Постанова № 24576648, 31.05.2012, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

31 травня 2012 р. № 2-а- 4227/12/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Кухар М.Д.,

при секретарі - Тайцеві А.Л.,

за участі: представника позивача - Караульної Ю.Л.,

представника відповідача - Воловельської Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом Приватного підприємства "УМК" Агроцентр" до Основ"янської міжрайонної Державну податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Основ"янської міжрайонної Державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби, в якому просив скасувати податкове повідомлення - рішення Основ"янської міжрайонної Державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби № 0001572330 від 15.11.2011 року. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що порушень законодавства не допускав, податки обчислював правильно, спірне податкове повідомлення-рішення суперечить ч. 3 ст. 2 КАС України, оскільки за відсутності визначених законом підстав покладає на платника податків додатковий обов'язок по оплаті грошового зобов'язання на користь Державного бюджету України. Так, позивач послався на безпідставність висновків Основ'янської МДПІ Харківської області ДПС (на той час - ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова) про непідтвердженість реальності господарських операцій з контрагентами ТОВ «Спарта - 10» та ТОВ «Кубера Плюс», оскільки за даними операціями послугита товари були надані у повному обсязі, реальність здійснення господарських операцій підтверджується належно оформленими первинними документами бухгалтерського та податкового обліку, фактом проведення розрахунків, фактом настання змін у складі та структурі активів учасників господарських операцій, даними бухгалтерського обліку. У судовому засіданні представник позивача підтримав вимоги і доводи заявленого позову, просив суд прийняти рішення про задоволення позову.

Представник відповідача в судовому засіданні проти адміністративного позову заперечував, вважав його безпідставним та необґрунтованим, надав заперечення на адміністративний позов, в якому виклав свою позицію проти доводів позивача та просить суд відмовити в задоволенні позову в повному обсязі, зазначивши, що ПП«УМК «Агроцентр» порушено вимоги п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, а саме до складу податкового кредиту включені суми податкового кредиту з витрат по придбанню у ТОВ «Спарта - 10» та ТОВ «Кубера Плюс» товарів та послуг, які не пов'язані з власною господарською діяльністю та в результаті встановлено заниження суми податку на додану вартість, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у розмірі 786084 грн. У судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи і вимоги заперечень проти позову, просив суд ухвалити рішення про відмову в задоволенні позову.

Суд, вислухавши представника позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, встановив наступне.

ПП «УМК «Агроцентр» пройшов передбачену законодавством процедуру державної реєстрації, набув правового статусу юридичної особи, включений до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України з ідентифікаційним кодом - 33121930, знаходиться на обліку як платник податків (зборів) у Основ'янській МДПІ Харківської області ДПС (на той час - ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова), зареєстрований платником податку на додану вартість з 07.10.2004 року.

Основ'янською МДПІ Харківської області ДПС (на той час - ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова) була проведена позапланова документальна виїзна перевірка ПП «УМК «Агроцентр» щодо документального підтвердження господарських відносин із платниками податків ТОВ «Спарта - 10» та ТОВ «Кубера Плюс», їх реальності та повноти відображення в обліку за липень 2011 року, за результатами якої складений акт від 01.11.2011 року № 5837/233/33121930.

15.11.2011 року на підставі висновків акту перевірки начальником Основ'янської МДПІ Харківської області ДПС (на той час - ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова) було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0001572330 від 15.11.2011 року.

Як з'ясовано судом, фактичною підставою для винесення спірного рішення слугувало відображення в акті від 01.11.2011 року № 5837/233/33121930 судження суб'єкта владних повноважень про порушення ПП «УМК «Агроцентр» п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, а саме формування податкового кредиту з ПДВ за рахунок відображення в обліку з податку на додану вартість показників господарських операцій з ТОВ «Спарта - 10» та ТОВ «Кубера Плюс», які реально не відбулись.

Судом встановлено, представником відповідача в ході розгляду справи визнано, що єдиним мотивом, на підставі якого суб'єкт владних повноважень дійшов такого судження, є виключно висновки акту документальної позапланової перевірки ТОВ «Кубера Плюс» від 31.08.11р. №1950/23-11/33898861 та акт неможливості проведення зустрічної звірки ТОВ «Спарта - 10» № 741/23-206/37365247 від 10.10.11р. за липень 2011р.

Жодних інших мотивів суб'єктом владних повноважень в основу спірного рішення не покладено.

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість мотивів, покладених суб'єктом владних повноважень в основу спірного податкового повідомлення-рішення, а також суджень, відображених суб'єктом владних повноважень в акті від 01.11.2011 року № 5837/233/33121930, на відповідність вимогам ч. 3 ст. 2 КАС України, суд встановив наступне.

З наявних у справі документів вбачається, що 11.07.2011року між ТОВ «Кубера плюс» та ПП «УМК «Агроцентр» укладено договір№11/07-101, предметом якого є зрошування полів соняшника, кукурудзи. Виконання робіт по договору підтверджується наявними в матеріалах справи актами здачі - прийняття робіт та податковими накладними №28072 від 28.07.11р, №27072 від 27.07.11р.; №25072 від 25.07.11р.; 311073 від 11.07.11р.; №14073 від 14.07.11р. Розрахунки між суб'єктами господарювання за надані послуги проводились у безготівковій формі, що підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями: №24 від 31.08.11р.; №27 від 02.09.11р.; №44 від 21.09.11р.; №43 від 21.09.11р.; №47 від 22.09.11р.; №55 від 26.09.11р.

Крім того, 01.07.2011 року між ТОВ «Кубера плюс» та ПП «УМК «Агроцентр» укладено договір купівлі - продажу №01/07-11, згідно якого (Продавець) зобов'язаний передати покупцю товар (соя). Виконання договору підтверджується наявними в матеріалах справи видатковою та податковою накладними № РН - 12073 від 12.07.11р. та №12073 від 12.07.11р.Розрахунки між суб'єктами господарювання за надані послуги проводились у безготівковій формі, що підтверджується наявним в матеріалах справи платіжним дорученням №52 від 23.09.11р.

15.07.2011 року між ТОВ «Спарта - 10» та ПП «УМК «Агроцентр» укладено договір купівлі - продажу товарів №ДР-15/07-11, згідно якого (Продавець) зобов'язаний передати покупцю товар (м'ясо та соя). Виконання договору підтверджується наявними в матеріалах справи видатковими накладними №РН - 144 - 014 від 29.07.11р., №РН - 139-010 від 22.07.11р., № РН - 134 - 008 від 15.07.11р., № РН - 137 - 001 від 20.07.11р., РН - 136 - 001 від 19.07.11р. та податковими накладними № 178 від 29.07.11р., №165 від 22.07.11р., № 164 від 15.07.11р., №191 від 20.07.11р., №177 від 19.07.11р.Розрахунки між суб'єктами господарювання за надані послуги проводились у безготівковій формі, що підтверджується наявним в матеріалах справи платіжними дорученнями №3 від 22.07.11р., №16 від 19.08.11р., № 17 від 27.09.11р., №57 від 27.09.11р., 371 від 05.10.11р.

Суд зазначає, що спірні правочини укладені між правоздатними та дієздатними юридичними особами, за формою та змістом не суперечать закону, предметом спірних правочинів не є речі, що обмежені в цивільному обороті.

Таким чином, згадані договори визнаються судом належними та допустимими доказами наявності між позивачем та контрагентом позивача факту вчинення правочину в розумінні ст. 202 Цивільного кодексу України.

Оцінивши перелічені первинні документи за правилами ст. 86 КАС України, суд зазначає, що зміст оглянутих документів містить назву документа (форми), дату та місце складання, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції, особистий підпис особи, яка брала участь у здійсненні господарської операції, первинні документи виписані реально існуючими суб'єктами права.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що оглянуті документи не мають дефектів форми, змісту або походження, котрі в силу ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», ст. 44 Податкового кодексу України, п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. № 88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за № 168/704; далі за текстом - Положення № 88) спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості, призвели до зміни в структурі активів платника податків, а відтак сприймаються судом як належні та допустимі докази реальності вчинення господарських операцій.

