Ухвала суду № 24579566, 23.05.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"23" травня 2012 р. м. Київ К-33239/09

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого: Бившевої Л.І.,

суддів: Лосєва А.М., Шипуліної Т.М.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у місті Луганську

та заяву Прокуратури Луганської області про приєднання до касаційної скарги

на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 14 квітня 2009 року

та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 03 липня 2009 року

у справі №2а-20544/09/1270

за позовом Малого приватного підприємства виробничої торгівельно-комерційної фірми «Приват-Коммерс»

до 1. Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у місті Луганську,

2. Головного управління Державного казначейства України в Луганській області

про стягнення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, -

В С Т А Н О В И Л А :

Мале приватне підприємство виробнича торгівельно-комерційна фірма «Приват-Коммерс»(далі -позивач) звернулось до суду з позовом до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у місті Луганську (далі -відповідач-1), Головного управління Державного казначейства України в Луганській області (далі -відповідач 2) про стягнення з Державного бюджету України на користь МПП ВТКФ «Приват-Коммерс»суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за податковими деклараціями за липень 2007 року у сумі 181882,00 грн. та за серпень 2007 року у сумі 53034,00 грн., що у загальному розмірі становить 234916,00 грн.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 14 квітня 2009 року позовні вимоги задоволено повністю. Стягнуто з Державного бюджету України на МПП ВТКФ «Приват-Коммерс»бюджетну заборгованість з податку на додану вартість за податковими деклараціями з податку на додану вартість за липень 2007 року у сумі 181882,00 грн. та за серпень 2007 року у сумі 53034,00 грн., на загальну суму 234916,00 грн. Стягнуто з Державного бюджету України на МПП ВТКФ «Приват-Коммерс»судові витрати у розмірі 1700,00 грн.

Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 03 липня 2009 року постанову Луганського окружного адміністративного суду від 14 квітня 2009 року залишено без змін.

В касаційній скарзі Ленінська МДПІ у м. Луганську, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Луганського окружного адміністративного суду від 14 квітня 2009 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 03 липня 2009 року і ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

В заяві про приєднання до касаційної скарги Прокуратура Луганської області підтримала вимоги касаційної скарги Ленінської МДПІ у м. Луганську.

Заслухавши доповідь судді -доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів, враховуючи межі касаційної скарги, дійшла висновку, що касаційна скарга та заява про приєднання до касаційної скарги задоволенню не підлягають з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.

МПП ВТКФ «Приват-Коммерс»були подані декларації з податку на додану вартість за липень 2007 року та серпень 2007 року, в яких до бюджетного відшкодування позивачем були заявлені суми 182004,00 грн. та 170251,00 грн. відповідно. Ленінською МДПІ у м. Луганську була проведена виїзна позапланова перевірка МПП ВТКФ «Приват-Коммерс»з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за період червень -серпень 2007 року. За результатами проведеної перевірки складено акт від 05 листопада 2007 року № 1498/23-6/21799042. На підставі вказаного акту перевірки Ленінською МДПІ у м. Луганську згідно з підпунктом «б»підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»було прийняте податкове повідомлення-рішення від 12 листопада 2007 року № 0000322360/0, яким зменшено заявлену МПП ВТКФ «Приват-Коммерс»до відшкодування суму бюджетного відшкодування в декларації за липень 2007 року на 181882,00 грн. та за серпень 2007 року на 53034,00 грн., а всього на 234916,00 грн.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 01 вересня 2008 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 15 січня 2009 року, у справі № 2а-1642/08 за позовом МПП ВТКФ «Приват-Коммерс»до Ленінською МДПІ у м. Луганську про скасування податкового повідомлення-рішення від 12 листопада 2007 року № 0000322360/0 позовні вимоги було задоволено повністю. Скасовано податкове повідомлення -рішення від 12 листопада 2007 року № 0000322360/0, прийняте Ленінською МДПІ у м. Луганську про зменшення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість у загальному розмірі 234916,00 грн., у тому числі по періодах: за липень 2007 року у сумі 181882,00 грн. та за серпень 2007 року у сумі 53034,00 грн.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що у справі № 2а-1642/08 судами вже надана належна правова оцінка щодо відсутності порушень позивачем вимог пункту 1.8 статті 1, підпунктів 7.7.4-7.7.8 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»та правомірності заявленої ним суми бюджетного відшкодування згідно податкових декларацій за липень -серпень 2007 року та, як наслідок, наявності підстав для задоволення позовних вимог у даній справі про стягнення суми бюджетного відшкодування у відповідності до приписів частини 1 статті 72, частини 5 статті 254, статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Колегія суддів погоджується з такими висновками судів попередніх інстанцій, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, Ленінською МДПІ у м. Луганську була проведена виїзна позапланова перевірка МПП ВТКФ «Приват-Коммерс»з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за період червень -серпень 2007 року, за результатами якої був складений акт від 05 листопада 2007 року № 1498/23-6/21799042.

