Постанова № 24627701, 29.05.2012, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" травня 2012 р. Справа № 29/425-10

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддів:Демидової А.М., Коваленко С.С., Воліка І.М. (доповідача),розглянувши у відкритому судовому засіданнікасаційну скаргуПриватного підприємства фірма "Спіка"на ухваливід 07.02.2012 господарського суду Харківської області та на постанову від 13.03.2012Харківського апеляційного господарського судуза скаргами Приватного підприємства фірма "Спіка"на дії Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої службищодо відкриття виконавчого провадження та скасування постанови від 25.011.2011 про відкриття виконавчого провадження по виконанню дублікату наказуу справі№ 29/425-10господарського суду Харківської області за позовом Публічного акціонерного товариства "Мегабанк"до1) Приватного підприємства фірма "Спіка", 2) Відкритого акціонерного товариства "Прикарпатагробуд", 3) Приватного підприємства "Астарта-Л",третя особаОСОБА_4 простягнення 25196625,99 грн.В судове засідання представники сторін не прибули.позивачаОСОБА_5 (дов. від 11.01.2011 № 13/57/11д);відповідача-1не з'явились;відповідача-2не з'явились;відповідача-3не з'явились;

представника ДВСне з'явились;ВСТАНОВИВ:

У грудні 2010 року позивач -Публічне акціонерне товариство "Мегабанк" (надалі -ПАТ "Мегабанк") звернулось до господарського суду з позовом до Приватного підприємства фірма "Спіка" (надалі -ПП фірма "Спіка", відповідач-1), Відкритого акціонерного товариства "Прикарпатагробуд" (надалі - ВАТ "Прикарпатагробуд", відповідач-2), Приватного підприємства "Астарта-Л" (надалі -ПП "Астарта-Л", відповідач-3) про стягнення кредитної заборгованості шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором № ГД 04/2008-з1 від 23.07.2008; шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором № ГД 04/2008-з2 від 23.07.2008; стягнення з ПП фірми "Спіка" боргу за іпотечним договором № ГД 04/2008-з1 від 23.07.2008 у розмірі 576849,45 грн.; стягнення з ВАТ "Прикарпатагробуд" заборгованості за іпотечним договором № ГД 04/2008-з2 від 23.07.2008 у розмірі 2465463,30 грн.; стягнення з ПП "Астарта-Л", як з солідарного боржника, заборгованості станом на 06.10.2010 за кредитним договором № 04/2008 від 23.07.2008 у розмірі 19137210,02 грн. (з яких : 16000000,00 грн. сума залишку по кредиту, 2041100,02 грн. сума нарахованих та несплачених відсотків, 1096110, 00 грн. штрафу); стягнення з ПП "Астарта-Л", як з солідарного боржника, заборгованості станом на 06.10.2010 за кредитним договором № 04/2009 від 25.05.2009 у розмірі 1478336,58 грн. (з яких: 940000,00 грн. сума залишку по кредиту, 173825,48 грн. сума нарахованих та несплачених відсотків, 364511,10 грн. штрафу), стягнення з ПП "Астарта-Л", як з солідарного боржника, заборгованості станом на 06.10.2010 за кредитним договором № 03/2009 від 25.05.2009 у розмірі 1538766,64 грн. (з яких : 1060000,00 грн. сума залишку по кредиту, 67722,21 грн. сума нарахованих та несплачених відсотків, 411044,43 грн. штрафу); а також стягнення з відповідачів судових витрат.

Рішенням господарського суду Харківської області від 01.08.2011 у справі № 29/425-10, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 19.09.2011, позовні вимоги задоволено у повному обсязі.

04.10.2011 на примусове виконання рішення господарського суду від 01.08.2011 по справі № 29/425-10 видано накази. Строк пред'явлення наказів до виконання встановлено до 05.10.2012.

В подальшому стягувач звернувся до суду з заявою про видачу йому дублікатів наказів.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 22.11.2011 заяву стягувача задоволено та видано дублікати відповідних наказів, які стягувачем - ПАТ "Мегабанк" пред'явлено до виконання.

16.12.2011 відповідач-1 -ПП фірма "Спіка" звернулося до суду зі скаргою (вх. № 240 від 26.12.2011) на дії органу державної виконавчої служби, в якій просить суд визнати дії відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби України щодо відкриття виконавчого провадження незаконними та скасувати постанову від 25.11.2011 про відкриття виконавчого провадження по виконанню дублікату наказу № 29/425-10 від 04.10.2011 у ВП № 30035226, винесену державним виконавцем Мазуром Г.І.

Крім цього, 28.12.2011 ПП фірма "Спіка" звернулося до суду зі скаргою (вх. № 3 від 05.01.2012) на дії органу державної виконавчої служби, в якій просить визнати дії державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Мазура Г.І. щодо примусового виконання дублікату наказу № 29/425-10 від 04.10.2011 виданого господарським судом Харківської області, а саме: проведення 19.12.2011 опису й арешту майна ПП фірма "Спіка"; не надання роз'яснення боржнику щодо способу та порядку добровільного виконання постанови від 25.11.2011 про відкриття провадження; відмови приймати та розглянути заяви та клопотання боржника; передачі описаного та арештованого нерухомого майна на зберігання представнику ПАТ "Мегабанк" ОСОБА_5; не зазначення в акті опису і арешту майна, переліку майна на яке не накладено арешт і яке знаходиться в описаних та арештованих державним виконавцем Мазуром Г.І. 19.12.2011 приміщеннях, - незаконними; визнати акт опису й арешту майна (серія АВ № 385837) складений 19.12.2011 державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Мазуром Г.І. -незаконним.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 07.02.2012 у справі № 29/425-10 (суддя Тихий П.В.), залишеною без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 13.03.2012 (колегія суддів: Фоміна В.О. -головуючий, судді -Кравець Т.В., Плахов О.В.), в задоволенні скарги ПП Фірма "Спіка" (вх. № 3 від 05.01.2012) -відмовлено.

Також, ухвалою господарського суду Харківської області від 07.02.2012 у справі № 29/425-10 (суддя Тихий П.В.), залишеною без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 13.03.2012 (колегія суддів: Фоміна В.О. -головуючий, судді - Кравець Т.В., Плахов О.В.), в задоволенні скарги ПП Фірма "Спіка" (вх. № 240 від 26.12.2011) -відмовлено.

Не погоджуючись з постановленими судовими актами судів попередніх інстанцій, відповідач-1 -ПП Фірма "Спіка" звернувся до Вищого господарського суду України з касаційними скаргами, в якій просить зазначені ухвали місцевого суду та постанови апеляційної інстанції скасувати, і прийняти нові рішення про задоволення скарг на дії державного виконавця ( вх. № 240 від 26.12.2011 та вх. № 3 від 05.01.2012). В обґрунтування скарг відповідач-1 посилається на те, що судами попередніх інстанцій порушено норми матеріального та процесуального права, зокрема, ст. ст. 2, 6, 11, 25, 26, 57, 59 Закону України "Про виконавче провадження", положень Інструкції про проведення виконавчих дій, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 15.12.1999 № 74/5, з урахуванням яких не надали належної оцінки правомірності дій державного виконавця, а отже оскаржувані судові акти є незаконними та необґрунтованими, що є підставою для їх скасування.

Сторони не скористалися правом, наданим ст. 1112 ГПК України, та не надіслали до Вищого господарського суду України відзиви на касаційні скарги відповідача-1, що у відповідності до положень ст. 75 ГПК України не перешкоджає перегляду оскаржуваних судових актів в касаційному порядку.

Відповідачі та третя особа у судове засідання касаційної інстанції не з'явились.

Враховуючи, що про час, місце та дату розгляду касаційної скарги сторони та третя особа повідомлялись належним чином, суд вважає за можливе розглянути справу за їх відсутності.

Перевіряючи юридичну оцінку встановлених судом фактичних обставин справи та їх повноту, Вищий господарський суд України, заслухавши суддю-доповідача, представника позивача та перевіривши матеріали справи, дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 24.11.2011 ПАТ "Мегабанк" звернувся до відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби з заявою про примусове виконання дублікату наказу № 29/425-10 виданого 04.10.2011 господарським судом Харківської області.

25.11.2011 головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Мазуром Г.І. відкрито виконавче провадження та винесено з цього приводу постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 30035226, яку відповідно до вимог діючого законодавства направлено сторонам виконавчого провадження.

Боржник -ПП фірма "Спіка" не погоджуючись з діями державного виконавця Мазур Г.І. звернулось зі скаргою (№ 240 від 26.12.2011) в якій просив суд визнати дії державного виконавця відділу примусового виконання рішень ДВС України щодо відкриття виконавчого провадження незаконними та скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження від 25.11.2011 посилаючись на те, що рішення господарського суду Харківської області від 01.08.2011 у справі № 29/425-10 не передбачає примусового виконання, оскільки на боржника не покладено будь-якого обов'язку щодо вчинення певних дій. Разом з тим, оскаржуваною постановою на відповідача-1 (боржника) покладений обов'язок добровільного виконання у строк встановлений у постанові, при цьому не роз'яснено у чому полягає добровільне виконання, тому постанова є незаконною, винесеною з порушенням чинного законодавства. Водночас, на боржника фактично покладається сплата виконавчого збору за виконання рішення, яке, на думку скаржника, не підлягає примусовому виконанню та не може бути виконано боржником.

