Постанова № 24575296, 30.05.2012, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №8.2.1

ПОСТАНОВА

Іменем України

30 травня 2012 року Справа № 2а/1270/1026/2012

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого -судді Мирончук Н.В.

при секретарі -Скляровій І.А.

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1, довіреність б/н, від 07.01.2012р.,

відповідача - ОСОБА_2 довіреність №8/9/10 від 07.01.2012р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Лугенергомонтаж" до Державної податкової інспекції в Артемівському районі м.Луганську Луганської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення 0000042320 від 13.01.2012 року, -

ВСТАНОВИВ:

27 січня 2012 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Лугенергомонтаж» до Державної податкової інспекції в Артемівському районі у м.Луганську позивач просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення № 0000042320 від 13.01.2012 року.

Оскільки зазначений адміністративний позов не відповідав вимогам ст. 106 КАС України, 30 січня 2012р. позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Луганенергомонтаж" до Державної податкової інспекції в Артемівському районі Луганської області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 13.01.2012 року № 0000042320, було залишено без руху, позивачу у п'ятиденний строк з дня отримання зазначеної ухвали необхідно було усунути недоліки позовної заяви шляхом надання до Луганського окружного адміністративного суду документу про сплату судового збору, ксерокопії первинних документів бухгалтерського обліку, актів приймання виконаних будівельних робіт, на які посилався позивач у позові. Також судом зазначалось надати до позову ксерокопій договорів з підприємствами, на які посилається позивач, ксерокопії податкових накладних, про які веде мову позивач у своєму позові, а також документи, що підтверджували б перевезення товарів, а саме: ксерокопії товаро-транспортних накладних, маршрутних листів та ін. документів, з яких було б видно час перевезення, пункт відправлення, місце прибуття та відстань. Крім того, судом зазначалось долучити ксерокопії документів, які свідчать, яким чином та яким видом транспорту здійснювалось перевезення товарів, згідно договору, про який веде мову позивач у позові.

На усунення недоліків позовної заяви на адресу суду, представником позивача була направлена заява, в якій було зазначено, що копії первинних документів, що підтверджують здійснення господарських операцій, позивачем буде надано суду до початку розгляду справи.

30 січня 2012р. було відкрито провадження у адміністративній справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Лугенергомонтаж" до Державної податкової інспекції в Артемівському районі міста Луганська про скасування податкового повідомлення-рішення з ПДВ.

За клопотання представника позивача, розгляд справи було відкладено.

20 березня 2012 року представник позивача - ТОВ «Лугенергомонтаж» надав заяву про зміну позовних вимог, в якій представник позивача зазначив, що після подання позову до суду, ДПІ у позивача проводила перевірку з питань правильності визначення повноти нарахування та своєчасності сплати податку на прибуток підприємства за період з 01.10.2010р. по 30.09.2011р., за яким було складено акт перевірки від 23.02.2012р. № 190/2300/32138655, на підставі якого було винесено податкове повідомлення - рішення від 01.03.2012 року № 0000442300. Позивач просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 01.03.2012 року № 0000442300 про збільшення ТОВ «Лугенергомонтаж» суми грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємства в сумі 94321 грн. та нарахування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 4325,25 грн.

05 квітня 2012 р., оцінюючи зміст заяви про зміну позовних вимог, в якій представником позивача змінено підставу та предмет позову, суд дійшов висновку, що вона містить не лише нові позовні вимоги, отже не лише новий предмет позову, але й нові підстави позову; інші, ніж ті, якими обґрунтовувалася первинна вимога про скасування податкового повідомлення-рішення від 13.01.2012 року № 0000042320 про збільшення ТОВ «ЛЕМ» грошового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 92309,00грн., та нарахування штрафних (фінансових санкцій) в сумі 14431,50 грн.

Крім того, позивачем, всупереч, нормам, зазначеним ст.106 КАС України, на підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги, не було надано доказів в обґрунтування цих нових позовних вимог. А тому, 05 квітня 2012 р., заяву представника позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Лугенергомонтаж" про зміну позовних вимог по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Лугенергомонтаж" до Державної податкової інспекції в Артемівському районі міста Луганська про скасування податкового повідомлення-рішення від 01.03.2012 року № 0000442300, було повернути позивачу.

В обґрунтування первісного позову позивач зазначив, що позивач зареєстрований виконавчим комітетом Луганської міської ради 21.08.2002 року та перебуває на податковому обліку в ДПІ в Артемівському районі у м. Луганську з 28.08.2002 року.

Відповідачем 13.01.2012 року було винесено податкове повідомлення - рішення № 0000042320 про збільшення ТОВ «ЛЕМ» грошового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 92309,00 грн., та нараховано штрафні (фінансові санкції) в сумі 14431,50 грн. вказане повідомлення - рішення позивач вважає протиправним, винесеним без передбачених законом підстав, та просить скасувати з наступних підстав.

Оскаржуване повідомлення - рішення від 13.01.2012 року було винесено відповідачем на підставі акта перевірки від 13.12.2011 року.

Не погоджуючись з висновками даного акту, листом від 16.12.2011 року № 48 позивачем надано відповідачу заперечення до акту перевірки. Зазначені заперечення були розглянуті відповідачем, та листом від 22.12.2011 року №20720/10/2320 відповідач повідомив позивача про залишення без змін висновків акта перевірки.

Позивач вважає, що з урахуванням того, що останній день строку винесення повідомлення - рішення припадає на неробочий день - 25.12.2011 року, воно повинно було виноситися не пізніше 26.12.2011 року.

Позивач вважає, що відповідачем були порушені порядок та строки винесення податкового повідомлення - рішення та у відповідача не було правових підстав для самостійного визначення підприємству податкового зобов'язання, оскільки, він не допускав порушення податкового законодавства, а висновки акта від 13.01.2012 року, на думку позивача, є безпідставними та надуманими.

Як вважає позивач, в акті не зазначено жодного факту порушення підприємством вимог податкового законодавства та не надано жодного посилання на будь-який первинний документ, який би підтвердив таке порушення.

Позивачем зазначається, що всі порушення, про які йдеться в акті, стосуються не їх підприємства, а їх контрагентів. З тексту акта вбачається, що висновки щодо протиправності, фіктивності та нікчемності укладених з контрагентами угод були зроблені на підставі обставин, які не мають відношення до фінансово-господарської діяльності ТОВ "ЛЕМ". Ці обставини встановлені актами перевірок контрагентів позивача.

На думку позивача, відповідач свідомо перекручує фактичні обставини справи та зміст законодавства, на яке сам і посилається.

Зокрема, в акті вказано про те, що в актах приймання виконаних будівельних робіт відсутні П.І.Б. осіб, що підписали ці акти, тому нібито неможливо підтвердити фактичне отримання послуг. На думку позивача, із змісту документів вбачається, що договори, додаткові угоди, акти виконаних робіт підписані одними і тими самими особами, тобто ідентифікувати осіб, що їх підписали, цілком можливо.

Позивач стверджує, що всі документи, на які є посилання в акті від 13.12.2011 р., містять особисті підписи представників обох сторін та відповідні печатки підприємств. Між сторонами немає жодного спору стосовно неприйняття результатів робіт, будь-яких недоліків у товарах (роботах, послугах) тощо.

Позивач зазначає, що при проведенні перевірки відповідачем взагалі не вивчалися операції з реалізації їх підприємством товарів, виконання ними робіт тощо. На думку позивача, відповідачем не досліджувалася фінансово-господарська діяльність підприємства, не вивчався майновий стан позивача та здійснення певних господарських операцій.

Позивач вважає, що всі суми податку на додану вартість, включені підприємством позивача до складу податкового кредиту за період, що перевірявся. Висновки відповідача про порушення п. 198.6 Податкового кодексу України, як стверджує позивач є надуманими, оскільки підтверджуються належним чином оформленими податковими накладними.

Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду допущено процесуальне правонаступництво, а саме замінено відповідача - Державну податкову інспекцію в Артемівському районі її правонаступником -Державною податковою інспекцією в Артемівському районі м.Луганську Луганської області Державної податкової служби.

