Постанова № 24576685, 30.05.2012, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

30 травня 2012 р. № 2-а- 3435/12/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Кухар М.Д.,

при секретарі - Тайцеві А.Л.,

за участі: представника позивача - Караульної Ю.Л.,

представника відповідача - Чуб А.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом Приватного підприємства "Сподобівка Агро Плюс" до Куп'янської об'єднаної державної податкової інспекції у Харківській області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Куп'янської об'єднаної державної податкової інспекції Харківської області Державної податкової служби (далі - Куп'янська об'єднана ДПІ Харківської області ДПС), в якому просить суд скасувати податкові повідомлення-рішення № 0000012310 від 11.01.2012 року, яким визначена сума грошового зобов'язання по податку на додану вартість у сумі 545761,25 грн., з яких: 436609,0 грн. - за основним платежем, 109152,25 грн. - штрафна санкція; та №0000022310, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у сумі 3891,00 грн. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що порушень законодавства не допускав, податки обчислював правильно, спірне податкове повідомлення-рішення суперечить ч. 3 ст. 2 КАС України, оскільки за відсутності визначених законом підстав покладає на платника податків додатковий обов'язок по оплаті грошового зобов'язання на користь Державного бюджету України. Так, позивач послався на безпідставність висновків Куп'янської об'єднаної ДПІ Харківської області ДПС про непідтвердженість реальності господарських операцій з контрагентом ПП «АГРО-ПРОДУКТ», оскільки за даними операціями товари були надані у повному обсязі, реальність здійснення господарських операцій підтверджується належно оформленими первинними документами бухгалтерського та податкового обліку, фактом проведення розрахунків, фактом настання змін у складі та структурі активів учасників господарських операцій, даними бухгалтерського обліку. У судовому засіданні представник позивача підтримав вимоги і доводи заявленого позову, просив суд прийняти рішення про задоволення позову.

Представник відповідача в судовому засіданні проти адміністративного позову заперечував, вважав його безпідставним та необґрунтованим, надав заперечення на адміністративний позов, в якому виклав свою позицію проти доводів позивача та просить суд відмовити в задоволенні позову в повному обсязі, зазначивши, що ПП «СПОДОБІВКА АГРО ПЛЮС» порушено вимоги: ст. 203, 207, 215, п. 1 ст. 216, ст. 228 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ПП «СПОДОБІВКА АГРО ПЛЮС» з постачальником - ПП «АГРО-ПРОДУКТ» за вересень 2011 року; п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого зменшено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду за вересень 2011 року в сумі 3891 грн. та збільшено суму податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет з урахуванням залишку від'ємного значення в сумі 436 609 грн. У судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи і вимоги заперечень проти позову, просив суд ухвалити рішення про відмову в задоволенні позову.

Суд, вислухавши представника позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, встановив наступне.

Приватне підприємство «СПОДОБІВКА АГРО ПЛЮС» зареєстровано Шевченківською районною державною адміністрацією Харківської області 19.08.2010 року, про що зроблений запис в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців № 1 473 136 0000 000361. На податковому обліку ПП «СПОДОБІВКА АГРО ПЛЮС» як платник податків знаходиться у Куп'янській об'єднаній ДПІ з 20.08.2010 року за № 3804. ПП «СПОДОБІВКА АГРО ПЛЮС» видане свідоцтво про реєстрацію сільськогосподарського підприємства як суб'єкта спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість № 200000842 № 059648.

Куп'янською об'єднанню державною податковою інспекцією у Харківській області ДПС проведена документальна невиїзна перевірка ПП «СПОДОБІВКА АГРО ПЛЮС» з питання виявленої недостовірності даних податкового кредиту, який задекларовано в податковій декларації з податку на додану вартість по проведеним взаємовідносинам з контрагентом платника податків - ПП «АГРО-ПРОДУКТ» за вересень 2011 року, про що складений акт перевірки від 27.12.2011 року № 1172/23-37126733.

