Постанова № 24605569, 31.05.2012, Донецький окружний адміністративний суд

Україна ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 травня 2012 р. Справа № 2а/0570/2668/2012

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 13год. 05 хвил

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Бєломєстнова О.Ю.

при секретарі Аврамченко С.С.

за позовом Державного підприємства „Орджонікідзевугілля"

до Єнакієвської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької

області Державної податкової служби

про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень від 19.01.2012

за участі представників позивача - Костенко Н.І., Карачевцевої Є.В.

представника відповідача Куріцького Р.В.

ВСТАНОВИВ:

До Донецького окружного адміністративного суду звернулося державне підприємство „Орджонікідзевугілля" з адміністративним позовом до Єнакієвської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби, у якому просив визнати недійсними податкові повідомлення-рішення №0000262300, 0000282300, 0000242300, 0000322300 та частково недійсними податкові повідомлення-рішення №0000272300, 0000332300, 0000352300 від 19.01.2012.

Ухвалою від 07.05.2012 року відповідача у справі замінено його правонаступником - Єнакієвською об'єднаною державною податковою інспекцією Донецької області Державної податкової служби.

Заявою від 24.04.2012 року позивач уточнив позовні вимоги та просив суд визнати недійсними податкові повідомлення-рішення Єнакієвської об'єднаної державної податкової інспекції від 19.01.2012р.: № 0000352300 у частині донарахування збору за забруднення навколишнього природного середовища у сумі 10943,27 грн., а саме 10 090,91 грн. - основний платіж та 852,36 грн. - штрафні (фінансові) санкції; № 0000332300 у частині донарахування збору за забруднення навколишнього природного середовища у сумі 24188,23 грн., а саме 22 257,50 грн.- основний платіж та 1 930,73грн - штрафні (фінансові) санкції; № 0000322300, яким донарахований збір за забруднення навколишнього природного середовища у сумі 28 700,24грн., а саме 26 435,61 грн. - основний платіж та 2 264,63 грн. штрафні (фінансові) санкції; № 0000272300 у частині донарахування збору за забруднення навколишнього природного середовища у сумі 9 554,44грн., а саме 7 643,55 грн. - основний платіж та 1 910,89 грн. - штрафні (фінансові) санкції; № 0000242300, яким донарахований збір за забруднення навколишнього природного середовища у сумі 2 376,39 грн., а саме 1901,11 грн. - основний платіж та 475,28 грн. - штрафні (фінансові) санкції; № 0000282300, яким донарахований збір за забруднення навколишнього природного середовища у сумі 4414,78 грн., а саме 3 531,82 грн. - основний платіж та 882,96 грн. - штрафні (фінансові) санкції; № 0000262300, яким донарахований збір за забруднення навколишнього природного середовища у сумі 5 941,56 грн., а саме 4 753,25 - основний платіж та 1 188,31 грн. - штрафні (фінансові) санкції.

В обґрунтування заявлених вимог позивач наводить, що при обрахуванні збору за забруднення навколишнього природного середовища та екологічного податку він керувався рішенням Донецької обласної ради від 17.08.1999 року №28/7-177 «Про додатковий перелік забруднюючих речовин, на які встановлюється збір за викиди та скиди у навколишнє природне середовище». Цим рішенням речовина «метан» включена до додаткового переліку забруднюючих речовин та для неї встановлені нормативи збору.

У той самий час така забруднююча речовина відсутня у переліку забруднюючих речовин, який наведений у додатках до Порядку встановлення нормативів збору за забруднення навколишнього природного середовища і стягнення цього збору, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1 березня 1999 р. N 303 та пізніш у ст. 243 Податкового кодексу України (для яких безпосередньо встановлений норматив збору або ставка податку).

Сукупність цих умов на думку позивача дає підстави для обрахування наведеного збору та податку у відповідності з класами небезпечності або в залежності від орієнтовно безпечного рівня впливу речовин.

Додатково позивач зазначає, що він не згодний з виконаним відповідачем розрахунком заниження збору (податку), оскільки відповідачем не перевірена правильність їх обрахування для інших забруднюючих речовин, окрім метану, зокрема ксилолу, олії мінеральної, заліза, цинку, тощо.

