Постанова № 24575292, 30.05.2012, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №8.2.1

ПОСТАНОВА

Іменем України

30 травня 2012 року Справа № 2а/1270/3293/2012

Луганський окружний адміністративний суд у складі

головуючого-судді: Матвєєвої В.В.

при секретарі: Захарової Ю.О.,

за участю представників сторін:

представника позивача

приватного підприємства

фірма «Марічка» ОСОБА_1 (довір. б.н. від 25.04.12)

ОСОБА_2 (довір.б.н. від 14.05.12)

представників відповідача

ДПІ у місті Красному Лучі

Луганської області Державної

податкової служби ОСОБА_3 (довір.№24/7/10-018 від 06.03.12)

ОСОБА_4 (довір.№2439/7/22 від 29.05.12)

ОСОБА_5 (довір.№2440/7/22 від 29.05.12)

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом приватного підприємства фірма «Марічка» до державної податкової інспекції у місті Красному Лучі Луганської області Державної податкової служби про визнання дій неправомірними, скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

26 квітня 2012 року позивач приватне підприємство фірма «Марічка» (далі ППФ «Марічка») звернувся із позовом до відповідача державної податкової інспекції у місті Красному Лучі Луганської області Державної податкової служби (далі ДПІ у м. Красному Лучі), яким просив визнати неправомірними дії щодо зазначення у акті перевірки висновків щодо нікчемності угод, укладених між ТОВ «АПК «Харківцукорзбут» та ПП «Марічка», визнати неправомірним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0000202342 від 17.04.12 про збільшення податкового зобов'язання з податку на додану вартість.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що 05.04.2012 року, ДПІ в м. Красний Луч був складений акт № 105/22-19078306 за результатами позапланової невиїзної документальної перевірки ПП фірма «Марічка» код ЄДРПОУ 19078306 з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість в момент вчинення правочинів з ТОВ АПК «Харківцукорзбуд» , спрямованих на реальне настання наслідків при придбанні товарів (послуг) за серпень 2011 р.

Відповідно до акту перевірки повноти нарахування ПДВ за період з 01.08.2011 по 31.08.2011 р. встановлене його завишення на загальну суму 91267,00 гривень, у зв'язку з порушенням п. 1, п. 5 ст. 203, п. 1, п. 2 ст. 215, п. 1 ст. 216, ст. 228 ГК України в частини недотримання вимог зазначених статей у момент здійснення угод, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, які обумовлені ними по угодах, здійсненим ППФ «Марічка» з ТОВ «АПК «Харківцукорзбут».

На підставі зазначеного акту перевірки, на адресу ПП фірма «Марічка» було спрямоване податкове повідомлення- рішення № 0000202342 від 17.04.2012 року відповідно до якого збільшена сума зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 91 267 гривень, і штрафні санкції в розмірі 45 634 гривень, усього на загальну суму 136901,00 грн..

Позивач вважає, що висновки зазначені в оскаржуваному акті не відповідають дійсності з наступних підстав.

Позивач вважає, що підприємством на запит контролюючого органу були надані всі необхідні документи передбачені законом, а тому висновок щодо ненадання необхідних документів в акті перевірки є хибним.

Позивач зазначив, що цукор-пісок у загальній кількості 64 тонни ППФ «Марічка» був отриманий від ТОВ «АПК «Харківцукорзбут» за дорученням № 62 від 15.08.2011р., та за дорученням № 69 від 30.08.2011 р. Вивантажений цукор-пісок був 17-18.08.2011р. і 01.09.2011 р. у м. Луганську, де ППФ «Марічка» згідно договору оренди № 12/ЮI від 01.01.2011р. орендує склади за адресою м. Луганськ вул. Тімірязєва,1-е на станції складу Державного підприємства «Український державний центр транспортного сервісу «Ліски» Дон. залізниці. Підтвердженням пункту розвантаження товару в м. Луганськ є подорожні листи № 049244 від 10.08.2011 р., б/н від 01.09.2011 року, вантажного автомобіля «Вольво» № НОМЕР_2 належного ППФ «Марічка»., у яких зазначене місце вивантаження (м. Луганськ) і кількість тонн (64 тонни) 44 тонни 17-18.08.2011 р., і 20 тонн 01.09.2011 р.

