Постанова № 24606206, 08.06.2012, Закарпатський окружний адміністративний суд

Cправа № 2a-0770/651/12

Ряд стат. звіту № 5.2.1

Код - 12

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 червня 2012 року м. Ужгород

Закарпатський окружний адміністративний суд під головуванням судді Плеханова З.Б. за участю секретаря судового засідання Притула Т. Ю. та сторін, які беруть участь у справі:

позивача: Приватне підприємство "Ліса"- представник Личко Л.М.

відповідача : Чопська митниця - представник Пензов С.В.

Прокуратура Закарпатської області - представник Стойко П.М.

третя особа без самостійних вимог- Управління державної казначейської служби у Закарпатській області - представник Комісарчук О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Приватного підприємства "Ліса" до Чопської митниці, Прокуратура Закарпатської області в інтересах відповідача, третя особа без самостійних вимог- Управління державної казначейської служби у Закарпатській області про визнання дій протиправними та стягнення завданої шкоди,

в с т а н о в и в:

08 червня 2012 року була оголошена вступна та резолютивна частини постанови. 11 червня 2012 року виготовлено та підписано повний текст постанови.

Мале приватне підприємство "Ліса" звернулося в Закарпатський окружний адміністративний суд з позовом до Чопської митниці про визнання протиправними дій Чопської митниці, пов'язаних із затримкою митного оформлення у відповідності до заявлених 19 квітня 2007 року митних декларацій трьох сідельних тягачів колісних для перевезення напівпричепів марки SCANIA R420LA4X2HNA та про стягнення з відповідача суми спричиненої шкоди в розмірі 75513,85 грн., яка була сплачена позивачем в якості збору за зберігання під митним контролем зазначених транспортних засобів.

Позовні вимоги мотивує тим, що позивач в квітні 2007 року завіз самоходом на Виноградівську митницю, правонаступником якої є Чопська митниця, згідно договору лізингу транспортні засоби - три сідельні тягачі колісні для перевезення напівпричепів марки SCANIA R420LA4X2HNA з номерами шасі - XLER4X2000516798, XLER4X20005169256, XLER4X20005167990., на які митним брокером ТОВ "Атік" були оформлені митні декларації та разом з іншими товаросупровідними документами надані відповідачу для розмитнення. Однак, Виноградівська митниця затримала вказані транспортні засоби та відмовилась здійснити митне оформлення, посилаючись на те, що у вантажно -митних деклараціях на дані транспортні засоби ніби-то неправильно визначений код виду товару - 8701201000, який вказував, що це новий товар, оскільки вірним є код товару - 87129000-вживаний товар, у зв'язку з чим Виноградівська митниця 28.04.2007 року прийняла рішення за номерами КТ - 302-680-07, КТ -302-683-07 та КТ -302-685-07 про визначення коду товару, якими встановила, що подані позивачем для розмитнення сідельні тягачі повинні класифікуватись в товарній підкатегорії за кодом 8701209000, тобто як такі, що були у користуванні. 24 липня 2007 року та 30 липня 2007 року відповідачем були прийняті рішення, якими попередні рішення митниці визнані недійсними, та був визначений правильним код товару, який був зазначений у деклараціях, і після цього 30.07.2007 року відбулося митне оформлення товару.

Оскільки весь цей час транспортні засоби перебували під митним контролем, то позивачем була сплачена сума збору за зберігання сідельних тягачів разом з вартістю інших митних процедур платіжними дорученнями № 129 від 28.04.2007 року, № 179 від 30.07.2007 року та № 177 від 23.07.2007 року, а саме: 25 554,12 грн., 24405 грн. та 25554,12 грн., а всього - 75 513,85 грн., яку позивач вважає шкодою, яка була нанесена позивачу в результаті затримки митного оформлення.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі з мотивів, викладених позовній заяві .

