Постанова № 24575598, 21.05.2012, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №8.2.6

ПОСТАНОВА

Іменем України

21 травня 2012 року Справа № 2а/1270/3421/2012

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді Ірметової О.В.,

при секретарі судового засідання: Іванович К.В.

за участю:

представника позивача: Масловський О.В.

представника відповідача ДПІ в м. Сєвєродонецьку: не з'явився

представника відповідача ДПС у Луганській області: Калиновський Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним позовом Приватного підприємства «Теплохім» до Державної податкової інспекції в м. Сєвєродонецьку, Державної податкової служби у Луганській області про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень та рішення про результати розгляду скарги, -

В С Т А Н О В И В:

03 травня 2012 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Приватного підприємства «Теплохім» до Державної податкової інспекції в м. Сєвєродонецьку, Державної податкової служби у Луганській області про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень від 23.02.2012 №0000492301 про визначення податку на прибуток та штрафних санкцій та №0000502301 про визначення податку на додану вартість та штрафних санкцій, про визнання нечинним рішення про результати розгляду скарги від 24.04.2012 №6053/10-408 ДПС у Луганській області.

В подальшому позивач уточнив позовні вимоги та просив визнати нечинним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 23.02.2012 №0000492301 та від 08.05.2012 №0000872201, визнати нечинним рішення про результати розгляду скарги від 24.04.2012 №6053/10-408 ДПС у Луганській області.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтував тим, що відповідач ДПІ у м. Сєвєродонецьку безпідставно дійшли висновку про нікчемність угод, укладених з контрагентами ПП «Інтенція», ТОВ «Оріал», ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж», а тому на припущеннях дійшли до висновку про заниження податку на прибуток та податку на додану вартість у період з 01.10.2010 по 30.09.2011.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі та надав пояснення, аналогічні позову. Також представник позивача зазначив, що посилання відповідачів на не доведеність реальності виконання договорів є безпідставним, оскільки саме за договорами факт передачі товару підтверджується накладними. Щодо реальності виконання договору на виконання будівельних робіт ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж» представник позивача зазначив, що відповідно до п.4.4. Договору ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж» наділявся правом залучати до виконання ремонтно-будівельних робіт субпідрядні організації та забезпечувати їх координацію від час виконання умов договору.

Представник відповідача ДПС у Луганській області заперечував проти задоволення позовних вимог, посилаючись на те, що позивач документально не підтвердив поставки ПП «Інтенція» та ТОВ «Оріал» будівельних матеріалів, які б в подальшому використовувались при здійснення господарської діяльності. Також представник відповідача зазначив, що було проведено співставлення обсягів виконаних робіт без залучення субпідрядників, кількості витрачених людино-годин із середньообліковою кількістю штатних працівників ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж», витрат на оплату праці, що свідчить про неможливість здійснення робіт трудовими ресурсами ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж» у жовтні-грудня 2010 року, січні-червні, серпні 2011 року. За таких підстав представник відповідача ДПС у Луганській області просив відмовити в задоволенні позовних вимог.

Представник відповідача ДПІ у м. Сєвєродонецьк у судове засідання не з'явився. 16 травня 2012 року представником відповідача ДПІ у м. Сєвєродонецьку було надані заперечення на адміністративний позов, яким відповідач просив відмовити в задоволенні позовних вимог з огляду на те, що позивач сформував податкові кредит за відносинами з ПП «Інтенція», ТОВ «Оріал», ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж», угоди який були визначені відповідними податковими органами нікчемними.

Заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача ДПС у Луганській області, врахувавши заперечення відповідача ДПІ у м.Сєвєродонецьк, дослідивши матеріали справи та надані суду докази, суд встановив наступне.

В судовому засіданні встановлено, що ПП «Теплохім» зареєстроване виконавчим комітетом Сєвєродонецької міської ради 09.08.2001, реєстраційний №04052057Ю0020016, перебуває на податковому обліку в ДПІ у м. Сєвєродонецьку.

Відповідно до свідоцтва №100142972 від 03.10.2008 ПП «Теплохім» є платником податку на додану вартість.

