Рішення № 246111, 19.10.2006, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.10.06 Справа№ 4/1699-24/246

За позовом – Державного підприємства „Буське лісове господарство”, м.Буськ

До відповідача –Дочірнього підприємства „Деревообробник” товариства з обмеженою відповідальністю „Хосаро”, м.Львів

Про стягнення 998,76грн.

Суддя Хабіб М.І.

Секретар Савченко Ю.А.

Представники:

Від позивача – Романюк В.Я. –юрист

Від відповідача –Гавриш І.С. –юрист

Суть спору: Позов заявлено Державним підприємством „Буське лісове господарство” до Дочірнього підприємства „Деревообробник” товариства з обмеженою відповідальністю „Хосаро” про стягнення суми 998,76грн. в т.ч. 953грн. основного боргу, 27,62грн. втрат від інфляції та 18,17грн. 3% річних.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на підставі договору №19 від 27.01.2005р. позивачем поставлено відповідачу товар за який останній розрахувався частково. Заборгованість відповідача становить 953,00грн. з вимогою про стягнення якої позивач звернувся з позовом до суду. Крім того позивачем нараховані та заявлені до стягнення втрати від інфляції та 3% річних.

Ухвалою суду від 09.08.2006р. розгляд справи було призначено на 28.09.2006р.

28.09.2006р. представники сторін в судове засідання з’явились, в порядку ст.69 ГПК України подали клопотання про продовження строку вирішення спору.

За згодою представників сторін в судовому засіданні 28.09.2006р. оголошувалась перерва до 19.10.2006р. для надання можливості сторонам провести звірку взаєморозрахунків.

19.10.2006р. розгляд справи продовжено.

Представник позивача в судове засідання з’явився, позовні вимоги в частині стягнення суми основного боргу підтримує, на стягненні втрат від інфляції та 3% річних не наполягає.

Відповідач явку представника в судове засідання не забезпечив, ніяких пояснень не подав.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив наступне.

Відповідно до договору №19 від 27.01.2005р., укладеного Буським держлісгоспом, який згідно із наказом №73 від 01.07.2006р. перейменований на Державне підприємство „Буське лісове господарство” (позивач), та відповідачем, позивач зобов’язувався передати відповідачу товар, а останній зобов’язувався його прийняти та оплатити.

На виконання умов договору позивачем передано відповідачу товар на суму 6450,00грн., що підтверджується товаро-транспортною накладною №00418 від 22.06.2006р., яка додана до матеріалів справи.

Факт отримання відповідачем товару підтверджується поданою суду довіреністю сер.ЯКХ №198051 від 21.06.2006р. (довіреність в матеріалах справи).

Строк оплати товару сторонами встановлено не було.

Як вбачається із матеріалів справи, поставлений відповідачу товар був оплачений частково, заборгованість відповідача становить 953,00грн.

26.04.2006р. позивачем надіслано на адресу відповідача претензію за №482 з вимогою оплатити заборгованість, яка отримана відповідачем 03.05.2006р. (претензія та докази її надсилання в матеріалах справи). Зазначена претензія залишена відповідачем без відповіді і без задоволення, що змусило позивача звернутись з позовом до суду.

При вирішенні даного спору суд керувався наступним.

Згідно із ст.ст. 526, 530 ЦК України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, вимог цього Кодексу та у встановлений договором строк. Якщо строк (термін) виконання боржником обов’язку не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов’язок у семиденний строк від дня пред’явлення вимоги.

Відповідно до ст.655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов’язується передатим майно (товар) у валасність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов’язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 22 ГПК України передбачено, що позивач вправі до прийняття рішення по справі відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог за умови, що ці дії не суперечать законодавству та не порушують чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси

Враховуючи викладене суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення 953,00грн. основного боргу законні, обґрунтовані підтверджені належними доказами та підлягають до задоволення.

В частині стягнення втрат від інфляції та 3% річних, суд вважає можливим прийняти відмову позивача від позову як таку, що не суперечить законодавству, не порушує чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси та припинити провадження.

З огляду на те, що спір виник з вини відповідача, судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 526, 530 ЦК України, ст.ст. 22, 33, 34, 36, 43, 49, 77, п.4. ст.80, ст.ст. 82-85, 116-117 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити частково.

Стягнути з Дочірнього підприємства „Деревообробник” товариства з обмеженою відповідальністю „Хосаро” адреса: м.Львів, вул.Миколайчука,9а, ідентифікаційний код 32181134, на користь Державного підприємства „Буське лісове господарство”, адреса: м.Буськ, вул. Січових Стрільців,39, ідентифікаційний код 00992504, - 953,00грн. основного боргу, 102,00грн. держмита та 118,00грню витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

2. В решті позовних вимог провадження у справі припинити.

Суддя Хабіб М.