Постанова № 24575333, 29.05.2012, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №8

ПОСТАНОВА

Іменем України

29 травня 2012 року Справа № 2а/1270/1212/2012

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Кисельової Є.О.,

за участю секретаря судового засідання Гришиної О.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Луганську справу за адміністративним позовом дочірнього підприємства «БМУ - Термо» до державної податкової інспекції у Жовтневому районі у м.Луганську Луганської області Державної податкової служби про визнання дій незаконними, зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ :

Позивач звернувся до Луганського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до державної податкової інспекції у Жовтневому районі у м.Луганську Луганської області Державної податкової служби про визнання дій незаконними, зобов'язання вчинити певні дії.

В обґрунтування адміністративного позову позивач зазначив наступне.

На адресу позивача 18.01.2012 року надійшов наказ ДПІ у Жовтневому районі м. Луганська №128 від 13.01.2012 року «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ДП «БМУ - ТЕРМО» (код за ЄДРПОУ 30921326) з питань дотримання вимог податкового законодавства з ПДВ за період з 01.12.10 р. по 30.09.11 р. по взаємовідносинам з ТОВ «Ваел Плюс» (код за ЄДРПОУ 33352187).

Із даного наказу позивач дізнався, що він виданий відповідачем на виконання постанови старшого слідчого по ОВС СВ ПМ ДПА в Луганській області старшого лейтенанта податкової міліції Шершенькова Д.М. від 30.11.2011 р. (номер справи по якій винесена постанова відсутній).

25.01.2012 року ДП «БМУ - ТЕРМО» отримало від відповідача акт про результати документальної виїзної перевірки ДП «БМУ - ТЕРМО», код ЄДРПОУ 30921326 з питань дотримання податкового законодавства по ПДВ під час придбання товарів (робіт, послуг) у ТОВ «Ваел Плюс», код за ЄДРПОУ 33352187 за період з 01.12.2010 р. по 30.09.2011 р. від 25.01.2012 року №238/23/30921326 (надалі по тексту - акт документальної виїзної перевірки), складений головним державним податковим ревізором-інспектором відділу перевірок платників податків управління податкового контролю юридичних осіб Опарко О.О.

Відповідно до висновків, викладених в акті документальної виїзної перевірки, Відповідачем зазначено, що ДП «БМУ - ТЕРМО» порушило:

- вимоги ст.ст. 203, 215, 216, 228 ЦК України, у зв'язку з чим відповідачем

зроблений висновок про нікчемність договору, укладеного між позивачем та ТОВ

«Ваел плюс» від 03.06.2011 № 128 та нереальність здійснення господарських

операцій з поставки товарів (робіт, послуг) від ТОВ «Ваел плюс» за червень 2011

року на загальну суму 3 100 800 грн. в т.ч. ПДВ 516 800 грн.;

- п.198.2, п.198.3, п.198.6, ст.198 Податкового Кодексу України, у

результаті чого занижено податок на додану вартість на суму 516 800 грн. в тому

числі за червень 2011 року на суму 516 800 грн.

Позивач вважає дії відповідача щодо видання наказу № 128 від 13.01.2012 року та проведення перевірки, та складання висновків акту документальної виїзної перевірки про порушення ДП «БМУ - ТЕРМО» вимог податкового законодавства протиправними та незаконними виходячи з того, що на адресу ДП «БМУ - ТЕРМО» не надходила постанова про порушення кримінальної справи відносно посадових осіб ДП «БМУ -ТЕРМО» оскільки зазначена в акті перевірки постанова слідчого була винесена в рамках кримінальної справи яка не порушена безпосередньо стосовно посадових осіб позивача.

Щодо видання наказу на проведення перевірки позивач вважає, що відповідно п.78.4. ст. 78 Податкового кодексу України про проведення документальної позапланової перевірки керівник органу державної податкової служби приймає рішення, яке оформлюється наказом.

