Постанова № 24576664, 24.05.2012, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

24 травня 2012 р. № 2-а- 4163/12/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Кухар М.Д.,

при секретарі - Тайцеві А.Л.,

за участі: представника позивача - Єрьоміної О.Ю.,

представника відповідача - Іщук Л.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Реал-НП" до Чугуївської об'єднаної державної податкової інспекції Харківської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Реал-НП", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до відповідача, Чугуївської об'єднаної державної податкової інспекції Харківської області Державної податкової служби, в якому просить суд скасувати податкові повідомлення-рішення Чугуївської об'єднаної ДПІ у Харківській області, після реорганізації - Чугуївська об'єднана державна податкова інспекція Харківської області Державної податкової служби №0000472311 від 07.02.2012 року в сумі 4 551 399,00 грн. основного платежу та штрафні (фінансові) санкції в розмірі 1 187 707,00 грн. та №0000462311 від 07.02.2012 року у сумі 4 031 451,00 грн. основного платежу та штрафні (фінансові) санкції в розмірі 1,00 грн. В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що висновки Чугуївської об'єднаної державної податкової інспекції Харківської області Державної податкової служби про вчинення позивачем порушень податкового законодавства є помилковими, не доведеними належними доказами і спростовуються первинними документами підприємства.

В судовому засіданні представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні проти адміністративного позову заперечував, вважав його безпідставним та необґрунтованим, надав заперечення на адміністративний позов, в якому виклав свою позицію проти доводів позивача та просить суд відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

Суд, вислухавши представника позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Реал-НП" пройшло в установленому законом порядку державну реєстрацію юридичної особи, перебуває в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій за кодом 37180256, зареєстровано платником податку на додану вартість, про що 11.10.2010 року Чугуївською об'єднаною ДПІ у Харківській області видане відповідне свідоцтво № 100304853, перебуває на обліку в Чугуївській об'єднаній ДПІ у Харківській області з 21.09.2010 року № 71.

Відповідно до довідки Серія АА № 313986 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій видами діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю "Реал-НП" за КВЕД є надання інших комерційних послуг (74.87.0), оптова торгівля паливом (51.51.0), розбрід на торгівля з лотків та на ринках (52.62.0), інші види оптової торгівлі (51.90.0), посередництво в торгівлі товарами широкого асортименту (51.19.0), оптова торгівля будівельними матеріалами (51.53.2).

Чугуївською об'єднаною ДПІ у Харківській області проведена позапланова виїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю «Реал НП» з питання взаємовідносин з ТОВ "ЮСАЕМ" (код за ЄДРПОУ 33010817) за липень 2011 року, з ПП «Хармарт» (код 34018183) за червень - липень 2011 року, з ПП «ОВД трейд» (код 37091177) за червень 2011 року, з ТОВ «Трубопласт Україна» (код 37189531) за березень 2011 року, з ПП «Інтер-Буд-Комфорт» (код 35702465) за жовтень 2011 року, за результатами якої складено акт від 29.12.2011 № 1042/2311/37180256.

Відповідно до висновків вказаного акту перевірки від 29.12.2011 № 1042/2311/37180256 зазначається, що перевіркою було встановлено порушення: відсутність реального вчинення господарської операції ТОВ «Реал НП» з ТОВ "ЮСАЕМ" (код за ЄДРПОУ 33010817) за липень 2011 року, з ПП «Хармарт» (код 34018183) за червень - липень 2011 року, з ПП «ОВД трейд» (код 37091177) за червень 2011 року, з ТОВ «Трубопласт Україна» (код 37189531) за березень 2011 року, з ПП «Інтер-Буд-Комфорт» (код 35702465) за жовтень 2011 року, та, як наслідок, юридична дефектність відповідних первинних документів за змістом пункту 44.1 Податкового кодексу України, що не дозволяє формувати дані податкового обліку незалежно від спрямованості умислу платників податку - учасників відповідної операції; п. 5.1 ст.5 Закону України від 23.12.94 № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» зі змінами та доповненнями, що призвело до заниження податку на прибуток за І квартал 2011 року на суму 1034885грн.; п.138.2 ст. 138 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VІ зі змінами та доповненнями, в результаті чого занижено податок прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 2996566грн., в т.ч. за ІІ квартал 2011 року на суму 1550290грн., за ІІІ квартал 2011 року на суму 1446276грн.; п. 198.2 п. 198.3, п 198.6 ст.198 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. № 2755-VІ із змінами та доповненнями в результаті чого занижено податок на додану вартість у сумі 4551398грн. у т.ч. за березень 2011р у сумі 827908грн.; за червень 2011р у сумі 1348079грн.; за липень 2011р у сумі 1257631грн.; за жовтень 2011р у сумі 1117781грн.

На підставі висновків акту перевірки відповідач прийняв податкове повідомлення-рішення від 07.02.2012 року №0000472311, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем +4 551 399,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 1 187 707,00 грн. та податкове повідомлення - рішення від 07.02.2012 року №0000462311, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі +4 031 451,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 1,00 грн.

