Постанова № 24606423, 23.05.2012, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 травня 2012 року (о 16 год. 15 хв.) Справа № 2а-0870/8337/11

Запорізький окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Батрак І.В.

за участю секретаря судового засідання Тєтєрєвої К.О.

за участю представника позивача Тягушева .Д.О.

представника відповідача Гавриленка Д.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Відкритого акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго»

до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі Державної податкової служби

про визнання протиправними дій по розподілу коштів та зміни призначення платежів

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2011 року Відкрите акціонерне товариство «Запоріжжяобленерго» (далі - ВАТ «Запоріжжяобленерго», позивач) звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду із позовною заявою до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі, яка була замінена на правонаступника - Спеціалізовану державну податкову інспекцію по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі Державної податкової служби (далі - СДПІ, відповідач), в якому просить суд визнати протиправними дії відповідача по розподілу коштів та зміні призначення платежів.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив задовольнити їх у повному обсязі, надав пояснення, аналогічні викладеним у позовній заяві. В обґрунтування позовних вимог зазначає, що СДПІ проведена документальна невиїзна перевірка ВАТ «Запоріжжяобленерго» з питання своєчасності сплати до бюджету податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) за період з 30.07.2010 по 28.03.2011. За результатами перевірки складений Акт від 26.04.2011 № 105/08-05/00130926. Документальною невиїзною перевіркою встановлено несвоєчасна сплата узгоджених податкових зобов'язань з податку на додану вартість по податковим деклараціям: № 3212 від 20.07.2010 за червень 2010 у сумі 5 348 802,00 грн., від 20.08.2010 за липень 2010 у сумі 1 964 235,00 грн., від 17.09.2010 за серпень 2010 у сумі 2 929 322,00 грн., з затримкою більше 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженого податкового зобов'язання. Посилається на Закон України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 № 2181-III (далі - Закон № 2181) та зазначає, що ВАТ «Запоріжжяобленерго» у повному обсязі та у встановлені законом № 2181 строки виконав свої зобов'язання щодо розрахунків з бюджетом по ПДВ за червень-серпень 2010. Вказує, що відповідач фактично змінив призначення платежів, які були самостійно визначені позивачем у платіжних дорученнях під час виконання ним свого обов'язку при сплаті сум поточних податкових зобов'язань з ПДВ за червень-серпень 2010, а також частково за січень та лютий 2011. Внаслідок цього відповідач доходить хибного та протиправного висновку про несвоєчасність сплати позивачем самостійно визначених платником податку податкових зобов'язань з ПДВ за червень-серпень 2010, не звертаючи при цьому уваги на фактичні обставини, які є беззаперечним підтвердженням того, що позивач у повному обсязі та у встановлені законом строки виконав свої зобов'язання щодо розрахунків з бюджетом по ПДВ за відповідні податкові періоди. Просить суд визнати протиправними дії відповідача по розподілу коштів та зміні призначення платежів.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечив з підстав, наведених у запереченнях на адміністративний позов. Зокрема, зазначає, що Верховним судом України прийнято постанову від 01.09.2009 щодо правомірності донарахування СДПІ сум податкового зобов'язання з податку на додану вартість ВАТ «Запоріжжяобленерго» у розмірі 37 809 687,50 грн. Вказує, що обов'язок контролюючого органу самостійно здійснювати розподіл, сплаченої платником суми податкових платежів, встановлено пп. 16.3.3 п. 16.3 ст. 16 Закону № 2181. Вказує, що контролюючий орган жодним чином не змінює призначення платежу в платіжному дорученні платника податку, а лише здійснює проведення операцій в особових рахунках платників податків в хронологічному порядку, як того вимагає Інструкція про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, діє при цьому виключно на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачений Конституцією та Законами України. Вважає, законними дії контролюючого органу, спрямовані на погашення податкового боргу платника податків, що виник в результаті узгодження сум податкових зобов'язань внаслідок прийняття Верховним судом України відповідного судового рішення, шляхом проведення операцій в особових рахунках платників податків в хронологічному порядку, через зарахування самостійно сплаченої платником суми податку на додану вартість в рахунок погашення податкового боргу, попередньо погашенню поточних податкових зобов'язань. На підставі викладеного, просить в задоволенні позовних вимог ВАТ «Запоріжжяобленерго» відмовити повністю.

