Постанова № 24606318, 17.05.2012, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 травня 2012 року 16:45 Справа № 0870/3850/12

Запорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Авдєєва М.П.,

при секретарі судового засідання Задунайському І.О.,

за участю представників:

позивача - ОСОБА_1 (довіреність №25 від 18.04.2012);

відповідача - ОСОБА_2 (довіреність №6840/10/10 від 09.12.2011, посвідчення №048837 від 10.11.2009),

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовною заявою Публічного акціонерного товариства «Запорізький сталепрокатний завод»

до Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Запоріжжя

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000051502/25 від 09.02.2012,

ВСТАНОВИВ:

26.04.2012 Публічне акціонерне товариство «Запорізький сталепрокатний завод» звернулося до суду із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Запоріжжя, в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Запоріжжя №0000051502/25 від 09.02.2012.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що згідно з Актом перевірки ДПІ у Заводському районі м. Запоріжжя від 27.01.2012 №27/16-120/00191247 встановлено заниження суми податку на додану вартість, що підлягає сплаті до державного бюджету за серпень 2011 в сумі 105000 грн. На думку перевіряючих, порушення полягає в тому, що ПАТ «Запорізький сталепрокатний завод» у серпні 2011 віднесло до податкового кредиту ПДВ по податковій накладний №79073 від 16.08.2011 в сумі 105000 грн., яка проведена в Єдиному реєстрі податкових накладних у вересні 2011. Тобто податкові накладні виписані в іншому звітному періоді. Таким чином, ДПІ у Заводському районі м. Запоріжжя вважає, що право на податковий кредит виникає ще і за датою реєстрації податкової накладної в ЄРПН. Проте, законодавцем чітко зазначено, що право платника податку на податковий кредит виникає в періоді, в якому відбулося придбання товарів (робіт, послу) або зроблена попередня оплата, але це право повинне бути підтверджено належним чином оформленою податковою накладною. Норми закону не містять приписів щодо того, що право на віднесення до податкового кредиту в поточному періоді пов'язано з фактом реєстрації податкової накладної саме в цьому періоді. Як вбачається з акту перевірки, на дату складання декларації з податку на додану вартість за серпень 2011 суми податку підтверджені податковими накладними, які оформлені відповідно до вимог статті 201 ПК України. Так податкова накладна №79073 від 16.08.2011 була зареєстрована 01.09.2011, тобто в межах 20 днів. Крім того, в Акті перевірки зазначено, що ПАТ «Запорізький сталепрокатний завод» не скористалося своїм правом, передбаченим абз. 12 п. 201.10 ст.201 ПК України надати до податкового органу заяву із скаргою на постачальника про відмову постачальника надати податкову накладну, що є підставою для включення ПДВ до складу податкового кредиту звітного періоду. Але норми цього підпункту чітко передбачають такі дії тільки у разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну, або в разі порушення ним порядку її заповнення та порядку реєстрації в Єдиному реєстрі. Але на дату подання декларації за липень 2011 у ПАТ «Запорізький сталепрокатний завод» були в наявності податкові накладні, оформлені з додержанням вимог законодавства, тому не було підстав подавати відповідні заяви та скарги.

Ухвалою судді від 28.04.2012 відкрито провадження у справі №0870/3850/12, закінчено підготовче провадження та справа призначена до розгляду на 17.05.2012.

Відповідачем подані письмові заперечення на позов, відповідно до яких перевіркою податкової декларації з податку на додану вартість за серпень 2011 ПАТ «Запорізький сталепрокатний завод» встановлено факт завищення податкового кредиту внаслідок невірно визначеної дати виникнення права платника податку на віднесення сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту. Згідно даних ЄРПН, дата реєстрації та відповідно дата отримання податкових накладних, що ПАТ «Запорізький сталепрокатний завод» було віднесено до складу податкового кредиту у декларації з податку на додану вартість за серпень 2011 припадає на інший податковий період. Право на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту у покупця настає після фактичної реєстрації платником податку-продавцем товарів/послуг податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних без порушення порядку її заповнення лише з того періоду, коли відбулася така реєстрація податкової накладної. Крім того, ПАТ «Запорізький сталепрокатний завод» не здійснив заходи, передбачені положенням п.201.10 ст.201 ПК України щодо подання разом з податковою декларацією за звітний період заяви із скаргою на постачальника. Таким чином, відповідно до абз. 12 п. 201.10 ст.201 ПК України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну лише після реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. Таким чином, висновки, викладені в акті перевірки від 27.01.2012 №27/16-120/00191247 є правомірними, відповідають вимогам чинного податкового законодавства та є підставою для винесення відповідного податкового повідомлення-рішення.