Позивач вважає, що надуманими, є висновки ДПІ що в ході перевірки ДПІ м. Харкова ТОВ «АПК «Харківцукорзбут» по господарським відносинам із ППФ «Марічка» не можливо підтвердити реальність господарських операцій за серпень 2011 року, оскільки ТОВ «АПК «Харківцукорзбут» надало для перевірки всі документи, що підтверджують господарську операцію по поставці товару. Дані документи повністю відповідають документам, наданим ППФ «Марічка», по своєму змісту документи обох підприємств мають всі необхідні встановлені законом обов'язкові реквізити, мають юридичну чинність. Перевезення товару було покладено на покупця ППФ «Марічка», і здійснювалося на транспортному засобі підприємства, у зв'язку із чим, товаротранспортна накладна могла й не бути в ТОВ «АПК «Харківцукорзбут», але зазначені товаротранспортні накладні були в наявності в ППФ «Марічка» і були надані ДПІ.

Висновок ДПІ про нікчемність угоди позивач вважає незаконним.

У судовому засіданні представники позивача позов підтримали, надали пояснення, аналогічні викладеному у позові, позов просили задовольнити у повному обсязі.

Відповідач позов не визнав, надав письмові заперечення в яких зазначив, що 14.10.2011 року на адресу ППФ «Марічка» був спрямований лист про надання пояснень та їх документального підтвердження з питань взаємовідносин з ТОВ «АПК «Харківцукорзбут». ППФ «Марічка» листом №26/10.2001 від 26.10.11 були надані деякі копії підтверджуючих документів, однак не у повному обсязі та не надані зовсім письмові пояснення, по взаємовідносинам з ТОВ «АПК «Харківцукорзбут» не надані акти про фактичну якість та комплектність отриманої продукції, журнал та картки складського обліку, не були надані товаро-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля.

Відповідач наголосив, що відсутність чи неправильне оформлення товаро-транспортної накладної має наслідком відсутність документального підтвердження господарської операції відповідно до вимог Закону України «Про бухгалтерський облік».

В ході перевірки було встановлено, що згідно договору постачання №2501А2 від 25.01.11, укладеного між ТОВ «АПК «Харківцукорзбут» та ППФ «Марічка» та згідно з іншими фінансовими документами, цукор позивачем було отримано від ТОВ «АПК «Харківцукорзбут» у серпні 2011 року на загальну суму 547 600,00грн. у кількості 64т.

Згідно акту від 30.12.2011 року №2771 «Про результати проведення зустрічної перевірки ТОВ «АПК «Харківцукорзбут» не встановлено факту отримання цукру ТОВ «АПК «Харківцукорзбут» від ВАТ «Горохівський цукровий завод», крім того в декларації про оптову ціну вказано ТОВ «Хоросківський цукровий завод», при цьому посвідчення якості цукру видано лише від ВАТ «Горохівський цукровий завод». Товар транспортовано із міста Горлівка до міста Красний Луч відповідно до товаротранспортних накладних, але ППФ «Марічка» не має на території міста Красний Луч власних складських приміщень, інформація про оренду таких також відсутня.

Таким чином позивач зазначив, що неможливо підтвердити фактичне отримання цукру від ТОВ «АПК «Харківцукорзбут» по накладній №3312 від 16.08.2011 року на загальну суму 190300,00грн. у кількості 22т.

По накладній №3411 від 16.08.2011 року на загальну суму 190300,00грн. у кількості 22т. також позивач вважає, що неможливо підтвердити отримання товару оскільки у посвідченні про якість товару, виписаного ВАТ «Володимир-Волинським цукровим заводом» отримувачу ТзОВ «Архар» не наведена дата складання та дата відвантаження. Згідно акту від 30.12.2011 року №2771 «Про результати проведення зустрічної перевірки ТОВ «АПК «Харківцукорзбут» не встановлено отримання ТОВ«АПК «Харківцукорзбут» цукру від ТзОВ «Архар», надано декларацію, в якою виробником цукру вказано ТОВ «Хоросківський цукровий завод», взаємовідносини між ТОВ «Хоросківський цукровий завод» та ТОВ «АПК «Харківцукорзбут» відсутні.

Позивач зазначив, що неможливо підтвердити фактичне отримання цукру від ТОВ «АПК «Харківцукорзбут» по накладній №3411 від 16.08.2011 року на загальну суму 190300,00грн. у кількості 22т. За тих же самих обставин неможлива підтвердити отримання товару і по накладній №3632 від 31.08.11.

Крім того, позивач наголосив на тому, що дата накладної на отримання товару є 31.08.11, а дата товаротранспортної накладної - 01.09.11 в результаті чого неможливо зробити висновок який саме цукор був перевезений 01.09.2011 року і куди поділися документи на перевезення цукру по накладній від 21.08.2011, та піддав сумніву зазначене перевезення взагалі.