На підставі ст. 160 КАС України в судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови та оголошено про час виготовлення постанови у повному обсязі.

Розглянувши та дослідивши надані документи, заслухавши пояснення представників сторін, судом встановлені наступні обставини.

ВАТ «Запоріжжяобленерго» (ідентифікаційний код 00130926) є юридичною особою та зареєстроване 17.05.2000 року Виконавчим комітетом Запорізької міської ради, про що свідчить Довідка № 2735 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України.

Із матеріалів справи вбачається, що на підставі пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, 79 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI (далі - ПК України) посадовою особою СДПІ проведено невиїзну документальну перевірку з питання своєчасності сплати до бюджету податків та зборів за період з 30.07.2010 по 28.03.2011, а саме по податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), за результатами якої складено Акт від 26.04.2011 № 105/08-05/00130926 (далі - Акт).

Відповідно до Акту документальною (невиїзною) перевіркою встановлено порушення пп. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5, п. 17.2 ст. 17 Закону № 2181 та п. 57.1 ст. 57, п. 50.1 ст. 50 ПК України, а саме несвоєчасна сплата узгодженого податкового зобов'язання з податку на додану вартість по податковій декларації за червень 2010 року № 3212 від 20.07.2010 в сумі 5 348 802,00 грн., по податковій декларації за липень 2010 року № 9003510553 від 20.08.2010 в сумі 1 964 235,00 грн., по податковій декларації за серпень 2010 року № 9003869328 від 17.09.2010 в сумі 2 929 322,00 грн. та уточнюючі розрахунки № 9003600050 на суму 3,00 грн., № 9003600099 на суму 127,00 грн., № 9003600266 на суму 140,00 грн., № 9003600519 на суму 3,00 грн., № 9003600688 на суму 3,00 грн., № 9003600821 на суму 111,00 грн., № 9003600393 на суму 1365,00 грн., № 9003600489 на суму 7,00 грн., № 9003600550 на суму 1,00 грн., № 9003600744 на суму 2,00 грн., № 9003600900 на суму 816,00 грн., подані 30.08.2010, № 9004640171 на суму 5022,00 грн., № 9004640172 на суму 5420,00 грн., № 9004640173 на суму 3631,00 грн., № 9004640327 на суму 228,00 грн., № 9004640413 на суму 6980,00 грн., № 9004640430 на суму 6439,00 грн., № 9004640478 на суму 4527,00 грн., № 9004640484 на суму 4721,00 грн., № 9004640432 на суму 6194,00 грн., № 9004639905 на суму 44,00 грн., № 9004639904 на суму 312,00 грн., № 9004639916 на суму 199,00 грн., № 9004639915 на суму 218,00 грн., № 9004639913 на суму 276,00 грн., № 9004639921 на суму 227,00 грн., № 9004639923 на суму 232,00 грн., № 9004639922 на суму 230,00 грн., № 9004639925 на суму 220,00 грн., № 9004639924 на суму 219,00 грн., № 9004640044 на суму 243,00 грн., № 9004640043 на суму 226,00 грн., №9004640401 на суму 154,00 грн., № 9004640610 на суму 225,00 грн., подані 26.10.2010 з затримкою більше 30 календарних днів.

Судом встановлено, що в податковій декларації від 20.07.2010 (вх. № 3212) з податку на додану вартість за червень 2010 позивач задекларував суму ПДВ, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет за підсумками поточного звітного періоду, з урахуванням залишку від'ємного значення попереднього звітного періоду у розмірі 5 348 802,00 грн. (рядок 27).

Зазначена сума була перерахована позивачем до бюджету наступними платіжними дорученнями, які містяться в матеріалах справи:

- платіжне доручення № 9047 від 12.07.2010 з призначенням платежу - «авансовий платіж по податку на додану вартість за червень 2010 р.» на суму 4 000 000,00 грн.;

- платіжне доручення № 9779 від 19.07.2010 з призначенням платежу - «авансовий платіж по податку на додану вартість за червень 2010 р.» на суму 1 300 000,00 грн.;

- платіжне доручення № 10097 від 22.07.2010 з призначенням платежу - «податок на додану вартість за червень 2010 р.» на суму 48 802,00 грн.

