Рішення № 24597809, 07.06.2012, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

РІШЕННЯ

Іменем України

07.06.2012Справа №5002-26/1269-2012

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Підприємство «АВІС»,

м. Сімферополь АР Крим

до відповідача Публічного акціонерного товариства «Міжнародний аеропорт «Сімферополь», смт Аерофлотське м. Сімферополь АР Крим

про зобов'язання усунути перешкоди в користуванні нерухомим майном та виконання умов договору.

Суддя Медведчук О.Л.

Представники:

від позивача - не з'явився,

від відповідача - ОСОБА_2, представник за довіреністю №01.05.661 від 27.04.2012 р.

Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «Підприємство «АВІС» звернулось до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовною заявою про зобов'язання Публічного акціонерного товариства «Міжнародний аеропорт «Сімферополь» усунути перешкоди в користуванні належним позивачу нерухомим майном, а саме: нежилими приміщеннями загальною площею 545,9 кв.м. одноповерхового будинку авіаційної обробки пошти Сімферопольського центру обробки та перевезення пошти, розташованого за адресою АР Крим, м. Сімферополь, смт Аерофлотське, площа Аеропорту, будинок 36А, а також виконати умови договору №14.15-5/330.14.15Д2003 від 07.08.2003 р., а саме видати перепустки співробітникам Товариства з обмеженою відповідальністю «Підприємство «АВІС» згідно поданих раніше заявок.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем умов договору про надання послуг з авіаційної та пожежної безпеки за яким він зобов'язувався надавати позивачу послуги по протипожежної та авіаційної безпеки, а також оформлювати та видавати спеціальні перепустки працівникам позивача.

Позивач мотивує вимоги тим, що будучи власником нежилих приміщень загальною площею 545,9 кв.м. одноповерхового будинку авіаційної обробки пошти Сімферопольського центру обробки та перевезення пошти, розташованого за адресою АР Крим, м. Сімферополь, смт Аерофлотське, площа Аеропорту, будинок 36А, який знаходиться на території відповідача, він звернувся до останнього з приводу оформлення перепусток своїм працівникам, однак аеропорт своїх обов'язків не виконав, та повідомив про розірвання договору. У зв'язку з даними обставинами позивач вважає, що відповідач тим самим перешкоджає здійсненню підприємством своїх прав власника спірного майна.

Відповідач з позовом не погоджується. У представленому відзиві вказує на те, що між сторонами 15.05.2009 р. була укладена Генеральна угода про надання Підприємству «АВІС» наземних послуг на території аеропорту, яка 20.06.2011 р. за повідомленням аеропорту була розірвана за порушення Підприємством «АВІС» своїх зобов'язань за угодою. У зв'язку з цим, відповідач посилається на закріплене в угоді положення за яким, у випадку припинення дії генеральної угоди, припиняється також дія інших договорів укладених у виконання даної угоди, що тим самим свідчить про припинення дії договору на підставі яких позивач обґрунтовує свої вимоги.

Також відповідач вказує на відновлення працівникам Підприємства «АВІС» доступу до офісного приміщення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, суд

встановив:

21.10.2002 р. між Фондом майна Автономної Республіки Крим - Продавцем та Підприємством «АВІС» - Покупцем укладений договір купівлі - продажу майна Автономної Республіки Крим.

Відповідно до п. 1.1. даного договору, Продавець зобов'язується передати у власність Покупця нежилі приміщення, загальною площею 545,9 кв.м. - інвентарний об'єкт державної власності, одноповерхову будівлю авіаційного оброблення пошти, розташованого за адресою:

м. Сімферополь, с. Аерофлотський, а Покупець зобов'язується прийняти об'єкт та сплатити ціну відповідно до умов визначених в даному договорі та здійснити реєстрацію придбаних ним приміщень в бюро технічної інвентаризації.

Цієї ж дати договір посвідчений ОСОБА_3, приватним нотаріусом Сімферопольського міського нотаріального округу. Зареєстровано в реєстрі за №1407.

