Рішення № 24628067, 07.06.2012, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

від "07" червня 2012 р. по справі № 5004/364/12

Господарський суд Волинської області, розглянувши матеріали по справі

за позовом Приватного акціонерного товариства "Луцьке автотранспортне підприємство 10701"

до Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-торгове підприємство "Санрайз"

про стягнення 15 599,88 грн.

Суддя: Філатова С.Т.

ПРЕДСТАВНИКИ:

від позивача: ОСОБА_1, дов. від 23.01.2012р.

від відповідача: Девіцький Ю.І. - директор, ОСОБА_3, дов. від 28.03.2012р.

Відповідно до ст. 20 Господарського процесуального кодексу України представникам сторін роз'яснено право відводу судді. Відводу судді заявлено не було. В судовому засіданні учасникам судового процесу роз'яснено процесуальні права та обов'язки згідно зі ст. 22 ГПК України.

СУТЬ СПОРУ:

Приватне акціонерне товариство "Луцьке автотранспортне підприємство 10701" звернулося з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Виробниче-торгове підприємство "Санрайз" про стягнення 15 599,88 грн., в. т.ч. 5 124 грн. заборгованості по оплаті за оренду приміщень майстерні і споруди на території ВАТ "Таксосервіс" за адресою: м.Луцьк, вул. Звязківців, 1, площею 356 кв.м., для використання під стоянку автомобілів, їх ремонту і технічного обслуговування, за період з листопада по грудень 2011р. згідно договору оренди приміщень №02 від 01.01.2002р., 227, 88 грн. оплати за водопостачання за листопад-грудень 2011р., 10 248,00 грн. неустойки у розмірі подвійної плати за оренду приміщень за період з січня по лютий 2012р. згідно ст. 785 ЦК України.

В обґрунтування позовних вимог посилається на невиконання відповідачем зобов'язань по оплаті за приміщення згідно договору оренди приміщень №02 від 01.01.2002р. акт прийому-передачі приміщень від 01.01.2002р. та неповернення орендованих приміщень після закінчення строку договору.

Відповідач у відзиві №113 від 23.04.2012р. позовні вимоги заперечує, обґрунтовуючи тим, що згідно договору №02 від 01.01.2002 року на підставі акту приймання - передачі приміщень товариству було передано у тимчасове користування терміном на 10 років приміщення майстерні та споруди площею 356 кв. м., а також офісні приміщення площею 106,2 кв. м.

Термін дії договору сторони визначили до 31.12.2011 року.

Вищезазначене майно було передано товариству відповідно до договору №02 від 01.01.2002 року, п.1.1. якого визначено, що орендодавець передає, а орендар приймає у тимчасове володіння майстерні і споруди на території ВАТ «Таксосервіс» за адресою: м. Луцьк, вул. Зв'язківців, 1, площею 356 кв. м. для використання під стоянку автомобілів, їх ремонту і технічного обслуговування, здійснення передрейсових медичних оглядів водіїв та щоденного контролю технічного стану автомобілів, а також офісні приміщення, площею 106,2 кв.м. в адміністративному будинку за вищевказаною адресою.

Зауважує, що протягом 2010-2011 років орендодавець неодноразово здійснював перешкоди в доступі до орендованого майна. В зв'язку з цим товариство, починаючи з другої половини 2011 року, почало звільняти орендовані приміщення. Так, 01 серпня 2011 року та 01 вересня 2011 року були звільнені орендовані офісні приміщення.

В оренді залишились лише майстерні та споруди площею 356 кв.м.

07 листопада 2011 року позивач з невідомих причин і без попереднього про це повідомлення заборонив заїзд автобусів підприємства на площадку ремонтного підрозділу.

Фактично з 07 листопада 2011 року товариство припинило використовувати орендовані приміщення. Про факт перешкоджання господарській діяльності підприємства 07 листопада 2011 року був складений відповідний акт.

09 листопада 2011 року товариство звернулось із відповідною заявою до начальника Луцького МВ УМВС України у Волинській області за вих. №296.

12 листопада 2011 року в порушенні кримінальної справи відмовлено на підставі ч.2. ст. 11 КК України, п.2. ст. 6 КПК України.

