Постанова № 24585380, 10.04.2012, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Циганенко А.І.

Суддя-доповідач - Гімон М.М.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 квітня 2012 року справа №2а/0570/1524/2012

Донецького апеляційного адміністративного суду в складі колегії суддів: судді-доповідача Гімона М.М., суддів Василенко Л.А., Карпушової О.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Добропіллі Донецької області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 16 лютого 2012 року у справі № 2а/0570/1524/2012 за позовом Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Добропіллі Донецької області до Державного підприємства «Добропіллявугілля» в особі відокремленого підрозділу шахта «Добропільська» про стягнення пені, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся з позовом до Державного підприємства «Добропіллявугілля» в особі відокремленого підрозділу шахта «Добропільська», в якому просив стягнути пеню в сумі 705949,98 грн., нараховану за період з 01.12.2010 року по 30.09.2011 року за виявлені при перевірці факти порушення строків та порядку сплати страхових внесків.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 16 лютого 2012 року у задоволені позову Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Добропіллі Донецької області до Державного підприємства «Добропіллявугілля» в особі відокремленого підрозділу шахта «Добропільська» про стягнення пені відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивачем подана апеляційна скарга в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить постанову скасувати та ухвалити нове судове рішення про задоволення позовних вимог.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що постанова суду винесена із порушенням норм матеріального та процесуального права, оскільки пунктом 7 розділу VIII Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування» збережено порядок стягнення заборгованості із сплати страхових внесків та сум штрафних санкцій відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій, тобто позивач мав право і на законних підставах нарахував відповідачу пеню за 2010-2011 роки у зв'язку із несвоєчасною сплату ним страхових внесків. За таких обставин суд помилково відмовив у стягненні пені.

Сторони в судове засідання суду апеляційної інстанції не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. За приписами п.2 ч.1 ст.197 КАС України розгляд справи колегією суддів здійснюється в письмовому провадженні.

Вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, здійснюючи апеляційний перегляд в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити частково, а постанову суду першої інстанції скасувати з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що Відокремлений підрозділ шахта «Добропільська» Державного підприємства «Добропіллявугілля» зареєстроване без права юридичної особи та включено до ЄДРПОУ за кодом 26352481, є платником страхових внесків до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України.

Позивачем проведено перевірку правильності нарахування, повноти і своєчасності перерахування страхових внесків та витрачання коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Відокремленому підрозділі Шахта «Добропільська» Державного підприємства «Добропіллявугілля» за період з 01.12.2010 р. по 30.09.2011р., за результатами якої складено акт № 194 від 29.12.2011 р. Згідно цього акту, виявлені порушення строків сплати страхових внесків, за що нарахована пеня у розмірі 705949,58.

Відмовляючи у задоволені позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що в період, який перевірявся, не існувало закону, який передбачав нарахування та стягнення пені за несплату (несвоєчасну сплату) внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання.

Колегія суддів частково не може погодитись з цими висновками суду з наступних підстав.

До 01.01.2011 року підставою для нарахування страховикам пені за порушення строку сплати страхових внесків з загальнообов'язкового державного соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, були положення ст.49 та ч.2 ст. 52 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності».

З 01.01.2011 року вони втратили чинність на підставі Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування".

З наданої позивачем до суду апеляційної інстанції уточнюючої довідки від 06.04.2012 року № 01/11-02/423 вбачається, що на недоїмку зі страхових внесків за період 01.12.2010 року по 31.12.2010 року нарахована пеня у розмірі 72225,87 грн. (арк. справи 49).

Згідно пункту 7 розділу VIII Прикінцевих та Перехідних положень Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", яким визначено, що на період до повного стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі нарахованих внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, та відповідних штрафних санкцій за фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування зберігаються повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності цим Законом.

Враховуючи те, що нарахування пені за період 01.12.2010 року по 31.12.2010 року у розмірі 72225,87 грн. було здійснено позивачем до 01.01.2011 року, суд апеляційної інстанції вважає помилковими висновки суду першої інстанції про відсутність підстав для стягнення пені в цій частині.

Стосовно позовних вимог в частині стягнення пені за період після 01.01.2011 року, колегія суддів вважає їх необґрунтованими, оскільки позивач при нарахуванні в 2011 році пені не врахував, що норма закону, яка визначала склад правопорушення, вид та розмір санкцій, тобто поняття правопорушення і відповідальність за нього, діяла до 01 січня 2011 року, тому її застосування після цієї дати є незаконним.

Таким чином, позивачем на момент нарахування пені з 01.01.2011 року застосована неіснуюча норма Закону, що робить вимоги про стягнення суми цієї пені необґрунтованими.

Доводи позивача про правомірність нарахування пені з посиланням на абзац 6 пункту 7 розділу VIII Прикінцевих та Перехідних положень Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" колегія суддів не приймає до уваги, оскільки вказаною нормою визначено, що законодавцем за фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування залишені повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності вказаним Законом, однак, підстави для застосування штрафних санкцій та нарахування пені за законодавством, яке втратило чинність, не передбачено.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції неповно з'ясувавши обставини по справі, припустився порушень норм матеріального права, що призвели до неправильного вирішення справи, а тому постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню з постановленням нового судового рішення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 24, 195, 197, 198, 202, 205, 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Добропіллі Донецької області задовольнити частково.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 16 лютого 2012 року у справі № 2а/0570/1524/2012 за позовом Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Добропіллі Донецької області до Державного підприємства «Добропіллявугілля» в особі відокремленого підрозділу шахта «Добропільська» про стягнення пені скасувати.

Позовні вимоги Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Добропіллі Донецької області до Державного підприємства «Добропіллявугілля» в особі відокремленого підрозділу шахта «Добропільська» про стягнення пені задовольнити частково.

Стягнути з Державного підприємства «Добропіллявугілля» в особі відокремленого підрозділу шахта «Добропільська» на користь Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Добропіллі Донецької області суму пені у розмірі 72225,87 грн. (сімдесят дві тисячі двісті двадцять п'ять гривень 87 копійок).

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів після набрання законної сили.

Колегія суддів М.М. Гімон

Л.А. Василенко

О.В. Карпушова