Рішення № 24598776, 05.06.2012, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.06.12 Справа № 5015/1655/12

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «ІЛТА»(01103, вул. Залізничне шосе, 6, м. Київ, ідент. код 14284053)

до Відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Спільне Українсько-Канадське підприємство «Росан»(79035, вул. Зелена, 147, м. Львів, ідент. код 14369134)

про повернення предметів лізингу, стягнення заборгованості та неустойки (на загальну суму 3 616 188,63 грн.).

Суддя О.Шпакович

Секретар М.Скіра

Представники:

від Позивача: ОСОБА_2 -довіреність № 02/12 від 14.03.2012р.;

від Відповідача: ОСОБА_3 -довіреність № 15/2012 від 16.01.2012р. та ОСОБА_4 -довіреність № 14/2012 від 16.01.2012р.

Товариством з обмеженою відповідальністю «ІЛТА»заявлено позов до Товариства з обмеженою відповідальністю «Спільне Українсько-Канадське підприємство «Росан»з вимогами, які додатково уточнено та викладено у Заяві Позивача № 496 від 29.05.2012, а саме:

- зобов'язати Відповідача припинити дії щодо неповернення транспортних засобів, отриманих у фінансовий лізинг згідно з умовами Генеральної угоди № 160/05 від 26.12.2005;

- зобов'язати Відповідача повернути вісім транспортних засобів, отриманих у фінансовий лізинг;

- стягнути борг за лізингові платежі у сумі 277 815,52 грн., які нараховано за умовами Генеральних угод № 160/05 та № 410/07;

- стягнути неустойку за прострочення повернення транспортних засобів у сумі 559 870,31 грн.

Відповідно до зазначеної Заяви Позивача, ціна позову зменшилась до 3 616 188,63 грн. (первинно - 3 727 307,43 грн.), - у зв'язку із зменшенням кількості транспортних засобів (на один ТЗ), що підлягають поверненню Відповідачем.

Представник Позивача заявлені вимоги -підтримав та надав (усно і письмово) пояснення по суті спору, зазначаючи про виникнення у Відповідача, згідно з нормою ст. 11 (п. 7 ч. 2) ЗУ «Про фінансовий лізинг», обов'язку з повернення (після закінчення строку лізингу) транспортних засобів, який Лізингоотримувачем -не виконано.

05.06.2012 Позивачем подано Заяву про забезпечення позову, яка задоволенню не підлягає у зв'язку із завершенням розгляду спору по суті у судовому засіданні 05.06.20012.

18.05.2012 Відповідачем надано (письмово) Заперечення на Заяву Позивача про забезпечення позову, з обґрунтуванням безпідставності та необґрунтованості вимог Позивача.

18.05.2012 Відповідачем подано також Відзив на позов, у якому викладено заперечення стосовно заявлених вимог у зв'язку з їх безпідставністю, так як:

- згідно з умовами п.п. 7.1, 7.3. Генеральної угоди № 160/05 та п.п. 5.2. Лізингових протоколів, Відповідач володіє правом придбання ТЗ у власність (за залишковою вартістю), що зумовлює відсутність підстав для повернення предметів лізингу та стягнення неустойки за прострочення їх повернення;

- вимога Позивача про стягнення боргу у сумі 274 394,57 грн. суперечить умовам п. 3.1.4. Генеральних угод (№ 160/05 та № 410/07) та дійсним обставинам справи, оскільки транспортні засоби (за які нараховано лізингові платежі на спірну суму) -перебувають у фактичному володінні Позивача (у зв'язку з їх вилученням у Лізингоотримувача), що зумовлює безпідставність нарахувань Відповідачу лізингових платежів;

- вимога про сплату лізингових платежів у сумі 3 420,95 грн. (3 218,60 грн. + 202,35 грн.), передбачених Лізинговими протоколами від 20.09.2006 та 25.09.2006 (Додатки № 1С та 1Т), - безпідставна, так як Відповідачем надіслано Позивачу Заяву про зарахування зустрічних однорідних вимог (на відповідну суму), оскільки у Лізингодавця виникло грошове зобов'язання перед Лізингоотримувачем у зв'язку з невиконанням обов'язку (передбаченого п. 4 Генеральної угоди № 160/05) щодо здійснення страхування ТЗ, що зумовило проведення страхування ТЗ Відповідачем за власний рахунок.

31.05.2012 Відповідачем заявлено (письмово) Клопотання (у задоволенні якого судом -відмовлено) про зупинення провадження у справі до часу вирішення Львівським апеляційним господарським судом справи за апеляційною скаргою СП «Росан»на Ухвалу Господарського суду Львівської області від 22.05.2012 (у справі № 5015/1986/12) про повернення зустрічної позовної заяви Підприємства.