Представники позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримали, просили їх задовольнити з підстав, що наведені вище.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечував з тих підстав, що позивач при обрахуванні збору за забруднення навколишнього природного середовища та екологічного податку не застосовував наказ Міністерства екології та природних ресурсів України від 14 березня 2002 р. N 104, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 1 квітня 2002 р. за N 322/6610, яким затверджений Перелік речовин, які входять до "твердих речовин" та "вуглеводнів". Згідно з цим переліком забруднююча речовина «метан» віднесена до «вуглеводнів», для яких Порядком встановлення нормативів збору за забруднення навколишнього природного середовища і стягнення цього збору, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 1 березня 1999 р. N 303 та п. 243.1 ст. 243 Податкового кодексу України безпосередньо встановлена ставка збору за забруднення навколишнього природного середовища та екологічного податку. Тому їх обрахування у інший спосіб (із застосуванням класів небезпеки та ОБРВ) є неправомірним.

Щодо доводів позивача про факти завищення збору та податку щодо інших забруднюючих речовин, відповідач пояснив, що перевірка проводилася вибірково.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позовних вимог заперечував, просив відмовити у їх задоволенні з підстав, що наведені вище.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін суд встановив наступне.

Позивач - Державне підприємство «Орджонікідзевугілля» є суб'єктом підприємницької діяльності - юридичною особою, код ЄДРПОУ 32276912, свідоцтво про державну реєстрацію А00 №292702.

Відповідач - Єнакієвська об'єднана державна податкова інспекція Донецької області Державної податкової служби є органом державної податкової служби, який в спірних правовідносинах реалізує владні управлінські функції, передбачені Податковим кодексом України та Законом України «Про державну податкову службу в Україні».

Відповідачем була проведена планова виїзна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2010р. по 30.09.2011р., валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2010р. по 30.09.2011 року. Результати даної перевірки відображені у акті №337/23/32276912 від 30.12.2011 року (надалі - Акт перевірки, а.с. 34-58.). У цьому акті зазначено, що позивачем за період з 01.10.2010 року по 31.12.2010 року занижені податкові зобов'язання зі збору за забруднення навколишнього природного середовища у сумі 31 697,34 грн. (т.1 а.с. 35).

Частина висновків відповідача про таке заниження ґрунтується на порушенні позивачем ст. 44 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища»; п.3 Порядку встановлення нормативів збору за забруднення навколишнього природного середовища і стягнення цього збору, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України

від 1 березня 1999 р. N 303 (надалі - Порядок); п.п. 4.1 п. 4, п.п. 6.1 п.6 Інструкції про порядок обчислення та сплати збору за забруднення навколишнього природного середовища, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України, Державної податкової адміністрації України від 19 липня 1999 р. N162/379, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 9 серпня 1999 р. за N 544/3837 (надалі - Інструкція); наказу Міністерства екології та природних ресурсів України від 14 березня 2002 р. N 104, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 1 квітня 2002 р. за N322/6610, яким затверджений Перелік речовин, які входять до "твердих речовин" та "вуглеводнів" і за викиди яких справляється збір (надалі - Наказ 104).

Відповідачем зазначено, що позивач невірно визначив норматив збору за забруднення навколишнього природного середовища за викиди метану. У відповідності до Наказу 104 та Порядку метан відноситься до «вуглеводних» забруднюючих речовин, для яких на 2010 рік з урахуванням індексів інфляції застосовується норматив 19,09 грн./т. Позивачем невірно застосований норматив 12,71 грн./т., що призвело до заниження збору за забруднення навколишнього природного середовища (за відокремленими підрозділами):

ОП «Шахта Вуглегірська» (Вуглегірська м/р) - 4 753,25 грн.;

ОП «Шахта імені Карла Маркса» (Карло Марксівська с/р) - 7 643,55 грн.;

ОП «Шахта Булавинська» (Булавинська с/р) - 3 531,82 грн.;

ОП «Шахта «Ольховатська» (Ольховатська с/р) - 1901,11 грн.

