Постанова № 24576865, 15.05.2012, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"15" травня 2012 р. № 2-а-3218/12/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі

Головуючого судді Спірідонов М.О.

за участю секретаря судового засідання Істоміна А.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АПФ Деметра"

до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківській

області Державної податкової служби

про скасування податкових повідомлень-рішень ,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ТОВ "АПФ Деметра", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі міста Харкова, в якому просить суд:

1. Скасувати податкове повідомлення - рішення за № 0001872305 від 16.02.12.

2. Скасувати податкове повідомлення-рішення за № 0001882305 від 16.02.12.

3. Скасувати податкове повідомлення - рішення за № 0001892305 від 16.02.12.

В обґрунтування позову вказано, що акт перевірки, стосовно нашого підприємства складено з порушеннями вимог діючого законодавства України, спірні податкові повідомлення-рішення є незаконними та необ'єктивними та таким що підлягають скасуванню.

Представник позивача в судове засідання з'явився, позовні вимоги підтримав у повному обсязі, та просив їх задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання з'явився, щодо задоволення позову заперечував у повному обсязі, посилаючись на те, що в порушення пп. 7.4.1, пп. 7.4.4 п.7.4, пп. 7.5.1 п.7.5, пп. 7.7.1 п.7.7 ст. 7 Закону України від 03.04.1997 року 168/97-ВР "Про податок на додану вартість" зі змінами та доповненнями, п.198.2, п.198.3, п. 198.6, ст. 198, п.201.1, п.201.4, ст. 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI, підприємством ТОВ «АПФ Деметра»занижено податок на додану вартість на загальну суму 115897 грн.

Судом встановлено, що працівниками ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова було проведено документальну невиїзну позапланову перевірку товариства з обмеженою відповідальністю «АПФ Деметра»(код за ЄДРПОУ 33676617) щодо документального підтвердження господарських відносин, їх реальності та повноти відображення в обліку із ТОВ «Тех-Агроремпоставка»(код за ЄДРПОУ 36457279) за квітень-жовтень 2010 року, ТОВ «Бізнес-консалтінг плюс»(код за ЄДРПОУ 37093546) за лютий 2011 року та ТОВ «ТЕК «Київ-Логістикс»(код за ЄДРПОУ 35573967) за жовтень, грудень 2008 та вересень, жовтень-2009 року.

За результатами перевірки складено акт перевірки від 02.02.2012 року за №519/2305/33676617 яким встановлено, порушення позивачем п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.4 п. 7.4, п.п. 7.5.1 п. 7.5, п.п. 7.7.1 п.7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України з урахуванням змін та доповнень в результаті чого занижено податок на додану вартість у загальній сумі 115 897 грн; п. 5.1, п.п. 5.2.1 п. 5.2, п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»в результаті чого занижено податок на прибуток у загальній сумі 144 872 грн.

На підставі вище зазначеного акту перевірки керівником ДПІ у Дзержинському районі м.Харкова були винесені податкові повідомлення - рішення за № 0001872305 від 16.02.12 на загальну суму 201 367,50 грн., № 0001882305 від 16.02.12 на загальну суму 161 094,00 грн, № 0001892305 від 16.02.12 на загальну суму 46 070,00 грн.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.

Суд зазначає, що підставою винесення оскаржених податкових повідомлень рішень, є те, що позивач мав взаємовідносини з ТОВ «Тех-Агроремпоставка», ТОВ «Бізнес-Консалтінг плюс», ТОВ «ТЕК «Київ-Логістикс». В ході проведення ДПІ у Жовтневому районі м Харкова перевірки контрагентів, було встановлено, що у ТОВ «Тех-Агроремпоставка», ТОВ «Бізнес-Консалтінг плюс»немає необхідних умов для досягнення результатів відповідної фінансово-господарської діяльності, в силу відсутності технічного персоналу, основних засобів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів, що дає змогу ставити під сумнів факт здійснення суб'єктом господарювання, задекларованого основного виду діяльності.

Таким чином, у акті перевірки відповідачем було зроблено висновок, що правочини укладені від імені ТОВ «Тех-Агроремпоставка», ТОВ «Бізнес-Консалтінг плюс», ТОВ «ТЕК «Київ-Логістикс»не спричиняють реального настання правових наслідків, а отже - мають ознаки нікчемності по ланцюгу до «вигодонабувача». На підставі викладеного всі правочині укладені між нашим підприємством та ТОВ «Тех-Агроремпоставка», ТОВ «Бізнес-Консалтінг плюс», ТОВ «ТЕК «Київ-Логістикс»є нікчемними.

Судом встановлено, що між підприємствами ТОВ «АПФ Деметра»(Замовник) і ТОВ «Тех-Агроремпоставка»(Виконавець) укладено договори про надання послуг з пошуку постачальників кукурудзи, пшениці та соняшника: 1)№ 05/04-1 від 05.04.2010 року; 2) № 05/05-1 від 05.05.2,010 року; 3) № 01/06-1 від 01.06.2010 року; 4) №05/07-1 від 05.07.2010 року; 5) №02/09-1 від 02.09.2010 року; 6) № 01/10-1 від 01.10.2010 року.

