Постанова № 24576067, 05.06.2012, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 1570/2161/2012

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 червня 2012 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Марина П.П.,

за участю секретаря Борцової С.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси Одеської області ДПС до фізичної особи підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості 16 237,50 грн.,-

В С Т А Н О В И В:

Державна податкова інспекція у Київському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби звернулась до Одеського окружного адміністративного суду з позовними вимогами до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у сумі 16237,50 грн. Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що в ході перевірки господарської одиниці -магазину «Продукти», яка належить суб'єкту підприємницької діяльності -фізичній особі ОСОБА_1 та розташований за адресою: АДРЕСА_1 виявлені порушення відповідачем п.1,9,11,13 ст.3,п.1,3,4 ст.17, ст.22 ЗУ «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»та порушення п.1 ст.7 ЗУ «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності»із змінами та доповненнями. За результатами вказаної перевірки державними податковими інспекторами складено акт (довідка) перевірки № 0002032292 від 08.02.2007 року, на підставі якого 12.02.2007 року прийнято рішення №0000512360 про застосування штрафних (фінансових) санкцій до фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 у розмірі 16237,50 грн., які відповідачем не сплачені.

Представник позивача в судове засідання з'явився, позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив суд задовольнити позов.

Представник відповідача в судове засідання з'явився, проти позову заперечував з підстав, викладених у запереченнях (а.с. 27-28).

Суд, дослідивши наявні в справі письмові докази, оцінивши їх за власним внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді справи, встановив наступні факти та обставини.

ОСОБА_1 зареєстрований Виконавчим комітетом Одеської міської ради 02.03.1999 року як суб'єкт підприємницької діяльності -фізична особа, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію фізичної особи -підприємця та довідкою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців (а.с.5, 7) та з 01.01.2001 року перебуває на обліку в Державній податковій інспекції у Київському м. Одеси у якості платника податків за №10464 (а.с. 8).

Судом встановлено, що позивачем на підставі наказу №79 від 25.01.2007 року, відповідно до направлень №149123-6017 та №149223-6017 від 07.02.2007 року співробітниками Державної податкової адміністрації в Одеській області проведено перевірку господарської одиниці -магазину «Продукти», яка належить суб'єкту підприємницької діяльності -фізичній особі ОСОБА_1 та розташований за адресою: АДРЕСА_1 щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу суб'єктами підприємницької діяльності. За результатами вказаної перевірки державними податковими інспекторами складено акт (довідка) перевірки № 0002032292 від 08.02.2007 року, який підписаний відповідачем.

Відповідно до акту перевірки працівниками податкового органу виявлені порушення відповідачем п.1,9,11,13 ст.3,п.1,3,4 ст.17, ст.22 ЗУ «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»та порушення п.1 ст.7 ЗУ «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності»із змінами та доповненнями.

На підставі зазначеного акту перевірки 12.02.2007 року ДПІ у Київському районі м. Одеси прийнято рішення №0000512360 про застосування штрафних (фінансових) санкцій до фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 у розмірі 16237,50 грн. Відповідно до ч. 1 ст.11-2 Закону України №509-ХІІ від 04.12.1990р. «Про державну податкову службу», в редакції, яка діяла на час виникнення спірних відносин, посадові особи органу державної податкової служби вправі приступити до проведення планової або позапланової виїзної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим та іншими законами України, та за умови надання платнику податків під розписку направлення на перевірку, в якому зазначаються дата його видачі, назва органу державної податкової служби, мета, вид (планова або позапланова), підстави, дата початку та дата закінчення перевірки, посади, звання та прізвища посадових осіб органу державної податкової служби, які проводитимуть перевірку. Направлення на перевірку є дійсним за умови наявності підпису керівника органу державної податкової служби, скріпленого печаткою органу державної податкової служби.

Відповідно до ст. 3 Закону України №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.

Положеннями ст. 9 Закону України №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», (в редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин) встановлено, що реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки не застосовуються при продажу товарів (наданні послуг) суб'єктами підприємницької діяльності - фізичними особами, оподаткування доходів яких здійснюється відповідно до законодавства з питань оподаткування суб'єктів малого підприємництва (в тому числі шляхом отримання свідоцтва про сплату єдиного податку), якщо такі суб'єкти не здійснюють продаж підакцизних товарів (крім пива на розлив), за умови ведення такими особами книг обліку доходів і витрат у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за поданням державного органу, уповноваженого провадити державну регуляторну політику.