Із змісту Акту вбачається, що сплату поточних податкових зобов'язань з ПДВ за червень 2010 (податкова декларація № 3212 від 20.07.2010) позивач здійснював не вищезазначеними платіжними дорученнями, а наступним чином:

- платіжним дорученням № 2516 від 21.02.2011 на суму 1 200 000,00 грн. (в частині 78 730,34 грн) з призначення платежу - «податок на додану вартість за січень 2011 р.»;

- платіжним дорученням № 2634 від 22.02.2011 на суму 1 700 000,00 грн. з призначенням платежу - «податок на додану вартість за січень 2011 р.»;

- платіжним дорученням № 2735 від 23.02.2011 на суму 805,00 грн. з призначенням платежу - «штрафна санкція з ПДВ, нарахована самостійно у зв'язку з проведенням уточнень»;

- платіжним дорученням № 2734 від 23.02.2011 на суму 24 912,00 грн. з призначенням платежу - «податок на додану вартість, перерахований у зв'язку із проведенням уточнень»;

- платіжним дорученням № 2751 від 23.02.2011 на суму 400 000,00 грн. з призначенням платежу - «податок на додану вартість за січень 2011 р.»;

- платіжним дорученням № 2759 від 24.02.2011 на суму 1 274 469,00 грн. з призначення платежу - «податок на додану вартість за січень 2011 р.»;

- платіжним дорученням № 2772 від 24.02.2011 на суму 173,00 грн. з призначенням платежу - «штрафна санкція з ПДВ, нарахована самостійно у зв'язку з проведенням уточнень»;

- платіжним дорученням № 2771 від 24.02.2011 на суму 5 739,00 грн. з призначенням платежу - «податок на додану вартість, перерахований у зв'язку із проведенням уточнень»;

- платіжним дорученням № 4205 від 22.03.2011 на суму 1 300 000,00 грн. з призначенням платежу - «податок на додану вартість за лютий 2011 р.»;

- платіжним дорученням № 4296 від 23.03.2011 р. на суму 1 100 000,00 грн. (в частині 562 058,66 грн.) з призначенням платежу - «податок на додану вартість за лютий 2011 р.».

В податковій декларації від 20.08.2010 з податку на додану вартість за липень 2010 позивач задекларував суму ПДВ, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет за підсумками поточного звітного періоду, з урахуванням залишку від'ємного значення попереднього звітного періоду у розмірі 1 964 235,00 грн. (рядок 27).

Зазначена сума була перерахована позивачем до бюджету платіжним дорученням № 11422 від 20.08.2010 з призначенням платежу - «податок на додану вартість за липень 2010 р.» на суму 1 964 235,00 грн.

Із змісту Акту вбачається, що сплату поточних податкових зобов'язань з ПДВ за липень 2010 (податкова декларація від 20.08.2010) позивач здійснював не вищезазначеними платіжними дорученнями, а наступним чином:

- платіжним дорученням № 4296 від 23.03.2011 на суму 1 100 000,00 грн. (в частині 447241,22 грн.) з призначенням платежу - «податок на додану вартість за лютий 2011 р.»;

- платіжним дорученням № 4295 від 23.03.2011 на суму 163,00 грн. з призначенням платежу - «штрафна санкція з ПДВ, нарахована самостійно у зв'язку з проведенням уточнень»;

- платіжним дорученням № 4294 від 23.03.2011 на суму 5 421,00 грн. з призначенням платежу - «податок на додану вартість, перерахований у зв'язку із проведенням уточнень»;

- платіжним дорученням № 4306 від 23.03.2011 на суму 1 000 000,00 грн. з призначенням платежу - «податок на додану вартість за лютий 2011 р.»;

- платіжним дорученням № 4327 від 24.03.2011 на суму 1 150 000,00 грн. (в частині 511 409,78 грн.) з призначенням платежу - «податок на додану вартість за лютий 2011 р.».

В податковій декларації від 17.09.2010 з податку на додану вартість за серпень 2010 позивач задекларував суму ПДВ, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет за підсумками поточного звітного періоду, з урахуванням залишку від'ємного значення попереднього звітного періоду у розмірі 2 929 322,00 грн. (рядок 27).

