Постанова № 24576599, 30.05.2012, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

30 травня 2012 р. № 2-а- 6016/11/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Кухар М.Д.,

при секретарі - Тайцеві А.Л.,

за участі: представника відповідача - Хищенка А.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Арго Трейд" до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить скасувати податкові повідомлення-рішенні ДПІ у Київському районі м. Харкова № 0001322302 від 04 квітня 2011 року про визначення податкового зобов'язання ТОВ «ТД «Арго Трейд» з податку на додану вартість в сумі 120 000 грн. за основним платежем та 30 000 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями; та №0001302302 від 04 квітня 2011 року про визначення податкового зобов'язання ТОВ «ТД «Арго Трейд» з податку на прибуток в сумі 505 801 грн. за основним платежем та 126 450 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями. В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що викладені в акті перевірки № 913/23-506/31440281 від 21.03.2011 р. судження суб'єкта владних повноважень є помилковими, оскільки укладені між Товариством з обмеженою відповідальністю „Торговий дім „Арго Трейд" та Товариством з обмеженою відповідальністю „ТК „Простір" та Приватним підприємством „Імір-Строй" правочини повністю відповідають вимогам закону, вчинені в межах цих правочинів, господарські операцій мали реальний характер, первинні документи за цими правочинами складені належно, судових рішень, які б визнавали недійсність правочинів між ТОВ «ТД «Арго Трейд» з ТОВ „ТК „Простір" та ПП „Імір-Строй" на сьогодні не винесено, операції ТОВ «ТД «Арго Трейд» з ТОВ „ТК „Простір" та ПП „Імір-Строй" підтверджені первинними документами бухгалтерського та податкового обліку, в порядку визначеному ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», а вартість отриманих робіт від Приватного підприємства „Імір-Строй" до складу валових витрат не відносилась.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, надав до суду клопотання про розгляд даної справи без його участі. Таким чином, суд вважає за можливе розглянути справу без участі представника позивача за наявними в ній матеріалами.

Представник відповідача в судовому засіданні проти адміністративного позову заперечував, вважав його безпідставним та необґрунтованим, надав заперечення на адміністративний позов, в якому виклав свою позицію проти доводів позивача та просить суд відмовити в задоволенні позову в повному обсязі, вважає правочини, укладені ТОВ „ТД „Арго Трейд" з ТОВ „ТК „Простір" нікчемними, посилаючись на акт документальної невиїзної перевірки ТОВ „ТД „Арго Трейд" від 28.09.2010 року №5677/23-506/31440281, яким було визнано укладені угоди між підприємствами нікчемними; також в зв'язку з порушенням відносно директора та засновника ТОВ „ТК „Простір" порушено кримінальну справу за ст. 205 КК України; ТОВ „ТК „Простір" за юридичною адресою не знаходиться; місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень та іншого майна, які є економічно необхідні для виконання такого постачання або здійснення діяльності, що свідчить про відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень і транспортних засобів. Також податкова інспекція вважає правочини, укладені ТОВ „ТД „Арго Трейд" з ПП „Імір-Строй" нікчемними, в зв'язку з тим, згідно з висновків, зроблених контролюючим органом за результатами документальної невиїзної перевірки ПП „Імір-Строй", встановлено, що підприємство за юридичною адресою не знаходиться, відсутня будь-як інформація про наявність складських приміщень, наявність автомобільного чи іншого транспорту, устаткування, що необхідне для здійснення фінансово-господарської діяльності, загальна чисельність працюючих - 2 особи.

