Рішення № 24599350, 28.05.2012, Господарський суд Херсонської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

тел. /0552/ 49-31-78, 42-06-22, 32-11-36

____________________________

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 травня 2012 р. Справа № 5024/489/2012

Господарський суд Херсонської області у складі судді Людоговської В.В. при секретарі Загной О. О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом публічного акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Херсонобленерго"

до приватного акціонерного товариства "Завод крупних електричних машин"

про зобов'язання внести зміни до договору

за участю представників сторін:

від позивача - ОСОБА_1, представник, дов. від № 07/2065-12 від 03.01.2012 р.;

від відповідача - ОСОБА_2, представник, дов. від 28.12.2012 р.

Публічне акціонерне товариство "Енергопостачальна компанія "Херсонобленерго" (позивач) звернулося до господарського суду Херсонської області з позовною заявою до приватного акціонерного товариства "Завод крупних електричних машин"(відповідач) про зобов'язання внести зміни до договору про постачання електричної енергії № 2352 від 25.05.2004 року шляхом укладення додаткової угоди № 2 від 03.02.2012 року в редакції позивача.

В судовому засіданні 03.01.2012 р. оголошено перерву до 28.05.2012 р. з підстав, визначених ст.77 Господарського кодексу України, після чого розгляд справи було продовжено.

Представник позивача позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Представник відповідача проти позовних вимог заперечує з підстав, викладених у відзиві.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд -

в с т а н о в и в:

Законом України "Про електроенергетику" визначено правові, економічні та організаційні засади діяльності в електроенергетиці, він регулює відносини, пов'язані з виробництвом, передачею, постачанням і використанням енергії, забезпеченням енергетичної безпеки України, конкуренцією та захистом прав споживачів і працівників галузі.

Відповідно до ст. 26 Закону України „Про електроенергетику" споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником.

Пунктом 1.1. Правил користування електричною енергією затверджених Постановою НКРЕ №28 від 31 липня 1996 р. (надалі - ПКЕЕ ), передбачено, що ці правила регулюють взаємовідносини, які виникають в процесі продажу і купівлі електричної енергії між виробниками або постачальниками електричної енергії та споживачами. При цьому, дія цих Правил поширюється на всіх юридичних осіб та фізичних осіб (крім населення).

Пунктом 5.1. ПКЕЕ зазначено, що договір про постачання електричної енергії є основним документом, який регулює відносини між постачальником електричної енергії за регульованими тарифами, що здійснює свою діяльність на закріпленій території і споживачем та визначає зміст правових відносин, прав та обов'язків сторін. Споживання електричної енергії без договору не допускається.

Також п. 5.2. ПКЕЕ передбачає, що при укладенні договору про постачання електричної енергії сторони визначають його зміст на основі типового договору. Умови договору про постачання електричної енергії, зазначені у типовому договорі про постачання електричної енергії та пунктах 5.5., 5.6. та 5.7 ПКЕЕ, є істотними та обов'язковими для сторін під час укладення договору про постачання електричної енергії. Згідно з Постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 17.10.2005р. №910, суб'єктам господарювання треба привести взаємовідносини між собою у відповідність до вимог Правил користування електричною енергією.

Матеріалами справи підтверджується, що між ПАТ "ЕК "Херсонобленерго" та ТОВ "Новокаховський електромашинобудівний завод" (власником технологічних електричних мереж) укладено договір про спільне використання технологічних електричних мереж, від яких підключено підприємство відповідача та у відповідності до умов вказаного договору ПАТ "ЕК "Херсонобленерго" самостійно відшкодовує основному споживачу (власнику електричних мереж) вартість витрат на утримання технологічних електричних мереж.

Судом встановлено, що 25.05.2004 р. між ПАТ "ЕК "Херсонобленерго" та ПАТ "Завод крупних електричних машин" укладено договір про постачання електричної енергії № 2352 (далі - Договір), відповідно до умов якого позивач зобов'язався постачати відповідачу електричну енергію, а відповідач оплачувати вартість спожитої електроенергії.

Під час виконання умов цього Договору, а також вирішення всіх питань, що не обумовлені цим Договором, сторони зобов'язуються керуватися чинним законодавством України та Правилами користування електричною енергією (далі - ПКЕЕ).

ПАТ "ЕК "Херсонобленерго" було направлено на адресу АТ "Завод крупних електричних машин" з супровідним листом №37/10-0358 від 08.02.2012 р. проект Додаткової угоди до Договору про постачання електричної енергії №2352 від 25.05.2004 року, яким пропонувалось викласти Додаток №5 та Додаток №7 до Договору в новій редакції.