Зазначена сума була перерахована позивачем до бюджету наступними платіжними дорученнями: - платіжне доручення № 13270 від 28.09.2010 з призначенням платежу - «податок на додану вартість за серпень 2010 р.» на суму 1 870 000,00 грн.; - платіжне доручення № 13312 від 29.09.2010 з призначенням платежу - «податок на додану вартість за серпень 2010 р.» на суму 1 059 322,00 грн.

Із змісту Акту вбачається, що сплату поточних податкових зобов'язань з ПДВ за серпень 2010 (податкова декларація від 17.09.2010) позивач здійснював не вищезазначеними платіжними дорученнями, а наступним чином:

- платіжним дорученням № 4327 від 24.03.2011 на суму 1 150 000,00 грн. (в частині 461 970,02 грн.) з призначення платежу - «податок на додану вартість за лютий 2011 р.»;

- платіжним дорученням № 4375 від 25.03.2011 на суму 1 000 000,00 грн. з призначенням платежу - «податок на додану вартість за лютий 2011 р.»;

- платіжним дорученням № 4409 від 28.03.2011 на суму 1 980 000,00 грн. (в частині 1 467 351,98 грн.) з призначенням платежу - «податок на додану вартість за лютий 2011 р.».

Судом встановлено, що постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 07.10.2010 у справі № 2а-7181/10/0870 позов ВАТ «Запоріжжяобленерго» до СДПІ про визнання дій протиправними задоволено. Визнано протиправними дії СДПІ щодо розподілу коштів та зміні призначення платежів, визначених ВАТ «Запоріжжяобленерго» в платіжних дорученнях: № 9047 від 12.07.2010 з призначенням платежу - «авансовий платіж по податку на додану вартість за червень 2010 року» на суму 4 000 000 грн. 00 коп.; № 9779 від 19.07.2010 з призначенням платежу - «авансовий платіж по податку на додану вартість за червень 2010 року» на суму 1 300 000 грн. 00 коп.; № 9934 від 21.07.2010 з призначенням платежу - «штрафна санкція з податку на додану вартість, нарахована самостійно у зв'язку з проведенням уточнень» на суму 3 271 грн. 00 коп.; № 10097 від 22.07.2010 з призначенням платежу - «податок на додану вартість за червень 2010 року» на суму 48 802 грн. 00 коп.; № 11422 від 20.08.2010 з призначенням платежу - «податок на додану вартість за липень 2010 року» на суму 1 964 235 грн. 00 коп.; № 11886 від 30.08.2010 з призначення платежу -«штрафна санкція з податку на додану вартість, нарахована самостійно у зв'язку з проведенням уточнень» на суму 128 грн. 00 коп.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 26.10.2011 апеляційну скаргу СДПІ залишено без задоволення, а постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 07.10.2010 у адміністративній справі № 2а-7181/10/0870 без змін.

Таким чином, постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 07.10.2010 у справі № 2а-7181/10/0870 були визнані протиправними дії СДПІ по розподілу коштів та зміні призначення платежів, визначених ВАТ «Запоріжжяобленерго» в платіжних дорученнях, якими позивач сплатив податкові зобов'язання за червень та липень 2010.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 06.12.2010 у справі № 2а-9413/10/0870 позов ВАТ «Запоріжжяобленерго» до СДПІ задоволено. Визнано протиправними дії СДПІ по розподілу коштів та зміні призначення платежу, визначеного ВАТ «Запоріжжяобленерго» в платіжних дорученнях, зокрема № 13270 від 28.09.2010 з призначенням платежу - «податок на додану вартість за серпень 2010 року» на суму 1 870 000,00 грн. та № 13312 від 29.09.2010 з призначенням платежу - «податок на додану вартість за серпень 2010 року» на суму 1 059 322,00 грн.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 20.11.2011 апеляційну скаргу СДПІ залишено без задоволення, а постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 06.12.2010 у справі № 2а-9413/10/0870 без змін.

Таким чином, постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 06.12.2010 у справі № 2а-9413/10/0870 були визнані протиправними дії СДПІ по розподілу коштів та зміні призначення платежів, визначених ВАТ «Запоріжжяобленерго» в платіжних дорученнях, якими позивач сплатив податкові зобов'язання за серпень 2010.