Виходячи з вищевикладеного, податкова інспекція вважає, що в порушення п.п. 5.2.1 п.5.2, п.5.1 ст.5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств" ТОВ „ТД „Арго Трейд" завищено об'єкт оподаткування за 3 квартал 2008 року по угодам з ТОВ „ТК „Простір" в податковій декларації за 3 квартал 2008 року на суму 1 423 203 грн., що в свою чергу призвело до заниження податкового зобов'язання по податку на прибуток за 3 квартал 2008 року на суму 355 801 грн., та завищено валові витрати та занижено об'єкт оподаткування по угодам з ПП „Імір-Строй" за 2 квартал 2009 року в податковій декларації за півріччя 2009 року на суму 600 000 грн., що в свою чергу призвело до заниження податкового зобов'язання по податку на прибуток за 2 квартал 2009 року на суму 150 000 грн. Також податкова інспекція вважає, що ТОВ „ТД „Арго Трейд", в порушення п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість", завищено податковий кредит в податковій декларації за червень 2009 року на суму 120 000 грн., що в свою чергу призвело до заниження податкового зобов'язання по податку на додану вартість за червень 2009 року на суму 120 000 грн.

Суд, вислухавши представника відповідача, дослідивши матеріали справи, встановив наступне.

ДПІ у Київському районі м. Харкова було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «ТД «Арго Трейд» з питань правильності визначення податку на прибуток по взаємовідносинам з ТОВ „ТК „Простір" за період з 01.08.2008 року по 31.10.2008 року та правильності визначення податку на прибуток та податку на додану вартість по взаємовідносинам з ПП „Імір-Строй" за період з 01.09.2008 року по 31.07.2010 року.

За наслідками перевірки було складено Акт № 913/23-506/31440281 від 21.03.2011 р. (надалі акт перевірки) відповідно до якого встановлено порушення: ч. 5 ст. 203, ч.1, ч.2 ст. 215, ч. 1 ст. 216, ст. 228 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ТОВ „ТД „Арго Трейд" з ТОВ „ТК „Простір" та ПП „Імір-Строй"; п.п. 5.2.1 п.5.2, п.5.1 ст.5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств", підприємством занижено податок на прибуток на загальну суму 505 801 грн., у тому числі за 3 квартал 2008 року - 355 801 грн., за 2 квартал 2009 року - 150 000 грн.; п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість", підприємством занижено податок на додану вартість на загальну суму 120 000 грн., у тому числі за червень 2009 року - 120 000 грн.

Заперечення ТОВ „ТД „Арго Трейд" на акт перевірки вих. №45 від 28.03.2011 року (вх. від 28.03.2011 року), згідно відповіді ДПІ у Київському районі м. Харкова вих.№6570/10/23-516 від 04.04.2011 року, залишені без задоволення.

На підставі вищезазначеного акту перевірки ДПІ у Київському районі м. Харкова прийняло податкове повідомлення рішення № 0001322302 від 04 квітня 2011 року про визначення податкового зобов'язання ТОВ «ТД «Арго Трейд» з податку на додану вартість в сумі 120 000 грн. за основним платежем та 30 000 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями; та податкове повідомлення-рішення №0001302302 від 04 квітня 2011 року про визначення податкового зобов'язання ТОВ «ТД «Арго Трейд» з податку на прибуток в сумі 505 801 грн. за основним платежем та 126 450 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Як встановлено судом, фактичною підставою для винесення спірних податкових повідомлень-рішень був відображений в акті № 913/23-506/31440281 від 21.03.2011 р. висновок суб'єкта владних повноважень про порушення Товариством з обмеженою відповідальністю „Торговий дім „Арго Трейд" ч. 5 ст. 203, ч.1, ч.2 ст. 215, ч. 1 ст. 216, ст. 228 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ТОВ „ТД „Арго Трейд" з ТОВ „ТК „Простір" та ПП „Імір-Строй".

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість мотивів, які покладені суб'єктом владних повноважень в основу спірних правових актів індивідуальної дії на відповідність вимогам ч.3 ст.2 КАС України, суд зазначає наступне.

Щодо донарахованих позивачу податкових зобов'язань з податку на додану вартість.

Виходячи з приписів пункту 1.7 статті 1 Закону України "Про податок на додану вартість" (в редакції чинній на день виникнення спірних правовідносин), податковий кредит це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобовязання звітного періоду, визначене згідно з цим Законом.

Відповідно до другого абзацу п.п. 7.4.1, п. 7.4, ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі, якщо договірна ціна на такі товари (послуга) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Частиною першою та другою ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні і зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа; дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складається документ; зміст і обсяг господарської операції; одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що мають можливість ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Зазначені норми вказують на те, що підставою для включення витрат до складу податкового кредиту є їх безпосередній зв'язок з господарською діяльністю платника податку та належне документальне оформлення. Правильність формування платником податків витрат в податковому обліку вимагає наявності зв'язку таких витрат з його господарською діяльністю, що полягає у намірі платника податку отримати користь від придбаних послуг.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив, що 01.07.2009 року ТОВ „ТД „Арго Трейд" уклало з ПП „Імір-Строй" договір про надання послуг, згідно якого ПП „Імір-Строй" зобов'язався надати послуги по розробці методичних рекомендацій щодо можливості здійснення партнерської діяльності ТОВ „ТД „Арго Трейд" з ТОВ „Вікнапласт".

30.06.2009 року було підписано акт виконаних послуг на суму 720 000 грн. з ПДВ, та була надана податкова накладна.

За результатами виконаних послуг ПП „Імір-Строй" було надано „Аналітичний звіт доцільності використання грошових коштів для здійснення капітальних вкладень в діяльність ТОВ „Вікнапласт".

20.07.2009 року на користь ПП „Імір-Строй" було сплачено 21 600 грн.

Приймаючи до уваги відсутність зв'язку проведеної операції з господарською діяльністю позивача, суд вважає необґрунтованими позовні вимоги в частині скасування податкового повідомлення-рішення ДПІ у Київському районі м. Харкова №0001322302 від 04 квітня 2011 року про визначення податкового зобов'язання ТОВ «ТД «Арго Трейд» з податку на додану вартість в сумі 120 000 грн. за основним платежем та 30 000 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Щодо донарахованих позивачу податкових зобов'язань з податку на прибуток.

ДПІ у Київському районі м. Харкова вважає, що в порушення п.п. 5.2.1 п.5.2, п.5.1 ст.5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств" ТОВ „ТД „Арго Трейд" завищено об'єкт оподаткування за 3 квартал 2008 року по угодам з ТОВ „ТК „Простір" в податковій декларації за 3 квартал 2008 року на суму 1 423 203 грн., що в свою чергу призвело до заниження податкового зобов'язання по податку на прибуток за 3 квартал 2008 року на суму 355 801 грн., та завищено валові витрати та занижено об'єкт оподаткування по угодам з ПП „Імір-Строй" за 2 квартал 2009 року в податковій декларації за півріччя 2009 року на суму 600 000 грн., що в свою чергу призвело до заниження податкового зобов'язання по податку на прибуток за 2 квартал 2009 року на суму 150 000 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, за договором постачання № ТД0553-08П від 01.08.2008 року, ТОВ "ТК "Простір" поставило на користь ТОВ "Торговий дім "Агро-Трейд" товар в асортименті на загальну суму 1423203 грн., 284640,59 грн. ПДВ, всього на суму 1707843,55 грн. з ПДВ. Товар поставлявся по накладним, виписаними 04.08.2008 року: № 14 на суму 228 065,32 грн. в т.ч. ПДВ 38 010,89 грн. (податкова накладна №1751 і рахунок №367); №12 на суму 749 903,26 грн. в т.ч. ПДВ 124 983,88 грн. (податкова накладна №1749 і рахунок № 365); № 15 на суму 729 874,94 грн. в т.ч. ПДВ 121 645,83 грн. (податкова накладна № 1748 і рахунок № 368).

Постачання товару здійснено транспортом ТОВ "ТК "Простір" на склад ТОВ "Торговий дім "Агро-Трейд", який розташований в м. Харкові по вул. 2-й Вологодський в'їзд, 2, який позивачем у ТОВ "Арго-Лізинг" за договором оренди №ТД0200-04А від 31.12.2003 р. строком до 31.12.2013 р., за яким в оренду передано всього 9 976,4 кв.м., в тому числі складські приміщення.

