Постанова № 24576724, 29.05.2012, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

29 травня 2012 р. № 2-а- 1493/12/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Волошина Д.А.

за участю секретаря судового засідання Зеленькова О.В.

представників : позивача -Підіпригора М.О., відповідача -не прибув,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові справу за адміністративним позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Європейський фонд розвитку" до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень ,

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Європейський фонд розвитку» звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до відповідача, Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова, в якому з урахуванням заяви про зміну предмету позову, просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова № 0006032305 від 06.12.2011р. про зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток на суму 1548445,00 грн.; № 0001792305 від 17.02.2012р. про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 645625,50 грн.; № 0001152305 від 01.02.2012р. про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість на суму 51107,00 грн.; № 0001162305 від 01.02.12р. про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 34704,00 грн.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що спірні податкові повідомлення-рішення ґрунтуються на помилкових судженнях суб'єкта владних повноважень, що викладені в акті перевірки позивача від 22.11.2011р. № 5532/2305/24271057 «Про результати планової виїзної перевірки ТОВ «Європейський фонд розвитку», код ЄДРПОУ 24271057, з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2010р. по 30.06.2011р., валютного та іншого законодавства за період з 01.07.10р. по 30.06.11р.» та в акті перевірки від 20.01.2012р. № 154/2305/24271057 «Про результати проведення позапланової документальної виїзної перевірки ТОВ «Європейський фонд розвитку» (код ЄДРПУ 24271057), щодо документального підтвердження господарських відносин із платником податків ТОВ «Промспец консалтинг» (код ЄДРПОУ 37091549) їх реальності та повноти відображення в обліку за період з 01.08.2011р. по 31.10.2011р.», а відтак, суперечать ч. 3 ст. 2 КАС України, оскільки за відсутності визначених законом підстав покладають на платника податків додатковий обов'язок по оплаті грошового зобов'язання з податку на додану вартість та з податку на прибуток на користь Державного бюджету України. Крім цього, позивач зазначив, що висновки відповідача про нікчемність правочинів, укладених позивачем з ПП «Аквіт 7», ТОВ «Брокер класік», ТОВ «Валрус-ексім», ТОВ «Верес», ТОВ «Перша технологічна компанія - СТГ», ТОВ «Лінда Стар», ТОВ «Мостплюс», ТОВ «Промтехноопт», ТОВ «Промспец консалтинг» не відповідають вимогам цивільного законодавства та були зроблені податковою інспекцією з перевищенням наданих їй повноважень. Також позивач послався на безпідставність висновків відповідача про непідтвердженість реальності господарських операцій між позивачем та контрагентами ПП «Аквіт 7», ТОВ «Брокер класік», ТОВ «Валрус-ексім», ТОВ «Верес», ТОВ «Перша технологічна компанія - СТГ», ТОВ «Лінда Стар», ТОВ «Мостплюс», ТОВ «Промтехноопт», ТОВ «Промспецконсалтинг» позаяк за даними операціями позивачем був отриманий товар (послуги) у повному обсязі, оплату вартості товару (послуг) було здійснено позивачем, тобто господарські зобов'язання виконанні належним чином, реальність здійснення господарських операцій підтверджується належним чином оформленими первинними документами бухгалтерського та податкового обліку, фактом проведення розрахунків, фактом настання змін у складі та структурі активів учасників господарських операцій, даними бухгалтерського обліку. Крім цього, позивач зазначив, що має належним чином оформлені первинні документи бухгалтерського та податкового обліку, які підтверджують взаємовідносини з зазначеними вище контрагентами та надають право платнику податків відображати господарські операції у податковому обліку. Також позивач зазначив, що порушення контрагентами-постачальниками вимог чинного в Україні законодавства, зокрема, податкового, не може бути підставою для притягнення до відповідальності іншого платника податків - ТОВ «Європейський фонд розвитку».

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 22.03.2012 року було замінено відповідача в порядку правонаступництва з Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова на Державну податкову інспекцію у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби.

Відповідач, Державна податкова інспекція у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області ДПС в письмових запереченнях, наданих до суду, з заявленими позивачем позовними вимогами не погодився, та просив в їх задоволені відмовити у повному обсязі через безпідставність. В обґрунтування заперечень проти позову відповідач зазначив, що порушення, встановлені в ході перевірок позивача, зафіксовані належним чином в акті перевірки від 22.11.2011р. № 5532/2305/24271057 та в акті від 20.01.2012р. № 154/2305/24271057, а оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті на законних підставах та відповідають чинному законодавству.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала у повному обсязі та просила суд їх задовольнити, виходячи із доводів позовної заяви та заяви про зміну предмету позову.

Представник відповідача до судового засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином про, що в матеріалах справи наявна відповідна розписка. Відповідачем, через канцелярію суду було надано клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з неможливістю надання розрахунку штрафних санкцій. Доказів в обґрунтування наданого клопотання та поважності причин неявки до суду не надано.

Відповідно до ч. 4 ст. 128 КАС України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Суд зазначає, що доказів на підтвердження поважності причин неявки відповідача до суду не подано, відсутність зазначеної особи не перешкоджає розгляду справи, а отже слід розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

Вивчивши доводи позову та заперечень проти позову, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про те, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі з огляду на наступне.

Позивач, ТОВ «Європейський фонд розвитку» пройшов передбачену чинним законодавством процедуру державної реєстрації, набув правового статусу юридичної особи, включений до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців з ідентифікаційним кодом - 24271057, знаходиться на обліку як платник податків, зборів (обов'язкових платежів) в ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова.

З 30 травня 2008 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Європейський фонд розвитку» є платником податку на додану вартість на підставі Свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість № 100118818 від 30.05.2008р. Індивідуальний податковий номер ТОВ «Європейський фонд розвитку» - 242710520306.

В період з 24 жовтня 2011 року по 18 листопада 2011 року посадовими особами ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова згідно п. 77.1 ст. 77, п. 82.1 ст. 82 Податкового кодексу України та відповідно до плану-графіку проведення документальних планових виїзних перевірок суб'єктів господарювання, було проведено планову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Європейський фонд розвитку» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.10р. по 30.06.2011р., валютного та іншого законодавства за період з 01.07.10р. по 30.06.11р. За результатами зазначеної перевірки ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова було складено акт від 22.11.2011р. № 5532/2305/24271057, яким було встановлено порушення ТОВ «Європейський фонд розвитку:

- вимог п. 5.1 ст. 5, п.п. 5.5.1 п. 5.5 ст. 5, п. 6.1 ст. 6 ЗУ «Про оподаткування прибутку підприємств», внаслідок чого підприємством було завищено розмір від'ємного значення об'єкту оподаткування податком на прибуток в сумі 1 320 568,00 грн., в т.ч. у 3 кварталі 2010 року на 7474,00 грн., у 4 кв. 2010р. на 722750,00 грн. та у 1 кв. 2011р. на 590344,00 грн.; вимог п. 138.3 ст. 138, п. 141.1 ст. 141, ХХ підрозділу 4 Податкового кодексу України, внаслідок чого було завищено від'ємне значення об'єкту оподаткування податком на прибуток в розмірі 227877,00 грн.,

- вимог п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 ЗУ «Про податок на додану вартість», ст. 198 Податкового кодексу України, ТОВ «Європейський фонд розвитку» було безпідставно занижено суму податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет в розмірі 559861,00 грн., у т.ч. за жовтень 2010р. на суму ПДВ 153969,00 грн., за листопад 2010р. на суму 8808,00 грн., за грудень 2010р. на суму 180277,00 грн., за січень 2011р. на суму 78379,00 грн., за лютий 2011р. на суму 4628,00 грн., та за травень 2011 року на суму 133800,00 грн., а також зменшено рядок 20.2 Декларації за червень 2011 року в розмірі 9299,00 грн.,

- вимог п.п. 242.1.4 п. 242.1 ст. 242, п. 249.1 ст. 249 Податкового кодексу України, встановлено заниження екологічного податку в розмірі 7135,24 грн., в т.ч. у 1 кв. 2011р. в розмірі 1380,77 грн. та у 2 кв. 2011р. в розмірі 5754,97 грн.,

- вимог п. 250.1 і п. 250.2 ст. 250 Податкового кодексу України в частині ненадання декларацій з екологічного податку за 1 кв. 2011р.

На підставі зазначених вище висновків акта перевірки Державною податковою інспекцією у Дзержинському районі м. Харкова були складені та вручені позивачу наступні податкові повідомлення рішення: № 0006032305 від 06 грудня 2011р., яким ТОВ «Європейський фонд розвитку» було зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 1 548 445,00 грн., в т.ч. за 3 кв. 2010р. у розмірі 7474,00 грн., за 4 кв. 2010р. у розмірі 722750,00 грн., за 1 кв. 2011р. у розмірі 590344,00 грн., за 2 кв. 2011р. у розмірі 227877,00 грн. та № 0006042305 від 06 грудня 2011р., яким ТОВ «Європейський фонд розвитку» було збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 731389,00 грн., з яких за основним платежем 559861,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 171528,00 грн.

Не погодившись з зазначеними вище податковими повідомленнями-рішеннями позивач, ТОВ «Європейський фонд розвитку» оскаржив їх в адміністративному порядку до ДПА у Харківській області.

Судом встановлено, що ДПА у Харківській області за результатами розгляду первинної скарги було винесено рішення від 07.02.2012р. вих. № 591/10/25-103 про результати розгляду скарги, згідно якого ДПА у Харківській області скасувала податкове повідомлення-рішення ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова від 06.12.11р. № 0006042305 в частині застосованої штрафної санкції у розмірі 85763,50 грн., в іншій частині вказане рішення та податкове повідомлення-рішення № 0006032305 від 06.12.11р. залишила без змін, а скаргу директора ТОВ «Європейський фонд розвитку» Филимонова О.В. від 15.12.11р. - без задоволення.

Суд зазначає, що відповідно до п.п. 60.1.3 п. 60.1 ст. 60 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення вважається відкликаним, якщо контролюючий орган зменшує нараховану суму грошового зобов'язання раніше прийнятого податкового повідомлення-рішення. При цьому, згідно п. 60.4 ст. 60 Податкового кодексу України, у випадку зменшення контролюючим органом нарахованої суми грошового зобов'язання, податкове повідомлення-рішення вважається відкликаним з дня надходження до платника податків податкового повідомлення-рішення, яке містить зменшену суму грошового зобов'язання.

Судом встановлено, що на виконання вимог ст. 60 Податкового кодексу України на підставі рішення ДПА у Харківській області від 07.02.2012р. № 591/10/25-103 відповідачем, ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова на зменшену суму грошового зобов'язання з ПДВ було винесено податкове повідомлення-рішення від 17.02.2012р. № 0001792305.

Податковим повідомленням-рішенням відповідача від 17.02.12р. № 0001792305 позивачу було збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 645625,50 грн., з яких за основним платежем 559861,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 85764,50 грн.

Внаслідок зазначеного суд вважає за необхідне відзначити, що на час розгляду справи чинними та обов'язковим для виконання, відповідно до положень ст. 60 Податкового кодексу України, є податкове повідомлення-рішення від 06.12.11р. № 0006032305 про зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток на суму 1548445,00 грн. та податкове повідомлення-рішення від 17.02.12р. № 0001792305 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 645625,50 грн. Податкове повідомлення-рішення від 06.12.11р. № 0006042305 вважається відкликаним.

Судом встановлено, що податкове повідомлення-рішення № 0006032305 від 06.12.2011р. було прийнято відповідачем згідно п.п. 54.3 ст. 54, п. 58.1 ст. 58, п. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України на підставі висновків акту перевірки від 22.11.11р. № 5532/2305/24271057 про порушення позивачем положень п. 5.1, п.п. 5.5.1 п. 5.5 ст. 5, п. 6.1 ст. 6 ЗУ «Про оподаткування прибутку підприємств», п.п. 138.1.1 п. 138.1, п. 138.4, п.п. 138.10 ст. 138, п. 141.1 ст. 141 розділу ХХ підрозділу 4 Податкового кодексу України .

