Постанова № 24605328, 08.06.2012, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 травня 2012 р. Справа № 2а/0470/1846/12 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіІльков В.В. при секретаріТикві В.В., за участю: представника позивача представника відповідача Серенко Н.М., Кучеренко І.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Дніпропетровського індустріально-педагогічного технікуму до Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального страхування про часткове скасування рішення від 28.12.2011р. за № 360

ВСТАНОВИВ:

Дніпропетровський індустріально-педагогічний технікум звернувся до суду із адміністративним позовом до Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності про часткове скасування рішення від 28.12.2011р. за № 360.

В обґрунтуванні позовних вимог зазначено, що працівниками виконавчої дирекції Дніпропетровського відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності проведено перевірку правильності використання коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, за результатами якої винесено рішення від 28.12.2011р. за № 360 про застосування до позивача фінансових санкцій. Позивач вважає, що зазначене рішення підлягає скасування, адже протиправним є висновок, викладений у акті перевірки щодо заниження Дніпропетровським індустріально-педагогічним технікумом фонду оплати праці на суму перерахунку працівникам заробітної плати у зв'язку з її підвищенням, здійснену за час їх роботи в установі і виплачену після їх звільнення із займаних посад. Звільнені працівники не відносяться до категорії осіб, які працюють на умовах договору (контракту) та не мають права отримувати матеріальне забезпечення. З огляду на це на суму виплат зазначеним звільненим працівникам не нараховуються та не утримуються страхові внески.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив позов задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечив проти позову, надав до суду 28.02.2012р. заперечення проти позову, у яких просив відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, в обґрунтування своєї позиції зазначив, що під час проведення перевірки та винесення оскаржуваного рішення відповідач діяв у межах законодавства. Зокрема, зазначив, що оскаржуване рішення є правомірним, адже на суми виплат працівникам заробітної плати у зв'язку із її підвищенням, перерахованих працівникові за фактично відпрацьований час, але виплачених після звільнення, слід нараховувати і утримувати із них страхові внески до Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, оскільки такі виплати належать до заробітної плати і з них утримується податок з доходів фізичних осіб.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, дослідивши подані до суду докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи, суд встановив таке.

Позивач - Дніпропетровський індустріально-педагогічний технікум (код ЄДРПОУ 02541332) - зареєстрований як юридична особа рішенням виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради 20.12.2002р. та перебуває на обліку, як платник внесків до Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності з 03.01.2002 року.

Згідно із п. 4 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» від 18.01.2001р. за №2240-III (далі - Закон України №2240-III) страховиком відповідно до цього Закону є - Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 28 Закону України №2240-III страховик має право проводити перевірку правильності використання страхових коштів на підприємствах, в установах і організаціях незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, у фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників.

Згідно із п. 1.2 Інструкції про порядок проведення перевірок страхувальників по коштах Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, прийняття рішень за їх результатами та процедуру оскарження, затвердженої постановою Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 22.12.2010р. за №29 (далі - Інструкція №29) ця Інструкція встановлює порядок проведення перевірок страхувальників по коштах Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (далі - Фонд), порядок прийняття рішень за результатами перевірок та процедуру оскарження рішень за результатами перевірок.

Підпунктом 1.3 п. 1 Інструкції №29 встановлено, що перевірки страхувальників здійснюються відповідно до вимог законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку із тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, по коштах Фонду в частині правильності їх використання на підприємствах, в установах і організаціях незалежно від форми власності, у суб'єктів малого підприємництва, які використовують працю найманих працівників.

Відповідно до п.п. 2.3 п.2 Інструкції №29 органи Фонду здійснюють планові та позапланові перевірки.

Згідно із п.п. 3.2 п.3 Інструкції №29 планові перевірки проводяться згідно з планами-графіками органу Фонду. Перевірці підлягають документи за звітні періоди поточного та попередніх років, за які не здійснювалась перевірка.

Судом встановлено, що відповідно до Плану перевірок страхувальників на четвертий квартал 2011 року, затвердженого наказом від 22.09.2011р. за №140 по виконавчої дирекції Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, головним спеціалістом контрольно-ревізійного відділу виконавчої дирекції Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності ОСОБА_5 та головним спеціалістом відділу соціальних виплат ОСОБА_6 на підставі направлення від 08.12.2011р. за № 1039/04 у період 08 - 09, 12 - 13 грудня 2011р. проведена планова перевірка правильності нарахування, сплати страхових внесків за період 01.10.2009р. по 01.01.2011р. та цільового використання коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності за період з 01.01.2011р. по 01.10.2011р. страхувальником Дніпропетровським індустріально-педагогічним технікумом.