В матеріалах справи міститься та судом досліджені також наступні податкові декларації:

- податкова декларація з податку на додану вартість від 21.02.2011 за січень 2011, відповідно до якої сума ПДВ, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет за підсумками поточного звітного періоду, з урахуванням залишку від'ємного значення попереднього звітного періоду становить 5 574 469,00 грн. (рядок 27);

- податкова декларація з податку на додану вартість від 21.03.2011 за лютий 2011, відповідно до якої сума ПДВ, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет за підсумками поточного звітного періоду, з урахуванням залишку від'ємного значення попереднього звітного періоду становить 8 190 423,00 грн. (рядок 27).

Стосовно уточнюючих розрахунків з ПДВ, зазначених відповідачем в Акті, судом встановлено наступне.

30.08.2010 позивачем були надані відповідачу одинадцять «Уточнюючих розрахунків податкових зобов'язань з ПДВ у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок» на загальну суму 2578,00 грн., якими виправлялись помилки в податкових деклараціях з ПДВ, які подавались позивачем за різні податкові періоди (місяці) 2009-2010 p.p.

В зв'язку з виправленням «Уточнюючими розрахунками» самостійно виявлених помилок в деклараціях за вказані податкові періоди, а також враховуючи зміст всіх, а не лише зазначених в акті перевірки від 26.04.2011 «Уточнюючих розрахунків», які були надані позивачем до податкового органу 30.08.2010 (тобто і тих, відповідно до яких суми, які підлягали сплаті до бюджету, були зменшені), у позивача взагалі не виникли податкові зобов'язання перед бюджетом.

Штрафні санкції, відповідно до п. 17.2. Закону № 2181, були сплачені позивачем до бюджету за уточнюючими розрахунками від 30.08.2010 платіжним дорученням № 11886 від 30.08.2010 на суму 128,00 грн. з призначенням платежу - «штрафна санкція з ПДВ, нарахована самостійно у зв'язку з проведенням уточнень».

Проте, як випливає зі змісту Акту, відповідач вважає, що сплату податкових зобов'язань за «Уточнюючими розрахунками» від 30.08.2010 на загальну суму 2578,00 грн. позивач здійснював наступним чином: платіжним дорученням №4327 від 24.03.2011 на суму 1 150 000,00 грн. (в частині), в якому позивачем було вказано призначення платежу - «податок на додану вартість за лютий 2011 р.».

Отже, платіжне доручення № 4327 від 24.03.2011 не має жодного відношення до зазначених «Уточнюючих розрахунків».

26.10.2010 позивачем були надані відповідачу двадцять три «Уточнюючих розрахунки податкових зобов'язань з ПДВ у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок» на загальну суму 45919,00 грн., якими виправлялись помилки в податкових деклараціях з ПДВ, які подавались позивачем за різні податкові періоди (місяці) 2008-2010 p.p.

В зв'язку з виправленням «Уточнюючими розрахунками» самостійно виявлених помилок в деклараціях за вказані податкові періоди, а також враховуючи зміст всіх, а не лише зазначених в акті перевірки від 26.04.2011 «Уточнюючих розрахунків», які були надані позивачем до податкового органу 26.10.2010 (тобто і тих, відповідно до яких суми, які підлягали сплаті до бюджету, були зменшені), у позивача виникли податкові зобов'язання перед бюджетом в сумі 24003,00 грн.

Зазначена сума була сплачена позивачем до бюджету платіжним дорученням № 14472 від 25.10.2010 з призначенням платежу - «податок на додану вартість, перерахований у зв'язку із проведенням уточнень».

Штрафні санкції, відповідно до п. 17.2. Закону № 2181, були сплачені позивачем до бюджету за уточнюючими розрахунками від 26.10.2010 платіжним дорученням № 14471 від 25.10.2010 на суму 2309,00 грн. з призначенням платежу - «штрафна санкція з ПДВ, нарахована самостійно у зв'язку з проведенням уточнень».

Проте, як випливає зі змісту Акту, відповідач вважає, що сплату податкових зобов'язань за «Уточнюючими розрахунками» від 26.10.2010 на загальну суму 45919,00 грн. позивач здійснював наступним чином: платіжним дорученням № 4409 від 28.03.2011 на суму 1 980 000,00 грн. (в частині), в якому позивачем було вказано призначення платежу - «податок на додану вартість за лютий 2011 р.».

Таким чином, платіжне доручення № 4409 від 28.03.2011 не має жодного відношення до зазначених «Уточнюючих розрахунків».