Згідно акту перевірки від 22.11.11р. № 5532/2305/24271057 позивачем, ТОВ «Європейський фонд розвитку» було порушено зазначені вище положення ЗУ «Про оподаткування прибутку підприємств» та Податкового кодексу України, внаслідок відображення у податковому обліку з податку на прибуток, а саме у складі валових витрат (ряд. 04.1 Декларації), первинних документів, які були складені контрагентами-постачальниками: ПП «Аквіт 7» (7474,09 грн.), ТОВ «Брокер класік» (1014870,80 грн.), ТОВ «Валрус-Ексім» (952000,00 грн.), ТОВ «Верес» (366700,00 грн.), ТОВ «Перша технологічна компанія - СТГ» (1475715,00 грн.) за господарськими операції, котрі відбувались у межах нікчемних правочинів. На думку відповідача показники господарських операцій, що були проведені в межах нікчемних правочинів, не можуть бути відображені в податковому обліку з податку на прибуток, так як нікчемний правочин в силу ст. 216 ЦК України не створює жодних юридичних наслідків.

Судом встановлено, що податкове повідомлення-рішення від 17.02.12р. № 0001792305 було прийнято ДПІ на підставі висновків акту перевірки від 22.11.11р. № 5532/2305/24271057 про порушення позивачем п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 ЗУ «Про податок на додану вартість» та ст. 198 Податкового кодексу України.

Згідно акта перевірки від 22.11.11р. № 5532/2305/24271057 позивачем було порушено положення п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 ЗУ «Про податок на додану вартість» та ст. 198 Податкового кодексу України, внаслідок відображення у податковому обліку, а саме у складі податкового кредиту, господарських операцій з контрагентами-постачальниками: ПП «Аквіт 7» (сума ПДВ 1494,82 грн.), ТОВ «Брокер Класік» (сума ПДВ 16145,13 грн.), ТОВ «Валрус Ексім» (сума ПДВ 190400,00 грн.), ТОВ «Верес (сума ПДВ 73340,00 грн.), ТОВ «Лінда Стар» (сума ПДВ 99726,56 грн.), ТОВ «Мостплюс» (сума ПДВ 35244,86 грн.), ТОВ «Промтехноопт» (сума ПДВ 7642,01 грн.), які відбулися у межах нікчемних правочинів, а саме правочинів які не спрямовані на реальне настання правових наслідків.

Судом встановлено, що висновки щодо нікчемності правочинів укладених між позивачем та ПП «Аквіт 7», ТОВ «Брокер Класік», ТОВ «Валрус Ексім», ТОВ «Верес, ТОВ «Перша технологічна компанія - СТГ», ТОВ «Лінда Стар», ТОВ «Мостплюс», ТОВ «Промтехноопт» були зроблені посадовими особами ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова на підставі висновків податкових інспекцій, на обліку в яких знаходяться зазначені вище контрагенти, та які відображені в актах перевірок контрагентів-постачальників: ПП «Аквіт 7» - акт від 21.03.11р. № 377/23-304/33816787, ТОВ «Брокер-класік» - акт від 06.04.11р. № 663/234/35971265, ТОВ «Валрус-Ексім» - акт від 08.04.11р. № 1328/18-010/37189924, ТОВ «Верес» - акт від 03.06.11р. № 2230/2305/32951749, ТОВ «Перша технологічна компанія - СТГ» - акт від 28.03.11р. № 440/23-304/37190531, ТОВ «Лінда Стар» - акт від 15.09.2011р. № 3903/182/37363810, ТОВ «Мостплюс» - акт від 23.06.11р. № 2138/23-307/37213506, ТОВ «Промтехноопт» - акт від 13.09.11р. № 9/23-02-05/37092055.

При цьому, посадові особи податкової інспекції вважають, що висновків податкових інспекцій, в яких на обліку знаходяться контрагенти-постачальники, достатньо для твердження про порушення ТОВ «Європейський фонд розвитку» положень ЗУ «Про ПДВ» та Податкового кодексу України, та не має необхідності досліджувати первинні документи, які наявні у товариства та підтверджують взаємовідносини з контрагентами-постачальниками: ПП «Аквіт 7», ТОВ «Брокер класік», ТОВ «Валрус Ексім», ТОВ «Верес», ТОВ «Перша технологічна компанія - СТГ», ТОВ «Лінда Стар», ТОВ «Мостплюс», ТОВ «Промтехноопт».

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість мотивів, покладених суб'єктом владних повноважень в основу зазначених вище податкових повідомлень-рішень і відображених в акті від 22.11.2011р. № 5532/2305/24271057 на відповідність вимогам ч. 3 ст. 2 КАС України, судом було встановлено наступне.

У період вересень-жовтень 2010 року на підставі рахунків-фактур № 280909 від 27.09.10р., № 111003 від 11.10.10р., накладних № 280909 від 28.09.10р., № 111003 від 11.10.10р., податкових накладних № 280909 від 28.09.10р., № 111003 від 11.10.10р. ТОВ «Брокер-Класік» поставило (передало у власність) позивачу товар (сходи Fakro, оклад Fakro, вікна ПВХ, вікна Fakro, болти, цвяхи, арматура, дошка, проволока, цегла, сталь листова, бетон, сітка, швелер, труба стальна, бетон, щіти опалубки, електроди) на загальну суму 1014870,78 грн., в т.ч. ПДВ 169145,13 грн.

Судом встановлено, що зазначені вище податкові накладні були оформлені ТОВ «Брокер-Класік» з додержанням вимог ст. 7 ЗУ «Про податок на додану вартість» та були відображені позивачем у реєстрі отриманих податкових накладних за вересень та жовтень 2010 року.

Розрахунки між сторонами були здійснені у безготівковій формі - шляхом перерахування позивачем на поточний рахунок ТОВ «Брокер-Класік» грошових коштів у розмірі 1014870,78 грн., про що свідчать долучені до матеріалів справи виписки із банківського рахунку та оборотно-сальдова відомість по рах. 63.1. Крім цього зазначені обставини не заперечуються відповідачем.

У податковому обліку господарські операції з ТОВ «Брокер-Класік» були відображені позивачем наступним чином: вартість товару була віднесена на бухгалтерський рахунок 15 «Капітальні інвестиції», а суми ПДВ з вартості товару у розмірі 169145,13 грн. були включені до складу податкового кредиту, зокрема у вересні 2010р. у розмірі 60107,00 грн. та у жовтні 2010р. у розмірі 109038,00 грн.

Судом встановлено, що необхідність придбання будівельних матеріалів у ТОВ «Брокер-Класік» була обумовлена здійсненням позивачем ремонтних робіт у орендованих приміщеннях, розташованих за адресою: м. Харків, вул. Сумська,49, 5-тий поверх.

На підтвердження факту отримання в оренду (користування) певної частини житлових приміщень, сходів та ліфту, що розташовані за адресою: м. Харків, вул. Сумська, буд. 49, нежитлових приміщень 5-го поверху № ХХ, ХХІ, 9-1-:9-9, 10.1-:-10-16, мансарда № 21 позивач надав належним чином завірену копію договір оренди № 03/06 від 03.06.10р., укладеним між позивачем та ТОВ «ТЕХНО АЙРОН» та акт прийому-передачі приміщення від 04.06.10р.

На підставі листа ТОВ «Європейський фонд розвитку» від 01.07.10р. вих. № 45 та листа ТОВ «ТЕХНО-АЙРОН» судом встановлено, що позивач відповідно до умов договору оренди № 03/06 від 03.06.10р. отримав згоду від Орендодавця - ТОВ «ТЕХНО-АЙРОН» на здійснення капітального ремонту приміщень, розташовані за адресою: м. Харків, вул. Сумська, 49, 5-тий поверх.

Факт здійснення ремонтних робіт у приміщеннях розташованих за адресою: м. Харків, вул. Сумська, буд. 49, 5-тий поверх підтверджується долученими до матеріалів справи доказами: договором будівельно-ремонтного підряду, укладеним між позивачем та ЗАТ «Концерн «Агрохолдинг-Україна» № 58/07 від 12.07.10р., № 64/07 від 22.07.10р., договірними цінами, відомостями ресурсів, довідками про вартість виконаних будівельних робіт, актами приймання будівельних робіт до зазначених договорів; договорами будівельно-ремонтного підряду, укладеними між позивачем та ТОВ «Абріс-Дизайн» № 8/08 від 06.08.10р., № б/н від 10.09.10р., № 91 від 11.10.10р., № 96 від 04.11.10р., № 108 від 07.12.10р., договірними цінами, відомостями ресурсами, локальними кошторисами та актами приймання виконаними будівельних робіт до зазначених договорів; договором будівельно-ремонтного підряду № 84 від 06.10.10р. укладеного між позивачем та ТОВ «Компанія Бриз Україна», договірною ціною, відомістю ресурсів та актом приймання будівельних робіт до зазначеного договору.

З метою приведення приміщень 5-того поверху по вул. Сумській, 49 в м. Харкові, після здійснення в них ремонтних робіт, у придатний для використання стан (прибирання сміття), а також прибирання прилеглої території позивачем, ТОВ «Європейський фонд розвитку» було укладеного з ТОВ «Перша технологічна компанія - СТГ» договір № 050111 від 05.01.11р. про надання клінінгових послуг. За умовами зазначеного договору ТОВ «Перша технологічна компанія - СТГ» зобов'язалося надати позивачу послуги по прибиранню приміщень ТОВ «Європейський фонд розвитку» після проведення будівельних робіт та прибиранню будівельного сміття з прилеглої території, а також здійснити вивезення будівельного сміття за адресою: м. Харків, вул. Сумська, 49.

Виконання ТОВ «Перша технологічна компанія - СТГ» умов зазначеного договору підтверджується актом здачі-приймання робіт (надання послуг) № 310111 на суму 624258,00 грн., у т.ч. ПДВ - 104043,00 грн., податковою накладною № 116 від 31.01.2011р. на суму 624258,00 грн., яка була відображена позивачем у реєстрі отриманих податкових накладних.

На підставі виписок із банківського рахунку та оборотно-сальдової відомості по рах. 631 судом встановлено, що позивач розрахувався з ТОВ «Перша технологічна компанія - СТГ» за надані послуги у безготівковій формі у розмірі 624258,00 грн.

На підставі договору суборенди № 1-0104/11 від 01.04.11р., укладеного між позивачем та СТОВ «Лан»; № 1201 від 12.01.11р., укладеного між позивачем та ТОВ Агрофірма «Подолівська»; № А-01/03-5 від 01.04.11р., укладеного між позивачем та СТОВ Агрофірма «Україна Нова»; № А-01/03-4 від 01.04.11р., укладеного між позивачем та ПП «Маркас»; № А-01/03-3 від 01.04.11р., укладеного між позивачем та ТОВ «Преображенське»; № А-01/03-2 від 01.04.11р., укладеного між позивачем та СТОВ «Дружба»; № А-01/03-1 від 01.04.11р. укладеного між позивачем та ТОВ «АПК «Україна Нова»; № А-01/3 від 01.03.11р., укладеного між позивачем та ТОВ «Компанія Фармко»; № 01-04 від 01.04.11р., укладеного між позивачем та ТОВ Агрофірма «Подолівська» судом встановлено, що приміщення 5-того поверху по вул. Сумській, 49 в м. Харкові здаються позивачем в суборенду.

Також суд відзначає, що дійсність договору № 050111 від 05.11.11р., укладеного між позивачем та ТОВ «Перша технологічна компанія - СТГ», його реальність та пов'язаність послуг наданих зазначених суб'єктом господарювання з господарською діяльністю позивача була встановлена постановою Харківського окружного адміністративного суду від 10.08.11р. по справі № 2а-4850/11/2070 за позовом ТОВ «Європейський фонд розвитку» до ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова про скасування рішення, яка була залишена без змін ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 29.11.11р.