Розглянувши скарги -ПП фірма "Спіка" на дії органу державної виконавчої служби (№ 240 від 26.12.2011 та № 3 від 05.01.2012) місцевий господарський суд, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що в силу приписів ст. 115, частини 1 ст. 116 Господарського процесуального кодексу України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження" (надалі -Закон). Виконання рішення господарського суду провадиться на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом.

Згідно зі ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження", рішення господарського суду Харківської області від 01.08.2011 у справі № 29/425-10, підлягає примусовому виконанню відповідно до цього Закону.

При цьому одним із заходів примусового виконання рішення є звернення стягнення на заставлене майно боржника (ст. 54 Закону).

В силу приписів ст. 17 Закону України "Про виконавче провадження" примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом. Виконавчими документами, що підлягають примусовому виконанню відповідно до цього Закону є, зокрема, накази господарських судів.

Виходячи з наведеного, суди дійшли висновку, що дії державного виконавця при відкритті виконавчого провадження з примусового виконання наказу господарського суду відповідали вимогам діючого законодавства, оскільки скаржником відповідно до ст. 26 Закону України "Про виконавче провадження" не наведено обставини, які виключають здійснення виконавчого провадження.

При цьому, посилання скаржника на те, що добровільне виконання рішення не залежить від боржника, у зв'язку з тим, що за рішенням суду від 01.08.2011, реалізація заставлено майна здійснюється стягувачем -ПАТ "Мегабанк" від свого імені, суди відхилили як безпідставні, з урахуванням того, що погашення заборгованості встановленої рішенням суду за рахунок майна боржника залежить виключно від волевиявлення самого боржника і добровільне не виконання рішення шляхом погашення заборгованості у строки встановлені постановою про відкриття виконавчого провадження, відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" є підставою для примусового виконання рішення суду за виконавчим документом.

Також, судами правомірно відхилені як безпідставні посилання скаржника на порушення державним виконавцем положень ст. 11 Закону України "Про виконавче провадження", у зв'язку з не наданням роз'яснення щодо порядку виконання рішення суду боржником, оскільки роз'яснення рішення є прерогативою суду, який видав виконавчий документ, тому суди дійшли висновку щодо правомірності дій державного виконавця під час здійснення примусового виконання наказу господарського суду.

З огляду цього, місцевий господарський суд, з яким погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку щодо відсутності правових підстав для визнання неправомірними дій головного державного виконавця відділу примусового виконань рішень Державної виконавчої служби України Мазура Г.І. щодо винесення постанови про відкриття виконавчого провадження від 25.11.2011 (ВП №30035226) та визнання незаконною даної постанови.

Крім цього, боржник - ПП фірма "Спіка" звернулось до суду зі скаргою (№3 від 05.01.2012) на дії державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Мазура Г.І. щодо примусового виконання дублікату наказу № 29/425-10 від 04.10.2011 та просив визнати незаконними дії з приводу проведення 19.12.2011 опису й арешту майна ПП фірма "Спіка"; не надання роз'яснення боржнику щодо способу та порядку добровільного виконання постанови від 25.11.2011 про відкриття провадження; відмови приймати та розглянути заяви та клопотання боржника; передачі описаного та арештованого нерухомого майна на зберігання представнику ПАТ "Мегабанк" ОСОБА_5; не зазначення в акті опису і арешту майна, переліку майна на яке не накладено арешт і яке знаходиться в описаних та арештованих державним виконавцем Мазуром Г.І. 19.12.2011 приміщеннях; а також провив визнати Акт опису й арешту майна (серія АВ №385837) від 19.12.2011, складений державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Мазуром Г.І. -незаконним.

Судами встановлено, що боржником не надано документального підтвердження повного виконання рішення суду після відкриття виконавчого провадження у строки встановлені законодавством, тому 19.12.2011 державним виконавцем відділу примусового виконання рішень ДВС України Мазуром Г.І. розпочато примусове виконання виконавчого документа та складено Акт опису й арешту майна (серія АВ №385837) в межах виконавчого провадження (ВП №30035226).