У судовому засіданні представник позивача позов підтримав з підстав, зазначених у позовній заяві та надав додаткові пояснення, в яких посилався на п.53.1 ст.53 Податкового Кодексу України, відповідно до якого не може бути притягнуто до відповідальності платника податків, який діяв відповідно до податкової консультації, наданої йому у письмовій або електронній формі, а також узагальнюючої податкової консультації, зокрема на підставі того, що у майбутньому така податкова консультація або узагальнююча податкова консультація була змінена або скасована. Просив позов задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував з підстав викладених у наданих письмових запереченнях. Просив у задоволенні позову відмовити.

У судовому засіданні, відповідно до ст.160 КАС України, сторонам проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Розглянувши подані документи, заслухавши пояснення сторін, судом встановлене наступне.

Публічне акціонерне товариство «Запорізький сталепрокатний завод» зареєстровано Виконавчим комітетом Запорізької міської ради 29.08.1995, свідоцтво про державну реєстрацію №029317, ідентифікаційний код 00191247 та є платником податку на додану вартість відповідно до свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ №100335132 від 10.05.2011.

На підставі Наказу ДПІ у Заводському районі м. Запоріжжя від 16.01.2012 №22, старшим державним податковим інспектором сектору адміністрування ПДВ відділу оподаткування юридичних осіб ДПІ у Заводському районі м. Запоріжжя Федьковою Вікторією Геннадіївною проведена невиїзна документальна перевірка ПАТ «Запорізький сталепрокатний завод» з питання достовірності та повноти декларування податкових зобов'язань з ПДВ у серпні 2011 року, щодо правомірності формування податкового кредиту за рахунок податкових накладних, зареєстрованих у ЄРПН у місяці відмінному від місяця їх виписки.

За результатами перевірки складений акт №27/16-120/00191247 від 27.01.2012.

Актом перевірки встановлено порушення ПАТ «Запорізький сталепрокатний завод»:

- завищення суми податкового кредиту, заявленої в податковій декларації з податку на додану вартість за серпень 2011 року від 20.09.2011 у сумі 105000 грн.

На підставі акту перевірки ДПІ у Заводському районі м. Запоріжжя винесено податкове повідомлення - рішення №0000051502/25 від 09.02.2012, яким визначена сума за грошовим зобов'язанням за платежем податок на додану вартість у сумі 105000 грн. та застосовані штрафні санкції у розмірі 52500 грн.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши та оцінивши докази, які мають значення для справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у т.ч. на виконання делегованих повноважень.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

В основу прийняття спірного податкового повідомлення-рішення було покладено висновок податкового органу про те, що ПАТ «Запорізький сталепрокатний завод» при формуванні податкового кредиту у серпні 2011 року була використана податкова накладна, дата реєстрації якої ЄРПД припадає на інший звітний період, ніж той, в якому така накладна була виписана.

З такою позицією відповідача суд погодитися не може з наступних підстав.

Відповідно до п. п.200.1, 200.2, 200.3 ст.200 ПКУ сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Відповідно до п.200.4. ст. 200 ПКУ, якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем товарів/послуг; б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду

Таким чином, виходячи зі змісту вищезазначених норм, бюджетному відшкодуванню підлягає частина податку, сплачена платником податку, що придбав товари та послуги, їх постачальникам.

Підпунктом 198.3. ст.198 ПК України визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит відповідно до п. 198.2 ст. 198 ПКУ вважається дата здійснення першої з подій:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Підпунктом 198.6 п.198 ст. 198 ПКУ встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Відповідно до п.201.1 ст.201 ПКУ платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну.

