Постанова № 24574631, 30.05.2012, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

30 травня 2012 р. 11:38 Справа №2а-7751/11/0170/12

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі судді Котаревої Г.М., при секретарі Бебешко М.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Державна податкова інспекція в Сімферопольському районі АР Крим

до Військової частини А2320

про стягнення 72403,00грн

за участю представників:

позивача - ОСОБА_1, довіреність №7/9/10-0 від 21.05.12р.;

відповідача - ОСОБА_2, довіреність №420 від 11.02.12р.;

Суть спору: Державна податкова інспекція в Сімферопольському районі АР Крим АР Крим (далі - позивач ДПІ в Сімферопольському районі АР Крим) звернулась до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом про стягнення з Військова частина А2320 (далі - відповідач) податкового боргу у загальній сумі 72403,00грн., з яких: 72233,00грн. з власників наземних транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів та 170,00грн. з податку на прибуток, мотивуючи свої вимоги тим, що відповідачем несвоєчасно провадиться сплата узгоджених податкових зобов'язань.

Ухвалами Окружного адміністративного суду АР Крим від 04.07.11р. відкрито провадження по адміністративній справі та закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Представник позивача у судовому засіданні наполягав на задоволенні позовних вимог.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував з підстав, наведених у запереченнях на позов від 26.07.11р. та поясненнях від 19.10.11р., та від 13.04.12р., а саме, відповідач зазначив, що розрахунок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів за 2008 рік ним був поданий до податкового органу 29.02.08р., тоді як позов датовано 29.06.11р., а отже позивачем пропущений строк звернення до суду щодо стягнення податкового боргу з власників транспортних засобів самохідних машин і механізмів за 2008 рік. Також представник відповідача зазначив, що відповідач не має права власності на транспортні засоби, що є в його оперативному управлінні, в зв'язку з чим, він не може бути суб'єктом оподаткування. До того ж, головним розпорядником коштів у Збройних силах України є Міністерство оборони України. А податкове повідомлення-рішення від 07.04.09р. №0001931504/0, яким відповідачу було нараховано податку на прибуток у сумі 170,00грн. останній не отримував.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників позивача та відповідача, дослідивши надані докази, суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідач зареєстрований у ДПІ у Сімферопольському районі АР Крим у якості платника податків і зборів (а.с.7).

Суд зазначає, що при вирішенні цієї справи він керувався положеннями нормативних актів у редакціях, що діяли на момент виникнення податкових зобов'язань.

Відповідач є платником податків та зборів, передбачених Законом України «Про систему оподаткування» та відповідно до ст.9 цього Закону зобов'язаний сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни.

Принципи побудови системи оподаткування в Україні, податки і збори (обов'язкові платежі) до бюджетів та до державних цільових фондів, а також права, обов'язки і відповідальність платників встановлені Законом України «Про систему оподаткування» від 25.06.1991р. №1251-ХХІІ (Далі Закон № 1251).

Спеціальним законом з питань оподаткування, який установлював порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення є Закон України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000р. №2181 - ІІІ (Далі Закон №2181).

Відповідно до п. 1.11 ч.1 ст. 1 Закону України № 2181 податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків до контролюючого органу у строки, встановлені законодавством, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податку, збору (обов'язкового платежу).

Пунктом 2 частиною 1 статті 9 Закону України «Про систему оподаткування» встановлено, що платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані подавати до державних податкових органів відповідно до законів декларації, бухгалтерську звітність та інші документи і відомості, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів (обов'язкових платежів).

Статтею 17 Закону України № 2181 встановлені штрафні санкції (штрафи) за порушення податкового законодавства, зокрема підпунктом 17.1.1. п.17.1. цієї статті встановлено, що платник податків, що не подає податкову декларацію у строки, визначені законодавством, сплачує штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання або її затримку.

27.03.09р. посадовими особами позивача було проведено невиїзну документальну перевірку своєчасності подання податкової звітності Військовою частиною А2320.

За результатами перевірки було встановлено порушення п.п. 4.1.4. п. 4.1. ст. Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», а саме несвоєчасне надання податкових декларації з податку на прибуток за 2008 рік, про що складено акт перевірки від 27.03.09р. №3050/1504/24980339 (а.с. 9).

На підставі зазначеного акту перевірки, позивачем винесено податкове повідомлення-рішення від 07.04.09р. №0001931504/0 на суму 170,00грн. (а.с. 8).

Згідно з п. 11.1. статті 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» № 334/94-ВР від 28.12.1994 року для цілей цього Закону використовуються такі податкові періоди: календарні квартал, півріччя, три квартали, рік. Податковий період починається з першого календарного дня податкового періоду і закінчується останнім календарним днем податкового періоду, крім виробників сільськогосподарської продукції, визначених статтею 14 цього Закону, для яких річний податковий період починається з 1 липня поточного звітного (бюджетного) року.

Таким чином відповідач зобов'язаний був в визначені статтею 11 Закону податкові періоди календарні квартал, півріччя, три квартали, рік надавати податкові звіти про використання коштів неприбутковими установами і організаціями.

Відповідно до ст. 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Здійснюючі господарську діяльність юридичні особи - платники податків відповідно до пунктів 2, 3 частини1 статті 9 Закону України «Про систему оподаткування» № 1251-ХІІ від 25.06.1991 року зобов'язані подавати до державних податкових органів та інших державних органів відповідно до законів декларації, бухгалтерську звітність та інші документи і відомості, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів (обов'язкових платежів); сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни.

Порядок, строки та умови надання декларацій та фінансової звітності встановлені спеціальними податковими законами.

Відповідно до п.п. 1.3. ст. 1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (далі - Закон), податковий борг (недоїмка) - це податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Відповідно до п.п. 5.2.2 п. 5.2 ст. 5 Закону України № 2181 від 21.12.2000 р. «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами» податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту.

Пунктом 6.1 статті 6 Закону України №2181 встановлено, що у разі коли сума податкового зобов'язання розраховується контролюючим органом відповідно до статті 4 цього Закону, такий контролюючий орган надсилає платнику податків податкове повідомлення, в якому зазначаються підстава для такого нарахування, посилання на норму податкового закону, відповідно до якої був зроблений розрахунок або перерахунок податкових зобов'язань, сума податку чи збору (обов'язкового платежу), належного до сплати, та штрафних санкцій за їх наявності, граничні строки їх погашення, а також попередження про наслідки їх несплати в установлений строк та граничні строки, передбачені законом для оскарження нарахованого податкового зобов'язання (штрафних санкцій за їх наявності).

Суд зазначає, що в матеріалах справи відсутні докази отримання відповідачем податкового повідомлення-рішення від 07.04.09р. №0001931504/0 на суму 170,00грн., а отже ним не узгоджена зазначена сума податкового зобов'язання з податку на прибуток.

На підставі чого, суд не знаходить підстав для задоволення цієї частини позовних вимог.

Вирішуючи питання щодо обґрунтованості податкових вимог про стягнення з відповідача податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, судом встановлено наступне.

Законом України «Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів» встановлювався податок з власників деяких наземних і водних транспортних засобів, самохідних машин і механізмів як джерело фінансування будівництва, реконструкції, ремонту та утримання автомобільних шляхів загального користування та проведення природоохоронних заходів на водоймищах.

Відповідно до ст. 1 Закону платниками податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів є підприємства, установи та організації, які є юридичними особами, іноземні юридичні особи (далі - юридичні особи), а також громадяни України, іноземні громадяни та особи без громадянства (далі - фізичні особи), які здійснюють першу реєстрацію в Україні, реєстрацію, перереєстрацію транспортних засобів та/або мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні транспортні засоби, які відповідно до статті 2 цього Закону є об'єктами оподаткування.

Податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів сплачується юридичними особами - щоквартально рівними частинами до 15 числа місяця, що настає за звітним кварталом (ст. 5 Закону).

Згідно статті 6 Закону податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів обчислюється юридичними особами на підставі звітних даних про кількість транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів станом на 1 січня поточного року. Обчислення податку з власників наземних транспортних засобів провадиться виходячи з об'єму циліндрів або потужності двигуна кожного виду і марки транспортних засобів, а податку з власників водних транспортних засобів - виходячи з довжини транспортного засобу за ставками, зазначеними у статті 3 цього Закону. Юридичні особи на основі бухгалтерського звіту (балансу) у строки, визначені законом для річного звітного періоду, подають відповідному органу державної податкової служби за місцем реєстрації транспортних засобів розрахунок суми податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів на поточний рік за формою, затвердженою центральним податковим органом України.

Згідно розрахунку суми податку з власників наземних транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів за 2008 рік, поданої позивачем до податкового органу 07.03.08р., сума заборгованості відповідача складала 96311,00грн. (а.с. 10).

Відповідно до розрахунку, наданого позивачем, сума заборгованості відповідача з податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів за 2008 рік становить 72233,00грн., з яких: 24078,00грн. за ІІ квартал 2008 року, 24078,00грн. за ІІІ квартал 2008 року та 24077,00грн. за ІV квартал 2008 року (а.с. 4).

Відповідно до п.п. 6.2.1., 6.2.3. ст. 6 Закону України №2181, відповідачеві направлені перша податкова вимога №1/1042 від 15.04.08р. та друга податкова вимога №2/1715 від 19.06.08р., які були отримані відповідачем, про що свідчить підпис у поштовому повідомленні (оборот а.с. 11).

Відповідач у своїх запереченнях посилається на редакцію ст. 99 КАС України, що діяла на момент виникнення узгодження податкового зобов'язання, відповідно до якої, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

На підставі чого відповідач зазначає, що позивачем пропущений строк звернення до суду про стягнення з Військова частина А2320 суму заборгованості з податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів за 2008 рік.

Підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 Закону України №2181 встановлено, що податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює: календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків), - протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця; календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі при сплаті квартальних або піврічних авансових внесків), - протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя); календарному року, крім випадків, передбачених підпунктом «г» підпункту 4.1.4 цього пункту, - протягом 60 календарних днів за останнім календарним днем звітного (податкового) року; календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб (прибуткового податку з громадян), - до 1 квітня року, наступного за звітним.

Якщо податкова декларація за квартал, півріччя, три квартали або рік розраховується наростаючим підсумком на підставі показників базових податкових періодів, з яких складаються такі квартал, півріччя, три квартали або рік (без урахування авансових внесків) згідно з відповідним законом з питань оподаткування, така декларація подається у строки, визначені цим пунктом для такого базового податкового періоду

Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону №2181 податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

Платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації (п.п. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону).

Відповідач зазначив, що строк давності за зазначеним податком починається з дати подачі відповідного розрахунку до податкового органу, тобто з 07.03.08р., тоді як відповідно до вищезазначених норм, та як вбачається з самого розрахунку, строк сплати по зазначеним зобов'язанням починається: за ІІ квартал 2008 року - з 15.07.08р., за ІІІ квартал 2008 року - з 15.10.08р. та за ІV квартал 2008 року - з 15.01.09р.

Згідно з п.п. 15.1.1 п. 15.1 ст. 15 Закону України №2181 за винятком випадків, визначених підпунктом 15.1.2 цього пункту, податковий орган має право самостійно визначити суму податкових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Законом, не пізніше закінчення 1095 дня, наступного за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, а у разі, коли така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку податковий орган не визначає суму податкових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого податкового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

Відповідно до п. 102.1 ст. 102 Податкового кодексу України, який набрав чинності з 01.01.11р., контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

У листі Вищого адміністративного суду України від 10.02.11р. №203/11/13-11 зазначено, що системний аналіз пунктів 102.1, 102.2 та 102.4 статті 102 Податкового кодексу України свідчить про те, що застосування строків давності, визначених статтею 102 Податкового кодексу України, поширюється і на випадки порушення провадження у справі про стягнення відповідного податку. Відповідно позовні вимоги контролюючого органу, пов'язані зі стягненням податкового боргу з платників податків, повинні пред'являтися протягом 1095 днів з дня виникнення податкового боргу.

З наведеного вище вбачається, що позивачем був дотриманий 1095-денний термін як на момент виникнення у відповідача податкового боргу, так і на момент звернення позивача до суду з вимогами про стягнення з Військова частина А2320 відповідного податкового боргу.

Суд зазначає, що Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.07р., № 107-VI внесені зміни до ст. 14 Закону України «Про Збройні Сили України», відповідно до яких, у тому числі, військові частини, позбавлені пільг в частині звільнення від сплати податків.

До того ж, як вбачається з матеріалів справи, відповідачем самостійно було подано до податкового органу розрахунок суми податку з власників наземних транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів за 2008 рік, що свідчить про визнання ним свого обов'язку сплачувати податки.

Відповідно до пункту 1.2 статті 1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податкове зобов'язання, це зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та в строки, визначені цим Законом або іншими законами України.

Згідно п.5.1 ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податкове зобов'язання самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку.

Відповідно до пп.5.4.1 п.5.4 ст.5 Закону узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Таким чином, за умови подачі відповідачем розрахунок суми податку з власників наземних транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів за 2008 рік, самостійно та визначення в ньому податкового зобов'язання, відповідач повинен його сплатити, незважаючи на те, щ на час розгляду справи транспортні засоби не зареєстровані за відповідачем в органах ДАІ.

Згідно статті 2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» однією із задач органів податкової служби є здійснення контролю за дотриманням податкового законодавства, повною і своєчасною сплатою до бюджетів податків і зборів.

Закон України «Про державну податкову службу в Україні» передбачає стягнення до бюджетів і державних цільових фондів сум недоїмок, пені у випадках, порядку і розмірах, передбачених законами України.

Примусове стягнення податкової заборгованості - передбачена законодавством України процедура погашення податкової заборгованості платника податків шляхом звернення стягнення на активи відповідного платника податків.

Як вказано у пункті 1.7 статті 1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» активами платника податків є кошти, матеріальні та нематеріальні цінності, що належать юридичній або фізичній особі за правом власності або повного господарського відання.

Стаття 41 Конституції України встановлює застереження, що ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Примусове відчуження об'єктів права приватної власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності, на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умовами попереднього і повного відшкодування їх вартості.

Статтею 3 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» визначено, що активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкових зобов'язань виключно за рішенням суду.

На час розгляду справи набрав чинності Податковий кодекс України.

Відповідно до п. 95.2 статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Статтею 95 Податкового кодексу України встановлено, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Відтак, станом на момент розгляду справи, матеріалами підтверджено, що відповідач має заборгованість з податку власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів за 2008 рік в сумі 72233,00грн.

Відповідач, у порядку, передбаченому ст. 71 КАС України, доказів сплати заборгованості не надав.

Відповідно до частини 2 статті 11 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Абзацом 2 ч. 2 ст. 162 КАС України встановлено, що суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

За таких підстав суд частково задовольняє позовні вимоги.

В судовому засіданні 30.05.12р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Відповідно до ст. 160 КАС України повний текст постанови виготовлено 05.06.12р.

Керуючись ст.ст. 160-163, 167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Військової частини А2320 (97578, АР Крим, Сімферопольський район, с. Перевальне, вул. Октябрська, 21, ЄДРПОУ 24980339) за рахунок коштів на рахунках у банках, обслуговуючих такого платника податків податковий борг з власників наземних транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів до місцевого бюджету Добрівської селищної ради, код платежу 12020200, р/р 33215808700272, МФО 824026, ОКПО 34741037, ГУ ДКУ в АР Крим, у сумі 72233,00грн.

3. В іншій частині позовних вимог - відмовити

У разі неподання апеляційної скарги, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення (у разі проголошення відповідно до ст. 160 КАС України вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні , або, у разі проголошення постанови у відсутності особи, яка бере участь у справі - з дня отримання нею копії постанови).

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Котарева Г.М.