Представник відповідача заперечив проти позову з мотивів, викладених у письмових запереченнях та пояснив , що при винесенні рішень від 28.04.2007 року Виноградівська митниця керувалася, в тому числі, Наказом ДМСУ № 608 від 31.01.2004 року, яким були затверджені Пояснення до УКТЗЕД, якими встановлено , що транспортні засоби, які використовувались - це такі, які були зареєстровані щонайменше один раз, а оскільки серед документів поданих до митного оформлення були наявні реєстраційні документи на тягачі і вказували на реєстрацію тягачів за кордоном, відділом митного контролю митної вартості та номенклатури Виноградівської митниці було прийнято рішення класифікувати тягач, як такий, що використовувався (тобто за кодом 8701209000). Оскільки позивач повторно подав до митного оформлення вказані транспортні засоби в той час, коли законодавство змінилося, тобто 19.07.2007 року був виданий Наказ ДМСУ № 609, яким затверджено Пояснення до УКЗЕД, згідно яких сідельні тягачі повинні класифікуватися як нові, тобто за кодом УКТЗЕД 8701201000, то 24.07.2007 року та 30.07.2007 року відповідачем були винесені рішення, якими попередні рішення митниці визнані недійсними. Оскільки митниця керувалася чинним на час митного оформлення законодавством, то неправомірних дій у її діях не вбачається.

Представник Прокуратури Закарпатської області, який приймає участь у справі в інтересах держави в особі Чопської митниці, підтримав заперечення відповідача.

Представник Управління державної казначейської служби у Закарпатській області в судовому засіданні пояснила, що орган держзначейства проводить розрахунково-касове обслуговування розпорядників бюджетних коштів в порядку встановленому чинним законодавством.

З'ясувавши обставини по справі на підставі досліджених в судовому засіданні належних та допустимих доказів, суд приходить до наступного.

Мале приватне підприємство "Ліса" внесено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців за ідентифікаційним кодом 13591758 з місцезнаходженням Тячівський район, с. Нижня Апша, вулиця Фізкультурна,3, керівником та засновником якого є ОСОБА_5

28 квітня 2007 року Виноградівською митницею прийняті рішення про визначення коду товару № КТ - 302-680-07, КТ -302-683-07 та КТ -302-685-07 .У вказаних рішеннях зазначено, що суб'єктом ЗЕД є МП "Лиса" на підставі ВМД № 302010010/7/121942 від 16.04.2007р, № 302010010/7/122009 від 19.04.2007 року, № 302010010/7/122013 від 19.04.2007 задекларовані сідельні тягачі колісні для перевезення напівпричепів марки SCANIA R420LA4X2HNA з номерами шасі - XLER4X2000516798, XLER4X20005169256, XLER4X20005167990 із зазначенням транзитних номерів Німеччини, у графі 33 за кодом 870121000 та додані товаросупровідні документи: договори REF № 69-05199 від 19.12.2006 року з додатком № 1 , рахунки-фактури від 16.03.2007 року та від 19.03.2007 року, CMR № б/н від 25.03.2007 року, посвідчення про допуск до експлуатації - частина 1 та частина 2, посвідчення про допуск на транспортний засіб від 19.03.2007 р, сертифікат відповідності № UA 1/009/0010933-07 від 01.02.2007р. до 31.01.2009 р., декларації країни експорту.

У даних рішеннях вказані документи, якими керувалася митниця для прийнятті рішень: Митний кодекс України , українська класифікація товарів ЗЕД ( пояснення до УКТЗЕД, том ІV, ст. 119-122, товаросупровідні документи, акт про проведення митного огляду товарів, що переміщуються, ВМД та Лист ДМСУ від 30.12.2003 № 11/5-09-18512-ЕП.

Дані обставини підтверджуються наявними в матеріалах справи копіями митних декларацій та товаросупровідних документів.

24 липня 2007 року та 30 липня 2007 року Виноградівською митницею прийняті рішення про визначення коду товару № КТ-302-1141-07, КТ-302-1169-07, КТ-302-1168-07, якими попередні рішення від 28 квітня 2007 року визнані недійсними, а в документах, якими керувалася митниця при винесенні даних рішень зазначено, крім іншого, також і Наказ ДМСУ від 19.07.2007 року № 609 "Про внесення змін до наказу ДМСУ від 31.01.2004 року № 68.

Постановою КМУ від 12 грудня 2002 р. N 1863 (яка була чинна на час виникнення спірних правовідносин) затверджено Порядок ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, пунктом 12 якого встановлено, що Пояснення до УКТЗЕД затверджуються наказом Держмитслужби.