На підставі наказу №134-п від 26.01.2012 та направлення на перевірку від 30.01.2012 №69/01-16, виданого ДПІ у м. Сєвєродонецьку, відповідно до п.п.78.1.11 п.78.1 ст.78 ПК України, було здійснено позапланову документальну виїзну перевірку ПП «Теплохім» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на прибуток та податку на додану вартість по взаємовідносинам з ПП «Інтенція», ТОВ «Оріал», ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж» за період з 01.10.2010 по 30.09.2011, за наслідками якої відповідачем було складено акт від 10.02.2012 за №211/22-31572708 (том 2 а.с.8-34).

Позивачем порядок проведення перевірки не оскаржується.

За наслідками проведеної перевірки ДПІ у м. Сєвєродонецьк дійшов висновку нікчемності договорів ПП «Теплохім» з ПП «Інтенція», ТОВ «Оріал», ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж», порушення позивачем п.п.5.2.1 п.5.2, п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», п.п.138.1.1 п.138.1, п.138.2 ст.138, п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 ПК України, в результаті чого занижено податок на прибуток в період що перевірявся на загальну суму 364808 грн., а також порушення п.п.7.2.1 п.7.2, п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», п.198.1, п.198.2, п.198.6 ст.198 ПК України в результат чого занижено податок на додану вартість в період що перевірявся на загальну суму 305398 грн.

За наслідками перевірки відповідачем ДПІ у м. Сєвєродонецьк 23 лютого 2012 року було прийняті податкове повідомлення-рішення №0000492301 про визначення податку на прибуток на суму 364807,00 грн. та штрафних санкцій у сумі 27082,25 грн., та податкове повідомлення-рішення №0000502301 про визначення податку на додану вартість на суму 305398,00 грн. та штрафних санкцій у сумі 29834,75 грн.

Відповідно до п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

Так згідно з п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» виплату винагород або інших видів заохочень пов'язаним з таким платником податку фізичним чи юридичним особам у разі, якщо немає документальних доказів, що таку виплату або заохочення було проведено як компенсацію за фактично надану послугу (відпрацьований час). За наявності зазначених документальних доказів віднесенню до складу валових витрат підлягають фактичні суми виплат (заохочень), але не більші ніж суми, розраховані за звичайними цінами. Не підлягають віднесенню до складу валових витрат суми збитків платника податку, понесених у зв'язку з продажем товарів (робіт, послуг) або їх обміном за цінами, що нижчі за звичайні, пов'язаним з таким платником податку особам. Не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Дані норми кореспондуються з п.п.138.1.1 п.138.ст.138 ПК України, відповідно до якої витрати операційної діяльності включають собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2-140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку

Згідно з п.138.2 ст.138.ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 ПК України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Щодо порушення позивачем зазначених норм податкового законодавства відповідач дійшов з огляду на те, що у перевіряємий період позивач ТОВ «Теплохім» мав договірни відносини з ПП «Інтенція», ТОВ «Оріал», ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж», щодо яких податковим органом, де знаходяться на податковому обліку контрагенти, здійснено перевірку та встановлено нікченість укладених угод.

В судовому засіданні встановлено, що ПП «Теплохім» та ПП «Інтенція» уклали договір поставки №56 від 05.04.2011 та в подальшому додаткову угоду №1 від 18.04.2011.

На виконання вказаного договору ПП «Інтенція» виписала видаткові накладні №155 від 18.04.2011 та рахунок-фактура №155 від 18.04.2011 на суму 50054,00 грн., в тому числі ПДВ - 8342,40 грн.; видаткові накладні РН-000057 від 12.05.2011 та рахунок-фактура СФ-000057 від 12.05.2011 на суму 51948,00 грн., в тому числі ПДВ - 8658,00 грн.; видаткові накладні №327 від 08.06.2011 та рахунок-фактура №327 від 08.06.2011 на суму 134458,80 грн., в тому числі ПДВ - 22409,80 грн. Розрахунки між підприємствами проведено в безготівковій формі згідно з виписками банку від 18.04.2011 за №236 на суму 50000,00 грн., від 31.05.2011 за №322 на суму 52002,40 грн., від 04.07.2011 за №391 на суму 100000,00 грн., від 05.07.2011 за №393 на суму 34458, 80 грн. Дані документи були предметом огляду під час перевірки та заперечень щодо документів від сторін не надходило. Таким чином позивач відніс до складу валових витрат по зазначеним накладним суму 197051,00 грн.