Крім того, відповідачем встановлено порушення пп.240.1.1 п. 240.1 ст.240, пп.242.1.1 п. 242.1 ст. 242, п. 243.1 ст. 243, п. 249.3 ст. 249 Податкового кодексу України (надалі - ПК України), Наказу 104, внаслідок чого позивачем занижений екологічний податок за викиди стаціонарними джерелами забруднення на суму 91974,62 грн. у тому числі (за відокремленими підрозділами у частині збору за викиди метану - т.1 а.с. 191):

ОП «Шахта Вуглегірська» (Вуглегурська м/р) - 26 435,61 грн.;

ОП «Шахта Булавинська» (Булавинська с/р) - 22 257,50 грн.;

ОП «Шахта «Ольховатська» (Ольховатська с/р) - 10 090,91 грн.

Сутність встановленого відповідачем порушення полягає у невірному на думку відповідача застосуванні ставки (нормативу) податку (збору) за викиди метану, який згідно з Наказом 104 відноситься до «вуглеводних».

Така належність підтверджується також листом Державної екологічної інспекції в Донецькій області №12-02/422 від 22.11.2011 року. Ставка податку за «вуглеводні» на 2011 рік складає 34,50 грн./т., у той час як позивач застосовував ставку 23 грн./т. та 11,50 за грн./т.

Як вбачається з проведеного сторонами на вимогу суду спільного математичного розрахунку, загальна сума встановленого ним заниження, пов'язаного з наведеним порушенням оподаткування викидів метану склала:

зі збору за забруднення навколишнього природного середовища - 17 829,73 грн.

з екологічного податку - 59 120,02 грн.

На підставі наведеного Акту перевірки відповідачем 19 січня 2012 року були прийняті наступні податкові повідомлення-рішення (у залежності від місцевої ради, на території якої знаходяться джерела забруднюючих речовин):

№ 0000352300, яким збільшені податкові зобов'язання з екологічного податку у сумі 10108,04 грн. та застосовані штрафні (фінансові) санкції у сумі 853,81 грн. (позивач оскаржує у частині основного платежу - 10 090,91 грн. та штрафних (фінансових) санкцій - 852,36грн.);

№ 0000332300, яким збільшені податкові зобов'язання з екологічного податку у сумі 22593,5грн. та застосовані штрафні (фінансові) санкції у сумі 1959,88 грн. (позивач оскаржує у частині основного платежу - 22 257,5 грн. та штрафних (фінансових) санкцій - 1930,73грн.);

№ 0000322300, яким збільшені податкові зобов'язання з екологічного податку у сумі 26435,61 грн. та застосовані штрафні (фінансові) санкції у сумі 2264,63 грн. (позивач оскаржує повністю);

№ 0000272300, яким збільшені податкові зобов'язання зі збору за забруднення навколишнього природного середовища у сумі 15179,73 грн. та застосовані штрафні (фінансові) санкції у сумі 3794,93 грн. (позивач оскаржує у частині основного платежу - 7643,55 грн. та штрафних (фінансових) санкцій - 1910,89 грн.);

№ 0000242300, яким збільшені податкові зобов'язання зі збору за забруднення навколишнього природного середовища у сумі 1901,11 грн. та застосовані штрафні (фінансові) санкції у сумі 475,28 грн. (позивач оскаржує повністю);

№ 0000282300, яким збільшені податкові зобов'язання зі збору за забруднення навколишнього природного середовища у сумі 3531,82 грн. та застосовані штрафні (фінансові) санкції у сумі 882,96 грн. (позивач оскаржує повністю);

№ 0000262300, яким збільшені податкові зобов'язання зі збору за забруднення навколишнього природного середовища у сумі 4753,25 грн. та застосовані штрафні (фінансові) санкції у сумі 1188,31 грн. (позивач оскаржує повністю).

Судом встановлено, що відповідач визначав заниження податкових зобов'язань на підставі наданих позивачем податкових розрахунків збору за забруднення навколишнього природного середовища, звітів про охорону атмосферного повітря ф. 2 ТП - повітря, звітів про інвентаризацію викидів в атмосферне повітря, журналів ПОД-1 «Журнал обліку стаціонарних джерел забруднення та їх характеристик», журналів ПОД-2 «Журнал обліку виконання заходів з охорони атмосферного повітря», актів лабораторій відбору проб викидів стаціонарними джерелами.