В подальшому вищевказаний товар був відвантажений на користь ТОВ "Вовчанський м'ясокомбінат" за адресою: м. Вовчанськ, вул. Новоселівська, 1, за видатковими накладними та подорожніми листами: 04.08.2008 р. за видатковою накладною №Т0140907 на суму 749 904,72 грн., за подорожніми листами серія 02АГК №777771, серія 02 АГК №777770, та серія 02 АГК №777769; 05.08.2008 р. за видатковою накладною №Т0140985 на суму 729 874,97 грн., за подорожнім листом серія 02 АГК №777772; 05.08.2008 р. за видатковою накладною №Т0140911 на суму 119 700 грн., за подорожнім листом серія 02 АГК №777773; 05.08.2008 р. за видатковою накладною №Т0140910 на суму 108 365,33 грн., за подорожнім листом серія 02 АГК №777773.

Розрахунки за придбаний товар здійснені ТОВ "Торговий дім "Агро-Трейд" з ТОВ "Вовчанський м'ясокомбінат" шляхом проведення зарахування зустрічних грошових вимог відповідно договору від 31 грудня 2009 року.

Загальна сума заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю „ТД „Арго Трейд" перед Товариством з обмеженою відповідальністю ТК „Простір" (в тому числі по відвантаженому товару на суму 1707843,55 грн. з ПДВ) склала 8 566 951,37 грн.

Згідно ст. 3 Закону України „Про обіг векселів в Україні" видавати переказні і прості векселі можна лише для оформлення грошового боргу за фактично поставлені товари, виконані роботи, надані послуги. На момент видачі переказного векселя особа, зазначена у векселі як трасат, або векселедавець простого векселя повинні мати перед трасантом та/або особою, якій чи за наказом якої повинен бути здійснений платіж, зобов'язання, сума якого має бути не меншою, ніж сума платежу за векселем. Умова щодо проведення розрахунків із застосуванням векселів обов'язково відображається у відповідному договорі, який укладається в письмовій формі. У разі видачі (передачі) векселя відповідно до договору припиняються грошові зобов'язання щодо платежу за цим договором та виникають грошові зобов'язання щодо платежу за векселем.

Товариством з обмеженою відповідальністю „ТД „Арго Трейд" були виписані прості векселі та передані постачальнику, згідно акту прийому-передачі векселів від 24.09.2008 року.

01.04.2009 року Товариством з обмеженою відповідальністю ТК „Простір" було пред'явлено прості векселі, виписані Товариством з обмеженою відповідальністю „ТД „Арго Трейд" в рахунок заборгованості, до сплати на загальну суму 8 566 951,37 грн.

Станом на 01.04.2009 року Товариство з обмеженою відповідальністю „ТД „Арго Трейд" не здійснило сплату за пред'явлені до сплати векселі, але на підставі договору займу, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю „ТД „Арго Трейд" та фізичною особою ОСОБА_2, ОСОБА_2 мав перед Товариством з обмеженою відповідальністю „ТД „Арго Трейд" заборгованість у сумі 10 000 000,00 грн., в зв'язку з цим 01.04.2009 року було укладено потрійний договір, між Товариством з обмеженою відповідальністю „ТД „Арго Трейд", Товариством з обмеженою відповідальністю ТК „Простір" та ОСОБА_2 про переведення заборгованості що виникла по факту пред'явлення векселів до сплати. В зв'язку з тим, що Товариство з обмеженою відповідальністю „ТК „Простір" передало Товариству з обмеженою відповідальністю „ТД „Арго Трейд" бланки векселів у повному обсязі та бланки були погашені (анульовані), розрахунки між Товариством з обмеженою відповідальністю ТК „Простір" та Товариством з обмеженою відповідальністю „ТД „Арго Трейд" були здійснені у повному обсязі.

Оцінивши витребувані та долучені до справи копії первинних документів, суд дійшов висновку, що оглянуті документи не мають дефекту форми, змісту або походження, котрі в силу п.п.7.2.1 п.7.2, п.п.7.2.3 п.7.2 ст.7 Закону України «Про ПДВ», ч.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за №168/704; далі за текстом - Положення) спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості.