Ураховуючи викладене, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з п. 5.1 Закону № 2181 податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

За приписами пп. 5.3.1. Закону № 2181 платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ВАТ «Запоріжжяобенерго» в повному обсязі та у встановлені Законом № 2181 строки виконав свої зобов'язання щодо розрахунків з бюджетом по ПДВ за червень-серпень 2010.

Із матеріалів справи вбачається, що відповідач фактично змінив призначення платежів, які були самостійно визначені позивачем у платіжних дорученнях під час виконання ним свого обов'язку при сплаті сум поточних податкових зобов'язань з ПДВ за червень-серпень 2010, а також частково за січень та лютий 2011.

Зазначені дії відповідача є протиправними виходячи з наступного.

Відповідно до п. 54.1 ст. 54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Згідно з п. 57.1 ст. 57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Як встановлено п. 6 ст. 7 Закону України від 20.05.1999 № 679-ХIV «Про Національний банк України» Національний банк України визначає систему, порядок і форми платежів, у тому числі між банками.

Пунктом 1.7 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 № 22, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 29.03.2004 за N 377/89/76 (далі - Інструкція), кошти з рахунків клієнтів банки списують лише за дорученнями власників цих рахунків (включаючи договірне списання коштів згідно з главою 6 цієї Інструкції) або на підставі платіжних вимог стягувачів у разі примусового списання коштів згідно з главою 5 цієї Інструкції.

При цьому згідно з п. 3.8 зазначеної Інструкції реквізит "Призначення платежу" платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України. Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення "Призначення платежу". Банк перевіряє заповнення цього реквізиту на відповідність установленим вимогам лише за зовнішніми ознаками.

Із наведеного випливає, що право визначати призначення платежу відповідно до чинного законодавства України належить виключно платнику.

Відповідно до п. 2.19 Інструкції розрахункові документи, що надійшли до банку протягом операційного часу, банк виконує в день їх надходження. Розрахункові документи, що надійшли після операційного часу, банк виконує наступного операційного дня.

За приписами п. 129.6 ст. 129 ПК України за порушення строку зарахування податків до бюджетів або державних цільових фондів, установлених Законом України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», з вини банку такий банк сплачує пеню за кожний день прострочення, включаючи день сплати, та штрафні санкції у розмірах, встановлених цим кодексом, а також несе іншу відповідальність, встановлену цим Кодексом, за порушення порядку своєчасного та повного внесення податків, зборів (обов'язкових платежів) до бюджету або державного цільового фонду. При цьому платник податків звільняється від відповідальності за несвоєчасне або перерахування не в повному обсязі таких податків, зборів та інших платежів до бюджетів та державних цільових фондів, включаючи нараховану пеню або штрафні санкції.

Таким чином, суми податкових зобов'язань, з урахуванням п. 129.6 ст. 129 ПК України, слід вважати сплаченими у день реєстрації банківською установою платіжного документа із зазначеним у ньому призначенням платежу на сплату відповідних податкових зобов'язань, визначених платником податків.

Відповідно до п. 87.9 ст. 87 ПК України у разі наявності у платника податків податкового боргу органи державної податкової служби зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків.

Згідно з пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Проте, суми узгоджених грошових (податкових) зобов'язань позивача, які були задекларовані (самостійно визначені) ним в податкових деклараціях з ПДВ за червень-серпень 2010, а також за січень та лютий 2011 не є податковим боргом, так як були сплачені позивачем у встановлений законом строк.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

За приписами ч. 1 ст. 255 КАС України постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 26.10.2011 залишена без змін постанова Запорізького окружного адміністративного суду від 07.10.2010 у справі № 2а-7181/10/0870, якою були визнані протиправними дії СДПІ по розподілу коштів та зміні призначення платежів, визначених ВАТ «Запоріжжяобленерго» в платіжних дорученнях, якими позивач сплатив податкові зобов'язання за червень та липень 2010.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 10.11.2011 залишена без змін постанова Запорізького окружного адміністративного суду від 06.12.2010 у справі № 2а-9413/10/0870, якою були визнані протиправними дії СДПІ по розподілу коштів та зміні призначення платежів, визначених ВАТ «Запоріжжяобленерго» в платіжних дорученнях, якими позивач сплатив податкові зобов'язання за серпень 2010.

Таким чином, суд, під час розгляду справ № 2а-7181/10/0870, № 2а-9413/10/0870 встановив обставини неправомірної зміни відповідачем призначень платежів та неправомірного розподілу ним сум, які надходили від позивача в рахунок сплати його поточних зобов'язань.

Отже, судовими рішеннями, які набрали законної сили, фактично встановлені ті обставини, що позивач своєчасно та в повному обсязі сплатив свої податкові зобов'язання за червень-серпень 2010 за відповідними податковими деклараціями.

На підставі вищевикладеного, відповідач неправомірно здійснив розподіл коштів та фактично змінив призначення платежів в платіжних дорученнях позивача, зазначених в Акті.

Згідно з ч. 1 ст. 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку

Як встановлено ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що відповідачем не доведена правомірність дій по розподілу коштів та зміні призначення платежів, а тому заявлені позивачем вимоги є такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до приписів ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись ст. ст. 94, 158-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправними дії Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі Державної податкової служби по розподілу коштів та зміні призначення платежів, визначених Відкритим акціонерним товариством «Запоріжжяобленерго» в наступних платіжних дорученнях:

- платіжне доручення № 2516 від 21.02.2011 р. на суму 1 200 000,00 грн. з призначенням платежу - «податок на додану вартість за січень 2011 р.»;

- платіжне доручення № 2634 від 22.02.2011 р. на суму 1 700 000,00 грн. з призначенням платежу - «податок на додану вартість за січень 2011 р.»;

- платіжне доручення № 2735 від 23.02.2011 р. на суму 805,00 грн. з призначенням платежу - «штрафна санкція з ПДВ, нарахована самостійно у зв'язку з проведенням уточнень»;

- платіжне доручення № 2734 від 23.02.2011 р. на суму 24 912,00 грн. з призначенням платежу - «податок на додану вартість, перерахований у зв'язку із проведенням уточнень»;

- платіжне доручення № 2751 від 23.02.2011 р. на суму 400 000,00 грн. з призначенням платежу - «податок на додану вартість за січень 2011 р.»;

- платіжне доручення № 2759 від 24.02.2011 р. на суму 1 274 469,00 грн. з призначенням платежу - «податок на додану вартість за січень 2011 р.»;

- платіжне доручення № 2772 від 24.02.2011 р. на суму 173,00 грн. з призначенням платежу - «штрафна санкція з ПДВ, нарахована самостійно у зв'язку з проведенням уточнень»;

- платіжне доручення № 2771 від 24.02.2011 р. на суму 5 739,00 грн. з призначенням платежу - «податок на додану вартість, перерахований у зв'язку із проведенням уточнень»;

- платіжне доручення № 4205 від 22.03.2011 р. на суму 1 300 000,00 грн. з призначенням платежу - «податок на додану вартість за лютий 2011 р.»;

- платіжне дорученням № 4296 від 23.03.2011 р. на суму 1 100 000,00 грн. з призначенням платежу - «податок на додану вартість за лютий 2011 р.»;

- платіжне доручення № 4295 від 23.03.2011 р. на суму 163,00 грн. з призначенням платежу - «штрафна санкція з ПДВ, нарахована самостійно у зв'язку з проведенням уточнень»;

- платіжне доручення № 4294 від 23.03.2011 р. на суму 5 421,00 грн. з призначенням платежу - «податок на додану вартість, перерахований у зв'язку із проведенням уточнень»;

- платіжне доручення № 4306 від 23.03.2011 р. на суму 1 000 000,00 грн. з призначенням платежу - «податок на додану вартість за лютий 2011 р.»;

- платіжне доручення № 4327 від 24.03.2011 р. на суму 1 150 000,00 грн. з призначенням платежу - «податок на додану вартість за лютий 2011 р.»;

- платіжне доручення № 4375 від 25.03.2011 р. на суму 1 000 000,00 грн. з призначенням платежу - «податок на додану вартість за лютий 2011 р.»;

- платіжне доручення № 4409 від 28.03.2011 р. на суму 1 980 000,00 грн. з призначенням платежу - «податок на додану вартість за лютий 2011 р.».

Присудити на користь Відкритого акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» з Державного бюджету України судові витрати в розмірі 3,40 грн. (три гривні сорок копійок).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання такої постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя (підпис) І.В.Батрак

Постанова не набрала законної сили.

Суддя І.В.Батрак