Рішення № 2462771, 25.06.2008, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№ 51/13

25.06.08

За позовом

Відкритого акціонерного товариства “Укртелеком” в особі Інформаційно-розрахункового центру Київської міської філії

до

Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім «БВКТ»

про

стягнення 1477,62 грн.

Суддя Пригунова А.Б.

Представники :

Від позивача Соловей В.В. –пред. за довірен.

Від відповідача не з’явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Позивач звернувся до господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з відповідача заборгованості за надані послуги електрозв’язку згідно договору № 1100010313 від 01.02.99р. у розмір1477 грн. 62 коп., яка складається з 1238 грн. 41 коп. основного боргу, 21 грн. 88 коп. ? 3 % річних, 164 грн. 20 коп. ? інфляційних нарахувань та 53 грн. 13 коп. ? пені. Заявлені позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем умов договору про надання послуг електрозв’язку щодо сплати вартості цих послуг.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 28.05.2008 року порушено провадження у даній справі, призначено її до розгляду на 11.06.2008 року.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 11.06.08 р. розгляд даної справи був відкладений на 25.06.2008 р.

У даному судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача на виклик суду у черговий раз не з’явився, заявлених до нього вимог не спростував.

Приймаючи до уваги, що в матеріалах справи достатньо документів для вирішення справи по суті та є докази належного повідомлення відповідача про час і місце судового розгляду справи, то за таких обставин суд відповідно до ст. 75 ГПК України вважає за можливе розглянути дану справу за наявними в ній матеріалами без участі вищезазначеного учасника судового процесу.

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 25.06.2008 року за згодою представника позивача судом оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд, -

Встановив:

01.02.1999 року між Відкритим акціонерним товариством “Укртелеком” в особі начальника Центру обслуговування споживачів та продажу послуг Київської дирекції Українського державного підприємства електрозв’язку Старцева А.П. та Товариством з обмеженою відповідальністю Торговий дім «БВКТ»укладено договір про надання послуг електрозв’язку №. 1100010313.

Відповідно до умов даного договору (п.п. 2.1., 2.2.3.) позивач зобов’язався надавати відповідачу послуги електрозв’язку, а відповідач зобов’язався своєчасно вносити абонементну плату за надані послуги.

Пунктом 3.5. договору сторонами погоджено, що абонементна плата вноситься до 20-го числа наступного місяця. За послуги електрозв’язку плата вноситься протягом 10 діб з дня одержання рахунку, але не пізніше 20-го числа наступного місяця, після повного розрахункового періоду (з 1-го числа по останнє число поточного місяця).

Відповідно до ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог–відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно п. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Обов’язок споживача своєчасно сплачувати за отримані телекомунікаційні послуги встановлений ст. 33 Закону України “Про телекомунікації” від 18.11.2003 №1280-ІV.

Виходячи з п. 108 Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження правил надання та отримання телекомунікаційних послуг» N 720 від 9 серпня 2005 р. у разі неотримання рахунка до 10 числа місяця, що настає після розрахункового періоду, або здійснення розрахунків без застосування квитанцій (без надсилання рахунків) абонент повинен звернутися до служби розрахунків оператора для отримання інформації про належну до сплати суму.

Факт наявності боргу у відповідача перед позивачем за договором в сумі 1238 грн. 41 коп. належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований, тому позовні вимоги в частині стягнення основного боргу в сумі 1238 грн. 41 коп. визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Також позивач просить стягнути з відповідача пеню в сумі 53 грн. 13 коп

Ухвалою господарського суду міста Києва від 28.05.2008 року позивача, зокрема, було зобов’язано надати суду окремий обґрунтований розрахунок пені. Позивач вимоги зазначеної ухвали суду не виконав, окремий обґрунтований розрахунок пені не надав та не вказав з якого саме періоду виникла заборгованість відповідача по кожному розрахунку окремо.

Відповідач контррозрахунку пені також суду не представив.

З огляду на вимоги ч. 1 ст. 47 ГПК України, щодо прийняття судового рішення за результатами обговорення усіх обставин справи, та ч. 1 ст. 43 ГПК України, стосовно повного, всебічного і об’єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, на суд покладається обов’язок перевірити обґрунтованість і правильність здійсненого позивачем нарахування суми пені, і в разі, якщо їх обчислення помилкове –зобов’язати позивача здійснити перерахунок відповідно до закону чи договору або зробити це самостійно.

Якщо для здійснення перерахунку необхідні додаткові матеріали, на суд покладено обов’язок витребувати їх у позивача. В разі неподання останнім таких матеріалів –з урахуванням обставин конкретної справи, суд має право залишити позов (в частині стягнення відповідних спірних сум) без розгляду на підставі п. 5 ч. 1 ст. 81 Господарського процесуального кодексу України або відмовити в задоволенні позову у відповідній частині у зв’язку з недоведеністю позовних вимог.