Відповідно до ст. 15 Закону України №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», (в редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин) контроль за додержанням суб'єктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог цього Закону здійснюють органи державної податкової служби України шляхом проведення планових або позапланових перевірок згідно із законодавством України.

Згідно ст. 16 Закону України №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», (в редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин) контролюючі органи мають право відповідно до законодавства здійснювати планові або позапланові перевірки осіб, які підпадають під дію цього Закону.

Не погодившись з прийнятим рішенням про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0000512360 від 12.02.2007 року, фізична особа -підприємець ОСОБА_1 звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заяаою до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси та Державної податкової адміністрації в Одеській області про визнання дій протиправними та скасування рішень про застосування штрафних (фінансових санкцій).

Постановою господарського суду Одеської області від 11.06.2007 року по справі № 15/132-07-3061А позовні вимоги фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 задоволено частково, визнано дії Державної податкової адміністрації в Одеській області щодо проведення 08.02.2007 року перевірки суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 протиправними, рішення Державної податкової інспекції у Київському районі №0000592360 від 12.02.2007 року скасовано, в задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

18.09.2007 року постановою Одеського апеляційного адміністративного суду апеляційні скарги Державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси та Державної податкової адміністрації в Одеській області залишено без задоволення, апеляційну скаргу суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1 задоволено, постанову господарського суду Одеської області від 11.06.2007 року скасовано та прийнято по справі нову постанову, якою задоволено адміністративний позов суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1 задоволено, визнано протиправними дії Державної податкової адміністрації в Одеській області щодо проведення перевірки 08.02.2007 року суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1, скасовано рішення Державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси від 12.02.2007 року №0000592360 та №0000512360 про застосування штрафних (фінансових) санкцій відносно суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 02.11.2010 року касаційні скарги Державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси та Державної податкової адміністрації в Одеській області задоволено частково, постанову Одеського апеляційного адміністративного суду скасовано, постанову господарського суду Одеської області від 11.06.2007 року залишено без змін.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Відповідно до ст.255 КАС України постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України. Обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін.

24.01.2011 року ДПІ у Київському районі м. Одеси складено податкову вимогу №6 за узгодженими податковими зобов'язаннями на суму 16237,50 грн., яка направлена на адресу відповідача та отримана останнім, про що свідчить особистий підпис ОСОБА_1 на повідомленні про вручення поштового відправлення.

Згідно довідки про суми заборгованості платника податків та облікової картки платника податків (скороченої форми) станом на 31.08.2011 року сума податкового боргу відповідача складає 16237,50 грн. (а.с. 14-15).

Відповідно до п.20.1.18 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини

Частиною 1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Відповідно до ст. 25 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»суми фінансових санкцій, які визначені статтями 17 - 24 цього Закону, підлягають перерахуванню суб'єктами підприємницької діяльності до відповідного місцевого бюджету за місцем їх реєстрації в десятиденний термін з дня прийняття органами державної податкової служби України рішення про застосування таких фінансових санкцій.

Враховуючи вищезазначене, оскільки відповідачем не надано суду доказів, які б спростували факт існування боргу в сумі 16237,5 грн., суд доходить висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Приймаючи до уваги вищевикладене, з урахуванням встановлених фактів, оцінюючи надані докази в сукупності, суд вражає, що позовні вимоги Державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси Одеської області ДПС слід задовольнити у повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 2, 7, 8, 9, 14, 70, 71, 79, 86, 94, 158 -163 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси Одеської області ДПС до фізичної особи підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості 16 237,50 гррн. -задовольнити повністю.

Стягнути з фізичної особи підприємця ОСОБА_1 суму податкового боргу 16 237,50 грн. на бюджетній рахунок 31116104700005, бюджетна класифікація 2108900 отримувач ГУДКСУ в Одеській області ОКПО 37607526, банк отримувача ГУДКСУ в Одеській області , МФО 828011.

Постанову може бути оскаржено до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови складено та підписано суддею 05 червня 2012 року.

Суддя П.П. Марин