11.01.2012 року з посиланням на даний акт Куп'янською об'єднаною ДПІ Харківської області ДПС були винесені податкові повідомлення-рішення № 0000012310 від 11.01.2012року, яким визначена сума грошового зобов'язання по податку на додану вартість у сумі 545761,25 грн., з яких: 436609,0 грн. - за основним платежем, 109152,25 грн. - штрафна санкція; та №0000022310, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у сумі 3891,00 грн.

Як встановлено судом, фактичною підставою для винесення спірного рішення слугувало відображення в акті від 27.12.2011 року № 1172/23-37126733 судження суб'єкта владних повноважень про порушення ПП «СПОДОБІВКА АГРО ПЛЮС» ст. 203, 207, 215, п. 1 ст. 216, ст. 228 ЦК України, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, а саме формування податкового кредиту з ПДВ за рахунок відображення в обліку з податку на додану вартість показників господарських операцій з ПП «АГРО-ПРОДУКТ», котрі реально не відбулись.

За матеріалами справи судом встановлено, представником відповідача в ході розгляду справи визнано, що єдиним мотивом, на підставі якого суб'єкт владних повноважень дійшов такого судження, є виключно висновки акту ДПІ у Комінтернівському районі м. Харкова «Про неможливість проведення зустрічної звірки ПП «АГРО-ПРОДУКТ» з питань підтвердження господарських відносин з платниками податків за період вересень 2011 року та висновок від 29.11.2011 року № 37 щодо відсутності факту реального здійснення господарської діяльності ПП «АГРО-ПРОДУКТ».

Жодних інших мотивів суб'єктом владних повноважень в основу спірних рішень не покладено.

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість мотивів, покладених суб'єктом владних повноважень в основу спірного податкового повідомлення-рішення, а також суджень, відображених суб'єктом владних повноважень в акті від 27.12.2011 року № 1172/23-37126733, на відповідність вимогам ч. 3 ст. 2 КАС України, суд встановив наступне.

З наявних у справі документів вбачається, що 03.08.2011 року між ПП «СПОДОБІВКА АГРО ПЛЮС» (Покупець) та ПП «АГРО-ПРОДУКТ» (Продавець) укладено договіркупівлі - продажу № 13, предметом якого є надання у власність покупця товару (селітри аміачної ) у кількості 553,7 тонн на суму 2215000, в т.ч. 369166,67 грн. ПДВ.

28.09.2011 року між ПП «СПОДОБІВКА АГРО ПЛЮС» (Покупець) та ПП «АГРО-ПРОДУКТ» (Продавець) укладено договір купівлі - продажу № 49, предметом якого є надання у власність покупця товару (селітри аміачної ) у кількості 292 000 тонн на суму 1168000, в т.ч. 194666,67 грн. ПДВ.

Оцінивши згадані правочини за правилами ст. 86 КАС України, суд зазначає, що спірні правочини укладені між правоздатними та дієздатними юридичними особами, за формою та змістом не суперечать закону, предметом спірних правочинів не є речі, що обмежені в цивільному обороті.

Таким чином, згадані договори визнаються судом належними та допустимими доказами наявності між позивачем та контрагентом позивача факту вчинення правочину в розумінні ст. 202 Цивільного кодексу України.

На підтвердження доводу про реальність господарських операцій, що були проведені по спірним правочинам, позивачем подані до суду виписані ПП «АГРО-ПРОДУКТ» податкові накладні: від 05.09.2011 року № 2 на загальну суму 300 000 грн., в т.ч. ПДВ - 50 000 грн., від 22.09.2011 року № 12 на загальну суму 1 100 000 грн. в т.ч. ПДВ - 183 333,33 грн. та видаткові накладні від 02.09.2011 року № РН-020901, від 05.09.2011 року № РН-050901, від 22.09.2011 року № РН-220901, від 23.09.2011 року № РН-230901, від 26.09.2011 року № РН-260909, від 27.09.2011 року № РН-270901 по договору купівлі - продажу № 13;від 28.09.2011 року № 21 на загальну суму 396 000 грн., в т.ч. ПДВ - 66000 грн., від 29.09.2011 року № 22 на загальну суму 396 000 грн., в т.ч. ПДВ - 66 000 грн., від 30.09.2011 року № 23 на загальну суму 376 000 грн., в т.ч. ПДВ - 62 666,67 грн. та видаткові накладні від 28.09.2011 року № РН-280902, від 29.09.2011 року № РН-290901, від 30.09.2011 року № РН-300901 подоговору купівлі - продажу № 49.

Транспортування вищевказаного товару підтверджується наданими під час проведення перевірки товарно-транспортними накладними, про що податковий орган робить посилання на аркуші 9 акту перевірки та договором найму (оренди) транспортних засобів, укладеного між Кукуяшною. Л.Т. та ПП «Сподобівка Агро Плюс».

Суд зазначає, що зміст оглянутих документів містить назву документа (форми), дату та місце складання, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції, особистий підпис особи, яка брала участь у здійсненні господарської операції, первинні документи виписані реально існуючими суб'єктами права.

За таких обставин, суд доходить висновку, що оглянуті документи не мають дефектів форми, змісту або походження, котрі в силу ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», ст. 44 Податкового кодексу України, п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. № 88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за № 168/704; далі за текстом - Положення № 88) спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості, призвели до зміни в структурі активів платника податків, а відтак сприймаються судом як належні та допустимі докази реальності вчинення господарських операцій.

Витребувані судом на виконання вимог ст. 11 КАС України та приєднані до справи документи, а саме платіжні доручення № 153 від 01.09.11р., №154 від 02.09.11р., №156 від 05.09.11р., №1 від 22.09.11р., №46 від 23.11.11р, №47 від 24.11.11р., №48 від 24.11.11р., №3 від 23.12.11р., №65 23.12.11р., №73 від 19.01.12р., №5 від 20.02.12р., засвідчують факт виконання позивачем зобов'язань за спірними правочинами шляхом перерахування безготівкових грошових коштів, що означає втрату позивачем права власності на ці кошти. Доказів повернення цих коштів до позивача, наявності у позивача та його контрагента спільного інтересу щодо їх отримання позивачем (що могло б мати місце в разі пов'язаності цих осіб), до матеріалів справи суб'єктом владних повноважень не подано. За правилами Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» операція по списанню коштів з банківських рахунків платника податку призводить до зміни стану та структури активів і зобов'язань такого платника. Отже, зазначені документи про оплату отриманих послуг є належними та допустимими доказами реальності вчинених між позивачем та контрагентом позивача господарських операцій.

На вимогу суду, представником позивача були надані до суду документи, якими позивач підтверджує факт використання отриманих ним товарів у власній господарській діяльності.

Так, в матеріалах справи містяться акти про використання мінеральних, органічних і бактеріальних добрив, ядохімікатів і гербіцидів від 30.09.11р. ПП «СПОДОБІВКА АГРО ПЛЮС» та акти списання № СП-09-0000016, №СП-09-0000017, №СП-09-0000018, №СП - 0000019, №СП -09 -0000028, №СП-09-0000029, №СП - 09-0000030, №СП- 09-0000031.

У ході розгляду справи судом встановлено, що жодних зауважень чи претензій до правоздатності і дієздатності юридичних осіб, які є сторонами спірних правочинів, до правового статусу сторін договорів як платників ПДВ, відповідності спірних правочинів вимогам закону, належності складання первинних документів за спірними правочинами у Куп'янської об'єднаної ДПІ у Харківській області ДПС ані при проведенні перевірки, ані в ході судового розгляду не має.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив, що викладене в акті судження податкового органу про вчинення платником податків порушень закону ґрунтується лише на мотивах складеного податковим органом акту від 02.12.11р. №934/18-011/32335485 «Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ПП «Агро-Продукт» з питань підтвердження господарських відносин з платником податків за вересень 2011 року та висновок від 29.11.11р. №37 щодо відсутності факту реального здійснення господарської діяльності ПП «Агро-Продукт».