У судовому засіданні представник позивача підтримав свої позовні вимоги, дав суду пояснення, аналогічні викладеним у позовній заяві, надав у судовому засіданні для долучення до матеріалів справи та вивчення їх судом у судовому засіданні ксерокопії ряду документів, які стосуються взаємовідносин ТОВ «Лугенергомонтаж» з УКС Свердловської міської ради; Ленінською селищною радою м.Свердловська, Управління охорони здоров'я Свердловської міськради, Управління житлово-комунального господарства виконуючого комітету Краснодонської міськради, Самсонівської сільської ради Краснодонського району.

Представник відповідача у судовому засіданні адміністративний позов не визнав, заперечував проти його задоволення, зазначив, що з доводами, викладеними у адміністративному позові ТОВ «Лугенергомонтаж» не згодний з наступних підстав:

ДПІ на підставі п.п. 78.1.11 п.78.1 ст. 78 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755- VI та згідно з постановою старшого слідчого по ВВС СВ ПМ ДПА в Луганській області старшого лейтенанта податкової міліції Шершенькова Д.Н. від 30.11.2011р. та відповідно до наказу ДПІ від 01.12.2011р. №939, була проведена документальна позапланова виїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю «Лугенергомонтаж», з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ "ЛУГПРОМСТРОЙСАНТЕХМОНТАЖ" за період грудень 2010р., березень-травень 2011р., серпень 2011р., ТОВ «ЛАТИФА» за вересень 2011р. та ПП «НЕОМАРКЕТ» за серпень 2011р.

У результаті перевірки позивача, відповідачем було встановлено наступні порушення п.198.1, п.198.2, п.198.3, п. 198.6 ст.198 Податкового кодексу України, а саме завищення податкового кредиту у загальній сумі ПДВ 92309 грн., а саме по періодам: за грудень 2010р. - у сумі ПДВ 13838 грн., за березень 2011р. - у сумі ПДВ 12175 грн., за квітень 2011р. - у сумі ПДВ 15800 грн., за травень 2011р. - у сумі ПДВ 6620 грн., за серпень 2011р. - у сумі ПДВ 25402 грн., за вересень 2011р. - у сумі ПДВ 18474 грн. та винесено податкове повідомлення-рішення від 13.01.2012р. №0000042320, яким донараховано податкове зобов'язання з податку на додану вартість у загальному розмірі 106740,50 грн. (основний платіж - 92309,00 грн., штрафна санкція - 14431,50 грн.)

На акт перевірки №519/23-20/32138655 від 13.12.2011р. позивачем було направлено заперечення, за результатами розгляду якого 23.12.2011р. була направлена відповідь ДПІ на заперечення за №20720/10/2320 від 22.12.2011р. Відповідь на заперечення була отримана позивачем 23.12.2011р., згідно повідомлення про вручення поштового відправлення, яке надійшло на адресу ДПІ 13.01.2012р. Після того, як стало відомо про вручення поштового відправлення, у той же день -13.01.2012р. було винесено податкове повідомлення-рішення №0000042320.

Згідно проведеної ДПІ в Артемівському районі у м. Луганську невиїзної позапланової

перевірки контрагента позивача ТОВ «Латифа» з питань дотримання вимог податкового

законодавства з податку на додану вартість за період 01.07.2011р. по 30.09.2011р., яка оформлена актом перевірки від 14.11.2011р. № 471/23-20/36810950, було встановлено порушення п.44.6 ст..44, п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188, п.198.1, п.198.2, п.198.3, п. 198.6 ст.198 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. № 2755-VІ (із змінами і доповненнями), п.3 ст. 5 та п.1 ст.7 Господарського Кодексу України від 16.01.2003р. №436-ІV, п. 2 ст. З Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999р. №996-ХІV зі змінами та доповненнями, п.1.2, п.2.7 Наказу Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88, п. 3.1, п.4.1, п. 8 розділу III, п. 3.1 розділу V Наказу ДПА України від 25.01.2011р. №41, п.1, п.5 ст.203, п.1, п.2 ст.215, п.1 ст.216, ст.228, ст.626, ст.629, ст.650, ст.655, ст.658, ст.662 ЦК України, в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ТОВ «Латифа» з зазначеними в акті перевірки постачальниками та покупцями.

Актом позапланової невиїзної перевірки ТОВ «ЛУГПРОМСТРОЙСАНТЕХМОНТАЖ» від 11.11.2011р. № 803/23-35554567 встановлені наступні порушення: а саме, п.п. 3.1.1 п.3.1 ст. З, п. 4.1 ст. 4, п.п. 7.3.1 п. 7.3 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР зі змінами та доповненнями та п.185.1 ст. 185, п.188.1 ст. 188, п.187.1 ст. 187 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-УІ (зі змінами та доповненнями), в результаті чого ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж» за період з 01.12.2010р. по 30.09.2011р. завищено податкові зобов'язання у сумі 135458597 грн.; п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.5 п.7.4, п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997р. № 168/97-ВР із змінами та доповненнями та п. 198.1, п. 198.2, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-УІ (зі змінами та доповненнями), в результаті чого ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж» за період з 01.12.2010р. по 30.09.2011р. завищено податковий кредит у сумі 122846285 грн.; ч.5 ст.203, ч.1,2 ст.215, ст.216 ЦК України, в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж» при придбанні та продажу товарів (послуг).

За результатами наданих до перевірки актів приймання - виконання будівельних робіт форми №КБ-2в та №КБ-3 по взаємовідносинам з ТОВ «Латифа» та ТОВ «ЛУГПРОМСТРОЙСАНТЕХМОНТАЖ» встановлено, що акти на загальну суму ПДВ 18473,99 грн. (по взаємовідносинам з ТОВ «Латифа») та акти на загальну суму ПДВ 64728,29 грн. (по взаємовідносинам з ТОВ «ЛУГПРОМСТРОЙСАНТЕХМОНТАЖ») підписані не встановленими особами, а саме у актах приймання виконання будівельних робіт форм МКБ-2в та №КБ-3 відсутні прізвища ім'я по-батькові осіб, які її склали, у зв'язку з чим не можливо підтвердити фактичне отримання послуг.

ТОВ «Латифа» не надано до перевірки підтверджуючих документів щодо визначення податкових зобов'язань, в т.ч.: головні книги, журнали-ордери та картки рахунків №№ 311 «Поточні рахунки у національній валюті», 361 «Розрахунки з вітчизняними покупцями», 70 «Доходи від реалізації», 641 Розрахунки по податкам», 643 «Податкові зобов'язання», 681 «Розрахунки по авансам отриманим», податкові накладні, реєстри виданих податкових накладних, видаткові накладні, тощо. Відповідно до бази даних 1ДФ загальна чисельність працюючих на ТОВ «Латифа» складала 1 особа.

Згідно до реєстраційної картки підприємства, основним видом діяльності ТОВ «Латифа» є - «будівництво будівель». Згідно Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» від 01.06.2000р. № 1775-ІІІ вид діяльності - «будівництво будівель» підлягає ліцензуванню, проте до перевірки не надано ліцензій, які надають дозвіл на здійснення зазначеного виду діяльності.

Згідно декларації з податку на прибуток за 2 кв. 2011р. (ряд. 06.2.3, 06.2.3.1 АМ, 06.2.3.2 АМ, 06.2.6АМ) амортизаційні відрахування, витрати на поліпшення основних фондів не здійснювались, що свідчить про відсутність основних засобів на підприємстві. Даним підприємством не сплачувався збір за забруднення навколишнього середовища та податок з власників транспортних засобів за перевіряємий період, що вказує на відсутність автомобільного чи іншого транспорту.

