Постанова № 24575108, 28.05.2012, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 травня 2012 року 2а-1018/12/1070

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого - судді Панченко Н. Д., при секретарі судового засідання Малихіні Д.Ю., за участю

представника позивача: Малишева Д.Є.,

представника відповідача : Маковій О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Алюпол»доДержавної податкової інспекції у Бородянському районі Київської області Державної податкової службипроскасування податкових повідомлень -рішень, ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Алюпол" звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Бородянському районі Київської області Державної податкової служби (далі -відповідач або ДПІ у Бородянському районі), з урахуванням заяви про зміну предмету позову від 28.03.2012, про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень форми "П" № 0003231510 від 31.10.2011 та форми "Р" № 0000611510 від 20.02.2012.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що правильно визначив об'єкт оподаткування податком на прибуток, відобразивши у податковій декларації за ІІ-й квартал 2011 року загальний показник від`ємного значення об`єкта оподаткування за результатами діяльності у 2010 році та І-й квартал 2011 року. Позивач вказував на неправильне застосування податковим органом положень Податкового кодексу України, тому просив суд скасувати податкові повідомлення-рішення.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив суд позов задовольнити.

Відповідач позов не визнав, просив суд у його задоволені відмовити. В обґрунтування заперечень вказав, що позивач в порушення пункту 3 підрозділу 4 Розділу ХХ «Перехідні положення»Податкового кодексу України при розрахунку об'єкта оподаткування за ІІ квартал 2011 року включив від'ємне значення за наслідками діяльності у 2010 році, що призвело до завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування та заниження об'єкта оподаткування податком на прибуток підприємств. А відтак, оскаржувані рішення прийняті з урахуванням вимог чинного законодавства, оскільки відповідач діяв в межах повноважень, наданих йому законами України та підзаконними нормативно-правовими актами.

Заслухавши пояснення представників сторін, об'єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що адміністративний позов не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Як вбачається з матеріалів справи, Товариство з обмеженою відповідальністю "Алюпол", як юридична особа (ідентифікаційний код 33283810), зареєстроване Бородянською районною державною адміністрацією 28.12.2004 за № 124, про що видано Свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи. Як платник податків позивач перебуває на обліку у ДПІ у Бородянському районі з 12.01.2005 № 7. Основними видами діяльності позивача є виробництво та реалізація готової продукції -алюмінієвого профілю.

Як вбачається з матеріалів справи, починаючи з 2005 року позивач декларував від'ємне значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток: у 2005 році -393300,00 грн., у 2006 році без врахування збитків 2005 року у розмірі 676482,00 грн., у 2007 році у розмірі 4412197,00 грн. без врахування збитків 2006 року, у І кварталі 2008 року у розмірі 6064186,00 грн. з врахуванням збитку 2007 та 2006 року, за період з 01.04.2008 по 30.06.2010 у розмірі 154194450,00 грн.

Тобто, з 2005 року позивач здійснював підприємницьку діяльність без сплати податку на прибуток, декларуючи збитки, з огляду на реалізацію готової продукції, про що зазначено в актах перевірок (том VIII а.с.158-229), підприємствам - резидентам за цінами, що є значно меншими від реальних витрат позивача.

25 жовтня 2011 року ДПІ у Бородянському районі проведено камеральну перевірку податкової звітності позивача з податку на прибуток за II квартал 2011 року, за результатами якої складений Акт № 718/15-33283810 від 27.10.2011.

У ході проведення перевірки встановлено, що за даними податкової декларації з податку на прибуток за ІІ квартал 2011 року позивач задекларував від'ємне значення об'єкта оподаткування (ряд. 07 декларації) у сумі -12661515,00 грн. у тому числі від'ємне значення об'єкта оподаткування за І квартал 2011 року у сумі - 12741899,00 грн. (ряд. 06.6 декларації за ІІ квартал 2011 року).

Відповідно до декларації з податку на прибуток за І квартал 2011 року позивачем задекларовано від'ємне значення об'єкта оподаткування у сумі -12741899,00 грн., який включає в себе показник від'ємного значення об'єкту оподаткування попереднього податкового року (2010 рік) у сумі 14492869,00 грн. (рядок 04.9 декларації з податку на прибуток за І квартал 2011 року (том І а.с. 45).