Витребувані судом на виконання вимог ст. 11 КАС України та приєднані до справи первинні документи засвідчують факт виконання позивачем зобов'язань за спірними правочинами шляхом перерахування безготівкових грошових коштів, що означає втрату позивачем права власності на ці кошти. Доказів повернення цих коштів до позивача, наявності у позивача та його контрагента спільного інтересу щодо їх отримання позивачем (що могло б мати місце в разі пов'язаності цих осіб), до матеріалів справи суб'єктом владних повноважень не подано. За правилами Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» операція по списанню коштів з банківських рахунків платника податку призводить до зміни стану та структури активів і зобов'язань такого платника. Отже, долучені до матеріалів справи документи про оплату отриманих послуг визнаються судом належними та допустимими доказами реальності вчинених між позивачем та контрагентом позивача господарських операцій.

На вимогу суду, представником позивача були надані до суду документи, якими позивач підтверджує факт використання отриманих ним послуг (наданих робіт) та товарів з метою отримання прибутку, що в свою чергу, підтверджує факт здійснення господарської операції.

Так, в матеріалах справи містяться договори з контрагентами щодо подальшої реалізації отриманих послуг та товарів, а саме : №01/07 від 01.07.11р., укладений між ПП «Агроцентр» та ТОВ «Віконт Плюс», предметом якого є зрошування посівної площі, розташованої у Харківській, Вінницькій, Кіровоградській, Київській областях.; №04/07 від 04.07.11р., укладений між ПП «Агроцентр» та ТОВ «Віконт Плюс», предметом якого є зрошування посівної площі, розташованої у Харківській, Вінницькій, Кіровоградській, Київській областях; №05/07 від 05.07.11р., укладений між ПП «Агроцентр» та ТОВ «Віконт Плюс», предметом якого є зрошування посівної площі, розташованої у Харківській, Вінницькій, Кіровоградській, Київській областях; №18/07 від 18.07.11р., укладений між ПП «Агроцентр» та ДК «Укргазвидобування» НАК «Нафтогаз» України, предметом якого є постачання товару (м'яса); №13/07-1від 13.07.11р., укладений між ТОВ «ПХ Груп» та ПП «Агроцентр», предметом якого є постачання товару (м'яса); №121 від 18.07.11р., укладеного між ПП «Агроцентр» та ПП «Трансекотехнологія», предметом якого є постачання сировини для комбікорму (соя).

У ході розгляду справи судом встановлено, що жодних зауважень чи претензій до правоздатності і дієздатності юридичних осіб, які є сторонами спірних правочинів, до правового статусу сторін договорів як платників ПДВ, відповідності спірних правочинів вимогам закону, належності складання первинних документів за спірними правочинами у Основ'янської МДПІ Харківської області ДПС ані при проведенні перевірки, ані в ході судового розгляду не має.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив, що викладене в акті судження податкового органу про вчинення платником податків порушень закону ґрунтується лише на мотивах складеного податковим органомакту документальної позапланової перевірки ТОВ «Кубера Плюс» від 31.08.11р. № 1950/23-11/33898861 та акту неможливості проведення зустрічної звірки ТОВ «Спарта - 10» № 741/23-206/37365247 від 10.10.11р. за липень 2011р.від 02.12.11р. №934/18-011/32335485 «Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ПП «Агро-Продукт» з питань підтвердження господарських відносин з платником податків за вересень 2011 року та висновок від 29.11.11р. №37 щодо відсутності факту реального здійснення господарської діяльності ПП «Агро-Продукт».