Відповідач листом вих. №3/4/10 від 17.02.2012 р. повідомив, що надасть відповідь на пропозицію позивача у строки, передбачені ч.3 ст.188, проте, станом на день звернення позивача до суду з даним позовом, відповіді від відповідача на адресу позивача не надходило.

Укладення, внесення змін, подовження чи розірвання дії будь-якого із договорів здійснюються відповідно до вимог законодавства та ПКЕЕ (п. 1.13. ПКЕЕ).

Відповідно до ч. 3 ст. 179 ГК України укладення господарського договору є обов'язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов'язком для суб'єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов'язковості укладення договору для певних категорій суб'єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.

Відповідно до п. 3 ст. 184 Господарського кодексу України укладення господарських договорів на основі примірних і типових договорів повинно здійснюватися з додержанням умов, передбачених ст. 179 цього Кодексу, не інакше як шляхом викладення договору у вигляді єдиного документа, оформленого згідно з вимогами статті 181 цього Кодексу та відповідно до правил, встановлених нормативно-правовими актами щодо застосування примірного або типового договору.

Статтею 181 Господарського кодексу України визначений загальний порядок укладення договорів, відповідно до якого господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Проект договору може бути запропонований будь-якою із сторін. У разі якщо проект договору викладено як єдиний документ, він надається другій стороні у двох примірниках.

За приписами ст. 181 Господарського кодексу України сторона, яка одержала проект договору, у разі згоди з його умовами оформляє договір відповідно до вимог ч.І цієї статті і повертає один примірник договору другій стороні або надсилає відповідь на лист, факсограму тощо у двадцятиденний строк після одержання договору. За наявності заперечень щодо окремих умов договору сторона, яка одержала проект договору, складає протокол розбіжностей про що робиться застереження у договорі, та у двадцятиденний строк надсилає другій стороні два примірники протоколу розбіжностей разом з підписаним договором.

Матеріали справи свідчать, що відповідач не погоджується з запропонованим проектом додаткової угоди, посилаючись на те, що пп.2 п.5 Постанови НКРЕ від 13.08.98 р. прямо не свідчить про необхідність встановлення АТ "Завод крупних електричних машин" 2 класу напруги, оскільки п.5 даної постанови стосується визначення класу субспоживачів, в той час, як згідно з Договором він є споживачем електроенергії.

Суд не погоджується з твердженням відповідача з огляду на наступне.

Відповідно до визначень, наданих в п.1.2.ПКЕЕ - споживач - юридична або фізична особа, що використовує електричну енергію для забезпечення потреб власних електроустановок на підставі договору; субспоживач - споживач, електроустановки якого приєднані до технологічних електричних мереж основного споживача.

Пунктом 3 Порядку встановлено, що до 1 класу відносяться споживачі, які:

1) отримують електричну енергію від постачальника електричної енергії в точці продажу електричної енергії із ступенем напруги 27,5 кВ та вище;

2) приєднані до шин електростанцій (за винятком ГЕС, які виробляють електроенергію періодично), а також до шин підстанцій електричної мережі напругою 220 кВ і вище, незалежно від ступенів напруги в точці продажу електричної енергії електропостачальною організацією споживачу;

3) є промисловими підприємствами із середньомісячним обсягом споживання електричної енергії 150 млн. кВт.год. та більше на технологічні потреби виробництва, незалежно від ступенів напруги в точці продажу електричної енергії електропостачальною організацією споживачу.

До 2 класу відносяться споживачі, які отримують електричну енергію від постачальника електричної енергії в точці продажу електричної енергії із ступенем напруги нижче 27,5 кВ, крім випадків, передбачених підпунктом 3.1 цього Порядку.

З матеріалів справи, Додаток №6 до Договору про постачання електричної енергії №2352 від 25.05.2004 р., вбачається, що АТ "Завод крупних електричних машин" є субспоживачем ТОВ "Новокаховський електромашинобудівний завод".

Для субспоживачів клас напруги визначається відповідно до п. 5 Порядку, а саме: 1) за класом в точці (точках) продажу електричної енергії основному споживачу незалежно від ступеня напруги на межі балансового розподілу електричних мереж основного споживача та субспоживача у випадку, якщо відшкодування основному споживачу вартості обґрунтованих витрат на утримання технологічних електричних мереж, які використовуються для передачі електричної енергії субспоживачу, здійснюється субспоживачем відповідно до договору між основним споживачем та субспоживачем.