Отже як зазначає відповідач, в ході перевірки встановлено відсутність у підприємства необхідних умов для здійснення господарської діяльності в частині купівлі, продажу, реалізації, зберігання та відвантаження товарно-матеріальних цінностей та надання послуг чи здійснення робіт в силу відсутності відповідного персоналу, транспортних засобів, приміщень та матеріальних ресурсів, що свідчить про відсутність у ТОВ «Латифа» адміністративно-господарських можливостей на виконання господарських зобов'язань та відсутність фактичних дій, спрямованих на виконання взятих на себе зобов'язань. З вищезазначених фактів, вбачається, що фінансово-господарська діяльність ТОВ «Латифа» здійснюється поза межами правового поля, що у свою чергу свідчить про ненабуття належним чином цивільної право-дієздатності ТОВ «Латифа», а фінансово-господарські взаємовідносини між ТОВ «Латифа» та ТОВ «Лугенергомонтаж» є такими, що вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювались цими правочинами (ст. 234 Цивільного Кодексу України).

За результатами проведених заходів, у ході перевірки контрагента позивача - ТОВ «ЛУГПРОМСТРОЙСАНТЕХМОНТАЖ» встановлено, що підприємство за податковою адресою: м. Луганськ, вул. 50 Років Утворення СРСР, буд. 24, кв. 12, ніколи не знаходилось та не знаходиться. В офісі № 12 (на теперішній час номер офісу змінено - на 21) знаходилась та знаходиться фірма з організації вантажних перевезень.

За даними інформаційних баз ДПС у Луганській області, інформація про наявні складські приміщення, наявність автомобільного чи іншого транспорту, а також устаткування та інструментів, що необхідне для здійснення господарської діяльності, пов'язаної із створенням об'єктів архітектури за переліком робіт, визначених Ліцензією Інспекції держархбудконтролю у Луганській області, серія АВ № 558208 від 30.07.2010р. у ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж» відсутня.

ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж» додаток К1 до декларацій з податку на прибуток не надавався, що свідчить про відсутність основних засобів на підприємстві. За 2011 рік податкова декларація з податку на прибуток взагалі не надана. Також не надавались розрахунки транспортного збору та збору за забруднення навколишнього природного середовища за перевіряємий період.

Згідно отриманих відповідей від УДАІ УМВС України в Луганській області та МКП БТІ у м. Луганську встановлено, що за ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж» не зареєстровані будь-які транспортні засоби та не зареєстровані об'єкти нерухомого майна на території м. Луганська.

Також відповідач зазначив, що прокуратурою Ленінського району міста Луганська проведено перевірку додержання посадовими особами ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж» вимог чинного архітектурно-будівельного законодавства та законодавства про охорону праці. Перевіркою встановлено, що директором ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж» з метою отримання висновків експертиз щодо спроможності підприємства виконувати роботи підвищеної небезпеки з дотриманням вимог законів та інших нормативно-правових актів з охорони праці та промислової безпеки в процесі будівництва та енергопостачання, на адресу ДП „Луганський експертно-технічний центр Держгірпромнагляду України" було надано довідку про склад працівників підприємства, виконуючих роботи підвищеної небезпеки та посадових осіб, які здійснюють догляд за виконанням даних робіт в ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж», а саме у кількості 14 осіб. Однак, в ході проведених оперативних заходів Прокуратурою Ленінського району міста Луганська встановлено, що на підприємстві обліковується лише одна особа, яка і є його директором - ОСОБА_5. Згідно Єдиного банку даних обласного рівня встановлено, що вказані ОСОБА_5 фізичні особи у кількості 14 осіб отримували доходи від різноманітних підприємств, але ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж» серед таких підприємств немає.

Загальна чисельність працюючих на ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж» за перевіряємий період, відповідно даних податкового розрахунку комунального податку становить за І квартал 2010р. - 0 осіб; за II квартал 2010р. - 1 особа; за III квартал 2010р. - 1 особа; за IV квартал 2010р. - 1 особа; згідно податкової декларації з податку на доходи фізичних осіб становить за січень 2011р. - 1 особа, у т.ч. за цивільно-правовими договорами - 0 осіб; за лютий 2011р. - 1 особа, у т.ч. за цивільно-правовими договорами - 0 осіб; за березень 2011р. - 0 осіб, у т.ч. за цивільно-правовими договорами - 0 осіб.

Відповідач зазначив, що, враховуючи той факт, що ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж» не знаходиться за податковою адресою, у нього відсутні основні фонди, складські приміщення, виробничі потужності для здійснення будь-якого виду діяльності, недостатньо трудових ресурсів для здійснення діяльності, вбачається проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобов'язання, зокрема, у випадках, коли операції здійснюються через посередників з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту, не мають реального товарного характеру, що у сукупності вказує на «нікчемність» правочинів.

Відповідачем зазначено, що також ДПІ були отримані матеріали перевірки відносно контрагента позивача - ПП «Неомаркет». Відповідно до отриманих матеріалів перевірки ПП «Неомаркет», актом від 11.11.2011р. №1804/231/7156794 встановлено порушення п.п.3.1.1 п.3.1 ст. 3, п.4.1 ст.4, п.п.7.3.1 п.7.3, п.п.7.4.1, п.п.7.4.5 п.7.4, п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997р. №168/97-ВР (із змінами та доповненнями), п.44.1, п.44.6 ст..44, п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст.188, п.198.1, п.198.2, п.198.3, п. 198.6 ст.198, п.201.8,201.10, 201.14, 201.15 ст.201, п. 202.1. ст.202 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. № 2755-УІ (із змінами і доповненнями), п.3 ст. 5 та п.1 ст.7 Господарського Кодексу України від 16.01.03р. №436-ІУ, п. 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.99 №996-ХГ7 зі змінами та доповненнями, п.1.2, п.2.7 Наказу Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88, п. 3.1, п.4.1, п. 8 розділу III, п. 3.1 розділу V Наказу ДПА України від 25.01.2011р. №41, в результаті чого завищено суму податкових зобов'язань з податку на додану вартість всього у сумі 10 574 957 грн. та завищено суму податкового кредиту на 9 243 567 грн.; п.1, п.5 ст.203, п.1, п.2 ст.215, п.1 ст.216, ст.228, ст.626, ст.629, ст.650, ст.655, ст.658, ст.662 ЦК України, в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ПП «Неомаркет» з зазначеними в додатках до акту перевірки, постачальниками та покупцями.

Чисельність працюючих ПП «Неомаркет» складала 1 особа. Знаходження підприємства за юридичною адресою, не підтверджено. Факт відсутності за місцезнаходженням ПП «Неомаркет» документів, які свідчать про фінансово-господарську діяльність, техніки та інших засобів, а також працівників, необхідних для здійснення господарської діяльності підприємства. Зазначене дає можливість стверджувати, що підприємство, його посадові особи за місцем своєї реєстрації не могли здійснювати фінансово-господарську діяльність, здійснювати дії, спрямовані на встановлення, зміну або припинення правовідносин та здійснювати фактичні дії, спрямовані на виконання взятих на себе зобов'язань.

В ході проведення перевірки не встановлено факту передачі товарів від продавця до покупця, в зв'язку з відсутністю (не наданням для перевірки) актів приймання-передачі товару, журналу довіреностей, документів, що засвідчують транспортування, зберігання товарів. Підтверджуючих документів щодо транспортування товару не надано, що свідчить про відсутність доказів відвантаження та фактичне отримання ТОВ «ЛЕМ» товару придбаного у ПП «Неомаркет» в серпні 2011р.

Транспортні засоби на ПП «Неомаркет» відсутні, тобто товариство не має можливості здійснювати транспортування придбаного або реалізованого товару власними силами.

Взаємовідносини між ТОВ «Лугенергомонтаж» та ПП «Неомаркет», та договір від 01.08.2011р. №02/08 не спричиняють реального настання правових наслідків в розумінні ст. 203, ст. 215, ст. 228 Цивільного кодексу України.

Відповідач зазначив, що з вищенаведених фактів, вбачається, що фінансово-господарська діяльність ПП «Неомаркет» здійснюється поза межами правового поля, що у свою чергу свідчить про ненабуття фінансово-господарських взаємовідносин між ПП «Неомаркет» та ТОВ "ЛЕМ" і є такими, що вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювались цими правочинами.