Представники Відповідача надали (усно) пояснення по суті спору, зазначаючи про безпідставність позовних вимог, так як у Лізингоотримувача, згідно з умовами п.п. 7.1., 7.3. Генеральних угод та п.п. 5.2. Додатків до Генеральних угод, наявне право викупу предметів лізингу (транспортних засобів), що зумовлює відсутність підстав для повернення транспортних засобів та сплати неустойки за прострочення їх повернення.

Також, Представники Відповідача зазначили про відсутність підстав для сплати спірних коштів -лізингових платежів, оскільки транспортні засоби, за які нараховано зазначені кошти, - фактично повернено Позивачу. Крім цього, зазначено про надіслання Позивачу Заяви про зарахування зустрічних однорідних вимог у сумі 3 420,95 грн.

У судовому засіданні 22.05.2012, згідно з нормою ч. 3 ст. 77 ГПКУ, судом оголошувалась перерва до 05.06.2012.

У ході ознайомлення з обставинами спору та дослідження поданих доказів, а також - заслухання пояснень представників Сторін, - судом встановлено:

26.12.2005 Сторонами укладено Генеральну угоду № 160/05 з фінансового лізингу та адміністрування парку транспортних засобів, згідно з умовами якої (п.п. 1, 2), а також -Лізинговими протоколами (Додатками до Угоди) Позивач передав Відповідачу у користування на умовах фінансового лізингу наступні транспортні засоби (що і надалі перебувають у фактичному володінні Лізингоотримувача):

- Автомобіль Peugeot Boxter Fourgon 335 L3 H22.2HDI (1 шт.), переданий згідно з Лізинговим протоколом (Додаток № 1.06) від 01.09.2009 та Актом приймання-передавання (Додаток № 3) від 02.09.2009;

- Тягачі Volvo FM (4 шт.), передані згідно з Лізинговим протоколом (Додаток № 1С) від 20.09.2006 та Актом приймання-передавання (Додаток № 3) від 22.11.2009;

- Напівпричіпи-фургони WIELTON box semi trailer (3 шт.), передані згідно з Лізинговими протоколами від 25.09.2006 (Додаток № 1Т) і від 20.07.2007 (Додаток № 1У), та Актами приймання-передавання (Додатки № 3) від 22.11.2006 і 17.08.2007.

Згідно з умовами Лізингових протоколів (п.п. 2), строк лізингу -закінчився.

Проте, протягом строку лізингу кожного Транспортного засобу, Лізингоотримувачем, згідно з умовами Генеральної угоди (розділ І, пункт «Лізинговий платіж») та п. 5 Лізингових протоколів, сплачувались Позивачу лізингові платежі, у склад яких включено частину вартості транспортних засобів, що, згідно з умовами п.п. 7.1., 7.3. Генеральної угоди та п.п. 5.2. Лізингових протоколів, надає Відповідачу право придбання ТЗ у власність за їх залишковою вартістю.

Згідно з умовами п. 7.3. Генеральної угоди, порядок придбання Відповідачем транспортних засобів (предметів лізингу) у власність визначається Додатками до Генеральної угоди -Лізинговими протоколами, згідно з умовами яких (п.п. 5.2.) Лізингодавець, після закінчення строку лізингу, зобов'язаний продати Лізингоотримувачу (у якого, відповідно, наявне право викупу) транспортні засоби (за визначеною залишковою вартістю), і право Лізингоотримувача на придбання ТЗ, згідно з умовами п. 7.4. Генеральної угоди, зберігається, якщо Сторонами не буде погоджено інших взаємних прав та обов'язків.

Оскільки Відповідач не відмовився від свого права придбання у власність ТЗ (і, крім цього, надсилав іншій Стороні пропозиції про викуп предметів лізингу, - із відповідними проектами Договорів), тому, дія Генеральної угоди, згідно з умовами п.п. 2.4, 2.5, триває і надалі: до моменту виконання Позивачем свого обов'язку з передання Відповідачу у власність транспортних засобів, передбаченого умовами пунктів 7.1., 7.3. (та п. 5.2. Лізингових протоколів).

