Ухвала суду № 24581683, 17.05.2012, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 травня 2012 р.Справа № 2а-9847/11/2070Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Любчич Л.В.

Суддів: Сіренко О.І. , Спаскіна О.А.

за участю секретаря судового засідання Зливко І.М.

представника позивача - Літвінової А.С.

представника відповідача - Корнієвського О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 13.12.2011р. по справі № 2а-9847/11/2070

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Системне обслуговування та логістика об'єктів"

до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби

про скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 13 грудня 2011 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Системне обслуговування та логістика об'єктів" (далі -ТОВ "С.О.Л.О") до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби (далі -ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова ) про скасування податкового повідомлення-рішення було задоволено.

Скасовано податкове повідомлення - рішення від 06.05.2011 року №0000390700, форма "В1", видане ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова.

Не погодившись з даною постановою суду, ДПІ в Дзержинському р-ні м. Харкова подано апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи просила скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначила, що підставою для винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення слугували встановлені під час проведеної камеральної перевірки поданої ТОВ "С.О.Л.О" податкової декларації з податку на додану вартість за березень 2011 року порушення підприємством вимог п.200.6, 200.8 ст.200 Податкового кодексу України (далі -ПК України), п. 18 Наказу ДПА України від 25.01.2011 №41 "Про затвердження форм та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість", які виявились в тому, що підприємством до декларації не було додано оригінали митних декларацій (примірників декларанта), що підтверджує вивезення товарів (супутніх послуг) за межі митної території України.

Вище зазначене порушення призвело до того, що позивачем було безпідставно задекларовано суму бюджетного відшкодування по декларації за березень 2011 року на суму 377 743, 00 грн., та як наслідок контролюючий орган дійшов до правомірного висновку про прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення про зменшення позивачу суми бюджетного відшкодування.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши доводи апеляційної скарги, правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем було дотримано процедуру визначену п. 200.8 ст. 200 ПК України, а відповідач не довів правомірності прийнятого оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Колегія суддів з даним висновком суду погоджується виходячи з наступного.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судове рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що TOB "С.О.Л.О." 19.04.2011р. (вх. № 9002223215) було подано до ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова податкову декларації з ПДВ за березень 2011р., у якій було задекларовано суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку в розмірі 377 743 грн.

Співробітниками ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова у період з 21.04.2011р. по 27.04.2011р. проведено камеральну перевірку податкової декларації з ПДВ TOB "С.О.Л.О." за березень 2011р., за результатами якої складено Акт №1338/07-0/34861144 від 27.04.2011р.

На підставі вище зазначеного акту ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова прийняте податкове повідомлення-рішення № 0000390700 від 06.05.2011р., яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 377 743 грн.

Фактичною підставою для зменшення позивачу суми бюджетного відшкодування слугував висновок контролюючого органу про невиконання позивачем умов, які дають право на бюджетне відшкодування, а саме: до декларації з ПДВ за березень 2011 року не надано оригінали митних декларацій, що підтверджують вивезення товарів (супутніх послуг) за межі митної території України. Також при прийнятті оскаржуваного повідомлення-рішення відповідач посилався на матеріали зустрічних звірок. Щодо підтвердження відомостей, отриманих від осіб, які мали правовідносини з позивачем у перевіряє мий період.

Перевіряючи правомірність прийняття спірного податкового повідомлення-рішення, колегія суддів зазначає.

Положеннями п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України (далі - ПК України) визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Як вбачається з матеріалів справи, що 02.11.2010 р. між TOB НВФ "Мідіел" (Продавець) та ТОВ "С.О.Л.О." (Покупець) укладено договір купівлі-продажу № 38/МІ-10, предметом якого є поставка лебідки ЛПЕП-45, ЛПЕП-25 з можливістю синхронної роботи.

На підтвердження реальності виконання зазначеного договору позивачем до матеріалів справи надано акти виконаних робіт, товарно-транспортні накладні, податкові накладні.

Вартість придбаного товару, транспортних послуг була повністю сплачена шляхом перерахування грошових коштів на розрахункові рахунки

Отриманий товар був розміщений на складі тимчасового зберігання, на підставі договору зберігання № 33 від 27.01.11р. між TOB "С.О.Л.О. " і ДП "ХЕМЗ" № 33 від 27.01.11р.

Факт виконання робіт та оплати за надані послуги підтверджується наявними в матеріалах справи Актом виконаних робіт, квитанцією та податковою накладною.

Також для закріплення обладнання на платформи, TOB "С.О.Л.О." придбало у ЗАТ "Харківметал-2" проволоку, про що свідчить копія рахунку , видаткова накладна, податкова накладна, оплата підтверджується копіями платіжних доручень.

