Постанова № 24574625, 17.01.2012, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

17 січня 2012 р. Справа №2а-4473/11/0170/16

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Александрова.О.Ю., при секретарі Сидельової М.В.., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Дружба"

до Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим

за участю представників сторін:

представник позивача, ОСОБА_1, довіреність № б.н. від 03.01.12р.;

представник відповідача, не зявився.

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення та зобов'язанні вчинити певні дії

Товариство з обмеженою відповідальністю "Дружба" (далі - позивач) звернулося до Окружного адміністративного суду АР Крим з позовом до Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим (далі - відповідач) про визнання протиправим та скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим від 28.03.2011 року №0004881502, яким зменшено суму бюджетного відшкодування за грудень 2010р. з податку на додану вартість у розмірі 135 843,00 грн.; зобов'язання Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим зарахувати Товариству з обмеженою відповідальністю "Дружба" бюджетне відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 135 843,00 грн. в рахунок зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість наступних податкових періодів.

Позов мотивовано тим, що висновки акту перевірки, на підставі якого прийняте спірне податкове повідомлення-рішення базуються на невірному трактуванні норм діючого законодавства України, а отже є хибними та такими, що не можуть бути підставою зменшення заявленої до відшкодування суми.

Ухвалами суду від 18.04.2011р.відкрито провадження по справі, закінчено підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду.

Провадження по справі зупинялось у зв'язку з проведенням судово-економічної експертизи.

У судове засідання, що відбулося 17.01.12р., позивач надав заяву, у якій просить суд залишити без розгляду позов в частині зобов'язання Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим зарахувати Товариству з обмеженою відповідальністю "Дружба" бюджетне відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 135 843,00 грн. в рахунок зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість наступних податкових періодів, тому ухвалою суду від 17.01.2012 р. позов в цій частині залишено без розгляду.

У судовому засіданні 14.12.11р., представник позивача підтримав уточнені позовні вимоги з підстав, які зазначені у позові. Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти позову з підстав наведених у запереченні.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, дослідивши докази, надані сторонами, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розрішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Згідно з частиною 1 статтю 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією або законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до п. 1 частини 1 статті 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Пунктом 7 частини 1 статті 3 КАС України дано визначення суб'єктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Судом встановлено, що відповідачем по справі є Державна податкова інспекція в м. Сімферополі АР Крим. Частиною 1,3 статті 4 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" від 04.12.1990 року № 509-ХІІ Державна податкова адміністрація України є центральним органом виконавчої влади. Державні податкові інспекції у районах, містах (крім міст Києва та Севастополя), районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції підпорядковуються відповідним державним податковим адміністраціям в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.

Отже, органи державної податкової служби у відносинах з суб'єктами господарювання, під час реалізації своїх завдань та функцій, встановлених законодавством України, являються суб'єктами владних повноважень.

Таким чином, судом встановлено, що Державна податкова інспекція в м. Сімферополі АР Крим. є суб'єктом владних повноважень.

Відповідно до частини 1 статті 55 Господарського кодексу України суб'єктом господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов'язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах цього майна, крім випадків встановлених законом. Згідно з п. 1 частини 2 статті 55 ГК України юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, підприємства, створені відповідно до Господарського кодексу України та зареєстровані в установленому законом порядку визнаються суб'єктами господарювання.

Позивач по справі Товариство з обмеженою відповідальністю "Дружба" є юридичною особою, зареєстровано виконавчою радою м. Сімферополя міської АР Крим 19.04.2000р. за реєстраційним номером 18821050005003776, ідентифікаційний код юридичної особи 30639184.

Судом встановлено, що позивач перебуває на обліку у ДПІ у м. Сімферополі АР Крим з 19.04.2000 р. та є платником податків і зборів (обов'язкових платежів).

16.02.2006 р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Дружба" зареєстровано платником податку на додану вартість, про що видане свідоцтво №888587.

17.12.2011 р. Товариством з обмеженою відповідальністю "Дружба" до Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим надано податкову декларацію з податку на додану вартість за період грудень 2010 р., відповідно до якої заявлено бюджетне відшкодування податку на додану вартість у сумі 135 843,00 грн.

Посадовими особами відповідача проведено камеральну перевірку достовірності заявленої суми бюджетного відшкодування ПДВ, за результатами якої складено акт № 1167/15-2/30639184 від 18.02.2011 р.

У висновках зазначеного акту зафіксовано, що порушення п.п.7.7.1, п.п. 7.7.2, п. 7.7.3, п.п. 7.7.4 п. 7.7 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" в результаті завищено суму бюджетного відшкодування на 135843,00 грн.

На підстві акту перевірки № 1167/15-2/30639184 від 18.02.2011 р. позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у сумі 135 843,00 грн.

При вирішенні цього спору суд керується законодавством, що діяло на час виникнення спірних правовідносин.

