Постанова № 24599134, 05.06.2012, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01601 м.Київ-1, пров. Рильський, 8 (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.06.2012 № 2/3

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Тищенко А.І.

суддів: Отрюха Б.В.

Михальської Ю.Б.

За участю представників:

від позивача: Шабаліна О.О. - юрист

від відповідача: Трутнєва О.В. - юрист

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державного підприємства «Міжнарожний аеропорт «Бориспіль»

на рішення

Господарського суду м.Києва

від 07.02.2012р.

у справі № 2/3

за позовом Державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль»

до Публічного акціонерного товариства «Родовід банк»

про стягнення 35 200 грн.

В С Т А Н О В И В:

Державне підприємство «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» звернулось до Господарського суду м. Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства «Родовід банк» про стягнення процентів за зберігання банківського вкладу в сумі 35 200 грн.

Рішенням Господарського суду м.Києва від 07.02.2012 у задоволенні позову відмовлено.

Позивач, не погодившись з прийнятим рішенням, звернувся до суду з апеляційною скаргою, просить рішення скасувати та постановити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги повністю, посилаючись на невідповідність висновків, викладених в рішенні обставинам справи, та неправильне застосування місцевим судом норм матеріального права.

В обґрунтування апеляційної скарги позивач посилається на те, що місцевий суд не дослідив умови договору, а саме п.2.8, відповідно до якого проценти на вклад нараховуються від дня, наступного за днем надходження вкладу на рахунок до дня, який передує його поверненню вкладнику або списанню з рахунку з інших підстав (тобто не враховується день зарахування коштів на рахунок та день повернення /списання коштів з рахунку). Банк повернув вклад 03.03.2011р, отже проценти зобов»язаний був нарахувати по 02.03.2011р. включно, однак перерахував проценти по 01.03.2011р.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія встановила наступне.

24.02.2010 року між Державним підприємством "Міжнародний аеропорт "Бориспіль"(надалі -Вкладник, Позивач) та Публічним акціонерним товариством "Родовід Банк"(надалі -Банк, Відповідач) укладено договір № 104.1/03-Д-10 строкового банківського вкладу в національній валюті юридичної особи-резидента.

Відповідно до п. 1.1 договору Банк приймає від Вкладника на строковий депозитний рахунок № 26153501000054 (надалі - Рахунок) грошові кошти (надалі - Вклад) в сумі 107 066 664,90 грн. та зобов'язується повернути Вкладникові суму Вкладу 02 березня 2011 року і сплатити нараховані проценти за Вкладом на умовах та в порядку, встановлених цим Договором.

Відповідно до п. 2.7 договору Банк за повний строк зберігання Вкладу, що вказаний у п. 1.1 цього Договору, нараховує Вкладнику 16% процентів річних.

Відповідно до п. 2.8 Договору проценти на Вклад нараховуються від дня, наступного за днем надходження Вкладу на Рахунок, до дня, який передує його поверненню Вкладникові або списанню з Рахунку з інших підстав (тобто не враховується день зарахування коштів на Рахунок та день повернення/списання коштів з Рахунку). При нарахуванні процентів за цим Договором використовується метод визначення умовної кількості днів "факт/факт", тобто визначається фактична кількість днів місяця і року. Банк нараховує на Вклад проценти щомісяця в останній робочий день кожного календарного місяця, а також на момент їх виплати зі сплином строку, встановленого пунктом 1.1 цього Договору при достроковому поверненні або списанні з інших підстав, на фактичний залишок грошових коштів, що знаходився на Рахунку протягом періоду, за який нараховуються проценти.

Відповідно до п. 2.9 Договору Проценти на суму Вкладу виплачуються Вкладнику щомісяця окремо від суми Вкладу не пізніше 10-го числа місяця, наступного за звітним, за фактичний час знаходження суми Вкладу на Рахунку у попередньому місяці, при поверненні Вкладу зі сплином строку, вказаного в п. 1.1 цього Договору, при достроковому поверненні (списанню) Вкладу згідно реквізитів вказаних в розділі 6 цього Договору.

Відповідно до п. 5.1 Договору цей Договір набирає чинності з моменту його підписання Сторонами і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за цим договором. Умови цього Договору щодо нарахування та виплати процентів набирають чинності з моменту зарахування суми Вкладу, що вказана в пункті 1.1 цього Договору, на рахунок Вкладника.