Статтею 3 Указу Президента України «Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади»від 3 жовтня 1992 року № 493/92 та пунктами 5.4.-5.6. Порядку подання нормативно-правових актів на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України та проведення їх державної реєстрації, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 12 квітня 2005 року № 34/5 встановлено, що нормативно-правові акти міністерств, інших органів виконавчої влади, органів господарського управління та контролю, що зачіпають права, свободи і законні інтереси громадян або такі, що мають міжвідомчий характер набувають чинності через десять днів після їх державної реєстрації, здійснюваної Міністерством юстиції України або обласними і прирівняними до них управліннями юстиції, якщо в них не встановлений більш пізній строк набрання чинності. Нормативно-правові акти, які занесені до Державного реєстру та які визначають права та обов'язки громадян - не раніше дня доведення до відома населення. В окремих випадках є необхідність надання певного строку для проведення підготовчої роботи для застосування нового нормативно-правового акта. Тому у відповідних пунктах розпорядчих документів можуть застосовуватися такі формулювання: «набирає чинності через (кількість днів) після опублікування в «Офіційному віснику України», «набирає чинності з (число, місяць, рік)». У разі неодночасного набрання чинності окремими положеннями нормативно-правового акта про це зазначається в розпорядчому документі. При цьому слід конкретно вказати пункти розпорядчого документа або структурні одиниці затвердженого ним нормативно-правового акта та момент набрання ними чинності. Окремі структурні одиниці нормативно-правового акта не можуть набирати чинності раніше набрання чинності розпорядчим документом, яким він затверджений. Суб'єкти нормотворення направляють нормативно-правові акти для виконання лише після їх державної реєстрації та офіційного опублікування. У разі порушення зазначених вимог нормативно-правові акти вважаються такими, що не набрали чинності, не тягнуть за собою правових наслідків і не можуть бути підставою для регулювання відповідних правовідносин, застосування санкцій до фізичних та юридичних осіб за невиконання приписів, що в них містяться.

Постановою Кабінету Міністрів України від 28 грудня 1992 р. № 731 затверджено Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств, інших органів виконавчої влади, згідно п.4 якого державній реєстрації підлягають нормативно-правові акти будь-якого виду (постанови, накази, інструкції тощо), якщо в них є одна або більше норм, що: а) зачіпають соціально-економічні, політичні, особисті та інші права, свободи й законні інтереси громадян, проголошені й гарантовані Конституцією та законами України, Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколами до неї, міжнародними договорами України, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та acquis communautaire, а також з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, встановлюють новий або змінюють, доповнюють чи скасовують організаційно-правовий механізм їх реалізації. б) мають міжвідомчий характер, тобто є обов'язковими для інших міністерств, органів виконавчої влади, а також органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій, що не входять до сфери управління органу, який видав нормативно-правовий акт.

Як встановлено в судовому засіданні, відповідач обгрунтовує правомірність винесених рішень Поясненнями до УКТЗЕД, затвердженими Наказами ДМСУ від 31.01.2004 року № 68 та від 19.07.2007 року № 609. Однак дані Накази не були зареєстровані належним чином у відповідності до вищевказаного законодавства, на підставі чого не могли підлягати застосуванню митним органом. Крім того, в рішеннях від 28 квітня 2007 року, які були надані позивачу, взагалі відсутнє посилання на будь-який наказ ДМСУ.

Статтею 72 Митного кодексу України (чинного на час спірних правовідносин) встановлено, що митне оформлення розпочинається після подання митному органу митної декларації, а також усіх необхідних для здійснення митного контролю та оформлення документів, відомостей щодо товарів і транспортних засобів, які підлягають митному оформленню. Засвідчення митним органом прийняття товарів, транспортних засобів та документів на них до митного контролю та митного оформлення здійснюється шляхом проставлення відповідних відміток на митній декларації та товаросупровідних документах.

В судовому засіданні встановлено , що позивачем були надані митні декларації та всі необхідні товаросупровідні документи у відповідності до встановлених норм, що відповідачем не заперечується.