Втім, з цього приводу суд зазначає, що належними та допустимими в розумінні ст. 124 Конституції України, ст. 70 КАС України доказами факту вчинення платником податків нікчемного правочину або факту відображення в обліку показників господарських операцій, які в дійсності не відбулись, можуть бути або обвинувальний вирок суду по кримінальній справі (бо діяння платника податків по протиправному заволодінню майном іншої особи або ухиленню від сплати податків, тобто вчинення нікчемного правочину, є об'єктивною стороною злочинів, передбачених ст. 191 КК України та ст. 212 КК України), або рішення суду у справі про стягнення одержаного за нікчемним правочином (бо наслідком вчинення платником податків нікчемного правочину відповідно до ст.ст. 207, 208, 250 Господарського кодексу України є застосування конфіскаційного заходу у вигляді стягнення одержаного за нікчемним правочином), або рішення суду про визнання правочину недійсним (бо відповідно до ч. 3 ст. 228 Цивільного кодексу України вчинення платником податків правочину, котрий суперечить інтересам держави та суспільства, є підставою для звернення до суду з вимогою про визнання такого правочину недійсним).

Проте, у ході розгляду справи відповідачем не подано до суду доказів порушення кримінальної справи відносно посадових (службових) осіб ПП «Сподобівка Агро Плюс» або за викладеними у акті фактами діяльності платника податків, наявності обвинувального вироку суду, рішення суду про стягнення одержаного за нікчемним правочином, наявності рішення суду про визнання правочину недійсним.

Суд також зазначає, що в силу положень Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» позивач та його контрагенти є окремими суб'єктами права зі статусом юридичної особи, а відтак за змістом Податкового кодексу України позивач та контрагенти позивача є окремими платниками податку на додану вартість. За таких обставин, межі юридичної відповідальності кожного платника ПДВ, яка (слід розуміти - відповідальність) відповідно до ст. 61 Конституції України має індивідуальний характер, поширюється на діяння, що визнаються законом протиправними та були вчинені саме цим платником. Притягнення суб'єкта права до юридичної відповідальності за діяння, що було вчинено іншою особою, згідно з законом є неможливим.

Статтею 86 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (ч. 1 ст. 86); ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили (ч. 2 ст. 86); суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Судом встановлено, що під час розгляду відповідачем за правилами ч. 2 ст. 71 КАС України не спростовано достовірності відомостей первинних та розрахункових документів, поданих платником податків на підтвердження факту реальності здійснення господарських операцій за спірним правочином, відповідачем не доведено неможливості проведення господарських операцій, просторових та часових факторів, економічних чинників, не подано доказів відсутності руху активів у процесі здійснення господарської операції, доказів відсутності зміни стану та структури активів, зобов'язань чи власного капіталу сторін спірних правочинів, доказів отримання майнової вигоди чи права на таку вигоду будь-кого з учасників операції виключно шляхом зменшення бази оподаткування з певного податку та/або отримання коштів із Державного бюджету за одночасної відсутності об'єктивної можливості отримати майнову вигоду від цієї операції в інший спосіб, доказів отримання позивачем товарів (робіт, послуг) від іншої особи ніж сторона за правочином.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

В ході вирішення питання щодо законності прийнятого суб'єктом владних повноважень рішень суд відповідно до вимог ст.2 КАС України зобов'язаний перевірити чи прийнято воно: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо; добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілям, на досягнення яких спрямоване це рішення; з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Виходячи з вищевикладеного, суд вважає не доведеними відповідачем, належними і допустимими доказами обставин та фактів, на які він посилається в обґрунтування відповідності нормам чинного законодавства прийнятих ним оскаржуваних податкових повідомлень - рішень та наявними правові підстави для задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 17, 50, 160-163, 167, 185, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Приватного підприємства "Сподобівка Агро Плюс" до Куп'янської об'єднаної державної податкової інспекції у Харківській області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити у повному обсязі.

Скасувати податкове повідомлення - рішення Куп'янської об'єднаної державної податкової інспекції у Харківській області Державної податкової служби № 0000012310 від 11.01.2012 року.

Скасувати податкове повідомлення - рішення Куп'янської об'єднаної державної податкової інспекції у Харківській області Державної податкової служби № 0000022310 від 11.01.2012 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства "Сподобівка Агро Плюс" судовий збір в розмірі 32.19 грн. (тридцять дві гривні 19 коп.).

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення протягом десяти днів з дня її проголошення, у разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного проваджені або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови виготовлено 04.06.2012 року.

Суддя Кухар М.Д.