Ухвала суду № 24578959, 22.05.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"22" травня 2012 р. м. Київ К-57434/09

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Рибченка А.О.

суддів: Карася О.В.

Федорова М.О.

при секретарі судового засідання: Шкляр А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську

на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 27 липня 2009 року

та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 10 листопада 2009 року

у справі № 2а-5575/09/1270

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Арм Груп-Луганськ»

до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську

про скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 27 липня 2009 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 10 листопада 2009 року, позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Арм Груп-Луганськ»(далі -позивач) до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську (далі -відповідач) задоволено в повному обсязі. Скасовано податкове повідомлення-рішення № 0002382310/0 від 17 листопада 2008 року. Стягнуто з Державного бюджету України на користь ТОВ «Арм Груп-Луганськ»судовий збір в розмірі 3,40 грн.

Не погоджуючись з прийнятими судовими рішеннями у справі, відповідач оскаржив їх в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України.

В поданій касаційній скарзі, Ленінська МДПІ у м. Луганську, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Луганського окружного адміністративного суду від 27 липня 2009 року, ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 10 листопада 2009 року та прийняти нове рішення -про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Крім того, Ленінською МДПІ у м. Луганську заявлено клопотання про заміну відповідача у справі -Ленінську МДПІ у м. Луганську на Ленінську міжрайонну державну податкову інспекцію у м. Луганську Луганської області Державної податкової служби у зв'язку з реорганізацією шляхом перетворення.

Відповідно до статті 55 Кодексу адміністративного судочинства України зазначене клопотання підлягає задоволенню.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України прийшла до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з таких підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що відповідачем проведено невиїзну документальну перевірку ТОВ «Арм Груп-Луганськ»з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на прибуток за період з 01 квітня 2008 року по 30 червня 2008 року, за результатами якої складено акт № 1345/23/35399159 від 23 жовтня 2008 року.

На підставі зазначеного акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0002382310/0 від 17 листопада 2008 року, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 2 855 024,20 грн. (1 679 426,00 грн. -основний платіж, 1 175 598,20 грн. -штрафні (фінансові) санкції).

Перевіркою встановлено порушення позивачем пункту 4.1 статті 4, пункту 5.1, підпункту 5.2.1 пункту 5.2, пункту 5.9 статті 5, підпунктів 8.1.1, 8.1.2 пункту 8.2 статті 8, підпункту 11.2.1 пункту 11.2 статті 11 Закону України від 28 грудня 1994 року № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств»(в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі -Закон № 334/94-ВР) у зв'язку із завищенням валових витрат за півріччя 2008 року на суму в розмірі 4 245 365,00 грн.

Зазначений висновок податковим органом зроблено з огляду на те, що згідно з даними регістрів бухгалтерського обліку по рахункам 631, 371 сума валових витрат на придбання товарів (робіт, послуг) за другий квартал 2008 року складає 0,00 грн. Однак, відповідно до даних декларації за півріччя 2008 року в рядку 04.1 відображено суму в розмірі 9 626 443,00 грн., в тому числі за другий квартал 2008 року відображено суму в розмірі 4 011 299,00 грн. Крім того, позивачем віднесено до складу скоригованих валових витрат за півріччя 2008 року суму в розмірі 10 111 429,00 грн., в тому числі за другий квартал 2008 року в розмірі 4 406 812,00 грн., однак за даними перевірки скориговані валові витрати за півріччя 2008 року складають 5 866 064,00 грн., в тому числі за другий квартал 2008 року -161 447,00 грн., що, в свою чергу, призвело до завищення скоригованих валових витрат на суму в розмірі 4 245 365,00 грн.

Задовольняючи позов, суди попередніх інстанцій виходили з того, що показник валового доходу від продажу товарів, робіт та послуг в розмірі 1 506 245,00 грн., наведений в декларації позивача, відповідає даним бухгалтерського та податкового обліку ТОВ «Арм Груп-Луганськ».

Крім того, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли висновку, що наведена в пункті 01.2 декларації за півріччя 2008 року сума в розмірі 7 374 523,00 грн. є дійсною, що об'єктивно підтверджується регістрами бухгалтерського обліку рахунків 20 -28, у зв'язку з чим, на думку судів, висновок відповідача щодо заниження ТОВ «Арм Груп-Луганськ» показників валового доходу на суму в розмірі 2 466 871,00 грн. не відповідає вимогам пункту 1.31 статті 1, підпункту 4.1.1 пункту 4.1 статті 4 Закону № 334/94-ВР.

Поміж іншого, суди погодились з позивачем, що показник, наведений в декларації в розмірі 9 626 443,00 грн., відповідає фактичним даним бухгалтерського обліку ТОВ «Арм Груп-Луганськ».

Також, на думку судів попередніх інстанцій, нарахування відповідачем суми амортизаційних відрахувань за перше півріччя 2008 року в розмірі 5 468,00 грн. є безпідставним, оскільки, відповідно до даних регістрів бухгалтерського та податкового обліку зазначені амортизаційні відрахування позивачем фактично відображено.

При цьому, суд апеляційної інстанції зазначив, що відповідачем не дотримано порядок оформлення та підстави проведення перевірки, а також складено акт з порушенням вимог чинного на час виникнення спірних правовідносин законодавства, що, в силу вимог статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України, позбавляє його права посилатись на обставини, визначені в акті перевірки, а інших документальних доказів порушення позивачем вимог податкового законодавства відповідачем надано не було.

Однак, колегія суддів вважає, що висновки судів попередніх інстанцій є передчасними, з огляду на наступне.

Відповідно до частини 1 статті 9 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо -безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

За змістом частин 4, 5 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України суд повинен: визначити характер спірних правовідносин та зміст правової вимоги, матеріальний закон, який їх регулює, а також факти, що підлягають встановленню і лежать в основі вимог та заперечень; з'ясувати, які є докази на підтвердження зазначених фактів, і вжити заходів до своєчасного їх подання.

Предметом доказування є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи та які належить установити при ухваленні судового рішення.

Дійшовши висновку, що поданих сторонами доказів недостатньо для встановлення обставин справи, суд має право вжити передбачених законом заходів для витребування належних доказів із власної ініціативи.

Суди попередніх інстанцій зазначені вимоги процесуального закону порушили, оскільки, не надали належної правової оцінки доводам відповідача про те, що позивачем не надано документів фінансово-господарської діяльності, які спростовували б висновки, викладені в акті перевірки.

В свою чергу, суди повинні були витребувати належні та допустимі докази правомірності формування позивачем валових доходів, валових витрат та амортизаційних відрахувань.

Проте, суди не вимагали від позивача надати такі докази, не створили стороні у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин у справі.

Враховуючи, що передбачені процесуальним законодавством межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають їй права встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені попередніми судовими інстанціями, оскаржувані судові рішення у справі з метою об'єктивності, всебічності та повноти розгляду справи підлягають скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд до суду першої інстанції відповідно до частини 2 статті 227 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись статтями 220, 221, 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Допустити заміну по даній справі відповідача -Ленінську міжрайонну державну податкову інспекцію у м. Луганську його правонаступником -Ленінською міжрайонною державною податковою інспекцією у м. Луганську Луганської області Державної податкової служби.

Касаційну скаргу Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську Луганської області Державної податкової служби задовольнити частково.

Скасувати постанову Луганського окружного адміністративного суду від 27 липня 2009 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 10 листопада 2009 року.

Справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий Рибченко А.О.

Судді Карась О.В.

Федоров М.О.