В акті документальної виїзної перевірки зазначено, що перевірка проводилась з 13.01.2012 року по 19.01.2012 року. Копії наказу та направлення про проведення документальної позапланової виїзної перевірки вручено під розписку головному бухгалтеру ДП «БМУ- ТЕРМО» Коршиковой Т.С.».

Проте, відповідно до книги реєстрації вхідної кореспонденції ДП «БМУ -ТЕРМО» наказ про проведення документальної позапланової виїзної перевірки був отриманий ДП «БМУ - ТЕРМО» 18.01.2012 року, вхідний № 01.01.25, тобто був отриманий фактично через п'ять днів після часу з якого мала початись перевірка.

Також, позивач не погоджується з висновками акту перевірки про нікчемність правочинів, та вважає що зазначені висновки відповідача являються лише припущенням щодо фіктивності укладеного договору, оскільки не наведено жодних доводів і не зазначено, в чому саме полягає протиправний характер зазначеного правочину та в чому є порушення інтересів держави і суспільства, і чим саме порушено публічний порядок.

Таким чином, позивач вважає, що відповідач не мав достатніх підстав проводити документальну виїзну перевірку ДП «БМУ - ТЕРМО» без належного повідомлення позивача, отримання документів для проведення перевірки, та відповідно у відповідача не було підстав складати акт документальної виїзної перевірки, в якому зроблено висновки щодо порушення позивачем п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6, ст. 198 ПК України, у результаті чого було занижено податок на додану вартість за червень 2011 року на суму 516 800 грн.

Крім того, позивач зазначив, що відомості щодо декларування позивачем податкового кредиту з ПДВ за червень 2011 року по підприємству ТОВ «Ваел плюс» є достовірними та підтвердженими первинними документами.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив адміністративний позов задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнала, надала пояснення, аналогічні викладеним у запереченні проти позову, просила відмовити у задоволенні позову повністю, наполягала на тому, що висновки акту є обґрунтованими, встановленими під час перевірки з огляду на наступне.

На адресу ДПІ в Жовтневому районі у м.Луганську надійшла постанова слідчого ОВС СВ ПМ ДПА в Луганській області Шершенькова Д.М. від 30.11.11 Вх.№ 7157 від 13.12.11 про призначення виїзної документальної перевірки ДП «БМУ - ТЕРМО» по кримінальній справі №10/11/8012, оскільки у ході досудового слідства встановлено, що ТОВ «Ваел Плюс» з метою мінімізації податкових зобов'язань формувало податковий кредит з ПДВ з ДП «БМУ - ТЕРМО».

Відповідно до п.п.78.1.1 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу та на виконання вищезазначеної постанови, керівником ДПІ в Жовтневому районі у м.Луганську наказом від 13.01.12 № 128, було призначено проведення виїзної документальної перевірки ДП «БМУ - ТЕРМО». Наказ на проведення перевірки видано з дотриманням правових підстав, адже згідно п.п. 78.1.11 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України документальна виїзна позапланова перевірка здійснюється у разі, якщо отримано постанову суду про призначення перевірки або постанову органу дізнання, слідчого, прокурора, винесену ним відповідно до закону у кримінальних справах, що перебувають у їх провадженні. Жодна норма чинного законодавства не вказує на те, що кримінальна справа повинна бути порушена відносно посадових осіб саме перевіряє мого підприємства. У даному випадку перевірку було призначено відповідно по постанови слідчого по кримінальній справі №10/11/8012, яка перебуває в провадженні у слідчого Шершенькова Д.М.

Тому дії податкового органу щодо проведення документальної виїзної позапланової перевірки ДП «БМУ - ТЕРМО» є правомірними та відповідають нормам чинного законодавства.

Щодо посилань позивача про те, що наказ на проведення перевірки позивач отримав 18.01.12, то вони є безпідставними, оскільки 13.01.11 головним бухгалтером ДП «БМУ - ТЕРМО» Коршиковою Т.С. було підписано направлення на перевірку від 13.01.12 №61, направлення також містить підпис Коршикової Т.С. який засвідчує те, що 13.01.11 вона отримала наказ на проведення перевірки.