Відповідно до умов угоди ТОВ «Тех-Агроремпоставка»виписано накладні (акти виконаних робіт тощо) та податкові накладні на поставку товарів (робіт, послуг) Суми податку на додану вартість за зазначеними податковими накладними включено до складу податкового кредиту за квітень, травень, червень, липень, вересень, жовтень 2010 року, відображені у реєстрі отриманих податкових накладних, які відповідають даним додатку 5 до податкової декларації з податку на додану вартість та даним декларації з ПДВ за квітень, травень, червень, липень, вересень, жовтень 2010 року. Суми взаємовідносин з ТОВ «Тех-Агроремпоставка»включені до складу валових витрат.

Між підприємствами ТОВ «АПФ Деметра»(Замовник) і ТОВ «Бізнес-консалтінг плюс»(Виконавець) укладено договір № 01/02-1 від 01.02.2011 року про надання послуг з пошуку постачальників сої. Відповідно до умов угоди ТОВ «Бізнес-консалтінг плюс»виписано накладні (акти виконаних робіт тощо) та податкові накладні на поставку товарів (робіт, послуг).

Суми податку на додану вартість за зазначеними податковими накладними включено до складу податкового кредиту за лютий 2011 року, відображені у реєстрі отриманих податкових накладних, які відповідають даним додатку 5 до податкової декларації з податку на додану вартість та даним декларації з ПДВ за лютий 2011 року. Суми взаємовідносин з ТОВ «Бізнес-консалтінг плюс»включені до складу валових витрат.

Між підприємствами ТОВ «АПФ Деметра» (Замовник) і ТОВ «ТЕК «Київ-Логістикс»(Перевізник) укладено договори про надання експедиційних послуг та послуг з перевезення вантажів: 1) № 09/1-Д від 01.09.2009 року; 2) № 09/7-Д від 07.09.2009 року; 3) № 09У21-Д від 21.09.2009 року; 4) № 10/1-Д від 01.10.2009 року; 5) № 10/2-Д від 02.10.2008 року; 6) № 12/1-Д від 01.12.2008 року. Відповідно до умов угоди ТОВ «ТЕК «Київ-Логістикс»виписано накладні (акти виконаних робіт тощо) та податкові накладні на поставку товарів (робіт, послуг).

Суми податку на додану вартість за зазначеними податковими накладними включено до складу податкового кредиту за вересень, жовтень 2009 року; жовтень, грудень 2008 року, відображені у реєстрі отриманих податкових накладних, які відповідають даним додатку 5 до податкової декларації з податку на додану вартість та даним декларації з ПДВ за вересень, жовтень 2009 року; жовтень, грудень 2008 року.

У відповідності до ст. 55 Господарського кодексу України суб'єктами господарювання визначаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов'язків), мають відокремлене майно несуть відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством.

3гідно зі ст. 58 Господарського кодексу України суб'єкт господарювання підлягає державній реєстрації як юридична особа чи фізична особа-підприємець у порядку, визначеному Законом.

Відповідно до ст. 91 Цивільного кодексу України юридична особа здатна мати такі ж права та обов'язки (цивільну правоздатність), як і фізична особа, крім тих, які за своєю природою можуть належати лише людині. Цивільна правоздатність юридичної особи може бути обмежена лише за рішенням суду. Цивільна правоздатність юридичної особи виникає з моменту її створення і припиняється з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

У відповідності до ст. 92 Цивільного кодексу України юридична особа набуває цивільних обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та Порядок створення органів юридичної особи встановлюється установчими документами та законом.

Згідно приписів ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців»визначено, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Відповідно ч. 1 ст. 202 Цивільного кодексу України, правочин є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до статті 203 Цивільного кодексу України, передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог , які встановлені частинами 1-3, 5 та 6 статті 203 цього Кодексу.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

В силу висновків Верховного Суду України, вміщених в у п.6 Постанови N 3 "Про судову практику в справах про визнання угод недійсними" до угод, укладених з метою, суперечною інтересам держави і суспільства, зокрема, належать угоди, спрямовані на приховування фізичними та юридичними особами від оподаткування доходів, тощо. Угода може бути визнана недійсною лише з підстав та з наслідками, передбаченими законом. Тому в кожному конкретному випадку при визнанні угоди недійсною суди повинні встановити наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угоди недійсною і настання певних юридичних наслідків.

Суд зазначає, що зміст спірних правочинів не суперечить актам цивільного законодавства. Судом не встановлено фактів, які свідчили б про те, що зміст праовчину не відповідає дійсним намірам сторін і, що ці наміри спрямовані на ухилення від сплати податків за фінансово-господарськими результатами виконання зазначених договорів також вказаних доказів у відповідності до вимог ст.. 71 КАС України не надано на вимогу суду і відповідачем.