На підставі Довідки АА № 113534 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, виданої Головним управління статистики у Харківській області судом встановлено, що видами діяльності ТОВ «Європейський фонд розвитку» за КВЕД є: роздрібна торгівля поза магазинами, не віднесена до інших групувань (52.63.0), мисливство (01.50.0), рибництво, надання послуг у рибництві (05.02.0), інші види рекреаційної діяльності (92.72.0), вирощування зернових та технічних культур (01.11.0), неспеціалізована оптова торгівля харчовими продуктами, напоями та тютюновими виробами (51.39.0).

Одним з видів статутної діяльності ТОВ «Європейський фонд розвитку», зокрема, є створення мисливських та рибальських угідь, проведення мисливських та рибальських заходів, здійснення заходів по розведенню та відтворенню диких та домашніх тварин, тощо. Відповідач також не заперечує, що позивач у спірний період здійснював такі види діяльності як: оптова торгівля кондитерськими виробами, вирощування фазанів, диких вуток, надання послуг з мисливства, оптова торгівля паливно-мастильними матеріалами, вирощування риби та розведення малька (арк. 5 акту від 22.11.11р. № 5532/2305/24271057, арк. 4 акту від 20.01.12р. № 154/2305/24271057).

Судом встановлено, що 01 листопада 2011 року між ТОВ «Європейський фонд розвитку» та ТОВ «Перша технологічна компанія - СТГ» було укладено договір № 011110 про надання послуг по дератизації, дезінсекції та дезінфекції, згідно умов, якого ТОВ «Перша технологічна компанія - СТГ» зобов'язалося провести профілактичні і протиепідемічні заходи щодо запобігання інфекційним вогнищам і поліпшення санітарно-гігієнічної обстановки на об'єктах ТОВ «Європейський фонд розвитку» своїми силами та своїми засобами в об'ємі дератизація - 3183,889 кв.м., дезінсекція - 3183,889 кв.м., дезінфекція - 3183,889 кв.м. по епід. показникам.

Факт виконання ТОВ «Перша технологічна компанія - СТГ» взятих на себе за договором обов'язків по здійсненню профілактичних і протиепідемічних заходів щодо запобігання інфекційним вогнищам і поліпшення санітарно-гігієнічної обстановки на об'єктах ТОВ «Європейський фонд розвитку» (дератизація - 3183,889 кв.м., дезінсекція - 3183,889 кв.м., дезінфекція - 3183,889 кв.м. по епід. показникам) підтверджується технічним завданням, рахунком-фактурою № 310111 від 31.01.11р., актом здачі-приймання послуг від 31.01.11р. на суму 1146600,00 грн. (у т.ч. ПДВ 20%), податковою накладною № 115 від 31.01.11р. Податкова накладна № 115 від 31.01.2011р. була відображена позивачем у реєстрі отриманих податкових накладних звітного періоду.

Позивач, ТОВ «Європейський фонд розвитку» повністю розрахувався з ТОВ «Перша технологічна компанія» за надані послуги в безготівковій формі, що підтверджується випискою із банківського рахунку.

На підтвердження реальності здійснення господарських операцій за договором № 011110 від 01.11.10р., наявності ділової мети при вчинені дій з отримання послуг по проведенню профілактичних і протиепідемічних заходів щодо запобігання інфекційним вогнищам і поліпшення санітарно-гігієнічної обстановки на об'єктах ТОВ «Європейський фонд розвитку», позитивного впливу таких послуг на результати господарської діяльності ТОВ «Європейський фонд розвитку» позивач надав до суду копії правовстановлюючих документів, які підтверджують право власності на об'єкти птахівництва будинок, виробничий фазанарій на земельній ділянці сільської ради, що розташований в Харківській області, Нововодолазький район, с. Бахметівка, вул.. Леніна, буд. 115; нежитлова будівля, вольєр для фазанів на земельній ділянці сільської ради, що розташований в Харківській області, Нововодолазький район, с. Бахметівка, вул.. Леніна, буд. 115, «В»; нежитлова будівля, вольєр для качок на земельній ділянці сільської ради, що розташований в Харківській області, Нововодолазький район, с. Бахметівка, вул.. Леніна, буд. 115, «Г»; нежитлова будівля, інкубаторію на земельній ділянці сільської ради, що розташований в Харківській області, Нововодолазький район, с. Бахметівка, вул.. Леніна, буд. 115, «е»; нежитлове приміщення (качатник) на земельній ділянці сільської ради, що розташований в Харківській області, Нововодолазький район, с. Бахметівка, вул.. Леніна, буд. 113), а також звіти про продаж товарів, які підтверджують реалізацію у спірний період фазанів (у живому вигляді та приготовленому).

Крім цього, суд вважає за необхідне зазначити, що постановою Харківського окружного адміністративного суду від 10.08.11р. по справі № 2а-4850/11/2070 за позовом ТОВ «Європейський фонд розвитку» до ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова про скасування рішення, яка була залишена без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 29.11.11р. було встановлено, що договір № 011110 від 01.11.10р. про надання послуг по дератизації, дезінсекції та дезінфекції укладений між позивачем та ТОВ «Перша технологічна компанія - СТГ» є дійсним та був повністю виконаний сторонами. Господарські операції між позивачем та ТОВ «Перша технологічна компанія - СТГ» мали реальний характер та були повністю виконанні сторонами. Послуги надані ТОВ «Перша технологічна компанія - СТГ» мають позитивний вплив на результати господарської діяльності позивача.

Судом встановлено, що 05 травня 2011 року між ТОВ «Європейський фонд розвитку» як «Замовником» та ТОВ «Промтехноопт» як «Виконавцем» було укладено договір № 5/05-ЕФР на проведення маркетингових досліджень. За умовами зазначеного договору «Виконавець» (ТОВ «Промтехноопт») зобов'язався надати «Замовнику» - ТОВ «Європейський фонд розвитку» інформацію, отриману в результаті проведеного маркетингового дослідження за питанням: «Продаж охолодженої дичини (фазан, дика вутка), і ринок постачальників корму для розведення риб та підкормки диких звірів». Маркетингове дослідження повинно включати у себе детальне розкриття наступних запитань: історична довідка розведення фазанів, види фазанів, перспективи ринку продажу охолодженої птиці (фазанів, дикої вутки), економічний аналіз ринку реалізації охолодженої птиці, порівняльний опис діяльності по розведенню риби, вибір та аналіз марки корма для риб, який на думку Виконавця найбільш привабливий для Замовника, детальний опис питання підкормки диких тварин та мисливських угіддях.

Факт виконання ТОВ «Промтехноопт» взятих на себе за договором обов'язків щодо здійснення маркетингового дослідження з питань: «Продаж охолодженої дичини» (фазан, дика вутка)», «Ринок постачальників корму для розведення риб», Підкормка диких звірів» підтверджується приєднаними до матеріалів справи та вивченими судом: актом приймання-передачі виконаних робіт (проведеного маркетингового дослідження) від 30.06.11р. на суму 46032,04 грн. (у т.ч. ПДВ 7627,01 грн.), звітом до акту приймання-передачі виконаних робіт «Продаж охолодженої дичини (фазан, дика вутка) і ринок постачальників корму для розведення риби та підкормки диких тварин», податковою накладною № 868 від 30.06.11р.

Судом встановлено, що податкова накладна № 868 від 30.06.11р. оформлена ТОВ «Промтехноопт» з додержанням вимог ст. 201 Податкового кодексу України та була відображена позивачем у реєстрі отриманих податкових накладних за червень 2011 року. Сума ПДВ у розмірі 7672,01 грн. за зазначеною вище податковою накладною була включена позивачем до складу податкового кредиту за червень 2011 року.

На підставі виписки із банківського рахунку та оборотно-сальдової відомості по рах. 631 суд встановив, що розрахунки між позивач та ТОВ «Промтехноопт» були здійсненні у безготівковій формі у розмірі 46032,04 грн.

Судом встановлено, що 01 жовтня 2010 року між ТОВ «Європейський фонд розвитку» як «Замовником» та ТОВ «Валрус Ексім» як «Виконавцем» було укладено договір № 1-10/304 про надання послуг по проведенню біотехнічних заходів. За умовами договору ТОВ «Валрус Ексім» як «Виконавець» зобов'язався надати «Замовнику» послуги по проведенню біотехнічних заходів щодо влаштування нових та підтриманню в робочому стані існуючих штучних солонців для потреб копитних тварин, кормушок для оленів та косуль, наглядово-мисливських веж та площ, площ підкормки кабанів. В Технічному завданні, який є додатком № 1 до договору, сторонами було визначено місце виконання послуг, їх об'єм та інші вихідні дані. За умовами договору строк виконання зазначених вище послуг - 25 грудня 2010р. включно. Ціна договору - 1142400,00 грн., в т.ч. ПДВ 190400,00 грн. Форма розрахунків - безготівкова та повинна бути здійснена протягом 30 днів з моменту підписання акту здачі-приймання послуг.

Судом встановлено, що на виконання умов договору № 1-10/304 від 01.10.10р. ТОВ «Валрус Ексім» здійснив біотехнічні заходи по влаштуванню нових та підтриманню в робочому стані існуючих штучних солонців для потреб копитних тварин, кормушок для оленів та косуль, наглядово-мисливських веж та площ, площ підкормки кабанів в районах лісництва «Рокитне», «Валківське», «Ново-Водолазьке» (влаштовано 30 нових та відновлено 50 існуючих солонців, влаштовано 5 нових та відновлено 8 кормушок для оленів та косуль, влаштовано 5 нових та відновлено 3 наглядово-мисливських веж, влаштовано 3 нові та відновлено 4 площі, влаштовано 6 нових та відновлено 10 площ підкормки кабанів.).

Факт виконання ТОВ «Валрус Ексім» обов'язків за договором № 1-10/304 від 01.10.10р. підтверджується підписаним сторонами актом здачі-приймання робіт (надання послуг) № 2512 від 25.12.10р. на суму 1142400,00 грн., в т.ч. ПДВ 190400,00 грн., рахунком-фактурою № 2515 від 25.12.10р., податковою накладною № 2512304 від 25.12.10р., яка була відображена позивачем у реєстрі отриманих накладних за грудень 2010 року.

На підставі виписок із банківського рахунку та оборотно-сальдової відомості по рах. 631 суд встановив, що позивач, ТОВ «Європейський фонд розвитку» розрахувався з ТОВ «Валрус Ексім» у безготівковій формі розмірі 1142400,00 грн. на поточний рахунок ТОВ «Валрус Ексім».

Господарська операція з ТОВ «Валрус Ексім» була відображена позивачем у податкову обліку з податку на прибуток та з податку на додану вартість, зокрема, вартість послуг у розмірі 952000,00 грн. була включена до складу валових витрат товариства (4 кв. 2010р.), а сума ПДВ з вартості послуг у розмірі 190400,00 грн. - до складу податкового кредиту за грудень 2010 року.

Судом встановлено, що 01 листопада 2010 року між ТОВ «Європейський фонд розвитку» як «Замовником» та ТОВ «Верес» як «Виконавцем» було укладено договір № 3-10/11 про надання послуг по проведенню біотехнічних заходів, предметом якого є надання послуг по проведенню біотехічних заходів щодо облаштування нових та реконструкції існуючих штучних помешкань та сховищ для потреб крупних копитних тварин. Відповідно до умов договору місто надання послуг, їх об'єм та інші вихідні дані були визначені сторонами у Технічному завданні, яке є Додатком № 1 до Договору. Згідно ст. 2 та ст. 3 Договору ціна договору становить 440040,00 грн., в т.ч. ПДВ 73340,00 грн. Оплата по договору здійснюється у безготівковій формі та повинна бути здійснена протягом 30 днів з моменту підписання Акту здачі-приймання послуг, за формою згідно додатку № 2 до договору.