Товари, роботи та послуги, по яких було сформовано податкові зобов'язання ТОВ «Лугенергомонтаж» від ТОВ "ЛУГПРОМСТРОЙСАНТЕХМОНТАЖ", ТОВ «ЛАТИФА», ПП «НЕОМАРКЕТ» було поставлено підприємствам, установам, які не є платниками ПДВ, а саме:

- УКС Свердловська міська рада;

- Ленінська селищна рада м.Свердловська;

- Управління охорони здоров'я Свердловської міськради;

-Управління житлово-комунального господарства виконуючого комітету Краснодонської міськради;

- Самсонівська сільська рада Краснодонського району.

Враховуючи вищенаведене, відповідач вважає, що усі операції на адресу ТОВ «Лугенергомонтаж» від контрагентів ТОВ «Латифа», ПП "Неомаркет" та ТОВ "ЛУГПРОМСТРОЙСАНТЕХМОНТАЖ" не спричиняють реального настання правових наслідків, а отже - є нікчемними. Отже, дані угоди відповідно до п.1 ст.215, п.п. 1-5 ст.203 Цивільного кодексу України є нікчемним, і в силу п. 1 ст.216 Цивільного кодексу України не створюють юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю.

Виходячи з наведеного, представник відповідача вважає, що, оскільки в акті перевірки позивача правильно відображено допущені порушення норм податкового законодавства, ТОВ «Лугенергомонтаж» не надано відповідні первинні документи на підтвердження господарських операцій з контрагентами ТОВ "Лугпромстройсантехмонтаж", ТОВ "ЛАТИФА", ПП "Неомаркет", а тому оскаржуване податкове повідомлення-рішення винесено обґрунтовано, позовна заява ТОВ «Лугенергомонтаж» про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 13.01.2012р. № 0000042320 є безпідставною та не підлягає задоволенню,

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, дослідивши матеріали справи та надані письмові докази, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст.69-72 КАС України, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд прийшов до такого.

У відповідності з Конституцією України, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій, чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб.

Згідно ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Ст. 17 КАС України передбачено, що в числі інших, юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України, основним завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Державна податкова інспекція є органом державної влади і, відповідно, її діяльність має підпорядковуватись вимогам Конституції України.

Статус державної податкової служби України, її функції та правові основи діяльності регулюються Податковим Кодексом України та Законом України "Про державну податкову службу в Україні".

Відповідно до статті 1 зазначеного вище закону, до системи органів державної податкової служби віднесено Державну податкову адміністрацію України, державні податкові адміністрації в Автономній республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, державні податкові інспекції в районах, містах (крім міст Києва та Севастополя), районах у містах.

З матеріалів справи вбачається, що позивач - ТОВ «Лугенергомонтаж», згідно Статуту, являється юридичною особою та засновано громадянином ОСОБА_6 (т.1 а.с.9-11).

Позивач зареєстрований виконавчим комітетом Луганської міської ради 21.08.2002 року № 1 382 105 0001 004834, про що свідчить Свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи (том 1 а.с.12).

Позивач взятий на облік у ДПІ у Артемівському районі м. Луганська, як платник податків з 28.08.2002 року № 3123, про що свідчить Довідка про взяття на облік платника податків (том 1 а.с.15).

Відповідно до вимог статті 9 Закону України "Про систему оподаткування", платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законом строки.

Згідно Свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість, позивача взято на облік до ДПІ у Артемівському районі м. Луганська як платника ПДВ з 20.07.2005 року (том 1 а.с.14).

На підставі п.п. 78.1.11 п.78.1 ст. 78 Податкового кодексу Україна від 2 грудня 2010 року №2755- VI, згідно постанови старшого слідчого по ВВС СВ ПМ ДПА в Луганській області від 30.11.2011р. та відповідно до наказу ДПІ від 01.12.2011р. №939, була проведена документальна позапланова виїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю «Лугенергомонтаж», з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість при взаємовідносинах з ТОВ "ЛУГПРОМСТРОЙСАНТЕХМОНТАЖ" за період грудень 2010р., березень-травень 2011р., серпень 2011р., ТОВ «ЛАТИФА» за вересень 2011р. та ПП «НЕОМАРКЕТ» за серпень 2011року (том 1 а.с.16-21).

Згідно п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на органи державної податкової служби.

Відповідно до п.п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України, документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Статтею 78 Податкового кодексу України визначено порядок проведення документальних позапланових перевірок.

Так, відповідно до п.п. 78.1.11 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України, документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється, якщо отримано постанову суду (ухвалу суду) про призначення перевірки або постанову органу дізнання, слідчого, прокурора, винесену ними відповідно до закону у кримінальних справах, що перебувають у їх провадженні.

Згідно п.78.4 ст. 78 Податкового кодексу України, про проведення документальної позапланової перевірки, керівник органу державної податкової служби приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

Копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки було, згідно зазначеного, до початку проведення перевірки, вручено під розписку ОСОБА_6 ( т.2 а.с.7).

Згідно акту перевірки №519/23-20/32138655 від 13.12.2011р. позивача, встановлені наступні порушення п.198.1, п.198.2, п.198.3, п. 198.6 ст.198 Податкового кодексу України (із змінами та доповненнями), а саме завищення податкового кредиту у загальній сумі ПДВ 92309 грн., а саме по періодам: за грудень 2010р. - у сумі ПДВ 13838 грн., за березень 2011р. - у сумі ПДВ 12175 грн., за квітень 2011р. - у сумі ПДВ 15800 грн., за травень 2011р. - у сумі ПДВ 6620 грн., за серпень 2011р. - у сумі ПДВ 25402 грн., за вересень 2011р. - у сумі ПДВ 18474 грн.

За актом документальної позапланової виїзної перевірки, до заниження податкового зобов'язання з податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю «Лугенергомонтаж», за зазначений вище період призвело те, що позивач незаконно включив до складу податкового кредиту з податку на додану вартість суму коштів по операціям з придбання товарів та отримання послуг від ТОВ "ЛУГПРОМСТРОЙСАНТЕХМОНТАЖ" за період грудень 2010р., березень-травень 2011р., серпень 2011р., ТОВ «ЛАТИФА» за вересень 2011р. та ПП «НЕОМАРКЕТ» за серпень 2011року (том 2 а.с.19-20).

В Акті перевірки зазначено, що фінансово-господарські взаємовідносини Товариства з обмеженою відповідальністю «Лугенергомонтаж» з вищезазначеними підприємствами є такими, що вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювались цими правочинами. (том 2 а.с.17).

Визнання підприємства "фіктивним" та подальше анулювання свідоцтва платника податку на додану вартість, само по собі не призводить до недійсності всіх угод, укладених з моменту державної реєстрації такої особи до моменту виключення її з державного реєстру, та не позбавляє правового значення, виданих за цими господарськими операціями, податкових накладних.

У даному випадку необхідне вивчення відповідних бухгалтерських та податкових документів, а саме: видаткових накладних, документів які підтверджують відвантаження товарів та надання послуг, отриманих від вищезазначени контрагентів, податкові накладні, які підтверджують поставку товару та послуг, а також самі договори поставки, реєстри отриманих та виданих податкових накладних, книги про придбання товарів, довідки про вартість виконаних робіт, платіжні доручення, акти прийняття виконаних робіт.

Згідно проведеної ДПІ в Артемівському районі у м. Луганську невиїзної позапланової

перевірки контрагента позивача ТОВ «Латифа» з питань дотримання вимог податкового

законодавства з податку на додану вартість за період 01.07.2011р. по 30.09.2011р., яка оформлена актом перевірки від 14.11.2011р. № 471/23-20/36810950 було встановлено порушення п.44.6 ст..44, п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188, п.198.1, п.198.2, п.198.3, п. 198.6 ст.198 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. № 2755-VІ (із змінами і доповненнями); п.3 ст. 5 та п.1 ст.7 Господарського Кодексу України від 16.01.2003р. №436-ІV; п. 2 ст. З Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999р. №996-ХІV зі змінами та доповненнями; п.1.2, п.2.7 Наказу Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88; п. 3.1, п.4.1, п. 8 розділу III, п. 3.1 розділу V Наказу ДПА України від 25.01.2011р. №41, п.1, п.5 ст.203, п.1, п.2 ст.215, п.1 ст.216, ст.228, ст.626, ст.629, ст.650, ст.655, ст.658, ст.662 ЦК України, в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ТОВ «Латифа» з зазначеними в акті перевірки постачальниками та покупцями. (т.2а.с.44-55).