Придбані у TOB НВФ "Мідіел" лебідки ЛПЕП-45, ЛПЕП-25 з можливістю синхронної роботи були в подальшому реалізовані позивачем, що підтверджується Контрактом № С-1 від 15.11.2010р., укладеним з TOB "Компанія Ельбрус" (Росія). Реальність виконання даного договору підтверджується копіями залізничних накладних, договором експедитування №27/01/11 від 27.01.2011р. між позивачем та TOB "СП АВЕК- Сонора", рахунками фактури, актами виконаних робіт, податковими накладними, платіжними дорученнями, вантажно-митною декларацією.

Відповідно до положень п. 14.1.18 ст.14 ПК України бюджетне відшкодування - відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу.

Згідно із приписами п.п. 14.1.181 ст.14, п.198.3, п. 198.6. ст.19 ПК України визначено, що податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу. Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду в тому числі у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

З огляду на зазначене колегія суддів зазначає, що наявність податкових накладних, платіжних доручень щодо сплати податку на додану вартість в ціні товару хоч і є обв"язковими підставами для визначення податкового кредиту та бюджетного відшкодування, але не вичерпними, оскільки предметом доказування у даній справі є обставини, що підтверджують обґрунтованість визначення суми бюджетного відшкодування

Колегія суддів зазначає, що позивачем до суду було надано докази, які підтверджують реальність господарських операцій у спірних правовідносинах, а понесення ТОВ "С.О.Л.О." витрат у спірних правовідносинах шляхом вибуття безготівкових коштів з власності даного суб'єкта господарювання (в оплату вартості придбаного товару) свідчить про відсутність наміру безпідставно отримати податкову вигоду.

Доказів того, що вказаний в отриманих від контрагента - TOB НВФ "Мідіел" податкових накладних товар не використовувався (послуг не отримувались) позивачем у власній господарській діяльності ні акти перевірки, ні матеріали даної адміністративної справи на містять.

Відповідно до поданої податкової декларації з ПДВ за березень 2011 р. ТОВ "С.О.Л.О." було задекларовано суму бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку по взаємовідносинам із TOB НВФ "Мідіел" у розмірі 377743 грн.

Законом передбачено чіткий перелік підстав, які дають право на податковий кредит. Ці підстави дотримані позивачем в повному обсязі.

Посилання контролюючого органу, як на правомірність прийняття спірного податкового повідомлення-рішення на ненадання TOB "С.О.Л.О." до податкової декларації з ПДВ за березень 2011 року оригіналу митних декларацій (примірників декларанта), що підтверджують вивезення товарів (супутніх послуг) за межі митної території України, колегія суддів вважає необґрунтованим та таким, що спростовується наявним в матеріалах справи листом позивача вих. № 14 від 28.03.2011р про передачу оригінала ВМД, отриманим ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова 28.03.2011 р. згідно штампу вхідної кореспонденції.

Контролюючим органом, як під час розгляду справи у суді першої інстанції так і під час апеляційного розгляду не було надано доказів того, що зазначена у листі від 28.03.2011р ВМД податковим органом не отримувалась або була повернута підприємству.

Враховуючи вище викладене колегія суддів зазначає, що фактичні обставини справи об'єктивно засвідчують здійснення господарської діяльності між позивачем та контрагентом TOB НВФ "Мідіел" і як наслідок правомірність віднесення позивачем до податкового кредиту з податку на додану вартість та заявлення до бюджетного відшкодування суми витрат, відповідно до первинних бухгалтерських документів та по податкових накладних, які виписані на виконання умов зазначених договірних відносин.

Частиною 2 ст.71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Колегія суддів зазначає, що відповідач, будучи суб'єктом владних повноважень та заперечуючи проти адміністративного позову не виконав покладений на нього ч.2 ст.71 КАС України обов'язок та не довів юридичної та фактичної обґрунтованості мотивів винесення спірного податкового повідомлення-рішення.

Інші доводи апеляційної скарги колегія суддів вважає безпідставними з вище зазначених підстав та такими, що не впливають на висновку суду першої інстанції.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на вищезазначене, постанова суду першої інстанції ухвалена з дотриманням норм процесуального права, у відповідності до вимог норм матеріального права, тому колегія суддів вважає, що підстав для її скасування немає.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 13 грудня 2011 року по справі № 2а-9847/11/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Любчич Л.В.Судді(підпис) (підпис) Сіренко О.І. Спаскін О.А. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Любчич Л.В. Повний текст ухвали виготовлений 22.05.2012 р.