Таким чином, у податковій декларації за ІІ квартал 2011 року позивач у складі показника від'ємного значення об'єкту оподаткування відобразив від'ємне значення об'єкту оподаткування 2010 року у розмірі 14492869,00 грн.

Разом з цим, як вбачається із Акта перевірки, об'єкт оподаткування позивача саме за І квартал 2011 року без врахування суми від'ємного значення об'єкта оподаткування попередніх податкових періодів становить 80384,00 грн. Тобто, має позитивне значення.

На підставі встановлених обставин посадові особи податкового органу дійшли висновку про порушення позивачем пункту 3 підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідні положення»Податкового кодексу України, що призвело до завищення позивачем від'ємного значення об'єкта оподаткування на 12741899,00 грн. та занижено грошове зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 80384,00 грн.

На підставі Акта перевірки ДПІ у Бородянському районі прийняті податкові повідомлення-рішення форми «П»від 31.10.2011 № 0003231510, згідно з яким позивачеві зменшено суму від'ємного значення об'єкту оподаткування з податку на прибуток за ІІ квартал 2011 року у розмірі 12741899,00 грн. та податкове повідомлення-рішення форми «Р»від 20.02.2012 № 0000611510, відповідно до якого позивачеві збільшено суму зобов'язання за платежем «податок на прибуток приватних підприємств»у розмірі 18489,00 грн., в тому числі за основним платежем -18488,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями -1,00 грн.

Не погоджуючись із зазначеними податковими повідомленнями-рішеннями, позивач скористався своїм правом оскаржити їх у судовому порядку, звернувшись із даним позовом до суду.

При цьому, відповідно до пояснень позивача основним витраутворюючим його показником є собівартість придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів.

Надаючи правову оцінку відносинам між сторонами, з приводу яких виник публічно-правовий спір, суд виходить з такого.

Як встановлено у ході розгляду справи, спір між сторонами виник у зв'язку з включенням позивачем до складу від`ємного значення об`єкта оподаткування по податку на прибуток у ІІ-му кварталі 2011 року збитків (показника від'ємного значення) за результатами діяльності у 2010 році.

У 2010 році та до 31 березня 2011 року правила оподаткування податком на прибуток визначались Законом України від 28.12.1994 № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств». Разом з цим, з 1 квітня 2011 року дані правила визначаються положеннями Податкового кодексу України.

Відповідно до пункту 6.1 статті 6 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», якщо об'єкт оподаткування платника податку з числа резидентів за результатами податкового року має від'ємне значення об'єкта оподаткування (з урахуванням суми амортизаційних відрахувань), сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу валових витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього року у складі валових витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Пунктом 22.4 статті 22 вказаного Закону передбачено, що від'ємне значення об'єкта оподаткування, яке виникло у 2010 році, підлягає включенню до складу валових витрат у порядку, встановленому статтею 6 цього Закону, без обмежень.

Як встановлено судом, позивач реалізував своє право на включення до складу валових витрат суму від'ємного значення об'єкта оподаткування за результатами діяльності попередніх років, включивши до податкової декларації за І квартал 2011 року показник такого від'ємного значення у розмірі 14492869,00 грн. (рядок 04.9 декларації за І квартал).

Однак, з 1 квітня 2011 року в силу положень пункту 2 розділу XIX «Прикінцеві положення»Податкового кодексу України Закон України від 28.12.1994 № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств»втратив чинність.

З 1 квітня 2011 року відносини з приводу оподаткування податком на прибуток регулюються розділом ІІІ Податкового кодексу України.

Згідно з пунктом 1 підрозділу 4 «Особливості справляння податку на прибуток підприємств»розділу ХХ «Перехідні положення»Податкового кодексу України розділ III цього Кодексу застосовується під час розрахунків з бюджетом починаючи з доходів і витрат, що отримані і проведені з 1 квітня 2011 року, якщо інше не встановлено цим підрозділом.

Пункт 3 підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідні положення»Податкового кодексу України передбачає спеціальні правила застосування у 2011 році положень пункту 150.1 статті 150 цього Кодексу, якими передбачено правила перенесення від'ємного значення об'єкта оподаткування.

Так, в силу пункту 3 підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідні положення»Податкового кодексу України, якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011 року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат другого календарного кварталу 2011 року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками другого, другого і третього кварталів, другого - четвертого кварталів 2011 року здійснюється з урахуванням від'ємного значення, отриманого платником податку за перший квартал 2011 року, у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Аналіз положень пункту 3 підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідні положення»Податкового кодексу України свідчить про те, що право платника податків на включення до витрат другого календарного кварталу 2011 року показника від'ємного значення за підсумками І-го кварталу 2011 року пов'язується лише з діяльністю платника податків у цьому кварталі. Положення вказаної норми Податкового кодексу України не поширюється на об'єкти оподаткування, що виникли у 2010 році і регулювались положеннями Закону України від 28.12.1994 № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств», який втратив чинність 1 квітня 2011 року.

Протилежний підхід означатиме надання зворотної сили пункту 150.1 статті 150 Податкового кодексу України в більшому обсязі, ніж це передбачено пунктом 3 підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідні положення»цього Кодексу.

Таким чином, у зв'язку із набранням з 01.04.2011 чинності розділу ІІІ Податкового Кодексу України та відсутності в ньому посилання на врахування у ІІ кварталі 2011 року від'ємного значення об'єкта оподаткування, окрім того, що виник за результатами діяльності у першому кварталі 2011 року, від'ємне значення об'єкту оподаткування 2010 року, що увійшло до першого кварталу 2011 року відповідно до пункту 22.4 статті 22 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»до складу від'ємного значення другого кварталу 2011 року не включається.

Відповідно до положень статей 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Під час судового розгляду встановлено, що об'єкт оподаткування у позивача за результатами діяльності І кварталу 2011 року без врахування суми від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього податкового періоду (2010рік) становить 80384,00 грн. Тобто, від'ємне значення об'єкту оподаткування за підсумками І кварталу 2011 року відсутнє.

З огляду на зазначене та беручи до уваги ту обставину, що у зв'язку з набранням чинності з 01.04.2011 розділу ІІІ Податкового кодексу України, відсутністю у ньому посилань на врахування у ІІ кварталі 2011 року від'ємного значення об'єкта оподаткування, окрім того, що виник за результатами діяльності у І кварталі 2011 року, суд дійшов висновку, що від'ємне значення об'єкту оподаткування отримане позивачем у попередніх роках, що відображено у звітності за результатами діяльності у І кварталі 2011 року неправомірно включено ним до складу витрат у ІІ кварталі 2011 року.

У зв'язку з цим, податкове повідомлення - рішення ДПІ у Бородянському районі форми «П» № 0003231510 від 31.10.2011 є правомірним та скасуванню не підлягає.

Щодо позовних вимог про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення форми «Р»ДПІ у Бородянському районі № 0000611510 від 20.02.2012, відповідно до якого позивачеві збільшено суму зобов'язання за платежем «податок на прибуток приватних підприємств» у розмірі 18489,00 грн., суд зазначає, що вказана вимога є похідною від вимог про скасування податкового повідомлення - рішення ДПІ у Бородянському районі форми «П» № 0003231510 від 31.10.2011, а тому відмова у задоволенні первинних вимог є підставою для відмови у задоволенні і похідних від них вимог.

Крім цього, сторонами не заперечувався факт математичної правильності здійснення розрахунку зобов'язання за платежем «податок на прибуток приватних підприємств»у розмірі 18489,00 грн., в тому числі штрафні (фінансові) санкції -1,00 грн.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що викладені у позовній заяві доводи позивача є необґрунтованими, а його вимоги такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз.

Відповідач не надав суду доказів понесення ним яких-небудь судових витрат. Таким чином, судові витрати стягненню з позивача на користь відповідача не підлягають.

Керуючись статтями 11, 14, 70 - 72, 86, 94, 159 - 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову, - відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Панченко Н.Д.

Дата виготовлення і підписання повного тексту постанови - 05 червня 2012 р.