Факт виконання ТОВ «Верес» взятих на себе за договором обов'язків, а саме надання позивачу послуг по проведенню біотехічних заходів по облаштуванню нових та реконструкції існуючих штучних помешкань та сховищ для потреб крупних копитних тварин підтверджується актом здачі-приймання робіт (надання послуг) № 310111 від 31.01.11р. на суму 440040,00 грн., в т.ч. ПДВ 73340,00 грн., рахунком-фактурою та податковою накладною № 47 від 31.01.11р. на суму 440040,00 грн. (у т.ч. ПДВ 73340,00 грн.), яка була відображена позивачем у реєстрі отриманих податкових накладних за січень 2011 року.

Розрахунки між сторонами були здійснені у повному обсязі у безготівковій формі, про що свідчать долучені до матеріалів справи виписки із банківського рахунку та оборотно-сальдова відомість по рах. 631.

Господарська операція з ТОВ «Верес» була відображена позивачем у податковому обліку шляхом включення вартості послуг у розмірі 366700,00 грн. до складу валових витрат за 1 кв. 2011р., а суми ПДВ з вартості послуг у розмірі 73340,00 грн. - до складу податкового кредиту за січень 2011 року.

Крім цього, позивач надав до матеріалів справи належним чином завірені копії документів, які підтверджують наявність в користуванні мисливських угідь, прудів, нежитлових приміщень, а також документи, які підтверджують факт здійснення такого виду діяльності як мисливство та рибництво: договір купівлі-продажу від 28.09.2010р. укладений між позивачем та ОСОБА_4, акт № ВЭ-0000033 введення в експлуатацію основних засобів від 01.09.10р. (інкубатор рибний), проект ліміту використання диких парнокопитних тварин в мисливському сезоні на території мисливських угідь ТОВ «Європейський фонд розвитку», накладна № 15 від 20.10.11р, видана Харківським обласним управлінням лісового та мисливського господарства (ліцензії на добування кабана, козулі, оленя), договір оренди землі № 31-А від 02.03.05р. укладений між позивачем та Валківською районною державною адміністрацією та акт прийому-передачі земельної ділянки до цього договору, договір оренди землі № 29 від 30.11.04р. укладений між позивачем та Нововодолазькою районною державною адміністрацією, акт прийому-передачі земельної ділянки до цього договору, договір оренди землі № 31 від 30.11.04р. укладений між позивачем та Нововодолазькою районною державною адміністрацією та акт прийому-передачі земельної ділянки до цього договору, договір оренди землі № 30 від 30.11.04р. укладений між позивачем та Нововодолазькою районною державною адміністрацією, договір оренди землі від 27.05.08р. укладений між позивачем та Нововодолазькою районною державною адміністрацією, кадастрові плани земельних ділянок, рішення Харківської обласної ради XVIII сесії XXIII скликання від 25.09.2001р. «Про надання в користування мисливських угідь», яким позивачу надано в користування мисливські угіддя на 15 років для ведення мисливського господарства загальною площею 11423 га, з яких в межах Валківському районі 2562 га та в межах Нововодолазького району - 8861 га, наукове обґрунтування доцільності розселення плямистого оленя та лані в угіддях мисливського господарства «Рокитне», наукове обґрунтування на утримання в напіввільному стані в мисливському господарстві «Рокитне» зубра, муфлона та благородного оленя, розроблені Українським науково-дослідним інститутом екологічних проблем, проект дічеферми по розведенню фазанів, проект організації і розвитку мисливського господарства «Рокитне» ТОВ «Європейський фонд розвитку» Харківської області, розроблене Харківським державним проектно-вишукувальним інститутом агромеліорації і лісового господарства «Харківдіпроагроліс», які в свою чергу підтверджують наявність ділової мети при укладені правочинів з контрагентами: ТОВ «Промтехноопт», ТОВ «Валрус Ексім», ТОВ «Верес», та підтверджують пов'язаність послуг наданих зазначеними суб'єктами господарювання з господарською діяльністю позивача та позитивний вплив таких послуг на результати діяльності ТОВ «Європейський фонд розвитку».

Суд відзначає, що відповідно до положень Господарського кодексу України суб'єкти господарювання (підприємці) мають право без обмежень самостійно здійснювати будь-яку підприємницьку діяльність, яку не заборонено законом. Підприємництво здійснюється на основі вільного вибору підприємцем видів підприємницької діяльності; самостійного формування підприємцем програми діяльності, вибору постачальників і споживачів продукції, що виробляється, залучення матеріально-технічних, фінансових та інших видів ресурсів, використання яких не обмежно законом, встановлення цін на продукцію та послуги відповідно закону; вільного найму підприємцем працівників; комерційного розрахунку та власного комерційного ризику; вільного розпорядження прибутком, що залишається у підприємця після сплати податків, зборів та інших платежів, передбачених законом; самостійного здійснення підприємцем зовнішньоекономічної діяльності, використання підприємцем належної йому частки валютної виручки на свій розсуд.

Судом встановлено, що позивач, ТОВ «Європейський фонд розвитку» у спірний період здійснював такий вид діяльності як оптова торгівля продовольчими товарами (кондитерськими виробами) та паливно-мастильними матеріалами. Зазначені обставини не заперечуються відповідачем та знайшли своє відображення на 5 аркуші акту від 22.11.11р. № 5532/2305/24271057 та на 4 аркуші акту від 20.01.12р. № 154/2305/24271057.

На підтвердження зазначених обставин позивач надав біржовий договір № 77232 від 25.07.08р. та № 77481 від 05.09.08р., технічні паспорти на транспортні засоби, договір № 2/С від 30.11.2009р., укладений між позивачем та ТОВ «НВФ «Нові технології для бізнесу» з додатками та актами приймання-передачі приміщень, звіти про переміщення товарів на складах.

На підставі наявних в матеріалах справи документах судом встановлено, що у спірний період, позивач придбавав товар (кондитерські вироби, пестициди, агрохімікати, тощо), який в подальшому реалізований іншим суб'єктам господарювання, зокрема у ПП «Аквіт 7», ТОВ «Лінда Стар», ТОВ «Мостплюс». При цьому, суд вважає за необхідне відзначити, що позивач має ліцензію серії АВ № 564007 на право здійснення оптової, роздрібної торгівлі пестицидами та агрохімікатами (тільки регуляторного росту), видану Міністерством аграрної політики. Зазначені обставини не заперечуються відповідачем та знайшли відображення на 4 аркуші акту перевірки від 20.01.12р. № 154/2305/24271057.

Судом встановлено, що у серпні 2010 року ПП «Аквіт 7» поставило (передало у власність) позивачу, ТОВ «Європейський фонд розвитку» на підставі видаткових накладних № 08/08-101 від 08.08.10р., № 1708101 від 17.08.10р., № 3008102 від 30.08.10р., та податкових накладних № 0808101 від 08.08.10р., № 1708101 від 17.08.10р., № 3008102 від 30.08.10р., товар (печиво, цукерки в асортименті) на загальну суму 8968,91 грн., в т.ч. ПДВ 1494,82 грн.

Податкові накладні оформлені ПП «Аквіт 7» з додержанням вимог ст. 7 ЗУ «Про податок на додану вартість» та були відображені позивачем у реєстрі отриманих податкових накладних за серпень 2010р.

На підставі виписки із банківського рахунку судом встановлено, що ТОВ «Європейський фонд розвитку» повністю розрахувався з ПП «Аквіт 7» за поставлений товар у безготівковій формі.

Товар придбаний у ПП «Аквіт 7» в подальшому був реалізований іншим суб'єктам господарювання, про що свідчать приєднана до матеріалів справи карточка рахунку 63.1 за період з 01.07.2010р. по 30.06.2011р., звіти про переміщення товарів на складах. Також суд вважає за необхідне зазначити, що відповідач не заперечує, що у спірний період позивач здійснював оптову торгівлю кондитерськими виробами.

Господарські операції з ПП «Аквіт 7» були відображені позивачем у податковому обліку з податку на прибуток (вартість товару була включена до складу валових витрат товариства (3 кв. 2010р.), та у податковому обліку з податку на додану вартість (сума ПДВ сплачена в ціні товару була включена до складу податкового кредиту серпня 2010р.).

Судом встановлено, що у період березень-травень 2011 року позивач, ТОВ «Європейський фонд розвитку» мав господарські взаємовідносини з ТОВ «Лінда Стар» на підставі договору поставки № 01/03-20 від 01.03.11р., договору поставки № 06/08-05 від 16.05.11р. та договору поставки № 06/01-04 від 01.04.11р.

01 березня 2011 року між ТОВ «Лінда Стар» як «Постачальником» та ТОВ «Європейський фонд розвитку» як «Покупцем» було укладено договір поставки № 01/03-20, згідно умов якого Постачальник зобов'язався в порядку та на умовах, визначених у цьому договорі, передати у власність Покупцеві товар, визначений у п. 1.2 даного договору, а Покупець зобов'язався в порядку та на умовах, визначених у цьому договорі, прийняти та оплатити визначений товар. За умовами договору найменування, одиниці виміру та загальна кількість товару, що підлягає поставці за цим договором, його часткове співвідношення, визначаються заявками, специфікаціями та/або рахунками-фактурами. Згідно умов договору поставка товару здійснюється за рахунок Постачальника. Форма розрахунків - безготівкова.

16 травня 2011 року між ТОВ «Європейський фонд розвитку» як «Покупцем» та ТОВ «Лінда Стар» як «Постачальником» було укладено договір поставки № 06/08-05, згідно умов якого, з урахування Специфікації № 1, Постачальник зобов'язався в порядку та на умовах, визначених у цьому договорі, передати у власність Покупцеві товар - кормову суміш для підкормки диких кабанів на загальну суму 588600,00 грн., в т.ч. ПДВ 98100,00 грн. За умовами договору поставка товару здійснюється Постачальником за адресою: Харківська обл., Нововодолазький р-н, с. Бахметівка, вул. Леніна, 115. Форма розрахунків за товар - безготівкова.

01 квітня 2011 року між ТОВ «Європейський фонд розвитку» (за договором - Покупець) та ТОВ «Лінда Стар» (за договором - Постачальник) було укладено договір поставки № 06/01-04, згідно умов якого Постачальник зобов'язався в порядку та на умовах, визначених у цьому договорі, передати у власність Покупцеві товар, визначений у п. 1.2 даного договору, а Покупець зобов'язався в порядку та на умовах, визначених у цьому договорі, прийняти та оплатити визначений товар. За умовами договору (ст. 2 Договору) поставка товару здійснюється Постачальником за адресою: Харківська обл., Нововодолазький р-н, с. Бахметівка, вул. Леніна, 115. Форма розрахунків за товар - безготівкова (ст. 4 Договору).

Судом встановлено, що на виконання умов договору поставки від 01.03.11р. № 01/03-20 ТОВ «Лінда Стар» поставило позивачу товар (цукерки, печиво в асортименті) на загальну суму 13860,39 грн., в т.ч. ПДВ 2310,06 грн., зокрема, у березні 2011р. на суму 4101,04 грн., в т.ч. ПДВ 683,51 грн. та у травні 2011 року на суму 9759,35 грн., в т.ч. ПДВ 1626,56 грн.

Факт поставки товару підтверджується видатковими накладними: № 011 від 01.03.11р., 051 від 21.03.11р., 136 від 15.05.11р., та податковими накладними: № 11 від 01.03.11р., 51 від 21.03.11р., 136 від 15.05.11р.

Судом встановлено, що на виконання умов договору поставки № 06/01-04 від 01.04.11р. ТОВ «Лінда Стар» поставило позивачу у квітні 2011 року товар (комбікорм гранульований (К 110-1 однорічні Карпові риби) на суму 471520,00 грн., в т.ч. ПДВ 78586,67 грн., що підтверджується видатковою накладною № 192 від 29.04.11р. та податковою накладною № 192 від 29.04.11р.