Додатковою угодою № 1 від 12.03.10р. сторонами договору було внесено зміни до договору № 104.1/03-Д-10, а саме до п. 2.7, який викладено в наступній редакції: банк за повний строк зберігання вкладу, що вказаний в п.1.1. цього договору, нараховує вкладнику 12% процентів річних.

У зв»язку з тим, що Банк відповідно до пункту 1.1. укладеного договору зобов'язався повернути вкладникові суму вкладу 02 березня 2011 року, фактично ж вклад було повернуто Банком 03 березня 2011 року, положення договору діяли до повного повернення банком вкладу, а саме до 03.03.2011р., тобто прострочення повернення вкладу становить один день.

Вкладник звернувся до Банку з листом від 08.07.2011р. № 05-22-262 з проханням сплатити відсотки за користування вкладом за один день 02.03.2011р. в розмірі 25 200 грн. 00 коп.

Листом від 01.08.2011 № 39-11-б.б./14955 Банк відмовив Вкладнику у сплаті відсотків за користуванням вкладом.

Відповідно до ст. 240 Господарського кодексу України депозити утворюються за рахунок коштів у готівковій або у безготівковій формі, у гривнях або в іноземній валюті, що розміщені юридичними особами чи громадянами (клієнтами) на їх рахунках у банку на договірних засадах на певний строк зберігання або без зазначення такого строку і підлягають виплаті вкладникові відповідно до законодавства і умов договору.

Згідно ч. 1 ст. 1058 Цивільного кодексу України за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.

Згідно з частиною 1 статті 1060 ЦК України договір банківського вкладу укладається на умовах видачі вкладу на першу вимогу (вклад на вимогу) або на умовах повернення вкладу зі спливом встановленого договором строку (строковий вклад). Договором може бути передбачено внесення грошової суми на інших умовах її повернення.

Частиною 1 ст. 55 Закону України «Про банки і банківську діяльність» зазначено, що відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договорами) між клієнтом та банком. Відповідно до ст. 47 зазначеного Закону банки на підставі банківської ліцензії наділені правом приймати від юридичних та фізичних осіб вклади (депозити).

Згідно з п.2.4. глави 2 Постанови Правління Національного банку України «Про затвердження Положення про порядок здійснення банками України вкладних (депозитних) операцій з юридичними і фізичними особами» № 516 від 03.12.2003 за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від іншої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов»язуєтсья виплачувати вкладникові цю суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, установлених договором.

Відповідно до п.3.3. глави 3 Постанови Правління Національного банку України «Про затвердження положення про порядок здійснення банками України вкладних (депозитних) операцій з юридичними та фізичними особами» № 516 від 03.12.2003 банки повертають вклади (депозити) та сплачують нараховані проценти у строки, що визначені умовами договору банківського вкладу (депозиту) між вкладником і банком.

Статтею 1074 ЦК України встановлено, що обмеження прав клієнта щодо розпорядження грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпорядження рахунком за рішенням суду у випадках, встановлених законом.

Стаття 193 Господарського кодексу України (надалі - ГК України) встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, (ст. 525 ЦК України).

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Враховуючи наведене, колегія приходить до висновку, що відповідно до умов пунктів 1.1., 2.8 договору № 104.1/03-Д-10 банк повинен був повернути позивачу вклад 02.03.2011р. та сплатити проценти у термін до 01.03.2011р. Однак, останній свої зобов'язання в порушення умов договору не виконав.

Позивач просить суд стягнути з Публічного акціонерного товариства «Родовід банк» проценти нараховані на суму вкладу за договором в сумі 35200, 00 грн. виходячи з розрахунку 12% річних (на підставі п.2.7. договору), нарахованих за один день 02.03.2011р.

Умовами п. 2.8. договору № 104.1/03-Д-10 передбачено, що проценти на вклад нараховуються від дня, наступного за днем надходження вкладу на рахунок, до дня, який передує його поверненню вкладникові або списанню з рахунку з інших підстав. (тобто не враховується день зарахування коштів на Рахунок та день повернення/списання коштів з Рахунку). При нарахуванні процентів за цим Договором використовується метод визначення умовної кількості днів "факт/факт", тобто визначається фактична кількість днів місяця і року. Банк нараховує на Вклад проценти щомісяця в останній робочий день кожного календарного місяця, а також на момент їх виплати зі сплином строку, встановленого п. 1.1 цього Договору при достроковому поверненні або списанні з інших підстав, на фактичний залишок грошових коштів, що знаходився на Рахунку протягом періоду, за який нараховуються проценти.

Відповідно до умов п. 5.1 договору останній набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до повного виконання сторонами своїх зобов»язань за цим договором. Умови цього договору щодо нарахування та виплати процентів набирають чинності з моменту зарахування суми вкладу, що вказана в п.1.1. цього договору на рахунок вкладника.

Відповідно до ч. 1 ст. 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору. Аналогічне положення міститься й у ч. 7 ст. 180 ГК України, якою передбачено, що строком дії господарського договору є час, впродовж якого існують господарські зобов'язання сторін, що виникли на основі цього договору.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 202 ГК України, яка регулює загальні умови припинення господарських зобов'язань, господарське зобов'язання припиняється: виконанням, проведеним належним чином; зарахуванням зустрічної однорідної вимоги або страхового зобов'язання; у разі поєднання управненої та зобов'язаної сторін в одній особі; за згодою сторін; через неможливість виконання та в інших випадках, передбачених цим Кодексом або іншими законами. До відносин щодо припинення господарських зобов'язань застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 1 ст. 598 ЦК України встановлено, що зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ч.1 ст.599 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1061 ЦК України банк виплачує вкладникові проценти на суму вкладу в розмірі, встановленому договором банківського вкладу. Якщо договором не встановлений розмір процентів, банк зобов'язаний виплачувати проценти у розмірі облікової ставки Національного банку України. А відповідно до пункту 4 статті 1061 ЦК України проценти на банківський вклад нараховуються від дня, наступного за днем надходження вкладу у банк, до дня, який передує його поверненню вкладникові або списанню з рахунка вкладника з інших підстав.

Імперативні вимоги ч. 1 ст. 1061 ЦК України щодо нарахування процентів на банківський вклад кореспондуються з положеннями п.2.7., 2.8. договору № 104.1/03-Д-10 строкового банківського вкладу в національній валюті юридичної особи-резидента, якими передбачено зобов'язання Банку нараховувати проценти на вклад від дня, наступного за днем надходження вкладу на рахунок, до дня що передує його поверненню вкладникові або списанню з рахунку з інших підстав.

Статтями 598 ЦК України та ст. 202 ГК України положеннями договору № 104.1/03-Д-10 не передбачено можливості припинення невиконаних належним чином зобов'язань щодо нарахування та сплати відсотків на банківські вклади у випадку настання строку закінчення договорів.

Відсотки, сплачувані позичальником за користування кредитом, за своїм характером є встановленою договором платою за користування грошовими коштами, а не неустойкою, яка є не тільки способом забезпечення виконання зобов'язань, а також і однією з форм цивільно-правової відповідальності.

Враховуючи наведене, колегія приходить до висновку про те, що позовні вимоги про стягнення з Публічного акціонерного товариства «Родовід банк» процентів у розмірі 12% річних нарахованих на суму вкладу за договором № 104.1/03-Д-10 строкового банківського вкладу в національній валюті юридичної особи-резидента в сумі 35 200, 00 грн. підлягають задоволенню.

За таких обставин, колегія приходить до висновку, що рішення Господарського суду м.Києва не відповідає обставинам справи і чинному законодавству, а отже, підлягає скасуванню, у зв'язку з чим апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 99,101,103-105 ГПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» на рішення Господарського суду м.Києва від 07.02.2012р. у справі № 2/3 задовольнити.

Рішення Господарського суду м.Києва від 07.02.2012р. у справі № 2/3 скасувати.

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Родовід банк» (04136, м.Київ, вул. Північно-Сирецька,1-3, код ЄДРПОУ 14349442) на користь Державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» (08307, Київська обл.., м.Бориспіль, Міжнародний аеропорт «Бориспіль», код ЄДРПОУ 20572069) 35 200 грн., 1411, 50 грн. витрат по сплаті судового збору за подання позову, 804, 75 грн. витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги.

Видати наказ.

Видачу наказу доручити Господарському суду м.Києва.

Матеріали справи № 2/3 повернути до Господарського суду м.Києва.

Головуючий суддя Тищенко А.І.

Судді Отрюх Б.В.

Михальська Ю.Б.