Копія
Справа № 2270/2119/12
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
28 квітня 2012 рокум. ХмельницькийХмельницький окружний адміністративний суд
в складі:головуючого-суддіКозачок І.С. при секретарі Русіновій М.М. за участі: представника позивача представників відповідача Костюковича Д.К. Ігнатьєва С.В. Тарасюка П.Г.розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом Приватного підприємства "Фірма "Нафтоінвест" до Дунаєвецької міжрайонної державної податкової інспекції , Головного управління Державної казначейської служби у Хмельницькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № 0001062340, № 0001072340 від 19 жовтня 2011 року та стягнення коштів, -
В С Т А Н О В И В:
Приватне підприємство "Фірма "Нафтоінвест" звернулось до суду з позовною заявою до Державної податкової інспекції у Дунаєвецькому районі (правонаступником якої є Дунаєвецька міжрайонна державна податкова інспекція), Головного управління Державної казначейської служби у Хмельницькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № 0001062340 та № 0001072340 від 19 жовтня 2011 року та стягнення коштів, помилкового зарахованих до бюджету.
Позивач зазначив, що за результатами проведення відповідачем перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства у період з 01.04.2010 р. по 30.06.2011 р. складений акт № 1074/2340/30795712, на підставі якого прийняті оскаржувані податкові повідомлення- рішення від 19.10.2011 року.
Позивач вважає їх протиправними, наголошуючи на тому, що представниками податкового органу під час перевірки не були взяті до уваги усі наявні у позивача первинні документи. Крім того, зі змісту акту перевірки видно, що суть порушень, встановлених відповідачем, викладена неповно, без посилання на конкретні досліджені ним первинні бухгалтерські документи, на підставі чого неможливо зробити висновок про те, що позивачем дійсно допушені порушення вимог податкового законодавства України.
В судовому засіданні представник позивача просив визнати протиправними та скасувати оскаржувані податкові повідомлення- рішення та стягнути з Державного бюджету України на користь позивача 37066 грн. податку на прибуток та 64168 грн. податку на додану вартість, які були, на його думку, помилкового сплачені до бюджету на підставі зазначених податкових повідомлень-рішень.
Представники відповідача пояснили, що податкові повідомлення-рішення № 0001062340 та № 0001072340 від 19.10.2011 року прийняті правомірно і підстави для їх скасування відсутні. Відповідач посилається на те, що позивачем під час проведення перевірки не були надані окремі первинні документи. Зокрема, була відсутня податкова накладна щодо придбання паливно-мастильних матеріалів від ТОВ "ФАКТОР НАФТОГАЗ". Також, на думку відповідача, позивачем порушений порядок формування податкового кредиту у липні 2010 року. Крім того, податковим органом на підставі даних бухгалтерських документів встановлене безпідставне віднесення до складу валових витрат за 1 півріччя 2010 року 118 612 грн.
Дані порушення стали підставою для винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, які відповідач вважає правомірними і просить у задоволенні позову відмовити.
Представник державної казначейської служби проти позову заперечив.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.
Судом встановлено, що приватне підприємство "Фірма "Нафтоінвест" є юридичною особою та перебуває на обліку у Дунаєвецькій МДПІ Хмельницької області.
Працівниками відповідача на підставі акту № 1074/2340/30795712 від 05.10.2011 р. (далі - Акт) про проведення документальної планової виїзної перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2010 р. по 30.06.2011 р. винесені податкові повідомлення-рішення форми "Р" № 0001062340 та форми "Р" № 0001072340 від 19 жовтня 2011 року.
1) Податкове повідомлення-рішення форми "Р" № 0001062340 від 19 жовтня 2011 року (далі - Рішення 1)
Рішенням 1 позивачу збільшено суму грошового зобов'язання по податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 37066 грн., з яких 29653 грн. за основним платежем та 7413 грн. штрафних санкцій.
Під час оцінки підстав його винесення, судом встановлене наступне.
Підставою для прийняття Рішення 1 є п. 1 Розділу 4 акту перевірки (Висновку), де зазначено, що встановлене порушення п.п. 5.2.1 п. 5.2 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" в частині заниження податку на прибуток за I півріччя 2010 року в сумі 29 653 грн.
Даний висновок ґрунтується на інформації, зазначеній у п. 3.1.4. Акту, у якому міститься відсилання до встановлених відповідачем порушень, викладених у п. 3.1.2. Акту.