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість мотивів, які покладені суб'єктом владних повноважень в основу спірного правового акту індивідуальної дії на відповідність вимогам ч.3 ст.2 КАС України, суд зазначає таке.

Щодо порушень з боку Товариства з обмеженою відповідальністю "Реал-НП" вимог п. 198.2 п. 198.3, п 198.6 ст.198 Податкового Кодексу України, суду зазначає наступне.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Так, згідно з пунктом 138.2 статті 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

При цьому відповідно до підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового Кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше;дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (п. 198.2 ст. 198 Податкового Кодексу України).

Водночас згідно п. 198.3 ст. 198 Податкового Кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Тобто необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Таким чином, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Водночас за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Згідно п. 200.1 ст. 200 Податкового Кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом (п. 200.2 ст. 200 Податкового Кодексу).

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (п. 200.3 ст. 200 Податкового Кодексу).

Згідно зі статтею 1 Закону України від 16.07.99 N 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Як вбачається з акту перевірки позивача, останній у період липень 2011 року мав взаємовідносини з «Южспецатоменергомонтаж», у період червень - липень 2011 року - з ПП «Хармарт», у період червень 2011 року - з ПП «ОВД- Трейд», у період березень 2011 року - з ТОВ «Трубопласт Україна», у період жовтень 2011 року - з ПП «Інтер-Буд-Комфорт».

Стосовно взаємовідносин позивача з «Южспецатоменергомонтаж» суд зазначає наступне:

01.07.2011 р. між ТОВ «Южспецатоменергомонтаж» (надалі - продавець) та позивачем (надалі - покупець) був укладений договір №1/7/11-1 купівлі - продажу, відповідно до умов якого продавець зобов'язався продати, а покупець прийняти та сплатити товар, асортимент, кількість та ціна якого зазначені у видаткових накладних на кожну партію товару до цього договору.

Відповідно до п.2.3 договору оплата здійснюється протягом 90 банківських днів, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок продавця.

Додатковою угодою від 01.07.2011 р. до договору №1/7/11-1 купівлі - продажу від 01.07.2011 р. сторони внесли зміни та виклали пункт 2.1 договору у новій редакції, відповідно до якої товар поставляється покупцю автомобільним транспортом на умовах СРТ пункт призначення покупця (в редакції «Інкотермс 2000»).

На виконання умов договору ТОВ «Южспецатоменергомонтаж» поставив, а позивач отримав товар на загальну суму 2512800,00 грн., що підтверджується видатковими накладними №РН-010729 від 01.07.2011 р. на суму 507500,00 грн., РН-010749 від 01.07.2011 р. на суму 507500,00 грн., №РН-010750 від 01.07.2011 р. на суму 507500,00 грн., №РН-010751 від 01.07.2011 р. на суму 507500,00 грн., №РН-080750 від 08.07.2011 р. на суму 482800,00 грн.

ТОВ «Южспецатоменергомонтаж» на адресу позивача на підставі договору №1/7/11-1 купівлі - продажу від 01.07.2011 р. були виписані податкові накладні №30 від 01.07.2011 р. на суму 507500,00 грн., в т.ч. ПДВ 84583,33 грн., №335 від 01.07.2011 р. на суму 507500,00 грн., в т.ч. ПДВ 84583,33 грн., №336 від 01.07.2011 р. на суму 507500,00 грн., в т.ч. ПДВ 84583,33 грн., №337 від 01.07.2011 р. на суму 507500,00 грн., в т.ч. ПДВ 84583,33 грн., №111 від 08.07.2011 р. на суму 482800,00 грн., в т.ч. ПДВ 80466,67 грн.

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 Податкового Кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Видані ТОВ «Южспецатоменергомонтаж» за липень 2011 року на адресу позивача вище перелічені податкові накладні відповідають вимогам п. 201. ст. 201 Податкового Кодексу України.

Факт транспортування товару підтверджуються товарно-транспортними накладними від 01.07.2011 р. та від 08.07.2011 р. Відповідно вказаних товарно-транспортних накладних транспортування товару за договором №1/7/11-1 від 01.07.2011 р. здійснювалось ТОВ «Южспецатоменергомонтаж» на адресу м. Харків, вул. Сохора, 1-А та на адресу м. Куп'янськ, вул. Дзержинського, 47.

Позивачем до матеріалів справи надано договори про надання послуг зберігання нафтопродуктів №01-10/1 від 01.10.2011 р. та №19-12/10 від 19.12.2010 р., укладених з ПП «Ліга» (зберігач, виконавець), згідно яких позивач передає на зберігання ПП «Ліга» нафтопродукти, а ПП «Ліга», зобов'язується забезпечити їх зберігання та якісні показники, за адресою м. Куп'янськ, вул. Дзержинського, 47. Крім того, ЗАТ Управління механізації «Південтрансбуд» (виконавець) за договором про надання послуг зберігання нафтопродуктів №70 від 04.01.2011 р., укладеного з Позивачем, надає ємкості для зберігання нафтопродуктів за адресою: 61080, м. Харків, вул. Сохора, 1а.

