Рішення № 24628747, 07.06.2012, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 24/41/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.06.12 Справа № 5009/1277/12

за позовом: товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Дольче Віта" (02099, м. Київ, Бориспільське шосе, 7Б, адреса для листування: 02140, м. Київ, а/с 95)

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю "НОВИЙ ВЄК" (юр. адреса: 69015, м. Запоріжжя, бул. Бельфорський, 4, кв. 6.)

про стягнення 12 240,34 грн.

суддя Азізбекян Т.А.

У засіданні приймали участь представники:

від позивача: ОСОБА_1, довіреність від 05.12.2011р.

від відповідача: ОСОБА_2, довіреність від 27.03.2012 № 2

СУТЬ СПОРУ:

05.04.2012р. до господарського суду Запорізької області звернулося товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Дольче Віта" з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю "НОВИЙ ВЄК" про стягнення з відповідача 12 240,34 грн., з яких: основного боргу в розмірі 8 483,14 грн., інфляційні в розмірі 59,38 грн., пеню - 510,59 грн., 3% річних - 98,03 грн., штраф (17%) - 1 442,14 грн., проценти за користування чужими коштами у сумі - 1 647,06 грн.

Ухвалою від 05.04.2012р. судом порушено провадження у справі № 5009/1277/12, судове засідання призначено на 04.05.2012р. У сторін витребувані документи, які необхідні для всебічного та об'єктивного розгляду справи.

Розгляд справи неодноразово відкладався.

У засіданні суду 07.06.2012р., на підставі на підставі ст. ст. 82-1, 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступна та резолютивна частини рішення. Судом повідомлено про час складення рішення у повному обсязі.

Розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

Позивач вимоги підтримав у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві та зазначив наступне. 25.05.2010р. між сторонами укладено договір дистрибуції № 117/05-Д, на виконання умов якого за видатковими накладними позивачем на адресу відповідача здійснено поставку продукції на загальну суму 8 748,00 грн. Відповідачем здійснено часткову оплату за отриману ним раніше продукцію, що підтверджується банківською випискою. Таким чином, за відповідачем існує заборгованість перед позивачем в розмірі 8 483,14 грн. Оскільки відповідач порушив умови договору і своєчасно не розрахувався за отриманий товар, позивачем нараховано пеню в розмірі 510,59 грн. та штраф 17% на підставі п. 10.2.1. договору - 1 442,14 грн. Згідно ст. 625 ЦК України та п. 10.2.1. договору, відповідачу нараховані інфляція в розмірі 59,38 грн. та 3 % річних - 98,03 грн. Крім того, у відповідності до ст. 536 ЦК України та п.10.4. договору сума за користування чужими коштами становить 1 647,06 грн. Враховуючи викладене, позивач просить суд, на підставі ст. ст. 3,11, 525, 526, 536, 549, 625 ЦК України, ст. ст. 1, 6, 230, 232 ГК України, позов задовольнити.

Відповідач заявлені позовні вимоги визнав у повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

25.05.2010р. між товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Дольче Віта»(Підприємство) і товариством з обмеженою відповідальністю "Новий вєк" (Дистриб'ютор) укладено договір дистрибуції № 117/05-А, за умовами якого (п. 1.1.) Підприємство зобов'язується передати, а Дистриб'ютор прийняти, оплатити та здійснити реалізацію продукції на умовах та в строки передбачені даним Договором.

Ціни, асортимент та кількість продукції, що передається, зазначаються в Специфікаціях та/чи накладних, що є невід'ємними частинами даного Договору (п. 1.2.). Перехід права власності і ризиків випадкового знищення або ушкодження товару відбувається в момент приймання-передачі продукції від Підприємства Дистриб'ютор, що оформлюється у порядку визначеному діючим законодавством (підписання видаткових накладних, актів приймання-передачі, ТТН тощо) п. 1.3.).

Згідно п. 3.1.2. договору, Дистриб'ютор зобов'язується проводити розрахунки за отриману Продукцію у строки та відповідно до умов даного договору.

Відповідно до п. 3.1. договору, ціна на продукцію, що поставляються за даним договором, фіксується на кожну чергову поставку в видаткові накладній та/або ТТН.

Усі розрахунки між сторонами за кожну отриману партію продукції проводяться у безготівковому порядку шляхом банківського переказу коштів (п. 4.4.).

Пунктом 4.5. договору передбачено, що розрахунок за Продукцію Дистриб'ютор зобов'язаний провести не пізніше 21 календарних днів з моменту отримання Продукції. Датою отримання продукції вважається дата зазначена в накладних, відповідно до п.1.3. а п.7.3. даного Договору.

Уповноважені особи Покупця при передачі Продукції підписують ТТН і ставлять відбиток печатки (штампу), якщо такі передбачені в довіреності Покупця, на ТТН (екземпляри для повернення Продавцеві і Перевізникові), на підставі яких відбувається передача Продукції Покупцеві (п.7.3.)

За пунктом 4.8., загальна сума даного Договору визначається шляхом складання вартості всіх партій Продукції, переданих за окремими видатковими накладними у строк дії цього Договору від Підприємства Дистриб'ютору.

Згідно із ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України (ЦК України) з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до положень ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до вимог закону, умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається крім випадків, передбачених законом.

Аналогічний припис містить Господарський кодекс України, частинами 1, 7 ст. 193 якого встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору (ч. 1). ... Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається крім випадків, передбачених законом (ч. 7).