Представники відповідача в судовому засіданні позов не визнали, надали прояснення, аналогічні викладеному у запереченнях, у задоволенні позову просили відмовити у повному обсязі.

Суд, вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, заслухавши пояснення свідків, вважає позов таким, що підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Судом встановлено наступне.

Позивач ПП фірма «Марічка» зареєстровано 15.12.1992 року у виконавчому комітеті Краснолучскої міської ради Луганської області, свідоцтво про державну реєстрацію № 13801200000000058 від 15.12.1992 р.(а.с.16).

Відповідно до статистичної довідки з ЄДРПОУ основним видом діяльності позивача за КВЕД є оптова торгівля цукром, шоколадними та кондитерськими виробами (а.с.17).

Відповідно до свідоцтва позивач зареєстрований платником податку на додану вартість 23.12.1997 року (а.с.20) та знаходиться на податковому обліку в ДПІ у місті Красному Лучі.

У період з 29.03.12 по 04.04.12 відповідачем була проведена позапланова невиїзна документальна перевірка ПП фірма «Марічка» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість в момент вчинення правочинів з ТОВ «АПК «Харківцукорзбут», спрямованих на реальне настання наслідків при придбанні товарів (послуг) за серпень 2011 року, за результатами якої складено акт № 105 /22-19078306 від 05.04.2012 (далі Акт перевірки) (а.с.26-32).

Відповідно до акту перевірки встановлені наступні порушення:

1. п. 198.6, ст.198 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 p. № 2755-VI завищено податковий кредит внаслідок чого завищено податок на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету на суму 91267 грн. за серпень 2011 р.

2. п. 1, п. 5 ст. 203, п. 1, п. 2 ст. 215, п. 1 ст. 216, ст. 228 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ПП фірма «Марічка» з TOB «АПК «Харківцукорзбут».

На підставі зазначеного акту перевірки, було сформовано податкове повідомлення- рішення № 0000202342 від 17.04.2012 року відповідно до якого ПП фірма «Марічка» збільшена сума податкового зобов'язання з ПДВ в розмірі 91 267 гривень, і штрафні санкції в розмірі 45 634 гривень, усього на загальну суму 136901 грн.(а.с.55).

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

1 січня 2011 набув чинності Податковий Кодекс України, який встановлює перелік податків і зборів, що стягуються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків і зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до п. п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 ПК України органи державної податкової служби мають право, окрім іншого, проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.

Пунктом 75.1 ст.75 ПК України передбачено, що органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Відповідно до п.п. 75.1.2. ст.75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Відповідно до п. 79.1, 79.2 ст. 79 ПК України документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Згідно з п. 78.4 ст. 78 ПК України, про проведення документальної позапланової перевірки керівник органу державної податкової служби приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

Як було встановлено в судовому засіданні та підтверджено матеріалами справи у період з 29.03.12 по 04.04.2012 спеціалістами ДПІ у місті Красному Лучі, на підставі наказу ДПІ від 29.03.2012 № 62 (а. с. 12) проводилася позапланова невиїзна документальна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість по взаємовідносинам з TOB «АПК «Харківцукорзбут» за серпень 2011року. Повідомлення на проведення перевірки були вручені особисто уповноваженій особі підприємства 23.03.2012, що не заперечувалось представником позивача в судовому засіданні. Наказ про проведення перевірки позивачем оскаржений не був.

Доводи позивача щодо розбіжностей у наказі про проведення перевірки стосовно виду перевірки - виїзна чи невиїзна, на думку суду на увагу не заслуговують, оскільки сторонами не заперечувалось, що була проведена саме невиїзна перевірка, вказану неточність суд розцінює як механічну описку при складанні наказу, яка не впливає ані на суть а ні на законність проведення перевірки.

Відповідно до ст.86 ПК України результати перевірок (крім камеральних) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами органу державної податкової служби та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка. У разі незгоди платника податків з висновками акта такий платник зобов'язаний підписати такий акт перевірки із зауваженнями, які він має право надати разом з підписаним примірником акта або окремо у строки, передбачені цим Кодексом.

Пунктом 86.8 ст. 86 ПК України передбачено, що податкове повідомлення-рішення приймається керівником податкового органу (його заступником) протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень, а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.

Таким чином, суд прийшов до висновку, що відповідач при складанні акту перевірки №105/22-19078306 від 05.04.212 діяв у відповідності до вимог законодавства, а тому у задоволенні позову в частині визнання дій щодо складання зазначеного акту та висновків акту неправомірними слід відмовити.

Що стосується вимоги про визнання неправомірним та скасування податкового повідомлення-рішення, то суд виходить з наступного.

Визначення суми податкових та/або грошових зобов'язань платника податків, порядок їх сплати та оскарження рішень контролюючих органів передбачено главою 4 Податкового кодексу, зокрема у п.54.3 ст.54 зазначено, що контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо: дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках; згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.

Відповідно до п.58.1 ст.58 ПК України у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

Як було встановлено в судовому засіданні та підтверджено матеріалами справи, позапланова документальна невиїзна перевірка позивача ПП фірма «Марічка» була проведена з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ «АПК «Харківцукорзбут» за серпень 2011 року.

Судом встановлено, що між ПП фірма «Марічка» (Покупець) та ТОВ «АПК «Харківцукорзбут» (Продавець) укладено договір постачання від 25.01.2011 року №2501А2 на поставку цукру (а.с.61-62).

На виконання умов вище визначеного договору ТОВ «АПК «Харківцукорзбут» були виписані видаткові та податкові накладні.

Зазначені податкові накладні відображені у реєстрі отриманих податкових накладних.

Позивач сформував за серпень 2011 року податковий кредит у розмірі 301130,00грн. із яких 91 267,00грн. - по взаємовідносинам з ТОВ «АПК «Харківцукорзбут».

Відповідач вважає, що позивачем незаконно віднесено до складу податкового кредиту суму по взаємовідносинам з ТОВ «АПК «Харківцукорзбут», оскільки при перевірці останнього у нього не було товаротранспортних накладних, які б підтверджували постачання товару, та інші первинні документі оформлені з порушенням чинного законодавства.

Суд не може погодитись із зазначеним твердженням відповідача з огляду на наступне.

Згідно п. 198.2. ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: - дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; - дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 198.3. ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

В той же час згідно п.198.6. ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Таким чином, із аналізу норм податкового законодавства випливає, що податкова накладна є саме тим документом, який підтверджує сплату покупцем податку на додану вартість у ціні товару, і якщо ПП фірма «Марічка» виконало всі передбачені законом умови і має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту, то воно має право на формування податкового кредиту.

Матеріалами справи, а саме відповідними бухгалтерськими та податковими документами, договором купівлі - продажу, актами приймання - передачі товару, платіжними дорученнями та отриманими від ТОВ «АПК «Харківцукорзбут» податковими та видатковими накладними, підтверджено, що поставка товару мала реальний характер.

Зокрема, як вбачається із договору поставки цукру від 25.01.11 розвантаження товару здійснюється за рахунок покупця, а завантаження - за рахунок продавця, поставка товару здійснюється згідно заявкам покупця, в яких оговорено місце поставки товару (а.с. 61-62).

Так, відповідно до видаткових накладних № 3312 від 16.08.2011 року, № 3411 від 16.08.2011 року, №3632 від 31.08.2011 року, цукор-пісок у загальній кількості 64 тонни ППФ «Марічка» був отриманий від ТОВ «АПК «Харківцукорзбут» за дорученням № 62 від 15.08.2011р., дорученням № 69 від 30.08.2011 р..

Крім того, отриманий товар ППФ «Марічка» оплачений, що було підтверджено і висновками акту перевірки.

Висновок відповідача про неможливість підтвердження фактичного одержання цукру від ТОВ «АПК «Харківцукорзбут» у зв'язку з тим, що в товаротранспортній накладній (далі по тексту ТТН) помилково зазначений не той пункт розвантаження спростовується наступним.

Так, ТТН б/н від 16.08.2011р., ТТН б/н від 17.08.2011р. и ТТН б/н від 01.09.2011 р. були виписані відправником вантажу цукру-піску з помилкою в найменуванні пункту розвантаження (зазначена юридична адреса одержувача в м. Красний Луч Луганської області). Вивантажений цукор-пісок був 17-18.08.2011р. і 01.09.2011 р. у м. Луганську, де ППФ «Марічка» згідно договору оренди № 12/ЮI від 01.01.2011р. орендує склади за адресою м. Луганськ вул. Тімірязєва,1-е на станції складу Державного підприємства «Український державний центр транспортного сервісу «Ліски» Дон. залізниці. Підтвердженням пункту розвантаження товару в м. Луганськ є подорожні листи № 049244 від 10.08.2011 р., б/н від 01.09.2011 року, вантажного автомобіля «Вольво» № НОМЕР_2 належного ППФ «Марічка»., у яких зазначене місце вивантаження (м. Луганськ) і кількість тонн (64 тонни) 44 тонни 17-18.08.2011 р., й 20 тонн 01.09.2011 р..

Крім цього, підтвердженням прибуття, надходження, і вивантаження товару (цукор- пісок відвантажений ТОВ «АПК «Харківцукорзбут») у кількості 64 тонни в склади, орендовані ППФ «Марічка», є акт виконаних завантажувально-розвантажувальних робіт здійснених вантажниками філії «УДЦТС «Ліски» на Дон. залізниці.» № ОУ-5735 від 16.09.2011р. на суму 4012,68 грн. (за період з 17-18.08.2011 року й 01.09.2011 року), що також підтверджено й накопичувальною картою приймальника товару на склад «Луганськ-Ліски», у якій відбито приймання товару цукрового- піску в кількості 64 тонн. Зазначену обставину також підтвердила допитана у якості свідка робітник «Ліски» ОСОБА_6

На підтвердження того, що саме ці 64 тонни цукрового піску отримані 17.08.2011 року в м. Горлівці (зі складів ТОВ «АПК «Харківцукорзбут»), надійшли на зазначені вище склади ППФ «Марічка» позивач надав посвідчення про відрядження видане ППФ «Марічка» водієві підприємства ОСОБА_7, відрядженому на строк 14 днів з 10 по 23.08.2011 року, де метою відрядження зазначено - автотранспортні перевезення, підставою відрядження явився наказ по підприємству від 09.08.2011 року № 69 -к. Так відповідно до відрядного посвідчення, ОСОБА_7 прибув у м. Горлівка на орендовані ТОВ «АПК «Харківцукорзбут» склади 15.08.2011 року убув 16.08.2011 року, повторно прибув 17.08.2011 року й вибув 17.08.2011 року.

У підтвердження факту поставки товару постачальником ТОВ «АПК «Харківцукорзбут» до станції Горлівка позивач надав товаро-транспортні накладні на перевезення вантажу залізничним транспортом, договори оренди складських приміщень у м. Горлівка. Зазначену обставину також підтвердила допитана у якості свідка юрист ТОВ «АПК «Харківцукорзбут» Тимофєєва.

Таким чином, суд вважає доведеним позивачем той факт, що поставку товару від постачальника він здійснив своїм транспортом у кількості та якості відповідно до наданих документів, а тому висновок відповідача щодо безтоварності зазначених операцій суд вважає хибним та таким, що не ґрунтується на фактичних обставинах та документальних доказах.

Наявність акту перевірки контрагента ТОВ «АПК «Харківцукорзбут» з виявленими порушеннями не може слугувати беззаперечним доказом нікчемності укладеної угоди між цім підприємством та позивачем і вважатись такою, що не створила реальних наслідків.

Не є обов'язковою передумовою для визначення контролюючими органами грошових зобов'язань визнання недійсними (у тому числі нікчемними) правочинів, які укладалися за ланцюгом між попередніми посередниками, через ланцюг, яким декларувався рух товарів чи послуг, нібито придбаних останнім у такому ланцюгу платником податку. При цьому відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом.

З огляду на наведене суд не приймає доводи позивача, наведені у запереченнях щодо неточностей у сертифікатах якості в частині визначення первинного заводу - виробника цукру. Відсутність чи наявність взаємовідносин між постачальником та ВАТ «Горохівський цукровий завод», ТОВ «Хоросківський цукровий завод», а також неточності при визначенні коду ЄДРПОУ зазначеного підприємства, не може бути підставою для визначення правочину недійсним.

З огляду на наведене суд вважає, що відповідач не довів правомірності прийняття рішення про донарахування позивачу податку на додану вартість а тому податкове повідомлення-рішення №0000202342 від 17.04.12 про збільшення ТОВ фірма «Марічка» податкового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 136 910,00грн. у тому числі за основним платежем - 91267,00грн., за штрафними санкціями - 45634,00грн. підлягає скасуванню.

Відповідно до ст. 94 КАС України суд вважає за необхідне стягнути з Державного бюджету України на користь позивача судові витрати у сумі 701,00грн. відповідно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 2, 17, 18, 87, 94, 98, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов приватного підприємства фірма «Марічка» до державної податкової інспекції у місті Красному Лучі Луганської області Державної податкової служби про визнання дій неправомірними, скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0000202342 від 17.04.12 про збільшення податкового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 136 910,00грн. у тому числі за основним платежем - 91267,00грн., за штрафними санкціями - 45634,00грн.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з Державного бюджету на користь приватного підприємства фірма «Марічка» судові витрати у сумі 701,00грн..

Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Повний текст постанови складено та підписано 1 червня 2012 року.

СуддяВ.В. Матвєєва