Сума податкового кредиту з ПДВ по взаємовідносинам з ТОВ «Южспецатоменергомонтаж» віднесена позивачем до складу податкового кредиту в декларації з ПДВ за липень 2011 року на суму 418800,00 грн., що не заперечується відповідачем та відображається в акті перевірки.

Стосовно взаємовідносин позивача з ПП «Хармарт» суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що 25.05.2011 р. між ПП «Хармарт» (надалі - виконавець) та позивачем (надалі - клієнт) був укладений договір №1/255-11, відповідно до умов якого виконавець виконує доручення клієнта по організації транспортно-експедиційного обслуговування перевезень експортно-імпортних, внутрішній та транзитних вантажів залізничним транспортом по території України та держав СНД.

Відповідно до п.1.2 договору клієнт доручає, а виконавець приймає на себе зобов'язання за винагороду організувати транспортно-експедиційне обслуговування перевезень залізничним транспортом.

Згідно п.3.2 договору оплата здійснюється протягом 90 банківських днів з моменту підписання акту виконаних робіт, шлях перерахування грошових коштів на поточний рахунок виконавця. Пунктом 3.4 договору сторони передбачили щомісяця здійснювати звіряння розрахунків. Результати звіряння фіксуються сторонами у акті про виконання послуг та акті звіряння розрахунків, які підписані сторонами не пізніш ніж 15 числа місяця, в якому надаються послуги. Зазначені акти визнаються сторонами як звіти про виконання доручень.

Додатком №1 від 25.05.2011 р. до договору №1/255-11 від 25.05.2011 р. сторони узгодили, що виконавець надає клієнту ставку на перевезення 12 000,000 (дванадцять тисяч тон 00 кг) (+/- 10%) тон паливно-мастильних матеріалів у червні 2011 р. у розмірі 600,00 грн./тон, в т.ч. ПДВ.

Додатком №2 від 30.06.2011 р. до договору №1/255-11 від 25.05.2011 р. сторони узгодили, що виконавець надає клієнту ставку на перевезення 11 000,000 (одинадцять тисяч тон 00 кг) (+/- 10%) тон паливно-мастильних матеріалів у липні 2011 р. у розмірі 480,00 грн./тон, в т.ч. ПДВ.

На виконання умов договору №1/255-11 від 25.05.2011 р. року між позивачем та ПП «Хармарт» були підписані акти надання послуг від 30.06.2011 р. на суму 2000854,80 грн., від 30.06.2011 р. на суму 1864867,20 грн., від 30.06.2011 р. на суму 2278225,20 грн., від 30.06.2011 р. на суму 944524,80 грн., від 05.07.2011 р. на суму 577287,84 грн., від 08.07.2011 р. на суму 522954,72 грн., від 12.07.2011 р. на суму 566831,04 грн., від 13.07.2011 р. на суму 532956,48 грн., від 20.07.2011 р. на суму 504042,72 грн., від 20.07.2011 р. на суму 509915,04 грн., від 23.07.2011 р. на суму 374232,00 грн., від 24.07.2011 р. на суму на суму 514205,28 грн., від 27.07.2011 р. на суму 342972,00 грн., від 28.07.2011 р. на суму 587586,72 грн. про те, що згідно №1/255-11 від 25.05.2011 р. Виконавцем виконані послуги по організації транспортно-експедиційного обслуговування перевезень залізничним транспортом. До вказаних актів сторонами були складені звіти, в яких зазначено пункт призначення вантажу, його кількість та номери цистерн.

ПП «Хармарт» на адресу позивача на підставі договору №1/255-11 від 25.05.2011 р. були виписані податкові накладні №3 від 30.06.2011 р. на суму 2000854,80 грн. в т.ч. ПДВ 333475,80 грн., №4 від 30.06.2011 р. на суму 1864867,20 грн. в т.ч. ПДВ 310811,20 грн., №5 від 30.06.2011 р. на суму 2278225,20 грн. в т.ч. ПДВ 379704,20 грн., №6 від 30.06.2011 р. на суму 944524,80 грн. в т.ч. ПДВ 157420,80 грн., №56 від 05.07.2011 р. на суму 577287,84 грн. в т.ч. ПДВ 96214,64 грн., №82 від 08.07.2011 р. на суму 522954,72 грн. в т.ч. ПДВ 87159,12 грн., №99 від 12.07.2011 р. на суму 566831,04 грн. в т.ч. ПДВ 94471,84 грн., №106 від 13.07.2011 р. на суму 532956,48 грн. в т.ч. ПДВ 88826,08 грн., №128 від 20.07.2011 р. на суму 504042,72 грн. в т.ч. ПДВ 84007,12 грн., №129 від 20.07.2011 р. на суму 509915,04 грн. в т.ч. ПДВ 84985,84 грн., №148 від 23.07.2011 р. на суму 374232,00 грн. в т.ч. ПДВ 62372,00 грн., №149 від 24.07.2011 р. на суму на суму 514205,28 грн. в т.ч. ПДВ 85700,88 грн., №171 від 27.07.2011 р. на суму 342972,00 грн. в т.ч. ПДВ 57162,00 грн., №178 від 28.07.2011 р. на суму 587586,72 грн. в т.ч. ПДВ 97931,12 грн. (організація транспортно-експедиторських послуг).

Видані ПП «Хармарт» за червень та липень 2011 року на адресу позивача вище перелічені податкові накладні повністю відповідають вимогам п. 201. ст. 201 Податкового Кодексу України.

Розрахунки між позивачем та ПП «Хармарт» проведені у безготівковій формі шляхом перерахування позивачем сум у розмірі 283538,88 грн., що підтверджується банківською випискою від 08.08.2011 року.

Сума податкового кредиту з ПДВ по взаємовідносинам з ПП «Хармарт» віднесена позивачем до складу податкового кредиту в декларації з ПДВ за червень 2011 року на суму 1181412,00 грн., за липень 2011 року на суму 838830,64 грн., що не заперечується відповідачем та відображається в акті перевірки позивача.

Як вбачається з акту перевірки фактичною підставою для встановлення під час перевірки позивача порушень податкового законодавства та винесення спірного податкового повідомлення-рішення, став висновок відповідача про те, що наявність у позивача податкових накладних не є вичерпною обставиною для формування податкового кредиту, який, відповідно до позиції відповідача, у позивача не виникає, оскільки при цьому не дотримано обов'язкових умов для виникнення такого права - виникнення об'єкту оподаткування, що передбачено вимогами ст. 185 -ст. 203 Податкового Кодексу України.

З метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податкового кредиту з податку на додану вартість, суд вважає за необхідне встановити можливості позивача використання отриманого ним товару у власній господарській діяльності чи з метою отримання прибутку, як так, виходячи зі змісту господарської операції, останні є невід'ємною ланкою у господарському ланцюгу та дослідити відповідні первинні документи.

На вимогу суду, представником позивача були надані до суду документи, якими позивач підтверджує факт придбання товару, організація транспортно-експедиторських послуг перевезення якого здійснювалась ПП «Хармарт» на підставі договору №1/255-11 від 25.05.2011 р. та документи, якими позивач підтверджує факт подальшої реалізації отриманого ним товару з метою отримання прибутку, що в свою чергу, підтверджує факт здійснення господарської операції.

Стосовно взаємовідносин позивача з ПП «ОВД-Трейд» суд зазначає наступне:

Судом встановлено, що 01.06.2011 р. між ПП «ОВД-Трейд» (надалі - постачальник) та позивачем (надалі - покупець) був укладений договір №0106/11 поставки нафтопродуктів, відповідно до умов якого постачальник зобов'язався передати у власність покупця, а покупець зобов'язався прийняти та оплатити дизельне паливо у кількості 99,01 тон за ціною 10100,00 з ПДВ за тону.

Відповідно до п.1.3 договору загальна вартість договору складає 1000001,00 грн. у т.ч. ПДВ 166666,83 грн.

Згідно п.2.1 договору оплата здійснюється за фактом поставки протягом 90 банківських днів шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника.

Додатковою угодою від 01.06.2011 р. до договору №0106/11 поставки нафтопродуктів від 01.06.2011 р. сторони внесли зміни та виклали пункт 2.2 договору у новій редакції, відповідно до якої товар поставляється покупцю автомобільним транспортом на умовах СРТ пункт призначення покупця (в редакції «Інкотермс 2000»).

На виконання умов договору ПП «ОВД-Трейд» поставив, а позивач отримав товар на загальну суму 1000001,00 грн., що підтверджується видатковою накладною №РН-020620 від 02.06.2011 р. на суму 1000001,00 грн.

ПП «ОВД-Трейд» на адресу позивача на підставі договору №0106/11 поставки нафтопродуктів від 01.06.2011 р. були виписана податкова накладна №52 від 02.06.2011 р. на суму 1000001,00 грн., в т.ч. ПДВ 166666,83 грн.

Видана ПП «ОВД-Трейд» за червень 2011 року на адресу позивача податкова накладна повністю відповідає вимогам п. 201. ст. 201 Податкового Кодексу України.

Розрахунки між позивачем та ПП «ОВД-Трейд» проведені у безготівковій формі шляхом перерахування позивачем сум у розмірі 1000000,00 грн., що підтверджується банківською випискою від 02.06.2011 р.

Факт транспортування товару підтверджуються товарно-транспортними накладними від 02.06.2011 р. Відповідно до вказаних товарно-транспортних накладних транспортування товару за договором №0106/11 поставки нафтопродуктів від 01.06.2011 р. здійснювалось ПП «ОВД-Трейд» на адресу м. Харків, вул. Сохора, 1-А та на адресу м. Куп'янськ, вул. Дзержинського, 47.

