Рішення № 24603913, 03.05.2012, Монастириський районний суд Тернопільської області

Справа № 2-547/11

Провадження №2/1911/50/12

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" травня 2012 р. м.Монастириська

Монастириський районний суд Тернопільської області у складі:

головуючого судді: Іванчука В. М.

при секретарі : Швець Н.С.

з участю представника позивача: ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Монастириська справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про відшкодування шкоди, завданої злочином,-

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_2 звернувся в суд із позовом, в якому просить суд винести рішення, яким стягнути з відповідача ОСОБА_3 в його користь матеріальну шкоду в розмірі 3004,89 грн., моральну шкоду в сумі 8000 грн., які завдані злочином та витрати на правову допомогу в сумі 1500 грн.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_2 позов підтримав та пояснив, що 27 липня 2011 року біля 21:00 год. між ним та ОСОБА_3 на грунті неприязних відносин виникла бійка, в результаті якої йому завдані легкі тілесні ушкодження у вигляді носової кровотечі, легеневої кровотечі, закритої травми грудної клітки і живота, забій поперекового відділу хребта. Вироком суду від 07 березня 2012 року відповідача ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.125 КК України -спричинення умисних легких тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_2 внаслідок завданих тілесних ушкоджень ОСОБА_2 на лікування витратив 3004,39 грн., що підтверджується квитанціями. Крім того, у зв'язку з неправомірними діями ОСОБА_3 позивачу завдана моральна шкода, яка полягає у фізичному болі, душевних стражданнях, порушенні її звичайного укладу життя та оцінена позивачем в сумі 8000 грн. Також позивачем понесені витрати на оплату послуг адвоката в сумі 1500 грн., які підлягають стягнення з відповідача.

Представник позивача позовні вимоги підтримав повністю.

Відповідач ОСОБА_3 в судовому засіданні позов не визнав.

Заслухавши сторони, представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд знаходить, що позов підлягає до часткового задоволення, виходячи з наступного:

Вироком Монастириського районного суду, який набрав законної сили 07 березня 2012 року відповідача ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.125 КК України -спричинення умисних легких тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_2 і призначено йому покарання у вигляді 510 грн. штрафу в дохід держави. Вирок суду набрав законної сили.

Даним вироком встановлено, що під час скоєння злочину ОСОБА_3 позивачу було заподіяно легкі тілесні ушкодження.

Як стверджує позивач, внаслідок отриманих тілесних ушкоджень, він перебував на стаціонарному лікуванні та витратив на лікування 3004,39 грн.

Як вбачається із акту судово-медичного дослідження №446 від 24.10.2011 року ОСОБА_2 були спричинені такі тілесні ушкодження : забій м'яких тканин носа, синець на задній поверхні лівої половини грудей, синець на передній поверхні лівого стегна.

Перебування гр.ОСОБА_2 на стаціонарному лікуванні більше 6-ти діб пов'язано не з характером отриманої ним травми, а з наявністю у нього носової кровотечі, що тривало продовжувалась -як наслідок хронічного захворювання гемофілії А, з приводу якого, згідно записів у медичній карті амбулаторного хворого, ОСОБА_2 неодноразово, з 1983 року, звертався за медичною допомогою.

Згідно повідомлення головного лікаря КЗ ТОР «Тернопільської університетської лікарні», хворий ОСОБА_2 знаходився на стаціонарному лікуванні в гематологічному відділенні КЗ ТОР «Тернопільська університетська лікарня»з 15.08.2011 року по 23.08.2011 року. У хворого захворювання пов'язане з вродженим порушенням згортання крові і як наслідок -підвищена кровоточивість, яка може проявлятися спонтанно без зовнішніх впливів та після травматизації.

Відповідно до ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Таким чином, позивачем не надано належних доказів причинно-наслідкового зв'язку завдання йому матеріальної шкоди вчиненим злочином, оскільки перебування його на стаціонарному лікуванні пов'язане із індивідуальними особливостями організму (хронічного захворювання гемофілії А) після заподіяння тілесного ушкодження, а не внаслідок отриманих самих тілесних ушкоджень.

Згідно ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Відповідно до ч.1 ст.1167 Цивільного кодексу України моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що внаслідок злочину позивачеві заподіяна моральна шкода, яка полягає у фізичному болю та стражданнях, яких він зазнав у зв'язку з отриманими тілесними пошкодженнями, внаслідок яких він змушений був проходити лікування, у зміні звичного перебігу його життя у зв'язку з цим. Проте сума, в яку позивач оцінив заподіяну йому моральну шкоду в розмірі 8000 грн., є завищеною і не відповідає отриманим ним моральним стражданням.

Виходячи з засад розумності, виваженості та справедливості, враховуючи всі обставини справи, суд вважає, що позов в частині відшкодування моральної шкоди слід задовольнити частково, з відповідача ОСОБА_3 слід стягнути 500 грн. моральної шкоди.

Також позивач ОСОБА_2 просить стягнути з відповідача понесені ним витрати на правову допомогу.

Згідно договору про надання адвокатом правової допомоги від 28.10.2011 року та квитанцій №38 від 18.11.2011р., №64 від 27березня 2012р., адвокат ОСОБА_1 прийняв від позивача ОСОБА_2, 1500 грн. за надання правової допомоги.

Суд вважає, що витрати, понесені позивачами на правову допомогу, підтверджені квитанціями та підлягають стягненню з відповідача.

При звернені до суду з позовом позивач був звільнений від сплати судових витрат, а тому, відповідно до ст.88 ЦПК України, судові витрати у вигляді судового збору підлягають стягненню з відповідача.

Керуючись ст.ст.10, 60, 88, 209, 212 ЦПК України, ст.ст. 23, 1166, 1167 Цивільного Кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_2 задоволити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 в користь ОСОБА_2 500(п'ятсот) грн. моральної шкоди та витрати на правову допомогу в сумі 1500 (одна тисяча п'ятсот) грн.

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_3, жителя АДРЕСА_1 214,60 грн. судового збору (УДКУ Монастириський район, ЄДРПО 37382571, МФО 838012, рахунок 31217206700375, код класифікації доходів 22030001).

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Тернопільської області через Монастириський районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: В. М. Іванчук