Ухвала суду № 24587084, 27.04.2012, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Христофоров А.Б.

Суддя-доповідач - Гаврищук Т.Г.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 квітня 2012 року справа №2а/0570/1039/2012 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Гаврищук Т.Г.

суддів: Попов В.В.

Лях О.П.

при секретарі судового засідання Варчук О.М.

за участю представників сторін:

від позивача: Калачик О.В.,

від відповідача: Ляшенка Г.В., Гриненко М.А.,

від відповідача 2: не з'явився,

від відповідача 3: не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Куйбишевському районі м.Донецька Донецької області Державної податкової служби на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 27 лютого 2012р. по справі №2а/0570/1039/2012 (головуючий І інстанції Христофоров А.Б.) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Союзпромінвестдонбас» до Державної податкової інспекції у Куйбишевському районі м.Донецька Донецької області Державної податкової служби, Головного управління Державної казначейської служби України в Донецькій області, Управління Державної казначейської служби України у Куйбишевському районі м.Донецька, про стягнення суми податку на додану вартість в розмірі 10146560,00 грн.-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Куйбишевському районі м.Донецька Донецької області Державної податкової служби, Головного управління Державної казначейської служби України в Донецькій області, Управління Державної казначейської служби України у Куйбишевському районі м.Донецька про стягнення суми податку на додану вартість, заявлену у деклараціях за період червень-серпень 2010р. в розмірі 10146560,00 грн.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 27 лютого 2012р. позов задоволено, внаслідок чого стягнуто з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Союзпромінвестдонбас» суму податку на додану вартість, заявлену у деклараціях за період червень-серпень 2010р. в розмірі 10146560,00 грн., у тому числі по декларації за червень 2010р. в сумі 1 418112,00 грн., за липень 2010р. - 5085043,00 грн., серпень 2010р.-3643405,00 грн.

В апеляційній скарзі Державна податкова інспекція у Куйбишевському районі м.Донецька Донецької області Державної податкової служби просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову в повному обсязі.

Позивач під час апеляційного розгляду справи проти доводів апеляційної скарги заперечував, вважає, що постанова суду є законною та обґрунтованою, ухвалена судом відповідно до норм матеріального та процесуального права на підставі повного і всебічного з'ясування обставин в адміністративній справі.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, заперечення на скаргу, встановила наступне.

Судом першої інстанції та під час апеляційного провадження встановлено, що позивачем до податкового органу 25.01.2011р. подано податкові декларації ( уточнюючи розрахунки) за червень, липень,серпень 2010р., у яких було визначено суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку , за червень 2010р. в сумі 1 418112,00 грн., за липень 2010р. - 5085043,00 грн., серпень 2010р.-3643405,00 грн.. Одночасно позивачем подано заяви про повернення наведеної суми бюджетного відшкодування.

Порядок визначення суми податку, що підлягає відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків, врегульовано ст..200 Податкового кодексу України, згідно до п. 200.1, п. 200.2, п. 200.3, п. 200.4 якої, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду. Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем товарів/послуг; б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

За приписами п.200.7, п. 200.8 наведеної норми платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному органу державної податкової служби податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. До декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування, а також оригінали митних декларацій (примірників декларанта), що підтверджують вивезення товарів (супутніх послуг) за межі митної території України.

У п.200.10, п.200.11, п. 200.12 ст.200 Податкового кодексу України встановлено, що протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, податковий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав, які свідчать, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право провести документальну позапланову виїзну перевірку платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном проведення камеральної перевірки. Орган державної податкової служби зобов'язаний у п'ятиденний строк після закінчення перевірки подати органу Державного казначейства України висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

У разі якщо за результатами перевірки сум податку, заявлених до відшкодування, платник податку або орган державної податкової служби розпочинає процедуру адміністративного або судового оскарження, орган державної податкової служби не пізніше наступного робочого дня після отримання відповідного повідомлення від платника або ухвали суду про порушення провадження у справі зобов'язаний повідомити про це орган Державного казначейства України. Орган Державного казначейства України тимчасово припиняє процедуру відшкодування в частині оскаржуваної суми до набрання законної сили судовим рішенням.

Після закінчення процедури адміністративного або судового оскарження орган державної податкової служби протягом п'яти робочих днів, що настали за днем отримання відповідного рішення, зобов'язаний подати органу Державного казначейства України висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету ( п. 200.15 Кодексу).

З матеріалів справи вбачається, що Державною податковою інспекцією у Куйбишевському районі м.Донецька Донецької області Державної податкової служби було проведено документальну позапланову перевірку позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за березень -серпень 2010р., за результатами якої складено акт №491/23-313/31226834 від 28.03.2011р. та прийняті податкові повідомлення-рішення від 11.04.2011р., а саме : №0000092344, яким визначено загальну суму завищення бюджетного відшкодування у розмірі 19 925 540,00 грн., у тому числі за червень 2010р. в сумі 1 418112,00 грн., за липень 2010р. - 5085043,00 грн., серпень 2010р.-3643405,00 грн.; №0000102344 на суму завищення від'ємного значення податку на додану вартість 25560069,00 грн.,№0000082344 яким визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість на суму 7677729,00 грн., у т.ч. основний платіж 6142183,00 грн., штрафна фінансова санкція 1 грн..

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 06.07.2011р. у справі №2а/0570/7459/2011, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 18.08.2011р., скасовано податкове повідомлення-рішення від 11.04.2011р. №0000102344

Податкове повідомлення-рішення від 11.04.2011р. №0000092344 було скасовано постановою Донецького окружного адміністративного суду від 19.10.2011р. у справі №2а/0570/6512/2011, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 13.12.2011р.,та податкове повідомлення-рішення .,№0000082344 скасовано постановою Донецького окружного адміністративного суду від 27.10.2011р. у справі №2а/0570/7458/2011, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 12.12.2011р.

За правилами ст..255 Кодексу адміністративного судочинства України постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України. Обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін.

Згідно до вимог ст..71 цього Кодексу обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції про те, що податковим органом в порушення вимог п. 200.15 ст.200 Податкового Кодексу України після закінчення процедури судового оскарження не було подано до органу Державного казначейства України відповідного висновку із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету, у зв'язку з чим суму бюджетного відшкодування за червень 2010р. в сумі 1 418112,00 грн., за липень 2010р. - 5085043,00 грн., серпень 2010р.-3643405,00 грн. не було перераховано позивачеві.

Колегія суддів вважає правомірним висновок суду першої інстанції про те, що за приписами ст..200 Податкового кодексу України право на отримання суми бюджетного відшкодування пов'язано з фактичною сплатою податку на додану вартість у складі ціни товарів (робіт, послуг) постачальникам таких товарів (послуг).

Факт здійснення позивачем господарських операцій про придбанню продукції ( робіт, послуг) та сплати суми податку на додану вартість у попередніх податкових періодах постачальникам цих товарів підтверджується наданими до матеріалів справи первинними бухгалтерськими документами (акти приймання-передачі, залізничні квитанції,банківські виписки та ін.). В матеріалах справи також містяться належним чином оформлені податкові накладні за відповідні звітні періоди, на підставі яких був сформований податковий кредит, і як наслідок визначена сума бюджетного відшкодування.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції що матеріалами справи доводиться право позивача на отримання суми бюджетної заборгованості по декларації за червень 2010р. в сумі 1 418112,00 грн., за липень 2010р. - 5085043,00 грн., серпень 2010р.-3643405,00 грн.

Колегія суддів зазначає, що податковим кодексом України обов'язок щодо визначення об'єкта оподаткування, нарахування податку та його утримання у покупця товарів або послуг, правильність обчислення та декларування податку, видачу податкових накладних покладено на платника податку - продавця товару. Обов'язок сплатити нарахований продавцем податок на додану вартість у складі ціни товару або послуг та отримати належним чином оформлену податкову накладну, у підтвердження сплати податку, законом покладений на платника податку - покупця. Податковий кодекс України не містить у собі норми, яка б покладала відповідальність на платника податку - покупця товару (послуг) за правильність визначення платником податку - продавцем об'єктів оподаткування, правильність відображення їх у податковому обліку та інше.

Нормами Кодексу не передбачений обов'язок покупця товару - платника податку сплачувати нарахований йому продавцем у складі ціни товару ПДВ безпосередньо до державного бюджету, тому доводи податкового органу щодо обов'язку платника податку - покупця товару доводити надмірну сплату ПДВ саме до державного бюджету, є такими, що не відповідають встановленому законодавчо механізму справляння цього виду податку.

Колегія суддів також зазначає, що право на відшкодування від'ємної різниці є матеріальним правом позивача. Несвоєчасне відшкодування коштів порушує його право власності, захист якого гарантовано першим реченням частини першої статті першої Першого протоколу до Європейської конвенції з прав людини та основних свобод, яка набрала чинності для України 11.09.1997р. та у відповідності до ст. 9 Конституції України є частиною національного законодавства. Зміст цього конвенційного положення про захист права власності розкритий у ряді Рішень Європейського Суду з прав людини, у тому числі у Рішенні Європейського Суду від 09.01.2007р. у справі "Интерсплав проти України".

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування рішення є порушення судом норм матеріального чи процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про те, що при розгляді справи судом першої інстанції було допущено неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Судова колегія дійшла висновку про те, що підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні, а тому відхиляє апеляційну скаргу і залишає судове рішення без змін.

Керуючись статтями 24, 184, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Куйбишевському районі м.Донецька Донецької області Державної податкової служби на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 27 лютого 2012р. по справі №2а/0570/1039/2012 - залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 27 лютого 2012р. по справі №2а/0570/1039/2012 - залишити без змін.

Вступна та резолютивна частини ухвали прийняті у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 27 квітня 2012 року. Ухвала у повному обсязі складена у нарадчій кімнаті 03 травня 2012 року.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.

Головуючий: Т.Г. Гаврищук

Судді: В.В.Попов

О.П. Лях