Постанова № 24576775, 30.05.2012, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

30 травня 2012 р. № 2а- 676/12/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого - Судді Бездітка Д.В.,

при секретарі судового засідання - Фоміній В.В.,

за участю: представника позивача - Владимирова А.В.,

представника відповідача - Лисенко М.В.,

представника відповідача - Шепітько Ю.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-промислова компанія "НОВА"

до Західної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби

про скасування податкового повідомлення-рішення ,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгово-промислова компанія "НОВА", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до відповідача, Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Харкова, в якому просить суд скасувати податкове повідомлення - рішення № 0000671800 від 30.12.2011р.

Протокольною ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 29.03.12 року замінено неналежного відповідача Державну податкову інспекцію у Ленінському районі міста Харкова, на належного відповідача -Західну міжрайонну державну податкову інспекцію м. Харкова Харківської області Державної податкової служби.

В обґрунтовування позову позивач зазначив, що висновки акту перевірки, на підставі якого винесене оскаржуване податкове повідомлення-рішення № 0000671800 від 30.12.2011р., були зроблені відповідачем в супереч ЗУ «Про податок на додану вартість»та Податкового кодексу України, а тому рішення підлягає скасуванню.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі та просив позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав та просив в їх задоволенні відмовити через безпідставність. Згідно наданих до суду письмових заперечень пояснив, що оскаржувані в даній справі податкове повідомлення-рішення є цілком законним та обґрунтованим, винесеним відповідно до чинного законодавства, а позовні вимоги позивача є безпідставними та необґрунтованими.

Розглянувши матеріали справи, вивчивши доводи позову, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав та мотивів.

Судом встановлено, що як юридична особа Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгово-промислова компанія "НОВА" зареєстроване Виконавчим комітетом Харківської міської ради, свідоцтво про державну реєстрацію від 31 січня 2008р. номер запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців про зміну свідоцтва про державну реєстрацію 14801070002039446. Остання редакція Статуту зареєстрована у виконкомі Харківської міської ради Харківської області, номер запису № 1480 105 0009 039446 від 30 вересня 2011р. На податковий облік в органах державної податкової служби підприємство позивача взято 01 лютого 2008р. за № 24470, перебуває на обліку в Західній МДПІ м. Харкова. Позивач зареєстрований платником податку на додану вартість, відповідно до Свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість від 21 грудня 2008р. № 100155139, виданого Західною МДПІ м. Харкова (ДПІ у Ленінському районі м. Харкова), індивідуальний податковий номер -357014620336.

Судом встановлено, що позивач фактично знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Полтавський Шлях, 88/90.

Для здійснення підприємницької діяльності, позивач має власне нежитлове (виробниче) приміщення, що розташоване за адресою: м. Харків, пров. Метизний, 10, а також виробниче устаткування та персонал.

На підставі рішення засновника від 08 січня 2008р., позивачем використовуються вантажні транспортні засоби, які належать засновнику позивача.

Як свідчать обставини справи, ДПІ у Ленінському районі м. Харкова на підставі наказу від 14.12.2011р № 1342, відповідно до п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, ст. 75 та п.п.78.1.1 п. 78.1 ст. 78, ст. 82 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-УІ, проведена документальна позапланова виїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-промислова компанія "НОВА" в частині правомірності декларування податкового кредиту по взаємовідносинах із ТОВ «ПРОМТЕХНООПТ»(код ЄДРПОУ 37092055) за період з 01 січня 2011р. по 31 травня 2011р., а також в липні, вересні 2011р., з ТОВ «ОПТ-ТОРГСПЕЦЗАПЧАСТИНА»(код ЄДРПОУ 36122649) за період з 01 січня 2010р. по 28 лютого 2010р., а також з ТОВ «ПРОМСПЕЦ КОНСАЛТІНГ» (код ЄДРПОУ 37091549) за період з 01 листопада 2010р. по 31 грудня 2010р.

За результатами перевірки складено акт № 2402/18-015/35701461 від 22.12.2011р., висновками якого було встановлено порушення позивачем вимог п.п. 7.2.3, п.п.7.2.6 п.7.2 ст.7, п.п.7.4.1, п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України від 03.04.1997р. за №168/97-ВР «Про податок на додану вартість»(зі змінами та доповненнями), п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.4, п. 201.6 ст. 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. № 2755-УІ, завищено податковий кредит на суму 871871,0 грн., в т.ч. січень 2010р. на суму -3000,0 грн., лютий 2010р. -8464,0 гри., листопад 2010р. -39867,0 грн., грудень 2010р. -39575,0гри., січень 2011р. -101100,0 грн., лютий 2011р. -41564,0 грн., березень 2011 р. -55886,0 грн., квітень 2011р. -57047 грн., травень 2011р. -120315,0 грн., липень 2011 р. -238718,0 грн., серпень 2011р. -166333,0 грн., що призвело до заниження податку на додану вартість, який підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет на суму 871871,0 грн., в т.ч січень 2010р. на суму -3000,0 грн., лютий 2010р. -8464,0 гри., листопад 2010р. -39867,0 грн., грудень 2010р. -39575,0гри., січень 2011р. -101100,0 грн., лютий 2011р. -41564,0 грн., березень 2011 р. -55886,0 грн., квітень 2011р. -57047 грн., травень 2011р. -120315,0 грн., липень 2011 р. -238718,0 грн., серпень 2011р. -166333,0 грн.

На підставі зазначених висновків, ДПІ у Ленінському районі м. Харкова було прийняте податкове повідомлення-рішення № 0000671800 від 30.12.2011р., яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 871871,0грн. та 247983,50 грн. -за штрафними (фінансовими) санкціями.

Перевіряючи вказані висновки відповідача і винесене на їх підставі спірний правовий акт індивідуальної дії на відповідність вимогам ч.3 ст.2 КАС України, дослідивши викладені в акті перевірки мотиви судження ДПІ про порушення "Торгово-промислова компанія "НОВА" вимог п.п. 7.2.3, п.п.7.2.6 п.7.2 ст.7, п.п.7.4.1, п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України , п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.4, п. 201.6 ст. 201 Податкового кодексу України, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що з 01 січня 2010р. по 28 лютого 2010р., фінансово - господарські відносини між ТОВ «ОПТ-ТОРГСПЕЦЗАПЧАСТИНА»та позивачем відбувались на підставі договору поставки № ДГ-0000052 від 03 серпня 2009р. та додаткової угоди № 1 від 03 грудня 2009р.

Згідно умов договору поставки № ДГ-0000052 від 03 серпня 2009р., ТОВ «ОПТ-ТОРГСПЕЦЗАПЧАСТИНА»прийняло на себе зобов'язання здійснювати постачання у власність позивача металовиробів та інших товарів та матеріалів.

Придбання позивачем товару у ТОВ «ОПТ-ТОРГСПЕЦЗАПЧАСТИНА»за зазначеним договором та його отримання, підтверджується видатковими накладними: від 01.02.2010р. на суму 50784,0 грн.; від 01.02.2010р. на суму 18000,0 грн.

Транспортування отриманого товару у ТОВ «ОПТ-ТОРГСПЕЦЗАПЧАСТИНА»за договором поставки № ДГ-0000052 від 03 серпня 2009р., здійснювалось позивачем, що підтверджується товарно-транспортними накладними: від 01.02.2010р. на суму 18000,0грн., від 01.02.2010р. на суму 50784,00грн.

Позивачем також було проведено розрахунки з ТОВ «ОПТ-ТОРГСПЕЦЗАПЧАСТИНА»за отриманий товар у відповідності з умовами, передбаченими п.3.1 та п.3.2 договору поставки № ДГ-0000052 від 03 серпня 2009р., про що свідчать відповідні рахунки-фактури від 28.01.2010р. на суму 18000,0грн., від 01.02.2010р. на суму 50784,0грн. та банківські виписки від 28.01.2010р. на суму 18000,0 грн., від 09.03.2010р., на суму 11200,0грн.; від 30.03.2010р. на суму 39584,0грн.

Проведення позивачем розрахунків з ТОВ «ОПТ-ТОРГСПЕЦЗАПЧАСТИНА» за отриманий товар за договором поставки № ДГ-0000052 від 03 серпня 2009р., свідчить про зміну фінансового (майнового) стану позивача.

З боку ТОВ «ОПТ-ТОРГСПЕЦЗАПЧАСТИНА», як платником податку на додану вартість згідно з п.п.7.2.3, п.7.2, ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»були складені та видані позивачу, як покупцю товарів за договором поставки ДГ-0000052 від 03 серпня 2009р. податкову накладну № 394 від 28.01.2010р. на суму 18000,0 грн. та податкову накладну № 415 від 01.02.2010р. на суму 50784,0 грн.

Досліджуючи усі документи (податкові накладні, видаткові накладні, товарно-транспортні накладні, прибуткові накладні, банківські виписки), що підтверджують фінансово-господарскі взаємовідносини позивача з ТОВ «ОПТ-ТОРГСПЕЦЗАПЧАСТИНА», судом було встановлено, що податкова накладна № 394 від 28.01.2010р. складена не у момент виникнення податкових зобов'язань продавця, яким є ТОВ «ОПТ-ТОРГСПЕЦЗАПЧАСТИНА», як це передбачено п.п.7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997р. № 168/97-ВР із змінами та доповненнями. Про це свідчить той факт, що в графі «номер свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість»зазначено номер свідоцтва № 10265020, яке було видано лише 29.01.2010р. Цей факт вказує на те, що в порушення норм, передбачених п.п. 7.2.3 пункту 7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», позивачем віднесено до податкового кредиту суму податку на додану вартість в розмірі 3000,0грн. по взаємовідносинам з ТОВ «ОПТ-ТОРГСПЕЦЗАПЧАСТИНА»за договором поставки № ДГ-0000052 від 03 серпня 2009р.

Загальний об'єм документів, наданих позивачем за договором поставки № ДГ-0000052 від 03 серпня 2009р., з урахуванням й тих, які не стосуються перевіряємого періоду, вказує та підтверджує реальність фінансово-господарських взаємовідносин між позивачем та ТОВ «ОПТ-ТОРГСПЕЦЗАПЧАСТИНА».

Щодо фінансово-господарських взаємовідносин позивача з ТОВ «ПРОМСПЕЦ КОНСАЛТІНГ», то ці взаємовідношення відбувались на підставі договору поставки № 72 від 01.11.2010р.

Згідно умов договору поставки № 72 від 01.11.2010р., ТОВ «ПРОМСПЕЦКОНСАЛТІНГ» прийняло на себе зобов'язання здійснювати постачання у власність позивача металовиробів та інших товарів та матеріалів.

Як й у випадку з ТОВ «ОПТ-ТОРГСПЕЦЗАПЧАСТИНА», придбання позивачем товару у ТОВ «ПРОМСПЕЦ КОНСАЛТІНГ» за зазначеним договором та його отримання, підтверджується видатковими накладними: від 01.12.2010р. на суму 60000,0грн.; від 04.01.2011р. на суму 70200,0грн.; від 04.01.2011р. на суму 24000,0грн.; від 04.01.2011р. на суму 6400,0грн.; від 01.02.2011р. на суму 36600,0грн.; від 01.02.2011р. на суму 42000,0грн.; від 01.03.2011р. на суму 71700,0грн.; від 01.03.2011р. на суму 15000,0грн.; від 01.03.2011р. на суму 20700,0грн.; від 01.03.2011р. на суму 41100,0грн.; від 01.04.2011р. на суму 21240,0грн.; від 01.04.2011р. на суму 59940,0грн.; від 01.04.2011р. на суму 7770,0грн.

Перевезення товару також здійснювалось силами позивача, що підтверджується товарно-транспортними накладними: від 01.12.2010р. на суму 60000,0грн.; від 01.01.2011р., на суму 70200,0 грн.; від 04.01.2011р. на суму 24000,0 грн.; від 04.01.2011р. на суму 6400,0 грн.; від 01.02.2011р. на суму 42000,00грн.; від 01.02.2011р. на суму 36600,0 грн.; від 01.03.2011р., на суму 71700,0 грн.; від 01.03.2011р. на суму 15000,0 грн.; від 01.03.2011р. на суму 20700,0 грн.; від 01.03.2011р. на суму 41100,0 грн.; від 01.04.2011р. на суму 7770,0 грн.; від 01.04.2011р. на суму 59940,0 грн.; від 01.04.2011р. на суму 21240,0 грн.

Розрахунки за отриманий товар, позивач здійснював з ТОВ «ПРОМСПЕЦКОНСАЛТІНГ»у відповідності з п.3.1 та п.3.2 договору поставки № 72 від 01.11.2010р. Проведення розрахунків підтверджується рахунками-фактурами: від 16.11.2010р. на суму 60000,0 грн.; від 17.11.2010р. на суму 24000,0 грн.; від 24.11.2010р. на суму 42000,0 грн.; від 26.11.2010р. на суму 6400,0 грн.; від 29.11.2010р. на суму 70200,0 грн.; від 30.11.2010р. на суму 36600,0 грн.; від 02.12.2010р. на суму 41100,0 грн.; від 16.12.2010р. на суму 20700,0 грн.; від 17.12.2010р. на суму 15000,0 грн.; від 21.12.2010р. на суму 7770,0 грн.; від 24.12.2010р. на суму 71700,0 грн.; від 27.12.2010р. на суму 21240,0 грн.; від 28.12.2010р. на суму 59940,0грн.;

та банківськими виписками: за 16.11.2010р. на суму 60000,0 грн.; за 17.11.2010р. на суму 24000,0 грн.; за 24.11.2010р. на суму 42000,0 грн.; за 26.11.2010р. на суму 6400,0 грн.; за 29.11.2010р. на суму 70200,0 грн.; за 30.11.2010р. на суму 36600,0 грн.; за 02.12.2010р. на суму 41100,0 грн.; за 16.12.2010р. на суму 20700,0 грн.; за 17.12.2010р. на суму 15000,0 грн.; за 21.12.2010р. на суму 7770,0 грн.; за 24.12.2010р. на суму 45000,0 грн.; за 24.12.2010р. на суму 26700,0 грн.; за 27.12.2010р. на суму 14040,0 грн.; за 27.12.2010р. на суму 7200,0 грн.; за 28.12.2010р. на суму 10320,0 грн.; за 28.12.2010р. на суму 23640,0 грн.; за 28.12.2010р. на суму 14400,0 грн.; за 28.12.2010р. на суму 11580,0 грн.

Здійснення позивачем оплати за отриманий від ТОВ «ПРОМСПЕЦ КОНСАЛТІНГ» свідчить про зміну фінансового (майнового) стану позивача.

У відповідності з п.п.7.2.3, п.7.2, ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», ТОВ «ПРОМСПЕЦ КОНСАЛТІНГ» як платник податку на додану вартість були також складені та видані позивачу податкові накладні: № 1597 від 16.11.2010р. на суму 60000,0 грн.; № 1616 від 17.11.2010р. на суму 24000,0 грн.; № 1784 від 24.11.2010р. на суму 42000,0 грн.; № 1844 від 26.11.2010р. на суму 6400,0 грн.; № 1879 від 29.11.2010р. на суму 70200,0 грн.; № 1957 від 30.11.2010р. на суму 36600,0 грн.; № 2198 від 02.12.2010р. на суму 41100,0 грн.; № 2625 від 16.12.2010р. на суму 20700,0 грн.; № 2664 від 17.12.2010р. на суму 15000,0 грн.; № 2755 від 21.12.2010р. на суму 77700,0 грн.; № 2870 від 24.12.2010р. на суму 45000,0 грн.; № 2871 від 24.12.2010р. на суму 26700,0 грн.; № 2922 від 27.12.2010р. на суму 21240,0 грн.; № 2953 від 28.12.2010р. на суму 59940,0 грн.

З урахуванням викладеного, нормами пункту 1.7 статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість»визначено, що податковий кредит, це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначене згідно з цим Законом, а підпунктом 7.4.1 п.7.4 ст.7 цього Закону встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбання (будівництва, спорудження) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподаткування у межах господарської діяльності платника податку.

Крім того, право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду. Також, згідно п.п. 7.2.7 п.7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Враховуючи викладені вище обставини та приймаючи до уваги наведені правові норми, суд вважає обґрунтованим віднесення позивачем до податкового кредиту податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ «ОПТ-ТОРГСПЕЦЗАПЧАСТИНА»та ТОВ «ПРОМСПЕЦ КОНСАЛТІНГ».

В ході розгляду справи та в акті перевірки встановлено, що податкова накладна №394 від 28.01.2010р. складена не у момент виникнення податкових зобов'язань продавця, через те що в графі «номер свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість»зазначено номер свідоцтва, яке було видано лише 29.01.2010р.

З даними твердженнями погодився представник позивача, не заперечував, що сума ПДВ 3000,0 грн. включена до податкового кредиту неправомірно і штрафні санкції розраховані у відповідності до податкового законодавства України, а тому позовні вимоги в цій частині не підлягають задоволенню.

У свою чергу фінансово-господарські взаємовідносини між позивачем та ТОВ «ПРОМТЕХНООПТ»відбувались на підставі договору поставки № 01-11 від 04 січня 2011р.

За договором поставки № 01-11 від 04 січня 2011р., ТОВ «ПРОМТЕХНООПТ»здійснював постачання позивачу металовиробів та інших товарів та матеріалів.

Факт придбання позивачем товару у ТОВ «ПРОМТЕХНООПТ»за зазначеним вище договором та його отримання, підтверджується видатковими накладними: від 04.01.2011р. на суму 606600,0 грн.; від 01.02.2011р. на суму 79500,0 грн.; від 01.02.2011р. на суму 143484,0 грн.; від 02.02.2011р. на суму 26400,0 грн.; від 01.04.2011р. на суму 69000,0 грн.; від 01.04.2011р. на суму 8772,0 грн.; від 01.04.2011р. на суму 13440,0 грн.; від 01.04.2011р. на суму 22874,46грн.; від 01.04.2011р. на суму 28631,54грн.; від 04.05.2011р. на суму 10728,0 грн.; від 04.05.2011р. на суму 120000,0 грн.; від 04.05.2011р. на суму 60000,0 грн.; від 04.05.2011р. на суму 33900,0 грн.; від 04.05.2011р. на суму 30000,0 грн.; від 04.05.2011р. на суму 37680,0 грн.; від 04.05.2011р. на суму 30000,0 грн.; від 04.05.2011р. на суму 18000,0 грн.; від 04.05.2011р. на суму 19500,0 грн.; від 01.07.2011р. на суму 130000,0 грн.; від 01.07.2011р. на суму 5856,0 грн.; від 01.07.2011р. на суму 120000,0 грн.; від 01.07.2011р. на суму 148800,0 грн.; від 01.07.2011р. на суму 51600,0 грн.; від 01.07.2011р. на суму 21300,0 грн.; від 01.07.2011р. на суму 24000,0 грн.; від 01.07.2011р. на суму 9000,0 грн.; від 01.07.2011р. на суму 78900,0 грн.; від 01.07.2011р. на суму 120000,0 грн.; від 04.07.2011р. на суму 14400,0 грн.; від 01.08.2011р. на суму 13600,0 грн.; від 02.08.2011р. на суму 120000,0 грн.; від 01.09.2011р. на суму 47400,0 грн.; від 01.09.2011р. на суму 72000,0 грн.; від 02.09.2011р. на суму 120000,0 грн.; від 05.09.2011р. на суму 18000,0 грн.; від 05.09.2011р. на суму 138900,0 грн.; від 05.09.2011р. на суму 138900,0 грн.; від 06.09.2011р. на суму 51420,0 грн.; від 06.09.2011р. на суму 46000,0 грн.; від 06.09.2011р. на суму 42000,0 грн.; від 07.09.2011р. на суму 120000,0 грн.; від 08.09.2011р. на суму 20820,0 грн.; від 08.09.2011р. на суму 97440,0 грн.; від 09.09.2011р. на суму 52000,0 грн.; від 09.09.2011р. на суму 27000,0 грн.; від 09.09.2011р. на суму 28800,0 грн.; від 16.09.2011р. на суму 4800,0 грн.; від 19.09.2011р. на суму 20670,0 грн.

Перевезення придбаного товару підтверджується товарно-транспортними накладними: від 01.02.2011р. на суму 79500,0 грн.; від 01.02.2011р. на суму 143484,0 грн.; від 02.02.2011р. на суму 26400,0 грн.; від 01.04.2011р. на суму 69000,0 грн.; від 01.04.2011р. на суму 28631,54грн.; від 01.04.2011р. на суму 8772,0 грн.; від 01.04.2011р. на суму 13440,0 грн.; від 01.04.2011р. на суму 22874,46 грн.; від 04.05.2011р. на суму 60000,0 грн.; від 04.05.2011р. на суму 120000,0 грн.; від 04.05.2011р. на суму 33900,0 грн.; від 04.05.2011р. на суму 18000,0 грн.; від 04.05.2011р. на суму 30000,0 грн.; від 04.05.2011р. на суму 37680,0 грн.; від 04.05.2011р. на суму 30000,0 грн.; від 04.05.2011р. на суму 19500,0 грн.; від 04.05.2011р. на суму 10728,0 грн.; від 04.05.2011р. на суму 78900,0 грн.; від 01.07.2011р. на суму 120000,0 грн.; від 01.07.2011р. на суму 130000,0 грн.; від 01.07.2011р. на суму 9000,0 грн.; від 01.07.2011р. на суму 5856,0 грн.; від 01.07.2011р. на суму 21300,0 грн.; від 01.07.2011р. на суму 24000,0 грн.; від 01.07.2011р. на суму 120000,0 грн.; від 01.07.2011р. на суму 148800,0 грн.; від 01.07.2011р. на суму 51600,0 грн.; від 04.07.2011р. на суму 14400,0 грн.; від 01.08.2011р. на суму 107400,0 грн.; від 01.08.2011р. на суму 13600,0 грн.; від 01.08.2011р. на суму 13380,0 грн.; від 01.08.2011р. на суму 36000,0 грн.; від 01.08.2011р. на суму 35700,0 грн.; від 01.08.2011р. на суму 84000,0 грн.; від 02.08.2011р. на суму 120000,0 грн.; від 03.08.2011р. на суму 107400,0 грн.; від 03.08.2011р. на суму 15000,0 грн.; від 04.08.2011р. на суму 12000,0 грн.; від 04.08.2011р. на суму 84000,0 грн.; від 05.08.2011р. на суму 115920,0 грн.; від 05.08.2011р. на суму 33120,0 грн.; від 05.08.2011р. на суму 48000,0 грн.; від 05.08.2011р. на суму 48000,0 грн.; від 06.08.2011р. на суму 13962,0 грн.; від 08.08.2011р. на суму 120000,0 грн.; від 08.08.2011р. на суму 148200,0 грн.; від 08.08.2011р. на суму 147600,0 грн.; від 15.08.2011р. на суму 19254,0 грн.; від 01.09.2011р. на суму 47400,0 грн.; від 01.09.2011р. на суму 103600,0 грн.; від 05.09.2011р. на суму 138900,0 грн.; від 05.09.2011р. на суму 138900,0 грн.; від 06.09.2011р. на суму 51420,0 грн.; від 07.09.2011р. на суму 120000,0 грн.; від 08.09.2011р. на суму 97440,0 грн.; від 08.09.2011р. на суму 20820,0 грн.; від 09.09.2011р. на суму 52000,0 грн.; від 09.09.2011р. на суму 28800,0 грн.; від 16.09.2011р. на суму 4800,0 грн.; від 19.09.2011р. на суму 20670,0грн.

Позивач здійснював розрахунки з ТОВ «ПРОМТЕХНООПТ»за отриманий товар згідно п. 3.1 п.3.2 договору поставки № 01-11 від 04 січня 2011р., що у свою чергу підтверджується рахунками-фактурами: від 04.01.2011р. на суму 606600,0 грн.; від 01.02.2011р. на суму 79500,0 грн.; від 01.02.2011р. на суму 143484,0 грн.; від 02.02.2011р. на суму 26400,0 грн.; від 11.03.2011р. на суму 64946,0 грн.; від 14.03.2011р. на суму 69000,0 грн.; від 15.03.2011р. на суму 19500,0 грн.; від 16.03.2011р. на суму 19500,0 грн.; від 17.03.2011р. на суму 18000,0 грн.; від 22.03.2011р. на суму 30000,0 грн.; від 24.03.2011р. на суму 37680,0 грн.; від 25.03.2011р. на суму 30000,0 грн.; від 31.03.2011р. на суму 46700,0 грн.; від 04.04.2011р. на суму 40200,0 грн.; від 05.04.2011р. на суму 9000,0 грн.; від 07.04.2011р. на суму 24000,0 грн.; від 11.04.2011р. на суму 26400,0 грн.; від 20.04.2011р. на суму 21300,0 грн.; від 21.04.2011р. на суму 13380,0 грн.; від 26.04.2011р. на суму 28000,0 грн.; від 27.04.2011р. на суму 60000,0 грн.; від 29.04.2011р. на суму 120000,0 грн.; від 05.05.2011р. на суму 89160,0 грн.; від 06.05.2011р. на суму 51600,0 грн.; від 12.05.2011р. на суму 15000,0 грн.; від 18.05.2011р. на суму 148800,0 грн.; від 26.05.2011р. на суму 84000,0 грн.; від 27.05.2011р. на суму 120000,0 грн.; від 30.05.2011р. на суму 63390,0 грн.; від 31.05.2011р. на суму 149940,0 грн.; від 01.07.2011р. на суму 103600,0 грн.; від 04.07.2011р. на суму 115920,0 грн.; від 05.07.2011р. на суму 61710,0 грн.; від 06.07.2011р. на суму 68400,0 грн.; від 07.07.2011р. на суму 148200,0 грн.; від 08.07.2011р. на суму 47400,0 грн.; від 12.07.2011р. на суму 120000,0 грн.; від 14.07.2011р. на суму 52000,0 грн.; від 21.07.2011р. на суму 147600,0 грн.; від 22.07.2011р. на суму 120000,0 грн.; від 25.07.2011р. на суму 20820,0 грн.; від 26.07.201рр. на суму 138900,0 грн.; від 27.07.2011р. на суму 51420,0 грн.; від 28.07.2011р. на суму 138900,0 грн.; від 29.07.2011р. на суму 97440,0 грн.; від 01.09.2011р. на суму 120000,0 грн.; від 02.09.2011р. на суму 148200,0 грн.; від 05.09.2011р. на суму 142200,0 грн.; від 06.09.2011р. на суму 145200,0 грн.; від 23.09.2011р. на суму 149200,0 грн.; від 29.09.2011р. на суму 145000,0 грн.; від 30.09.2011р. на суму 148200,0 грн.;

та банківськими виписками: за 31.01.2011р. на суму 8520,0 грн., 15600,0 грн., 19200,0 грн.; за 02.02.2011р. на суму 39000,0 грн.; за 04.02.2011р. на суму 19080,0 грн.; за 22.02.2011р. на суму 85800,0 грн.; за 23.02.2011р. на суму 9000,0 грн.; за 23.02.2011р. на суму 28000,0 грн.; за 25.02.2011р. на суму 4000,0 грн.; за 28.02.2011р. на суму 135600,0 грн.; за 01.03.2011р. на суму 35010,00грн.; за 01.03.2011р. на суму 3120,0 грн.; за 02.03.2011р. на суму 148800,0 грн.; за 03.03.2011р. на суму 67200,0 грн.; за 04.03.2011р. на суму 19800,0 грн.; за 09.03.2011р. на суму 50400,0 грн.; за 10.03.2011р. на суму 31800,0 грн.; за 10.03.2011р. на суму 99000,0 грн.; за 11.03.2011р. на суму 102000,0 грн.; за 12.03.2011р. на суму 9000,0 грн.; за 14.03.2011р. на суму 60000,0 грн.; за 15.03.2011р. на суму 19500,00грн.; за 16.03.2011р. на суму 19500,00грн.; за 17.03.2011р. на суму 18000,00грн.; за 22.03.2011р. на суму 30000,00грн.; за 24.03.2011р. на суму 37680,00грн.; за 25.03.2011р. на суму 30000,00грн.; за 31.03.2011р. на суму 38700,00грн.; за 31.03.2011р. на суму 8000,00грн.; за 04.04.2011р. на суму 40200,00грн.; за 05.04.2011р. на суму 9000,00грн.; за 07.04.2011р. на суму 24000,00грн.; за 11.04.2011р. на суму 26400,00грн.; за 20.04.2011р. на суму 21300,00грн.; за 21.04.2011р. на суму 13380,00грн.; за 26.04.2011р. на суму 28000,00грн.; за 27.04.2011р. на суму 60000,00грн.; за 29.04.2011р. на суму 120000,00грн.; за 05.05.2011р. на суму 9000,00грн.; за 05.05.2011р. на суму 80160,00грн.; за 06.05.2011р. на суму 51600,00грн.; за 12.05.2011р. на суму 15000,00грн.; за 18.05.2011р. на суму 148800,00грн.; за 26.05.2011р. на суму 84000,00грн.; за 27.05.2011р. на суму 120000,00грн.; за 30.05.2011р. на суму 63390,00грн.; за 31.05.2011р. на суму 149940,00грн.; за 01.07.2011р. на суму 85600,00грн.; за 04.07.2011р. на суму 115920,00грн.; за 05.07.2011р. на суму 61710,00грн.; за 06.07.2011р. на суму 68400,00грн.; за 07.07.2011р. на суму 148200,00грн.; за 08.07.2011р. на суму 47400,00грн.; за 12.07.2011р. на суму 120000,00грн.; за 14.07.2011р. на суму 52000,00грн.; за 21.07.2011р. на суму 147600,00грн.; за 22.07.2011р. на суму 120000,00грн.; за 25.07.2011р. на суму 20820,00грн.; за 26.07.2011р. на суму 138900,00грн.; за 27.07.2011р. на суму 47460,00грн.; за 27.07.2011р. на суму 3960,00грн.; за 28.07.2011р. на суму 138900,00грн.; за 29.07.2011р. на суму 97440,00грн.; за 01.09.2011р. на суму 120000,00грн.; за 02.09.2011р. на суму 148200,00грн.; за 05.09.2011р. на суму 142200,00грн.; за 06.09.2011р. на суму 145200,00грн.; за 23.09.2011р. на суму 149200,00грн.; за 29.09.2011р. на суму 145000,00грн.; за 30.09.2011р. на суму 148200,00грн.

ТОВ «ПРОМТЕХНООПТ», як платником податку на додану вартість були складені та видані позивачу відповідні податкові накладні: № 7 від 04.01.2011р. на суму 606600,0 грн.; № 11 від 01.02.2011р. на суму 79500,0 грн.; № 20 від 01.02.2011р. на суму 143484,0 грн.; № 49 від 02.02.2011р. на суму 26400,0 грн.; № 221 від 11.03.2011р. на суму 64946,0 грн.; № 252 від 14.03.2011р. на суму 69000,0 грн.; № 262 від 15.03.2011р. на суму 19500,0 грн.; № 278 від 16.03.2011р. на суму 19500,0 грн.; № 297 від 17.03.2011р. на суму 18000,0 грн.; № 351 від 22.03.2011р. на суму 30000,0 грн.; № 379 від 24.03.2011р на суму 37680,0 грн.; № 394 від 25.03.2011р. на суму 30000,0 грн.; № 522 від 31.03.2011р. на суму 46700,0 грн.; № 126 від 04.04.2011р. на суму 40200,0 грн.; № 149 від 05.04.2011р. на суму 9000,0 грн.; № 198 від 07.04.2011р. на суму 24000,0 грн.; № 256 від 11.04.2011р. на суму 26400,0 грн.; № 397 від 20.04.2011р. на суму 21300,0 грн.; № 411 від 21.04.2011р. на суму 13380,0 грн.; № 462 від 26.04.2011р. на суму 28000,0 грн.; № 494 від 27.04.2011р. на суму 60000,0 грн.; № 561 від 29.04.2011р. на суму 120000,0 грн.; № 131 від 05.05.2011р. на суму 89160,0 грн.; № 152 від 06.05.2011р. на суму 51600,0 грн.; № 263 від 12.05.2011р. на суму 15000,0 грн.; № 374 від 18.05.2011р. на суму 148800,0 грн.; № 498 від 26.05.2011р. на суму 84000,0 грн.; № 531 від 27.05.2011р. на суму 120000,0 грн.; № 565 від 30.05.2011р. на суму 63390,0 грн.; № 624 від 31.05.2011р на суму 149940,0 грн.; № 101 від 01.07.2011р. на суму 103600,0 грн.; № 200 від 04.07.2011р. на суму 115920,0 грн.; № 257 від 05.07.2011р. на суму 61710,0 грн.; № 299 від 06.07.2011р. на суму 68400,0 грн.; № 341 від 07.07.2011р. на суму 148200,0грн.; № 375 від 08.07.2011р. на суму 47400,0 грн.; № 450 від 12.07.2011р. на суму 120000,0 грн.; № 526 від 14.07.2011р. на суму 52000,0 грн.; № 696 від 21.07.2011р. на суму 147600,0 грн.; № 733 від 22.07.2011р. на суму 120000,0 грн.; № 763 від 25.07.2011р. на суму 20820,0 грн.; № 798 від 26.07.2011р. на суму 138900,0 грн.; № 829 від 27.07.2011р. на суму 51420,0 грн.; № 867 від 28.07.2011р. на суму 138900,0 грн.; № 937 від 29.07.2011р. на суму 97440,0 грн.; № 122 від 01.09.2011р. на суму 120000,0 грн.; № 191 від 02.09.2011р. на суму 148200,0 грн.; № 253 від 05.09.2011р. на суму 142200,0 грн.; № 303 від 06.09.2011р. на суму 145200,0 грн.; № 806 від 23.09.2011р. на суму 149200,0 грн.; № 951 від 29.09.2011р. на суму 145000,0 грн.; № 1016 від 30.09.2011р. на суму 148200,0грн.

Згідно з п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість"податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8 цього Закону, протягом такого звітного періоду.

Відповідно до п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п.п. 7.2.6 цього пункту).

У разі, коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) -в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг) (п.п.7.5.1 п.7.5. ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість").

Відповідно до п.п. 7.2.6 п.7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги) на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту. У разі відмови з боку постачальника товарів (послуг) надати податкову накладну або при порушенні ним порядку її заповнення отримувач таких товарів (послуг) має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву зі скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум цього податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку внаслідок придбання таких товарів (послуг).

Згідно з пп.7.2.3 п. 7.2 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість"податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Відповідно пп. «а»п 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України, передбачено право на віднесення платником податків сум податку до податкового кредиту, яке виникає у нього у разі придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пунктом 198.2 ст. 198 визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулась раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунку платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджується податковою накладною. Також, відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної вартості) товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 Податкового кодексу України, протягом такого звітного періоду у зв'яку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. При цьому, право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного періоду.

Приймаючи до уваги наявність усіх викладених вище обставин та фактів, а особливо те, що у цьому випадку першою подією у період з 01 січня 2011р. по 31 травня 2011р., а також в липні та вересні 2011р., є фактична сплата (списання з банківського рахунку) позивачем на користь ТОВ «ПРОМТЕХНООПТ»коштів за договором поставки № 01-11 від 04 січня 2011р., при цих умовах, позивачем й було віднесено до податкового кредиту суми податку на додану вартість, що є його правом та цілком відповідає вимогам, передбаченими п.п.198.1, п.п.198.2 та п.п 198.3, ст. 198 Податкового кодексу України.

З метою повного та всебічного розгляду усіх матеріалів справи суд зазначає, що відповідно до п.1 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій, тобто договору поставки ДГ-0000052 від 03 серпня 2009р., договору поставки № 72 від 01.11.2010р. та договору поставки № 01-11 від 04 січня 2011р. є первинні документи, які фіксують факти здійснення таких господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо безпосередньо після її закінчення. У свою чергу статтею 1 розділу 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», первинний документ це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Позивачем були також пред'явлені відповідні документи бухгалтерського та податкового обліку (акти списання товарно-матеріальних цінностей, видаткові накладні та податкові накладні) щодо подальшого використання товару, отриманого від ТОВ «ОПТ-ТОРГСПЕЦЗАПЧАСТИНА», ТОВ «ПРОМСПЕЦ КОНСАЛТІНГ» та ТОВ «ПРОМТЕХНООПТ»

Наведені норми вказують на те, що надані позивачем в якості доказів документи (податкові накладні, видаткові накладні, прибуткові накладні, платіжні доручення, банківські виписки), які залучені до матеріалів справи містять в собі інформацію, яка безпосередньо підтверджує наявність між Позивачем та ТОВ «ОПТ-ТОРГСПЕЦЗАПЧАСТИНА», ТОВ «ПРОМСПЕЦ КОНСАЛТІНГ», а також ТОВ «ПРОМТЕХНООПТ»фактичних дій щодо постачання обумовлених товарів та проведення фінансових розрахунків.

Під час розгляду справи судом було встановлено, що на момент укладення угод та їх виконання, позивач та його контрагенти були наділені належною господарською компетенцією, знаходилися в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України. Доказів, які б свідчили про відсутність у них відповідної правоздатності відповідачем не надано. Також ні в акті перевірки, ні при розгляді справи відповідачем не надано доказів, які б вказували на невідповідність вказаних угод актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Крім цього, суд зазначає, що висновок відповідача про те, що у контрагентів позивача ТОВ «ОПТ-ТОРГСПЕЦЗАПЧАСТИНА», ТОВ «ПРОМСПЕЦ КОНСАЛТІНГ», а також ТОВ «ПРОМТЕХНООПТ»не існує необхідних умов для досягнення результатів відповідної фінансово-господарської діяльності, в силу відсутності технічного персоналу, основних засобів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів, що дає змогу ставити під сумнів факт здійснення суб'єктом господарювання, задекларованого основного виду діяльності не доведено ніяким чином.

Суд звертає увагу, що чинним законодавством України на сторону цивільно-правової угоди, яка є платником податків, не покладено обов'язку перевірки відповідності законодавству установчих документів постачальників товару та дотримання ними вимог податкового законодавства. Навіть якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи.

Відповідно до п.180.1 ст.180 Податкового кодексу України, платник податку - будь-яка особа, що провадить господарську діяльність і реєструється за своїм добровільним рішенням як платник податку у порядку, визначеному цим Кодексом. Виходячи з приписів Податкового кодексу України відповідальність за порушення вимог чинного законодавства несе саме платник податку.

Чинне податкове законодавство не ставить в залежність право позивача на формування податкового кредиту від податкового обліку (стану) інших осіб і фактичної сплати контрагентом податку до бюджету. Питання податкового кредиту поширюється тільки на окремо взятого платника податків і не ставить цей факт у залежність від розрахунку з бюджетом третіх осіб. При цьому Закон України "Про податок на додану вартість" та Податковий кодекс України не встановлює обов'язку покупця сплачувати податок на додану вартість ще й до бюджету, коли такий податок не буде сплачений продавцем або іншою особою, з урахуванням суми податку, отриманого від покупця в ціні товару. Покупець - платник податку на додану вартість не несе відповідальності за податкові зобов'язання продавця.

Окремо суд бере до уваги, що викладені в акті перевірки судження суб'єкта владних повноважень про порушення позивачем вимог ст.ст.203, 215, 216, 228 Цивільного кодексу України не підтверджуються добутими судом доказами.

Вирішуючи спір, суд вважає також за необхідне керуватись правовими позиціями Верховного Суду України, які викладені у постанові Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009р. №9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними", адже правочини між позивачем та його контрагентами були укладені у цивільних (господарських) правовідносинах (далі за текстом Постанова Пленуму ВСУ №9).

Відповідно до п.18 Постанови Пленуму ВСУ №9 перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок, визначений статтею 228 ЦК: 1) правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина; 2) правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Такими є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо. Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок.

При кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

Наслідки вчинення правочину, що порушує публічний порядок, визначаються загальними правилами (стаття 216 ЦК).

Вивчивши зміст акту перевірки, суд наголошує, що даний документ не містить жодних фактичних даних, які б засвідчували наявність в діяльності позивача обставин, котрі передбачені ч.1 ст.228 Цивільного кодексу України (з урахуванням викладених в Постанові Пленуму ВСУ №9 правових позицій) як ознаки нікчемного правочину. Так, відповідно до вимог статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на Відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. В даному випадку Відповідач не надав належних доказів правомірності висновків акту перевірки та винесення оскаржуваних податкових повідомлень - рішень, оскільки, як вбачається з наявних письмових доказів факт вказаних порушень позивачем вимог податкового законодавства не знайшов свого підтвердження при судовому розгляді справи.

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні базується на принципах, відповідно до яких ніхто не може бути змушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади і органи місцевого самоврядування, їх посадові особи повинні діяти тільки на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачений Конституцією і законами України.

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Так, відповідно до вимог статті 71 КАС України, передбачено, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на припис наведеної норми процесуального права при розгляді судом спору щодо правомірності рішення органу державної податкової служби, яким платнику податків донараховані податкові зобов'язання презумується добросовісність платника податків, якщо зазначеним органом не доведено інше.

Відповідачем не надано, а судом не встановлено доказів на підтвердження викладених в акті перевірки висновків про порушення позивачем вимог законодавства, чинного на час виникнення спірних правовідносин. За таких умов, факти, вказані в акті від № 2402/18-015/35701461 від 22.12.2011р. щодо порушення позивачем вимог чинного законодавства, слід вважати недоведеними.

Будь-яке рішення чи дії суб'єкта владних повноважень має бути законними та обґрунтованими , прийнятими чи вчиненими в межах наданих повноважень, мати під собою конкретні об'єктивні факти, на підставі яких його ухвалено або вчинено, а суд, відповідно до п. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, перевіряє чи прийнято такі рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку. Також рішення суб'єкта владних повноважень на може ґрунтуватися на припущеннях. Так, перевіривши оскаржувані в даній справі рішення відповідача, з огляду на наведену норму, суд дійшов до висновку, що відповідачем при прийнятті податкового повідомлення-рішення, яке оскаржується, було невірно застосовано норми чинного законодавства при неповному та неправильному встановленні всіх дійсних обставин справи, в зв'язку з чим вони підлягають скасуванню.

З огляду на це, суд дійшов висновку, що податкове повідомлення - рішення № 0000671800 від 30.12.2011р. прийняте Державною податковою інспекцією у Ленінському районі м.Харкова на підставі акту від № 2402/18-015/35701461 від 22.12.2011р. підлягає скасуванню в частині збільшення суми грошового зобов'язання за основним платежем в сумі 868871,0 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в сумі 246489,50 грн., як таке, що прийняте з порушенням ч.3 ст.2 КАС України, а позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ч. 3 ст. 94 КАС України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 160,161,162,163 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-промислова компанія "НОВА" до Західної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити частково.

Скасувати податкове повідомлення - рішення № 0000671800 від 30.12.2011р. Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Харкова в частині збільшення суми грошового зобов'язання за основним платежем в сумі 868871,0 грн. (вісімсот шістдесят вісім тисяч вісімсот сімдесят одна гривня 00 копійок) та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в сумі 246489,50 грн. (двісті сорок шість тисяч чотириста вісімдесят дев'ять гривень 50 копійок).

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-промислова компанія "НОВА" (код ЄДРПОУ 35701461) частину сплаченого при поданні позову судового збору в розмірі 16.09 грн. (шістнадцять гривень 09 копійок).

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено КАС України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текс постанови виготовлений 05 червня 2012 року.

Суддя Д.В.Бездітко