На виконання умов договору поставки № 06/08-05 від 16.05.11р. ТОВ «Лінда Стар» поставило позивачу товар (кормова суміш для підкормки диких кабанів) на суму 588600,00 грн., в т.ч. ПДВ 98100,00 грн., що підтверджується видатковою накладною № 262 від 31.05.11р. та податковою накладною № 262 від 31.05.11р.

На підставі виписок із банківського рахунку суд встановив, що позивач, ТОВ «Європейський фонд розвитку» повністю розрахувався з ТОВ «Лінда Стар» за поставлений товар у безготівковій формі.

Товар придбаний у ТОВ «Лінда Стар» в подальшому був реалізований іншим суб'єктам господарювання, про що свідчать долучені до матеріалів справи звіти про переміщення товарів на складах.

16 березня 2011 року між ТОВ «Мостплюсс» як «Постачальником» та ТОВ «Європейський фонд розвитку» як «Покупцем» було укладено договір поставки № 021603 від 16.03.11р., згідно умов якого «Постачальник» зобов'язався в порядку та на умовах, визначених даним договором, передавати у власність «Покупцю» товар, а «Покупець» зобов'язався прийняти товар та сплатити за нього кошти на умовах договору. За умовами договору товар поставляється «Покупцю» транспортом та за рахунок «Постачальника». Поставка товару здійснюється партіями на підставі специфікації.

Судом встановлено, що у березні 2011 року ТОВ «Мостплюсс» відповідно до специфікації № 1 від 16.03.11р. на підставі видаткової накладної № 542 від 13.04.11р., та податкової накладної № 0704004 від 07.04.11р. поставило позивачу товар (реаком-хелат цинку, реаком-хелат заліза) на загальну суму 211469,16 грн., в т.ч. ПДВ 35244,86 грн.

Розрахунки між сторонами було здійснено у безготівковій формі, що підтверджується банківською випискою.

Також судом встановлено, що податкова накладна № 542 від 13.04.11р. виписана ТОВ «Мостплюсс» була відображена позивачем у реєстрі отриманих податкових накладних за квітень 2011 року, а сума ПДВ за цією накладною була включена до складу податкового кредиту за квітень 2011 року.

Ттовар придбаний у ТОВ «Мостплюсс» був в подальшому реалізований ТОВ Агрофірма «Подолівська», що підтверджується видатковою накладною № Плевр-0129 від 13.04.2011р.

В ході розгляду справи з пояснень представника відповідача, котрі в цій частині повністю узгоджуються з матеріалами справи, судом встановлено, що жодних зауважень чи претензій до правоздатності і дієздатності юридичних осіб, які є сторонами спірних правочинів, до правового статусу сторін спірних правочинів як платників ПДВ, відповідності спірних правочинів вимогам закону, належності складання первинних документів за переліченими вище правочинами ДПІ ані при проведенні перевірки, ані в ході судового розгляду не має.

Оглянувши зміст перелічених правочинів, суд відзначає, що зміст прав та обов'язків сторін не суперечить закону, правочини за формою та змістом узгоджуються з вимогами закону.

Оцінивши наявні в справі докази, суд відмічає, що матеріалами справи підтверджено факт виконання позивачем та контрагентами позивача: ПП «Аквіт 7», ТОВ «Брокер класік», ТОВ «Валрус-ексім», ТОВ «Верес», ТОВ «Перша технологічна компанія - СТГ», ТОВ «Лінда Стар», ТОВ «Мостплюс», ТОВ «Промтехноопт» зобов'язань за спірними правочинами. Копії витребуваних судом і долучених до матеріалів справи первинних і розрахункових документів не мають дефектів форми, змісту або походження, котрі в силу ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п.п. 7.2.1 п.7.2, п.п.7.2.4 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», ст. 198 Податкового кодексу України, п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. № 88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за №168/704; далі за текстом - Положення № 88) спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості.

Приєднані до справи копії виписок з банку засвідчують факт виконання позивачем зобов'язань по оплаті вартості товарів (послуг) отриманих від ПП «Аквіт 7», ТОВ «Брокер класік», ТОВ «Валрус-ексім», ТОВ «Верес», ТОВ «Перша технологічна компанія - СТГ», ТОВ «Лінда Стар», ТОВ «Мостплюс», ТОВ «Промтехноопт» за переліченими вище правочинами шляхом перерахування безготівкових грошових коштів. З огляду на приписи Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» та Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом» суд робить висновок про те, що операції суб'єктів права з перерахування саме безготівкових грошових коштів є прозорими для контролю з боку Держави, так як здійснюються виключно у встановлений самою ж Державою спосіб - через банківські установи. Наявні у справі документи засвідчують, що безготівкові кошти були списані з рахунків позивача, тобто вибули з його власності. Доказів повернення цих коштів до позивача, наявності у позивача та контрагентів: ПП «Аквіт 7», ТОВ «Брокер класік», ТОВ «Валрус-ексім», ТОВ «Верес», ТОВ «Перша технологічна компанія - СТГ», ТОВ «Лінда Стар», ТОВ «Мостплюс», ТОВ «Промтехноопт» спільного інтересу щодо отримання ТОВ «Європейський фонд розвитку» податкової вигоди в матеріалах справи немає.

На підставі зазначених вище обставин суд доходить до висновку, що подані позивачем документи, підтверджують реальність господарських операцій у спірних правовідносинах, а понесення ТОВ «Європейський фонд розвитку» витрат у спірних правовідносинах шляхом вибуття безготівкових коштів з власності даного суб'єкта господарювання (в оплату придбаного товару) свідчить про відсутність наміру безпідставно отримати податкову вигоду.

Наявні в справі документи не містять жодних доказів наявності між позивачем та контрагентами позивача: ПП «Аквіт 7», ТОВ «Брокер класік», ТОВ «Валрус-ексім», ТОВ «Верес», ТОВ «Перша технологічна компанія - СТГ», ТОВ «Лінда Стар», ТОВ «Мостплюс», ТОВ «Промтехноопт» взаємоузгоджених спільних зловмисних дій, спрямованих на порушення існуючого в Державі суспільного ладу або моральних засад. Таких доказів суду відповідачем не надано, а судом при виконанні вимог ст. 11 КАС України не виявлено.

В ході розгляду справи відповідачем, ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області ДПС за правилами ч. 2 ст. 71 КАС України не спростовано достовірності відомостей перинних та розрахункових документів, поданих позивачем на підтвердження факту реальності здійснення господарських операцій за спірними правочинами, укладеними між позивачем та ПП «Аквіт 7», ТОВ «Брокер класік», ТОВ «Валрус-ексім», ТОВ «Верес», ТОВ «Перша технологічна компанія - СТГ», ТОВ «Лінда Стар», ТОВ «Мостплюс», ТОВ «Промтехноопт».

Відповідач не заперечував та не спростував той факт, що податкові накладні, виписані контрагентами позивача: ПП «Аквіт 7», ТОВ «Брокер класік», ТОВ «Валрус-ексім», ТОВ «Верес», ТОВ «Перша технологічна компанія - СТГ», ТОВ «Лінда Стар», ТОВ «Мостплюс», ТОВ «Промтехноопт», відповідають вимогам ст. 7 ЗУ «Про податок на додану вартість», ст. 198 Податкового кодексу України та Порядку заповнення податкової накладної, затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 30.05.97р. № 165 та від 01.11.2011р. № 1379.

З приводу викладеного в актах судження суб'єкта владних повноважень щодо нікчемності правочинів укладених між позивачем та контрагентами-постачальниками: ПП «Аквіт 7», ТОВ «Брокер класік», ТОВ «Валрус-ексім», ТОВ «Верес», ТОВ «Перша технологічна компанія - СТГ», ТОВ «Лінда Стар», ТОВ «Мостплюс», ТОВ «Промтехноопт» суд зауважує, що згідно з ч. 1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Вивчивши акт перевірки від 22.11.11р. № 5532/2305/24271057, суд дійшов висновку, що ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області ДПС не спростовано встановленої ст. 204 ЦК України презумпції правомірності вчинених позивачем правочинів та не доведено нереальності спірних господарських операцій, так як єдиним мотивом для судження відповідача про нікчемність спірних правочинів є висновки інших органів податкової служби, в яких на обліку знаходяться контрагенти позивача - ДПІ у Ленінському районі м. Харкова, Харківська ОДПІ, ДПІ у Київському районі м. Харкова, ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова, ДПІ у Червоно заводському районі м. Харкова, ДПІ у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська.

Однак, з положень статей 207 і 208 Господарського кодексу України, ч. 3 ст. 228 Цивільного кодексу України випливає, що одного лише висновку органу державної податкової служби про нікчемність вчиненого платником податків правочину або про нереальність здійсненої платником податків господарської операції є недостатньо для судження іншого податкового органу про вчинення контрагентом такого платника порушення закону, так як податкові органи не наділені законодавцем виключною прерогативою на визнання правочинів такими, що суперечать закону.

При цьому, суд зазначає, що належними та допустимими в розумінні ст. 124 Конституції України, ст. 70 КАС України доказами вчинення платником податків нікчемного правочину можуть бути або обвинувальний вирок суду по кримінальній справі (бо діяння платника податків по протиправному заволодінню майном іншої особи або ухиленню від сплати податків, тобто вчинення нікчемного правочину, є об'єктивною стороною злочинів, передбачених ст. 191 КК України та ст.212 КК України), або рішення суду у справі про стягнення одержаного за нікчемним правочином (бо наслідком вчинення платником податків нікчемного правочину відповідно до ст.ст. 207, 208, 250 КАС України є застосування конфіскаційного заходу у вигляді стягнення одержаного за нікчемним правочином), або рішення суду про визнання правочину недійсним (бо відповідно до ч. 3 ст. 228 Цивільного кодексу України вчинення платником податків правочину, котрий суперечить інтересам держави і суспільства, є підставою для звернення до суду з вимогою про визнання такого правочину недійсним).

Між тим, у ході розгляду справи відповідачем не подано до суду жодних доказів порушення кримінальної справи відносно посадових (службових) осіб платника податків або за викладеними в акті фактами діяльності платника податків, наявності обвинувального вироку суду, рішення суду про стягнення одержаного за нікчемним правочином, наявності рішення суду про визнання правочину недійсним.

Аналізуючи положення ст.ст. 54, 58, 76, 86 Податкового кодексу України, Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства (затверджено наказом ДПА України від 22.12.2010р. №984, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 12.01.2011р. за №34/18772; далі за текстом - Порядок № 984), Порядку направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень-рішень платникам податків (затверджено наказом Державної податкової адміністрації України 22.12.2010р. № 985, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 30.12.2010р. за №1440/18735; далі за текстом - Порядок № 985), суд доходить висновку, що специфіка правових актів індивідуальної дії, які ухвалюються органами податкової служби у формі податкових повідомлень - рішень з приводу самостійного визначення грошових зобов'язань платників податків, полягає у тому, що фактичні підстави для ухвалення цих актів містяться в документальних результатах контролю за діяльністю платника податків (матеріалах перевірки), а правові підстави та владні приписи - безпосередньо в самих податкових повідомленнях-рішеннях.

Проте, в акті перевірки від 22.11.11р. № 5532/2305/24271057 суб'єктом владних повноважень не викладено жодних належних та допустимих доводів про відсутність фактичного виконання позивачем господарських операцій за спірними правочинами, про відсутність витрат позивача у спірних правовідносинах, про наявність взаємопов'язаності позивача та контрагентів позивача, про несумісність предмету спірних правочинів з напрямом господарської діяльності позивача, що зумовлює необґрунтованість висновку суб'єкта владних повноважень про нікчемність правочинів або невідповідності закону вчинених за ними господарських операцій.