В статті 78 МКУ визначено, що митне оформлення здійснюється митним органом, як правило, протягом однієї доби з часу пред'явлення товарів і транспортних засобів, що підлягають митному оформленню, подання митної декларації та всіх необхідних документів і відомостей. Митне оформлення вважається завершеним після виконання митним органом митних процедур, визначених ним на підставі цього Кодексу відповідно до заявленого митного режиму.

В статті 86 МКУ зазначено: митна декларація приймається та реєструється митним органом у порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України або уповноваженим ним органом. Подання митної декларації повинно супроводжуватися наданням митному органу комерційних супровідних та інших необхідних документів, перелік ( 80-2006-п ) яких визначається Кабінетом Міністрів України або уповноваженим ним органом. Митна декларація приймається митним органом, якщо встановлено, що в ній містяться всі необхідні відомості і до неї додано всі необхідні документи. Дата і час прийняття митної декларації фіксуються посадовою особою митного органу, що її прийняла, проставленням відміток на бланку митної декларації та відповідним записом у документах митного органу. З моменту прийняття митної декларації вона є документом, що засвідчує факти, які мають юридичне значення. Митний орган не має права відмовити в прийнятті митної декларації, якщо декларантом виконано всі умови, встановлені цим Кодексом. Відмова митного органу в прийнятті митної декларації повинна

бути вмотивованою, а про причини відмови має бути письмово повідомлено декларанту.

У відповідності до Постанови Кабінету Міністрів України від 9 червня 1997 р. N 574 (чинної на час спірних правовідносин), якою затверджено Положення про вантажну митну декларацію вантажна митна декларація (далі - ВМД) - письмова заява встановленої форми, що подається митному органу на паперовому носії або як електронний документ (електронна ВМД) і містить відомості про товари та транспортні засоби, які переміщуються через митний кордон України, митний режим, у який вони заявляються, а також іншу інформацію, необхідну для здійснення митного контролю, митного оформлення, митної статистики, нарахування та сплати податків, зборів та інших платежів.

Пунктом 4 Положення встановлені випадки відмови митним органом у прийнятті ВМД для оформлення, а саме: декларація подана без повного комплекту документів, необхідних для здійснення митного контролю та оформлення; декларація подана з порушенням вимог Митного кодексу України (92-15) та цього Положення; наведений у декларації перелік відомостей не відповідає переліку відомостей, визначених Інструкцією про порядок заповнення вантажної митної декларації; електронна ВМД не містить встановлених законодавством обов'язкових реквізитів; ВМД на паперовому носії заповнена з виправленнями, крім змін та доповнень, внесених до декларації у порядку, встановленому Мінфіном.

У разі відмови у прийнятті ВМД для оформлення посадовою особою митного органу заповнюється картка відмови в прийнятті митної декларації в порядку, встановленому Мінфіном. Інформація про відмову у прийнятті для оформлення електронної ВМД надсилається декларанту електронним повідомленням, засвідченим електронним цифровим підписом посадової особи митного органу.

П. 5 Положення : У разі відсутності підстав для відмови в прийнятті ВМД, зазначених у пункті 4 цього Положення, декларація приймається митним органом для оформлення. Прийняття для оформлення ВМД на паперовому носії підтверджується шляхом проставлення посадовою особою митного органу відбитку штампа "Під митним контролем" на першому аркуші декларації, а електронної ВМД - шляхом внесення до декларації за допомогою автоматизованої системи митного оформлення відмітки про прийняття для оформлення, засвідченої електронним цифровим підписом посадової особи митного органу. Після прийняття ВМД для оформлення декларант несе відповідальність за наведені у ній відомості. У разі необхідності для підтвердження відомостей, унесених до ВМД, прийнятої для оформлення, декларантом подаються додаткові документи. Відповідальність за неточні відомості у ВМД установлюється законодавством.

П 6. Положення : У разі прийняття ВМД для оформлення їй присвоюється реєстраційний номер та проводиться реєстрація в журналі обліку ВМД. Присвоєння реєстраційного номера та ведення журналу обліку ВМД здійснюється за допомогою автоматизованої системи митного оформлення.

В судовому засіданні встановлено, що позивачем були надані ВМД на зазначені транспортні засоби з товаросупровідними документами. Оскільки ВМД були внесені до Журналу обліку ВМД (т.1 а.с.12,127), то згідно вищевказаних вимог Положення вони були прийняті відповідачем. Однак замість проведення митного оформлення товарів, митний орган виносить рішення про визначення коду товару, посилаючись не нечинний наказ, про який в рішенні не вказує.