Але відповідач посилаючись на акт Алчевської ОДПІ від 11.11.2011 №1807/231/37156804 про результати невиїзної документальної перевірки ПП «Інтенція» дійшов висновку, що оскільки ПП «Інтенція» не має господарської та трудової потужності, власного транспортного засобу, та не є землекористувачем, господарські операції між ПП «Інтенція» та контрагентами не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення операцій.

Але такі висновки податкового органу грунтуються лише на припущеннях з огляду на наступне.

На підставі п.2.3 договору поставки №56 від 05.04.2011 р. та додаткової угоди №1 від 18.04.2011 р. до цього договору ПП "Інтенція" здійснювало поставку будівельних матеріалів на адресу ПП "Теплохім" за власний рахунок за допомогою використання транспортних засобів третіх осіб.

Відповідно до п.2.6 договору поставки №56 від 05.04.2011 р. ПП "Теплохім" отримує будівельні матеріали у власність від ПП "Інтенція" після підписання накладної, яка підтверджує факт передачі будівельних матеріалів від ПП "Інтенція" до ПП "Теплохім".

Таким чином сторони договору домовилися, про поставку будівельних матеріалів на адресу позивача за власний рахунок продавцем - ПП «Інтенція» - за допомогою використання третіх осіб, при цьому факт передачі будівельних матеріалів підтверджується накладною.

Наказом Міністерства транспорту України, Міністерства статистики України від 29.12.1995 №488/346 затверджено форма товарно-транспортної накладної №1-ТН, в якій передбачені відмітки відправника товару (щодо завантаження товару) та його отримувача (стосовно фактичного отримання товару).

Відповідно до п.1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 №363 (далі - Правила перевезень), товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Згідно з п.п.11.1 п.11 Правил перевезень основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля.

Відповідно до п.п.11.5 п.11 Правил перевезень товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом Замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів. Замовник (вантажовідправник) засвідчує всі екземпляри товарно-транспортної накладної підписом і при необхідності печаткою (штампом).

Згідно з п.п.11.7 п.11 Правил перевезень перший екземпляр товарно-транспортної накладної залишається у Замовника (вантажовідправника), другий - передається водієм (експедитором) вантажоодержувачу, третій і четвертий екземпляри, засвідчені підписом вантажоодержувача (у разі потреби й печаткою або штампом), передається Перевізнику.

З аналізу зазначених норм вбачається, що саме товарно-транспортна накладна підтверджує факт перевезення вантажу, а не факт поставки товару.

З огляду на умови договору №56 від 05.04.2011 Покупець - ПП «Теплохім» - не повинен сплачувати Продавцю - ПП «Інтенція» - додаткові кошти за перевезення вантажу, а тому товарно-траноспртна накладна не повинна зберігатися у позивача. В даному випадку суд вважає, що належним доказом отримання товару за договором є податкові накладні, про що зазначено в п.2.6 Договору.

Також у перевіряємий період позивач ПП «Теплохім» мав договірні відносини з ТОВ «Оріал».

На виконання п.2.3 договору поставник №01/12 від 01.12.2010 здійснювало поставку товару на адресу ПП "Теплохім" за власний рахунок за допомогою використання транспортних засобів третіх осіб.

Відповідно до п.2.6 договору поставки №01/12 від 01.12.2010 р. ПП "Теплохім" отримало товари у власність від ТОВ "Оріал" після підписання накладної, як підтверджує факт передачі будівельних матеріалів від ТОВ " Оріал " до ПП "Теплохім".

На виконання договірних відносин ТОВ «Оріал» виписала видаткові накладні №458 від 07.12.2010 та рахунок-фактуру №458 від 07.12.2010 на суму 55694,71 грн., в тому числі ПДВ - 9282,45 грн., видаткові накладні №14 від 20.01.2011 та рахунок-фактуру №14 від 20.01.2011 на суму 10200,00 грн., в тому числі ПДВ - 1700,00 грн., видаткові накладні №179 від 20.07.2011 та рахунок-фактуру №179 від 20.07.2011 на суму 6364,00 грн., в тому числі ПДВ - 1060,67 грн.