У п. 3.1.2. Акту (розділ Валові витрати) зазначається про безпідставне віднесення до складу валових витрат за перше півріччя 2010 року 118 612 грн. ( встановлено відповідно даних бухгалтерського обліку).
В судовому засіданні представник відповідача не зміг пояснити, на підставі чого він дійшов такого висновку і які саме дані бухгалтерського обліку були використані при перевірці показника валових витрат.
Представник відповідача пояснив, що ним під час перевірки складалась відомість, де він зазначав показники валових витрат, порівнюючи їх з даними бухгалтерського обліку позивача. На підставі таких даних ним і був зроблений висновок про дану розбіжність.
На запитання суду, чи складався ним реєстр отриманих для перевірки первинних документів, на підставі аналізу яких був зроблений висновок про безпідставне віднесення позивачем до складу валових витрат 118 612 грн., представник відповів, що такий реєстр ним не вівся, первинні документи не вивчались, які саме первинні документи підтверджують дану різницю та були відсутні на час проведення перевірки, не встановлено.
З приводу такого способу викладення працівниками відповідача висновків Акту, суд звертає увагу на таке.
Відповідно до пункту 6 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України 22.12.2010 р. за N 984 (далі -Порядок), факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.
Згідно з пунктом 5.2 цього Порядку у разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожним відображеним в акті фактом порушення необхідно:
чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті законодавчих актів, що порушені платником податків, зазначити період (місяць, квартал, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків та господарську операцію, в результаті якої здійснено це порушення, при цьому додати до акта письмові пояснення посадових осіб платника податків або його законних представників щодо встановлених порушень;
зазначити первинні документи, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку, навести регістри бухгалтерського обліку, кореспонденцію рахунків операцій та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів, та докази, що підтверджують наявність факту порушення;
у разі відсутності первинних документів або ненадання для перевірки первинних та інших документів, що підтверджують факт порушення, зазначити перелік цих документів;
у разі відмови посадових осіб платника податків або його законних представників надати копії документів посадовій (службовій) особі органу державної податкової служби така особа складає акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови, із зазначенням посади, прізвища, імені, по батькові платника податків (його законного представника) та переліку документів, які йому запропоновано подати, факт про складання такого акта відображається в акті документальної перевірки;
у разі надання посадовими особами платника податків або його законними представниками посадовим (службовим) особам органу державної податкової служби письмових пояснень щодо встановлених порушень податкового законодавства та/або причин ненадання первинних та інших документів, що підтверджують встановлені порушення, або їх копій факти про надання таких пояснень необхідно відобразити в акті.
Судом встановлено, що при складанні Акту працівниками податкового органу не були дотримані вимоги зазначеного Порядку, що виявилось у відображенні змісту порушення без посилання на господарську операцію, в результаті якої допущене це порушення, без зазначення первинних документів, на підставі яких вчинені записи у податковому та бухгалтерському обліку, інших доказів, що підтверджують наявність факту порушення. За фактом порушення посадовими особами відповідача не відбирались будь-які письмові пояснення посадових осіб платника податків або його законних представників. Крім того, на підтвердження доводів відповідача про відсутність первинних документів (або ненадання їх для перевірки) у Акті не зазначений перелік цих документів.
Дані обставини представниками податкового органу в судовому засіданні не спростовані та дозволяють вважати необґрунтованим висновок податкового органу про безпідставне віднесення позивачем до складу валових витрат за перше півріччя 2010 року 118 612 грн. Тому, також необґрунтованим є збільшення суми грошового зобов'язання платника податків по податку на прибуток приватних підприємств в сумі 29 653 грн. та накладення у зв'язку з цим штрафних санкцій в розмірі 7 413 грн.
Отже, на думку суду, відповідачем не доведена правомірність його висновків, викладених у п. 1 розділу 4 (Висновки) Акту, як і правомірність підстав винесення податкового повідомлення-рішення форми "Р" від 19 жовтня 2011 року № 0001062340, тому дане рішення підлягає скасуванню.
2) Податкове повідомлення-рішення форми "Р" № 0001072340 від 19 жовтня 2011 року (далі - Рішення 2)
Рішенням 2 позивачу збільшено суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість у розмірі 64 168 грн., з яких 51 334 грн. за основним платежем та 12 834 грн. штрафних санкцій.
Під час оцінки підстав його винесення, судом встановлене наступне.
Підставою для прийняття Рішення 2 є пункти 2 та 3 Розділу 4 акту перевірки (Висновку).
а) пунктом 2 Розділу 4 акту перевірки (Висновку) встановлено, що підприємством порушені вимоги п. п. 7.4.1., п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" в частині заниження податку на додану вартість за серпень 2010 року на 16 987 грн.
Даний висновок випливає зі змісту порушення, описаного у розділі 3.3.2. (Податковий кредит) Акту. Дане порушення виникло, на думку відповідача, внаслідок завищення податкового кредиту за рахунок віднесення до складу податкового кредиту в сумі 16 987 грн. по придбанню паливно-мастильних матеріалів від ТОВ "Континент Нафто Трейд"- у той час як податкова накладна виписана від ВАТ "Закарпатнафтопродукт-Мукачево".
В судовому засіданні досліджені оригінали первинних документів по даній господарській операції - договір поставки палива, укладений між позивачем та ВАТ "Закарпатнафтопродукт-Мукачево" за № 41 від 01.03.2007 року з додатковими угодами, податкова накладна від 27.07.2010 року № 6943, видаткова накладна № 00006006 та товарно-транспортна накладна від 27.07.2010 року.
Факт належного виконання сторонами даної господарської операції відповідачем не заперечувався.
Як видно з податкової накладної від 27.07.2010 року № 6943 сума податку на додану вартість, зазначена у ній становить 16 987, 25 коп.
Натомість, відповідачем встановлено, що позивач помилково не включив дану суму по зазначеному контрагенту у податковій декларації ( у розділі ІІ. Податковий кредит додатку 5 Декларації ) за липень 2010 року, натомість відніс дану суму в інший рядок - по контрагенту ТОВ "Континент Нафто Трейд". Разом з тим, у тексті Акту відповідачем не заперечується той факт, що проведеною перевіркою підтверджується сума податку на додану вартість, по якій виникла розбіжність (арк. 51 Акту).
За змістом п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, є податкова накладна, що видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця.
Пунктом 198.6. статті 198 Податкового кодексу України передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу).
Факт належного оформлення даної податкової накладної представниками відповідача в судовому засіданні не заперечувався, як і те, що помилкове невключення суми ПДВ в належний рядок декларації, та одночасне включення даної суми ПДВ в інший її рядок, за наявності належним чином оформленої податкової накладної, яка підтверджує цю суму, не вплинуло на розрахунок загальної суми податкового кредиту платника податків за даний період.
Суд вважає, що відповідачем у висновку Акту відображений лише факт заниження підприємством податку на додану вартість за серпень 2010 року в сумі 16 987, 25 коп., однак, не враховано, що дані кошти, підтверджені належним чином оформленою податковою накладною та іншими доказами, були включені згідно тієї ж декларації у той же проміжок часу, і дана помилка не вплинула на загальний показник податкового кредиту платника податків в сторону його збільшення/зменшення, а отже на обсяг податкових зобов'язань платника податків загалом.
Зважаючи на це, суд вважає висновки податкового органу такими, які не відповідають вимогам до управлінських рішень, викладених у статті 2 КАС України, зокрема в частині їх обґрунтованості (тобто прийняття з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), добросовісності та пропорційності.
б) пунктом 3 Розділу 4 акту перевірки (Висновку) встановлено, що підприємством порушені вимоги п. п. 7.4.5., п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" в частині заниження податку на додану вартість за жовтень 2010 року на 34 347 грн.
Даний висновок випливає зі змісту порушення, описаного у розділі 3.3.2. (Податковий кредит) Акту. Порушення виникло, на думку відповідача, внаслідок завищення податкового кредиту за рахунок віднесення до складу податкового кредиту сум ПДВ в розмірі 34 347 грн. по придбанню паливно-мастильних матеріалів від ТОВ "Фактор Нафтогаз" без підтвердження податковою накладною.
В судовому засіданні судом в присутності сторін оглянуті наступні документи - договір поставки нафтопродуктів № ФН-НІ-2 від 09 вересня 2009 року, укладений між позивачем та ТОВ "Фактор Нафтогаз" з додатками, податкова накладна від 31.10.2010 року № 1031228, видаткова накладна № РН-103102 від 31.10.2010 року, товарно-транспортна накладна № РН-103102.
Представник відповідача зазначив, що під час перевірки податкова накладна від 31.10.2010 року № 1031228 для перевірки надана не була, що і було відображено у Акті.
На запитання суду, якими доказами доводиться відсутність даної податкової накладної на час проведення перевірки, представник відповідача пояснив, що це випливає зі змісту Акту.
На запитання суду, чи відбирались будь-які пояснення посадових осіб підприємства з приводу відсутності цієї податкової накладної або чи здійснювалось витребування документа, якого на думку податкового органу, не вистачало, представник відповідача відповів, що дані дії не проводились, пояснення не відбирались. Крім того, представник податкового органу зазначив, що усі інші документи за даний період по даній господарській операції в ході перевірки були надані, належне її виконання відповідачем не оспорюється.
Окрім того, у реєстр податкових накладних за жовтень 2010 року дана податкова накладна була включена, що сторонами не заперечується.
Таким чином, відповідачем в судовому засіданні не доведено, що під час перевірки податкова накладна від 31.10.2010 року № 1031228 була відсутня.
Відповідно до ч. 2 статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Отже, на думку суду, відповідачем не доведена наявність підстав для винесення податкового повідомлення-рішення форми "Р" №0001072340 від 19 жовтня 2011 року, оскільки висновки, викладені у Акті по суті цих порушень не підтвердились в судовому засіданні при дослідженні доказів, наданих сторонами.
Суд відкидає доводи представників відповідача стосовно того, що оскільки позивачем суми, визначені у оскаржуваних податкових повідомленнях -рішеннях були добровільно сплачені до бюджету, дані податкові зобов'язання вважаються узгодженими. Суд наголошує на тому, що у будь-якому випадку, у разі незгоди з рішенням податкового органу за платником податків зберігається гарантоване законом право на звернення до суду з метою захисту порушених, на його думку, прав та інтересів.
Зважаючи на те, що в судовому засіданні представниками відповідача не надані належні докази, які доводять порушення позивачем вимог податкового законодавства, відсутність під час перевірки досліджених судом документів, та не доведене вчинення порушень, які стали підставою для винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, суд вважає дані податкові повідомлення - рішення протиправними та такими, що підлягають скасуванню.
Зважаючи на це, підлягають стягненню з Державного бюджету України грошові кошти, в сумі 37 066 грн. податку на прибуток приватних підприємств, які були перераховані позивачем до бюджету відповідно до платіжного доручення № 610 від 19 жовтня 2011 року згідно з податковим повідомленням - рішенням Державної податкової інспекції у Дунаєвецькому районі форми "Р" №0001062340 від 19 жовтня 2011 року, та 64 168 грн. податку на додану вартість, які були перераховані до бюджету відповідно до платіжного доручення № 831 від 28 жовтня 2011 року згідно з податковим повідомленням - рішенням Державної податкової інспекції у Дунаєвецькому районі форми "Р" №0001072340 від 19 жовтня 2011 року.
Також слід стягнути на користь позивача сплачений ним судовий збір.
Керуючись положеннями Податкового кодексу України, ст. ст. 86, 158-163 КАС України, суд -
П О С Т А Н О В И В:
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Дунаєвецькому районі форми "Р" №0001062340 від 19 жовтня 2011 року та податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Дунаєвецькому районі форми "Р" №0001072340 від 19 жовтня 2011 року.
Стягнути на користь приватного підприємства "Фірма "Нафтоінвест" з Державного бюджету України 37066 (тридцять сім тисяч шістдесят шість) грн. податку на прибуток приватних підприємств, які були перераховані до бюджету відповідно до платіжного доручення № 610 від 19 жовтня 2011 року.
Стягнути на користь приватного підприємства "Фірма "Нафтоінвест" з Державного бюджету України 64168 (шістдесят чотири тисячі сто шістдесят вісім) грн. податку на додану вартість, які були перераховані до бюджету відповідно до платіжного доручення № 831 від 28 жовтня 2011 року.
Стягнути на користь приватного підприємства "Фірма "Нафтоінвест" з Державного бюджету України 1012 (одну тисячу дванадцять) грн. 35 коп. судового збору.
Постанова суду може бути оскаржена до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Хмельницький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її отримання. Постанова набирає законної сили в порядку статті 254 КАС України.
Повний текст постанови виготовлено 01 травня 2012 року
Суддя І. С. Козачок
Судове рішення № 24608299, Хмельницький окружний адміністративний суд було прийнято 28.04.2012. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 2270/2119/12. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: