Постанова № 24571569, 25.05.2012, Джанкойський міськрайонний суд Автономної Республіки Крим

Справа № 105/34/12

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"25" травня 2012 р. м. Джанкой

Джанкойський міськрайонний суд Автономної Республіки Крим у складі:

головуючого, судді Кузнецова Л. М., при секретарі Черкашиній Л.О. . розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Джанкої адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до інспектора ДПС з забезпечення супроводження роти ДПС при УДАІ в АР Крим старшого сержанта міліції Завада Костянтина Вікторовича , Управління Державної автомобільної інспекції Головного управління МВС України в Автономні Республіці Крим про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,

встановив:

ОСОБА_2 звернувся до Джанкойського міськрайонного суду АРК з позовною заявою про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності , мотивуючи тим, що 29.02.2012р. інспектором ДПС взводу із забезпечення супроводження роти ДПС ДАЇ при УДАЇ старшим сержантом міліції Завада К.В. було винесено постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.3 ст. 122 КУпАП за перевищення швидкості в населеному пункті, на нього було накладено штраф у сумі 510 грн. З винесеною постановою він не згоден, так як перевищення швидкості було викликано крайньою необхідністю. В момент перевищення швидкості в машині позивача перебувала вагітна жінка ОСОБА_4 та її чоловік ОСОБА_5, яких він віз до ПП "Клінічна лікарня", так як стан жінки був критичним і їй необхідна була термінова медична допомога , про що свідчить відповідна довідка. ОСОБА_2 зазначає, що в даному випадку порушення правил дорожнього руху було викликано крайньою необхідністю, іншим чином доставити вагітну жінку до лікарні не надавалося можливим, тому згідно ст.17, ст.18 Кодексу України про адміністративні правопорушення , в яких встановлені обставини, що виключають адміністративну відповідальність, в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення.

В судовому засіданні позивач позов підтримав, наполягав на його задоволенні, пояснивши, що 29.02.2012 р. породілля ОСОБА_6 попросила довезти її до місця пологів у м. Сімферополь, разом з нею їхав її чоловік та трирічний син, виїхали приблизно у 9-50 ранку. Було похмуро, сухо, ожеледиці не було. В дорозі у ОСОБА_6 почалися пологи, відійшли навколоплідні води, вони по телефону зв'язалися з її лікарем,той сказав, що у лікарні їх чекають. Він був вимушений перевищити швидкість, щоб встигти доставити її до лікарні. На в'їзді в м Сімферополь його було зупинено працівниками ДАІ, якими було зафіксовано швидкість руху 117 км/г. Він пояснив ситуацію, відповідач Завада К.В. мав можливість переконатися, що в його автомобілі перебувала жінка в стані пологів, проте, його пояснення не були прийняти до уваги, в нього забрали документи та запропонували їхати до лікарні, машина ДАІ супроводжувала його позаду його руху. По приїзду в лікарню, відносно нього було складено протокол про адміністративне правопорушення та винесено постанову про притягнення до адміністративної відповідальності, всупереч його доводам про відсутність його вин у вчиненні правопорушення.

Відповідач Завада К.В. в судове засідання не з'явився, про дату та час судового засідання повідомлений належним чином, про причини не явки суд не повідомив, з клопотаннями до суду не звертався.

Представник Управління Державної автомобільної інспекції Головного управління МВС України в Автономні Республіці Крим позов ОСОБА_2 не визнав, пояснивши, що факт перевищення швидкості водієм ОСОБА_2 встановлено належним чином, посилання позивача на стан крайньої необхідності за умови доставляння ним породілля на відстань від м. Джанкой до м. Сімферополь є неспроможним, оскільки якщо терміновість доставляння пасажирці була зумовлена станом її здоров'я, вона звернулася би до лікарні за місцем проживання у м. Джанкой,перевищення швидкості руху, допущено водієм, ніяким чином не вплинуло на час народження дитини, тобто рухаючись зі швидкістю 60 км/г, враховуючи відстань лікарні від місця правопорушення, породілля була б доставлено в лікарню близько 11-30, в той час як дитина народилася у 12-30. Крім того, представник відповідача посилався на те, що перевищення швидкості руху було суттєвим - на 57 км/г більше ніж допускається, при виборі в населеному пункті такої швидкості руху, враховуючи, що на вказаній ділянці дороги знаходяться пішохідні переходи, найближче перехрестя вул. Київської з вул.. Ніканорова є місцем концентрації дорожньо-транспортних пригод, згідно обліковими даним УДАІ ГУ МВС України в АР Крим, можливість зупинити транспортний засіб водієм у хвилину небезпеки з вибраною позивачем ОСОБА_2 швидкістю руху практично відсутня. Своїми діями з порушенням встановленої швидкості руху у населеному пункті з перевищенням на 57км/г позивач ставив під загрозу як самого себе, так і інших учасників руху, у тому числі пасажирів свого автомобіля, в якому в тому числі була малолітня дитина. Представник відповідача посилався на відповідні норми Закону України «Про дорожній рух» та Правил дорожнього руху України, які було порушено водієм ОСОБА_2 та не відповідність даної ситуації п.п. е) п. 2.14 ПДР України, який передбачає, що водії мають право відступати від вимог законодавства в умовах дії не переробної сили або коли іншими засобами неможливо запобігти власній загибелі чи каліцтву громадян. З урахуванням обставин цієї справи до ОСОБА_2 було застосовано мінімальне стягнення, передбачене санкцією ч. 3 ст. 122 КУоАП. - штраф у сумі 510 грн.

Заслухавши доводи сторін, допитавши свідка, дослідивши та оцінивши докази у справі у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню, враховуючи наступне.

29.02.2012 року постановою інспектора ДПС з забезпечення супроводження роти ДПС при УДАІ в АР Крим старшого сержанта міліції Завада К.В. ОСОБА_2 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.. 122 ч. 3 КУпАП за те, що той 29.02.2012 р. в 10-45 у м. Сімферополь по вул..Київській, керуючи автомобілем DaewooLanos, рухався в населеному пункті м. Сімферополь зі швидкістю 117 км/год., чим перевищив встановлену швидкість на 57 км/год., порушивши п. 12.4 Правил дорожнього руху України (а.с.6).

ОСОБА_2, будучи незгодним з постановою, 12.03.2012 р., у межах строку на оскарження постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, звернувся до суду з даною позовною заявою про скасування зазначеної постанови.

Позивач ОСОБА_2 не заперечував того факту, що ним було перевищено швидкість руху в населеному пункті за обставинами, зазначеними в постанові.

Проте, за його доводами, він перебував у стані крайньої необхідності, оскільки під час перевищення швидкості він доставляв з м. Джанкой до м. Сімферополь вагітну жінку, в якої почалися пологи та яка потребувала надання термінової медичної допомоги, що свідчить про відсутність його вини, та виключає адміністративну відповідальність за вчинене правопорушення.

Доводи позивача ОСОБА_2 про обставини, за яких ним було під час керування транспортним засобом перевищено встановлену швидкість підтверджуються його поясненнями по суті правопорушення, викладені ним у протоколі про адміністративне правопорушення, де ним зазначено, «перевищив швидкість неумисно, рухався 117 км/г м. Сімферполь, з протоколом згоден, перевищив т. я. віз вагітну жінку, яка от-от народить» (а.с.7).

Допитана судом в якості свідка ОСОБА_6 пояснила, що перебувала на обліку як вагітна та нею було оплачено пологі в лікарні м. Сімферополя, 29.02.2012 р. вона відчула перейми, попросила ОСОБА_2 довезти її до місця пологів у лікарню у м. Сімферополь. Їхали разом з її чоловіком та сином, у дорозі в неї почалися пологи, після Урожайної відійшли води, вони по телефону зв'язалися з лікарем, з яким була домовленість про пологи, той сказав, що в лікарні все приготовлено для пологів та їх чекають.

Як вбачається з довідки ПП «Клінічна лікарня» №1 від 01.03.2012 р. ОСОБА_6 з 29.02.2012 р. по 02.03.2012 року знаходилася на лікування в лікарні з приводу пологів П термінових в 39,2 н., крупний плід, поступила в пологове відділення 29.02.2012 року в 11-30 , народила в 12-30 (а.с.10).

Таким чином, спірним питанням при розгляді даної справи є наявність обставин, що виключають адміністративну відповідальність.

Згідно статті 17 Кодексу України про адміністративні правопорушення особа, яка діяла в стані крайньої необхідності, необхідної оборони або яка була в стані неосудності, не підлягає адміністративній відповідальності.

Статтею 18 Кодексу України про адміністративні правопорушення встановлено, що не є адміністративним правопорушенням дія, яка хоч і передбачена цим Кодексом або іншими законами, що встановлюють відповідальність за адміністративні правопорушення, але вчинена в стані крайньої необхідності, тобто для усунення небезпеки, яка загрожує державному або громадському порядку, власності, правам і свободам громадян, установленому порядку управління, якщо ця небезпека за даних обставин не могла бути усунута іншими засобами і якщо заподіяна шкода є менш значною, ніж відвернена шкода.

Таким чином, крайня необхідність передбачає ряд умов, якими є:а) наявність джерела небезпеки: б) небезпека повинна бути дійсною, наявною і невідворотною іншими засобами; в) заподіяна в стані крайньої необхідності шкода повинна бути меншою в порівнянні з відверненою.

Суд, дійшовши висновку, що позивач ОСОБА_2 необґрунтовано посилається на наявність стану крайньої необхідності за конкретним обставинами даної справи, виходить з наступного.

Частиною 5 статті 14 Закону України «Про дорожній рух», встановлено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

Згідно частини 1 статті 41 Закону України «Про дорожній рух», порядок початку руху, зміни руху за напрямком, розташування транспортних засобів і пішоходів, вибору швидкості руху та дистанції, обгону та стоянки, проїзду перехресть, пішохідних переходів і залізничних переїздів, зупинок транспортних засобів загального користування, користування зовнішніми світловими приладами, правила пересування пішоходів, проїзд велосипедистів, а також питання організації руху та його безпеки регулюються Правилами дорожнього руху, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Пунктами 1.3, 1.4.,1.5 Правил дорожнього руху України визначено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Кожний учасник дорожнього руху має право розраховувати на те, що й інші учасники виконують ці Правила. Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків.

Поняття небезпеки наведено у пункті 1.10 Правил дорожнього руху України, небезпека для руху - зміна дорожньої обстановки (у тому числі поява рухомого об'єкта, який наближається до смуги руху транспортного засобу чи перетинає її) або технічного стану транспортного засобу, яка загрожує безпеці дорожнього руху і змушує водія негайно зменшити швидкість або зупинитися. Окремим випадком небезпеки для руху є рух у межах смуги транспортного засобу іншого транспортного засобу назустріч загальному потоку.

Згідно пп. д) пункту 2.3 Правил дорожнього руху України для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний не створювати своїми діями загрози безпеці дорожнього руху.

Пунктом 12.4 Правилами дорожнього руху України встановлено загальне обмеження швидкості руху транспортних засобів у 60 км на годину.

Перевищення водіями транспортних засобів встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на п'ятдесят кілометрів на годину передбачено як адміністративне правопорушення частиною 3 статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення та тягне за собою накладення штрафу від тридцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

У відповідності до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до вимог статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд вважає обґрунтованим за обставинами цієї справи доводи представника відповідача, що перевищення швидкості руху було суттєвим - на 57 км/г більше ніж допускається, при виборі в населеному пункті такої швидкості руху, враховуючи, що на вказаній ділянці дороги знаходяться пішохідні переходи, найближче перехрестя вул. Київської з вул.. Ніканорова є місцем концентрації дорожньо-транспортних пригод, згідно обліковими даним УДАІ ГУ МВС України в АР Крим, можливість зупинити транспортний засіб водієм у хвилину небезпеки з вибраною позивачем ОСОБА_2 швидкістю руху практично відсутня. Своїми діями з порушенням встановленої швидкості руху у населеному пункті з перевищенням на 57км/г позивач ставив під загрозу як самого себе, так і інших учасників руху, у тому числі пасажирів свого автомобіля.

Доводи ОСОБА_2 про те, що його дії були виправдані за обставинами справи, він контролював ситуацію під час руху з вибраною ним швидкістю, суд вважає неспроможними та такими, що не враховують того, що експлуатація автомобіля, як джерела підвищеної небезпеки, є діяльністю по використанню даного транспортного засобу, що створює підвищену небезпеку для оточуючих в силу непідконтрольності прояву його шкідливих властивостей, які проявляються під час руху.

Пунктами 1.3, 1.4.,1.5 Правил дорожнього руху України визначено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Кожний учасник дорожнього руху має право розраховувати на те, що й інші учасники виконують ці Правила. Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків.

Своїми діями при виборі швидкості руху 117 км/г в населеному пункті ОСОБА_2 в порушення зазначених норм створював значну небезпеку як для всіх учасників руху по путі слідування свого автомобіля та пішоходам, так і пасажирам свого автомобіля - породілля ОСОБА_6, її ненародженій дитині, чоловіку та малолітньому сину.

Таким чином, суд дійшов висновку, що за конкретними обставинами цієї справи шкода, заподіяна ОСОБА_2 при дуже суттєвому перевищенні швидкості руху в населеному пункті не була меншою в порівнянні з відверненою, що за визначенням ст.. 18 Кодексу України про адміністративні правопорушення свідчить про відсутність однієї з умов крайньої необхідності.

За таких обставин підстави для скасування постанови інспектора ДПС з забезпечення супроводження роти ДПС при УДАІ в АР Крим старшого сержанта міліції Завада К.В. про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ст.. 122 ч. 3 КУпАП - відсутні.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст. ст. ст.ст.9, 17.18, 245, 251, 268, 280, 287, 293 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ст.ст. 11, 71, 86, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_2 до інспектора ДПС з забезпечення супроводження роти ДПС при УДАІ в АР Крим старшого сержанта міліції Завада Костянтина Вікторовича, Управління Державної автомобільної інспекції Головного управління МВС України в Автономні Республіці Крим про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності - відмовити.

Постанова суду є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя Л. М. Кузнецова