Зважаючи на це, а також враховуючи пояснення представників сторін у судовому засіданні, суд дійшов висновку про відсутність між сторонами спору щодо фактичних обставин справи, зокрема обсягів викидів забруднюючих речовин у періоді, що перевірявся. Причиною виникнення даного спору є різне тлумачення сторонами норм права, які регулюють встановлення ставок (нормативів), що використовуються при обрахуванні сум екологічного податку та збору за забруднення навколишнього природного середовища.

При вирішенні даного спору суд виходить з наступного.

До набрання чинності ПК України (01.01.2011р.) єдині на території України правила встановлення нормативів збору за забруднення навколишнього природного середовища (надалі - збір за забруднення), а також його стягнення визначалися Порядком.

Згідно з п.3 Порядку нормативи збору за викиди стаціонарними джерелами забруднення та скиди, а також нормативи збору за розміщення відходів встановлюються відповідно до виду забруднюючих речовин та класу небезпеки відходів, наведених у таблицях 1.1, 1.7 і 1.9 додатка 1.

У першій з цих таблиць (1.1.) наведені нормативи збору за забруднення навколишнього природного середовища у залежності від видів забруднюючих речовин із зазначенням їх назв.

Дана таблиця містить забруднюючу речовину під назвою «Вуглеводні», якій відповідає норматив збору 4,5 грн. за тону.

Частиною 2 пункту 3 Порядку встановлено, що враховуючи місцеві умови, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські ради за поданням територіальних органів Мінприроди можуть збільшувати перелік видів забруднюючих речовин, на які встановлюється збір за викиди і скиди. Нормативи збору за викиди і скиди цих забруднюючих речовин встановлюються за критеріями та відповідно до ставок, наведених у таблицях 1.2, 1.3, 1.8 додатка 1.

При цьому у наведених таблицях зазначаються правила їх застосування:

для забруднюючих речовин, що не ввійшли до таблиці 1.1, нормативи збору слід застосовувати залежно від установленого класу небезпечності забруднюючої речовини згідно з таблицею 1.2.;

для забруднюючих речовин, які не ввійшли до таблиці 1.1 та на які не встановлено клас небезпечності, нормативи збору застосовуються залежно від установлених орієнтовно-безпечних рівнів впливу згідно з таблицею 1.3.;

для забруднюючих речовин, на які не встановлено клас небезпечності та орієнтовно-безпечний рівень впливу, нормативи збору встановлюються як за викиди забруднюючих речовин I класу небезпечності.

З наведеного слідує, що таблиці 1.2 та 1.3 додатка 1 застосовуються платниками збору при визначенні нормативу збору за викиди забруднюючих речовин, щодо яких обласні ради прийняли рішення про включення до переліку (збільшення переліку) видів забруднюючих речовин, на які встановлюється збір.

Такий висновок узгоджується з приписами п. 4.2 Інструкції.

В обґрунтування нормативів, що використовувалися у 4 кварталі 2010 року, позивач надав копію рішення Донецької обласної ради від 17.08.1999 року №28/7-177 «Про додатковий перелік забруднюючих речовин, на які встановлюється збір за викиди та скиди у навколишнє природне середовище» (т.1 а.с.104-107).

Згідно з додатком до цього рішення до переліку забруднюючих речовин включений метан. Крім того, на нього встановлений норматив збору - 2 грн./т.

Саме наявністю метану у цьому переліку керувався позивач при обрахування суми збору за забруднення навколишнього природного середовища у 2010 році та екологічного податку у 2011 році.

У свою чергу відповідач під час перевірки керувався Переліком речовин, які входять до "твердих речовин" та "вуглеводнів" і за викиди яких справляється збір, що затверджений наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 14 березня 2002 р. N 104 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 1 квітня 2002 р. за N 322/6610.

Цей перелік у таблиці «Вуглеводні» містить забруднюючу речовину з назвою «Метан».

