Рішення № 24628568, 12.06.2012, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

___________

_______________

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "12" червня 2012 р. Справа № 12/5007/51/12

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Сікорської Н.А.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 довіреність №5487/19 від 28.12.2012 р.

від відповідача: не з'явився

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Житомиргаз" (м.Житомир)

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (м. Житомир)

про стягнення 3533,60 грн.

Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Житомиргаз" (далі позивач) звернулося до господарського суду з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (далі відповідач) про стягнення 3533,50 грн. з яких: 2457,55 грн. - основна заборгованість; 452,96 грн. - пеня; 194,33 грн. - 3% річних; 428,76 грн. - інфляційні витрати.

Ухвалою господарського суду від 08.05.2012р. позовну заяву прийнято до розгляду та порушено провадження у справі №12/5007/51/12.

В судовому засіданні представник позивача подала заяву №3005/19 від 11.06.2012 р. про уточнення позовних вимог в якій зазначено, що в процесі написання позову було допущено арифметичну помилку, а саме вказано загальну суму пені 452,96 грн. хоча вірною була 380,92 грн. Таким чином, на момент подачі позову загальна сума заборгованості становила 3451,56 грн.

Крім того, відповідач зменшив позовні вимоги до суми 3349,99 грн. за рахунок зменшення розміру пені до 269,35 грн.

Відповідно до ч.4 ст.22 ГПК України, позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, відмовитись від позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог.

Враховуючи, передбачені ст.22 ГПК України права позивача, вказана заява не суперечить вимогам чинного законодавства України, не порушує чиїх-небудь прав та охоронюваних законом інтересів та приймається судом. Розгляд справи здійснюється з урахуванням поданих змін.

Враховуючи, що вказана заява не суперечить приписам ст. 22 ГПК України, суд приймає її до розгляду.

Спір розглядається в межах зменшених позовних вимог.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, підтримала. Надала усні пояснення, відповіла на запитання суду.

Відповідач не скористався своїм правом надання письмового відзиву на позовну заяву та правом на участь в судовому засіданні: повноважного представника в судове засідання не направив. Вимог ухвал господарського суду Житомирської області від 08.05.2012 р. та від 28.05.2012 р. не виконав, про наявність поважних причин неможливості подання до суду витребуваних ухвалами документів суд не повідомив.

Ухвала господарського суду від 28.05.2012 р. направлена відповідачу за адресою: 100142, АДРЕСА_1, повернулась до суду 07.06.2012 р. з відміткою: "за закінченням терміну зберігання" (а.с.39-41).

Згідно спеціального витягу з ЄДРЮОФОП місце проживання відповідача - АДРЕСА_1, що вказує, що судом вжиті усі заходи направлені на належне повідомлення сторони про судове засідання.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

08.04.2009 року між Відкритим акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації "Житомиргаз" та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 було укладено договори № 7-2009-ПП-858 на постачання природного газу, № 7-2009-Т-914 на транспортування природного газу для промислових і комунально-побутових підприємств (а.с.12-17).

21.01.2010 р. між позивачем та відповідачем укладено договір купівлі-продажу природного газу №7/2010/ПД-858 (а.с.18-19).

Так, на виконання умов договорів № 7-2009-ПП-858 та № 7-2009-Т-914 позивач протягом квітня, листопада, грудня 2009 року поставив відповідачу природного газу та надав послуги з транспортування природного газу у період з квітня 2009 р. по березень 2010 р. на загальну суму 3701,87 грн.

На виконання договору купівлі-продажу №7/2010/ПД-858 від 21.01.2010 р. протягом січня-березня 2010 р. відповідачу поставлено природного газу на суму 1451,55 грн.

Факт поставки підтверджується копіями актів приймання-передачі природного газу від 30.12.09р., від 30.11.09 р., від 28.04.09 р., від 01.02.10р., від 31.03.10р. та від 02.03.10 р. (а.с.20-22).

Відповідно до пп.7.1 договорів остаточний розрахунок за фактично спожитий газ та його транспортування здійснюється до 05 числа місяця, наступного за звітним.

Згідно даних позивача, відповідач розрахунки за поставлений природний газ та надані йому послуги транспортування провів частково в сумі 2695,87 грн.

Таким чином, внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх договірних зобов'язань щодо своєчасної та повної оплати за постачання та транспортування природного газу, утворилась заборгованість перед позивачем, яка станом на день розгляду справи становить 2457,55 грн., з яких: 91,06 грн. - за транспортування природного газу згідно договору № 7-2009-Т-914, 914,94 грн. - за постачання природного газу згідно договору № 7-2009-ПП-858 та 1451,55 грн. - за продаж природного газу згідно договору купівлі-продажу №7/2010/ПД-858 від 21.01.2010 р.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ч.1 ст.173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Оскільки відповідач не виконав належним чином свої зобов'язання щодо сплати наданих послуг, позовні вимоги в частині стягнення коштів в сумі 2457,55 грн. є обґрунтованими, підставними і такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ч.1 ст.549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Відповідно до ч.3 ст.549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з п.п. 9.3 договорів, за порушення строків оплати відповідач сплачує на користь позивача крім суми заборгованості, пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ України, що діяла за період, за який нараховується пеня, від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, а також відшкодовує понесені позивачем збитки. Сума пені зазначається у розрахунковому документі окремим рядком.

Відповідно до п.п. 9.5 договорів № 7-2009-ПП-858 та № 7-2009-Т-914 від 08.04.2009 р., штраф та пеня нараховуються позивачем протягом 1 року, що передує моменту звернення з позовом.

Договором купівлі-продажу № 7/2010/ПД-858 від 21.01.2010 р. не визначено період нарахування штрафних санкцій, за таких обставин нарахування пені має бути здійснено за загальним правилом, визначеним ч. 6 ст. 232 ГК України.

Згідно розрахунку позивача, пеня за несвоєчасно проведені розрахунки за транспортування природного газу за період з 08.05.2011 р. по 07.05.2012 р. становить 14,11 грн., за несвоєчасно проведені розрахунки за постачання природного газу за період з 08.05.2011 р. по 07.05.2012 р. становить 141,82 грн. та за договором купівлі-продажу природного газу за період з 08.05.2011 р. по 07.11.2011 р. становить 113,42 грн.

Перевіривши розрахунок пені, господарський суд вважає, що пеня, нарахована у відповідності до приписів діючого законодавства, а тому підлягає задоволенню в повному обсязі.

Частиною другою ст.625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як вбачається з позовної заяви, позивач просить стягнути з відповідача інфляційні нарахування за період з травня 2009 р. по березень 2012 р. за несвоєчасно проведені розрахунки за транспортування природного газу в сумі 17,91 грн., за період з червня 2009 р. по березень 2012 р. за несвоєчасно проведені розрахунки за постачання природного газу в сумі 226,85 грн., та за договором купівлі-продажу за період з березня 2010 р. по березень 2012 р. в сумі 184,00 грн., на загальну суму 428,76 грн.; та 3% річних за період з 06.02.2010 р. по 07.05.2012 р. за несвоєчасні розрахунки за договором купівлі-продажу в сумі 93,87 грн., за період з 06.05.2009 р. по 07.05.2012 р. за постачання природного газу в сумі 92,94 грн. та за транспортування природного газу в сумі 7,52 грн.

Перевіривши розрахунок інфляційних нарахувань та 3% річних з урахуванням заявленого позивачем періоду та суми заборгованості, суд дійшов висновку, що позовні вимоги щодо стягнення з відповідача інфляційних нарахувань на загальну суму 428,76 грн. та 3 % річних на загальну суму 194,33 грн. є правомірними та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно зі ст.ст.525 і 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідач доказів погашення заборгованості суду не надав, позовні вимоги не оспорив.

Згідно ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.

Враховуючи викладене, суд вважає позовні вимоги позивача обгрунтованими, такими, що підтверджені належними доказами, а тому підлягають задоволенню в сумі 2457,55 грн. - основного боргу; 269,35 грн. - пеня; 194,33 грн. - 3% річних; 428,76 грн. - інфляційні нарахуваня.

Судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача .

Керуючись ст.ст.33, 34, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (10014, АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ НОМЕР_1)

на користь Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Житомиргаз" (10002, м.Житомир, вул.Фещенка-Чопівського 35, код 03344071)

- 2457,55 грн. - боргу; 269,35 грн. - пені; 194,33 грн. - 3% річних; 428,76 грн. - інфляційних нарахувань; 1609,50 грн. - судових витрат.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 13.06.2012 р.

Суддя Сікорська Н.А.

1- в справу; 2 - позивачу

3 - відповідачу (рек. з пов.)