07.08.2003 р. між Державним міжнародним аеропортом «Сімферополь» - Аеропортом та Підприємством «АВІС» - Підприємством укладений договір №14.15-5/330.14.15.Д.2003 про надання послуг по авіаційній та пожежній безпеці.

Відповідно до п. 1.1. даного договору, предметом договору є виконання персоналом Підприємства вимог авіаційної та пожежної безпеки, пропускного та внутрішньоб'єктного режиму в режимних зонах Аеропорту, оформлення та видача перепусток робітникам Підприємства. Аеропорт надає Підприємству послуги по протипожежній та авіаційній безпеки відповідно до Додатку №1, який є невід'ємною частиною договору.

Згідно з п. 2.1. договору, в обов'язки Аеропорту входить забезпечення інструктажу персоналу Підприємства авіаційної та пожежної безпеки в контрольованих режимних зонах на час здійснення робіт в середині повітряного судна (далі ПС) та біля нього. Оформлення

За п. 2.2., до обов'язків Аеропорту також належить оформлення та видача спец перепустки робітникам Підприємства по заявці керівника. При отриманні робітниками Підприємства перепусток, проводити інструктаж по авіаційній та пожежній безпеці, правил пропускного та внутрішньоб'єктного режиму

Розділом 4 договору визначені обов'язки підприємства.

Так, відповідно до п. 4.1., Підприємство зобов'язано виконувати вимоги авіаційної та пожежної безпеки, пропускного та внутрішньооб'єктного режиму та в контрольованих зонах, в середині ПС та біля нього.

За п. 4.2., Підприємство також зобов'язано, забезпечити проходження через контрольно-пропускні пункти персоналу при вході в контрольовані зони.

Пунктом 9.1. передбачено, що строк дії договору встановлено з 07.08.2003 р.

по 31.12.2004 р.

Відповідно до п. 9.4. договору, якщо жодна зі сторін, не менше чім за 30 днів до дати закінчення дії договору, не повідомить іншу сторону про припинення дії договору, то він вважається автоматично продовженим на кожен інший календарний рік.

22.11.2011 р. ТОВ «Підприємство «АВІС» направило на адресу ПАТ «МА «Сімферополь» листи №238 та №239 з проханням оформити перепустки для робітників підприємства.

23.11.2011 р. ПАТ «Міжнародний аеропорт «Сімферополь» направив на адресу ТОВ «Підприємство «АВІС» лист №01.14.1323 з повідомленням, що відповідно до п. 9.4. договору про надання послуг по авіаційній та пожежній безпеки від 07.08.2003 р. строк дії договору на новий календарний рік продовжуватися не буде. Дане рішення обумовлене застарілою редакцією змісту договору, яке в силу змін законодавчої нормативної бази та вимог в сфері авіаційної та пожежної безпеки, не дозволяє виконати зобов'язання по даному договору, як це вимагається діючим законодавством. При цьому, аеропорт повідомив, що при бажанні продовжити договірні відносини з ПАТ «Міжнародний аеропорт» «Сімферополь» необхідно направити на адресу аеропорту заяву про укладення нового договору та наданні послуг по авіаційній та пожежній безпеки.

12.12.2011 р. ТОВ «Підприємство «АВІС» направило на адресу ПАТ «Міжнародний аеропорт «Сімферополь» лист №244 в якому зазначив про свою незгоду з розірванням договору. У листі Підприємство вказує, що за п. 9.5. договору, він може бути розірваний на вимогу однієї зі сторін по рішенню господарського суду. Наводячи положення зі ст. 525 Цивільного кодексу України, Підприємство вказує на неправомірність розірвання договору в односторонньому порядку, та згідно з п. 9.4. договору, він є продовженим на новий строк.

Звернувшись до господарського суду Автономної Республіки Крим позивач зазначає, що відповідач своїх обов'язків за договором №14.15-5/330.14.15.Д.2003 від 07.08.2003 р. в частині оформлення перепусток не виконує та до належних Підприємству приміщень не допускає, у зв'язку з чим просить суд зобов'язати аеропорт усунути перешкоди в користуванні майном та зобов'язати видати співробітникам підприємства перепустки.

Оцінюючи подані учасниками судового процесу докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позов необґрунтований та такий, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Статтею 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) визначено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Судом встановлено, що позивач є власником нежилих приміщень, загальною площею 545,9 кв.м. одноповерхової будівлі авіаційного оброблення пошти, розташованого за адресою: м. Сімферополь, с. Аерофлотський.

Дані приміщення знаходяться на території Публічного акціонерного товариства «Міжнародний аеропорт «Сімферополь».

За договором №14.15-5/330.14.15.Д.2003 про надання послуг по авіаційній та пожежній безпеці від 07.08.2003 р. позивач зобов'язувався, зокрема, виконувати вимоги авіаційної та пожежної безпеки, пропускного та внутрішньооб'єктного режиму в контрольованих зонах, в середині повітряного судна та біля нього, забезпечувати проходження через контрольно - пропускні пункти персоналу при вході в контрольовані зони та своєчасно вносити плату за послуги, передбачені пунктом 7.2. даного договору по тарифам Аеропорту, а відповідач, в свою чергу, зобов'язувався, крім іншого, забезпечувати інструктаж персоналу позивача по авіаційній та пожежній безпеці та оформлювати та видавати спецперепустки працівникам Підприємства по заявці керівника.

З аналізу правовідносин, що склалися між сторонами господарського спору судом вбачається, що спір виник у зв'язку з неможливістю проходу позивача до своєї будівлі, яка знаходиться на території відповідача при реалізації взаємних прав та обов'язків по договору №14.15-5/330.14.15.Д.2003 щодо надання послуг укладеного між сторонами 07.08.2003 р. в межах строку його дії.

Відповідно до ч. 1 ст. 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Статтею 905 ЦК України визначено, що строк договору про надання послуг встановлюється за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами.

Проте, суд вважає, що в межах визначення реалізації прав та обов'язків по договору щодо надання послуг в обсязі функціонального направлення діяльності сторін ТОВ «Підприємство «АВІС» невірно визначило спосіб правового оформлення відносин щодо користування належним йому майном на території, яка належить ПАТ «МА «Сімферополь».

Зазначення в спірному договорі про надання послуг як права позивача на отримання спеціальних перепусток для проходу до належної йому будівлі так і обов'язок відповідача щодо оформлення та видачу спеціальних перепусток в межах строку дії договору з 07.08.2003 р. по 31.12.2011 р. здійснено без встановлення права користування майном, по суті земельної ділянки, яка належить ПАТ «МА «Сімферополь», що тим самим призвело до виникнення спору.

Відповідно до ст. 401 ЦК України, право користування чужим майном (сервітут) може бути встановлене щодо земельної ділянки, інших природних ресурсів (земельний сервітут) або іншого нерухомого майна для задоволення потреб інших осіб, які не можуть бути задоволені іншим способом.

Згідно з ч. 1 ст. 403 ЦК України, сервітут визначає обсяг прав щодо користування особою чужим майном.

За ч. 1 ст. 404 ЦК України, право користування чужою земельною ділянкою або іншим нерухомим майном полягає у можливості проходу, проїзду через чужу земельну ділянку, прокладання та експлуатації ліній електропередачі, зв'язку і трубопроводів, забезпечення водопостачання, меліорації тощо.

Суд звертає увагу на ту обставину, що відносини між сторонами по виконанню спірного договору були укладені до набрання чинності Цивільним кодексом України від 16.01.2003 р., чинність якого набута з 01.01.2004 р.

Однак, враховуючи, що сторони реалізовували свої права при виконанні договору про надання послуг після вступу в дію вказаного кодексу, оформлення правовідносин відповідно до норм чинного законодавства здійснено не було.

Відповідно до п. 2.31. постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин» від 17.05.2011 р. №6, для визначення правильності обрання способу захисту порушеного права необхідно розмежовувати встановлення сервітуту та усунення перешкод у користуванні майном (негаторний позов).

У зв'язку з цим слід звернути увагу на те, що основним критерієм у відповідному розмежуванні є наявність або відсутність протиправного характеру дій відповідача.