За висновками акта перевірки, позивачем були порушені підпункту 7.7.2 пункту 7.7 статті 7Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого МПП ВТКФ «Приват-Коммерс»завищено суму бюджетного відшкодування за липень 2007 року на 181882,00 грн., за серпень 2007 року на 53034,00 грн.

На підставі вказаного акту перевірки Ленінською МДПІ у м. Луганську було прийняте податкове повідомлення-рішення від 12 листопада 2007 року № 0000322360/0 про зменшення заявленої позивачем до відшкодування суми бюджетного відшкодування за липень 2007 року на 181882,00 грн., за серпень 2007 року на 53034,00 грн., а всього на 234916,00 грн..

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 01 вересня 2008 року у справі № 2а-1642/08, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 15 січня 2009 року, вказане податкове повідомлення -рішення було скасоване.

Відповідно до частини 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків визначені пунктом 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість». Саме нормами зазначеного пункту Закону регулюються всі питання, пов'язані із порядком визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків.

Відповідно до частини 1 підпункту 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»(в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (частина 3 підпункту 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 вищезазначеного Закону).

Згідно положень підпункту «а»підпункту 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 цього ж Закону (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин), якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг).

За приписами підпункту 7.7.4 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»(в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. При цьому платник податку в п'ятиденний термін після подання декларації податковому органу подає органу Державного казначейства України копію декларації, з відміткою податкового органу про її прийняття, для ведення реєстру податкових декларацій у розрізі платників. До декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування, копії погашених податкових векселів (податкових розписок), у разі їх наявності, та оригіналів п'ятих основних аркушів (примірників декларанта) вантажних митних декларацій, у разі наявності експортних операцій. Форма заяви про відшкодування та форма розрахунку суми бюджетного відшкодування визначаються за процедурою, встановленою центральним податковим органом.

Згідно з положеннями підпункту 7.7.5 пункту 7.7 статті 7 вищезазначеного Закону (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування. Податковий орган зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

На підставі отриманого висновку відповідного податкового органу орган державного казначейства надає платнику податку зазначену у ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку податкового органу (підпункт 7.7.6 пункту 7.7 статті 7 цього ж Закону).

Абзацом 2 підпункту 7.7.8 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»(в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що після закінчення процедури адміністративного або судового оскарження податковий орган протягом п'яти робочих днів, наступних за днем отримання відповідного рішення, зобов'язаний надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Положеннями абзацу 2 підпункту 5.2.4 пункту 5.2 статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»(в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу податкове зобов'язання вважається неузгодженим до розгляду судом справи по суті та прийняття відповідного рішення.

Виходячи з аналізу вказаних вище правових норм, після набрання законної сили судовим рішенням у справі № 2а-1642/08 Ленінська МДПІ у м. Луганську мала подати відповідний висновок до органу державного казначейства із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету, а на підставі отриманого висновку відповідного податкового органу орган державного казначейства повинен був перерахувати цю суму коштів з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку податкового органу.

Обов'язок, передбачений Законом України «Про податок на додану вартість», не був виконаний Ленінською МДПІ у м. Луганську, чим були порушені права позивача.

З урахуванням вищевикладеного, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, дійшли правомірного висновку про обґрунтованість позовних вимог.

При цьому, колегія суддів відзначає, що приймаючи участь у розгляді справи № 2а-1642/08 про скасування податкового повідомлення-рішення від 12 листопада 2007 року № 0000322360/0 Ленінська МДПІ у м. Луганську мала можливість спростувати доводи МПП ВТКФ «Приват-Коммерс»щодо неправомірності його прийняття, проте не зробила цього, а тому не може спростовувати ці ж обставини при розгляді справи за позовом між тими ж сторонами за наслідками скасування.

Відповідно до частини 1 статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Враховуючи вищевикладене, касаційна скарга Ленінськї МДПІ у м. Луганську та заява Прокуратури Луганської області про приєднання до касаційної скарги підлягають залишенню без задоволення, а постанова Луганського окружного адміністративного суду від 14 квітня 2009 року та ухвала Донецького апеляційного адміністративного суду від 03 липня 2009 року підлягають залишенню без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 210, 220, 2201, 223, 224, 230, 231, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія, -

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у місті Луганську та заяву Прокуратури Луганської області про приєднання до касаційної скарги залишити без задоволення, а постанову Луганського окружного адміністративного суду від 14 квітня 2009 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 03 липня 2009 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: ______ Л.І. Бившева

Судді: ______ А.М. Лосєв

______ Т.М. Шипуліна

Суддя Л.І. Бившева