В акті перевірки №913/23-506/31440281 від 21.03.2011 р. не викладено жодних фактів стосовно реальності наданих послуг та фізичної відсутності товару у спірних правовідносинах, відсутності розрахунків з боку позивача за отримані товари та послуги, збитковості господарських операцій з придбання та подальшого продажу товарів, використання послуг, несумісності придбаного у контрагента товару та послуг з напрямком господарської діяльності позивача, невикористання придбаного товару та послуг у власній господарській діяльності позивача, вчинення позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю „ТК „Простір" спільних взаємоузгоджених зловмисних дій, спрямованих на порушення інтересів Держави тощо.

Висновок посадової особи ДПІ щодо нікчемності укладених угод між Товариством з обмеженою відповідальністю «ТД «Арго Трейд» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ТК «Простір» спростовується виходячи з аналізу діючих норм законодавства.

Статтею 204 Цивільного кодексу України встановлено презумцію правомірності правочину, а саме, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно ч. 1 ст. 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. ДПІ у Акті не враховано припис акту цивільного законодавства України, який викладений в ч.І ст. 204 ЦК України, згідно з яким правочин є недійсним, якщо його недійсність прямо встановлена законом або якщо він визнаний недійсним у судовому порядку.

Стаття 215 ЦК України розрізняє нікчемні та оспорювані правочини. Відмінність оспорюваних правочинів від нікчемних правочинів полягає в тому, що оспорювані правочини припускають дійсність таких правочинів та породжують цивільні права та обов'язки. Проте їхня дійсність може бути оспорена стороною правочину або іншою зацікавленою стороною у судовому порядку. Тобто, в даному випадку існує виключно судовий порядок (спеціальні правила) визнання правочину недійсним.

ДПІ, використовуючи в акті перевірки такий термін, як «нікчемний правочин», не звертає уваги на те , що згідно з ч.2 ст. 215 ЦК України нікчемним правочином є правочин, недійсність якого встановлена законом.

Приписами закону, які прямо передбачають нікчемність правочину, є приписи, які містяться: у ч. 1 ст. 219 ЦК України, відповідно з якою у разі недодержання вимоги закону про нотаріальне посвідчення одностороннього правочину такий правочин є нікчемним ; у ч. 1 ст. 220 ЦК України, відповідно з якою у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним; у абзаці 1 ч. 2 ст. 221 ЦК України, відповідно з якою у разі відсутності схвалення правочину, який вчинено малолітньою особою за межами її цивільної дієздатності батьками (усиновлювачами) малолітньої особи або одним з них, з ким вона проживає, або опікуном, цей правочин є нікчемним; ч. 2 ст. 228 ЦК України, відповідно до якої нікчемним є правочин, який порушує публічний порядок тощо.

Правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Даний висновок міститься і в Постанові Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06.11.2009 р., згідно якого (п. 18 Постанови) перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок, визначений статтею 228 Цивільного кодексу України: правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина; правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Такими є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо.

Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок.

При кваліфікації правочину за статтею 228 Цивільного кодексу України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

Наслідки вчинення правочину, що порушує публічний порядок, визначаються загальними правилами (стаття 216 Цивільного кодексу України).

Проте, в ході розгляду справи відповідачем не подано до суду жодних доказів прийняття судових рішень, постановлених у кримінальній справі відносно посадових осіб позивача або за фактами діяльності платника податків, що викладені в акті.

Отже висновки посадової особи ДПІ про нікчемність правочинів укладених між Товариством з обмеженою відповідальністю «ТД «Арго Трейд» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ТК «Простір» є необґрунтованими та такими, що здійснені з перевищенням компетенції та повноважень ДПІ.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що факт здійснення господарських операцій підприємством з ТОВ "ТК "Простір" по вказаним договорам постачання підтверджений відповідними документами. Даний факт підтверджений також постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 08 лютого 2012 року по справі №2а-1721/11/2070, та згідно ч.1 ст.72 КАС України, не потребують доказування.