29 грудня 2011 року з відповідною заявою з питань неможливості вивезення майна з орендованих приміщень, що розташовані по вул. Зв'язківців, 1 в м. Луцьку до Луцького МВУМВС України звернувся заступник директора ТзОВ «ВТП «Санрайз» ЛТД Лисеюк М.С.

Ст. дільничний інспектор Луцького МВ УМВС України у Волинській області Левчук О.В., розглянувши заяву 30.12.2011 року, склав відповідний Висновок, у якому зазначив, що опитаний директор ПрАТ «АТП 10701» директор гр. ОСОБА_5 повідомив, що дійсно не дозволяє ВТП «Санрайз» вивозити свої речі з орендованої території та не запускає автобуси, оскільки підприємство не заплатило орендної плати за листопад та грудень 2011 року.

Зазначені обставини підтверджують, по-перше, факт вивезення майна з орендованих приміщень; по-друге, факт обмеження заїзду на територію автобусів ВТП «Санрайз ЛТД, тобто, факт обмеження користування майном товариства.

У листі, адресованому позивачу 14 листопада 2011 року, у відповідь на лист про сплату оренди за жовтень та листопад 2011 року, води за жовтень 2011 року, зазначалось, що починаючи з листопада 2011 року позивачем заблокований заїзд до орендованого майна. Відповідно до п.4.1. договору орендна плата сплачується за оренду приміщень, що фактично використовуються орендарем. В зв'язку з вищевикладеним відсутні будь-які правові підстави здійснювати оплату орендної плати.

31 січня 2012 року позивачу був направлений лист за вих. №33 про підписання актів приймання - передачі майна та вимогою повернути належне товариству майно.

21 лютого 2012 року від позивача отримана відповідь, що акти будуть підписані лише після звільнення орендованих приміщень та фактичної передачі їх орендодавцю.

Отримавши 21 лютого 2012 року лист, товариство 29 лютого 2012 року, з метою вивезення належного майна, яке знаходилось в орендованих приміщеннях, направило повноважних представників. Був присутній дільничний міліціонер.

Проте, 29 лютого 2012 року позивач заборонив здійснювати будь -яке вивезення майна з орендованих приміщень.

В цей же день товариство з приводу неправомірних дій службових осіб ПрАТ «Луцьке АТП 10701» звернулось з відповідною заявою до Луцького МВ УМВС України у Волинській області. 07 березня 2012 року була складена постанова про відмову в порушенні кримінальної справи, так як відносини між сторонами є цивільно-правовими.

26 березня 2012 року товариством на адресу позивача був направлений лист за вих. №74 з вимогою невідкладно повідомити про дату та час, коли можна буде вивезти належне майно.

Позивач у листі вих. №123 від 04.04.2012 року зазначив, що не чинить перешкод по вивезенню майна з орендованих приміщень, проте обумовив, що вивезти майно з орендованих приміщень можливо лише за наявності документів, що підтверджують право власності на вказане майно та за умови підписання акту приймання - передачі, узгодивши попередньо з ПрАТ «Луцьке АТП 10701» дату та час, коли можна буде вивезти майно.

Стверджує протиправність дій позивача щодо неможливості користування в листопаді - грудні 2011 року орендованим майном та неможливості звільнення саме з вини останнього орендованих приміщень впродовж тривалого часу.

Щодо вимог по сплаті орендної плати за листопад - грудень 2011 року, то відповідно до ч.1 ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Відповідно до ч.6 даної статті наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає. Фактично товариство не в змозі було використовувати майно по вині позивача.

Щодо сплати орендної плати за січень - лютий 2012 року зазначає, що предметом позовних вимог в даному випадку може бути лише вимога про сплату неустойки в подвійному розмірі, а не сплата орендної плати, так як договір припинив свою дію 01.01.2012 року. Той факт, що договір припинив свою дію 01.01.2012 року, стверджується і самим позивачем.

Вказує, що до відповідача не може бути застосована відповідальність, визначена ст. 785 ЦК України, так як його вини у неповерненні майна не має. Відповідно до ч.1 ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.

Фактично на даний час майно, яке розташоване посеред території орендодавця, знаходиться у його володінні і товариство не виключає тієї обставини, що останній ним користується, починаючи з грудня 2011 року.

Долучає до матеріалів справи копії договору №02 від 01.01.2002р., актів про повернення майна від 01.08.2011 року, 01.09.2011р., акту про перешкоджання господарській діяльності підприємства від 07.11.2011р., заяви від 09.11.2011 року за вих. №296, постанови Луцького МВ УМВС України у Волинській області про відмову в порушенні кримінальної справи від 12.11.2011 року із супроводжуючим листом, листа №301 від 14.11.2011 року з доказами відправлення позивачу, висновку Луцького МВ УМВС України у Волинській області від 30.12.2011 року із супроводжуючим листом, листа вих. №33 від 31.01.2012 року з доказами направлення його позивачу, постанови Луцького МВ УМВС України у Волинській області від 07.03.2012 року з супроводжуючим листом, листа від 21.02.2012р., листа №74 від 26.03.2012р., відповіді на лист №123 від 04.04.2012р.

Розгляд спору неодноразово відкладався згідно ст. 77 ГПК в зв'язку з необхідністю витребування додаткових доказів по справі.

На виконання вимог суду 10.05.2012р. від Луцького міського відділу УМВС України у Волинській області надійшов відмовний матеріал №8923-11 від 12.11.2011р.по факту звернення ПрАТ " Луцьке АТП 10701" та Висновок ЖОІ №4171 від 30.12.2011р. по заяві заступника директора ВТП "Санрайз" ЛТД.

Директор ПрАТ " Луцьке АТП 10701" в судовому засіданні 15.05.2012р. пояснив, що ВТП "Санрайз" фактично використовувало орендовані приміщення до 27.12.2011р., але оскільки не було акту прийому-передачі, орендовані приміщення були у користуванні до кінця лютого.

Відповідач в судовому засіданні 15.05.2012р. надав суду додаткові пояснення по справі, в яких вказав, що згідно пояснень охоронця та начальника служби охорони вбачається, що була вказівка директора товариства ОСОБА_5 не пускати на територію ПрАТ "Луцьке АТП 10701" транспортні засоби, що належать ТзОВ "ВТП Санрайз" ЛТД.

Дану обставину підтвердив директор товариства і 29.12.2011р. при наданні пояснень ст. дільничому інспектору Луцького МВ УМВС України у Волинській області майору міліції Левчуку О.В.

Зауважує, що норми чинного законодавства не передбачають права позивача (орендодавця) забороняти використовувати орендоване майно у випадку заборгованості по сплаті орендної плати.

Долучає до пояснень фотографії у кількості 14шт., датовані 10.05.2012р. та копію листа №33 від 31.01.2012р. з доказами його вручення позивачу, копію постанови Рівненського апеляційного господарського суду від 02.06.2011р. по справі №5004/74/44 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ВТП "Санрайз" ЛТД до Приватного акціонерного товариства "Луцьке АТП 10701" про усунення перешкод у користуванні майном.

Відповідач 06.06.2012р. подав суду доповнення до відзиву, в яких позов вважає безпідставним, обґрунтовуючи це тим, що позивач не заперечує факту заборони безперешкодного користування приміщенням 07.11.2011р.

Зазначає, що в силу особливостей господарської діяльності товариства, а саме:надання послуг з перевезення пасажирів, орендар щоденно користувався орендованим майном. Заблокувавши 07.11.2011р. проїзд до орендованих приміщень, позивач унеможливив використання приміщень за цільовим призначенням відповідно до п.1.1. договору. Зокрема, товариство не в змозі було здійснювати щоденний контроль технічного стану автомобілів.

Починаючи з 08.11.2011р. щоденний контроль технічного стану автомобілів здійснювався товариством за іншою адресою: м.Луцьк, провул. Дорожній, 4. Починаючи з 08.11.2011р. наряди допуску на право виконання небезпечних робіт видавалися за адресою: м. Луцьк, провул. Дорожній, 4.

Вказує, що припинення використання майна відбулося виключно по вині позивача. Так, 29.12.2011р. директор ПрАТ "Луцьке АТП 10701" у поясненнях, що були надані ст. дільничому Луцького МВ УМВС України у Волинській області майору міліції Левчуку О.В. зазначає «на даний час вказане підприємство (ТзОВ ВТП «Санрайз» ЛТД) не заплатило нам орендну плату за листопад та грудень місяць, а тому їх працівників та автомобілі на свою територію ми не запускаємо.»

Зазначає, що орендованим майном користується позивач, товариством 31 січня 2012 року був направлений лист про підписання актів приймання - передачі майна та повернення належного товариству майна згідно переліку.

Звертає увагу суду щодо примірника договору, який поданий позивачем в обґрунтування позовних вимог. Так, договір №02 від 01 січня 2002 року був укладений у двох редакціях. Відмінність обох редакцій договору полягала в різному викладенні пункту 1.1. договору. Так, згідно постанови Рівненського апеляційного господарського суду від 02 червня 2011 року по справі №5004/74/11 дані обставини були досліджені. Рівненський апеляційний господарський суд у постанові зазначив, що висновок суду про те, що слід керуватися лише примірником договору наданим відповідачем (ПрАТ «Луцьке АТП10701») є помилковим. Судом апеляційної інстанції адміністративної юрисдикції ухвалою від 06 травня 2011 року встановлено, що договір №02 від 01 січня 2002 року в редакції ТзОВ «ВТП Санрайз» ЛТД є чинним.

Долучає до матеріалів справи копії ухвали Львівського апеляційного адміністративного суду від 06.05.2011р. по справі №13264/11/9104 та наряди-допуски на право виконання небезпечних робіт.

В судовому засіданні 07.06.2012р. представник позивача долучає до матеріалів справи копії витягу з журналу ПрАТ "Луцьке АТП 10701" в підтвердження заїзду автобусів ТзОВ ВТП "Санрайз" на територію підприємства у спірний час.

Відповідач 07.06.2012р. на вимогу суду долучив до матеріалів справи копії договору №02 оренди приміщень від 01.01.2002р. та додаткових угод до договору від 01.10.2002р., 01.01.2005р., 01.05.2007р., 01.11.2006р., 01.06.2008р., 01.08.2011р., 05.09.2011р., акту прийому-передачі від 01.01.2002р.

Заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши долучені до справи матеріали, господарський суд, -

встановив:

01.01.2002р. між ВАТ "Таксосервіс" (правонаступником якого є ПАТ "Луцьке АТП 10701", що стверджується Статутом ПрАТ "Луцьке АТП 10701", затвердженим рішенням загальних зборів ВАТ "Таксосервіс" протокол №8 від 15.09.2010р., зареєстрованим 30.09.2010р. під №11981050010000315) (орендодавець) та ТзОВ ВТП "Санрайз" (орендар) укладено договір оренди приміщень №02.

Відповідно до п. 1.1. договору (копії якого в двох редакціях долучені позивачем і відповідачем і різняться в редакції п.п. 1.1, 1.2, що було досліджено господарським судом Волинської області у справі №5004/174/11 (рішення від 17.03.2011р.)) орендодавець передає, а орендар приймає у тимчасове володіння майстерні і споруди на території ВАТ "Таксосервіс" за адресою: м.Луцьк, вул.Звязківців, 1, площею 356 кв.м., для використання під стоянку автомобілів, їх ремонту і технічного обслуговування, а також офісні приміщення, площею 106,2 кв.м., в адміністративному будинку за вищевказаною адресою.

Передача приміщень в оренду стверджується актом прийому-передачі приміщень від 01.01.2002р. (Т.1 а.с.9). Термін оренди згідно п.п. 3.1., 3.2. договору-10 років з моменту підписання договору. Якщо жодна сторона до закінчення даного договору не заявить про намір його розірвати, договір автоматично продовжується ще на один рік.

01.10.2002р., 01.01.2005р., 01.11.2006р., 01.06.2008р., 01.08.2011р., 05.09.2011р. між сторонами укладені додаткові угоди, якими внесено зміни до п.п.4.1, 4.2, 4.3 договору щодо розміру орендної плати, порядку оплати орендних платежів та оплати за комунальні послуги.

17.11.2011р. ПрАТ "Луцьке АТП 10701" у заяві №534 повідомило ТзОВ ВТП "Санрайз" ЛТД про розірвання договору з 01.01.2012р. та звільнення приміщення до 01.01.2012р. (Т.1 а.с. 10-11).

З супровідним листом №511 від 08.11.2011р. надіслані рахунки на оплату оренди та водопостачання за жовтень-листопад місяці (Т.1 а.с. 13-14).

22.12.2011р. та 27.02.2012р. позивач звернувся з претензіями-вимогами до відповідача про сплату боргу (Т.1 а.с. 22-25). До вимоги від 27.02.2012р. долучені рахунки №233 від 30.11.2011р., №199 від 01.11.2011р., №45 від 28.12.2011р., №217 від 02.12.2011р., №38 від 06.02.2012р., №44 від 01.03.2012р., , що стверджується описом вкладення у цінний лист від 06.03.2012р. (Т.1 а.с. 71).

Відповідач заборгованість заперечує, мотивуючи тим, що 01.08.2011р. та 01.09.2011р. звільнені орендовані офісні приміщення, а з 07.11.2011р. позивач заборонив заїзд автобусів підприємства на орендовані площі. Стверджує, що фактично з 07.11.2011р. товариство припинило використання орендованих приміщень, про що був складений акт та 09.11.2011р. відбулось звернення з заявою до Луцького МВ УМВС України у Волинській області. Повторні звернення відбулись 29.12.2011р., 29.02.2012р.

31.01.2012р. позивачу надісланий лист вих. №33 про підписання актів приймання-передачі майна від 07.11.2011р. та вимогою повернути майно товариства (а.с.58). Лист вручений 02.02.2012р. (Т.1 а.с. 60).

21.02.2012р. отримана відповідь, згідно якої акти прийому-передачі орендованого майна будуть підписані лише після звільнення орендованих приміщень та фактичної їх передачі орендодавцю (Т.1 а.с. 63).

Відповідно до ст.ст. 525, 526, 530, 629 ЦК України, ч.7 ст. 193 ГК України, договір є підставою для виникнення зобов'язання, які повинні виконуватись належним чином і в установлений законом строк, відповідно до умов договору; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.759 ЦК України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно п.5.1 договору орендодавець зобов'язувався забезпечувати безперешкодне використання орендарем приміщень, що орендуються. Сторони у п.9.1 договору передбачили, що в разу порушення умов договору оренди кожна із сторін має право розірвати договір. За оренду приміщень орендар зобов'язувався сплачувати орендні платежі та плату за комунальні послуги (п.п. 4.1-4.3 договору).

Розмір орендних платежів за листопад-грудень 2011р. згідно додаткової угоди від 05.09.2011р. становив 2 562,00 грн. з ПДВ. Орендна плата відповідно до п. 4.2. договору в редакції додаткової угоди від 01.01.2005р. повинна сплачуватися у безготівковому порядку на розрахунковий рахунок орендодавця до 5 числа слідуючого за розрахунковим місяця, а вартість комунальних послуг (електроенергія, газ, вода) до 25 числа поточного місяця згідно виставлених рахунків.

Стаття 629 ЦК України встановлює обов'язковість договору для виконання сторонами.

Листом від 17.11.2011р. позивач повідомив відповідача про закінчення договірних відносин та необхідність звільнення орендованих приміщень до 01.01.2012р.

Згідно з ч.6 ст. 283 ГК України до відносин оренди застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтею 291 ГК України передбачено, що договір оренди припиняється, зокрема, у разі закінчення строку, на який його було укладено. Правові наслідки припинення договору оренди визначаються відповідно до умов регулювання договору найму ЦК України.

За статтею 785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Договором обумовлено (п.п. 7.1., 7.2.), що після закінчення терміну оренди орендар зобов'язаний передати орендодавцю приміщення, що орендуються, протягом 3-х днів з моменту закінчення терміну оренди. Приміщення і майно, що орендуються, повинні бути передані орендодавцю у тому ж стані, в якому вони були передані в оренду, з урахуванням узгоджених змін.

Законодавчими положеннями параграфу 4 глави 58 ЦК України встановлені спеціальні норми найму будівлі або іншої капітальної споруди. Так, частиною 2 статті 795 ЦК України визначено, що повернення наймачем предмета договору найму оформляється відповідним документом (актом). З цього моменту договір найму припиняється.

Обов'язок відповідача у разі припинення користування майном та припинення угоди 01.01.2012р. повернути позивачу орендоване майно, вказане у п. 1.1. договору, встановлено п. 7.1. договору та приписами ч.2 ст. 785 ЦК України.

Аналіз вказаної норми свідчить, що особа на підтвердження виконання зобов'язання за договором найму вправі вимагати прийняття від неї майна, яке було предметом договору, та отримання документа (акта) про таке прийняття як підтвердження виконання нею зобов'язання, а у разі відмови-вимагати це в судовому порядку.

Згідно з постановою Верховного Суду України від 20.03.2012р. виконання вимоги прийняти майно з оренди і оформляти її відповідним документом (актом) відповідає вимогам чинного законодавства.

У відповідності зі ст. 11128 рішення Верховного Суду України, прийняте за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначену норму права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність із рішеннями Верховного Суду України. Невиконання судових рішень Верховного Суду України тягне за собою відповідальність, установлену законом.

Відповідач, стверджуючи вчинення перешкод у користуванні орендованим майном та фактичне невикористання майна з 07.11.2011р. вправі був відповідно до п. 9.1. договору вимагати розірвання договору у зв'язку з невиконанням позивачем п. 5.1. договору щодо забезпечення безперешкодного використання орендованих приміщень та тим самим припинити правовідносини оренди в силу ст. 653 ЦК України, проте відповідні процесуальні дії не вчинив.

Невиконання наймачем договірного обов'язку щодо повернення орендованого майна майна після припинення договору майна є порушення права наймодавця на володіння майном.

Згідно з ч. 2 ст. 785 ЦК України якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Позивач стверджує фактичне використання орендованих приміщень та водокористування в листопаді-грудні 2011р. та застосовує неустойку у розмірі подвійної облікової плати за неповернення майна в січні-лютому 2012р. (Т.1 а.с. 69).

Відповідач заперечив використання орендованого майна з 07.11.2011р., посилаючись на п.5.1. договору та ч.6 ст.762 ЦК України. Водночас, вперше звернувся до орендодавця з пропозицією про підписання акта на повернення майна з оренди, датованого 07.11.2011р. листом №33 від 31.01.2012р. (Т.1 а.с. 73-75), в підписанні якого було відмовлено листом №30/5 від 27.02.2012р. (Т.1 а.с. 76).

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Долучені до матеріалів справи акт про перешкоджання господарській діяльності підприємства від 07.11.2011р., заява до Луцького МВ УМВС України у Волинській області №296 від 09.11.2011р., постанова Луцького МВ УМВС України у Волинській області про відмову в порушенні кримінальної справи від 12.11.2011р., Висновок Луцького МВ УМВС України у Волинській області від 30.12.2011р., листи №301 від 14.11.2011р., №33 від 31.01.2012р. не можуть слугувати належними доказами невикористання приміщення в період з листопада по грудень 2011р., а свідчать про факти перешкоджання користування майном саме у визначені дні, що враховано судом при підрахунку орендної плати за листопад-грудень 2011р.

В стягненні 168,05 грн. з розрахунку денної орендної плати за 07.11.2011р. та 29.12.2011р. слід відмовити.

Решта доказів, долучених до додаткових пояснень по справі від 14.05.2012р., 06.06.2012р. зокрема, фотографії, датовані травнем 2012р. та наряди-допуски за 03.11.2011р.-10.11.2011р., також не є належними доказами перешкоджання користування орендованим майном в період листопада-грудня 2011р.

