Ухвала суду № 24573070, 13.06.2012, Зарічний районний суд м. Суми

Справа № 1805/6308/2012 Провадження № 4-с/1805/33/2012

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 червня 2012 року

Зарічний районний суд м. Суми в складі:

головуючого -судді Грищенко О.В.

при секретарі -Страшенко І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Суми скаргу ОСОБА_1 на постанову державного виконавця про накладення штрафу, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 вимоги своєї скарги мотивує тим, що відповідно до виконавчого листа, виданого за рішенням Зарічного районного суду м. Суми 20.02.2012 року № 2-94 ОСОБА_1 зобов'язано не чинити ОСОБА_2 перешкод в спілкуванні з неповнолітнім сином ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. 17.04.2012 р. державний виконавець Зеленська К.І. винесла постанову про накладення штрафу на ОСОБА_1 в розмірі 170 грн. за те, що 14.04.2012 року та 15.04.2012 року в день державного свята вона не надала сина ОСОБА_3 для спілкування з батьком. Вважає, що вказана постанова є незаконною та просить її скасувати, оскільки причини невиконання рішення суду у боржника є поважними.

В судовому засіданні скаржник та її представник скаргу підтримали.

Представник відділу Державної виконавчої служби Сумського міського управління юстиції вимоги скарги не визнав і надав суду пояснення, в яких зазначив, що скарга є необґрунтованою, а дії державного виконавця повністю відповідають закону, оскільки дійсно рішення суду боржником було не виконано.

Заслухавши скаржника та її представника, державного виконавця, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Встановлено, що постановою від 17.04.2012 року старшого державного виконавця ВДВС СМУЮ Зеленської К.І. за невиконання рішення Зарічного районного суду м. Суми від 20.02.2012 року № 2-94 р. про зобов'язання ОСОБА_1 не чинити ОСОБА_2 перешкод в спілкуванні з неповнолітнім сином ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, накладено штраф на ОСОБА_1 в розмірі 170 грн. (а.с.5).

Із заяви, з якою ОСОБА_1 звернулася 13.04.2012 року до ВДВС, вбачається, що вона повідомляє державного виконавця про намір виїхати за межі м. Суми та неможливість у зв'язку з цим надати ОСОБА_2 дитину для спілкування у вихідний та святковий дні -14 та 15 квітня 2012 року. (а.с.4).

Встановлено, що згідно із зазначеним вище рішенням суду ОСОБА_1 зобов'язана надавати сина батькові ОСОБА_2 у державні свята за письмовою домовленістю, але не менше, ніж половина їх тривалості. (а.с.5). Як пояснила в судовому засіданні ОСОБА_1, така домовленість між нею та батьком дитини укладена, і 15.04.2012 року -свято Пасхи припадає саме на день, коли встановлено спілкування батька з дитиною. З її пояснень вбачається також, що інших письмових або усних домовленостей з ОСОБА_2 з приводу перенесення цього дня побачення на іншу дату не досягнуто. Крім того, скаржник не навела суду причин, які б дійсно перешкоджали їй виконати рішення суду в цій частині, окрім того, що на Пасху вона бажала разом з сином виїхати до іншого міста, де мешкають її батьки для побачення з ними.

Згідно із ч. 2 ст. 4 Закону України „Про державну виконавчу службу", державний виконавець здійснює примусове виконання судових рішень, виконання яких покладено на державну виконавчу службу, в порядку, передбаченому законом.

Згідно з ч. 2 ст. 5 Закону України „Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний здійснювати необхідні заходи щодо своєчасного і повного виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення.

Статтею 89 Закону України „Про виконавче провадження" передбачено накладення штрафу на боржника за невиконання рішення суду без поважних причин в сумі від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а за повторне невиконання рішення суду без поважних причин державний виконавець накладає на боржника штраф в подвійному розмірі та звертається до правоохоронних органів з поданням про притягнення боржника до кримінальної відповідальності.

Таким чином, ОСОБА_1, на думку суду, не надала доказів щодо поважності причин невиконання судового рішення та доказів про те, що оскаржувана нею постанова державного виконавця є незаконною.

На підставі викладеного, суд вважає, що вимоги скарги необґрунтовані і не підлягають задоволенню.

Керуючись ст. 5, 89 Закону України „Про виконавче провадження", ст. 4 Закону України „Про державну виконавчу службу", ст. ст. 387,388 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В :

В задоволенні скарги ОСОБА_1 на постанову державного виконавця про накладення штрафу відмовити у зв'язку з необґрунтованістю.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана особою яка була присутня при її оголошенні протягом 5 днів з дня її оголошення а особою яка не брала участі в розгляді справи протягом 5 днів з дня отримання копії ухвали до судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Сумської області через Зарічний районний суд м. Суми.

Суддя О.В.Грищенко