Вищевикладене підтверджується правовою позицією Вищого Господарського Суду України, яка викладена в п. 18 Інформаційного листа «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2004 році» від 11.04.2005 року № 01-8/3444 (зі змінами від 2.11.2006 року № 01-8/2444).

За таких обставин позовні вимоги в частині стягнення пені в сумі 53 грн. 13 коп. залишаються судом без розгляду на підставі п. 5 ч. 1 ст. 81 ГПК України.

Крім того, у зв’язку з неналежним виконанням відповідачем грошових зобов’язань по сплаті отриманих телекомунікаційних послуг, позивач просить суд стягнути з останнього суму індексу інфляції у розмірі 164 грн. 20 коп. та 3% річних у сумі 21 грн. 88 коп.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, підлягають задоволенню вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 3 % річних в розмірі 21 грн. 88 коп. та інфляційні нарахування у розмірі 164 грн. 20 коп.

Згідно зі статтею 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач в установленому порядку заявлених до нього вимог не спростував.

Однією з основних умов, за якої господарський суд приймає заяву до розгляду, є факт надходження державного мита до державного бюджету України.

Суд звертає увагу позивача на те, що звертаючись до Господарського суду міста Києва з позовною заявою № 32-07-54 від 14.02.2008 року Відкритим акціонерним товариством “Укртелеком” в особі Інформаційно-розрахункового центру Київської міської філії в якості доказу сплати державного мита було надано платіжні доручення № 3447 від 25.03.2008 року на суму 103 грн. 77 коп.

Відповідно до ст.3 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито" розмір ставки державного мита із позовних заяв майнового характеру, що подаються до господарських судів України становить 1% ціни позову, але не менше шести неоподаткованих мінімумів доходів громадян (не менше 102 грн.) та не більше 1500 неоподаткованих мінімумів.

За подачу вищезазначеної позовної заяви, відповідно до ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито”, з урахуванням заявлених позовних вимог, позивач повинен був сплатити 102 грн. державного мита.

Частина 1 ст. 47 ГПК України містить відсилочну норму, яка визначає, що державне мито підлягає поверненню у випадках і порядку, встановлених законодавством. Відповідно до ст. 8 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито», сплачене державне мито підлягає поверненню частково або повністю, зокрема, у випадку внесення мита в більшому розмірі, ніж передбачено чинним законодавством.

Враховуючи вищезазначене, суд дійшов висновку, що на підставі статті 47 Господарського процесуального кодексу України зайво сплачене державне мито в розмірі 1 грн. 77 коп. підлягає поверненню позивачу.

Враховуючи, що відповідно до ст. 44 ГПК України позивачем понесені судові витрати, пов’язані з розглядом справи, зокрема витрати на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу та сплати державного мита, то зазначені витрати відшкодовуються за рахунок відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог (ст. 49 ГПК України).

Таким чином, позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню, з відповідача стягненню підлягає основний борг у сумі 1238 грн. 41 коп., 3% річних у сумі 21 грн. 88 коп., інфляційні витрати у сумі 164 грн. 20 коп., державне мито в сумі 98 грн. 33 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 113 грн. 75 коп.

Керуючись ст. ст. 32, 33, 44, 47, 49, 82 –85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, –

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім «БВКТ»(юр. адреса: 03037, м. Київ, вул. Клименка, 14; факт адреса: 02105, м. Київ, просп. Гагаріна, 9; 02105, м. Київ, вул. Чудновського, 1/10; ідентифікаційний код 25269430, рахунок № 26007301360803 в філії «Залізничне від ПІБ», МФО 322153, або з будь –якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення) на користь Відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Інформаційно-розрахункового центру Київської міської філії (02192, м. Київ, вул. Міста Шалетт, 1, ідентифікаційний код 01189910, рахунок № 26000402028729 в КРД (“Райффайзен Банк Аваль”, МФО 322904) 1238 (одна тисяча двісті тридцять вісім) грн. 41 коп. основного боргу, 21 (двадцять одну) грн. 88 коп.–3% річних, 164 (сто шістдесят чотири) грн. 20 коп. інфляційні нарахування, 98 (дев’яносто вісім) грн. 33 коп. державного мита, 113 (сто тринадцять) грн. 75 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Позов в частині стягнення пені в сумі 53 грн. 13 коп. залишити без розгляду.

4. Повернути Відкритому акціонерному товариству "Укртелеком" в особі Інформаційно-розрахункового центру Київської міської філії (02192, м. Київ, вул. Міста Шалетт, 1, ідентифікаційний код 01189910) з Державного бюджету України зайво сплачене державне мито в розмірі 1 (однієї) грн. 77 коп.

5. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України, та може бути оскаржене в порядку та строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

Суддя Пригунова А.Б.