В ході проведення перевірки встановлено, що операції з придбання товару ДП «БМУ - ТЕРМО» у ТОВ «Ваел Плюс» здійснені за період з 01.12.10 по 30.09.11, є нікчемними у розумінні статей 203, 215, 216 та частини 1 статті 228 Цивільного кодексу України, так як вони укладені без наміру викликати правові наслідки, що обумовлені ними, та спрямовані на незаконне заволодіння майном держави у вигляді заниження об'єкта оподаткування та несплати податків до бюджету.

Під час проведення перевірки Позивачем не було надано жодних документів, що підтверджують факт транспортування та відвантаження придбаного товару.

Згідно Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України від 22.12.10 № 984, акт - це службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Із наведених норм права випливає, що позивач на власний розсуд визначає чи порушені його права рішеннями, дією або бездіяльністю суб'єкта владних повноважень. Проте ці рішення, дія або бездіяльність повинні бути такими, які породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин.

Акти та рішення органу ДПС є такими, що не породжують певних правових наслідків, не створюють юридичний стан платника податків.

Тобто з вищевикладеного вбачається, що оскарження самого акту або довідки, як і дій по його складанню, який не встановлює для позивача будь-яких обов'язків, не передбачено діючим законодавством як спосіб захисту прав. Зазначений акт (довідка) може бути визнано в якості доказу при вирішенні іншого спору, де б оскаржувалися дії, рішення, які є обов'язковими до виконання, зокрема податкове повідомлення-рішення.

Вчинення дій суб'єктом владних повноважень є способом реалізації наданої суб'єктам владних повноважень компетенції. Здійснення дії являє собою процес реалізації наданих законом функцій суб'єкту владних повноважень. Самі по собі дії не тягнуть за собою будь-яких правових наслідків для особи. Правові наслідки для позивача несуть акти індивідуальної дії - податкові повідомлення-рішення, саме вони мають вплив на його права та обов'язки. Виходячи із завдань Кодексу адміністративного судочинства України про захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, судовий захист права може бути здійснений лише за умови наявності порушення для юридичної особи прав чи інтересів.

Крім того, ДПІ у Жовтневому районі м. Луганська зазначає, що за результатами проведеної позапланової перевірки відносно позивача було винесено податкове повідомлення-рішення від 10.02.12 № 0000222310 на суму 516801 грн.

Заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши матеріали справи, дослідивши надані сторонами докази, суд дійшов наступного.

Дочірнє підприємство «БМУ - Термо» зареєстроване Славяносербською районною державною адміністрацією Луганської області за № 04051603100010080 від 18.04.2000р. Свідоцтво про державну реєстрацію від 18.04.2000р. №13751200000000419. Код за ЄДРПОУ 30921326. Місцезнаходження ДП «БМУ -Термо» відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію: 91005, м. Луганськ, вул. Фрунзе, 107-Б. Взято на податковий облік в органах державної податкової служби з 18.07.2000 за № 07506, перебуває на обліку в ДПІ в Жовтневому районі у м. Луганську. Директор - Родіновський І.О., рішення засновників про призначення № б/н від 17.10.2011р., наказ № 195 від 18.10.2011р.

У відповідності з Конституцією України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій, чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб.

Ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України основним завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Тому у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті ( вчинені) вони:

- на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України,

- з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано,

- обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття

рішення (вчинення дії).

- безсторонньо (неупереджено),

- добросовісно,

- розсудливо,

- з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації,

- пропорційно, зокрема, з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія),

- з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення,

- своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Статус державної податкової служби України, її функції та правові основи діяльності регулюються нормами Закону України «Про державну податкову службу в Україні» та Податковим Кодексом України.