Розрахунки між підприємствами проведено в безготівковій формі згідно з виписками банку від 23.12.2010 за №189 на суму 55694,71 грн., від 21.01.2011за №14 на суму 10200,00 грн., від 27.07.2011 за №443 на суму 6364,00 грн.

В даному випадку податковий орган, посилаючись на акт Алчевської ОДПІ від 11.11.2011 за №1798/236-36917523 про результати невиїзної документальної перевірки ТОВ «Оріал», яким було встановлено факт відсутності за місцезнаходженням, техніки та інших засобів, працівників, необхідних для здійснення господарської діяльності, транспортних засобів, стверджує про не підтвердження стосовно врахування реального часу здійснення господарських операцій.

Відповідно до положень Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 р. №363 та ст.ст.908-935 Цивільного кодексу, товарно-транспортна накладна та дорожній лист є документами на перевезення вантажів, тобто є первинними документами, які підтверджують факти виконання зобов'язань по договору перевезення вантажу.

З урахуванням того, що за умовами договору №01/12 від 01.12.2010 ТОВ «Оріал» за власний рахунок за допомогою використання транспортних засобів третіх осіб здійснювала поставку товару та у позивача ПП «Теплохім» не виникало обов'язку щодо сплати послуг перевезення, товарно-транспортні накладні, як первинні документи, не мають правового відношення до зобов'язань по договору поставки, а тому не обов'язково повинні зберігатися у ПП «Теплохім». Крім того, сторони досягли домовленості, що ПП "Теплохім" отримує товари у власність від ТОВ "Оріал" після підписання накладної, яка посвідчує акт передачі.

Щодо договірних відносин позивача з ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж» податковий орган виходив з наступного.

У перевіряємий період позивач з ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж» уклали 16 договорів на виконання ремонтно-будівельних робіт, за якими замовник (ПП «Теплохім») доручає, а підрядник (ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж») зобов'язується виконати ремонтно-будівельні роботи на вказаних у договорах об'єктах:

- договір №10 від 01.10.2010 р. на виконання ремонтно-будівельних робіт в адміністративній будівлі УВЦ у м. Сєвєродонецьку;

- договір №67 від 02.11.2010 р. на виконання ремонтно-будівельних робіт в адміністративній будівлі УВЦ, Торговому центрі "Джаз", цеху озеленення, в побутових приміщеннях стоянки легкового транспорту у м. Сєвєродонецьку;

- договір №69 від 02.12.2010 р. на виконання ремонтно-будівельних робіт в адміністративній будівлі УВЦ у м. Сєвєродонецьку;

- договір №70 від 03.12.2010 р. на виконання ремонтно-будівельних робіт в внутрішніх приміщеннях будівлі по проспекту Хіміків-1 та вулиці Пиповарова-4Б у м. Сєвєродонецьку;

- договір №3 від 24.01.2011 р. на виконання ремонтно-будівельних робіт в адміністративному корпусі УВЦ по адресу проспект Радянський-71 у м. Сєвєродонецьку;

- договір №5 від 24.01.2011 р. на виконання ремонтно-будівельних робіт в спортивному залі №99 у м. Сєвєродонецьку;

- договір №17 від 14.02.2011 р. на виконання ремонтно-будівельних робіт з реконструкції універмагу "Центральний" по адресу проспект Гвардійський-42 у м. Сєвєродонецьку;

- договір №23 від 22.02.2011 р. на виконання ремонтно-будівельних робіт в приміщеннях гостинного комплексу "Мир";

- договір №16 від 14.02.2011 на виконання ремонтно-будівельних робіт в адміністративному корпусі УВЦ по адресу проспект Радянський-71 у м. Сєвєродонецьку;

- договір №18 від 09.03.2011 р. на виконання ремонтно-будівельних робіт з реконструкції універмагу "Центральний" по адресу проспект Гвардійський-42 у м. Сєвєродонецьку;

- договір №19 від 14.03.2011 на виконання ремонтно-будівельних робіт в адміністративному корпусі УВЦ по адресу проспект Радянський-71 у м. Сєвєродонецьку;

- договір №22 від 04.04.2011 р.на виконання ремонтно-будівельних робіт в адміністративному корпусі УВЦ по адресу проспект Радянський-71 у м. Сєвєродонецьку;

- договір №23 від 11.04.2011 р. на виконання ремонтно-будівельних робіт з реконструкції універмагу "Центральний" по адресу проспект Гвардійський-42 у м. Сєвєродонецьку;