Судом також встановлено, що мотиви фізичної відсутності товару у спірних правовідносинах, невикористання товару (робіт, послуг) в господарській діяльності позивача, вартісних показників придбаного позивачем товару, способу, порядку та стану розрахунків не були покладені суб'єктом владних повноважень в основу спірних рішень.

Наявні у справі документи не містять жодних доказів наявності між позивачем та контрагентами позивача - ПП «Аквіт 7», ТОВ «Брокер класік», ТОВ «Валрус-ексім», ТОВ «Верес», ТОВ «Перша технологічна компанія - СТГ», ТОВ «Лінда Стар», ТОВ «Мостплюс», ТОВ «Промтехноопт», взаємоузгоджених спільних зловмисних дій, спрямованих на порушення існуючого в Державі суспільного ладу або моральних засад. Таких доказів суду відповідачем не надано, а судом при виконанні вимог ст. 11 КАС України не виявлено.

Перевіряючи обґрунтованість судження суб'єкта владних повноважень про нікчемність спірних правочинів, суд враховує правові позиції Верховного суду України, викладені у постанові Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009р. № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», та зазначає про відсутність в матеріалах справи даних, які б засвідчували наявність у платника податків наміру незаконно заволодіти майном Держави.

З приводу судження владних повноважень про нікчемність спірних правочинів суд також відмічає, що в силу положень Цивільного та Господарського кодексу України, ЗУ «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» позивач та його контрагенти є окремими суб'єктами права зі статусом юридичної особи, а відтак за змістом ЗУ «Про оподаткування прибутку підприємств», ЗУ «Про податок на додану вартість», Податкового кодексу України позивач та контрагенти позивача є окремими платниками податків. За таких обставин, межі юридичної відповідальності кожного платника податків, яка відповідно до ст. 61 Конституції України має індивідуальний характер, поширюється на діяння, що визнаються законом протиправними та були вчинені саме цим платником. Притягнення суб'єкта права до юридичної відповідальності за діяння, що було вчинено іншою особою, згідно з законом є неможливим.

Статтею 86 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (ч. 1 ст. 86), ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили (ч. 2 ст. 86), суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності (ч. 3 ст. 86).

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В ході розгляду справи відповідачем, ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області ДПС за правилами ч. 2 ст. 71 КАС України не спростовано достовірності відомостей первинних та розрахункових документів, поданих позивачем на підтвердження факту реальності здійснення господарських операцій за спірними правочинами укладеними з ПП «Аквіт 7», ТОВ «Брокер класік», ТОВ «Валрус-ексім», ТОВ «Верес», ТОВ «Перша технологічна компанія - СТГ», ТОВ «Лінда Стар», ТОВ «Мостплюс», ТОВ «Промтехноопт».

Дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що спірні договори укладені між позивачем та контрагентами-постачальниками: ПП «Аквіт 7», ТОВ «Брокер класік», ТОВ «Валрус-ексім», ТОВ «Верес», ТОВ «Перша технологічна компанія - СТГ», ТОВ «Лінда Стар», ТОВ «Мостплюс», ТОВ «Промтехноопт», були укладені сторонами з додержанням норм цивільного та господарського права, були повністю виконані сторонами, а господарські операції за спірними правочинами відбулись. Доказів того, що у спірних правовідносинах позивач та його контрагенти: ПП «Аквіт 7», ТОВ «Брокер класік», ТОВ «Валрус-ексім», ТОВ «Верес», ТОВ «Перша технологічна компанія - СТГ», ТОВ «Лінда Стар», ТОВ «Мостплюс», ТОВ «Промтехноопт» є пов'язаними особами, були обізнані з обставинами організації господарської діяльності один одного, діяли взаємоузгоджено та зловмисно, маючи на меті завдати шкоди інтересам Держави, мали інший матеріальний інтерес, ніж виконання зобов'язань за спірними правочинами, вчиненні правочини об'єктивно не були потрібні для організації господарської діяльності платників податків, вчинені за спірними правочинами господарські операції не мали реального характеру відповідач до суду не надав.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що за правилами ч. 2 ст. 71 КАС України відповідач не довів правомірності та обґрунтованості мотивів власного судження про нікчемність правочинів укладених між позивачем та контрагентами: ПП «Аквіт 7», ТОВ «Брокер класік», ТОВ «Валрус-ексім», ТОВ «Верес», ТОВ «Перша технологічна компанія - СТГ», ТОВ «Лінда Стар», ТОВ «Мостплюс», ТОВ «Промтехноопт», акт перевірки від 22.11.11р. № 5532/2305/24271057 не містить належних та допустимих доказів вчинення позивачем порушення ЗУ «Про оподаткування прибутку підприємств», ЗУ «Про податок на додану вартість» та Податкового кодексу України.

Інших мотивів, окрім нікчемності спірних правочинів за висновками актів перевірки контрагентів, відповідач в основу оскаржених податкових повідомлень-рішень від 06.12.11р. № 0006032305 про зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток на суму 1548445,00 грн. та від 17.02.12р. № 0001792305 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 645625,50 грн. не поклав.

Оскільки відповідач оскаржує правильність відображення позивачем господарських операцій з ПП «Аквіт 7», ТОВ «Брокер класік», ТОВ «Валрус-ексім», ТОВ «Верес», ТОВ «Перша технологічна компанія - СТГ» у податковому обліку з податку на додану вартість (у складі податкового кредиту) та з податку на прибуток (у складі валових витрат), а господарських взаємовідносин з ТОВ «Лінда Стар», ТОВ «Мостплюс», ТОВ «Промтехноопт» у податковому обліку з податку на додану вартість, то суд вважає за необхідне при вирішенні зазначеного питання керуватися положеннями ЗУ «Про оподаткування прибутку підприємств», ЗУ «Про податок на додану вартість» та Податкового кодексу України, які були чинними на час існування спірних правовідносин.

Відповідно до пункту 5.1 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» № 334/94-ВР від 28.12.1994р. (зі змінами та доповненнями), валові витрати виробництва та обігу - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно підпункту 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» до валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

Відповідно до абзацу четвертого підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 названого Закону, не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Зазначені норми Закону свідчать про те, що підставою для включення витрат до складу валових, є безпосередній зв'язок їх з господарською діяльністю та належне документальне оформлення відповідно до правил ведення податкового обліку.

Пунктом 5.10 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», визначено, що установлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових витрат платника податку, крім тих, що зазначені у цьому Законі, не дозволяється.

Відповідно до п. 138.1 ст. 138 Податкового кодексу України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Згідно п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Судом встановлено, що позивач розрахувався з контрагентами: ПП «Аквіт 7», ТОВ «Брокер класік», ТОВ «Валрус-ексім», ТОВ «Верес», ТОВ «Перша технологічна компанія - СТГ», ТОВ «Лінда Стар», ТОВ «Мостплюс», ТОВ «Промтехноопт» у безготівковій формі - шляхом перерахування грошових коштів на розрахункові рахунки зазначених вище суб'єктів господарювання. Послуги (роботи) надані зазначеними суб'єктами господарювання маю безпосередній зв'язок зі статутною діяльністю позивача, ТОВ «Європейський фонд розвитку» - створення мисливських та рибальських угідь, проведення мисливських та рибальських заходів, здійснення заходів по розведенню та відтворенню диких та домашніх тварин, тощо.

За таких обставин суд визнає недоведеним з боку відповідача факту завищення платником податків - ТОВ «Європейський фонд розвитку» розміру від'ємного значення об'єкту оподаткування податком на прибуток в сумі 1548445,00 грн.

Відповідно до п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про ПДВ» податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду. Якщо у подальшому такі товари (послуги) починають використовуватися в операціях, які не є об'єктом оподаткування згідно зі статтею 3 цього Закону або звільняються від оподаткування згідно зі статтею 5 цього Закону, чи основні фонди переводяться до складу невиробничих фондів, то з метою оподаткування такі товари (послуги), основні фонди вважаються проданими за їх звичайною ціною у податковому періоді, на який припадає початок такого використання або переведення, але не нижче ціни їх придбання (виготовлення, будівництва, спорудження). Аналогічна за змістом норма права міститься в приписах п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України.

Згідно з підпунктом 7.5.1. пункту 7.5 ст. 7 ЗУ «Про ПДВ» датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

В підпункті 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 ЗУ «Про ПДВ» зазначено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.

Пунктом п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Підпунктом 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 ЗУ «Про ПДВ» встановлено, що податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Аналогічний припис містить в п. 201. 4 ст. 201 Податкового кодексу України.

Згідно п.п. 7.2.6 п. .2 ст. 7 ЗУ «Про ПДВ» податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

При цьому, відповідно до п.п. 7.2.4 п. 7.2 ст. 7 ЗУ «Про ПДВ» право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Відповідно до п. 6.2 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.97р. № 165, податкова накладна дає право покупцю, зареєстрованому як платник податку, на включення до податкового кредиту витрат по сплаті податку на додану вартість. В абз. 1 п. 5 зазначеного Порядку, передбачено, що податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення іншою особою, яка не зареєстрована як платник податку в податковому органі, і якій не присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість.

Судом встановлено, що у спірних правовідносинах позивачем були отримані належним чином оформлені податкові накладні від контрагентів-постачальників: ПП «Аквіт 7», ТОВ «Брокер класік», ТОВ «Валрус-ексім», ТОВ «Верес», ТОВ «Перша технологічна компанія - СТГ», ТОВ «Лінда Стар», ТОВ «Мостплюс», ТОВ «Промтехноопт», які були відображені позивачем у реєстрі отриманих податкових накладних відповідного звітного періоду. Відповідач не заперечує наявність у позивача належним чином оформлених податкових накладних, виписаних ПП «Аквіт 7», ТОВ «Брокер класік», ТОВ «Валрус-ексім», ТОВ «Верес», ТОВ «Перша технологічна компанія - СТГ», ТОВ «Лінда Стар», ТОВ «Мостплюс», ТОВ «Промтехноопт».

З пояснень представника відповідача, які повністю узгоджуються з матеріалами справ, судом встановлено, що на момент укладення спірних правочинів та виписування спірних податкових накладних контрагенти позивача: ПП «Аквіт 7», ТОВ «Брокер класік», ТОВ «Валрус-ексім», ТОВ «Верес», ТОВ «Перша технологічна компанія - СТГ», ТОВ «Лінда Стар», ТОВ «Мостплюс», ТОВ «Промтехноопт» були зареєстровані у встановленому законодавцем порядку платниками податку на додану вартість, та їм був присвоєний податковий номер, що свідчить про те, що відсутня єдина підстава для визнання накладної недійсною - виписування її особою, яка не зареєстрована платником податку на додану вартість.

Враховуючи, що обґрунтованість та правомірність судження суб'єкта владних повноважень про нікчемність правочинів укладених між позивачем та контрагентами-постачальниками: ПП «Аквіт 7», ТОВ «Брокер класік», ТОВ «Валрус-ексім», ТОВ «Верес», ТОВ «Перша технологічна компанія - СТГ», ТОВ «Лінда Стар», ТОВ «Мостплюс», ТОВ «Промтехноопт» не знайшла свого підтвердження добутими по справі доказами, а судом в ході розгляду справи було встановлено реальність господарських операцій між позивачем та зазначеними контрагентами, наявність у позивача належним чином оформлених первинних документів бухгалтерського та податкового обліку, суд доходить висновку про недоведеність факту порушення ТОВ «Європейський фонд розвитку» положень ЗУ «Про оподаткування прибутку підприємств», ЗУ «Про податок на додану вартість», Податкового кодексу України внаслідок відображення у податковому обліку господарських операцій з ПП «Аквіт 7», ТОВ «Брокер класік», ТОВ «Валрус-ексім», ТОВ «Верес», ТОВ «Перша технологічна компанія - СТГ», ТОВ «Лінда Стар», ТОВ «Мостплюс», ТОВ «Промтехноопт».