Актом позапланової невиїзної перевірки ТОВ «ЛУГПРОМСТРОЙСАНТЕХМОНТАЖ» від 11.11.2011р. № 803/23-35554567 встановлені наступні порушення: а саме,- п.п. 3.1.1 п.3.1 ст. З, п. 4.1 ст. 4, п.п. 7.3.1 п. 7.3 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР зі змінами та доповненнями та п.185.1 ст. 185, п.188.1 ст. 188, п.187.1 ст. 187 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-УІ (зі змінами та доповненнями), в результаті чого ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж» за період з 01.12.2010р. по 30.09.2011р. завищено податкові зобов'язання у сумі 135458597 грн.; п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.5 п.7.4, п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997р. № 168/97-ВР із змінами та доповненнями та п. 198.1, п. 198.2, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-УІ (зі змінами та доповненнями), в результаті чого ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж» за період з 01.12.2010р. по 30.09.2011р. завищено податковий кредит у сумі 122846285 грн.; ч.5 ст.203, ч.1,2 ст.215, ст.216 ЦК України, в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж» при придбанні та продажу товарів (послуг). (т.2, а.с. с.35-43).

Згідно Акту перевірки від 11.11.2011р., ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж» не знаходиться за податковою адресою, у нього відсутні основні фонди, складські приміщення, виробничі потужності для здійснення будь-якого виду діяльності, недостатньо трудових ресурсів для здійснення діяльності, вбачається проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобов'язання, зокрема, у випадках, коли операції здійснюються через посередників з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту, не мають реального товарного характеру, що у сукупності вказує на «нікчемність» правочинів.

ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж» не здійснювало і не могло здійснювати операції з придбання товарів ( робіт, послуг), від постачальників та подальшого їх продажу на адресу покупців, а отже правочини з придбання та продажу таких товарів, робіт, послуг, укладені ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж» з постачальниками та покупцями, суперечать положенням Цивільного Кодексу України, іншим нормативно-правовим актам, вчинені особами, що не мали необхідного обсягу цивільної дієздатності та не були спрямовані на реальне настання правових наслідків. (т.2, а.с. с.38-42).

За результатами наданих до перевірки актів приймання - виконання будівельних робіт форми №КБ-2в та №КБ-3 по взаємовідносинам з ТОВ «Латифа» та ТОВ«ЛУГПРОМСТРОЙСАНТЕХМОНТАЖ» встановлено, що акти на загальну суму ПДВ 18473,99 грн. (по взаємовідносинам з ТОВ «Латифа») та акти на загальну суму ПДВ 64728,29 грн. (по взаємовідносинам з ТОВ «ЛУГПРОМСТРОЙСАНТЕХМОНТАЖ») підписані не встановленими особами, а саме у актах приймання виконання будівельних робіт форм МКБ-2в та №КБ-3 відсутні прізвища ім'я по-батькові осіб, які її склали, у зв'язку з чим не можливо підтвердити фактичне отримання послуг.

ТОВ «Латифа» не надано до перевірки підтверджуючих документів щодо визначення податкових зобов'язань, в т.ч.: головні книги, журнали-ордери та картки рахунків №№ 311 «Поточні рахунки у національній валюті», 361 «Розрахунки з вітчизняними покупцями», 70 «Доходи від реалізації», 641 Розрахунки по податкам», 643 «Податкові зобов'язання», 681 «Розрахунки по авансам отриманим», податкові накладні, реєстри виданих податкових накладних, видаткові накладні, тощо. Відповідно до бази даних 1ДФ загальна чисельність працюючих на ТОВ «Латифа» складала 1 особа. (т.2, а.с.46).

Згідно до реєстраційної картки підприємства, основним видом діяльності ТОВ «Латифа» є - «будівництво будівель». Згідно Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» від 01.06.2000р. № 1775-ІІІ вид діяльності - «будівництво будівель» підлягає ліцензуванню, проте до перевірки не надано ліцензій, які надають дозвіл на здійснення зазначеного виду діяльності.

Згідно декларації з податку на прибуток за 2 кв. 2011р. (ряд. 06.2.3, 06.2.3.1 АМ, 06.2.3.2 АМ, 06.2.6АМ) амортизаційні відрахування, витрати на поліпшення основних фондів не здійснювались, що свідчить про відсутність основних засобів на підприємстві. Даним підприємством не сплачувався збір за забруднення навколишнього середовища та податок з власників транспортних засобів за перевіряємий період, що вказує на відсутність автомобільного чи іншого транспорту.

Таким чином, в ході перевірки встановлено відсутність у підприємства необхідних умов для здійснення господарської діяльності в частині купівлі, продажу, реалізації, зберігання та відвантаження товарно-матеріальних цінностей та надання послуг чи здійснення робіт в силу відсутності відповідного персоналу, транспортних засобів, приміщень та матеріальних ресурсів, що свідчить про відсутність у ТОВ «Латифа» адміністративно-господарських можливостей на виконання господарських зобов'язань та відсутність фактичних дій, спрямованих на виконання взятих на себе зобов'язань. З вищезазначених фактів, вбачається, що фінансово-господарська діяльність ТОВ «Латифа» здійснюється поза межами правового поля, що у свою чергу свідчить про відсутність фінансово-господарських взаємовідносин між ТОВ «Латифа» та ТОВ «Лугенергомонтаж» та вони є такими, що вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювались цими правочинами (ст. 234 Цивільного Кодексу України). (т.2, а.с. с.47-49).

Відповідно до акту перевірки ПП «Неомаркет», від 11.11.2011р. №1804/231/7156794 встановлено порушення п.п.3.1.1 п.3.1 ст. 3, п.4.1 ст.4, п.п.7.3.1 п.7.3, п.п.7.4.1, п.п.7.4.5 п.7.4, п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997р. №168/97-ВР (із змінами та доповненнями); п.44.1, п.44.6 ст..44, п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст.188, п.198.1, п.198.2, п.198.3, п. 198.6 ст.198, п.201.8,201.10, 201.14, 201.15 ст.201, п. 202.1. ст.202 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. № 2755-УІ (із змінами і доповненнями); п.3 ст. 5 та п.1 ст.7 Господарського Кодексу України від 16.01.03р. №436-ІУ; п. 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.99 №996-ХГ7 зі змінами та доповненнями; п.1.2, п.2.7 Наказу Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88; п. 3.1, п.4.1, п. 8 розділу III, п. 3.1 розділу V Наказу ДПА України від 25.01.2011р. №41, в результаті чого завищено суму податкових зобов'язань з податку на додану вартість всього у сумі 10 574 957 грн. та завищено суму податкового кредиту на 9 243 567 грн.; п.1, п.5 ст.203, п.1, п.2 ст.215, п.1 ст.216, ст.228, ст.626, ст.629, ст.650, ст.655, ст.658, ст.662 ЦК України, в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ПП «Неомаркет» з зазначеними в додатках до акту перевірки, постачальниками та покупцями. (т.2, а.с.23-34).

Згідно зазначеного акту, чисельність працюючих ПП «Неомаркет» складала 1 особа. За юридичною адресою ПП «Неомаркет» не знаходиться. У ПП «Неомаркет» відсутні документи, які свідчать про фінансово-господарську діяльність, відсутня техніка та інші засоби, а також працівники, необхідні для здійснення господарської діяльності підприємства. Зазначене вказує на те, що підприємство, його посадові особи за місцем своєї реєстрації не могли здійснювати фінансово-господарську діяльність, здійснювати дії спрямовані на встановлення, зміну або припинення правовідносин та здійснювати фактичні дії, спрямовані на виконання взятих на себе зобов'язань.