Позивачем до матеріалів справи надано договори про надання послуг зберігання нафтопродуктів №01-10/1 від 01.10.2011 р. та №19-12/10 від 19.12.2010 р., укладених з ПП «Ліга» (зберігач, виконавець), згідно яких позивач передає на зберігання ПП «Ліга» нафтопродукти, а ПП «Ліга», зобов'язується забезпечити їх зберігання та якісні показники, за адресою м. Куп'янськ, вул. Дзержинського, 47. Крім того, ЗАТ Управління механізації «Південтрансбуд» (виконавець) за договором про надання послуг зберігання нафтопродуктів №70 від 04.01.2011 р., укладеного з Позивачем, надає ємкості для зберігання нафтопродуктів за адресою: 61080, м. Харків, вул. Сохора, 1а.

Сума податкового кредиту з ПДВ по взаємовідносинам з ПП «ОВД-Трейд» віднесена позивачем до складу податкового кредиту в декларації з ПДВ за червень 2011 року на суму 166666,83 грн., що не заперечується відповідачем та відображається в акті перевірки.

Стосовно взаємовідносин позивача з ТОВ «Трубопласт Україна» суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що 25.02.2011 р. між ТОВ «Трубопласт Україна» (надалі - виконавець) та позивачем (надалі - клієнт) був укладений договір №02/11У, відповідно до умов якого виконавець виконує доручення клієнта по організації транспортно-експедиційного обслуговування перевезень експортно-імпортних, внутрішній та транзитних вантажів залізничним транспортом по території України та держав СНД.

Відповідно до п.1.2 договору клієнт доручає, а виконавець приймає на себе зобов'язання за винагороду організувати транспортно-експедиційне обслуговування перевезень залізничним транспортом.

Згідно п.3.2 договору оплата здійснюється протягом 90 банківських днів з моменту підписання акту виконаних робіт, шлях перерахування грошових коштів на поточний рахунок виконавця. Пунктом 3.4 договору сторони передбачили щомісяця здійснювати звіряння розрахунків. Результати звіряння фіксуються сторонами у акті про виконання послуг та акті звіряння розрахунків, які підписані сторонами не пізніш ніж 15 числа місяця, в якому надаються послуги. Зазначені акти визнаються сторонами як звіти про виконання доручень.

Додатком №1 від 25.02.2011 р. до договору №02/11У від 25.02.2011 р. сторони узгодили, що виконавець надає клієнту ставку на перевезення 7 100,000 (сім тисяч сто тон 00 кг) (+/- 10%) тон паливно-мастильних матеріалів у березні 2011 р. у розмірі 700,00 грн./тон, в т.ч. ПДВ.

На виконання умов договору №02/11У від 25.02.2011 р. року між позивачем та ТОВ «Трубопласт Україна» було підписано акт надання послуг від 31.03.2011 р. на суму 4967447,10 грн. про те, що згідно договору №02/11У від 25.02.2011 р. Виконавцем виконані послуги по організації транспортно-експедиційного обслуговування перевезень залізничним транспортом. До вказаного акту сторонами був складений звіт, в якому зазначено пункт призначення вантажу, його кількість та номери цистерн.

ТОВ «Трубопласт Україна» на адресу позивача на підставі договору №02/11У від 25.02.2011 р. була виписана податкова накладна №105 від 31.03.2011 р. на суму 4967447,10 грн. в т.ч. ПДВ 827907,85 грн. (організація транспортно-експедиторських послуг).

Видана ТОВ «Трубопласт Україна» за березень 2011 року на адресу позивача податкова накладна повністю відповідає вимогам п. 201. ст. 201 Податкового Кодексу України.

Розрахунки між позивачем та ТОВ «Трубопласт Україна» проведені у безготівковій формі шляхом перерахування позивачем сум у розмірі 198097,88 грн., що підтверджується банківською випискою від 11.05.2011 року.

Сума податкового кредиту з ПДВ по взаємовідносинам з ТОВ «Трубопласт Україна» віднесена позивачем до складу податкового кредиту в декларації з ПДВ за березень 2011 року на суму 827907,85 грн., що не заперечується відповідачем та відображається в акті перевірки позивача.

Як вбачається з акту перевірки, фактичною підставою для встановлення під час перевірки позивача порушень податкового законодавства та винесення спірного податкового повідомлення-рішення, став висновок відповідача про те, що наявність у позивача податкових накладних не є вичерпною обставиною для формування податкового кредиту, який, відповідно до позиції відповідача, у позивача не виникає, оскільки при цьому не дотримано обов'язкових умов для виникнення такого права - виникнення об'єкту оподаткування, що передбачено вимогами ст. 185 -ст. 203 Податкового Кодексу України.

З метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податкового кредиту з податку на додану вартість, суд вважає за необхідне встановити можливості позивача використання отриманого ним товару у власній господарській діяльності чи з метою отримання прибутку, як так, виходячи зі змісту господарської операції, останні є невід'ємною ланкою у господарському ланцюгу та дослідити відповідні первинні документи.

На вимогу суду, представником позивача були надані до суду документи, якими позивач підтверджує факт придбання товару, організація транспортно-експедиторських послуг перевезення якого здійснювалась ТОВ «Трубопласт Україна» на підставі договору №02/11У від 25.02.2011 р. та документи, якими позивач підтверджує факт подальшої реалізації отриманого ним товару з метою отримання прибутку, що в свою чергу, підтверджує факт здійснення господарської операції.

Стосовно взаємовідносин позивача з ПП «Інтер-Буд-Комфорт» суд зазначає наступне:

Судом встановлено, що 01.09.2011 р. між ПП «Інтер-Буд-Комфорт» (надалі - постачальник) та позивачем (надалі - покупець) був укладений договір №0109/11 поставки нафтопродуктів, відповідно до умов якого постачальник зобов'язався передати, а покупець прийняти та оплатити нафтопродукти на базис поставки у кількості, асортименті, за ціною та у строки поставки, відповідно до умов цього договору, а покупець зобов'язався у порядку та на умовах, зазначених у договорі прийняти та оплатити товар.

Відповідно до п.1.2 договору ціна, асортимент та кількість кожної партії товару узгоджуються сторонами та зазначаються сторонами у відповідному рахунку-фактурі та/або видаткових накладних.

Згідно п.4.1 та п.4.2 договору оплата здійснюється протягом 30 банківських днів з моменту відвантаження, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника.

Відповідно до п.5.1 договору товар поставляється покупцю, зокрема, автомобільним транспортом на умовах СРТ пункт призначення покупця (в редакції «Інкотермс 2000»).

На виконання умов договору ПП «Інтер-Буд-Комфорт» поставив, а позивач отримав товар на загальну суму 278696,00 грн., що підтверджується видатковими накладними від 11.10.2011 р. на суму 37107,00 грн., від 14.10.2011 р. на суму 58589,00 грн., від 17.10.2011 р. на суму 183000,00 грн.

ПП «Інтер-Буд-Комфорт» на адресу позивача на підставі договору №0109/11 поставки нафтопродуктів від 01.09.2011 р. були виписані податкові накладні №179 від 11.10.2011 р. на суму 37107,00 грн. в т.ч ПДВ 6184,50 грн., №219 від 14.10.2011 р. на суму 58589,00 грн. в т.ч. ПДВ 9764,83, №235 від 17.10.2011 р. на суму 183000,00 грн. в т.ч. ПДВ 30500,00 грн.

Факт транспортування товару підтверджуються товарно-транспортними накладними від 11.10.2011 р., від 13.10.2011 р., від 17.10.2011 р.

Крім того, 01.09.2011 р. між ПП «Інтер-Буд-Комфорт» (надалі - виконавець) та позивачем (надалі - клієнт) був укладений договір №17/9-11У, відповідно до умов якого виконавець виконує доручення клієнта по організації транспортно-експедиційного обслуговування перевезень експортно-імпортних, внутрішній та транзитних вантажів залізничним транспортом по території України та держав СНД.

Відповідно до п.1.2 договору клієнт доручає, а виконавець приймає на себе зобов'язання за винагороду організувати транспортно-експедиційне обслуговування перевезень залізничним транспортом.

Згідно п.3.2 договору оплата здійснюється протягом 90 банківських днів з моменту підписання акту виконаних робіт, шлях перерахування грошових коштів на поточний рахунок виконавця. Пунктом 3.4 договору сторони передбачили щомісяця здійснювати звіряння розрахунків. Результати звіряння фіксуються сторонами у акті про виконання послуг та акті звіряння розрахунків, які підписані сторонами не пізніш ніж 15 числа місяця, в якому надаються послуги. Зазначені акти визнаються сторонами як звіти про виконання доручень.

На виконання умов договору №17/9-11У від 01.09.2011 р. року між позивачем та ПП «Інтер-Буд-Комфорт» було підписані акти надання послуг від 05.10.2011 р. на суму 594717,00 грн., від 06.10.2011 р. на суму 593658,60 грн., від 11.10.2011 р. на суму 574679,40 грн., від 12.10.2011 р. на суму 589189,80 грн., від 20.10.2011 р. на суму 593070,60 грн., від 23.10.2011 р. на суму 573651,60 грн., від 26.10.2011 р. на суму 575465,40 грн., від 26.10.2011 р. на суму 568113,00 грн., від 29.10.2011 р. на суму 575085,60 грн., від 29.10.2011 р. на суму 77910,60 грн., від 29.10.2011 р. на суму 597897,60 грн., від 31.10.2011 р. на суму 514552,80 грн. про те, що згідно договору №17/9-11У від 01.09.2011 р. Виконавцем виконані послуги по організації транспортно-експедиційного обслуговування перевезень залізничним транспортом. До вказаного акту сторонами був складені звіти, в яких зазначено пункт призначення вантажу, його кількість та номери цистерн.

ПП «Інтер-Буд-Комфорт» на адресу позивача на підставі договору №17/9-11У від 01.09.2011 р. були виписані податкові накладні №101 від 05.10.2011 р. на суму 594717,00 грн. в т.ч. ПДВ 99119,50 грн., №116 від 06.10.2011 р. на суму 593658,60 грн. в т.ч. ПДВ 98943,10 грн., №178 від 11.10.2011 р. на суму 574679,40 грн. в т.ч. ПДВ 95779,90 грн., №193 від 12.10.2011 р. на суму 589189,80 грн. в т.ч. ПДВ 98198,30 грн., №268 від 20.10.2011 р. на суму 593070,60 грн. в т.ч. ПДВ 98845,10 грн., №285 від 23.10.2011 р. на суму 573651,60 грн. в т.ч. ПДВ 95608,60 грн., №331 від 26.10.2011 р. на суму 575465,40 грн. в т.ч. ПДВ 95910,90 грн., №332 від 26.10.2011 р. на суму 568113,00 грн. в т.ч. ПДВ 94685,50 грн., №391 від 29.10.2011 р. на суму 575085,60 грн. в т.ч. ПДВ 95847,60 грн., №392 від 29.10.2011 р. на суму 77910,60 грн. в т.ч. ПДВ 12985,10 грн., №393 від 29.10.2011 р. на суму 597897,60 грн. в т.ч. ПДВ 99649,60 грн., №462 від 31.10.2011 р. на суму 514552,80 грн. в т.ч. ПДВ 85758,80 грн. (організація транспортно-експедиторських послуг).

Видані ПП «Інтер-Буд-Комфорт» за вересень та жовтень 2011 року на адресу позивача податкові накладні повністю відповідають вимогам п. 201. ст. 201 Податкового Кодексу України.

Розрахунки між позивачем та ПП «Інтер-Буд-Комфорт» проведені у безготівковій формі шляхом перерахування позивачем сум у розмірі 300000,00 грн., що підтверджується банківською випискою від 27.10.2011 року.

Сума податкового кредиту з ПДВ по взаємовідносинам з ПП «Інтер-Буд-Комфорт» віднесена позивачем до складу податкового кредиту в декларації з ПДВ за жовтень 2011 року на суму 1117781,33 грн., що не заперечується відповідачем та відображається в акті перевірки позивача.

Як вбачається з акту перевірки фактичною підставою для встановлення під час перевірки позивача порушень податкового законодавства та винесення спірного податкового повідомлення-рішення, став висновок відповідача про те, що наявність у позивача податкових накладних не є вичерпною обставиною для формування податкового кредиту, який, відповідно до позиції відповідача, у позивача не виникає, оскільки при цьому не дотримано обов'язкових умов для виникнення такого права - виникнення об'єкту оподаткування, що передбачено вимогами ст. 185 -ст. 203 Податкового Кодексу України.

На вимогу суду, представником позивача були надані до суду документи, якими позивач підтверджує факт придбання товару, організація транспортно-експедиторських послуг перевезення якого здійснювалась ПП «Інтер-Буд-Комфорт» на підставі договору №17/9-11У від 01.09.2011 р. та документи, якими позивач підтверджує факт подальшої реалізації отриманого ним товару з метою отримання прибутку, що в свою чергу, підтверджує факт здійснення господарської операції.

Судом встановлено, що підприємства ТОВ «Южспецатоменергомонтаж», ПП «Хармарт», ПП «ОВД - Трейд», ТОВ «Трубопласт Україна», ПП «Інтер-Буд-Комфорт» знаходились на обліку в органах державної податкової служби, на час видачі податкових накладних були зареєстровані як платники податку на додану вартість, про що видані відповідні свідоцтва. Вказані підприємства, на час укладення угод, знаходились за місцем реєстрації, та перебували в реєстрі, що підтверджується витягами з Єдиного Державного реєстру підприємств, організацій та фізичних осіб-підприємців.

Згідно вимог ч. 2 ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців», якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними та можуть бути використані в спорі з третьою особою, поки до них не внесені відповідні зміни.

Таким чином, на момент взаємовідносин підприємства були зареєстровані в Єдиному державному реєстрі, та мали право виписувати (складати) податкові накладні, які правомірно видані покупцеві товарів, а саме на адресу ТОВ «Реал-НП».

На підставі п. 198.2 ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

- або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Позивачем були отримані податкові накладні, а також здійснена оплата за поставлений товар (надані послуги) по безготівковому рахунку, тобто всі необхідні умови для виникнення права на податковий кредит, були в наявності.

Як підтверджено матеріалами справи, угоди позивача з третіми особами виконані належним чином.