На підставі зазначеного вище суд дійшов висновку, що вимоги позивача щодо визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень відповідача, ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова від 06.12.11р. № 0006032305 про зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток на суму 1548445,00 грн. та від 17.02.12р. № 0001792305 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 645625,50 грн. підлягають задоволенню у повному обсязі.

Судом встановлено, що 01 лютого 2012 року Державною податковою інспекцією у Дзержинському районі м. Харкова були складені та вручені ТОВ «Європейський фонд розвитку» наступні податкові повідомлення-рішення: № 0001162305 від 01.02.2012р. про збільшення ТОВ «Європейський фонд розвитку» суми грошового зобов'язання з ПДВ на 34704,00 грн., з яких за основним платежем 23136,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 11568,00 грн. та № 0001152305 від 01.02.12р. про зменшення ТОВ «Європейський фонд розвитку» розміру від'ємного значення суми ПДВ на суму 51107,00 грн.

З податкових повідомлень-рішень від 01.02.2012р. № 0001152305 та № 0001162305 вбачається, що їх було складено ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова на підставі висновків акту перевірки від 20.01.12р. № 154/2305/24271057 про порушення позивачем п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України .

Судом встановлено, що акт перевірки № 154/2305/24271057 від 20.01.2012р. було складено фахівцями ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова за результатами проведеної позапланової документальної виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Європейський фонд розвитку» (код ЄДРПОУ 24271057) щодо документального підтвердження господарських відносин із платником податків ТОВ «Промспецконсалтинг» (код ЄДРПОУ 37091549) їх реальності та повноти відображення в обліку за період з 01.08.11р. по 31.10.11р. В розділі 4 «Висновок» акту перевірки від 20.01.12р. № 154/2305/24271057 перевіряючі зазначають, що внаслідок встановлених порушень за наслідками перевірок ТОВ «Промспецконсалтинг» за серпень-жовтень 2011 року, перевіркою ТОВ «Європейський фонд розвитку» встановлено порушення вимог п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, що призвело до заниження суми податку на додану вартість у серпні 2011 року на 23136,00 грн., завищення від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного податкового періоду у вересні 2011 року на суму 44228,00 грн., завищення залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду у вересні 2011 року на суму 6879,00 грн. та у жовтні 2011 року на суму 98614,00 грн.

На підставі акту перевірки від 20.01.12р. № 154/2305/24271057 судом встановлено, що висновок щодо порушення ТОВ «Європейський фонд розвитку» положень ст. 198 Податкового кодексу України ґрунтується лише на судженнях фахівців ДПІ у Фрунзенському районі м. Харкова, викладених у актах перевірки контрагента - ТОВ «Промспецконсалтинг», а саме у акті від 21.10.11р. № 112/23-03-05/37091549 та від 13.12.11р. № 251/23-03-05/37093551 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Промспецконсалтинг» код ЄДРПОУ 37091549 щодо документального підтвердження господарських відносин із платником податків та зборів ТОВ «Техноспецмаркетинг» код ЄДРПОУ 37093551, їх реальності та повноти відображення в обліку за період серпень 2011 року, вересень, жовтень 2011 року», згідно яких у ТОВ «Промспецконсалтинг» відсутній кваліфікований персонал, незначний штат працюючих, в штаті наявні тільки керівні посади, відсутні основні фонди: транспортні засоби, приміщення для зберігання товарів, платник не знаходиться за місцезнаходженням.

Як вже зазначалося вище одним із видів статутної діяльності позивача, який здійснювало ТОВ «Європейський фонд розвитку» у спірний період, є оптова торгівля продовольчими товарами (кондитерськими виробами), паливно-мастильними матеріалами, пестицидами та агрохімікатами. Зазначені обставини не заперечуються відповідачем та знайшли своє відображення на 4 аркуші акту від 20.01.12р. № 154/2305/24271057.

Судом встановлено, що з метою підвищення ефективності продажу продовольчих товарів та паливно-мастильних матеріалів та збільшення обсягів продажу, позивачем було укладено з ТОВ «Промспец консалтинг» агентський договір № 01/07/11-ПК від 01.07.2011р. Згідно умов зазначеного договору ТОВ «Промспец консалтинг» як «Агент» на умовах, визначених цим Договором та чинним законодавством України, за агентську винагороду, зобов'язався надавати ТОВ «Європейський фонд розвитку» як «Довірителю» агентські послуги із агентського представництва Довірителя перед Покупцями (контрагентами за договорами поставки). Відповідно до п. 1.2 ст. 1 Договору послуги за цим Договором включають в себе: дослідження ринку попиту на товари, які реалізуються Довірителем, дослідження ринкових цін на товар, проведення переговорів з Покупцями довірителя щодо поставок товарів, формування Заявок на поставку товарів, формування заявок на товари, визначені в Заявках, забезпечення документообігу між Довірителем та Покупцями, інші супутні послуги, які не суперечать умовам цього Договору та діючого законодавства України. Під покупцями розуміються підприємства, з якими у Довірителя укладені договори поставки, перелік яких визначено Додатком № 1 до цього Договору. Агент здійснює вищезазначені дії на всій території України. В статті 4 Договору сторони визначили, що за результатами наданих послуг, щомісячно не пізніше 10 числа місяця наступним за звітним, Сторони складають акт прийому-передачі наданих послуг.

Судом встановлено, що в додатку № 1 від 04.07.11р., додатку № 2 від 19.07.11р. сторонами був визначений перелік Покупців - ТОВ «Європейський фонд розвитку».

На підставі наявних в матеріалах справи доказах (документах) судом встановлено, що протягом серпня-жовтня 2011 року ТОВ «Промспец Консалтинг» виконував обов'язки взяті на себе за договором № 01/07/11-ПК від 01.07.11р. Загальна сума агентської винагороди за послуги надані у період з серпня по жовтень 2011 року становить 730497,46 грн.

Факт виконання ТОВ «Промспец консалтинг» обов'язків за договором № 01/07/11-ПК від 01.07.11р. підтверджується податковою накладною № 187 від 10.08.11р., актом № 1 від 10.08.11р. приймання-передачі виконаних робіт (наданих агентських послуг) по агентському договору № 01/07/11-ПК від 01.07.11р. за період з 01.07.11р. по 31.07.11р., протоколом № 1 від 10.08.11р. узгодження договірної ціни по Агентському договору № 01/07/11-ПК від 01.07.11р. за період з 01.07.11р. до 31.07.11р., звітом про вартість поставленого товару за період з 01.07.11р. по 31.07.11р. до Агентського договору № 01/07/11-ПК від 01.07.11р., реєстром заявок на поставку товару зібраних Агентом від Покупців та переданих на виконання довірителю за період з 01.07.11р. по 31.07.11р., реєстром рахунків на оплату товару виставлених Довірителем Покупцям через Агента за період з 01.07.11р. по 31.07.11р., реєстром видаткових накладних на товар поставлений Довірителем Покупцям через Агента за період з 01.07.11р. по 31.07.11р., податковою накладною № 221 від 12.09.11р., звітом про вартість поставленого товару за період з 01.08.11р. по 31.08.11р. до Агентського договору № 01/07/11-ПК від 01.07.11р., актом № 2 від 12.09.11р. приймання-передачі виконаних робіт (наданих агентських послуг) по Агентському договору № 01/07/11-ПК від 01.07.11р. за період з 01.08.11р. до 31.08.11р., протоколом № 2 від 12.09.11р. узгодження договірної ціни по Агентському договору № 01/07/11-ПК від 01.07.11р. за період з 01.08.11р. по 31.08.11р., реєстром заявок на поставку товару зібраних Агентом від Покупців та переданих на виконання Довірителю за період з 01.08.11р. по 31.08.11р., реєстром розрахунків на оплату товару виставлених Довірителем Покупцям через Агента за період з 01.08.11р. по 31.08.11р., реєстром видаткових накладних на товар поставлений Довірителем Покупцям через Агента за період з 01.08.11р. по 31.08.11р., податковою накладною № 130 від 10.10.11р., звітом від 10.10.11р. про вартість поставленого товару за період з 01.09.11р. по 30.09.11р. по Агентському договору № 01/07/11-ПК від 01.07.11р., актом № 3 від 10.10.11р. приймання-передачі виконаних робіт (наданих агентських послуг) по Агентському договору № 01/07/11-ПК від 01.07.11р. за період з 01.09.11р. по 31.09.11р., протоколом № 3 від 10.10.11р. узгодження договірної ціни по агентському договору № 01/07/11-ПК від 01.07.11р. за період з 01.09.11р. до 30.09.11р., реєстром заявок на поставку товару зібраних Агентом від Покупців та переданих на виконання Довірителю за період з 01.09.11р. по 30.09.11р., реєстром рахунків на оплату товару виставлених Довірителем Покупцям через Агента за період з 01.09.11р. по 30.09.11р., реєстром видаткових накладних на товар поставлений Довірителем Покупцям через Агента за період з 01.09.11р. по 30.09.11р., виписками із реєстру виданих та отриманих податкових накладних за серпень 2011р., вересень 2011р., жовтень 2011р.

На підставі зазначених вище документів судом встановлено, що внаслідок виконання ТОВ «Промспец Консалтинг» обов'язків за договором № 01/07/11-ПК від 01.07.11р. ТОВ «Європейський фонд розвитку» було продано у період з серпня по жовтень 2011 року товар на загальну суму 71433604,65 грн.

На підтвердження переліку товару, який був реалізований за допомогою послуг ТОВ «Промспец консалтинг», а також суб'єктів, в яких був придбаний товар, та яким був реалізований товар, позивач надав суду звіти про продаж товару за період з липня 2011р. по жовтень 2011 року включно.

На підставі виписок із банківського рахунку суд встановив, що позивач, ТОВ «Європейський фонд розвитку» у повному обсязі розрахувався з ТОВ «Промспец консалтинг» за надані послуги.

В ході розгляду справи з пояснень представника відповідача, котрі в цій частині повністю узгоджуються з матеріалами справи, судом встановлено, що жодних зауважень чи претензій до правоздатності і дієздатності юридичних осіб, які є сторонами спірного правочину, до правового статусу сторін спірного правочину як платників ПДВ, відповідності спірного правочину вимогам закону, належності складання первинних документів за зазначеним вище правочином ДПІ ані при проведенні перевірки, ані в ході судового розгляду не має.

Оглянувши зміст договору № 01/07/11-ПК від 01.07.11р., укладеного між позивачем та ТОВ «Промспец консалтинг», суд відзначає, що зміст прав та обов'язків сторін не суперечить закону, договір за формою та змістом узгоджуються з вимогами закону.

Оцінивши наявні в справі докази, суд відмічає, що матеріалами справи підтверджено факт виконання позивачем та контрагентом позивача - ТОВ «Промспец консалтинг» зобов'язань за спірним правочином. Копії витребуваних судом і долучених до матеріалів справи первинних і розрахункових документів не мають дефектів форми, змісту або походження, котрі в силу ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», стаття 198 Податкового кодексу України, п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. № 88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за №168/704; далі за текстом - Положення № 88) спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості.

Приєднані до справи копії виписок з банку засвідчують факт виконання позивачем зобов'язань по оплаті вартості послуг отриманих від ТОВ «Промспец консалтинг» за договором № 01/07/11-ПК від 01.07.11р. шляхом перерахування безготівкових грошових коштів. З огляду на приписи Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» та Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом» суд робить висновок про те, що операції суб'єктів права з перерахування саме безготівкових грошових коштів є прозорими для контролю з боку Держави, так як здійснюються виключно у встановлений самою ж Державою спосіб - через банківські установи. Наявні у справі документи засвідчують, що безготівкові кошти були списані з рахунків позивача, тобто вибули з його власності. Доказів повернення цих коштів до позивача, наявності у позивача та контрагента - ТОВ «Промспец консалтинг» спільного інтересу щодо отримання ТОВ «Європейський фонд розвитку» податкової вигоди в матеріалах справи немає.

