номер провадження справи 24/43/12
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Запорізької області
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Запоріжжя
29.05.12 Справа № 5009/1483/12
за позовною заявою: товариство з обмеженою відповідальністю «Оптіма Телеком»(юридична адреса: 49000, м. Дніпропетровськ, вул. Кошута, буд. 8, кв. 5; поштова адреса: 49070, м. Дніпропетровськ, вул. Серова, 10)
до відповідача: мале підприємство товариство з обмеженою відповідальністю «Сервіс»(69009, м. Запоріжжя, вул. Історична, буд. 42, кв. 113)
про стягнення 10 258,23грн.
суддя Азізбекян Т.А.
У засіданні приймали участь представники:
від позивача: ОСОБА_1, довіреність від 14.05.2012р.
від відповідача: не з'явився
СУТЬ СПОРУ:
19.04.2012р. до господарського суду Запорізької області звернулось товариство обмеженою відповідальністю «Оптіма Телеком»(ТОВ «Оптіма Телеком) з позовною заявою до малого підприємства товариство з обмеженою відповідальністю «Сервіс»(МП ТОВ "Сервіс") про стягнення з відповідача заборгованості за договором № 456 від 15.05.2004р. про надання послуг електрозв'язку у розмірі 10 258,23 грн., з яких: 8 187,24 грн. - основний борг, 1 441,54 грн. -інфляції та 629,45 грн. - 3% річних.
Ухвалою від 19.04.2012р. судом порушено провадження у справі № 5009/1483/11, судове засідання призначено на 18.05.2012р. У сторін витребувані документи, які необхідні для всебічного та об'єктивного розгляду і вирішення справи.
Ухвалою від 18.05.2012р. розгляд справи відкладений на 29.05.2012р.
Розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.
У засіданні суду 29.05.2012р., на підставі ст. ст. 82-1, 85 Господарського процесуального кодексу України, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Позивачу роз'яснено про час написання рішення у повному обсязі.
Позивач вимоги обґрунтовує п. п. 32, 108 «Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг», ст. 33 Закону України «Про телекомунікації», ст. 193 Господарського кодексу України, ст. ст. 526, 527, 530, 625, 903 Цивільного кодексу України, та умовами договору 456 від 15.05.2004р. про надання послуг електрозв'язку, на підставі якого позивачем у період з червня 2009р. по січень 2010р. надавались відповідачу послуги телефонного зв'язку на загальну суму 8 262,55 грн. Зобов'язання щодо оплати наданих послуг за спірним договором відповідач належним чином не виконав, внаслідок чого за спірний період заборгованість по основному боргу становить 8 262,55 грн. За прострочення виконання грошового зобов'язання відповідачу нараховано 1 441,54 грн. інфляції та 629,45 грн. 3% річних за період з 21.07.2009р. по 06.04.2012р. Враховуючи викладене, позивач просить суд позов задовольнити.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомляв, повноважного представника у судове засідання не направляв.
Згідно п. 3.6 Роз'яснень президії Вищого господарського суду України від 18.09.1997 р. № 02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" (з наступними змінами та доповненнями) особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них, справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
Статтею 64 ГПК України передбачено, що ухвала про порушення провадження у справі надсилається учасникам спору за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.
Ухвали суду направлена відповідачу на юридичну адресу, яка вказана у позові.
Таким чином, відповідач про час і місце судового засідання був попереджений належним чином.
Згідно із ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справу розглянуто за наявними матеріалами, які суд визнав достатніми для вирішення спору по суті.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд
ВСТАНОВИВ:
15.03.2010р. між товариством обмеженою відповідальністю «Оптіма Телеком»(Оператор зв'язку) та малим підприємством товариство з обмеженою відповідальністю «Сервіс»(Споживач) укладено договір № 456 про надання послуг електрозв'язку з додатковою угодою, за умовами якого Оператор зв'язку надає Споживачу послуги електрозв'язку у відповідності з поданою заявою, а Споживач оплачує за надані послуги згідно з умовами Договору (п. 1.1.). Оператор зв'язку надає Споживачу доступ до міжміської та міжнародної телефонної мережі, згідно з поданою заявою, та проводить розрахунки за надані послуги міжміського та міжнародного телефонного зв'язку (п. 1.2.).
