ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
12.06.12 р. Справа № 37/200пд
Господарський суд Донецької області у складі судді Попкова Д.О., при помічнику судді Лазаренко Н.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовною заявою: Відкритого акціонерного товариства „Тельманівський кар'єр", п. Тельманове, Донецької області, ідентифікаційний код 04628681
до Відповідача: Публічного акціонерного товариства „Всеукраїнський Акціонерний банк" в особі Донецької філії, м. Донецьк, ідентифікаційний код 33350703
про: визнання кредитного договору №10 від 26.05.2008р. недійсним
за участю уповноважених представників:
від Позивача - не з'явився;
від Відповідача - не з'явився
Відповідно до вимог ст.ст.4-4, 81-1 ГПК України судовий розгляд здійснювався з фіксацією у протоколі судового засідання, а з 22.11.2010р. - за допомогою аудиофіксації, окрім засідання 12.06.2012р.
Згідно із ст.77 ГПК України судову засідання відкладалося з 04.11.2010р. на 22.11.2010р., з 22.11.2010р. на 30.11.2010р. та подальшим зупиненням. Згідно ст. 79 ГПК України провадження у справі поновлено 30.05.2012р. із призначенням до розгляду на 12.06.2012р.
У судовому засіданні 12.06.2012р. суд виходив до нарадчої кімнати для прийняття рішення.
СУТЬ СПРАВИ:
Відкрите акціонерне товариство „Тельманівський кар'єр", п. Тельманове, Донецької області (далі - Позивач) звернулось до Господарського суду Донецької області з позовною заявою до Публічного акціонерного товариства „Всеукраїнський Акціонерний банк" в особі Донецької філії, м. Донецьк (далі - Відповідач) про визнання кредитного договору №10 від 26.05.2008р. недійсним.
В обґрунтування позовних вимог Позивач посилається на те, що кредитний договір підписаний із застосуванням факсимільного відтворення підпису голови правління ВАТ «Тельманівський кар'єр» Бондаренко Ю.В. за відсутністю погодження останнього та згоди сторін на використання такого факсимільного відтворення, та без надання доказів наявності повноважень у підписанта спірного договору з боку Відповідача.
На підтвердження вказаних обставин Позивач надав правоустановчі документи; наказ №548/К від 16.04.2005р.; кредитний договір №10 від 26.05.2008р. з додатками, змінами та доповненнями до нього, нормативно обґрунтувавши свої вимоги посиланням на ст.ст. 203, 207, 215, 227, 230 Цивільного кодексу України, ст.ст. 179, 181, 207 Господарського кодексу України, ст. 19 Закону України „Про банки та банківську діяльність.
Позивач на підтвердження своїх вимог надав додаткові документи (а.с.а.с.100-101 т.1, а.с.а.с. 70-82, 95-122 т.2, а.с.108 т.3), у тому числі - клопотання про призначення технічної експертизу підпису на кредитному договору №10 від 26.05.2008р.
Відповідач надав відзив від 01.11.2010р. (а.с.а.с.92-95 т.1) з додатками (а.с.а.с.96-99 т.1), яким проти позову заперечив, вказуючи на: схвалення спірного договору діями Позивача зі сплати відсотків за користування кредитом; недоведеність твердження Позивача про використання факсимільного відтворення підпису його керівника при підписання спірного договору; наявність повноважень у представника Відповідача, який підписав спірний договір.
Відповідачем також надані додаткові документи на обґрунтування своєї позиції (а.с.а.с. 57-91, 110-125 т.1, а.с.а.с. 1-64, 83-85 т.2, а.с.а.с.89-107, 116, 120 т.3), у тому числі - клопотання про направлення матеріалів справи за підсудністю, результати розгляду якого відображені в ухвалі від 04.11.2010р.; заява про відвід судді, за результатами розгляду якої винесено ухвалу від 22.11.2010р.; надане 15.11.2011р. клопотання про поновлення розгляду справи та необхідність виклику у судове засідання голову правління Позивача Бондаренко Ю.В. для надання пояснень щодо підписання спірного договору; клопотання від 23.11.2011р. про припинення розгляд у справи у зв'язку із від сутності предмета спору.