Про належність метану до вуглеводнів також йдеться у листі Відділу оперативного міжрайонного екологічного контролю по Єнакієвському регіону Державної екологічної інспекції Донецької області №12-02/422 від 22.11.2011 року (т.1 а.с. 88).

Таким чином, у даному спорі вирішенню підлягає питання застосування до спірних правовідносин нормативно-правових актів, на які посилаються сторони у даній справі. Суд вважає, що Наказ 104, на який посилається відповідач у Акті перевірки, підлягає застосуванню з наступних підстав.

Як вбачається з преамбули цього наказу, він прийнятий відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 1 березня 1999 року N 303 "Про затвердження Порядку встановлення нормативів збору за забруднення навколишнього природного середовища і стягнення цього збору", а отже з метою використання при обчисленні нормативу збору за забруднення.

На момент його прийняття компетенція Міністерства екології та природних ресурсів України визначалася Положенням про Міністерство екології та природних ресурсів України, затвердженим Указом Президента України від 29 травня 2000 року N 724/2000.

Згідно з п.п. 21 п. 4 цього Положення Міністерство екології та природних ресурсів України відповідно до покладених на нього завдань у порядку, встановленому законодавством розробляє нормативи відрахувань за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок Державного бюджету України, плати за використання природних ресурсів, розміщення відходів, за викиди і скиди забруднюючих речовин у навколишнє природне середовище.

Пунктом 8 вказаного Положення визначено, що Міністерство екології та природних ресурсів України у межах своїх повноважень на основі та на виконання актів законодавства видає накази, організовує і контролює їх виконання.

У випадках, передбачених законодавством, рішення Мінекоресурсів України є обов'язковими для виконання центральними і місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форми власності та громадянами.

Наведений наказ зареєстрований у Міністерстві юстиції України відповідно до Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств, інших органів виконавчої влади, органів господарського управління та контролю, що зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян або мають міжвідомчий характер, яке затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 28 грудня 1992 р. N 731.

З урахуванням цього суд дійшов висновку про те, що сфера регулювання даного наказу передбачає його застосування при визначенні нормативу збору за забруднення, він прийнятий у межах повноважень та у спосіб, визначений законодавством, а отже має обов'язковий характер у тому числі для позивача.

Суд вважає помилковим застосування позивачем у 2010 році рішення Донецької обласної ради від 17.08.1999 року №28/7-177, оскільки частиною 2 пункту 3 Порядку обласним радам було надане право збільшувати існуючий перелік видів забруднюючих речовин. З прийняттям у 2002 році Наказу 104 у переліку видів забруднюючих речовин існував метан як забруднююча речовина у складі вуглеводнів, а отже рішення обласної ради щодо нього втратило нормативне навантаження.

Крім того, Порядок не передбачає повноважень обласних рад із встановлення нормативів збору для забруднюючих речовин, щодо яких прийняте рішення про включення до додаткового переліку забруднюючих речовин. Як вже зазначалося, ч.2 п.3 Порядку обласним радам було надане право збільшувати перелік видів забруднюючих речовин, на які встановлюється збір за викиди і скиди. Таке збільшення та безпосередньо визначення нормативу не є тотожними поняттями (як приклад можливо навести рішення Київської міської ради від 5 липня 2001 р. N 454/1431).

Нормативи збору за викиди і скиди щодо цих забруднюючих речовин у відповідності до того самого пункту Порядку встановлюються за критеріями та відповідно до ставок, наведених у таблицях 1.2, 1.3, 1.8 додатка 1. Проте вказівки про їх встановлення саме обласними радами Порядок не містить.

Такі повноваження не передбачені серед повноважень місцевих рад статтею 15 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» та Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні».

З урахуванням наведеного суд дійшов висновків про помилкове визначення позивачем у 2010 році сум збору за забруднення навколишнього природного середовища за викиди метану за нормативами, що не відповідають таблиці 1.1. додатку 1 до Порядку та Наказу 104.

Суд не приймає до уваги посилання позивача на те, що «вуглеводні» не є назвою забруднюючої речовини, оскільки перелік конкретних видів забруднюючих речовин наведений у Наказі 104.

