Постанова № 24575666, 28.05.2012, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 травня 2012 р. № 2а-2583/12/1370

Львівський окружний адміністративний суд у складі :

головуючого судді Гулика А.Г.,

за участю:

секретаря судового засідання Якимець О.І.,

представника позивача Московича А.Я.,

представника відповідача Базарника Б.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Екотеп» до Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення -рішення, -

В С Т А Н О В И В:

товариство з обмеженою відповідальністю «Екотеп»(надалі -позивач) звернулося з позовом до суду до Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова (надалі -відповідач) , в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення -рішення №0000012321 від 05.01.2012 року.

Відповідно до ухвали судового засідання на підставі статті 55 Кодексу адміністративного судочинства України (далі -КАС України) судом допущено заміну відповідача у справі - Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова його правонаступником - Державною податковою інспекцією у Галицькому районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби (далі -ДПІ у Галицькому районі м. Львова).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржуване податкове повідомлення -рішення прийнято з порушенням норм законодавства, оскільки правильність сплати податку на додану вартість підтверджується усіма необхідними первинними документами, а висновки відповідача стосовно нікчемності правочинів з контрагентом ПП «Ново Ком»є необґрунтованими та не підтвердженими доказами. На підтвердження розміру податкового кредиту з податку на додану вартість позивачем під час проведення перевірки були надані всі первинні документи, які відповідачем не були взяті до уваги. Відтак позивач вважає оскаржуване податкове повідомлення -рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав з підстав викладених в позовній заяві, просив задовольнити в повному обсязі, надав пояснення аналогічно до викладеного в позовній заяві.

Відповідачем подано до суду заперечення на позов, в якому проти позову заперечує, просить суд відмовити позивачу у задоволенні адміністративного позову. Свої заперечення обґрунтовує тим, що під час проведення перевірки позивачем не доведена реальність операцій з контрагентом ПП «Ново Ком», господарські операції вчинені без мети настання економічного ефекту, відтак позивачем занижено податок на додану вартість в сумі 161 160 грн. Відповідач вважає, що при формуванні даних податкового обліку ТзОВ «Екотеп»не повинні враховуватись первинні документи представлені позивачем до перевірки, які вказують на проведення господарських операцій із контрагентом ПП «Ново Ком», оскільки у ТзОВ «Екотеп»відсутні докази транспортування товару, а контрагент відсутній за своєю юридичною адресою, тому, на думку відповідача, спірна господарська операція є безтоварною.

Представник відповідача проти позову заперечив, надав пояснення, аналогічні викладеним у запереченні на позов, просив у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

ТзОВ «Екотеп»зареєстровано Виконавчим комітетом Львівської міської ради 15.05.1993 року, що підтверджено Свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи (серія А00 № 382669) та Витягом з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України серії АЖ № 371055 від 24.10.2011 року.

Відповідно до довідки головного управління статистики у Львівській області № 055856, одним із основних видів діяльності ТзОВ «Екотеп»є «оптова торгівля іншими непродовольчими товарами споживчого призначення».

Для здійснення господарської діяльності ТОВ «Екотеп»має у власності 3 вантажні та 2 легкові автомобілі, орендує офісне приміщення площею 189,4 кв.м (м. Львів, вул. П'ясецького, 12), та складське приміщення площею 650 кв.м (м. Львів, вул. П'ясецького, 12), свідченням чого є договори оренди, копії яких долучено до матеріалів справи.

У період з 07.12.11 по 15.12.11 ДПІ у Галицькому районі м. Львова було проведено позапланову виїзну перевірку ТзОВ «Екотеп». За результатами перевірки ДПІ у Галицькому районі м. Львова складено акт № 4310/23-2/19332414 від 22.12.2011 року про результати позапланової перевірки ТзОВ «Екотеп»(ЄДРПОУ 19332414) з питань достовірності нарахування і своєчасності сплати податку на додану вартість за лютий -вересень 2011 року по взаємовідносинах з ПП «Ново Ком», за вересень 2011 року по взаєморозрахунках з ТзОВ «Драмторг», ПП Поліграф -Майстер -Південь».

Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог п.1, п.2 ст.215, ст.203, ст.216 Цивільного кодексу України та п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.201.4 ст.201 Податкового кодексу України внаслідок чого Відповідачем зроблено висновок про завищення ТзОВ «Екотеп»податкового кредиту на загальну суму 161 160,00 грн. по взаємовідносинах з ПП «Ново -Ком», де прописано нікчемність правочину, в тому числі за лютий 2011 року на суму 161 160,00 грн., що призвело до заниження податку на додану вартість всього на суму 161 160,00 грн.

05.01.2012 року ДПІ у Галицькому районі м. Львова прийнято податкове повідомлення -рішення № 0000012321, яким ТзОВ «Екотеп»визначено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 241 740,00грн. (основний платіж -161 160,00 грн., штрафна санкція -80 580,00 грн.)

Спірне податкове повідомлення -рішення позивач оскаржував в адміністративному порядку 19.01.2012 року шляхом подання первинної скарги № 1901-12 до ДПС у Львівській області .

Рішенням ДПА у Львівській області № 4898/10/10-2005/415 від 23.03.2012 року про результати розгляду первинної скарги, первинну скаргу ТзОВ «Екотеп» залишено без розгляду.

Суд встановив наступні обставини господарських взаємовідносин ТОВ «Екотеп»з його контрагентом ПП «Ново Ком»:

На виконання усної угоди ПП «Ново -Ком»(Продавець) продав, а ТзОВ «Екотеп»(Покупець) придбав Товари (товари друкарського призначення, фотоплівки та супутні матеріали) відповідно до видаткових накладних № 756 -765 від 01.02.2011 року.

Згідно з журналом виданих довіреностей за лютий 2011 року, копія якого долучена до матеріалів справи, товари приймалися працівником ТОВ «Екотеп»ОСОБА_4 на підставі довіреності № 33 від 01.02.2011 року.

ПП «Ново Ком», у свою чергу, виписало позивачу наступні податкові накладні: № 756 від 01.02.2011 року на загальну суму 96363,78 грн., в т.ч. ПДВ 16060,63 грн.; № 757 від 01.02.2011 року на загальну суму 96247,08 грн., в т.ч. ПДВ 16041,18 грн.; № 758 від 01.02.2011 року на загальну суму 96909,84 грн., в т.ч. ПДВ 16151,64 грн.; № 759 від 01.02.2011 року на загальну суму 97839,60 грн., в т.ч. ПДВ 16306,60 грн.; № 760 від 01.02.2011 року на загальну суму 97760,40 грн., в т.ч. ПДВ 16293,40 грн.; № 761 від 01.02.2011 року на загальну суму 96806,40 грн., в т.ч. ПДВ 16134,40 грн.; № 762 від 01.02.2011 року на загальну суму 96420,00 грн., в т.ч. ПДВ 16070,00 грн.; № 763 від 01.02.2011 року на загальну суму 96683,23 грн., в т.ч. ПДВ 16113,87 грн.; № 764 від 01.02.2011 року на загальну суму 95930,31 грн., в т.ч. ПДВ 15988,39 грн.; № 765 від 01.02.2011 року на загальну суму 96000,00 грн., в т.ч. ПДВ 16000,00 грн.

Зазначені у перелічених вище податкових накладних суми податку на додану вартість, всього на 161160,11 грн., ТОВ «Екотеп»віднесено до складу податкового кредиту за лютий 2011 року.

Транспортування товару по даних господарських операціях здійснювалося за рахунок Продавця (ПП «Ново Ком»). Згідно пояснень представника позивача у ТзОВ «Екотеп»відсутні товарно -транспортні накладні, оскільки їх зберігання не передбачено у зв'язку з тим, що суми витрат на транспортування товару не відносилися до складу витрат та податкового кредиту позивача.

Придбаний у ПП «Ново Ком»товар зберігався у приміщеннях ТзОВ «Екотеп», що розташовані за адресою: м. Львів, вул. П'ясецького, 12, якими позивач користується підставі договорів оренди № 0108/01 від 01.08.2006 та № 0108/02 від 01.08.2006 року.

В подальшому, придбаний у ПП «Ново Ком»товар був використаний у господарській діяльності ТзОВ «Екотеп»шляхом продажу іншим підприємствам (основні покупці: ПП «Комплектавотодор», ТзОВ «Прем'єр -Груп», ВАТ «Патент», ПП «Скерцо», ПП «Репроцес Растр», ТзОВ «Видавничий дім Укрпол», Європейська школа кореспондентської освіти, ТзОВ «Колір ПРО», КП «Стрийська міська друкарня»та інші) що підтверджується наявними у справі видатковими та податковими накладними (а.с.79-303).

Розрахунки за отримані від ПП «Ново Ком»товари відбулися у безготівковій формі шляхом перерахунку коштів на розрахунковий рахунок Продавця, що підтверджується банківськими виписками (а.с. 74-78).

Суми ПДВ по взаємовідносинах з ПП «Ново Ком»відображено у податковій звітності ТОВ «Екотеп», а також ПП «Ново Ком», про що в останньому випадку свідчить копія звітності по податку на додану вартість, зокрема додатку № 5 до податкової декларації з ПДВ (уточненої) за лютий 2011 року ПП «Ново Ком»(а.с.304 - 311).

Суд зазначає, що згідно п. п. 14.1.181. п. 14.1. ст. 14 Податкового кодексу України (далі -ПК України) податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (п. 198.1 ст. 198 ПК України).

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Отже, необхідною умовою для віднесення до податкового кредиту сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання таких товарів (послуг) з метою їх використання у господарській діяльності. Закон не ставить у залежність необхідність попередньої сплати ПДВ до бюджету кінцевим споживачем як умову для формування податкового кредиту.

Податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути фактично здійснений і підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Згідно п. 201.1. ст. 201 ПК України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Згідно п. 201.4. ст. 201 ПК України податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця (п. 201.6. ст. 201 ПК України).

Як зазначено у п. 201.7. ст. 201 ПК України, податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Згідно п. 201.10. ст. 201 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що господарська операція -це дія або подія, що викликає зміни у структурі активів і зобов'язань, власному капіталі підприємства. Із положень ч. 1, 3 ст. 9 вказаного Закону вбачається, що бухгалтерський облік полягає, зокрема, у складанні та прийнятті до обліку первинних документів, які фіксують факти здійснення господарських операцій, складенні на їх підставі зведених облікових документів, систематизація інформації первинних документів на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відтак, господарські операції повинні підтверджуватися належними первинними документами і лише ті документи, які відповідають зазначеним вище вимогам, можуть бути визнані допустимими засобами доказування відповідної господарської операції.

Наявні у позивача ТзОВ «Екотеп»документи, зокрема видаткові та податкові накладні, складені за результатами проведених операцій, є первинними документами у розумінні ст.9 ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». Розрахунок позивача з ПП «Ново Ком»за придбаний товар здійснений через банківську установу, що підтверджується наявними у матеріалах справи платіжними дорученнями.

Отже, у позивача наявні усі документи, передбачені правилами ведення податкового обліку, що підтверджує реальність здійснення господарських операцій з ПП «Ново Ком», що свідчить про помилковість висновку податкового органу про нікчемність правочину (безтоварність операції).

Щодо твердження відповідача про необхідність наявності товарно-транспортних накладних в якості первинних документів, наявність яких свідчить про отримання послуг з перевезення та реального отримання товару, суд зазначає наступне.

Як вбачається з преамбули наказу Мінтрансу від 14.10.1997р. №363 «Про затвердження Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні», на який посилається Відповідач, Правила, затверджені цим наказом, розроблені для виконання цілої низки нормативно -правових актів, спрямованих на забезпечення збереження вантажів, захисту їх від розкрадання, безпеки пасажирів на транспорті, боротьби із злочинністю. Тобто, дотримання Правил, зокрема, вимога про наявність товарно-транспортної накладної під час перевезення вантажів є обов'язковою для перевізників. За таке порушення останні можуть бути притягнуті до відповідальності органами Автотранспортною інспекцією, які здійснюють контроль за дотриманням вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезення вантажів. Правила, розроблені Мінтрансом України, стосуються виключно порядку здійснення перевезення вантажів та не мають відношення до бухгалтерського та податкового обліку підприємств, які є вантажовідправниками та вантажоотримувачами та не можуть встановлювати правила ведення вказаних видів обліку.

Крім того, відсутність ТТН у суб'єкта господарювання, що купує чи перевозить товар, не може вплинути на податковий кредит з ПДВ підприємства, за умови доведення реальності господарської операції іншими, належним чином оформленими документами.

Як підтверджується матеріалами справи, на час здійснення господарських операцій і на час складання податкових накладних Позивач та його контрагент -ПП «Ново Ком»були платниками ПДВ і мали діючі свідоцтва платника ПДВ, що підтверджується доданими до матеріалів справи копією свідоцтва про реєстрацію ТзОВ «Екотеп»платником ПДВ №17845801 та відомостями з офіційного сайту ДПС України про платника ПДВ ПП «Ново Ком». Крім цього, відповідно до даних ЄДР на час здійснення спірних господарських операцій у реєстрі відсутні записи відносно ТзОВ «Екотеп»та ПП «Ново Ком», які б свідчили про відсутність їх за юридичними адресами.

Судом встановлено, що описані у акті перевірки факти відсутності ПП «Ново Ком»за своїм місцезнаходженням спростовані поданою Позивачем довідкою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців, з якої вбачається, що ПП «Ново Ком»на дату здійснення господарських операцій з Позивачем (лютий 2011 року) перебувало за своєю юридичною адресою.

Відповідно до ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців»- «якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін». Тому твердження Відповідача про відсутність ПП «Ново Ком»за юридичною адресою не знайшло свого підтвердження.

Податковий кредит за лютий 2011 року на загальну суму 161160 грн. ТзОВ «Екотеп»сформувало на підставі перелічених вище податкових накладних, виписаних ПП «Ново Ком»із дотриманням встановленої форми та змісту. Сам факт реальності здійснення господарської операції крім того, підтверджується належно оформленими: видатковими накладними, журналом реєстрації довіреностей, банківськими виписками, доказами наявності складських приміщень, а також доказами реалізації придбаної у ПП «Ново Ком»продукції (видаткові та податкові накладні), які в цілому у повній мірі відображають зміст господарської операції та її вартісні показники.