- договір №24 від 04.05.2011 р. на виконання ремонтно-будівельних робіт з реконструкції універмагу "Центральний" по адресу проспект Гвардійський-42 у м. Сєвєродонецьку;

- договір №27 від 09.06.2011 р. на виконання ремонтно-будівельних робіт з реконструкції універмагу "Центральний" по адресу проспект Гвардійський-42 у м. Сєвєродонецьку;

- договір №37 від 10.08.2011 р. на виконання ремонтно-будівельних робіт з реконструкції універмагу "Центральний" по адресу проспект Гвардійський-42 у м. Сєвєродонецьку.

Згідно ст.837 Цивільного кодексу України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно ст.839 Цивільного кодексу України, підрядник зобов'язаний виконати роботу, визначену договором підряду, із свого матеріалу і своїми засобами, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до п.6.1 вищевказаних договорів ремонтно-будівельні виконувалися ТОВ "Лугпромстройсантехмонтаж" з власних матеріалів, а також передбачалася можливість з попередньої письмової згоди ТОВ "Лугпромстройсантехмонтаж" матеріали також міг надавати ПП "Теплохім".

Відповідачем ДПІ у м. Сєвєродонецьку в акті перевірки (том 2 а.с.21) здійснено аналіз щодо можливості виконання ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж» за задекларованою кількістю працюючих осіб об'єму робіт відповідно до актів виконаних робіт. Враховуючи те, що згідно інформації наданої Алчевською ОДПІ (акт перевірки ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж» від 11.11.2011 №803/23-35554567), відповідач ДПІ у м. Сєвєродонецьку дійшов висновку про не можливість виконання вказаних договорів на ремонтно-будівельні роботи без залучення третіх осіб.

Згідно ст.838 Цивільного кодексу України, підрядник має право, якщо інше не встановлено договором, залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи.

Згідно п.4.4 вищевказаних договорів ТОВ "Лугпромстройсантехмонтаж" наділялося правом залучати до виконання ремонтно-будівельних робіт субпідрядні організації та забезпечувати координацію їх діяльності в ході виконання умов вищевказаних договорів.

Посилання представника відповідача на те, що позивач ПП «Теплохім» не надав належних доказів, що саме працівниками ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж» або працівники залучених третіх осіб виконанли ремонтно-будівельні роботи на об'єктах, вказаних у договорах, спростовується п.4.4.1 п.4 договорів, укладених між позивачем ПП «Теплохім» та ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж», відповідно до якого підрядник (ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж») координує діяльність залучених субпідядників під час виконання умов договору. Замовник (ПП «Теплохім») відповідно до п.п.4.2.1 п.4.2 Договору має право, а не обов'язок, як на тому наполягає відповідач, доступ без перешкод до робіт Підрядчика у робочій час для перевірки якості виконних робіт.

За результатами виконаних ремонтно-будівельних робіт складалися та підписувалися акти форми КБ-2в та довідки КБ-3, в яких вказувалося зміст, структура, видатки матеріалів та вартість виконаних ремонтно-будівельних робіт, на підставі яких виписувалися податкові накладні.

Таким чином, ДПІ у м. Сєвєродонецьку та ДПС в Луганській області не дослідило в ході перевірки питання про те, що за вищевказаними договорами на виконання ремонтно-будівельних робіт ТОВ "Лугпромстройсантехмонтаж" використовувало трудові ресурси, склади, транспортні засоби субпідрядних організацій та забезпечувало координацію їх діяльності в ході виконання умов вищевказаних договорів, що не відображено в акті перевірки №211/22-31572708 від 10.02.2012.

Статтею 2 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» зазначено, що сфера дії Закону поширюється на всіх юридичних осіб створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством.

Виходячи зі змісту п. 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Правила податкового обліку визначаються відповідними нормативними документами, що регламентують порядок оподаткування в Україні.

Статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» встановлені вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Дія контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції: посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена підпунктом 1.2 пункту 1, підпункту 2.1 пункту 2 Положення про документальне забезпечення записів у - бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 р. № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.95 р. за № 168/704 та статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Крім того , у відповідності до ст. 83 ПК України, для посадових осіб органів державної податкової служби під час проведення перевірок підставами для висновків є документи, визначені ПК України, податкова інформація, експертні висновки, судові рішення, інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені ПК України або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на органи державної податкової служби.