Що стосується викладених у Акті перевірки висновків відповідача про заниження позивачем екологічного податку суд зазначає наступне.

Відповідно до п.п. 240.1.1 п. 240.1. ст. 240 ПК України платниками податку є суб'єкти господарювання, юридичні особи, що не провадять господарську (підприємницьку) діяльність, бюджетні установи, громадські та інші підприємства, установи та організації, постійні представництва нерезидентів, включаючи тих, які виконують агентські (представницькі) функції стосовно таких нерезидентів або їх засновників, під час провадження діяльності яких на території України і в межах її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони здійснюються викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення. Об'єктом та базою оподаткування екологічним податком згідно з п.п. 242.1.1. п. 242.1. ст. 242 того самого кодексу є обсяги та види забруднюючих речовин, які викидаються в атмосферне повітря стаціонарними джерелами.

Ставки екологічного податку за викиди в атмосферне повітря окремих забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення наведені у п. 243.1. ст. 243 ПК України у формі таблиці. У цій таблиці наявна назва забруднюючої речовини «Вуглеводні», ставка податку за яку складає 75,14 грн./т.

Аналогічно механізму обрахування збору за забруднення, п. 243.2. ст. 243 ПК України окремо визначені ставки податку за викиди в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення забруднюючих речовин (сполук), які не увійшли до пункту 243.1 та на які встановлено клас небезпечності. Пунктом 243.3 ст. 243 ПК України окремо встановлені ставки для забруднюючих речовин (сполук), які не увійшли до пункту 243.1 цієї статті та на які не встановлено клас небезпечності (крім двоокису вуглецю) - залежно від установлених орієнтовнобезпечних рівнів впливу таких речовин (сполук) у атмосферному повітрі населених пунктів. Для забруднюючих речовин (сполук), на які не встановлено клас небезпечності та орієнтовнобезпечний рівень впливу (крім двоокису вуглецю), ставки податку встановлюються як за викиди забруднюючих речовин I класу небезпечності згідно з пунктом 243.2 цієї статті (п. 243.5 ст. 243 ПК України).

Норми ПК України не містять розшифровки забруднюючих речовин, які входять до складу «Вуглеводних».

Проте пунктом 10 розділу ХХ ПК України визначено, що нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України, Державної податкової адміністрації України та інших центральних органів виконавчої влади, прийняті до набрання чинності цим Кодексом на виконання законів з питань оподаткування, та нормативно-правові акти, які використовуються при застосуванні норм законів про оподаткування (в тому числі акти законодавства СРСР), застосовуються в частині, що не суперечить цьому Кодексу, до прийняття відповідних актів згідно з вимогами цього Кодексу.

З прийняттям ПК України Наказ 104 не втратив чинності, а отже в силу зазначених перехідних положень ПК України підлягає застосуванню при визначенні конкретних забруднюючих речовин у складі вуглеводних у відносинах щодо оподаткування екологічним податком.

З підстав, які аналогічні викладеним вище щодо обрахування збору за забруднення, суд дійшов висновку про необґрунтованість доводів позивача про необхідність визначення ставки екологічного податку за викиди метану із застосуванням рішення Донецької обласної ради від 17.08.1999 року №28/7-177.

Зважаючи на це суд вважає обґрунтованими та правомірними висновки відповідача щодо заниження позивачем збору за забруднення та екологічного податку за викиди у атмосферу забруднюючої речовини «метан».

В той самий час судом встановлено, що позивачем здійснюються викиди стаціонарними джерелами забруднення кількох забруднюючих речовин, перелік яких міститься у розрахунках збору за забруднення та додатках 1 до декларацій з екологічного податку. На вимогу суду відповідачем надані письмові пояснення, згідно з якими обрахування збору за забруднення та податку щодо викидів забруднюючих речовин проводилося вибірковим порядком (т.1 а.с. 189).