Відповідно до зазначеного Акту опису й арешту майна, державним виконавцем описано та накладено арешт на інженерно-лабораторний корпус, літера А - приміщення інженерно-лабораторного корпусу (прим. №№ 9-12), з усіма приналежностями, реєстраційний номер в реєстрі прав власності на нерухоме майно 20266101, яке належить Приватному підприємству фірма "Спіка", та знаходиться за адресою: Івано-Франківська обл., м. Івано-Франківськ, вул. Національної Гвардії (вул. Радянської армії), буд. 14. Зазначене майно передано на відповідальне зберігання представнику стягувача - ПАТ "Мегабанк".

В силу приписів ст. 54 Закону України "Про виконавче провадження" звернення стягнення на заставлене майно в порядку примусового виконання допускається за виконавчими документами для задоволення вимог стягувача-заставодержателя. Примусове звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється державним виконавцем з урахуванням положень Закону України "Про іпотеку".

Зазначені дії державного виконавця відповідають приписам ст. ст. 27, 54, 57 Закону України "Про виконавче провадження", оскільки арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення; арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом, зокрема, проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту.

Статтею 59 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що майно, на яке накладено арешт, за винятком майна, зазначеного в частині восьмій статті 57 цього Закону, передається на зберігання боржникові або іншим особам (надалі -зберігач), призначеним державним виконавцем, під розписку в акті опису. Копія акта опису майна видається боржнику, стягувачу, а в разі, якщо обов'язок зберігання майна покладено на іншу особу, - також зберігачу. Зберігач може користуватися майном, переданим йому на зберігання, якщо особливості такого майна не призведуть до його знищення або зменшення цінності внаслідок користування. У разі якщо зберігачем призначено іншу особу, крім боржника або члена його сім'ї, він одержує за зберігання майна винагороду, розмір якої визначається угодою між зберігачем та державним виконавцем.

У рішенні господарського суду Харківської області від 01.08.2011, на виконання якого, державним виконавцем складений Акт опису й арешту майна від 19.12.2011, зазначається про зобов'язання ПП фірма "Спіка" передати у володіння ПАТ "Мегабанк" предмети іпотеки.

За таких обставин, місцевий господарський суд, з яким погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку, що передача іпотечного майна на зберігання представнику іпотекодержателя здійснено у відповідності до вимог чинного законодавства, тому відсутні правові підстави для визнання дій державного виконавця під час здійснення виконавчого провадження неправомірними, а Акту опису й арешту майна від 19.12.2011 незаконним.

Отже, як свідчать матеріали справи, всі дії державного виконавця по виконанню дублікату наказу № 29/425-10 виданого 04.10.2011 господарським судом Харківської області, у тому числі щодо відкриття виконавчого провадження, складення акту опису та арешту майна боржника -ПП фірма "Спіка, відповідають вимогам Закону України "Про виконавче провадження", через що висновки господарських судів попередніх інстанцій про відмову в задоволенні скарг боржника на дії ВДВС (вх. № 240 від 26.12.2011 та вх. № 3 від 05.01.2012) є законними та обґрунтованими.

За таких обставин доводи касаційної скарги про невірне застосування судом першої та апеляційної інстанціями вимог матеріального та процесуального права не заслуговують на увагу суду, оскільки судами повно і об'єктивно розглянуто в судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності, надано належну правову оцінку процесуальним документам та діям державного службовця, які були вчинені з дотриманням приписів ст. ст. 1, 2, 17, 19, 25, 27, 54, 57 Закону України "Про виконавче провадження".

Суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, враховуючи, що дії відділу державної виконавчої служби були спрямовані на своєчасне, примусове виконання судового рішення, здійснені на підставі, у спосіб та в межах повноважень, передбачених Законом України "Про виконавче провадження", обґрунтовано відхилив скарги відповідача-1.

Інші доводи скаржника, викладені у касаційних скаргах, не спростовують висновків судів попередніх інстанцій. Окрім того, ці доводи зводяться до намагань скаржника надати перевагу одних доказів над іншими, що суперечить вимогам ст. 1117 ГПК України, і тому до уваги не беруться.

Враховуючи наведене, та те, що ухвали місцевого господарського суду та постанови апеляційного господарського суду прийняті з дотриманням норм матеріального та процесуального законодавства, доводи касаційних скарг правильності викладених у них висновків не спростовують, в зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування законних та обґрунтованих судових актів колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119-11111, 11113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційні скарги Приватного підприємства фірма "Спіка" залишити без задоволення.

Постанови Харківського апеляційного господарського суду від 13.03.2012 та ухвали господарського суду Харківської області від 07.02.2012 у справі № 29/425-10 залишити без змін.

Головуючий, суддя А.М. Демидова

Судді : С.С. Коваленко

І.М. Волік