Згідно з нормами ст. 193 ГКУ та ст.ст. 526, 629 ЦКУ, Генеральна угода № 160/05 від 26.12.2005 (із Додатками -Лізинговими протоколами) є обов'язковою для виконання, тому, у Позивача і надалі зберігається право придбання у власність предметів лізингу, що зумовлює безпідставність вимог Позивача про повернення транспортних засобів (8 шт.) та стягнення неустойки за прострочення їх повернення, оскільки у Позивача наявний обов'язок з відчуження (продажу) транспортних засобів Відповідачу за їх залишковою вартістю.

Вимога Позивача про стягнення заборгованості за лізинговими платежами у сумі 274 394,57 грн. -безпідставна, так як транспортні засоби, на які нараховано зазначені платежі, фактично повернено Лізингодавцю (даний факт визнано Відповідачем та підтверджується Листами органів МВСУ і Постановами про відмову у порушенні кримінальних справ), тому, перебування предметів лізингу у фактичному володінні і користуванні Позивача зумовлює відсутність підстав для сплати Відповідачем лізингових платежів за ТЗ, що відповідає умовам п. 3.1.4. Генеральних угод № 160/05 від 26.12.2005 та № 410/07 від 26.11.2007.

При цьому, право фінансового лізингу згідно з умовами Генеральної угоди № 410/07 виникло у Відповідача на підставі Додаткової угоди № 1 від 09.04.2009 (до Генеральної угоди), якою здійснено заміну первісного Лізингоотримувача (ТзОВ „Росан-Інвест") новим Лізингоотримувачем -Товариством з обмеженою відповідальністю „Спільне Українсько-Канадське підприємство „Росан".

Обґрунтованою (і такою, що підлягає задоволенню) є лише вимога Позивача про стягнення з Відповідача боргу з лізингових платежів за листопад місяць 2010 року у сумі 3 420,95 грн. (3 218,60 + 202,35 грн.), передбачених Лізинговими протоколами від 20.09.2006 (Додаток № 1С) і 25.09.2006 (Додаток № 1Т), оскільки у Лізингодавця були відсутніми правові підстави для зарахування грошових вимог Лізингоотримувача, зазначених у Заяві № 861/2010 від 01.12.2010.

При цьому, важливим є факт відсутності у Відповідача вимоги, однорідної із грошовою вимогою Позивача про сплату лізингових платежів, оскільки умовами п. 4 Генеральних угод не передбачено обов'язку Лізингоотримувача щодо здійснення страхування ТЗ та, відповідно, - права вимоги про відшкодування понесених витрат.

Оскільки питання щодо сплати Позивачем витрат Відповідача (на страхування) підлягає вирішенню згідно з нормами чинного законодавства стосовно відшкодування збитків, тому, правові підстави для зарахування Лізингодавцем вимог Лізингоотримувача у сумі 3 420,95 грн. -відсутні, що зумовлює необхідність сплати Відповідачем зазначених коштів.

Заявлене Відповідачем Клопотання про зупинення провадження у справі задоволенню не підлягало у зв'язку з відсутністю правових підстав, визначених нормами ст. 79 ГПКУ, так як розгляду справи не перешкоджав факт оскарження Підприємством Ухвали суду від 22.05.2012 (у справі № 5015/1986/12) про повернення Зустрічної позовної вимоги, і, крім цього, відсутній як доказ порушення апеляційного провадження, так і факт неможливості розгляду спору до розгляду Апеляційним судом апеляційної скарги (на Ухвалу про повернення Зустрічної позовної заяви), оскільки усі обставини спору підтверджені поданими доказами і будь-які перешкоди для вирішення спору по суті -відсутні.

Норми ч. 1 ст. 49 ГПКУ є підставою для покладення на Сторін судових витрат у справі, - пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Виходячи з наведеного та керуючись нормами ст.ст. 193, 292 ГК України; ст.ст. 11, 509, 526, 610, 629, 806-807 ЦК України; ст.ст. 1, 3, 6, 10 (ч. 3), 11 (ч. 4), 16 ЗУ „Про фінансовий лізинг"; ст.ст. 4-3, 4-7, 32, 33, 34, 36, 43, 49, 69, 82 ГПК України, - суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Спільне Українсько-Канадське підприємство «Росан»(79035, вул. Зелена, 147, м. Львів, ідент. код 14369134) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ІЛТА»(01103, вул. Залізничне шосе, 6, м. Київ, ідент. код 14284053) суму боргу 3 420,95 грн., а також - судовий збір у сумі 60,90 грн.

3. У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

4. Наказ на виконання даного Рішення видати відповідно до вимог ст. 116 ГПКУ.

Повне Рішення складено 08.06.2012 р. (відповідно до норми ч. 4 ст. 85 ГПКУ).

Суддя О.Шпакович