Якщо митний орган вважав, що код товару декларантом вказаний невірно з підстав згідно п. 4 Положення, митний орган повинен був згідно вищевказаних вимог Положення вказати це у картці відмови прийнятті митної декларації, що зроблено не було.

Встановивши обставини у справі та проаналізувавши митне законодавство , суд приходить до висновку, що вимога позивача про визнання дій відповідача протиправними , пов'язаними із затримкою митного оформлення у відповідності до заявлених 19 квітня 2007 року митних декларацій трьох сідельних тягачів колісних для перевезення напівпричепів марки SCANIA R420LA4X2HNA є обгрунтованими і підлягають задоволенню.

Наказом ДМСУ від 07.12.2005 N 1201, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22 грудня 2005 р.за N 1552/11832 затверджений Класифікатор видів податків, зборів (обов'язкових платежів) та інших бюджетних надходжень"

Як вбачається з копій досліджених митних декларацій, в графі 47 зазначені здійснені позивачем необхідні митні платежі за видами : 010 - Митний збір за митне оформлення товарів та інших предметів, 020 -Мито на товари, що ввозяться на територію України суб'єктами підприємницької діяльності, 028 - Податок на додану вартість з товарів, увезених на територію України суб'єктами підприємницької діяльності.

Хоча Наказом N 307 від 09.07.97 , зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 24 вересня 1997 р. за N 443/2247, яким затверджена Інструкції про порядок заповнення вантажної митної декларації і дозволяється відомості щодо нарахування плати та єдиного збору можуть зазначати у графі посадовою особою митного органу від руки, однак ці дані повинні бути внесені в подальшому до електронної копії ВМД.

В матеріалах справи містяться платіжні доручення: № 177 від 23 липня 2007 року на суму 125 000 грн. за митне оформлення, № 179 від 30 липня 2007 року на суму 196 000 грн. за митне оформлення, № 129 від 28 квітня 2007 року на суму 150000 грн. як попередня оплата за митне оформлення і митні процедури .

Позивач зазначає, що він сплатив з вини відповідача суму в розмірі 75 513,85 грн. за перебування товару під митним контролем. Однак, вказані у платіжних дорученнях сплачені суми за митне оформлення товарів не відповідають сумі зазначених митних платежів зазначених у графі 47 ВМД з урахуванням вищевказаної суми 75 513,85 грн. Крім того , записи дописані у ВМД від руки є незрозумілими та нечіткими.

08 квітня 2011 року Чопською митницею був складений Акт № 2 "Про вилучення для знищення документів, що не підлягають зберіганню", в якому в тому числі зазначено і ВМД 2007 року.( т.2 а.с.88).

У відповідності до ст.ст.69,70 КАСУ доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. 2. Докази суду надають особи, які беруть участь у справі.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Отже, позивачем не надано належних та допустимих доказів, які б стверджували, що ним сплачена сума саме в розмірі 75 513,85 грн. за перебування товару під митним контролем, у зв'язку з чим вимога про її стягнення є необгрунтованою та задоволенню не підлягає.

У відповідності до ст.2 КАСУ завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією ( 254к/96-ВР ) та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Суд на підставі вищенаведеного, в судовому засіданні встановив, що в діях відповідача мали місце порушення митного законодавства під час митного оформлення заявлених 19 квітня 2007 року митних декларацій трьох сідельних тягачів колісних для перевезення напівпричепів марки SCANIA R420LA4X2HNA , як призвели до затримки їх оформлення.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст. 160-163 КАС України суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов малого приватного підприємства "Ліса" задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Чопської митниці, пов'язані із затримкою митного оформлення у відповідності до заявлених 19 квітня 2007 року митних декларацій трьох сідельних тягачів колісних для перевезення напівпричепів марки SCANIA R420LA4X2HNA.

В решті позовних вимог відмовити.

Постанова суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня отримання копії постанови в повному обсязі через Закарпатський окружний адміністративний суд з одночасним надсиланням її копії до суду апеляційної інстанції.

Суддя Плеханова З.Б.