Відповідачем не надано доказів наявності притягнення до кримінальної відповідальності посадових осіб як позивача так і ТОВ «Тех-Агроремпоставка», ТОВ «Бізнес-консалтінг плюс»ТОВ «ТЕК «Київ-Логістикс»за ухилення від сплати податків або інші податкові правопорушення.

Суд зазначає , що доказів відсутності повноважень у посадових осіб ТОВ «Тех-Агроремпоставка», ТОВ «Бізнес-консалтінг плюс»ТОВ «ТЕК «Київ-Логістикс»на укладання угод тощо в момент їх укладання суду відповідачем не надано.

Що стосується посилання відповідача в акти перевірок , то вказані посилання відповідача є необґрунтованими оскільки у відповідності до вимог ст.. 61 Конституції України юридична відповідальність має індивідуальний характер.

Ця позиція узгоджується із практикою Європейського Суду з прав людини. Так, у справі "БУЛВЕС" АД проти Болгарії" (заява № 3991/03) Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22 січня 2009 року зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

Крім цього суд зазначає, що згідно п.83.1 ст. 83 Податкового кодексу України для посадових осіб органів державної податкової служби під час проведення перевірок підставами для висновків є: 83.1.1. документи, визначені цим Кодексом; 83.1.2. податкова інформація; 83.1.3. експертні висновки; 83.1.4. судові рішення; 83.1.5. виключено; 83.1.6. інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на органи державної податкової служби.

Суд зазначає, що викладені в акті судження відповідача в акті перевірки не ґрунтуються на жодному з визначених ст. 83 Податкового кодексу України джерел.

Так , підприємство вважається створеним з дня його державної реєстрації, ст. 6 Закону України «Про підприємства в Україні». Ліквідація підприємства вважається завершеною з моменту виключення його з державного реєстру України.

Відповідно до ст. 80 ЦК України юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку. Юридична особа наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю, може бути позивачем та відповідачем у суді. Згідно ст. 91 ЦК України Цивільна правоздатність юридичної особи виникає з моменту її створення і припиняється з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Суд зазначає, що на час укладення угоди між позивачем та ТОВ «Тех-Агроремпоставка», ТОВ «Бізнес-консалтінг плюс»ТОВ «ТЕК «Київ-Логістикс»так і на час судового розгляду останні знаходяться в єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців , а також є платниками податку на додану вартість.

У відповідності до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, мовлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність»№996, документом, що містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення є первинний документ.

У статті 3 зазначеного Закону вказано, що для підтвердження даних податкового обліку можуть братися лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Згідно п. 198.3 ст. 198 ПКУ податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 ст. 193, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до ст. 198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх ввезенні на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України;

в)отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та у разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно п. 198.6 ПКУ не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п.201.11 ст. 201 цього Кодексу).

В акті перевірки підтверджується те, що при оформленні податкових накладних було дотримано вимоги ст. 201 Податкового кодексу України, податкові накладні відображено у відповідності в вимогами п.201.6 у реєстрі отриманих та виданих податкових накладних.

Відповідно до п.п. 5.2.1.п.5.2 ст. 5 Закону №334 передбачено, що суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Згідно з п.п. 5.3.9 п.5.3 ст. 5 вказаного Закону зазначено, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Відповідно до п.п. 11.2.1. п.11.2 ст. 11 Закону №334 передбачено, що датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

- або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку;

- або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

Також, основні підстави для включення сум ПДВ у зв'язку із придбанням товарів та послуг до податкового кредиту визначені у пп. 7.4.1. п. 7.4. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», згідно із яким:

«податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду».

Також, відповідно до п.п. 7.4.5 пункту 7.4 ст. 7 Закону №168 передбачено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту)

Згідно п.п. 7.5.1 п.7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»передбачено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Виходячи з вище викладеного суд приходить до висновку, що позивачем правомірно включив до складу валових витрати та податкового кредиту у перевіряємому періоді витратити по взаємовідносинам з ТОВ «Тех-Агроремпоставка», ТОВ «Бізнес-консалтінг плюс»ТОВ «ТЕК «Київ-Логістикс».

Виходячи з вище викладеного суд приходить до висновку, що податкові повідомлення-рішення від 16.02.2012 року № 0001872305, № 0001882305, № 0001892305 винесено ДПІ Дзержинському районі м. Харкова з порушенням норм чинного законодавства України.

Керуючись ст.ст. 4, 7, 86, ч.1 ст. 158, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України Харківський окружний адміністративний суд. -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "АПФ Деметра" до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківській області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити у повному обсязі.

Скасувати податкові повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Дзержинському районі міста" Харкова від 16.02.2012 року № 0001872305, № 0001882305, № 0001892305.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня її проголошення та з дня отримання копії постанови, у разі проголошення постанови суду, яка містить вступну та резолютивну частини, а також прийняття постанови у письмовому провадженні.

Якщо суб'єкта владних повноважень, у випадках та порядку, передбаченому частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 18 травня 2012 року.

Суддя Спірідонов М.О.