Державна податкова інспекція є органом державної влади і, відповідно, її діяльність має підпорядковуватись вимогам наведеної норми Конституції України та аналогічним вимогам Закону України «Про державну податкову службу в Україні».

Відповідно до статті 1 зазначеного вище закону, до системи органів державної податкової служби віднесено Державну податкову адміністрацію України, державні податкові адміністрації в Автономній республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, державні податкові інспекції в районах, містах (крім міст Києва та Севастополя), районах у містах.

Приписи п.п.21.1.1 п.21.1 ст.21 ПК України покладають на посадових осіб контролюючих органів обов'язок дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами і нормативними актами України.

Державна податкова інспекція є органом державної влади і відповідно, її діяльність має підпорядковуватись вимогам наведеної норми конституції України. Право податкової інспекції на проведення перевірки підлягає законодавчим обмеженням та реалізується з дотриманням порядку, встановленого законом.

Предметом спору у даному випадку є правомірність дій відповідача по призначенню та проведенню перевірки зі складанням акту з висновками про виявлені порушення з боку позивача.

Відповідно до приписів п.п.20.1.4 п. 20.1 ст. 20 ПК України органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків в порядку, встановленому цим Кодексом.

У відповідності до п. п. 41.1.1. ПК України контролюючими органами України є органи державної податкової служби - щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, крім зазначених у підпункті 41.1.2. цього пункту, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби.

Згідно статті 75 ПК України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні органу податкової служби.

Відповідно до 75.1.2. цього Кодексу документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Особливості проведення документальної виїзної позапланової перевірки врегульовані статтею 78 Податкового кодексу України.

Документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин:

- за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту;

- отримано постанову суду (ухвалу суду) про призначення перевірки або постанову органу дізнання, слідчого, прокурора, винесену ними відповідно до закону у кримінальних справах, що перебувають у їх провадженні.

В судовому засіданні встановлено, що на адресу ДПІ в Жовтневому районі у м.Луганську надійшла постанова слідчого ОВС СВ ПМ ДПА в Луганській області Шершенькова Д.М. від 30.11.11 Вх.№ 7157 від 13.12.11 про призначення виїзної документальної перевірки ДП «БМУ - ТЕРМО» по кримінальній справі №10/11/8012, оскільки у ході досудового слідства встановлено, що ТОВ «Ваел Плюс» з метою мінімізації податкових зобов'язань формувало податковий кредит з ПДВ з ДП «БМУ - ТЕРМО» (т.1 а.с. 35).

На підставі вказаної постанови слідчого ДПІ в Жовтневому районі у м.Луганську у період з 13.01.2012 р. по 19.01. 2012 р. було проведено позапланову документальну виїзну перевірку позивача з питань дотримання податкового законодавства за період з 01.12.2010 р. по 30.09.2010 р.

За результатами перевірки було складено акт від 25.01.2012 р. № 238/23/30921326, в якому встановлено наступні порушення:

- вимоги ст.ст. 203, 215, 216, 228 ЦК України, у зв'язку з чим відповідачем

зроблений висновок про нікчемність договору, укладеного між позивачем та ТОВ

«Ваел плюс» від 03.06.2011 № 128 та нереальність здійснення господарських

операцій з поставки товарів (робіт, послуг) від ТОВ «Ваел плюс» за червень 2011

року на загальну суму 3 100 800 грн. в т.ч. ПДВ 516 800 грн.;

- п.198.2, п.198.3, п.198.6, ст.198 Податкового Кодексу України, у

результаті чого занижено податок на додану вартість на суму 516 800 грн. в тому

числі за червень 2011 року на суму 516 800 грн.

Відповідно п.81.1 ст.81 ПКУ посадові особи органи державної податкової служби мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки за наявності підстав для ії проведення та за умови пред'явлення направлення на проведення такої перевірки та копії наказу про проведення перевірки.

Наявними у матеріалах справи документами підтверджено, що 13.01.11 головним бухгалтером ДП «БМУ - ТЕРМО» Коршиковою Т.С. було підписано направлення на перевірку від 13.01.12 №61, направлення також містить підпис Коршикової Т.С. який засвідчує те, що 13.01.11 вона отримала наказ на проведення перевірки.

Після отримання наказу на проведення перевірки та направлення на перевірку позивач одрузу допустив податковий орган до перевірки.

Вказаний факт під час судового розгляду представником не заперечувався.

Твердження представника позивача стосовно того, що податковий орган не мав права у відповідності з приписами ПК України виконати постанову слідчого по кримінальній справі №10/11/8012, а саме провести документальну виїзну позапланову перевірку ДП «БМУ - Термо» з питань дотримання податкового законодавства з ПДВ по взаємовідносинах з ТОВ «Ваел плюс» за перерід з 01.12.10 по 30.09.11., оскільки вищезазначена постанова була винесена не стосовно посадових осіб ДП «БМУ - Термо», судом не приймається до уваги, оскільки відповідно до п.п.78.1.11 п.78.1 ст.78 ПК України документальна виїзна позапланова перевірка здійснюється у разі отримання постанови суду про призначення перевірки або постанови органу дізнання, слідчого, прокурора, винесену ним відповідно до закону у кримінальних справах, що перебувають у їх провадженні.

Тому посилання представника позивача на те, що наказу від 13.01.12 № 128 про призначення позапланової виїзної перевірки ДП «БМУ - ТЕРМО» винесено неправомірно є необґрунтованими та такими, що спростовуються матеріалами справи.

Справа розглядається у межах виниклого спору та заявлених позовних вимог.

При цьому, враховуючи спірний період, суд вважає необхідним при вирішенні спору керуватися Законом України "Про податок на додану вартість"

Відповідно до п. 1.6, п. 1.7 ст. 1 Закону України "Про податок на додану вартість" (який діяв до 01.01.2011 року, та був чинним на час виконання спірних господарських операцій у 2010 році) податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом, а податкове зобов'язання -це загальна сума податку, одержана (нарахована) платником податку в звітному (податковому) періоді, що визначена згідно з цим Законом.

Згідно до п.п. 7.2.6 п. 7.2. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Таким чином, Законом України "Про податок на додану вартість" передбачено лише єдиний випадок не включення до складу податкового кредиту витрат по сплаті податку -це відсутність податкової накладної. Інших підстав для не включення до складу податкового кредиту витрат по сплаті податку на додану вартість даний Закон не передбачає.

Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість"податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Абзацом 1 п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" визначено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

При цьому, абз. 2 п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" встановлено, що платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами лише у разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами.

З наведених правових норм вбачається, що умовою правомірності формування платником податків валових витрат та податкового кредиту є придбання ним товарів або послуг з метою їх використання у своїй господарській діяльності. Метою укладання таких угод повинно бути настання реальних наслідків з придбання товарів або послуг.

Таким чином, необхідною умовою для віднесення сплачених (нарахованих) у ціні товарів сум ПДВ до податкового кредиту є факт придбання товарів з метою їх використання в господарській діяльності.

Отже, для цілей визначення об'єкта оподаткування ПДВ витрати платника щодо сплати (нарахування) відповідної суми податку у складі ціни товару мають бути підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції та є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та бухгалтерську звітність в Україні"первинний документ -це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, то відповідні документа не можуть вважатися первинними для цілей податкового обліку навіть за наявності усіх формальних реквізитів, що передбачені для певного виду документа чинним законодавством.

Частинами 2, 3 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факт здійснення господарської операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити: назву документу; дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складається документ; зміст та обсяг господарської операції; одиницю виміру господарської операції; посади осіб відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що мають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Частинами другою та третьою ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні"передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, що фіксують факт здійснення господарської операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю й упорядкування оброблених даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні і зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити: назва документа; дату і місце складання; назва підприємства, від імені якого складається документ; зміст і обсяг господарської операції; одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що мають можливість ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Таким чином, відображення господарської операції у податковому обліку повинно здійснюватись відповідно до її реального економічного змісту на підставі первинних документів бухгалтерського обліку.

Тобто, податковий кредит формується при дотриманні платником податку вказаних вимог закону.

При цьому, господарські операції (поставка, продаж тощо) є самостійним поняттям, відмінним від правочинів або господарських зобов'язань.

Наслідки в податковому обліку створюють лише реально вчинені господарські операції, тобто ті, що пов'язані з легітимними рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника податку.

Аналіз реальності господарських операцій може здійснюватися на підставі даних податкового та бухгалтерського обліку платника податків та інших обставин, в тому числі реального економічного змісту господарських операцій та підтвердження їх первинними документами (товарно-транспортними накладними та ін.).

Відповідно до п. 2, 5, 18 Наказу Державної податкової адміністрації України від 30.05.97 № 165, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23.06.97 за № 233/2037 "Про затвердження форми податкової накладної та порядку її заповнення": податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі і якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість (п. 2 Порядку заповнення податкової накладної); податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення іншою особою, ніж вказаною у пункті 2 даного Порядку (п.5 Порядку заповнення податкової накладної); всі складені примірники податкової накладної підписуються особою, уповноваженою платником податку здійснювати поставку товарів (послуг), та скріплюються печаткою такого платника податку - продавця (п.18 Порядку заповнення податкової накладної).

Отже підставою для формування податкового кредиту, а в подальшому для відшкодування від'ємного значення між загальною сумою податкових зобов'язань, що виникли у зв'язку з будь-якою поставкою товарів (робіт, послуг) протягом звітного періоду, та сумою податкового кредиту звітного періоду є належним чином оформлена податкова накладна, зокрема, наведені в ній відомості повинні відповідати дійсності.

Надання податковому органу належним чином оформлених документів, передбачених законодавством про податки і збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковим органом не встановлено та не доведено, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів.

Наявність належним чином оформлених податкових накладних є підставою для включення до податкового кредиту платника сум ПДВ за такими накладними за умови реального вчинення дій по виконанню господарської операції.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом під час судового розгляду справи, між ДП «БМУ-Термо» та контрагентом - ТОВ «Ваел Плюс» 03.06.2011 р. було укладено договір № 128 про поставку товарів (т.1 а.с.72-75).

Відповідно вказаного договору ТОВ «Ваел Плюс» є поставщиком, а ДП «БМУ Термо» є покупцем.

Пп1.1 п. 1 Договору встановлює, що поставщик зобов'язується передати у власність покупцю, а покупець сплатити та прийняти товар.

В пп.1.2 п.1 Договору вказано, що кількість та вартість товару, який поставляється вказуються в рахунках та товарних накладних, які є невід'ємною частиною договору.

Відповідно пп.3.2 п.3 Договору оплата здійснюється шляхом перерахунку покупцем грошових коштів на розрахунковий рахунок поставщика.

П.5 Договору встановлює умови поставки товару.

Так, відповідно до пп.5.4 п. 5 Договору поставка товару здійснюється вивозом зі складу поставщика, адреса якого вказується поставщиком додатково.

В пп.5.5 п. 5 Договору вказано, що відвантаження товару на складі поставщика здійснюється силами та засобами поставщика на автотранспортні засоби покупця.

Пп.5.6 п. 5 Договору встановлює відвантаження товару здійснюється в кількості та асортименті, вказаному в рахунках і товарних накладних.

На виконання умов вказаного договору представником позивача надано податкові накладні та видаткові накладні (т.1 а.с.41-46).

Проте, виконання господарських операцій ДП «БМУ-Термо» з ТОВ «Ваел Плюс» не знайшли свого підтвердження в ході судового розгляду справи, окільки позивачем на вимогу суду не надано акти примання-передачі, платіжних доручень на підтвердження виконання умов договору, товарно-транспортні накладні, що також відображено у акті перевірки.

В ході судового розгляду представник позивача посилався на те, що умови договору були виконані у повному обсязі і на підтвердження цього надав акти приймання виконаних будівельних робіт та довідки про вартість виконаних будівельних робіт, однак, вказанні докази судом не приймаються до уваги та не визнаються як належні докази з огляду на таке.

Вказані акти приймання виконаних будівельних робіт та довідки про вартість виконаних будівельних робіт, що містяться в матеріалах справи виписані зовсім не на підставі договору № 128 від 03.06.2011 р. про поставку товарів та з цих документів вбачається, що між позивачем та ДП «Свердловантрацит» укладено декілька договорів в різні періоди, у зв'язку з чим зазначені вище документи ніяким чином не підтверджують виконання господарських операцій ДП «БМУ-Термо» з ТОВ «Ваел Плюс» за перевіряємий період з питань дотримання податкового законодавства по ПДВ під час придбання товарів (робіт,послуг) у ТОВ «Ваел Плюс».

Згідно п. 3 розділу І Порядку № 984, затвердженого Наказом ДПА України від 22.12.2010 р. № 984, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 12.01.2011 р. за N 34/1877, «Про затвердження Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питані дотримання податкового, валютного та іншого з законодавства», результати документальних перевірок оформлюються у формі акту або довідки. У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт, а у разі відсутності порушень -довідка.

Порядок оформлення результатів перевірок платників податків органами ДПС врегульовано Порядком оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства затвердженим Наказом Державної податкової адміністрації України 22.12.2010р. № 984.

Відповідно до абзацу 1 пункту 3 розділу 1 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства акт службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Згідно з п. 7 розділу IV Порядку за результатами розгляду керівником органу державної податкової служби (його заступником) акта перевірки, заперечень посадових осіб платника податків або його законних представників та інших матеріалів перевірки, у терміни та порядку, встановлені Кодексом, приймаються відповідні податкові повідомлення-рішення.

Відповідно до п. 86.8 ст. 86 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення приймається керівником податкового органу (його заступником) протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень, а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.

Таким чином, рішенням податкового органу, з яким закон пов'язує виникнення у платника податків податкових зобов'язань, є податкове повідомлення-рішення.

Отже, акт перевірки, це лише службовий документ, компетентна обґрунтована думка (позиція) ревізора щодо результатів перевірки, яка викладена ним для використання уповноваженою службовою особою при прийнятті конкретного управлінського рішення. Уповноважена службова особа при прийнятті управлінського рішення на підставі акту перевірки може як погодитися з думкою (позицією) ревізора, так і відхилити її.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Обов'язковою ознакою нормативно-правового акта чи правового акта індивідуальної дії, а також відповідних дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень є створення ними юридичних наслідків у формі прав, обов'язків, їх зміни чи припинення.

За наведених обставин суд вважає, що акт перевірки органу державної податкової служби не є рішенням (актом індивідуальної дії) в розумінні Кодексу адміністративного судочинства України, він не є обов'язковим до виконання, сам по собі не тягне для позивача ніяких правових наслідків.

Дії податкового органу зі складання акту перевірки є способом реалізації наданих суб'єкту владних повноважень компетенції. Самі по собі дії зі складання акту не тягнуть для особи будь-яких правових наслідків.

З огляду на вищевикладене, суд зазначає, що вимоги позивача в цій частині не підлягають задоволенню через відсутність порушення прав, а обраний позивачем спосіб захисту не відповідає об'єкту порушеного права.

Щодо вимог позивача про зобов'язання відповідача вилучити з АС «Результати співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА» інформацію про результати перевірки позивача, оформленої актом № 238/23/30921326 від 25.01.2012 р., про зобов'язання привести до відповідності дані обліку та особового рахунку ДП «БМУ - Термо» з даними, наведеними ним у наданих деклараціях з ПДВ за період з 01.12.10 по 30.09.11 суд також не знаходить підстав для їх задоволення виходячи з того, що судом не встановлена протиправність дій відповідача щодо проведення перевірки позивача.

Крім того, Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 06.02.2008 №262-р «Про заходи щодо удосконалення адміністрування податку на додану вартість» внесено зміни до форми податкової декларації з податку на додану вартість та порядку її заповнення і подання, передбачивши розшифрування платниками податку в додатку до декларації податкового кредиту та податкових зобов'язань у розрізі контрагентів за звітний місяць та зобов'язано ДПА України розмістити на своєму офіційному веб-сайті програму ведення обліку розшифрування податкового кредиту та податкових зобов'язань в електронному вигляді.

Метою розробки системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України є вдосконалення контролю за правильністю формування податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість, оперативне виявлення платників, що підлягають документальній перевірці.

На виконання розпорядження Кабінету Міністрів України від 06.02.2008 р. N 262-р«Про заходи щодо удосконалення системи адміністрування податку на додану вартість» та з метою реалізації положень наказу ДПА України від 17.03.2008 р. N 159 «Про внесення змін до податкової звітності з податку на додану вартість» Наказом ДПА України від 18.04.2008 р. №266 Затверджено Примірний порядок взаємодії органів державної податкової служби при опрацюванні розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів.

Згідно п.1.3 розділу 1 зазначеного Порядку, для його реалізації створені відповідні програмні продукти, у тому числі «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України», яка формується на підставі подання платниками податку на додану вартість розшифровок податкового кредиту та податкових зобов'язань у розрізі контрагентів. Пунктом 2.8 Наказу №266 встановлено, що працівники органу державної податкової служби несуть відповідальність за відповідність інформації у базах податкової звітності даним податкових документів, наданих платником ПДВ.

Згідно з п.2.21 Наказу №266 підсумки перевірок за результатами автоматизованого співставлення податкової звітності з податку на додану вартість на центральному рівні відображаються в додатку до акта перевірки (камеральної, документальної невиїзної, планової, позапланової перевірки) або довідки у розрізі періодів та операцій з одним контрагентом та фіксуються в АС «Аудит». По мірі підписання актів перевірки та узгодження податкових зобов'язань, визначених податковим повідомленням-рішенням, прийнятим за результатами таких перевірок, уточнюються результати автоматизованого співставлення на центральному рівні податкової звітності з податку на додану вартість за поданням підрозділу, яким завершено процедуру такого узгодження та яким прийнято таке повідомлення-рішення.

Наведені обставини дають підстави вважати, що дії відповідача по відображенню в Системі автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України інформації стосовно відображення результатів господарських операцій між контрагентами згідно поданих декларацій та результатів перевірок є достовірними, прав та інтересів позивача не порушують.

Суд вважає, що дії по внесенню інформації фактично є технічними діями, які виконуються на підставі відповідних документальних даних, а тому за наявності на момент внесення такої інформації існував відповідний документ, то такі дії не можуть бути визнані незаконними, а тому не має підстав і для зобов'язання відповідача вчинити певні дії.

Таким чином, суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог позивача у повному обсязі, оскільки вони всі між собою тісно пов'язані та випливають одне з одного.

Питання по судових витратах судом не вирішується, оскільки рішення винесено не на користь позивача.

Керуючись ст. ст. 2, 6, 7, 17, 94, 158-163, КАС України,

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позовних вимог дочірнього підприємства «БМУ - Термо» до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м.Луганська Луганської області Державної податкової служби про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити за необґрунтованістю.

У задоволенні позовних вимог дочірнього підприємства «БМУ - Термо» до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м.Луганська Луганської області Державної податкової служби про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити за необґрунтованістю

Постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до суду апеляційної інстанції

Повний текст постанови буде виготовлено та підписано 01.06.2012 року.

Суддя Є.О. Кисельова