Статтею 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов спірного договору, ТОВ «Торговий Дім «Дольче Віта»поставлено відповідачу продукцію на загальну суму 8 748,00 грн., що підтверджується, зокрема, видатковими накладними Д-00029358 від 20.09.2011р., Д-00030253 від 27.09.2011р., Д-00031082 від 04.10.2011р. та Д-00031862 від 11.10.2011р. (копії зазначених документів містяться в матеріалах справи).

Однак, відповідач взятих на себе договірних зобов'язань належним чином не виконав, оплату за прийняту продукцію здійснив частково, що підтверджується банківською випискою.

Решта вартості товару в сумі 8 483,14 грн. відповідачем не сплачено.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Глава 50 Цивільного кодексу України (ЦК України) передбачає підстави та умови припинення зобов'язання, зокрема, ст. 599 ЦК України встановлено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Отже, зобов'язання відповідача оплатити поставлений отриманий товар не припинено.

Таким чином, на день розгляду справи в суді сума основного боргу відповідача перед позивачем становить 8 483,14 грн., факт наявності якої підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Враховуючи встановлений факт неповного виконання відповідачем грошових зобов'язань, вимоги про стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі 8 483,14 грн. є обґрунтованими і підлягають задоволенню у повному обсязі.

Крім того позивачем заявлено до стягнення з відповідача 510,59 грн. пені та 1 442,14 грн. штрафу.

В силу ст. 216, ч. 1 ст. 218 ГК України, підставою господарсько-правової відповідальності у вигляді застосування господарських санкцій є вчинене учасником господарських відносин правопорушення у сфері господарювання.

У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції (ч. 2 ст. 217 ГК України).

Частиною 1 ст. 230 ГК України визначено, що до штрафних санкцій віднесено господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ст. 611 ЦК України, одним з правових наслідків порушення зобов'язання є сплата неустойки (штрафу, пені).

Згідно ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст. 547 ЦК України, правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі.

Відповідно до ч. 1 ст. 231 ГК України, законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.

Приписами ч. 6 вказаної статті унормовано, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законодавством або договором.

Відповідно до ст. ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Пунктом п. 10.2.1. договору сторони узгодили, що у випадку прострочення розрахунків за продукцію Дистриб'ютор сплачує Підприємству пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення, крім цього, збитки, інфляційні та 3 % річних, відповідно до ст. 625 ЦК України, а у випадку затримки оплати більш, ніж на 30 днів з моменту закінчення терміну, зазначеного в п. 4.5., Дистриб'ютор сплачує штраф у розмірі 17 % від несплаченої за Договором суми та збитків.

У зв'язку з чим, враховуючи норми зазначеного вище законодавства, задоволенню підлягає пеня у розмірі 510,59 грн., а саме за наступними накладними: Д-00029358 від 20.09.2011р. з період з 12.10.2011р. по 13.03.2012р. -40,83 грн., Д-00030253 від 27.09.2011р. за період з 19.10.2011р. по 13.03.2012р. -201,08 грн., Д-00031082 від 04.10.2011р. за період з 26.10.2011р. по 13.03.2012р. -134,98 грн. та Д-00031862 від 11.10.2011р. за період з 02.11.2011р. по 13.03.2012р. -133,70 грн.

Вимоги про стягнення пені є обґрунтованими та задовольняються.

Судом встановлено, що відповідачу правомірно нараховано штраф в розмірі 17% від несплаченої за договором суми в розмірі 1 442,14 грн., оскільки це не суперечить п. 10.2.1. Договору та діючому законодавству.

Також, позивачем заявлена вимога про стягнення з відповідача 1 647,06 грн. процентів за користування чужими грошовими коштами.

Відповідно до ст. 536 ЦК України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Пунктом 10.4. договору сторони передбачили, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, відповідно до ч. 1 ст. 536 ЦК України у розмірі 50 % річних.

Позивачем надано суду розрахунок процентів за користування чужими грошовими коштами у розмірі 1 647,06 грн. Факт порушення зобов'язань відповідача щодо повної оплати отриманої продукції доведений матеріалами справи.

Таким чином, вимоги про стягнення процентів за користування відповідачем грошовими коштами позивача в розмірі 1 647,06 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Згідно з ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також 3 % річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлено інший розмір відсотків.

Враховуючи розрахунок позивача, за період з 11.10.2011р. по 13.03.2012р. сума інфляційних витрати становить 59,38 грн., а 3 % річних -98,03 грн. Вимоги в цій частині є доведеними та задовольняються судом.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір у розмірі 1 609,50 грн. відноситься на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 4-5, 49, 82, 83 , 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «НОВИЙ ВЄК»(юр. адреса: 69015, Запорізька обл. м. Запоріжжя, бульвар Бельфорський, 4, кв. 6, ІПН 329875508289, код ЄДРПОУ 32987555, р/р 26009055897217 в Запорізьке РУ «Приватбанк», МФО 313399) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Дольче Віта»(02099, м. Київ, Бориспільське шосе, 7Б, р/р 2600403255 в АБ «Кліринговий дім», МФО 300647, код ЄДРПОУ 33631780) основний борг - 8 483 (вісім тисяч чотириста вісімдесят три) грн. 14 коп., інфляційні в розмірі 59 (п'ятдесят дев'ять) грн. 38 коп., пеню 510 (п'ятсот десять) грн. 59 коп.., 3% річних -98 (дев'яносто вісім) грн. 03 коп. штраф - 1 442 (одну тисячу чотириста сорок дві) грн. 14 коп., проценти за користування чужими коштами - 1 647 (одну тисячу шістсот сорок сім) грн.06 коп. та 1 609 (одну тисячу шістсот дев'ять) грн. 50 коп. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Т.А. Азізбекян

Повне рішення складено 11.06.2012р.