У судовому засіданні з'ясовано, що позивач здійснював обрахування збору та податку щодо усіх забруднюючих речовин (у тому числі метану) без урахування положень Наказу 104. Частина цих забруднюючих речовин (ксилол, уайт-спірит, аерозоль лакофарбових матеріалів, толуол, тощо) належить до «твердих» та «вуглеводнів», що перелічені у Наказі 104. Відповідач, встановивши помилку при обрахуванні збору та податку щодо викидів метану, мав перевірити таке обрахування щодо інших «вуглеводних», чого зроблено не було. Внаслідок цього, під час перевірки неповно було досліджене питання розміру податкових зобов'язань за викиди наведених забруднюючих речовин.

Сторонами у справі були проведені спільні розрахунки податкових зобов'язань зі збору за забруднення та екологічного податку з урахуванням нормативів та ставок, що підлягають застосуванню у разі віднесення забруднюючих речовин до «вуглеводнів» та «твердих» відповідно до Наказу 104. З цих розрахунків вбачається, що у разі застосування Наказу 104 до оподаткування тих забруднюючих речовин, що не були перевірені відповідачем, сума збору за забруднення та екологічного податку зміниться (мають місце як завищення зобов'язань, так і їх заниження).

Так, у разі застосування ставок та нормативів до усіх вуглеводів та твердих, що наведені у Наказі 104 та викиди яких здійснюються позивачем, сума збору та податку становитимете:

за 4 квартал 2010 року сума збору складає

ОП «Шахта Вуглегірська» - 4 747,75 грн.;

ОП «Шахта імені Карла Маркса» - 7 628,44 грн.;

ОП «Шахта Булавинська» - 3 462,13 грн.;

ОП «Шахта «Ольховатська» - 1 791,11 грн.;

за 9 місяців 2011 року сума податку складає

ОП «Шахта Вуглегірська» - 26 407,31 грн.;

ОП «Шахта Булавинська» - 21 893,31 грн.;

ОП «Шахта «Ольховатська» - 9 628,85 грн.

Відповідно до п. 86.10. ст.. 86 ПК України в акті перевірки зазначаються як факти заниження, так і факти завищення податкових зобов'язань платника.

П.п. 54.3.2. п. 54.3. ст.. 54.3 ПК України встановлено, що контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

З цього слідує, що відповідач при визначенні податкових зобов'язань за спірними повідомленнями-рішеннями мав враховувати як їх заниження внаслідок незастосування положень Наказу 104, так і їх завищення з тих самих підстав.

На вимогу суду відповідачем проведений розрахунок штрафних (фінансових) санкцій на суми заниження податкових зобов'язань, обраховані за 3 квартал 2011 року з урахуванням усіх визначених у Наказі 104 «вуглеводних» та «твердих» забруднюючих речовин, викиди яких здійснюються позивачем.

З урахуванням наведеного позовні вимоги підлягають задоволенню частково, а податкові повідомлення - рішення визнанню недійсними:

№ 0000352300 - у частині збільшення податкових зобов'язань з екологічного податку у сумі 462,06 грн. (10 090,91 грн. оскаржується позивачем - 9 628,85 грн. за розрахунком з усіма «вуглеводними» та «твердими») та застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 37,22грн. (852,36 оскаржується позивачем - (2 грн. санкції згідно з п. 7 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України за 1, 2 квартали 2011 року + 813,14 грн. санкції за 3 квартал 2011 року за розрахунком відповідача));

№ 0000332300 - у частині збільшення податкових зобов'язань з екологічного податку у сумі 364,19 грн. (22257,5 - 21 893,31) та застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 0грн. (1930,73 - (2 + 1928,72));

№ 0000322300 - у частині збільшення податкових зобов'язань з екологічного податку у сумі 28,3 грн. (26435,61 - 26407,31) та застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 1,21грн. (2264,63 - (2 + 2261,42));

№ 0000272300 - у частині збільшення податкових зобов'язань зі збору за забруднення навколишнього природного середовища у сумі 15,11 грн. (7643,55 - 7628,44) та застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 3,78грн. (1910,89 - 1 907,11 грн.);

№ 0000242300 - у частині збільшення податкових зобов'язань зі збору за забруднення навколишнього природного середовища у сумі 110 грн. (1901,11 - 1791,11) та застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 27,50 грн. (475,28 - 447,78);

№ 0000282300 - у частині збільшення податкових зобов'язань зі збору за забруднення навколишнього природного середовища у сумі 69,69 грн. (3531,82 - 3462,13) та застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 17,42грн. (882,96 - 865,52);

№ 0000262300 - у частині збільшення податкових зобов'язань зі збору за забруднення навколишнього природного середовища у сумі 5,5 грн. (4753,25 - 4747,75) та застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 1,37 грн. (1188,31 - 1186,94).