За змістом п. 3.2.12. Договору, Споживач зобов'язаний своєчасно вносити плату за користування телефоном, міжміські та міжнародні телефонні розмови, подані в кредит телеграми та інші послуги, надані по телефону.
Умови та порядок розрахунків узгоджено сторонами в розділі 4 Договору.
Так, відповідно до п. 4.1. Договору, плата за користування телефонною мережею включає в себе абонентну та почасову плату, плату за міжміські та міжнародні телефонні розмови, плату за користування додатковими пристроями та плату за додаткові послуги електрозв'язку та послуги цифрових АТС з програмним управлінням. Абонентна плата, почасова плата за користування телефоном, плата за міжміські та міжнародні телефонні розмови, плата за користування додатковими пристроями та іншими послугами АТС встановлюється згідно Граничних тарифів, затверджених наказом Держкомзв'язку та інформатизації України (п. 4.2.). Плата за надання послуг зв'язку, не передбачених Граничними тарифами, встановлюється Оператором зв'язку н порядку, передбаченому чинним законодавством.
Згідно п. 4.4. Договору, застосовується готівковий та безготівковий розрахунок. При оплаті готівкою місце оплати визначається Оператором зв'язку.
Пунктом 4.6. Договору сторони передбачили, що послуги зв'язку оплачуються Споживачем в десятиденний термін після отримання рахунку, але не пізніше 20-го числа місяця, що настає після повного розрахункового періоду.
Згідно п. 4.9. Договору, Оператор зв'язку до 10-го числа поточного місяця виставляє рахунки для оплати за надані в попередньому розрахунковому періоді Споживачеві послуги зв'язку. У разі неотримання рахунків, Споживач зобов'язаний звернутися до Оператора зв'язку за роз'ясненнями щодо суми заборгованості та сплатити належну суму а зазначений термін. Споживач повинен забезпечити контроль за своєчасним одержанням платіжних документів та здійсненням платежів у поточному місяці.
Як встановлено судом, на виконання умов договору у період червень 2009р. -січень 2010р. позивач надав відповідачу телекомунікаційні послуги на суму 8 262,55 грн., у зв'язку з цим, для оплати наданих послуг позивач виставляв відповідачу відповідні рахунки, які останнім сплачені частково в сумі 75,31 грн.
Оцінивши представлені докази в їх сукупності суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно з ч. ч. 2, 3 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини… Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства. Аналогічні положення містить ст. 174 Господарського кодексу України, згідно з якою господарські зобов'язання між суб'єктами господарювання виникають, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом.
Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.
Статтею 629 Цивільного кодексу України визначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Як свідчать надані суду документи, між сторонами склалися господарські відносини, що породили взаємні обов'язки: обов'язком позивача стало надання відповідачу передбачених Договором послуг, а обов'язком відповідача -прийняття цих послуг і оплата їх вартості.
Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що протягом червень 2009р. -січень 2010р. позивач надав відповідачу телекомунікаційні послуги на суму 8 262,55 грн., у зв'язку з цим до сплати були виставлені рахунки.
Судом враховується, що правову основу діяльності у сфері телекомунікацій встановлено Законом України "Про телекомунікації".
Так, за змістом ст. 1 вказаного Закону під телекомунікаційною послугою слід розуміти продукт діяльності оператора та/або провайдера телекомунікацій, спрямований на задоволення потреб споживачів у сфері телекомунікацій; споживач телекомунікаційних послуг (споживач) -юридична або фізична особа, яка потребує, замовляє та/або отримує телекомунікаційні послуги для власних потреб.