У судове засіданні 12.06.2012р. представники сторін без пояснення причин не з'явилися, додаткових документів не надали попри належне повідомлення про судовий розгляд, зважаючи на що суд розглядає справу за наявними матеріалами, яких цілком достатньо для правильної правової кваліфікації розглядуваних правовідносин.
Наразі, сторони свою позицію довели до відома суду у письмовому вигляді та з урахування тривалості часу перебування справи у зупиненому стані не мали перешкод у наданні, у разі бажання, будь-яких додаткових документів на обґрунтування своїх вимог та заперечень.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши надані суду докази в порядку ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВСТАНОВИВ:
26.05.2008р. між Відповідачем (Кредитодавець) та Позивачем (Позичальник) був укладений кредитний договір №10 (а.с.а.с. 71-82 т.2), згідно п.п. 1.1, 1.1.2., 1.1.3., 1.2 якого Кредитодавець надає Позичальнику грошові кошти (кредит) на загальну суму 1284000,00євро, що еквівалентно сумі 9803173,08грн. в національній валюті України за курсом гривні до валюти кредиту, встановленого на день підписання цього договору; для здійснення розрахунків по Акредитиву; строк користування - до 25.05.2011р.; плата за користування: EURIBOR + 6% річних, на умовах забезпеченості повернення, строковості, платності та цільового використання визначених цим договором та Додатковими угодами до нього, що складають невід'ємну частину цього договору.
За умовами п.п.2.2., 2.4. видача кредиту здійснюється шляхом перерахування грошових коштів з позичкового рахунку №2073030012329 в Донецькій філії ВАТ «ВіЕйБі Банк», код банку 394545 на рахунок покриття по акредитиву №2602430012329 в Донецькій філії ВАТ «ВіЕйБі Банк», код банку 394545, тоді як повернення кредиту згідно п. 2.3. здійснюється рівними щомісячними платежами 25-го числа кожного місяця, починаючи з 22 місяця від дати надання кредиту.
Виходячи із змісту представленого спірного договору вбачається, що з боку Кредитодавця підписантом договору визначений заступник директора з роздрібного бізнесу Донецької філії ВАТ «ВіЕйБі Банк» ОСОБА_2, діючий на підставі довіреності від 22.11.2007р. за №4236 (а.с.96 т.1), зміст якої вказує на наявність у вказаної особи повноважень на укладання відповідного договору; з боку Позичальника підписантом договору визначений голова правління Бондаренко Ю.В., статус якого як керівника підтверджується довідкою ЄДРПОУ (а.с.28 т.1) та згідно п.8.5.3. Статуту Товариства (а.с.23 т.1), а також протоколу засідання Наглядової ради №16 від 25.03.2008р. (а.с.95 т.3) дозволяє укладати такий договір. Крім того, спірний договір містить підписи і печатки сторін на кожній своїй сторінці.
26.06.2009р. сторонами був укладений договір №1 про внесення змін та доповнень до кредитного договору №10 від 26.05.2008р. (а.с.а.с. 44-46 т.1), яким, серед іншого, було виключено п. 2.1. договору, змінено нумерацію пунктів 2.2.-2.16. на 2.1. - 2.15. відповідно;в п. 2.1. договору викладено в редакції: „п. 2.1 видача кредиту на цілі, визначені п. 1.2. цього договору, здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на рахунок покриття по Акредитиву №260022040000005 в ВАТ „ВіЕйВі Банк" код банку 380537, а також встановлено у п.2.2. графік повернення кредиту
31.07.2009р. Позивачем та Відповідачем був укладений договір №2 про внесення змін та доповнень до кредитного договору №10 від 26.05.2008р. (а.с.а.с. 47, 48 т.1), яким сторони домовились п. 1.1.3 викласти в редакції: „1.1.3 Процентна ставка за користування Кредитом становить: п. 1.1.3.1. до 10 липня 2009р.- EURIBOR+6% річних; п. 1.1.3.2. з 10 липня 2009р.-11 місячний EURIBOR+11,843% річних.
30.12.2009р. сторони уклали договір №3 про внесення змін та доповнень до кредитного договору №10 від 26.05.2008р. (а.с.а.с. 49 т.1), яким сторони домовились п. 2.7.1 викласти в редакції: „ 2.7.1. Проценти, нараховані за місяць відповідно до п. 2.6. цього договору, Позичальник зобов'язаний сплачувати щомісяця, не пізніше 03 календарного числа місяця, наступного за тим, за який вони нараховані".
29.06.2010р. Кредитодавцем та Позичальником був укладений договір №4 про внесення змін та доповнень до кредитного договору №10 від 26.05.2008р. (а.с. 50 т.1), яким сторони домовились підпункт 1.1.3. пункту 1.1. ст.1 викласти в редакції: „ 1.1.3. Процентна ставка за користування кредитом з 10 червня 2010р. становить 13,257% річних".
На підтвердження грошового обігу між сторонами за спірним договором Відповідач надав незасвідчені належним чином у розумінні вимог п.2.2. Постанови Пленуму ВГСУ №18 від 26.12.2011р. копії виписок по особовому рахунку (а.с.а.с.3-64 т.2).
Заперечуючи факт безпосереднього підписання спірного договору з боку голови правління ВАТ «Тельманівський кар'єр» Бондаренко Ю.В. та недоведеність наявності повноважень на укладання такого договору з боку підписанта від імені Відповідача, Позивач звернувся до суду з розглядуваним позовом.
Відповідач проти позову заперечив з підстав, наведених у відзиві від 01.11.2010р. (а.с.а.с.92-95 т.1).
Ухвалою від 30.11.2010р. провадження у справі було зупинено у зв'язку з призначенням у справі комплексної судової почеркознавчої та технічної експертизи документів. Для проведення призначеного судом дослідження експерту надавалися додаткові необхідні документи (а.с.а.с.96-144 т.2), за результати аналізу яких у сукупності із іншими матеріалами справи був складено висновки №6244/03 від 14.03.2012р. (а.с.а.с.132-140 т.3) та №6242/02 від 23.04.2012р. (а.с.а.с.144-147 т.3), відповідно до яких підписи від імені голови правління Відкритого акціонерного товариства „Тельманівський кар'єр" Бондаренко Ю.В. на аркушах 1-12 кредитного договору №10 від 26.05.2008р. виконані не факсимільною печаткою, а пишучим приладом та означені підписи були вчинені від імені голови правління Відкритого акціонерного товариства „Тельманівський кар'єр" Бондаренко Ю.В.
Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає вимоги Позивача до Відповідача такими, що не підлягають задоволенню у повному обсягу, враховуючи наступне:
З огляду на матеріали справи та зміст позовної заяви, сутність розглядуваного спору полягає у визнанні спірного кредитного договору недійсним через заперечення факту його підписання з боку Позивача та наявності повноважень на підписання у представника з боку Відповідача.
Як зазначено в абз. 3 п. 1 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України „Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із визнанням угод недійсними" від 12.03.1999р. №02-5/111, вирішуючи спір про визнання угод недійсними, господарський суд повинен встановити наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угод недійсним і настання відповідних правових наслідків.
При цьому, враховуючи встановлений ст. 58 Конституції України загальний принцип заборони ретроспективної дії законів і нормативно-правових актів та правову позицію Верховного суду України, викладену в абз. 3 п. 2 Постанови Пленуму „Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" від 6 листопада 2009 року N 9, оцінка законності спірного договору здійснюється судом з урахуванням законодавства, що діяло на момент його вчинення.
Зважаючи на статус сторін та характер правовідносин, останні, згідно ст.ст.1-3 Господарського кодексу України регламентуються його положеннями та іншими актами законодавства, зокрема - Цивільним кодексом України, Декретом Кабінету Міністрів України „Про систему валютного регулювання і валютного контролю", Законом України „Про банки та банківську діяльність» тощо, у світлі яких судом і розглядається питання дійсності спірного договору.
За змістом ст.ст. 15, 16 Цивільного кодексу України, ст. 20 Господарського кодексу України та ст. 1 Господарського процесуального кодексу України, необхідною умовою застосування судом певного способу захисту є наявність, доведена належними у розумінні ст. 34 Господарського процесуального кодексу України доказами, наступна сукупність умов:
- наявність у Позивача певного суб'єктивного права (інтересу) - об'єкту судового захисту;
- порушення (невизнання або оспорювання) цього права (інтересу) з боку Відповідачів;
- належність обраного способу судового захисту (з точки зору передбаченого до застосування діючим законодавством та адекватного наявному порушенню).
Відсутність (недоведеність) будь-якого з означених елементів унеможливлює задоволення позову.
Суд наголошує, що обов'язковість доведення наявності факту порушення спірної угодою прав та/або інтересів позивача випливає із позиції Вищого господарського кодексу України, викладеною в абз. 1 п. 4. Роз'яснення „Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням угод недійсними" від 12.03.1999р. № 02-5/111 та у повній мірі узгоджується із змістом ст. 55 Конституції України. При цьому, порушення прав/інтересів повинно мати місце саме внаслідок існування спірного договору, законність якого наразі заперечується і оспорюється Позивачем.
Дійсно, Позивач є стороною спірного договору, а отже в силу ч.3 ст.215 Цивільного кодексу України цілком управлений ініціювати питання щодо його законності у судовому порядку. Втім, ані із змісту позовної заяви або інших матеріалів справи не вбачається, в чому Позивач визначає наявність порушення його права та інтересів у зв'язку із існуванням оспорюваної угоди - жодних доказів підтвердження такого факту порушення всупереч ст.ст. 4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України до матеріалів справи не надано, а сама ймовірність факсимільного відтворення підпису керівника Позивача при укладанні спірного договору чи ймовірність відсутності повноважень на укладання спірного договору з боку представника Відповідача не може ототожнюватися із доведеністю факту порушення суб'єктивних прав чи інтересів заявника позову.
Щодо порушення в контексті приведених Позивачем підстав позову як такого, суд, враховуючи результати експертного дослідження згідно наявних в матеріалах справи експертних висновків №6244/03 від 14.03.2012р. (а.с.а.с.132-140 т.3) та №6242/02 від 23.04.2012р. (а.с.а.с.144-147 т.3), на спростування доказового значення яких до справи всупереч ст.ст.4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України не представлено жодних документів, наголошує на спростуванні встановленими обставинами покладеного в основу позову припущення про непогоджене використання факсимільного відтворення підпису голови правління Відкритого акціонерного товариства „Тельманівський кар'єр" Бондаренко Ю.В.
В свою чергу, зміст представленої копії нотаріально посвідченої довіреності від 22.11.2007р. за №4236 (а.с.96 т.1) на заступника директора з роздрібного бізнесу Донецької філії ВАТ «ВіЕйБі Банк» ОСОБА_2 вказує на доказу неспроможність твердження Позивача про відсутність відповідних повноважень на укладання спірного договору з боку підписанта від імені Відповідача.
Беручи до уваги, що спростування за результатами судового дослідження наведених Позивачем підстав позову унеможливлює доведеність твердження про невідповідність спірного кредитного договору вимогам ст.203 Цивільного кодексу України, а інших підстав такої невідповідності судом за наявними матеріалами справи не встановлено, суд, відмовляючи у задоволені позовних вимог через їх юридичну і доказову неспроможність, відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України відносить на рахунок Позивача понесені ним судові витрати, у тому числі - пов'язані з оплатою експертних досліджень.
Судом відхиляються клопотання Відповідача про виклик у судове засідання Бондаренка Ю.В. для отримання пояснень відносно обставин підписання спірного договору, оскільки відповідні обставини встановлені судом за допомогою інших належних джерел доказування (експертних висновків); та клопотання про припинення провадження у справі у зв'язку із відсутністю предмету спору, яким наразі є спірний кредитний договір, через відсутність для цього підстав, передбачених ст.80 Господарського процесуального кодексу України у розумінні п.4.4. Постанови Пленуму ВГСУ №18 від 26.12.2011р.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1, 4, 4-2 - 4-6, 22, 33, 34, 41-43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
ВИРІШИВ:
1. Відмовити у задоволені позовних вимог Відкритого акціонерного товариства „Тельманівський кар'єр", п. Тельманове, Донецької області (ідентифікаційний код 04628681) до Публічного акціонерного товариства „Всеукраїнський Акціонерний банк" в особі Донецької філії, м. Донецьк (ідентифікаційний код 33350703) про визнання кредитного договору №10 від 26.05.2008р. недійсним
2. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.
У судовому засіданні 12.06.2012р. проголошено та підписано повний текст рішення.
Суддя Попков Д.О.
Судове рішення № 24628461, Господарський суд Донецької області було прийнято 12.06.2012. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 37/200пд. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: