Рішення № 2462905, 27.08.2008, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа № 50/146

27.08.08

За позовом Київського природоохоронного прокурора в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції в м. Києві

до товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної фірми “Аглая”

про стягнення 136 351,00 грн

Суддя Головатюк Л.Д.

Представники:

від прокуратури Павліченко С.А. (помічник прокурора, посв. № 206)

від позивача Янковець А.М. (дов. № б/н від 14.05.2008)

від відповідача не з’явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд господарського суду м. Києва передані вимоги Київського природоохоронного прокурора в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції в м. Києві до товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної фірми “Аглая” про стягнення на користь держави 136 351,00 грн. збитків, завданих державі порушенням природоохоронного законодавства.

Ухвалою суду від 16.07.2008 було порушено провадження у справі № 50/146, розгляд справи призначено на 08.08.2008.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 08.08.2008 справу відкладено до 27.08.2008, оскільки відповідач в судове засідання не з'явився, причин неявки не повідомив.

27.08.2008 в судовому засіданні прокурор та представник позивача надали додаткові докази та дали пояснення по справі, позовні вимоги підтримали в повному обсязі.

Відповідач вдруге в судове засідання не направив своїх повноважних представників, письмових доказів, відзив на позовну заяву не надав, позовну вимогу по суті і розміру у будь-який інший процесуальний спосіб не заперечив.

Особи, які беруть участь у розгляді справи, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (див. Роз'яснення Президії ВАСУ від 18.09.97р. № 02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України").

Відповідач клопотань про відкладення розгляду справи та наявності у нього поважних причин щодо неявки у судове засідання не повідомив, що дає підстави визначити причини його неявки до суду неповажними.

Прокурор, відповідно до ст.75 ГПК України, заявив клопотання про розгляд справи у відсутності відповідача, посилаючись на повторну неявку його до суду та ухилення від відшкодування завданих довкіллю збитків.

Керуючись ст. 75 ГПК України суд визнав клопотання позивача обґрунтованим, задовольнив його та вважає за можливе розглянути справу без участі представників відповідача за наявними у справі доказами та матеріалами.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представника прокуратури і позивача, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Преамбулою Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища” визначено, що охорона навколишнього природного середовища, раціональне використання природних ресурсів, забезпечення екологічної безпеки життєдіяльності людини - невід'ємна умова сталого економічного та соціального розвитку України.

З цією метою Україна здійснює на своїй території екологічну політику, спрямовану на збереження безпечного для існування живої і неживої природи навколишнього середовища, захисту життя і здоров’я населення від негативного впливу, зумовленого забрудненням навколишнього природного середовища, досягнення гармонійної взаємодії суспільства і природи, охорону, раціональне використання і відтворення природних ресурсів.

Відповідно до ст. 1 Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища” завданням законодавства про охорону навколишнього природного середовища є регулювання відносин у галузі охорони, використання і відтворення природних ресурсів, забезпечення екологічної безпеки, запобігання і ліквідації негативного впливу господарської та іншої діяльності на навколишнє природне середовище, збереження природних ресурсів, генетичного фонду живої природи, ландшафтів та інших природних комплексів, унікальних територій та природних об’єктів, пов’язаних з історико-культурною спадщиною.

Згідно ст.ст. 4, 5 Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища” природні ресурси України є власністю народу України, який має право на володіння, використання та розпорядження природними багатствами республіки, а державній охороні і регулюванню використання на території України підлягають: навколишнє природне середовище як сукупність природних і природно-соціальних умов та процесів, природні ресурси, як залучені в господарський обіг, так і не використовувані в народному господарстві в даний період (земля, надра, води, атмосферне повітря, ліс та інша рослинність, тваринний світ), ландшафти та інші природні комплекси.

Стаття 28 Закону України “Про благоустрій населених пунктів” передбачає, що охороні та відновленню підлягають усі зелені насадження в межах населених пунктів під час проведення будь-якої діяльності, крім зелених насаджень, які висаджені або виросли самосівом в охоронних зонах повітряних і кабельних ліній, трансформаторних підстанцій, розподільних пунктів і пристроїв. Видалення дерев, кущів, газонів і квітників здійснюється в порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України.

1 серпня 2006 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 1045, якою затверджено “Порядок видалення дерев, кущів, газонів і квітників у населених пунктах”, у п. 3 якого зазначається, що видалення зелених насаджень на території населеного пункту здійснюється за рішенням виконавчого органу міської, селищної, сільської ради на підставі ордеру.

Відповідно до п. 5.5 Правил утримання зелених насаджень у населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 10.04.2006 № 105 на територіях земельних ділянок, відведених під будівництво, відповідальними за збереження зелених насаджень і належний догляд за ними є забудовники чи власники цих територій.

Охорона земель - це система правових, організаційних, економічних та інших заходів, спрямованих на раціональне використання земель, запобігання необґрунтованому вилученню земель сільськогосподарського призначення, захист від шкідливого антропогенного впливу, відтворення і підвищення родючості ґрунтів, підвищення продуктивності земель лісового фонду, забезпечення особливого режиму використання земель природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення (ст. 162 Земельного кодексу України).