За відсутності протиправного характеру дій відповідача виключається можливість задоволення негаторного позову про усунення перешкод у користуванні майном. У такому разі позивач для задоволення потреби у доступі до свого нерухомого майна повинен вжити заходів для встановлення земельного сервітуту або іншим способом отримати право користування земельною ділянкою.

Разом з аналізом обсягу прав користуванням майном, а саме, земельної ділянки, що належить ПАТ «МА «Сімферополь», суд дослідив режимність території відповідача.

Одним із основних нормативних актів, який визначає права та обов'язки сторін спору, а також режим майна відповідача є Закон України «Про державну програму авіаційної безпеки цивільної авіації».

Відповідно до абз. 6 п. 3 розділу ІІ вказаного закону, аеропорт це комплекс споруд, що призначений для приймання/відправлення повітряних суден, обслуговування повітряних перевезень, проведення авіаційних робіт і має для цих цілей аеродром, аеровокзал, інші наземні споруди та необхідне обладнання.

Правове становище позивача згідно даного закону встановлено у абз. 41 п. 3 розділу ІІ, за яким, позивач прирівнюється до орендаря аеропорту, який, в свою чергу, визначений як юридичні та фізичні особи: концесіонери, підприємства громадського харчування, ремонтно-технічні та інші служби, які в установленому законодавством порядку орендують приміщення аеропорту для провадження своєї діяльності.

Абзацом 45 п. 3 розділу ІІ Закону України «Про державну програму авіаційної безпеки цивільної авіації» передбачено, що перепустка це документ, що видається особам, які працюють в аеропортах, або тим, кому з інших причин необхідний окремий допуск в аеропорт чи будь-яку зону обмеженого доступу, а також документ на транспортні засоби.

Отже, судом встановлено обов'язкове надання перепусток для проходу до території аеропорту.

У спірних правовідносинах, питання надання перепусток позивачу (працівникам позивача) регулювалося спірним договором про надання послуг по авіаційній та пожежній безпеці.

Згідно пояснень відповідача строк дії договору №14.15-5/330.14.15.Д.2003 від 07.08.2003 р. є припиненим з огляду на припинення строку дії Генеральної угоди про надання позивачу наземних послуг на території ПАТ «МА «Сімферополь», а отже, враховуючи також і відсутність господарської діяльності позивача, необхідності у видачі позивачу перепусток немає.

Перевіривши вказані посилання суд встановив, що 15.05.2009 р. між ВАТ «Міжнародний аеропорт «Сімферополь» - Аеропортом та Підприємством «АВІС» - СКО укладена Генеральна угода про надання суб'єктом комерційного обслуговування наземних послуг на території ВАТ «Міжнародний аеропорт «Сімферополь».

За п. 1.1. даної угоди, предметом угоди є визначення взаємних прав та зобов'язань, а також порядок надання Аеропортом послуг СКО для забезпечення останнім виробничої діяльності щодо побутового обслуговування (прибиранню, зовнішньої мийки) всіх типів повітряних судів авіаперевізників, здійснюючих регулярні та чартерні рейси через аеропорт «Сімферополь», використовуючи власний виробничий потенціал (обладнання, персонал, наземну спецтехніку та інші засоби виробництва).

Відповідно до п.2.1.1. угоди, у випадку необхідності СКО, та при наявності можливості Аеропорту, Аеропорт укладає договори необхідні для забезпечення виробничої діяльності СКО: на оренду приміщень, на енергозабезпечення та комунікаційні послуги; на послуги зв'язку; на оренду стоянок для спецтехніки СКО; на ремонт та обслуговування автотранспорту та іншої спецтехніки СКО; на послуги служби авіаційної безпеки Аеропорту; на послуги пожежно - охоронної сигналізації; на метрологічне забезпечення діяльності СКО; на медичне обслуговування; на агентські послуги.

Згідно п. 7.1. дана угода вступає в силу з моменту його підписання та діє протягом 5 років, за виключенням випадків дострокового припинення дії даної угоди, а в частині проведення взаєморозрахунків - до повного їх закінчення.

