угоду, в рамках договору поставки, у відповідності до якої позивач зобов*язався передати, а відповідач прийняти та оплатити продукцію крупу пшеничну ТМ"Білий млинок" , крупу ячмінну ТМ"Білий млинок" крупу горох/к/ ТМ"Білий млинок" ( а.с.22)., про що свідчить видаткова накладна № РН-0000056 від 2206.2011 року на суму 5689, 99 грн. ( а.с.23). та рахунки фактури за № СФ-0000041 від 22.06.2011 року на суму 30090,02 грн. та № СФ-0000050 від 30.06.2011 року на суму 28979,96 грн. ( а.с.29).

30.06.2011 року між позивачем та відповідачем було укладено додаткову угоду за № 2 про поставку в рамках даного договору крупи пшеничної ТМ"Білий млинок" на суму 28980 грн. ( а.с.24)., про що свідчить видаткова накладна за № РН-0000059 від 30.06.2011 року на суму 28979,96 грн. ( а.с.25). та довіреність за № 27584 ЯПП від 30.06.2011 року ( а.с.26).

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов"язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов"язку.

Зобов"язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України.

Названі норми передбачають, що господарські зобов'язання можуть виникати безпосередньо з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

За змістом ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.

Частиною 3 статті 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов"язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ст.193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно відлягає виконанню у цей строк (термін).

В силу ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. При цьому, згідно ст. 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Крім того, згідно статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Враховуючи вищевикладене та те, що сума заборгованості відповідачем не сплачена за таких обставин та враховуючи доведеність факту порушення відповідачем умов діючого законодавства, суд знаходить позовні вимоги обґрунтованими і підлягаючими задоволенню в частині стягнення з відповідача основної заборгованості в сумі 54070 грн.

Статтею 549 ЦК України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума, яку боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Умовами договору передбачена сплата пені в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожен день прострочення. Позивачем пеня розраховувалась з дотриманням вимог Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань".

Так, у відповідності до умов договору № 91 , 92 від 22.06.2011 року сторони передбачили, що за порушення строків розрахунків, передбачених п.5.1 договору, відповідач сплачує позивачу штрафну неустойку у вигляд пені в розмірі подвійної ставки НБУ, від заборогованності за кожний день прострочення розрахукнів, за весь період прострочки в зв*язку з чим, пеня в загальній сумі 4285,88 грн. підлягає стягнення з відповідача..

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав державне мито покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином судові витрати у даній справі покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.1,2,33,44,75,82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовільнити в повному обсязі.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь ТОВ"Влада-Агро" ( Кіровоградська обл, Добровеличківський район, с.Олександрівка, вул.Леніна, буд.30, код 32332018) суму основного боргу 54070 грн., пеня 4285,88 грн., судовий збір 1609,50 грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Лаврова Л.С.

рішення підписане 24.04.2012 року.