Постанова № 24575945, 05.06.2012, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 2а/1570/5667/2011

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 травня 2012 року м. Одеса

У залі судових засідань № 25

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Свиди Л.І.

при секретарі судового засідання - Рачковій І.С.

за участю сторін:

представника позивача - ОСОБА_1 (по довіреності)

відповідача - ОСОБА_2 (по паспорту)

представника відповідача - ОСОБА_3 (по довіреності)

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення заборгованості у розмірі 9871 грн. 90 коп.,-

ВСТАНОВИВ:

До суду звернулась Державна податкова інспекція у Приморському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби з адміністративним позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення заборгованості у розмірі 9871 грн. 90 коп.

Представник позивача адміністративний позов підтримав, на заявлених вимогах наполягав з підстав, викладених у позові, оскільки відповідач не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання.

Відповідач та її представник позовні вимоги не визнали, просили у задоволенні адміністративного позову відмовити з підстав, викладених у письмових запереченнях на позов (аркуш справи 59), оскільки вона господарську діяльність не веде, а тому не повинна сплачувати ці кошти.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача та відповідача, а також обставини, якими обґрунтовуються вимоги та заперечення, докази, якими вони підтверджуються, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню повністю з наступних підстав.

Виконавчим комітетом Одеської міської ради 22.04.2005 року проведено державну реєстрацію фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, що підтверджується Довідкою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (аркуші справи 8-9).

Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 знаходиться на обліку платника податків у Державній податковій інспекції у Приморському районі м. Одеси з 10.11.2006 року, що підтверджується Довідкою про взяття на облік платника податків №167 від 14.03.201 року (аркуш справи 10).

Між Одеською міською радою та ОСОБА_2 11 грудня 2008 року укладено договір №5567 на дольову участь строком на 5 років у землекористуванні 13/100 частки земельної ділянки площею 886,55 кв.м., що складає 115,25 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 відповідно до плану земельної ділянки (аркуш справи 28), яким передбачено, що за долю у землекористуванні у вигляді орендної плати вноситься землекористувачем (в даному випадку ОСОБА_2) за базовий податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця на протязі 30 календарних днів, наступних за останнім днем звітного місяця у розмірі -13875,73 грн. за рік. (аркуші справи 25-26).

Згідно протоколу від 10.11.2008 року сторонами узгоджено річну оцінку орендної плати за долю у землекористуванні площею 115,25 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1, у розмірі -13875,73 грн. (аркуш справи 27).

Заборгованість відповідача виникла за самостійно визначеною сумою орендної плати за долю у землекористуванні за договором від 11.12.2008 року в податковій декларації №5238 від 01.02.2010 року за 2010 рік (аркуш справи 11).

Відповідач зазначає про повне погашення заборгованості, на підтвердження чого надає квитанції про сплату орендної плати землі (аркуші справи 63, 64).

Однак, за 2010 рік самостійно визначена сума податку складає 16928, 04 грн., а тому, враховуючи ці сплати згідно наданих квитанцій та з врахуванням нарахованої пені та штрафних санкцій, сума, яка залишається не погашеною становить 9871 грн. 90 коп., про що свідчать дані облікової картки станом на 12.03.2011 рік (аркуш справи 15, 16-22).

Відповідно до ст. 21 Закону України «Про оренду землі»№ 161-XIV від 06.10.1998 року (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Закону України «Про плату за землю».

Згідно до ст.14 Закону України «Про плату за землю»№ 2535-XII від 03.07.1992 року (який діяв на момент виникнення спірних правовідносин) платники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 17 Закону України «Про плату за землю»№ 2535-XII від 03.07.1992 року (який діяв на момент виникнення спірних правовідносин) податкове зобов'язання по земельному податку, а також по орендній платі за землі державної та комунальної власності, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця. Земельний податок, а також орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності громадянами сплачується рівними частками до 15 серпня і 15 листопада.

Згідно до п.п.5.3.1 п.5.3 ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.2000 року №2181-III (який діяв на момент виникнення спірних правовідносин) та відповідно до п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України № 2755-VI від 02.12.2010 року платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку.

Пунктом 5.1 статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.2000 року №2181-III (який діяв на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

Відповідач зазначає, що вона не повинна сплачувати орендну плату, оскільки нею подано заяви про розторгнення договору оренди земельної ділянки, та враховуючи, що ніяких заперечень з цього приводу не отримувала, вважає, що цей договір розторгнуто.

В матеріалах справи містяться заяви відповідача до Одеського міського управління земельних ресурсів та до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси про неможливість сплачувати орендну плату за землю та про припинення підприємницької діяльності (аркуші справи 60, 61).

Проте, згідно наявних в матеріалах доказів, а саме листа Одеського міського управління земельних ресурсів №65230/к/17-339 від 25.08.2010 року (аркуш справи 65) вбачається, що на сьогодні договір не розірваний і діє до цього часу.

В зазначеному листі відповідачу роз'яснено положення договору оренди земельної ділянки та підстави припинення цього договору, а саме згідно п.4.9 Договору дія договору припиняється у випадках закінчення терміну, на який він був укладений або достроково за згодою сторін чи за рішенням суду. Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається.

Слід зазначити, що відповідач не звертався до суду з вимогами про розірвання договору в примусовому порядку.

Крім того, відповідно до п.5.1 ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.2000 року №2181-III (який діяв на момент виникнення спірних правовідносин) самостійно визначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку. Якщо у майбутніх податкових періодах платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок.

Такий порядок внесення змін до податкової звітності також передбачений приписами ст.50 Податкового кодексу України № 2755-VI від 02.12.2010 року.

Проте, відповідач не скористався цим правом, а тому повинен сплатити самостійно узгоджену суму податкового зобов'язання.

Відповідно до п.п.20.1.28 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України № 2755-VI від 02.12.2010 року органи державної податкової служби мають право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених законом.

Частиною 1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Враховуючи вищевикладене та оцінюючи надані докази в сукупності, суд вважає, що позовні вимоги Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби обґрунтовані, відповідають вимогам чинного законодавства, у зв'язку з чим підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до приписів статті 94 КАС України судові витрати з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 69-71, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення заборгованості у розмірі 9871 грн. 90 коп. - задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_2 (індивідуальний податковий номер НОМЕР_1) на користь Державного бюджету України заборгованість у розмірі 9871 грн. 90 коп. на р/р 33217815700008, код платежу 13050500, одержувач ГУДКУ в Одеській області 23213460, банк одержувача ГУДКУ в Одеській області, МФО 828011.

Постанова набирає законної сили у порядку ст. 254 КАС України.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі в Одеський окружний адміністративний суд апеляційної скарги на постанову протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Апеляційна скарга на постанову подається до Одеського окружного адміністративного суду, та одночасно її копія надсилається до Одеського апеляційного адміністративного суду.

Повний текст постанови складено та підписано 05 червня 2012 року.

Суддя Л.І. Свида

.