Відповідно до до п.п 7.7.2 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" (що діяв на момент виникнення спірних правовідносин) бюджетному відшкодуванню підлягає частина від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам, таких товарів (послуг), залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Не погодившись із рішенням відповідача позивач звернувся до суду з позовом.

Щодо обґрунтованості вищевказаних висновків податкового органу, зроблених ним під час перевірки, суд зазначає наступне.

Відповідно до п.п.7.7.1 п.7.7. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до положень п.п.7.7.2. та п.п.7.7.3 п.7.7 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг);

б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту кожного наступного податкового періоду лише в частині суми податку фактично сплаченої отримувачем постачальникам товарів (послуг) та при імпорті і включається до розрахунку бюджетного відшкодування наступного звітного періоду.

Підпунктом 7.7.3 п.7.7. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" передбачено, що платник податку може прийняти самостійне рішення про зарахування належної йому повної суми бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів. Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за наслідками звітного періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті. При прийнятті такого рішення зазначена сума не враховується при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних податкових періодів.

Відповідно до положень п.п.7.7.4. та п.7.7 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої пової суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. До декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування, копії погашених податкових векселів (податкових розписок), у разі їх наявності, та оригіналів п'ятих основних аркушів (примірників декларанта) вантажних митних декларацій, у разі наявності експортних операцій.

Відповідно до п. 3 ст. 10 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" (чинним на момент виникнення спірних правовідносин) (в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції контролюють своєчасність подання платниками податків бухгалтерських звітів і балансів, податкових декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням податків, інших платежів, а також перевіряють достовірність цих документів щодо правильності визначення об'єктів оподаткування і обчислення податків, інших платежів.

Згідно з п.1 ст.11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні"(в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особами, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), крім Національного банку України та його установ (далі - платники податків).

Відповідно до п.1.2 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 10 серпня 2005 р. № 327, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25 серпня 2005 р. за № 925/11205 (що діяв на момент виникнення спірних правовідносин) невиїзною документальною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні органу державної податкової служби на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів), незалежно від способу їх подачі.

Згідно з п. 1.2.2 Методичних рекомендацій щодо взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби України при організації та проведенні перевірок достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість, затверджених наказом ДПА України від 18 серпня 2005 р. № 350 (у редакції наказу ДПА України від 20 жовтня 2009 р. № 568) документальна невиїзна перевірка (камеральна) з питань визначення достовірності нарахування бюджетного відшкодування - перевірка, яка проводиться в приміщенні органу державної податкової служби на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів).

Відповідно до п.3.2 Методичних рекомендацій щодо взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби України при організації та проведенні перевірок достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість, затверджених наказом ДПА України від 18 серпня 2005 р. № 350 (у редакції наказу ДПА України від 20 жовтня 2009 р. № 568) документальна невиїзна перевірка включає в себе, у т.ч.:

- доперевірочний аналіз з обов'язковим дослідженням питання наявності у платника права на отримання бюджетного відшкодування з урахуванням вимог пп. 7.7.11 п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість";

- звірку даних декларації з наявними в податкових органах інформаційними базами даних, у тому числі достовірності здійснення операцій з імпорту товарів; перевірку на наявність арифметичних та логічних помилок у декларації;

- визначення наявності та стан усунення розбіжностей (заниження податкових зобов'язань, завищення податкового кредиту) в податкових періодах, починаючи з періоду виникнення від'ємного значення.

Відповідно до п.п. "в"п.4.2.2 ст.4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами"(що діяв на момент виникнення спірних правовідносин) контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі якщо контролюючий орган внаслідок проведення камеральної перевірки виявляє арифметичні або методологічні помилки у поданій платником податків податковій декларації, які призвели до заниження або завищення суми податкового зобов'язання.

Отже, судом встановлено,що документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі поданих платником податку до органу державної податкової служби документів, зокрема, податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів).

При цьому, як встановлено вище, податковий орган при проведенні документальної невиїзної перевірки здійснює звірку даних декларації з наявними в податкових органах інформаційними базами даних, перевірку на наявність арифметичних та логічних помилок у декларації.

Судом встановлено, що під час проведення невиїзної (камеральної) перевірки декларації позивача за грудень 2010 р. будь-які арифметичні або методологічні помилки виявлені не були, так як про них не зазначено в акті перевірки.

Згідно з п.п.7.7.5 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість"(що діяв на момент виникнення спірних правовідносин) протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування. "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами"(що діяв на момент виникнення спірних правовідносин) контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі якщо дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях.

Отже, з вищевикладеного вбачається, що законом прямо передбачено можливість проведення податковим органом позапланової виїзної перевірки платника за наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства та саме за наслідками її проведення передбачена можливість прийняття податкового повідомлення - рішення.

Проаналізувавши вимоги чинного законодавства, суд приходить до висновку, що органи податкової служби здійснюють перевірку обґрунтованості заявленої суми бюджетного відшкодування наступним чином:

- проведення камеральної перевірки декларації;

- у разі розбіжностей - надіслання запиту про надання документів;

- на підставі вивчення наданих документів, а також у разі їх відсутності (ненадання платником податків) - проведення позапланової виїзної перевірки;

- лише за наслідками позапланової виїзної перевірки - прийняття податкового повідомлення -рішення.

Таким чином, суд зазначає, що Державною податковою інспекцією в м. Сімферополі АР Крим дотримано передбаченого законодавством порядку проведення позапланової виїзної перевірки правомірність формування сум податку на додану вартість, заявлених до бюджетного відшкодування у грудні 2010р, що не заперечується позивачем.

Суд вважає за необхідне зазначити, що обґрунтованість заявленої суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 135843,00 грн. у грудні 2010 р. підтверджується висновком експертного дослідження №98 від 01.11.2011 р. та первинними документами.

При дослідженні первинних документів повністю підтверджено сплату податку на додану вартість у розмірі 135843,00 грн. у вартості товарів, придбаних Товариством з обмеженою відповідальністю "Дружба" у продавців у попередніх податкових періодах, а саме у листопаді 2010 р у КРП «ППВКХ м.Алушті» на суму1191,55 грн., в тому числі ПДВ 198,59 грн. (податкова накладна № 17474 від 18.11.2010р.), у ТОВ «Підприємство «Союзстройтехнологія» на суму 808171,38 грн. в тому числі ПДВ 134695,23 грн. (податкова накладна № 66 від 30.11.2010р.), ТОВ «Крименерго» на суму 66,53 грн. в тому числі ПДВ 11,09 грн. (податкова накладна № 25071/65 від 30.11.2010р.) та на суму 5630,00 грн. в тому числі ПДВ 938,33 грн. (податкова накладна № 25070/65 від 30.11.2010р.).

Проведеною по справі судово-економічною експертизою (висновок № 98 від 01.11.2011р.) встановлено, що висновки ДПІ в м. Сімферополі АР Крим щодо завищення суми бюджетного відшкодування ПДВ у грудні 2010 року первинними документами бухгалтерського та податкового обліку позивача не підтверджується, заявлене позивачем до відшкодування ПДВ у сумі 135 843,00 грн. є обґрунтованім.

За таких обставин суд вважає доведеним те, що на час подання податкової декларації за грудень 2010р., позивач мав право включити в суму бюджетного відшкодування 135 843,00 грн. сплаченого податку на додану вартість під час розрахунків за придбані товари (послуги) у попередніх податкових періодах.

Під час розгляду справи судом досліджено декларацію з податку на додану вартість за грудень 2010р., та з'ясовано, що наведена декларація подана позивачем податковому органу у встановлений законом строк, складена без порушень, тобто містить всі необхідні обов'язкові реквізити, підписана відповідною посадовою особою, скріплена печаткою.

З таких обставин суд дійшов висновку про помилковість висновків, що викладені в акті перевірки про порушення позивачем вимог п.п.7.7.1, п.п. 7.7.2, п. 7.7.3, п.п. 7.7.4 п. 7.7 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", та протиправність спірного податкового повідомлення-рішення.

У зв'язку з чим, податкове повідомлення-рішення від 28.03.2011 року №0004881502 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі сумі 135 843,00 грн., є протиправним і підлягає скасуванню.

В силу викладеного суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 87 КАС України витрати, пов'язані із проведенням судових експертиз віднесено до судових витрат.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Частиною 5 статті 92 КАС України встановлено, що граничний розмір компенсації витрат, пов'язаних із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів та проведенням судових експертиз, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно із наданою суду калькуляцією вартості роботи судового експерта по виконанню судової експертизи, експертом проведено експертизу за нормативної вартості експертогодини 70,50 грн. (без ПДВ) і витрачено на її проведення 113 годин 48 хвилин дослідження, що складає 8000,00 грн.

Зазначений розмір вартості проведення судової експертизи не перевищує граничних розмірів, встановлених ст. ст. 87, 92 КАС України, з урахуванням вимог постанови Кабінету Міністрів України від 27 квітня 2006 року №590 і наказу Міністерства юстиції України від 18.02.2011 року N 570/5 "Про встановлення нормативної вартості однієї експертогодини у 2011 році", який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 22 лютого 2011 р. за N 215/18953.

У судовому засіданні 17.01.12 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. У повному обсязі постанову складено 20.01.12р.

На підставі викладеного, керуючись статтями 158-163, 167 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2.Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим від 28.03.2011 року №0004881502, яким Товариству з обмеженою відповідальністю "Дружба" зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 135843,00 грн.

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Дружба" (м. Сімферополь, вул. Будьоного, 32, р/р 26007010020621 в КРВ АТ "КредоБанк (Україна)", м. Сімферополь, МФО 324913, ЄДРПОУ 30639184) судовий збір у розмірі 3,40 грн. та вартість проведеної у справі судової економічної експертизі у розмірі 8000,00 грн.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Александров О.Ю.