Відповідно до п.п. 3.13.1 п. 3 Інструкції №29 за результатами перевірки складається акт, у якому зазначаються:

- найменування, поштова адреса органу Фонду, дата складання акта (останній день перевірки), номер і дата направлення та наказу органу Фонду, які є підставою для проведення перевірки, вид перевірки (планова або позапланова), посада, прізвище, ім'я та по батькові посадової особи органу Фонду, яка здійснила перевірку, період, за який проведено перевірку, повне найменування страхувальника, строк проведення перевірки;

- довідкові дані, а саме: номер реєстрації та дата взяття страхувальника на облік в органі Фонду, спосіб оподаткування, місцезнаходження страхувальника, код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій або реєстраційний номер облікової картки платника податків з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків, номер та серія паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні або інші переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомили про це відповідні органи державної влади та мають відмітку у паспорті), дані про наявність рахунків у банках та інших фінансових установах, середньооблікова кількість працівників на дату проведення перевірки;

- інформація про результати попередньої перевірки по коштах Фонду та заходи щодо усунення порушень (за їх наявності);

- інформація про наявність заборгованості по коштах Фонду, причини виникнення та правомірність її відображення;

- інформація про надходження страхових коштів, у тому числі від органу Фонду та від сплати часткової вартості за путівки, повноту та своєчасність перерахувань страхових коштів до Фонду;

- стан виконання вимог законодавства страхувальником у нарахуванні і виплаті матеріального забезпечення, використанні коштів Фонду, а також з інших питань, які перевірялися;

- порядок ведення бухгалтерського обліку та звітності по коштах Фонду;

- інформація про стан роботи комісії (уповноваженого) із соціального страхування;

- результати перевірки.

Згідно із п.п. 3.13.2 п. 3 Інструкції №29 при складанні акта перевірки посадові особи органу Фонду об'єктивно та чітко викладають факти порушень, виявлені під час перевірки, з посиланням на відповідну структурну одиницю нормативно-правового акта. Акт перевірки має відповідати вимогам ділової мови та офіційно-ділового стилю.

За результатами перевірки складено акт від 13.12.2011р. за №501, у якому, зокрема, зафіксоване, що позивачем порушено ч. 1 ст.1 Закону України «Про розмір внесків на деякі види загальнообов'язкового державного соціального страхування» від 11.01.2001р. за №2213-ІІІ (далі - Закон України №2213-ІІІ) та ст. 21 Закону України №2240-III - у червні 2010 року занижено перерахунок заробітної плати на суму 1867,83 грн., виплачений звільненим працівникам.

Позивачем було надано до акту від 13.12.2011р. за №501 заперечення.

Відповідно до п. 4.1 п. 4 Інструкції №29 за матеріалами акта перевірки та результатами розгляду заперечень страхувальника (за їх наявності) керівник органу Фонду або його заступник приймає рішення про повернення коштів Фонду та застосування фінансових санкцій до страхувальника відповідно до статей 21, 22, 28, 30 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням», яке надсилається страхувальнику разом з листом про результати розгляду заперечень (за їх наявності) протягом 20 календарних днів з дня підписання акта перевірки. Рішення про повернення коштів Фонду та застосування фінансових санкцій за порушення законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності складається за формою, наведеною у додатку 3 до цієї Інструкції.

Крім того, відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 28 Закону України №2240-III страховик має право накладати фінансові санкції та адміністративні штрафи, передбачені цим Законом та іншими актами законодавства.

За результатами перевірки виконавчою дирекцією Дніпропетровського відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, керуючись п.1 ст.21, ст.22, пунктом 6 частини першої статті 28, статтею 30 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» винесено рішення від 28.12.2011р. за № 360, зокрема, про повернення коштів Фонду та застосування до Дніпропетровського індустріально-педагогічного технікуму фінансових санкцій, а саме: донараховано страхових внесків у сумі 35,49 грн., накладено штраф у розмірі 1867,83 гривні.

Відповідно до п.п. 7.1 п. 7 Інструкції №29 страхувальник може оскаржити рішення органу Фонду.

Позивач скористався цим правом і звернувся із даним позовом до суду.

Щодо правомірності викладених у акті від 13.12.2011р. за №501 висновків про порушення суд зазначає наступне.