Відповідно до ст. 33 Закону України "Про телекомунікації", споживачі телекомунікаційних послуг зобов'язані дотримуватися Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, що затверджує Кабінет Міністрів України, зокрема: виконувати умови договору про надання телекомунікаційних послуг у разі його укладення, у тому числі своєчасно оплачувати отримані ними телекомунікаційні послуги.
В силу приписів п. 4 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених постановою КМУ від 09.08.2005р. № 720, телекомунікаційні послуги поділяються на загальнодоступні (універсальні) та інші телекомунікаційні послуги; за ознаками надання телекомунікаційні послуги поділяються на основні та додаткові, що нерозривно пов'язані технологічно з наданням певних основних телекомунікаційних послуг.
Плата за отримані телекомунікаційні послуги, відповідно до п. 40 вказаних Правил, вноситься споживачем після отримання ним рахунка, але не пізніше 20-го числа місяця, що настає після повного розрахункового періоду, та до 20-го числа поточного місяця у разі застосування попередньої оплати, якщо інше не передбачено договором.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Аналогічні приписи містить ст. 193 Господарського кодексу України.
Згідно зі статтею 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Матеріали справи свідчать, що відповідач свої зобов'язання щодо оплати отриманих послуг за спірний період, всупереч умов Договору та приписів закону, у повному обсязі не виконав, виставлені йому позивачем рахунки залишив несплаченими, внаслідок чого у нього утворилась заборгованість в сумі 8 187,24 грн.
Доказів погашення суми боргу у повному обсязі за отримані послуги відповідачем господарському суду надано не було.
Таким чином, вимога про стягнення основного боргу в сумі 8 187,24 грн. заявлена обґрунтовано, а тому підлягає задоволенню у повному обсязі.
Крім того, позивачем заявлено до стягнення 1 441,54 грн. втрат від інфляції та 629,45 грн. -3% річних.
Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
На особу, яка допустила неналежне виконання зобов'язання, покладаються додаткові юридичні обов'язки, в тому числі передбачені ст. 625 Цивільного кодексу України.
Зокрема, частиною 2 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Таким чином, заявляючи вимоги щодо сплати інфляційних втрат та 3% річних з простроченої суми, позивач правомірно скористався наданим йому законодавством правом.
Перевіривши правильність здійсненого позивачем розрахунку інфляційних втрат та трьох відсотків річних за допомогою юридичної інформаційно-пошукової системи "Законодавство", суд дійшов до висновку, що, з урахуванням суми основного боргу та періоду його існування, вимоги про стягнення 1 441,54 грн. втрат від інфляції за період з 21.07.2009р. по 06.04.2012р. та 629,45 грн. -3% річних за період з 21.07.2009р. по 06.04.2012р., є правомірними.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір в сумі 1 609,50 грн. відноситься на відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 4-5, 49, 82, 821, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити.
Стягнути з малого підприємства товариство з обмеженою відповідальністю «Сервіс»(69009, м. Запоріжжя, вул. Історична, буд. 42, кв. 113, код ЄДРПОУ 22127735) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Оптіма Телеком»(юридична адреса: 49000, м. Дніпропетровськ, вул. Кошута, буд. 8, кв. 5; поштова адреса: 49070, м. Дніпропетровськ, вул. Серова, 10, код ЄДРПОУ 21653930, р/р № 26006301064901 в АБ "Південний", МФО 306458) 8 187 (вісім тисяч сто вісімдесят сім) грн. 24 коп. основного боргу, 1 441 (одну тисячу чотириста сорок одну) грн. 54 коп. втрат від інфляції, 629 (шістсот двадцять дев'ять) грн. 45 коп. - 3% річних та 1 609 (одну тисячу шістсот дев'ять) грн. 50 коп. судового збору. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Суддя Т.А. Азізбекян
Рішення у повному обсязі складено і підписано 11.06.2012р.
Судове рішення № 24628688, Господарський суд Запорізької області було прийнято 29.05.2012. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 5009/1483/12. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: