Рішення № 2462785, 05.11.2008, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа № 34/303

05.11.08

За позовом

Відкритого акціонерного товариства «Київгаз»

до

Товариства з обмеженою відповідальністю «Футбольний клуб «Арсенал-Київ»

про

стягнення 480 397,23 грн.

Суддя

Сташків Р.Б.

Представники:

від позивача –

Ярошенко А.М., заст. дир. юр. деп., дов. №Д-92/08 від 02.06.2008;

від відповідача –

не з’явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Відкрите акціонерне товариство «Київгаз»(далі –Позивач) звернулось до Господарського суду м. Києва з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Футбольний клуб «Арсенал-Київ»(далі –Відповідач) 242 423,60 грн. штрафу, 215 757,00 грн. встановленого індексу інфляції та 22 216,63 грн. 3% річних.

Обґрунтовуючи позовні вимоги Позивач зазначив, що 01.10.2002 між його правопопередником –Державним підприємством газового господарства «Київгаз»- та Товариством з обмеженою відповідальністю «Футбольний клуб «Арсенал-Київ»укладеного Договір зворотної фінансової допомоги №95.

На виконання умов Договору Позивач перерахував Відповідачу в якості зворотної фінансової допомоги грошові кошти в сумі 1 200 000,00 грн., однак, останній своїх зобов’язань в добровільному порядку не виконав.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 24.04.2007 у справі №4/82 позов задоволено повністю та стягнуто з ТОВ «ФК «Арсенал-Київ»1 200 000,00 грн. заборгованості, 12 000,00 грн. витрат по сплаті державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

На стадії примусового виконання рішення суду, між Позивачем та Відповідачем 23.07.2007 укладено мирову угоду, яка була затверджена ухвалою Господарського суду м. Києва у справі №4/82 від 09.08.2007.

Однак, як зазначив Позивач, Відповідач в порушення взятих на себе зобов’язань жодного платежу за укладеною мировою угодою не здійснив.

Відповідач письмових заперечень проти позову не подав, в судове засідання не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні суду, про час і місце його проведення.

Ухвала суду про порушення провадження у справі №34/303 та про відкладення розгляду справи надсилались Відповідачу за адресами зазначеними в позовній заяві.

Юридична адреса Відповідача (04073, м. Київ, просп. Московський, 8) підтверджується наявним в матеріалах справи Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних соіб та фізичних осіб-підприємців від 29.10.2008.

Статтею 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців»передбачено, що якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо такі відомості, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними. Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не були до нього внесені, вони не можуть бути використані в спорі з третьою особою, крім випадків, коли третя особа знала або могла знати ці відомості.

Про поважні причини неявки в судове засідання представника Відповідача суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи від Відповідача не надходило.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника Позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, –

ВСТАНОВИВ:

01.10.2002 між Позивачем (Позикодавець) та Відповідачем (Позичальник) укладено Договір №95 зворотної фінансової допомоги, відповідно до умов якого Позикодавець зобов’язався надати Позичальнику в якості зворотної фінансової допомоги грошові кошти в сумі 1 200 000 грн., а останній зобов’язався повернути отримані грошові кошти до 31.12.2002.

На виконання умов Договору Позивач перерахував на розрахунковий рахунок Відповідача грошові кошти в сумі 1 200 000 грн.

Однак, Відповідач взяті на себе зобов’язання за умовами Договору не виконав.

Рішенням Господарського суду м. Києва у справі №4/82 від 24.04.2007 позов задоволено повністю та стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Футбольний клуб «Арсенал-Київ»1 200 000 грн. заборгованості, 12 000 грн. державного мита та 118 грн. інформаційних витрат.

Відповідно до ст. 35 ГПК факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Ухвалою Господарського суду м. Києва у справі №4/82 від 09.08.2007 затверджено мирову угоду у справі №4/82 на стадії виконавчого провадження.

Пунктом 1 затвердженої Мирової угоди (далі –Мирової угоди) передбачено, що заборгованість Боржника перед Стягувачем на момент укладання цієї мирової угоди становить 1 200 000,00 грн. основного боргу, 12 000,00 грн. витрат по сплаті державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Відповідно до п.2 Мирової угоди боржник гарантує, що заборгованість 1 200 000 грн. основного боргу, 12 000,00 грн. витрат по сплаті державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, а всього 1 212 118,00 грн. буде погашена відповідно до графіку погашення заборгованості, визначених у п.3 Мирової угоди.

Згідно п.3 Мирової угоди затверджений графік погашення заборгованості: 303 029,50 грн. (дата виплати заборгованості 13.08.2007), 303 029,50 грн. (дата виплати заборгованості 27.08.2007), 303 029,50 грн. (дата виплати заборгованості 10.09.2007) та 303 029,50 грн. (дата виплати заборгованості 24.09.2007).

Проте, Відповідач в порушення умов Мирової угоди заборгованості не сплатив.

Відповідно до статті 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться (частина 1). Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу (частина 2). Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань (частина 7).

Аналогічні положення містяться і у статтях 525, 526 Цивільного кодексу України далі –ЦК України.

Згідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події (п.1).

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Таким чином, Відповідач повинен був сплатити заборгованість у порядку та в строки, які затверджені Мировою угодою від 09.08.2007 у справі №4/82.

Проте, Відповідач в порушення зазначеного, заборгованості не сплатив.

При цьому, в матеріалах справи наявна довідка Відкритого акціонерного товариства Комерційного банку «Хрещатик»за №43-10/6807 від 05.11.2008 про те, що за період з 24.04.2007 до 29.10.2008 на рахунки Відкритого акціонерного товариства «Київгаз»грошові кошти не надходили.

04.11.2008 до загального відділу суду надійшла заява від Позивача за №2395/15 від 30.09.2008 про збільшення позовних вимог, в порядку ст.22 ГПК України, відповідно до якої Позивач просив суд стягнути з Відповідача: 242 423,60 грн. штрафу, 282 423,49 грн. інфляційні витрати та 36 861,67 грн. 3% річних.

Пунктом 1 ст. 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов’язання.

В силу п. 1 ст. 547 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі.

Пунктом 4 Мирової угоди передбачено, що Стягувач заявляє, що на момент підписання Мирової угоди та у випадку належного її виконання не матиме жодних майнових претензій до Боржника з приводу заборгованості, погашення якої є предметом цієї Мирової угоди. За порушення термінів оплати заборгованості Боржник сплачує Стягувачу штраф у розмірі 20% від загальної суми заборгованості за кожний випадок прострочення платежу більше ніж на 4 банківські дні.

Відтак, суд визнає вимогу Позивача про стягнення з Відповідача 242 423 (двісті сорок дві тисячі чотириста двадцять три) грн. 60 коп. штрафу обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Вимоги Позивача, з урахування поданої заяви про збільшення позовних вимог, щодо стягнення з Відповідача 282 423,49 грн. встановленого індексу інфляції та 36 861, 67 грн. 3% річних суд визнає правомірними та такими, що підлягають задоволенню за розрахунком Позивача. Розрахунок Позивача відповідає нормам чинного законодавства та матеріалам справи.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач не скористався наданим йому правом на судовий захист, наведених Позивачем доводів не спростував.

Суми, які підлягають сплаті за витрати, пов’язані з розглядом справи, при задоволенні позову покладаються на Відповідача в повному обсязі, оскільки спір виник саме з вини Відповідача.

Виходячи з викладеного та керуючись статтями 32, 33, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, статтями 15, 253, 254, 525, 526, 530 ЦК України, статтями 193 ГК України, суд –

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Футбольний клуб «Арсенал-Київ»(04073, м. Київ, просп. Московський, 8, код ЄДРПОУ 31749709 з будь-якого іншого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду) на користь Відкритого акціонерного товариства «Київгаз»(01103, м. Київ, вул. Кіквідзе, 4-б, код ЄДРПОУ 03346331) 242 423 (двісті сорок дві тисячі чотириста двадцять три) грн. 60 коп. штрафу, 282 423 (двісті вісімдесят дві тисячі чотириста двадцять три) грн. 49 коп. інфляційних втрат, 36 861 (тридцять шість тисяч вісімсот шістдесят одну) грн. 67 коп. 3% річних, а також 5 617 (п’ять тисяч шістсот сімнадцять) грн. 08 коп. державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його прийняття.

Суддя Р.Б. Сташків