Щодо висновку ДПІ у Київському районі м. Харкова про порушення п.п. 5.2.1 п.5.2, п.5.1 ст.5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств" шляхом завищення валових витрат та заниження об'єкту оподаткування по угодам з ПП „Імір-Строй" за 2 квартал 2009 року в податковій декларації за півріччя 2009 року на суму 600 000 грн., що в свою чергу призвело до заниження податкового зобов'язання по податку на прибуток за 2 квартал 2009 року на суму 150 000 грн., судом було встановлено, що такі висновки ДПІ у Київському районі м. Харкова зроблені помилково, оскільки фактично вартість отриманих робіт від ПП «Імір-Строй» до складу валових витрат позивачем не відносились у податковому обліку в зв'язку з тим, що за результатами фінансово-господарської діяльності за 6 місяців 2009р. виникло від'ємне значення об'єкту оподаткування податком на прибуток, та у позивача у даному періоді були відсутні документи підтверджуючі отримання даних послуг, в наявності була тільки отримана податкова накладна. У бухгалтерському обліку данні витрати проведені інформаційно у листопаді 2009р. В ході планової виїзної документальної перевірки, яка була здійснена Миронцем Олександром Володимировичем, на підставі направлення від 25.06.2010 року № 685 та подовжувалась, перевіряємий період з 01.04.2009р. по 31.03.2010р., позивач надавав розшифровки з формування валових витрат та валових доходів, та надавав пояснення, що суми отриманих робіт в розмірі 600000 грн. без ПДВ до складу валових витрат у податковому обліку не віднесені. У акті перевірки №4937/23-506/31440281 від 19.08.2010р. складеному Миронцем Олександром Володимировичем по даному питанню порушень не встановлено, а у ході позапланової невиїзної документальної перевірки, яка була здійснена Миронцем Олександром Володимировичем та складено акт № 913/23-506/31440281 від 21 березня 2011р., контролюючим органом по даному питанню безпідставно було зазначено про віднесення вартості отриманих робіт від ПП «Імір-Строй» до складу валових витрат.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

В ході вирішення питання щодо законності прийнятого суб'єктом владних повноважень рішень суд відповідно до вимог ст.2 КАС України зобов'язаний перевірити чи прийнято воно: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо; добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілям, на досягнення яких спрямоване це рішення; з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частинами 1, 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Виходячи з вищевикладеного, суд вважає не доведеними відповідачем, належними і допустимими доказами обставин та фактів, на які він посилається в обґрунтування відповідності нормам чинного законодавства прийнятого ним оскаржуваного податкового повідомлення-рішення №0001302302 від 04 квітня 2011 року про визначення податкового зобов'язання ТОВ «ТД «Арго Трейд» з податку на прибуток в сумі 505 801 грн. за основним платежем та 126 450 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями та наявними правові підстави для скасування останнього.

В частині позовних вимог щодо скасування податкового повідомлення - рішення № 0001322302 від 04 квітня 2011 року про визначення податкового зобов'язання ТОВ «ТД "Арго Трейд" з податку на додану вартість в сумі 120 000 грн. за основним платежем та 30 000 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями необхідно відмовити.

Керуючись ст.ст. 94, 160, 161, 162, 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Харківський окружний адміністративний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Арго Трейд" до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити частково.

Скасувати податкове повідомлення-рішенні ДПІ у Київському районі м. Харкова №0001302302 від 04 квітня 2011 року про визначення податкового зобов'язання ТОВ «ТД «Арго Трейд»з податку на прибуток в сумі 505 801 грн. за основним платежем та 126 450 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Арго Трейд" судові витрати в розмірі 1.70 грн. (одна гривня 70 коп.).

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення протягом десяти днів з дня її проголошення, у разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного проваджені або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови виготовлено 04.06.2012 року.

Суддя Кухар М.Д.