Згідно з п.201.10 ст.201 ПКУ податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Пунктом 201.4 ст.201 ПКУ встановлено, що податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

Відповідно до п.п. 201.6 та 201.8 ст.201 ПКУ податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу

Таким чином, виходячи із приписів вищевказаних норм Податкового кодексу України, податкова накладна є документом, який підтверджує фактичну сплату покупцем податку на додану вартість у ціні товару, та надає право на формування податкового кредиту платника податків-покупця. І лише придбання товарів (послуг, робіт), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності платника податку, відсутність податкової накладної та складання податкової накладної особою, що не зареєстрована як платник ПДВ, позбавляють платника податку права на включення до податкового кредиту сплачених (нарахованих) сум податків у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат.

Відповідно до п.201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну після реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до Державної податкової адміністрації України є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється не пізніше двадцяти календарних днів, наступних за датою їх виписки.

Відсутність факту реєстрації платником податку-продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.

Таким чином вказана норма закону вказує, що обов'язковою умовою включення покупцем сум податку на додану вартість до податкового кредиту є факт реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних протягом двадцяти днів, наступних за датою її виписки. Тобто право на віднесення до податкового кредиту в поточному періоді не пов'язано з фактом реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних саме в цьому періоді.

У судовому засіданні представник ДПІ у Заводському районі м. Запоріжжя не заперечував факт реєстрації податкової накладної №79073 від 16.08.2011, виданої ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» в Єдиному реєстрі податкових накладних 01.09.2011, тобто з додержанням 20-ти денного терміну.

Як свідчать матеріали справи та надані документальні докази, податкова накладна №79073 виписана ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» 16.08.2011.

Згідно з наданому Реєстру отриманих та виданих податкових накладних ПАТ «Запорізький сталепрокатний завод» податкова накладна №79073 зареєстрована 16.08.2011 за №199.

Зазначена податкова накладна відповідає вимогам статті 201 Податкового кодексу України.

На дату здійснення та відображення у бухгалтерському та податковому обліку господарських операцій постачальник ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» у встановленому порядку був зареєстрований уповноваженими органами як суб'єкт господарювання, взятий податковим органом на облік як платник податків, в тому числі ПДВ (свідоцтво №100335838).

У свою чергу ПАТ «Запорізький сталепрокатний завод» мало належним чином оформлену податкову накладну, одержану від постачальника. Акт перевірки зазначені факти не спростовує.

Перевіркою не зафіксований факт наявності в податковій накладний недоліків, що свідчить про її неналежність як первинного документу, або порушення порядку її видачі.

Крім того, відповідно до п. 53.1 ст.53 Податкового кодексу України, не може бути притягнуто до відповідальності платника податків, який діяв відповідно до податкової консультації, наданої йому у письмовій або електронній формі, а також узагальнюючої податкової консультації, зокрема, на підставі того, що у майбутньому така податкова консультація або узагальнююча податкова консультація була змінена або скасована.

Як зазначено в Узагальнюючій податковій консультації щодо окремих питань відображення у податковому обліку з податку на додану вартість звітного періоду податкових накладних, виписаних у попередніх періодах, та формування на їх підставі податкового кредиту, затвердженої Наказом ДПС України від 16.02.2012 №127 та у Листі Державної податкової служби України, - якщо податкова накладна та/або розрахунок коригування до податкової накладної зареєстровані в Єдиному реєстрі у місяці, наступному за їх випискою (але не пізніше ніж протягом 20 календарних днів з моменту їх виписки), то підприємство - покупець товарів/послуг має право відобразити таку податкову накладну та/або розрахунок коригування до податкової накладної у складі податкового кредиту у звітному періоді їх виписки та включити їх до реєстру отриманих податкових накладних у звітному періоді їх виписки за умови дотримання інших вимог щодо формування податкового кредиту, встановлених ПКУ.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що при визначені суми бюджетного відшкодування з ПДВ за серпень 2011 року ПАТ «Запорізький сталепрокатний завод» не допускало порушення Податкового законодавства.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно статті 9 ч. 1 та ч. 2 КАСУ суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Суд вирішує справи на підставі Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до ч.2, 4 ст.71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійсненні нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись ст.ст. 161, 162, 163, 167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов - задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Запоріжжя від 09.02.2012 №0000051502/25.

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Публічного акціонерного товариства «Запорізький сталепрокатний завод» (код ЄДРПОУ 00191247) судовий збір у розмірі 1575 (одна тисяча п'ятсот сімдесят п'ять гривень 00 коп.).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня отримання такої постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених ч.4 ст.167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя М.П. Авдєєв