2) за класом в точці (точках) продажу електричної енергії субспоживачу у випадку, коли відшкодування основному споживачу вартості обгрунтованих витрат на утримання технологічних електричних мереж, які використовуються для передачі електричної енергії субспоживачу, здійснюється постачальником електричної енергії за регульованим тарифом відповідно до договору між основним споживачем та постачальником електричної енергії за регульованим тарифом.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що у зв"язку з укладенням договору про спільне використання технологічних мереж, на підставі якого ПАТ "ЕК "Херсонобленерго" відшкодовує основному споживачу (власнику електричних мереж) вартість витрат на утримання технологічних мереж, які використовуються для передачі електричної енергії субспоживачу (відповідачеві), до Договору про постачання електричної енергії повинні бути внесені зміни; позивач обгрунтовано застосував до відоповідача пп.2 п.5 Порядку, що передбачає встановлення другого класу напруги.

В абзаці 2 п. 1.10. ПКЕЕ зазначено, що електропередавальна організація, що здійснює діяльність з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами в межах закріпленої території здійснення ліцензованої діяльності забезпечує передачу електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами та технологічними електричними мережами інших власників, які не мають ліцензії на передачу електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами.

Абзац 3 п. 1.10. ПКЕЕ передбачає, що для забезпечення передачі електричної енергії електричними мережами, що не належать електропередавальній організації, між електропередавальною організацією та відповідним власником мереж, який не має ліцензії на здійснення діяльності з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами, укладається договір щодо спільного використання електричних мереж.

Додатково, абзацом 3 п. 1.7. ПКЕЕ передбачено, що у разі використання технологічних електричних мереж електропередавальною організацією відносини між власником цих мереж та електропередавальною організацією, у тому числі їх взаємна відповідальність, регулюються договором про спільне використання технологічних мереж, що укладається між ними на основі типового договору, який викладено в додатку 2 до ПКЕЕ.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що для приведення своїх правовідносин у відповідність з Правилами, субспоживачі повинні укладати договори про технічне забезпечення електропостачання споживача, а електропередавальна організація повинна укладати з основними споживачами договори про спільне використання технологічних мереж.

За приписами ст.652 ЦК України у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувались при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов"язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінились настільки, що якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах. Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених ч.4 ст.652 ЦК України - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов:

1. в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане;

2. зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагались;

3. виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору;

4. із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона. Зміна договору у зв"язку з істотною зміною обставин допускається за рішенням суду у виняткових випадках, коли розірвання договору суперечить інтересам або потягне для сторін шкоду, яка значно перевищує затрати, необхідні для виконання договору на умовах, змінених судом.

На думку суду позивачем доведено, що обставини між сторонами щодо постачання електричної енергії дійсно змінились настільки, що якби сторони могли це передбачити, вони б уклали договір на інших умовах, оскільки станом на день укладення Договору про постачання електричної енергії №2352 у енергопостачальної компанії були відсутні зобов"язання щодо відшкодування витрат на утримання технологічних електричних мереж.

За таких обставин позовні вимоги підлягають задоволенню.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення після закінчення розгляду справи.

Позивачу на підставі ст.49 ГПК України відшкодовуються судові витрати за рахунок відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.49, ст.ст.82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

1. Позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

2.Зобов'язати приватне акціонерне товариство "Завод крупних електричних машин" (74900 м. Нова Каховка Херсонської області, вул. Першотравнева, 35-а, код ЄДРПОУ 30769085) внести зміни до договору про постачання електричної енергії №2352 від 25.05.2004 р. шляхом укладення додаткової угоди №2 від 03.02.2012 р. до договору про постачання електричної енергії №2352 від 25.05.2004 р. в редакції публічного акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Херсонобленерго" (73000 м. Херсон, вул. Пестеля,5, код ЄДРПОУ №05396638).

3.Стягнути з приватного акціонерного товариства "Завод крупних електричних машин" (74900 м. Нова Каховка Херсонської області, вул. Першотравнева, 35-а, код ЄДРПОУ 30769085, поточний рахунок №260060230293 в АТ "БМ Банк", МФО 380913) на користь публічного акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Херсонобленерго" (73000 м. Херсон, вул. Пестеля,5, код ЄДРПОУ №05396638, на поточний рахунок №26007010068166 у ПАТ "ВТБ Банк", МФО 321767) 1073,00 грн. в рахунок відшкодування витрат зі сплати судового збору.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 11.06.2012 р.

Суддя В.В.Людоговська