Рішення № 24598196, 07.06.2012, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 7/54/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.06.12 Справа № 5009/1805/12

За позовом: Приватного акціонерного товариства "Макрохім", м. Київ

До відповідача: Відкритого акціонерного товариства Запорізькій металургійний комбінат "Запоріжсталь", м. Запоріжжя

Суддя Кутіщева-Арнет Н.С.

Представники:

Від позивача: не з'явився.

Від відповідача: ОСОБА_1, довіреність № 20-259 від 29.11.2011р.

Заявлено позов про стягнення з Стягнення з відкритого акціонерного товариства Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь»на користь Приватного акціонерного товариства «Макрохім»22354,48 грн. (21957,00 грн. боргу та 293,11 грн. пені, 38,50 грн. 1% річних, 65,87 грн. втрат від інфляції) .

Ухвалою суду від 16.05.2012р. порушено провадження по справі, судове засідання призначено на 07.06.2012р.

Ухвала суду була направлена на адреси сторін в установленому законом порядку і в строк.

Відповідно до п. 3.9.1 Постанови Пленуму ВГС від 26.12.2011р. № 18 "Про деякі питання практики застосування ГПК України", особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК ( 1798-12 ).

Повідомлення про вручення поштового відправлення свідчать, що сторони належним чином сповіщені судом про дату, час і місце судового засідання.

Згідно ст. 4-5 ГПК України, невиконання вимог рішень, ухвал, постанов господарських судів тягне відповідальність, встановлену цим кодексом та іншими законами України.

Згідно ст. 22 ГПК України, сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їх процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Докази додаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно зі ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

05.06.2012р. від позивача надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог, в якій позивач, в зв'язку зі сплатою відповідачем суми основного боргу, просить суд стягнути з відповідача 397,48 грн. (293,11 грн. пені, 38,50 грн. 1% річних, 65,87 грн. втрат від інфляції) .

Заява подана згідно ст. 22 ГПК України, судом прийнята до розгляду.

Спір розглядається в сумі 397,48 грн.

В судове засідання 07.06.2012р. представник позивача не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.

Представник відповідача проти позову заперечив з підстав викладених у відзиві, який долучено до матеріалів справи.

Спір розглянуто згідно ст. 75 ГПК України, по наявних у справі матеріалах.

Судове засідання проводилось із застосуванням технічних засобів фіксації судового процесу.

Судовий процес завершено 07.06.2012р. оголошенням вступної та резолютивної частин рішення суду в присутності представника відповідача.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, суд

ВСТАНОВИВ:

17.02.2011 року між Приватним акціонерним товариством «Макрохім»(позивач по справі, постачальник по договору) та Відкритим акціонерним товариством «запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь» (відповідач по справі, покупець по договору) був укладений договір № 20/2011/474 (далі договір).

Відповідно до п. 1.1 договору, постачальник зобов'язується виготовити та поставити, а покупець - на умовах даного договору прийняти та оплатити продукцію, найменування (асортимент), ціна та орієнтовна кількість якої вказується ц специфікації (-ях), яка (які) є невід'ємною частиною даного договору.

Згідно з п. 5. договору, розрахунок проводиться за фактично поставлену продукцію протягом 35 (тридцяти п'яти) календарних днів з моменту поставки та приймання продукції відповідно до розділу 6 на підставі наданих документів, вказаних у п. 4.3 даного договору. При відсутності вказаних документів строк розраховується з моменту отримання повного пакету документів.

На виконання умов договору позивачем поставлено відповідачу товар на загальну суму 21957,00 грн., що підтверджується накладною № МХ 001148 від 19.01.2012р., копію якої долучено до матеріалів справи.

Продукція за вищевказаною накладною була отримана повноважним представником відповідача (19.01.2012р.), що підтверджується довіреністю № 090384/157 від 18.01.2012р.

Відповідач лише 22.05.2012р. (після звернення позивача з позовом до суду) сплатив суму заборгованості в розмірі 21957,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 34424 від 22.05.2012р. (копію якого долучено до матеріалів справи).

Відповідачем не надано документальних доказів в підтвердження того, що, на момент отримання поставленої позивачем продукції, позивач не передав повний пакет документів зазначений в п. 4.3. договору.

У відзиві на позовну заяву фактична дата отримання податкової накладної, на відсутність якої (на момент отримання поставленого товару), як на підставу пропущення строку оплати, посилається відповідач не зазначено.

Крім того, представник відповідача, який приймав участь в судовому засіданні 07.06.2012р., не пояснив коли саме і яким чином відповідачем отримано податкову накладну, не надав документальних доказів підтвердження дати отримання даної податкової накладної.

Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Докази додаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно зі ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Позивач просить суд стягнути з відповідача 293,11 грн. пені.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань крім випадків, передбачених законом.

Аналогічну норму містить ст. 526 Цивільного кодексу України.

Згідно з ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно ст. 230 ГК України, штрафними санкціями у цьому кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ч. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно п.8.4. договору, за прострочку оплати, згідно п. 5.1 даного договору, покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі 0,1 %, за кожний день прострочки від неоплаченої суми, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, яка діє в період стягнення пені. Нарахування та стягнення сум неустойки, а також 1 % річних за неправомірне користування чужими коштами, здійснюється за період не більше 6-ти місяців з дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Згідно з ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Враховуючи вищевикладене, вимога позивача про стягнення з відповідача 293,11 грн. пені є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

В решті пред'явленої до стягнення суми пені слід відмовити, як необґрунтованій.

Позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача 1% річних та 65,87 грн. втрат від інфляції.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також; три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Сума 1 % річних складає 38,50 грн., сума втрат від інфляції складає 65,87 грн. пред'явлені до стягнення обґрунтовано та підлягають задоволенню.

Таким чином, позов Приватного акціонерного товариства «Макрохім»до Відкритого акціонерного товариства «Запоріжсталь»підлягає задоволенню.

Судові витрати, згідно ст. 49 ГПК України, покладаються на відповідача повному об'ємі, поскільки позивачем сплачено судовий збір за мінімальною ставкою, спір доведено до судового розгляду з вини відповідача і суму основного боргу сплачено відповідачем після звернення позивача з позовом до суду.

Керуючись ст.ст. 526, 530, 610 ЦК. України, ст. 193, 230, 232 ГК України, ст. 3, 22, 33, 34, 43, 49, 75, ст. ст. 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов Приватного акціонерного товариства «Макрохім»до Відкритого акціонерного товариства Запорізький металургійний завод «Запоріжсталь»задовольнити.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь»(69008, м. Запоріжжя, вул. Південне шосе, 72, р/р № 26003032840001 в АКБ «Індустріалбанк», м. Запоріжжя, МФО 313849, код ЄДРПОУ 0011230) на користь Приватного акціонерного товариства «Макрохім»(02022, м. Київ, вул. Луначарського, 4, п/р № 26007925 в АТ «Райффайзен Банк Аваль», м. Київ, МФО 300335, код ЄДРПОУ 24720905) 293 (двісті дев'яносто три) грн.. 11 коп. пені, 38 (тридцять вісім) грн. 50 коп. 1% річних, 65 (шістдесят п'ять) грн. 87 коп. втрат від інфляції, 1609 (одна тисяча шістсот дев'ять) грн. 50 коп. судового збору.

Видати наказ.

Рішення набирає законної сили по закінченню 10-денного терміну з дати його підписання.

Дата підписання рішення 11.06.2012р.

Присутньому в судовому засіданні представнику відповідача судом роз'яснено порядок і строк направлення (отримання) рішення суду (ст. 87 ГПК України).

Суддя Н.С. Кутіщева-Арнет