Відповідно до п. 5.2 Наказу ДПАУ від 22.12.2010 № 984, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 12 січня 2011 р. за N 34/18772 «Про затвердження Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства», у разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожним відображеним в акті фактом порушення необхідно:

- чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті законодавчих актів, що порушені платником податків, зазначити період (місяць, квартал, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків та господарську операцію, в результаті якої здійснено це порушення, при цьому додати до акта письмові пояснення посадових осіб платника податків або його законних представників щодо встановлених порушень;

- зазначити первинні документи, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку, навести регістри бухгалтерського обліку, кореспонденцію рахунків операцій та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів, та докази, що підтверджують наявність факту порушення;

- у разі відсутності первинних документів або ненадання для перевірки первинних та інших документів, що підтверджують факт порушення, зазначити перелік цих документів;

- у разі відмови посадових осіб платника податків або його законних представників надати копії документів посадовій (службовій) особі органу державної податкової служби така особа складає акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови, із зазначенням посади, прізвища, імені, по батькові платника податків (його законного представника) та переліку документів, які йому запропоновано подати, факт про складання такого акта відображається в акті документальної перевірки.

З огляду на вищевикладене, з урахування наданих позивачем у якості доказів здійснення господарських операцій договори, акти, податкові накладні тощо, суд дійшов висновку, що податковим органом ДПІ у м. Сєвєродонецьк на підставі актів перевірок ПП «Інтенція», ТОВ «Ореал», ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж», без належного аналізу умов договору, без врахування обставин, що впливають на формування валових витрат, ґрунтуючись лише на актах перевірки контрагенів, дійшов помилкового висновку про порушення позивачем норм п.п.5.2.1 п.5.2, п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», п.п.138.1.1 п.138.1, п.138.2 ст.138, п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 ПК України, в результаті чого занижено податок на прибуток в період що перевірявся на загальну суму 364808 грн., а також порушення п.п.7.2.1 п.7.2, п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», п.198.1, п.198.2, п.198.6 ст.198 ПК України в результат чого занижено податок на додану вартість в період що перевірявся на загальну суму 305398 грн.

Крім того, постановою Луганського окружного адміністративного суду від 10 лютого 2012 року, яке було залишено без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 11 квітня 2012 року, по справі № 2а-11321/11/127 позовні вимоги задоволено частково: визнано дії Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції у Луганській області щодо проведення перевірки та складання акту від 11.11.2011 року за №1807/231/37156804 «Про результати проведення документальної невиїзної перевірки Приватного підприємства «Інтенція», код за ЄДРПОУ 37156804, з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за період з 01.01.2011 року по 30.09.2011 року» протиправними; зобов'язано Алчевську об'єднану державну податкову інспекцію в Луганській області поновити в АС «Результати співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА» відомості щодо задекларованих приватним підприємством «Інтенція», КОД за ЄДРПОУ 37156804, за період з 01.01.2011 року по 30.09.2011 року податкових зобов'язань з податку на додану вартість в сумі 51 634 813,00 грн. та податкового кредиту з податку на додану вартість у сумі 47 645 313,00 грн.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 25 січня 2012 року , яке було залишено без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 12 квітня 2012 року, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Оріал» задоволені частково: визнані дії Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції в Луганській області щодо проведення перевірки та складання акту від 11.11.2011 №1798/236-36917523 «Про результати проведення документальної невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Оріал», код за ЄДРПОУ 36917523, з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за період з 01.01.2011 по 30.09.2011», протиправними; зобов'язано Алчевську об'єднану державну податкову інспекцію в Луганській області поновити в АС «Результати співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА» відомості щодо задекларованих Товариством з обмеженою відповідальністю «Оріал», код за код ЄДРПОУ 36917523, за період з 01.01.2011 по 30.09.2011 податкових зобов'язань з податку на додану вартість в сумі 48 914 412,00 грн. та податкового кредиту з податку на додану вартість у сумі 45 158 570,00 грн.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 23 січня 2012 року, яке було залишено без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 15 березня 2012 року, задоволено частково позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Лугпромстройсантехмонтаж» до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції в м.Луганську, визнано протиправними дії Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції в м.Луганську щодо проведення позапланової невиїзної документальної перевірки та складання акту перевірки від 11.11.2011 р. товариства з обмеженою відповідальністю «Лугпромстройсантехмонтаж» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за період з 01.12.2010 по 30.09.2011.