Втім, з цьому приводу суд зазначає, що належними та допустимими в розумінні ст. 124 Конституції України, ст. 70 КАС України доказами факту вчинення платником податків нікчемного правочину або факту відображення в обліку показників господарських операцій, які в дійсності не відбулись, можуть бути або обвинувальний вирок суду по кримінальній справі (бо діяння платника податків по протиправному заволодінню майном іншої особи або ухиленню від сплати податків, тобто вчинення нікчемного правочину, є об'єктивною стороною злочинів, передбачених ст. 191 КК України та ст. 212 КК України), або рішення суду у справі про стягнення одержаного за нікчемним правочином (бо наслідком вчинення платником податків нікчемного правочину відповідно до ст.ст. 207, 208, 250 Господарського кодексу України є застосування конфіскаційного заходу у вигляді стягнення одержаного за нікчемним правочином), або рішення суду про визнання правочину недійсним (бо відповідно до ч. 3 ст. 228 Цивільного кодексу України вчинення платником податків правочину, котрий суперечить інтересам держави та суспільства, є підставою для звернення до суду з вимогою про визнання такого правочину недійсним).

Проте, у ході розгляду справи відповідачем не подано до суду жодних доказів порушення кримінальної справи відносно посадових (службових) осіб ПП «УМК «Агроцентр» або за викладеними у акті фактами діяльності платника податків, наявності обвинувального вироку суду, рішення суду про стягнення одержаного за нікчемним правочином, наявності рішення суду про визнання правочину недійсним.

Суд також зазначає, що в силу положень Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» позивач та його контрагенти є окремими суб'єктами права зі статусом юридичної особи, а відтак за змістом Податкового кодексу України позивач та контрагенти позивача є окремими платниками податку на додану вартість. За таких обставин, межі юридичної відповідальності кожного платника ПДВ, яка (слід розуміти - відповідальність) відповідно до ст. 61 Конституції України має індивідуальний характер, поширюється на діяння, що визнаються законом протиправними та були вчинені саме цим платником. Притягнення суб'єкта права до юридичної відповідальності за діяння, що було вчинено іншою особою, згідно з законом є неможливим.

Статтею 86 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (ч. 1 ст. 86); ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили (ч. 2 ст. 86); суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Судом встановлено, що під час розгляду відповідачем за правилами ч. 2 ст. 71 КАС України не спростовано достовірності відомостей первинних та розрахункових документів, поданих платником податків на підтвердження факту реальності здійснення господарських операцій за спірним правочином, відповідачем не доведено неможливості проведення господарських операцій, просторових та часових факторів, економічних чинників, не подано доказів відсутності руху активів у процесі здійснення господарської операції, доказів відсутності зміни стану та структури активів, зобов'язань чи власного капіталу сторін спірних правочинів, доказів отримання майнової вигоди чи права на таку вигоду будь-кого з учасників операції виключно шляхом зменшення бази оподаткування з певного податку та/або отримання коштів із Державного бюджету за одночасної відсутності об'єктивної можливості отримати майнову вигоду від цієї операції в інший спосіб, доказів отримання позивачем товарів (робіт, послуг) від іншої особи ніж сторона за правочином.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

В ході вирішення питання щодо законності прийнятого суб'єктом владних повноважень рішень суд відповідно до вимог ст.2 КАС України зобов'язаний перевірити чи прийнято воно: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо; добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілям, на досягнення яких спрямоване це рішення; з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Виходячи з вищевикладеного, суд вважає не доведеними відповідачем, належними і допустимими доказами обставин та фактів, на які він посилається в обґрунтування відповідності нормам чинного законодавства прийнятого ним оскаржуваного податкового повідомлення-рішення та наявними правові підстави для задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 17, 50, 160-163, 167, 185, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Приватного підприємства "УМК" Агроцентр" до Основ"янської міжрайонної Державну податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити у повному обсязі.

Скасувати податкове повідомлення - рішення Основ"янської міжрайонної Державну податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби № 0001572330 від 15.11.2011 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства "УМК" Агроцентр" судові витрати в розмірі 2188.00 грн. (дві тисячі сто вісімдесят вісім гривень).

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення протягом десяти днів з дня її проголошення, у разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного проваджені або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови виготовлено 05.06.2012 року.

Суддя Кухар М.Д.