В ході проведення перевірки не встановлено факту передачі товарів від продавця до покупця, в зв'язку з відсутністю (не наданням для перевірки) актів приймання-передачі товару, журнал довіреностей, документів, що засвідчують транспортування, зберігання товарів. Отже, підтверджуючих документів щодо транспортування товару не надано, що свідчить про відсутність доказів відвантаження та фактичне отримання ТОВ «ЛЕМ» товару придбаного у ПП «Неомаркет» в серпні 2011р.

Транспортні засоби на ПП «Неомаркет» відсутні, тобто товариство не має можливості здійснювати транспортування придбаного або реалізованого товару власними силами.

Отже, договір від 01.08.2011р. №02/08 між ТОВ «Лугенергомонтаж» та ПП «Неомаркет», не спричиняє реального настання правових наслідків в розумінні ст. 203, ст. 215, ст. 228 Цивільного кодексу України. ( т.1, а.с.32).

На акт перевірки №519/23-20/32138655 від 13.12.2011р. позивачем було направлено заперечення, за результатами розгляду якого 23.12.2011р. була направлена відповідь ДПІ на заперечення за №20720/10/2320 від 22.12.2011р. Відповідь на заперечення була отримана позивачем 23.12.2011р. згідно повідомлення про вручення поштового відправлення, яке надійшло на адресу ДПІ 13.01.2012р. (т.2 а.с.57-59). Після отримання повідомлення про вручення поштового відправлення, на підставі акту цієї перевірки, податковим органом, 13 січня 2012 року було винесено податкове повідомлення-рішення № 0000042320, яким донараховано податкове зобов'язання з податку на додану вартість у загальному розмірі 106740,50 грн. (основний платіж - 92309,00 грн., штрафна санкція - 14431,50 грн.) (т.1 а.с.22).

Згідно п.86.8. Податкового кодексу України, податкове повідомлення-рішення приймається керівником податкового органу (його заступником) протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень, а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.

Згідно п. 86.9. ст.86 Податкового кодексу України, у разі, якщо грошове зобов'язання розраховується органом державної податкової служби за результатами перевірки, призначеної відповідно до кримінально-процесуального закону або закону про оперативно-розшукову діяльність, податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки не приймається до дня набрання законної сили відповідним рішенням суду. Матеріали перевірки разом з висновками органу державної податкової служби передаються правоохоронному органу, що призначив перевірку. Статус таких матеріалів перевірки та висновків органу державної податкової служби визначається кримінально-процесуальним законом або законом про оперативно-розшукову діяльність.

Відповідно до Листа ДПА України від 25.01.2011р. №1754/7/23-8017, "Щодо перевірок у рамках кримінальної справи", стосовно проблемних питань, які виникають у зв'язку з проведенням документальних позапланових перевірок платників податків, призначених відповідно до кримінально-процесуального законодавства, ДПА України зазначає, що контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових, передбачених ПКУ або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з підпунктом 7.4.5 цього пункту, не дозволяється включати до податкового кредиту будь-які витрати зі сплати податку, не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг).

З наведених правових норм вбачається, що умовою правомірності формування платником податків валових витрат та податкового кредиту є придбання ним товарів або послуг з метою їх використання у своїй господарській діяльності. Метою укладання таких угод повинно бути настання реальних наслідків з придбання товарів або послуг.

Таким чином, необхідною умовою для віднесення сплачених (нарахованих) у ціні товарів сум ПДВ до податкового кредиту є факт придбання товарів з метою їх використання в господарській діяльності.

Отже, для цілей визначення об'єкта оподаткування ПДВ витрати платника щодо сплати (нарахування) відповідної суми податку у складі ціни товару мають бути підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції та є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та бухгалтерську звітність в Україні", первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, то відповідні документа не можуть вважатися первинними для цілей податкового обліку навіть за наявності усіх формальних реквізитів, що передбачені для певного виду документа, чинним законодавством.

Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити: назву документу; дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складається документ; зміст та обсяг господарської операції; одиницю виміру господарської операції; посади осіб відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що мають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Частинами другою та третьою ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, що фіксують факт здійснення господарської операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю й упорядкування оброблених даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні і зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити: назву документу; дату і місце складання; назва підприємства, від імені якого складається документ; зміст і обсяг господарської операції; одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що мають можливість ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Статтею 8 вказаного Закону України "Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах, збереження оброблених документів, регістрів і звітності протягом встановленого терміну, але не менш трьох років, несе власник або уповноважений орган (посадова особа), який здійснює керівництво підприємством відповідно до установчих документів.

Таким чином, відображення господарської операції у податковому обліку повинно здійснюватись відповідно до її реального економічного змісту на підставі первинних документів бухгалтерського обліку.

Наявність належним чином оформлених податкових накладних є підставою для включення до податкового кредиту платника сум ПДВ за такими накладними, за умови реального вчинення дій по виконанню господарської операції.

Надання податковому органу належним чином оформлених документів, передбачених законодавством про податки і збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковим органом не встановлено та не доведено, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів.

Відповідно до акту перевірки, позивачем згідно з поданими деклараціями за період з 01.12.2010 року по 31.12.2010 року, 01.03.2010 року по 31.05.2011 року, з 01.08.2011р. по 30.09.2011 року задекларовано податковий кредит з податку на додану вартість у сумі 208776 грн. (том.1 а.с.17).

За період з 01.12.2010 року по 31.12.2010 року, 01.03.2010 року по 31.05.2011 року, з 01.08.2011року по 30.09.2011 року позивачем задекларовано податкові зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 222678 грн. (том.2 а.с.10).

В ході проведення перевірки відповідачем, було встановлено, що позивачем завищено валові витрати за перевіряємий період за рахунок включення до складу валових витрат будівельно-монтажних робіт від ТОВ "Лугпромстроймонтаж", ТОВ "Латифа", а також витрати з придбання обладнання від ПП "Неомаркет" виконання яких не підтверджено первинними документами, які свідчать про здійснення зазначених господарських операцій.

Із документів, наданих позивачем суду вбачається наступне.

Згідно договору від 20 жовтня 2010 року № 20/10 між позивачем та його контрагентом ТОВ "Лугпромстройсантехмонтаж", "Субпідрядник" - ТОВ "Лугпромстройсантехмонтаж" виконує роботи по будівництву та капітальному ремонту власними силами, здає роботи "Генпідряднику"- ТОВ "Лугенергомонтаж", виправляє недоробки, виниклі у межах гарантійних термінів експлуатації об'єкта за неякісного виконання робіт. Вартість та терміни підрядних будівельних та ремонтних робіт по конкретному об'єкту визначаються на основі договірної ціни, погодженої сторонами, та оформлюється додатком до цього договору. Орієнтована вартість робіт на 2010-2011р. складає 300000,00 грн. в т.ч. ПДВ 50000,00 грн. "Генпідрядник" сплачує "Субпідряднику" виконані об'єми робіт, згідно довідки про вартість виконаних робіт форми №КБ-3, складеної на основі актів приймання виконання робіт №КБ-2в, підписаної уповноваженим представниками сторін. Де саме, на якому об'єкті повинні бути проведені ці будівельні роботи, у цьому договорі не вказано, не зазначено і об'єм робіт, які необхідно виконати на вказану суму грошей (т.1 а.с. 30-31 ).

На підтвердження виконання цього договору з вказаним контрагентом, позивачем було надано наступні податкові накладні: № 2825 від 06.12.2010 року, № 2890 від 13.12.2010 року, №2961 від 20.12.2010 року, №2974 від 21.12.2010 року, № 2982 від 22.12.2010 року, №246 від 17.03.2011 року, №247 від 18.03.2011 року, №248 від 24.03.2011 року, №245 від 05.04.2011 року, №246 від 06.04.2011 року, №21 від 23.05.2011 року, №217 від 03.08.2011 року, №218 від 09.08.2011 року, №219 від 15.08.2011 року, №220 від 25.08.2011 року (т.1 а.с.35-44, 49-52).