Таким чином, судовими рішеннями встановлено, що акти перевірки, як доказова база порушення норм податкового законодавства, складені податковими органами, де на обліку перебувають ПП «Інтенція», ТОВ «Оріал», ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж», не можуть бути враховані як належні докази порушення позивачем ПП «Теплохім» норм податкового законодавства. За таких підстав суд дійшов висновку про необґрунтованість та не доведеність відповідачем фактів порушення ПП «Теплохім» норм п.п.5.2.1 п.5.2, п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», п.п.138.1.1 п.138.1, п.138.2 ст.138, п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 ПК України, п.п.7.2.1 п.7.2, п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», п.198.1, п.198.2, п.198.6 ст.198 ПК України.

Щодо позовних вимог позивача в частині визнання нечинним рішення про результати розгляду первинної скарги від 24.04.2012 за №6053/10-408 ДПС у Луганській області, суд виходить з наступного.

Як вбачається з матеріалів адміністративного позову за наслідками проведеної позапланової документальної виїзної перевірки ПП «Теплохім» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на прибуток та з податку на додану вартість по взаємовідносинам з ПП «Інтенція», ТОВ «Оріал», ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж» за період з 01.10.2010 по 30.09.2011 відповідачем ДПІ у м. Сєвєродонецьку було винесено податкове повідомлення-рішення №0000492301 від 23.02.2012 про визначення податку на прибуток на суму 364807,00 грн. та штрафних санкцій у сумі 27082,25 грн., податкове повідомлення-рішення №0000502301 від 23.02.2012 про визначення податку на додану вартість на суму 305398,00 грн. та штрафних санкцій у сумі 29834,75 грн.

Дані податкові повідомлення-рішення були оскаржені позивачем ПП «Теплохім» до ДПС у Луганській області.

За результатами розгляду скарги ДПС у Луганській області прийнято рішення від 24.04.2012 №6053/10-408, яким податкове повідомлення-рішення №0000492301 від 23 лютого 2012 про сплату 364807 грн. донарахованої суми податку на прибуток підприємства та 27082,25 грн. застосованої штрафної санкції залишено без змін, та скасоване податкове повідомлення-рішення №0000502301 від 23 лютого 2012 року в частині 5 грн. нарахованої штрафної санкції.

Статтею 56 Податкового кодексу України встановлено порядок оскарження рішень контролюючого органу.

Так, згідно п.56.1 ст. 56 ПК України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

Таким чином, законодавець визначив, що рішення контролюючого органу не залежно від його рівня.

Крім того, відповідно до п.56.18 ст. 56 ПК України з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення - рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання у будь-який момент після отримання такого рішення.

З оскаржуваного Рішення вбачається, що при розгляді скарги відповідачем ДПС у Луганській області були використані первинні бухгалтерські документи, які були досліджені під час здійснення перевірки, та враховані акти перевірки контрагентів ПП «Інтенція», ТОВ «Оріал», ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж», дії податкових органів щодо проведення перевірок та складання акту, де знаходяться на податковому обліку зазначені підприємства, визнані у судовому порядку протиправними, а тому вказані акти не можуть бути доказовою базою порушення норм податкового законодавства, та такі факти на день прийняття оскаржуваного Рішення ДПС у Луганській області не враховані. В своєму Рішенні ДПС у Луганській області посилається на відсутність належних первинних документів (товарно-транспортних накладних), як на підтвердження поставки товару від ПП «Інтенція» та ТОВ «Оріал», а також неможливість виконання об'єму робіт відповідно до актів виконаних ремонтно-будівельних робіт ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж» власними трудовими ресурсами, без залучення субпідрядників. Але суд не погоджується з даними висновками ДПС у Луганській області, оскільки як було встановлено судом, за умовами договору ПП «Інтенція» та ТОВ «Оріал» за власний рахунок за допомогою використання транспортних засобів третіх осіб здійснювала поставку товару та у позивача ПП «Теплохім» не виникало обов'язку щодо сплати послуг перевезення, товарно-транспортні накладні, як первинні документи, не мають правового відношення до зобов'язань по договору поставки, а тому не обов'язково повинні зберігатися у ПП «Теплохім». Також при прийняття оскаржуваного Рішення ДПС у Луганській області взяв за основу співставлення обсягів виконана них робіт ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж» без залучення субпідрядника, та не надав оцінку умовам договору, яким передбачено право підрядника - ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж» - на залучення субпідрядника для виконання ремонтно-будівельних робіт, та не навів достатньо доказів, з яких би вбачалося, що ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж» не залучав третіх осіб для виконання договірних зобов'язань з ПП «Теплохім». Таким чином висновки рішення ДПС у Луганській області за наслідками розгляду скарги ґрунтуються лише на припущеннях без врахування умов договорів та достатньої доказової бази.

Під час розгляду скарги ДПС у Луганській області частково скасувало податкове повідомлення-рішення від 23 лютого 2012 року за № 0000502301 у частині 5 грн. застосованої штрафної санкції, у зв'язку з чим ДПІ у м. Сєвєродонецьку було направлено на адресу ПП «Теплохім» нове податкове повідомлення-рішення від 08.05.2012 за №0000872201 про визначення сум ПДВ у розмірі 305398,00 грн. та нарахування штрафних санкцій в сумі 29829,75 грн.

Оскільки під час розгляду справи судом було встановлено, що позивачем при формуванні валових витрат не було порушено вимог п.п.5.2.1 п.5.2, п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», п.п.138.1.1 п.138.1, п.138.2 ст.138, п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 ПК України, п.п.7.2.1 п.7.2, п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», п.198.1, п.198.2, п.198.6 ст.198 ПК України, оскаржувані податкові повідомлення-рішення та рішення про результати розгляду скарги прийняті відповідачами безпідставно, а тому є протиправними та підлягають скасуванню.

Звертаючись до суду з позовом ПП «Теплохім» просив визнати нечинним податкові повідомлення-рішення та рішення про результати розгляду скарги.

За своєю правовою природою спірні податкові повідомлення - рішення та рішення про результати розгляду скарги є актами індивідуальної дії, які відповідно до норм чинного законодавства визнаються у судовому порядку недійсними. Недійсність означає протиправність акту індивідуальної дії з моменту його прийняття.

Суд зазначає, що нечинними у судовому порядку визнаються нормативно-правові акти відповідно до статті 171 КАС України, які необхідно відрізняти від правових актів індивідуальної дії - рішень суб'єктів владних повноважень, дію яких поширено на конкретних осіб, що має місце у межах спірних відносин.

З огляду на це суд дійшов висновку про протиправність податкових повідомлень-рішень №0000492301 від 23.02.2012, № 0000872201 від 08.05.2012 та рішення Державної податкової служби у Луганській області від 24.04.2012 №6053/10-408, прийняте за наслідками розгляду скарги Приватного підприємства «Теплохім».

Відпоідно до ч.1 ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись статтею 2, 11, 17, 18, 71, 87, 90, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Позовні вимоги Приватного підприємства «Теплохім» до Державної податкової інспекції в м. Сєвєродонецьку, Державної податкової служби у Луганській області про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень та рішення про результати розгляду скарги задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0000492301 від 23.02.2012 про визначення податку на прибуток на суму 364807,00 грн., штрафних санкцій в сумі 27082,25 грн. Державної податкової інспекції в м. Сєвєродонецьку, Державної податкової служби у Луганській області.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000872201 від 08.05.2012 про визначення податку на додану вартість на суму 305398,00 грн., штрафних санкцій в сумі 29829,75 грн. Державної податкової інспекції в м. Сєвєродонецьку, Державної податкової служби у Луганській області.

Визнати протиправним та скасувати рішення Державної податкової служби у Луганській області від 24.04.2012 №6053/10-408, прийняте за наслідками розгляду скарги Приватного підприємства «Теплохім».

Стягнути на користь Приватного підприємства «Теплохім» з Державного бюджету України судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 32,19 грн. (тридцять дві грн. 19 коп.)

Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Постанову буде складено у повному обсязі 25 травня 2012 року.

СуддяО.В. Ірметова