Підпунктом 7.2.2. пункт 7.2. передбачено, що дія даної угоди може бути достроково припинена по ініціативі однієї зі сторін з обов'язковим письмовим повідомленням іншої сторони не менше чім за три місяці до припинення дії угоди.

20.06.2011 р. ПАТ «МА «Сімферополь» направив на адресу ТОВ «Підприємство «АВІС» лист №01.14.654 з зазначенням того, що у зв'язку з порушенням СКО своїх зобов'язань Аеропорт достроково з 20.06.2011 р. припиняє дію вказаної генеральної угоди.

Суд критично ставиться до тих посилань відповідача, що строк дії договору про надання послуг припинився у зв'язку з припиненням строку дії генеральної угоди.

Треба зазначити, що договором про надання послуг від 07.08.2003 р. самостійно унормовані положеннями щодо строку дії договору, умов його продовження та розірвання, що визначено розділом 9 цього договору.

Як зазначено вище, згідно п. 9.1., строк дії договору визначений з 07.08.2003 р. по 31.12.2004 р.

Разом з цим, пунктом 9.4. визначено, що якщо жодна зі сторін не менш як за 30 днів до дати закінчення дії договору не повідомить іншу сторону про припинення дії договору, то він є автоматично продовженим на кожен послідуючий календарний рік.

Згідно розділу 9 договору, з кожним послідуючим строком, договір є діючим до 31 грудня відповідного року, в тому числі і 2011 року.

23.11.2011 р. Аеропорт направив на адресу ТОВ «Підприємство «АВІС» лист про припинення договору про надання послуг від 07.08.2003 р.

Даний лист був направлений відповідно до строку закріпленого у п. 9.4. договору.

Отже, договір №14.15-5/330.14.15.Д.2003 про надання послуг по авіаційній та пожежній безпеці укладений між сторонами 07.08.2003 р. є припиненим.

В даному випадку договір є не розірваним, як вважає позивач, а є припиненим у зв'язку з закінченням строку на який його було укладено, на умовах встановлених договором.

Доказів продовження строку дії даного договору, або укладення іншого договору на тих самих умовах суду не представлено.

Що ж до визначення відповідачем наявності чи відсутності господарської діяльності відповідача то дане питання не належить до повноважень ПАТ «МА «Сімферополь».

На підставі вищевказаного суд робить висновок, що позивачем обрано невірний спосіб захисту своїх прав з огляду на відсутність належного оформлення прав щодо користування території відповідача, виходячи зі знаходження на ній будівлі позивача.

В цей же час, позивач не представив суду будь - яких доказів протиправного характеру дій відповідача щодо перешкоджання користування позивачем своїм майном.

Окрім цього, враховуючи припинення строку дії договору №14.15-5/330.14.15.Д.2003 від 07.08.2003 р. про надання послуг по авіаційній та пожежній безпеці, який визначав обов'язок відповідача на оформлення перепусток, суд не знаходить підстав щодо задоволення позовних вимог відносно зобов'язання відповідача у видачі перепусток співробітникам ТОВ «Підприємства «АВІС» згідно поданих раніше заявок.

Відповідно до ч. 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Належні до сплати судові витрати суд відносить на позивача відповідно до ст. 49 ГПК України.

Надмірно сплачений розмір судового збору у сумі 21 грн суд повертає на користь позивача.

Вступна і резолютивна частини рішення оголошені в судовому засіданні

07.06.2012.

Повний текст рішення складено 11.06.2012.

З урахуванням викладеного, керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. У задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

2. Повернути з Державного бюджету України (м. Сімферополь, 22030001,

р/р 31211206783002, ЄДРПОУ 38040558, МФО 824026 в ГУ ДКУ в АР Крим) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Підприємство «АВІС» (Україна, 95491,

м. Сімферополь, площа аеропорту, 15, ЄДРПОУ 01130621) надмірно внесений судовий збір у розмірі 21 грн, який був сплачений за платіжним дорученням №804 від 05.04.2012 р.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим Медведчук О.Л.