Відповідач не заперечує проти правильності оформлення всіх податкових накладних, які виписувалися третіми особами, та по яких позивач скористувався правом на податковий кредит.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, підприємство правомірно включило до складу податкового кредиту суми на підставі одержаних податкових накладних від контрагентів у загальному розмірі 4551399,00 грн.

Щодо встановленого відповідачем порушення п.5.1 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та п.138.2 ст.138 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 р. №2755-VI, слід зазначити наступне.

Відповідно до приписів п.5.1 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до приписів п.14.1.27 ст.14 Податкового кодексу України витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Визначення господарської діяльності відображене в п.1.32. Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», відповідно до якого господарська діяльність це будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.

На сьогоднішній час, визначення господарської діяльності закріплене і в п.14.1.36 ст.14 Податкового кодексу України, відповідно до якого це діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно з п.п.5.2.1 п.2 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті. З положень наведеної норми закону слідує, що з-поміж витрат, які за своєю суттю відповідають законодавчо наведеному визначенню валових витрат, до складу валових витрат обігу та виробництва можуть бути віднесені ті витрати, понесення яких є об'єктивно необхідним.

Згідно з абз.1 п.138.2 ст.138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Згідно із приписами п.п.5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Згідно із приписами абз.1 п.139.1.9 ст.139 Податкового кодексу України до витрат не включаються витрати, які не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Слід зазначити, що відповідно до п. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.99 №996-XIV (із змінами та доповненнями) податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку.

В п. 1.6. Порядку складання декларації з податку на прибуток, затвердженого наказом ДПА України від 29.03.03. №134 було встановлено, що дані, наведені в декларації, повинні підтверджуватися первинними документами обліку та відповідати податковому обліку (звітності).

Первинний документ це документ, який містить відомості про господарські операції та підтверджує факт їх здійснення (ст.1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.99 №996-XIV), тобто це письмове свідоцтво, що фіксує та підтверджує господарську операцію, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

До первинних документів бухгалтерського обліку належать видаткові накладні, акти виконаних робіт, платіжні доручення, касові ордери тощо. Всі ці документи містять відомості про відповідні господарські операції та підтверджують факт їх проведення.

Статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

З урахуванням викладеного, суд зазначає, що позивач законно та обґрунтовано до складу валових витрат включив витрати, пов'язані з придбанням товару (послуг) у ТОВ «Южспецатоменергомонтаж» за 2-3 квартали 2011 року, у ПП «Хармарт» за 2-3 квартали 2011 року, у ПП «ОВД - Трейд» за 2-3 квартали 2011 року, у ТОВ «Трубопласт Україна» за 1 квартал 2011 року, у ПП «Інтер-Буд-Комфорт» за 4 квартал 2011 року, адже податкові накладні, видаткові накладні, які були виписані контрагентами, банківські виписки мають всі обов'язкові реквізити, які визначені діючим законодавством, є в наявності у позивача та свідчать про те, що отриманий позивачем товар (послуги) своїм властивостям задовольняли потреби товариства виключно в здійсненні ним своєї господарської діяльності.

Матеріали судової справи свідчать про те, що податковий орган не подав до суду жодного доказу на підтвердження висновків того, що первинна документація не відповідає вимогам ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України» №996 від 16.07.99, не довів того, що вказані товари позивач використав в іншій діяльність підприємства ніж у господарській.

Таким чином, суд дійшов висновку, що витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування ПДВ позивачем були фактично здійснені і підтверджуються належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність та фактичність господарських операцій з контрагентами.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Суд, відповідно до п. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, перевіряє чи прийнято такі рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку. Також рішення суб'єкта владних повноважень на може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач не надав належних доказів правомірності висновків акту перевірки та винесення оскаржуваних податкових повідомлень - рішень, оскільки, як вбачається з наявних письмових доказів, факт вказаних порушень позивачем вимог податкового законодавства не знайшов свого підтвердження при судовому розгляді справи.

Виходячи з вищевикладеного, суд вважає не доведеними відповідачем, належними і допустимими доказами обставин та фактів, на які він посилається в обґрунтування відповідності нормам чинного законодавства прийнятих ним оскаржуваних податкових повідомлень - рішень та наявними правові підстави для задоволення позовних вимог у повному обсязі.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 160,161,162,163 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Реал-НП" до Чугуївської об'єднаної державної податкової інспекції Харківської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити у повному обсязі.

Скасувати податкове повідомлення - рішення Чугуївської об'єднаної державної податкової інспекції Харківської області Державної податкової служби № 0000472311 від 07.02.2012 року.

Скасувати податкове повідомлення - рішення Чугуївської об'єднаної державної податкової інспекції Харківської області Державної податкової служби № 0000462311 від 07.02.2012 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Реал-НП" судові витрати в розмірі 2146.00 грн. (дві тисячі сто сорок шість гривень).

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення протягом десяти днів з дня її проголошення, у разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного проваджені або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови виготовлено 29.05.2012 року.

Суддя Кухар М.Д.