Судові витрати відповідно до ст. 94 КАС України підлягають стягненню з державного бюджету України на користь позивача пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Зважаючи на наведене, керуючись, ст. ст. 2-15, 17-18, 69-71, 86, 87, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позов державного підприємства „Орджонікідзевугілля" до Єнакієської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби про визнання недійсними податкових повідомлень - рішень від 19.01.2012р.: № 0000352300 у частині донарахування збору за забруднення навколишнього природного середовища у сумі 10943,27 грн., а саме 10 090,91 грн. - основний платіж та 852,36 грн. - штрафні (фінансові) санкції; № 0000332300 у частині донарахування збору за забруднення навколишнього природного середовища у сумі 24188,23 грн., а саме 22 257,50 грн. - основний платіж та 1930,73грн - штрафні (фінансові) санкції; № 0000322300, яким донарахований збір за забруднення навколишнього природного середовища у сумі 28 700,24грн., а саме 26435,61грн. - основний платіж та 2 264,63 грн. штрафні (фінансові) санкції; № 0000272300 у частині донарахування збору за забруднення навколишнього природного середовища у сумі 9 554,44грн., а саме 7 643,55 грн. - основний платіж та 1 910,89 грн. - штрафні (фінансові) санкції; № 0000242300, яким донарахований збір за забруднення навколишнього природного середовища у сумі 2 376,39 грн., а саме 1901,11 грн. - основний платіж та 475,28 грн. - штрафні (фінансові) санкції; № 0000282300, яким донарахований збір за забруднення навколишнього природного середовища у сумі 4414,78 грн., а саме 3 531,82 грн. - основний платіж та 882,96 грн. - штрафні (фінансові) санкції; № 0000262300, яким донарахований збір за забруднення навколишнього природного середовища у сумі 5 941,56 грн., а саме 4 753,25 - основний платіж та 1 188,31 грн. - штрафні (фінансові) санкції задовольнити частково.

Визнати недійсними податкові повідомлення - рішення Єнакієвської об'єднаної державної податкової інспекції від 19.01.2012р.: № 0000352300 - у частині збільшення податкових зобов'язань з екологічного податку у сумі 462,06 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 37,22 грн.; № 0000332300 - у частині збільшення податкових зобов'язань з екологічного податку у сумі 364,19 грн.; № 0000322300 - у частині збільшення податкових зобов'язань з екологічного податку у сумі 28,30 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 1,21 грн.; № 0000272300 - у частині збільшення податкових зобов'язань зі збору за забруднення навколишнього природного середовища у сумі 15,11 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 3,78 грн.; № 0000242300 - у частині збільшення податкових зобов'язань зі збору за забруднення навколишнього природного середовища у сумі 110 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 27,50 грн.; № 0000282300 - у частині збільшення податкових зобов'язань зі збору за забруднення навколишнього природного середовища у сумі 69,69 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 17,42 грн.; № 0000262300 - у частині збільшення податкових зобов'язань зі збору за забруднення навколишнього природного середовища у сумі 5,5 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 1,37 грн.

У задоволенні інших позовних вимог відмовити.

Стягнути з державного бюджету України на користь державного підприємства «Орджонікідзевугілля» (86405, Донецька область, м. Єнакієве, вул.. Трестовська, буд. 10, ЄДРПОУ 332276912) судові витрати з судового збору у сумі 11,45 грн. (одинадцять гривень сорок п'ять копійок).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її отримання апеляційної скарги.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги У випадку подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Вступна та резолютивна частина рішення проголошена у судовому засіданні 31 травня 2012р. Постанова складена у повному обсязі 05 червня 2012р.

Суддя Бєломєстнов О. Ю.