На підставі зазначених вище обставин суд доходить до висновку, що подані позивачем документи, підтверджують реальність господарських операцій у спірних правовідносинах, а понесення ТОВ «Європейський фонд розвитку» витрат у спірних правовідносинах шляхом вибуття безготівкових коштів з власності даного суб'єкта господарювання (в оплату придбаного товару) свідчить про відсутність наміру безпідставно отримати податкову вигоду.

Наявні в справі документи не містять жодних доказів наявності між позивачем та контрагентом - ТОВ «Промспец консалтинг» взаємоузгоджених спільних зловмисних дій, спрямованих на порушення існуючого в Державі суспільного ладу або моральних засад. Таких доказів суду відповідачем не надано, а судом при виконанні вимог ст. 11 КАС України не виявлено.

В ході розгляду справи відповідачем, ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області ДПС за правилами ч. 2 ст. 71 КАС України не спростовано достовірності відомостей перинних та розрахункових документів, поданих позивачем на підтвердження факту реальності здійснення господарських операцій за договором № 01/07/11-ПК від 01.07.11р., укладеним між позивачем та ТОВ «Промспец консалтинг».

Крім цього, суд відзначає, що відповідач не заперечує наявність у позивача первинних документів бухгалтерського та податкового обліку, які підтверджують взаємовідносини з ТОВ «Промспец консалтинг» та правильність їх оформлення.

Відповідач не заперечував та не спростував той факт, що податкові накладні, виписані ТОВ «Промспец консалтинг» відповідають вимогам ст. 198 Податкового кодексу України та Порядку заповнення податкової накладної, затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 01.11.2011р. № 1379.

Аналізуючи положення ст.ст. 54, 58, 76, 86 Податкового кодексу України, Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства (затверджено наказом ДПА України від 22.12.2010р. №984, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 12.01.2011р. за №34/18772; далі за текстом - Порядок № 984), Порядку направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень-рішень платникам податків (затверджено наказом Державної податкової адміністрації України 22.12.2010р. № 985, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 30.12.2010р. за №1440/18735; далі за текстом - Порядок № 985), суд доходить висновку, що специфіка правових актів індивідуальної дії, які ухвалюються органами податкової служби у формі податкових повідомлень - рішень з приводу самостійного визначення грошових зобов'язань платників податків, полягає у тому, що фактичні підстави для ухвалення цих актів містяться в документальних результатах контролю за діяльністю платника податків (матеріалах перевірки), а правові підстави та владні приписи - безпосередньо в самих податкових повідомленнях-рішеннях.

В акті перевірки від 20.01.2012р. № 154/2305/24271057 суб'єктом владних повноважень - ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова, не викладено жодних належних та допустимих доводів про відсутність фактичного виконання позивачем та його контрагентом господарських операцій за спірними правочином, про відсутність витрат позивача у спірних правовідносинах, про наявність взаємопов'язаності позивача та контрагента позивача, про несумісність предмету спірного правочину з напрямом господарської діяльності позивача, що зумовлює необґрунтованість висновку суб'єкта владних повноважень про нереальність господарських операцій вчинених в межах договору № 01/07/11-ПК від 01.07.11р. або невідповідності закону вчинених за договором господарських операцій.

Наявні у справі документи не містять жодних доказів наявності між позивачем та контрагентом позивача - ТОВ «Промспец консалтинг», взаємоузгоджених спільних зловмисних дій, спрямованих на порушення існуючого в Державі суспільного ладу або моральних засад. Таких доказів суду відповідачем не надано, а судом при виконанні вимог ст. 11 КАС України не виявлено.

Що стосується посилань в акті перевірки позивача на акти перевірок контрагента - ТОВ «Пом спец консалтинг» то суд вважає за необхідне відзначити, що зазначені акти були складені ДПІ внаслідок неможливості проведення зустрічної звірки ТОВ «Промспец консалтинг» щодо документального підтвердження господарських відносин з ТОВ «Техноспецмаркетинг», а не щодо взаємовідносин з позивачем. Крім цього, акт про неможливість проведення перевірки контрагента не може свідчити про порушення іншим платником податків - ТОВ «Європейський фонд розвитку» положень податкового законодавства.

Крім цього суд зауважує, що в силу положень Цивільного та Господарського кодексу України, ЗУ «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» позивач та його контрагенти є окремими суб'єктами права зі статусом юридичної особи, а відтак за змістом ЗУ «Про оподаткування прибутку підприємств», ЗУ «Про податок на додану вартість» та Податкового кодексу України позивач та контрагенти позивача є окремими платниками податків. За таких обставин, межі юридичної відповідальності кожного платника податків, яка відповідно до ст. 61 Конституції України має індивідуальний характер, поширюється на діяння, що визнаються законом протиправними та були вчинені саме цим платником. Притягнення суб'єкта права до юридичної відповідальності за діяння, що було вчинено іншою особою, згідно з законом є неможливим.

Статтею 86 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (ч. 1 ст. 86), ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили (ч. 2 ст. 86), суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності (ч. 3 ст. 86).

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В ході розгляду справи відповідачем, ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області ДПС за правилами ч. 2 ст. 71 КАС України не спростовано достовірності відомостей первинних та розрахункових документів, поданих позивачем на підтвердження факту реальності здійснення господарських операцій за договором № 01/07/11-ПК від 01.07.11р. укладеним з ТОВ «Промспец консалтинг».

Дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що договір 01/07/11-ПК від 01.07.11р. укладений між позивачем та ТОВ «Промспец консалтинг», був укладений сторонами з додержанням норм цивільного та господарського права, був повністю виконані сторонами, а господарські операції за спірними правочинами відбулись. Послуги отримані від ТОВ «Промспец консалтинг» мали вплив на підвищення ефективності здійснення оптової торгівлі продовольчими товарами (кондитерськими виробами), паливно-мастильними матеріалами, пестицидами та агрохімікатами. Доказів того, що у спірних правовідносинах позивач та його контрагент - ТОВ «Промспец консалтинг» є пов'язаними особами, були обізнані з обставинами організації господарської діяльності один одного, діяли взаємоузгоджено та зловмисно, маючи на меті завдати шкоди інтересам Держави, мали інший матеріальний інтерес, ніж виконання зобов'язань за спірними правочинами, вчиненний правочин об'єктивно не був потрібен для організації господарської діяльності платників податків, вчинені за спірним правочином господарські операції не мали реального характеру відповідач до суду не надав.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що за правилами ч. 2 ст. 71 КАС України відповідач не довів правомірності та обґрунтованості мотивів власного судження про нереальність господарських операцій вчинених в межах договору 01/07/11-ПК від 01.07.11р. укладеного між позивачем та ТОВ «Промспец консалтинг», акт перевірки від 20.01.12р. № 154/2305/24271057 не містить належних та допустимих доказів вчинення позивачем порушень положень ст. 198 Податкового кодексу України.

Оскільки відповідач оскаржує правильність відображення позивачем господарських операцій з ТОВ «Промспец консалтинг» у податковому обліку з податку на додану вартість (у складі податкового кредиту), то суд вважає за необхідне при вирішенні зазначеного питання керуватися положеннями Податкового кодексу України, які були чинними на час існування спірних правовідносин.

Відповідно до п.п. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

В п.198.1 ст. 198 ПК України, зазначено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у томі числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезені на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

При цьому, згідно п. 198.2 ст. 198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунку платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду зокрема, у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів, у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Пунктом 198.6 ст. 198 ПК України, передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

В п. 201.1 ст. 201 ПК України, передбачено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: порядковий номер податкової накладної; дата виписування податкової накладної; повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; податковий номер платника податку (продавця та покупця); місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; ціна постачання без урахування податку; ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; вид цивільно-правового договору; код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

В п. 201.6 ст. 201 ПК України, зазначено, що податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Органи державної податкової служби за даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, наданих в електронному вигляді, повідомляють платника податку про наявність у такому реєстрі розбіжностей з даними контрагентів. При цьому платник податку протягом 10 днів після отримання такого повідомлення має право уточнити податкові зобов'язання без застосування штрафних санкцій, передбачених розділом II цього Кодексу.

Згідно п. 201.8 ст. 201 ПК України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

В п. 201.10 ст. 201 ПК України. передбачено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Судом встановлено, що у спірних правовідносинах позивачем були отримані належним чином оформлені податкові накладні від контрагента ТОВ «Промспец консалтинг», які були відображені позивачем у реєстрі отриманих податкових накладних відповідного звітного періоду. Відповідач не заперечує наявність у позивача належним чином оформлених податкових накладних, виписаних ТОВ «Промспец консалтинг»

З пояснень представника відповідача, які повністю узгоджуються з матеріалами справ, судом встановлено, що на момент укладення спірного правочину та виписування спірних податкових накладних ТОВ «Промспец консалтинг» було зареєстровано у встановленому законодавцем порядку платником податку на додану вартість, та йому був присвоєний податковий номер, що свідчить про те, що відсутня єдина підстава для визнання накладної недійсною - виписування її особою, яка не зареєстрована платником податку на додану вартість.

Враховуючи, що обґрунтованість та правомірність судження суб'єкта владних повноважень про нереальність господарських операцій вчинених в межах договору 01/07/11-ПК від 01.07.11р. укладеного між позивачем та ТОВ «Промспец консалтинг» не знайшла свого підтвердження добутими по справі доказами, а судом в ході розгляду справи було встановлено реальність господарських операцій між позивачем та зазначеним контрагентом, наявність у позивача належним чином оформлених первинних документів бухгалтерського та податкового обліку, та пов'язаність послуг отриманих від ТОВ «Промспец консалтинг» зі статутною діяльністю позивача, суд доходить висновку про недоведеність факту порушення ТОВ «Європейський фонд розвитку» положень п. 198.1, п.198.2, п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, внаслідок відображення у податковому обліку з податку на додану вартість господарських операцій з ТОВ «Промспец консалтинг».

На підставі зазначеного вище суд дійшов висновку, що вимоги позивача щодо визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень відповідача від 01.02.2012р. № 0001152305 та № 0001162305 підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Суд відмічає, що відповідно до вимог ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що тягар доказування в спорі покладається на відповідача -орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.

Оскільки в ході судового розгляду знайшов підтвердження факт порушення спірними податковими повідомленнями-рішеннями прав та охоронюваних законом інтересів позивача у сфері публічно-правових відносин, то позовні вимоги позивача щодо визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень відповідача від 06.12.11р. № 0006032305, від 17.02.12р. № 0001792305, від 01.02.12р. № 0001152305 та № 0001162305 підлягає задоволенню у повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 8 і 19 Конституції України, ст.ст.7-11, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Європейський фонд розвитку" до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова № 0006032305 від 06.12.2011р., яким ТОВ "Європейський фонд розвитку" було зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток на суму 1548445,00 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова № 0001792305 від 17.02.2012р., яким ТОВ "Європейський фонд розвитку" було збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 645625,50 грн., з яких за основним платежем 559861,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 85764,50 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова № 0001152305 від 01.02.2012р., яким ТОВ "Європейський фонд розвитку" було зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість на 51107,00 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова № 0001162305 від 01.02.12р., яким ТОВ "Європейський фонд розвитку" було збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 34704,00 грн., з яких за основним платежем 23136,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 11568,00 грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Європейський фонд розвитку" (63213, Харківська область, Нововодалазький район, с. Бахметівка вул. Леніна б. 115 «Б», код 24271057) витрати по сплаті судового збору у розмірі 2146,00 грн. ( дві тисячі сто сорок шість грн. 00 коп.)

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення протягом десяти днів з дня її проголошення, у разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків подачі апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження, або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 01 червня 2012 року.

Суддя Волошин Д.А.