У процесі судового розгляду справи встановлено, що Дніпропетровським індустріально-педагогічним технікумом у червні 2010 року було перераховано працівникам заробітну плату, нараховану у січні-березні 2010 року виходячи із розміру мінімальної заробітної плати та розміру посадового окладу (тарифної ставки). При цьому зазначений перерахунок заробітної плати у червні 2010 року було здійснено і працівникам, які звільнились у період з січня по квітень 2010 року і на час перерахунку були звільнені.

Визначення розміру страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням передбачено статтею 21 Закону України № 2240 (у редакції, що діяла до 01 січня 2011 року) та частиною 1 статті 1 Закону України №2213.

Суми фактичних витрат на оплату праці найманих працівників страхувальника, що включають витрати на виплату основної та додаткової заробітної плати, інші заохочувальні та компенсаційні виплати визначаються згідно з нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закону України від 24.03.1995р. № 108/95-ВР «Про оплату праці», та підлягають обкладанню податком з доходів фізичних осіб, і на які на підставі частин 1,2 статті 21 Закону України № 2240 нараховуються страхові внески за відсотками, встановленими частиною 1 статті 1 Закону України № 2213 у розмірах 1,5% та 1,4%, а для найманих працівників у розмірі 0,5% та 1%.

Відповідно до статті 94 Кодексу законів про працю України заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Згідно із п. 3.5 ст. З Закону України № 889 об'єктом для оподаткування податком з доходів фізичних осіб є нарахована сума заробітної плати, зменшена на суму страхових внесків до фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, які відповідно до законодавства утримуються з доходу найманої особи. Виходячи з цього обкладання певних виплат податком з доходів фізичних осіб передбачає попереднє утримання з нарахованих сум страхових внесків, визначених законодавством.

Відповідно до п.п.4.2.1 п. 4.2 ст. 4 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22.05.2003р. за № 889 (далі - Закон України № 889) доходи у вигляді заробітної плати, інші виплати та винагороди, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового або цивільно-правового договору включаються до складу його загального місячного оподатковуваного доходу.

Виключний перелік доходів, які не оподатковуються, наведено в п. 4.3 ст. 4 Закону України № 889. До цього переліку не входять суми заробітної плати, виплаченої працівникові після його звільнення.

Таким чином, на суми виплат працівникам заробітної плати у зв'язку з її підвищенням, перерахованих працівникові за фактично відпрацьований час, але виплачених після звільнення, слід нараховувати і утримувати з них страхові внески до Фонду, оскільки такі виплати належать до заробітної плати і з них утримується податок з доходів фізичних осіб.

Обов'язок страхувальника нараховувати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески, встановлений ст. 27 Закону України № 2240.

Відповідальність страхувальника за невиконання або неналежне виконання своїх обов'язків по виконанню законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням визначена статтею 30 Закону № 2240, якою встановлено, що «за неповну сплату страхових внесків на страхувальника накладається штраф у розмірі прихованої (заниженої) суми заробітної плати, на яку відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески.

Відповідальність страхувальника за невиконання або неналежне виконання своїх обов'язків по виконанню законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням встановлена положеннями ст. 30 Закону України № 2240 (в редакції до 01.01.2011р.), що передбачено абз.6 п.7 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010р. за №2464 - за неповну сплату страхових внесків на страхувальника накладається штраф у розмірі прихованої (заниженої) суми заробітної плати, на яку відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески.

Враховуючи викладене, за результатами матеріалів перевірки на виконання вимог статті 30 Закону № 2240 відповідачем було прийнято рішення від 28.12.2011р. за № 360 про повернення коштів Фонду та застосування фінансових санкцій за порушення законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності» на загальну суму 1978,86 грн., в тому числі: донараховано страхових внесків - 35,49 грн.; накладено штраф у розмірі заниженого фонду оплати праці 1867,83 гривень.

Пояснюючи правомірність своїх дій позивач у позовній заяві посилається на лист Міністерства праці та соціальної політики від 10.11.2004р. за №11397/0/14-04-020-6, проте, суд зауважує, що цей лист не носить нормативно-правового характеру (є роз'яснювальним, інформаційним), а тому не містить загальнообов'язкові до виконання норми.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім того, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем у процесі судового розгляду справи доведено, що рішення від 28.12.2011р. за № 360 прийнято обґрунтовано та пропорційно.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку що позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 14, 70, 71, 86, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову Дніпропетровського індустріально-педагогічного технікуму до Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності про часткове скасування рішення від 28.12.2011р. за № 360 - відмовити.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 КАС України.

Повний текст постанови складено 14 травня 2012 року

Суддя В.В Ільков