Надано податкову накладну №247 від 11.04.2011 року, на виконання договору №2/08 від 01.08.2011р. . (т.1 а.с.45)

Крім того, позивачем надано наступні акти приймання виконаних робіт: акти приймання виконаних робіт: 2961, № 2890, №2825, № 2974, № 2982 за грудень 2010 року (т.1, а.с. 85-104); №№ 246, №247 за березень 2011 року (том 1 а.с.108-113); № 245, № 246, за квітень 2011 року (том 1 а.с.114-123); №21 за травень 2011 року (том 1 а.с.124-126); №212, №213, №214, №215 за серпень 2011 року (том 1, а.с.127-139); № б/н, №1 за листопад 2010 року, (том 2 а.с.83-78).

№ 248 за березень 2011 року, №247 за квітень 2011 року - на виконання договору №1/03 від 01.03.2011р. з вказаним контрагентом (том 1 а.с.105-106,121-123).

В зазначених актах не вказано прізвищ осіб, що підписували останні аркуші цих актів, кожен аркуш цих актів також не підписано цими особами. Ці акти знаходяться на окремих аркушах, вони не прошиті, не пронумеровані, та не зазначено, на скількох сторінках складено зазначені акти.

Крім того, судом встановлено, що згідно акту перевірки ТОВ "Латифа" ДПІ в Артемівському районі у м.Луганська від 14.11.2011р. № 471/23-20/36810950, податковим органом встановлено відсутність у ТОВ "Латифа" необхідних умов для здійснення господарської діяльності в частині, купівлі, продажу, реалізації, зберігання та відвантаження товарно-матеріальних цінностей та надання послуг чи здійснення робіт в силу відсутності відповідного персоналу, транспортних засобів, приміщень та матеріальних ресурсів, що свідчить про відсутність у ТОВ "Латифа" адміністративно-господарських можливостей на виконання господарських зобов'язань та відсутність фактичних дій, спрямованих на виконання взятих на себе зобов'язань.

Окрім того, господарські операції між ТОВ "Латифа" та контрагентами не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, транспортних засобів та іншого майна, які необхідні для здійснення такої діяльності.

З вищезазначених фактів, вбачається, що фінансово-господарські взаємовідносини між ТОВ "Латифа" та ТОВ "ЛЕМ" є такими, що вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювались цими правочинами (ст. 234 Цивільного Кодексу України (ЦКУ)).

Із досліджених у судовому засіданні первинних документів, оформлених за результатами господарської діяльності позивача з ТОВ "Латифа" вбачається наступне.

5 вересня 2011 року між позивачем та ТОВ "Латифа" за № 3/09 було укладено договір на виконання підрядних робіт по будівництву та капітальному ремонту (т.1а.с. 141-142) Згідно цього договору, "Субпідрядник"- ТОВ "Латифа" виконує роботи по будівництву та власними силами, здає роботи "Генпідряднику" ТОВ "Лугенергомонтаж", виправляє недоробки, термінів експлуатації об'єкта за неякісного виконання робіт.

Вартість та терміни підрядних будівельних та ремонтних робіт по конкретному об'єкту визначається на основі договірної ціни, погодженої сторонами, та оформлюється додатком до цього договору. Орієнтована вартість робіт на 2011р. складає 300000,00 грн., в т.ч ПДВ 50000,00 грн. "Генпідрядник" оплачує "Субпідряднику" виконані об'єми робіт, згідно довідки про вартість виконаних робіт форми "КБ-3, складеної на основі актів приймання виконання робіт №КБ-2в, підписані уповноваженим представниками сторін.

Де саме, на якому об'єкті повинні бути проведені ці будівельні роботи, у цьому договорі не вказано, не зазначено і об'єм цих будівельних робіт, які необхідно виконати на вказану суму грошей. (т.1 а.с. 141 ). Згідно трьох додаткових угод до цього договору, "Субпідрядник" виконує роботи не будівельні, як зазначено у договорі, а по капітальному ремонту ліній зовнішнього освітлення вул. Первоконна, ремонту системи опалення дитячої школи мистецтв №3 та капітальному ремонту ясел-саду 4 «Дюймовочка» по вул. Жилова, 9. В яких населених пунктах знаходяться ці об'єкти, в цих додаткових угодах не зазначено. (т.1 а.с.143-145).

На підтвердження виконання цього договору, вказаним контрагентом позивачем було надано наступні податкові накладні: № 246 від 14.09.2011 року, № 247 від 20.09.2011 року, № 248 від 26.09.2011 року. Найменування населених пунктів, де знаходяться ці об'єкти, в цих податкових накладних також не зазначено (т.1 а.с.198-200). Зазначене свідчить про відсутність здійснення зазначених робіт.

Крім того, позивачем надано наступні акти приймання виконаних робіт: акт приймання виконаних робіт № 234 за вересень 2011 року від 14.09.2011 року (т.1 а.с.183-186), акт приймання виконаних робіт № 235 за вересень 2011 року від 20.09.2011 року (т.1 а.с.187-192), акт приймання виконаних робіт № 236 за вересень 2011 року від 26.09.2011 року (т.1 а.с.193-197).

В зазначених актах не вказано прізвищ осіб, що підписували останні аркуші цих актів, кожен аркуш цих актів також не підписано цими особами. Ці акти знаходяться на окремих аркушах, вони не прошиті, не пронумеровані, та не зазначено, на скількох сторінках складено зазначені акти, у якій кількості примірників складено зазначені документи.

Суд вважає, що первинні документи позивача щодо господарських операцій з ТОВ "Лугпромстройсантехмонтаж" та ТОВ "Латифа", а саме акти виконаних робіт приймання виконання будівельних робіт форм №КБ-2в та №КБ-3 не відповідають ознакам первинних документів, на підставі яких ведеться бухгалтерський облік або облік витрат та доходів підприємця, оскільки вони не містять посади, прізвища, ім'я та по-батькові осіб, які підписували ці документи і несуть певну відповідальність за відомості, вказані в цих первинних документах, а отже є такими, що виписані та підписані особою, яку неможливо ідентифікувати, що у свою чергу не дає можливості встановити факт наявності у цієї особи відповідних повноважень щодо підпису зазначених актів, вважаються складеними з порушенням вимог чинного законодавства і тому не можуть бути документом, який підтверджує право платника податків на включення до складу валових витрат.

В контексті перевірки фактичного виконання спірних операцій та виявлення документів, які в сукупності, прямо та/або опосередковано, могли б підтверджувати фактичне виконання робіт, суд вважає за необхідне зазначити, що під час розгляду справи не надано доказів, які в умовах звичайної ділової практики супроводжують та в сукупності підтверджують фактичне вчинення вищезгаданих господарських операцій, а саме: наявності у ТОВ "Лугпромстройсантехмонтаж" та ТОВ "Латифа" достатнього обсягу трудових ресурсів (у т.ч. залучених на умовах трудових або підрядних угод), у т.ч. відповідної кваліфікації, наявності у цих працівників відповідних розрядів, як-то передбачено договорами для виконання вищенаведеного значного масиву багатопрофільних робіт/послуг (у т.ч., наприклад, за додатковою угодою №1 до договору № 20/10 від 20.10.10, де кошторисна трудомісткість робіт за локальним кошторисом № 2-1-1 складає 0,437 тис.люд.-год; за додатковою угодою № 1 до договору № 3/09 від 5.09.2011 року, де кошторисна трудомісткість робіт за локальним кошторисом № 4-1-1 складає 0,932 тис.люд.-год; за додатковою угодою № 3 до договору № 3/09 від 5.09.2011 року де кошторисна трудомісткість робіт за локальним кошторисом № 2-1-1 складає 0,199 тис.люд.-год та за іншими договорами та додатковими угодами до них), підтвердження третіх осіб, на об'єктах яких (на користь яких) за ствердженням позивача виконувались роботи, щодо фактичного виконання спірних операцій, інших доказів, які прямо та опосередковано могли б в сукупності з іншими доказами або окремо підтверджувати фактичне вчинення вищезгаданих операцій та наявність яких у позивача обумовлювалась правом контролю за виконанням робіт за вищезгаданими договорами та які б спростовували висновки, викладені податковим органом в акті перевірки від 13.12.2011 року № 519/23-20/32138655.

При цьому, виходячи із загальних правил та звичаїв щодо обачності та обережності при виборі контрагента, позивач повинен був пересвідчитись, як зазвичай прийнято у діловій практиці, у наявності або відсутності у контрагента можливостей для виконання спірних операцій, проте, як вбачається з матеріалів справи, наявність можливостей у виконавця не перевірялась, а укладалися договори та перераховувалися кошти за оформленими документами про виконання робіт.

Крім того, під час розгляду позивачем не було надано будь-якого листування, доказів обміну комерційними пропозиціями з приводу укладання наведених вище договорів, що є звичайною діловою практикою при виборі контрагентів, у т.ч. з метою з`ясування наявності у відповідних контрагентів матеріальних та людських ресурсів для виконання певних угод.

Таким чином, суд вважає, що відповідач правильно дійшов висновку стосовно відсутності підтвердження належно оформленими первинними документами цих правовідносин, а відсутність реального характеру спірних операцій свідчить про нікчемність зазначеного договору, визнання судом правочину нікчемним не вимагається.

Що стосується придбання позивачем обладнання від ПП "Неомаркет" за договором від 1.08.2011 року № 02/08 (т.1 а.с.32) згідно видаткових накладних №34, № 35 від 1.08.2011року (т.1 а.с.33-34) слід зазначити наступне.

В судовому засіданні встановлено, що з посиланням на акт від 11.11.2011р. №1804/231/37156794 позапланової невиїзної перевірки ПП "Неомаркет" (код за ЄДРПОУ 37156794) з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за період 01.12.2010року по 30.09.2011 року, складений Алчевською ОДПІ, в акті перевірки від 23.02.2012 р. № 190/2300/32138655 податковим органом зазначено про факт відсутності у ПП "Неомаркет" документів, які свідчать про фінансово-господарську діяльність, техніки та інших засобів, а також працівників, необхідних для здійснення господарської діяльності підприємства, що підтверджує те, що підприємство та його посадові особи за місцем своєї реєстрації не могли здійснювати фінансово-господарську діяльність, здійснювати дії спрямовані на встановлення, зміну або припинення правовідносин та здійснювати фактичні дії, спрямовані на виконання взятих на себе зобов'язань.

01.08.2011 року між позивачем та його контрагентом ПП "Неомаркет" за № 02/08 було укладено договір, згідно якого "Продавець"- ПП "Неомаркет" зобов'язується передати у власність, а "Покупець"- ТОВ "Лугенергомонтаж" прийняти й оплатити отриманий товар, найменування: будівельні матеріали, обладнання, кабельна продукція в асортименті, у кількості: скільки буде зазначено в накладній. В договорі не зазначено конкретної ціни товару, не зазначено який саме товар буде позивач бажає купити, лише вказано, що ціна за одиницю - згідно рахунків та накладних. Вид поставки: самовивоз. (т.1 а.с.32).

З вказаного вище договору видно, що в ньому не зазначено, які саме будівельні матеріали необхідно покупцю для придбання та яке саме обладнання він має намір придбати, згідно цього договору, в якому саме асортименті йому необхідна для придбавання кабельна продукція. Не оговорена і ціна за одиницю товару, який покупець - ТОВ "Лугенергомонтаж" бажає придбати.

На підтвердження виконання цього договору №2/08 від 01.08.2011р. з вказаним контрагентом, позивачем було надано наступні податкові накладні: № 34 від 1.08.2011 року, № 33 від 1.08.2011 року (т.1 а.с.47,48).

Проте, позивачем ні до перевірки, ні під час розгляду справи не надано документів, що підтверджують транспортування позивачем товару, придбаного у ПП "Неомаркет", а саме товарно - транспортних накладних, подорожніх листів, договору з транспортним підприємством на перевезення товарів, тощо.

Крім того, позивачем не надано доказів, які б спростовували висновки відповідача, викладені податковим органом в акті перевірки від 13.12.2011 року № 519/23-20/32138655 щодо не можливості здійснювати фінансово-господарську діяльність, здійснювати дії спрямовані на встановлення, зміну або припинення правовідносин та здійснювати фактичні дії, спрямовані на виконання взятих на себе зобов'язань у зв'язку з відсутністю у ПП "Неомаркет" транспортних засобів, кількості працюючих осіб.

Тобто позивачем не надано належних первинних документів, які фіксують факти здійснення господарських операцій з придбання товару у ПП "Неомаркет".

Суд не може прийняти до уваги надані позивачем вищезазначені видаткові накладні, податкові накладні, оскільки зазначені документи свідчать тільки про те, що товарно-матеріальні цінності могли поставлятися на підприємство позивача. Проте, жодних доказів підтвердження здійснення факту поставки товарно-матеріальних цінностей, суду представником позивача не було надано.

Крім того, суд не може прийняти до уваги і «локальні смети», «сводні смети», «сводні сметні расчети», «відомости ресурсов к локальной смете» (т.3 та т.4), надані позивачем на підтвердження того, що в подальшому товар, який нібито було отримано від ПП "Неомаркет", було відчужено, та що проводились якісь ремонтні роботи, оскільки в зазначених документах не вказано прізвищ осіб, що підписували останні аркуші цих актів, кожен аркуш цих документів також не підписано цими особами. Ці документи знаходяться на окремих аркушах, вони не прошиті, не пронумеровані, та не зазначено, на скількох сторінках їх складено та у якій кількості примірників їх складено.

Також не приймає суд посилання позивача на те, що в подальшому товар, який нібито було отримано від ПП "Неомаркет" було відчужено на користь третьої особи, ще й з огляду на те, що як убачається з зазначених видаткових накладних товар було відчужено за тією ж ціною, що і придбано.

Отже, позивачем не обґрунтовано наявність розумних економічних або інших причин (ділової мети) укладення із ПП "Неомаркет" договору поставки товарів, які призначені для відчуження третім особам, при чому співвідношення складності реалізації господарської операції з відсутністю одержаної вигоди ставить під сумнів реальність такої операції, що фактично свідчить про відсутність прибуткового характеру даної господарської операції, що лише призводить до виникнення формальних підстав для збільшення обсягу валових витрат та не є економічно виправданим.

Також, суду ні до відкриття провадження по справі, ні після відкриття провадження, а також за час розгляду справи, представником позивача, не було надано первинних документів бухгалтерського обліку, належним чином оформлених актів приймання виконаних будівельних робіт, також не надано документів, що підтверджували б перевезення товарів, а саме: ксерокопії товаро-транспортних накладних, маршрутних листів та ін. документів, з яких було б видно час перевезення, пункт відправлення, місце прибуття та відстань, не долучено документів, які свідчать, яким чином та яким видом транспорту здійснювалось перевезення товарів, згідно договору.

Суд зауважує, що угоди (господарські операції), які мають ознаки фіктивних та в результаті яких створюється можливість заниження податкових зобов'язань, завідомо суперечать інтересам держави і суспільства (ст.207 ГК України) та є такими, що порушують публічний порядок (ст.228 ЦК України).

За змістом ч.1 ст. 228 Цивільного кодексу України, у редакції, чинній на момент здійснення зазначених господарських операції, правочин спрямований на незаконне заволодіння майном держави, вважається таким, що порушує публічний порядок, а тому згідно ч. 2 цієї статті є нікчемним. Частиною 2 ст. 215 ЦК України зазначено, що визнання такого правочину недійсним, судом не вимагається.

Згідно ч. 1 ст. 216 Цивільного кодексу України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тим, що пов'язані з його недійсністю.

Як зазначено в ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд вважає, що відповідачем надано достатні аргументи та доводи, які свідчать що оскаржуване рішення прийняте в межах повноважень податкового органу та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України, обґрунтовано та правомірно. В той же час, позивач не довів обставин в обґрунтування своїх вимог, в зв'язку з чим суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 6, 7, 17, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Лугенергомонтаж" до Державної податкової інспекції в Артемівському районі м.Луганську Луганської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення 0000042320 від 13.01.2012 року про збільшення ТОВ «ЛЕМ» грошового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 92309 грн. та нарахування штрафних санкцій (фінансових санкцій) в сумі 14431,50 грн., відмовити за необґрунтованістю.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Повний текст постанови складено та підписано 01 червня 2012 року.

Суддя Н.В. Мирончук