Відповідно до ч. 4 ст. 70 КАС України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності, відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Виходячи зі змісту наведеної норми, саме на податкові органи покладається обов'язок надати достатні докази на обґрунтування висновків про порушення платником податків норм податкового законодавства, на підставі яких такому платникові визначено відповідні грошові зобов'язання.

Попри свій обов'язок, відповідач не довів суду неможливості здійснення ПП «Ново Ком» господарських операцій з ТзОВ «Екотеп». Висновки відповідача про неправомірне формування позивачем податкового кредиту за лютий 2011 року, по суті ґрунтуються лише на результатах проведеної Алчевською ОДПІ невиїзної перевірки ПП «Ново Ком».

Суд погоджується з думкою позивача про недопустимість такого підходу відповідача до правової оцінки правовідносин щодо формування податкового кредиту.

Як підтверджено доданими позивачем до матеріалів справи копіями постанови Луганського окружного адміністративного суду № 2а - 11361/11/1270 від 11.01.2012 року та ухвали Донецького апеляційного адміністративного суду № 2а -11361/11/1270 від 07.03.2012 року, позов ПП «Ново Ком»до Алчевської ОДПІ про визнання протиправними дій відповідача щодо проведення позапланової невиїзної документально перевірки з питань дотримання податкового законодавства з податку на додану вартість за період з 01.02.2011 року по 30.09.2011 року за результатами якої складено акт № 1811/231/3617481 від 14.11.2011 року; визнання протиправними дій відповідача про визнання нікчемними всіх укладених правочинів ПП «Ново Ком», викладені в акті перевірки; зобов'язання відповідача утриматися від певних дій, було задоволено . Таким чином, твердження ДПІ у Галицькому районі в акті перевірки на нікчемність укладених правочинів ТзОВ «Екотеп»з ПП «Ново Ком», яке ґрунтується на висновках акту перевірки Алчевською ОДПІ ПП «Ново Ком» є неправомірним.

Під час перевірки податковий орган не встановив обставин, які б свідчили про умисел ТзОВ «Екотеп»на укладення договору із ПП «Ново Ком»без наміру створити наслідки, які передбачені цим договором. Не надано цих доказів і під час судового розгляду справи. Навпаки, документально доведено виконання зобов'язань щодо придбання товарів. Це підтверджується не лише документами, але й реальними діями ТзОВ «Екотеп»щодо оплати придбаних товарів. Відтак, судом не встановлено протиправного умислу сторін, зокрема ТзОВ «Екотеп», на укладення правочину, який не спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Тому даний правочин не може вважатися нікчемним як такий, що порушує публічний порядок за ст. 228 ЦК України.

Стосовно кваліфікації укладеного правочину як нікчемного, слід також зазначити, що відповідно до роз'яснень, наданих у постанові Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 2009 року N 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», щоб вважати правочин нікчемним необхідні виключно законом передбачені для цього підстави, але й встановлення цього факту не входить до компетенції органу ДПС.

З огляду на наведене вище, аргументи, якими відповідач доводить відсутність реального виконання господарських операцій, та й сам висновок про нікчемність правочину, є безпідставними і не доводять правомірності збільшення позивачу податкового зобов'язання з податку на додану вартість.

Зважаючи на те, що судом не встановлено порушення позивачем вимог податкового законодавства в межах цього спору, застосування до нього штрафних санкцій є протиправним.

З урахуванням викладеного вище, суд дійшов висновку, що податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова № 0000012321 від 05.01.2012 року не відповідає критеріям, визначеним ч. 3 ст. 2 КАС України, оскільки прийняте необґрунтовано, без урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії) та непропорційно. В той же час, позивач довів обґрунтованість позовних вимог належними та допустимими доказами. Виходячи з положень п. 1 ч. 2 ст. 162 КАС України, суд приходить до висновку, що вказане податкове повідомлення-рішення слід скасувати як протиправне.

Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України та ч.3 ст.2 КАС України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з вимогами ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, враховуючи вищевикладене суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

У відповідності до вимог ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України судовий збір у розмірі 2146 грн. слід стягнути з Державного бюджету України на користь позивача.

Керуючись наведеним вище та ст.ст. 7-14, 69-71, 86, 94, 159-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова № 0000012321 від 05.01.2012 року.

3. Присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Екотеп»судовий збір у розмірі 2146 (дві тисячі сто сорок шість) грн. 00 коп. з Державного бюджету України

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений Кодексом адміністративного судочинства України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою ст. 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 01 червня 2012 року.

Суддя Гулик А.Г.