Згідно п.п. 1, 2 ст. 16 Закону України “Про благоустрій населених пунктів” на об'єктах благоустрою забороняється виконувати земляні, будівельні та інші роботи без дозволу, виданого в установленому законодавством порядку та самовільно влаштовувати городи, створювати, пошкоджувати або знищувати газони, самовільно висаджувати та знищувати дерева, кущі.

Видалення зелених насаджень на території населеного пункту здійснюється за рішенням виконавчого органу міської, селищної, сільської ради (далі - компетентний орган) на підставі ордера (п. 3. "Про затвердження Порядку видалення дерев, кущів, газонів і квітників у населених пунктах").

Судом встановлено, що 27.03.2008 Державною екологічною інспекцією в місті Києві виявлено факт самовільного, без оформлення відповідних дозвільних документів, знищення 4913 кв. м. газону звичайного, 538 кущів та 2593 цибулини квітників (тюльпани) при проведенні робіт товариством з обмеженою відповідальністю «Аглая» із влаштування паркувального майданчика на розподільчій смузі по вул. Гречка, 32 у Подільському районі міста Києва.

Факт вказаних порушень зафіксовано в акті перевірки Державної екологічної інспекції в місті Києві, в якому підписався представник відповідача.

Знищення зазначених зелених насаджень вчинено в порушення ст. 40 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», ст. 16, 18, 28 Закону України «Про благоустрій населених пунктів», п. 7.1, 7.2 Правил утримання зелених насаджень у населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 10 квітня 2006 року № 105 (стара редакція: п. 4.6 «Правил утримання зелених насаджень міст та інших населених пунктів України», затверджених наказом Державного комітету України по житлово-комунальному господарству № 70 від 29 липня 1994 року), п. З, 4 Порядку видалення дерев, кущів, газонів і квітників у населених пунктах, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 1 серпня 2006 року № 1045.

Таким чином, відповідачем порушено встановлений державою порядок утримання зелених насаджень міст та інших населених пунктів України, а також територій (об'єктів) природно-заповідного фонду, чим державі завдано матеріальні збитки (шкоду).

Згідно розрахунку розміру збитків, проведеного Державною екологічною інспекцією в місті Києві відповідно до Такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної зеленим насадженням у межах міста та інших населених пунктів, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 559 від 08.04.1999 із змінами і доповненнями, внесеними згідно з постановою КМУ № 1789 від 28.12.2001, зазначеними діями відповідача державі заподіяно матеріальні збитки на суму 136 351,00 грн.

Згідно ст. 68 Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища” підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 69 Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища” шкода завдана внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища підлягає компенсації в повному обсязі без застосування норм зниження розміру стягнення та незалежно від плати за забруднення навколишнього природного середовища погіршення якості природних ресурсів.

Відповідно до ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно ст. 36-1 Закону України «Про прокуратуру»прокурор звертається з позовом до суду від імені держави та в її інтересах у разі наявності порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій фізичних або юридичних осіб.

В даному випадку порушено встановлений державою порядок утримання зелених насаджень міст та інших населених пунктів України, а також державі завдано матеріальні збитки (шкоду).

Державним органом, який здійснює державні функції з регулювання в сфері охорони навколишнього природного середовища в місті Києві, є Державна екологічна інспекція в місті Києві.

Таким чином, позовні вимоги прокурора обґрунтовані та підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідач відзиву, пояснень та доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, суду не надав, відсутність своєї вини не довів.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що заявлені прокурором і позивачем вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у відповідності до наданого розрахунку.

Суд вважає, що прокурор достатньо мотивовано довів факт порушення суб’єктивного права держави в особі позивача. Надана ним сукупність відомостей про факт порушення відповідачем природоохоронного законодавства відповідає дійсності і визнається судом достовірним доказом.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з відповідача в доход Державного бюджету України.

Керуючись ст. ст. 49, 82-85 ГПК України,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “Аглая”(м. Київ, бул. Івана Лепсе, 10, код 24736214) з будь-якого рахунку (виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь держави в особі Державної екологічної інспекції в м. Києві (м. Київ, вул. Набережно-Лугова, 434481451) 136 351,00 (сто тридцять шість тисяч триста п’ятдесят одну) грн. збитків.

3. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “Аглая”( м. Київ, бул. Івана Лепсе, 10, код 24736214) з будь-якого рахунку (виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) в доход Державного бюджету України 1 363 (одна тисяча триста шістдесят три) грн. 51 коп. державного мита.

4. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “Аглая” (м. Київ, бул. Івана Лепсе, код 24736214) з будь-якого рахунку (виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) 118 (сто вісімнадцять) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу до спеціального фонду Державного бюджету по КЕКД 22050000 “Оплата витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справ у судах”.

5. Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України, та може бути оскаржене в порядку та строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

6. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

7. Копію рішення розіслати сторонам.

Суддя Головатюк Л.Д.

Дата виготовлення та підписання повного тексту рішення 29.09.2008