Водночас, із документів, долучених до матеріалів справи та пояснень представників сторін вбачається знаходження в приміщенні за адресою м. Луцьк, вул. Зв'язківців, 1 майна відповідача.

Стверджуючи неможливість доступу до орендованого майна з 07.11.2011р., відповідач у листі №296 вказує про частковий вивіз майна 23.11.2011р.

Зважаючи на те, що відповідач не позбавлений був права та можливості розірвати договір в порядку ст. 651 ЦК та п.9.1 договору з метою припинення договірних відносин або звернення до суду під час дії договору про усунення перешкод у користуванні майном, а після закінчення строку дії-з позовом про виконання обов'язку прийняти майно з оренди та своїм правом не скористався, суд не приймає посилання відповідача на ст. 614 та п.6 ст. 762 ЦК України щодо відсутності вини та неможливості використання майна, оскільки належними доказами відповідач факт невикористання приміщення в період з листопада по грудень 2011р. не довів, а після закінчення строку дії договору оренди приміщення в установленому законом порядку не передав, визначені законом та договором дії не вчинив. Вперше звернення щодо передачі майна відбулось лише 31.01.2012р. з долученням акту про перешкоджання господарській діяльності підприємства від 07.11.2011р., а в судовому порядку прийняти від нього майно, яке було предметом договору та отримання документа (акта) про таке прийняття як підтвердження виконання зобов'язання для припинення зобов'язань не вимагав.

Припинення правовідносин в розумінні ч.2 ст. 795 ЦК України не відбулось, а тому підставні вимоги позивача щодо стягнення орендної плати за листопад-грудень 2011р. та подвійної орендної плати за січень-грудень 2012р., за винятком орендної плати за 07.11.2011р. та 29.12.2011р. - дні, в які відповідач недопущений на територію підприємства, що не оспорено орендодавцем та підтверджено постановою та висновком Луцького МВ УМВС України у Волинській області від 12.11.2011р., 30.12.2011р., актом ТзОВ ВТП "Санрайз"-ЛТД від 07.11.2011р.

Судом не прийнятий в якості доказів витяг з журналу ПрАТ "Луцьке АТП 10701" про заїзд автобусів ТзОВ ВТП "Санрайз" на територію підприємства як односторонній документ, належним чином не оформлений та пояснення осіб, долучені до постанови Луцького МВ УМВС України у Волинській області від 12.11.2011р. та висновку від 30.12.2011р., як такі, що відібрані не під час судового засідання відповідно до вимог ст. 32 ГПК України.

Не прийняті судом заперечення відповідача щодо оплати за водокористування в листопаді-грудні 2011р. в сумі 227,88 грн., оскільки згідно п.4.3 договору оплата за комунальні послуги, воду, електроенергію за місяць проводиться згідно виставлених орендодавцем рахунків. Рахунки №233 від 30.11.2011р., №45 від 28.12.2011р. надіслані відповідачу цінним листом від 27.02.2012р. Інші документи та порядок оплати договором та додатковими угодами до нього не обумовлені (Т.1 а.с. 70-71).

Щодо заперечень по вимозі про стягнення орендної плати, то суд виходить зі змісту п.3.12 Постанови ВГСУ "Про деякі питання практики застосування господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" №18 від 26.12.2011р. та посилання позивача в обгрунтування позовних вимог на ст. 785 ЦК України щодо сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 629, 759, 785, 795 ЦК України, ст.ст. 193 ГК України, ст.44, 49, 82-85 ГПК України, -

вирішив:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-торгове підприємство "Санрайз", м.Луцьк, пров. Дорожній, 4, код ЄДРПОУ 21738684

на користь Приватного акціонерного товариства "Луцьке автотранспортне підприємство 10701", м.Луцьк, вул. Зв'язківців, 1, код ЄДРПОУ 05482297

4 955, 95 грн. заборгованості по орендній платі, 10 248грн. неустойки, 227, 88грн. пла ти за водопостачання, 1 592,16грн. витрат по сплаті судового збору. Всього: 17 023,99 грн.

3. У позові на суму 168,05 грн. відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення складено

12.06.2012р

Суддя Філатова С. Т.