Рішення № 24570668, 30.05.2012, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа № 1490/2457/12 30.05.2012 30.05.2012 30.05.2012

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа 22-ц/1490/1697/12 Головуючий у першій інстанції - Гажа О.П.

Категорія 5 Доповідач апеляційної інстанції -Крамаренко Т.В.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 травня 2012 року м. Миколаїв

Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Миколаївської області в складі:

головуючого: Галущенко О.І.,

суддів: Лівінського І.В., Крамаренко Т.В.,

при секретарі: Богуславській О.М.,

за участю: позивача - ОСОБА_3, його представника ОСОБА_4, представника відповідачки - ОСОБА_5, розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу

за апеляційною скаргою

ОСОБА_3 на рішення Новоодеського районного суду Миколаївської області від 9 квітня 2012 року по справі

за позовом

ОСОБА_3 до ОСОБА_6 про витребування майна із чужого незаконного володіння та відшкодування моральної шкоди,

в с т а н о в и л а:

В жовтні 2011 року ОСОБА_3 звернувся з позовом, який в подальшому уточнив до ОСОБА_6, про витребування майна із чужого незаконного володіння та відшкодування моральної шкоди.

Позивач зазначав, що рішенням апеляційного суду Миколаївської області від 13 квітня 2012 року та ухвалою від 2 березня 2012 року того ж суду про виправлення арифметичної помилки йому виділено у власність рухомого майна на загальну суму 32 750 грн. - бичка, телицю, корову, свиноматку, 5 голів поросят, 15 штук індиків, автомобіль ВАЗ -2106, 1978 року випуску, державний номер НОМЕР_1, відповідачці виділено рухомого майна на загальну суму 71 500 грн., а саме - трактор ЮМЗ 6, 1992 року випуску, причеп до трактора, культиватор КПС, 15 штук індиків, дві корови, двоє поросят. Також стягнуто з відповідачки на його користь грошову компенсацію різниці вартості отриманого майна в сумі 7 141 грн.

Посилаючись на те, що відповідачка добровільно відмовилась передати йому виділене у власність за рішенням суду майно і продовжує його незаконно утримувати, позивач просив вилучити у ОСОБА_6 та передати йому - бичка вартістю 3000 грн., телицю - 3000 грн., корову - 5000 грн., свиноматку - 2500 грн., 5 голів поросят, загальною вартістю 2500 грн., 15 штук індиків, загальною вартістю 750 грн., а всього на загальну суму 16 750 грн.

Також, просив стягнути з відповідачки 750 грн. на відшкодування моральної шкоди, судові витрати, в тому числі витрати пов'язані з переїздом від місця проживання з м. Красноперекопськ до м. Миколаїв, добові та компенсацію за відрив від звичайних занять.

Рішенням Новоодеського районного суду Миколаївської області від 9 квітня 2012 року в задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи та неправильне застосування норм матеріального та процесуального права, просив рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким його позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які приймали участь у справі, дослідивши докази по справі в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_3 підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відмовляючи у задоволенні позову, місцевий суд виходив з того, що вимоги про витребування майна з чужого незаконного володіння є передчасними, оскільки відсутні дані про фактичний виділ цього майна.

Проте з таким висновками суду погодитися не можна.

Відповідно до ст. 387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Відповідно до положень зазначеної норми, правом на подання віндикаційного позову наділені саме власники майна, які на час подання позову не володіють цим майном. При цьому необхідно довести право власності позивача на майно, знаходження його у відповідача та незаконність володіння відповідачем майном позивача.

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи рішенням апеляційного суду Миколаївської області від 13 квітня 2011 року та ухвалами того ж суду від 27 квітня 2011 року, 7 грудня 2011 року та 2 березня 2012 року, якими були внесені виправлення описок та арифметичних помилок було поділено спільне майно подружжя ОСОБА_6 та ОСОБА_3

Вказаним рішенням суду ОСОБА_3 виділено у власність рухоме майно на загальну суму 32 750 грн., а саме бичка, вартістю 3000 грн., телицю - 3000 грн., корову - 5000 грн., свиноматку - 2 500 грн., 5 голів поросят, загальної вартістю 2 500 грн., 15 штук індиків, загальною вартістю 750 грн., автомобіль ВАЗ-2106, 1978 року випуску, державний номер НОМЕР_1 - 16 000 грн., а відповідачці виділено рухомого майна на загальну суму 71 750 грн. Також стягнуто з відповідачки на його користь грошову компенсацію різниці вартості отриманого майна в сумі 7 141 грн.

Таким чином, право власності позивача на зазначене вище майно визначено рішенням суду, яке набрало законної сили.

Факт, знаходження майна у відповідачки, що належить ОСОБА_3 підтверджується актом, складеним Антонівською сільською радою Новоодеського району, Миколаївської області від 20 червня 2011 року та постановою про відмову в порушенні кримінальної справи від 24 червня 2011 року (а.с. 12,43).

За такого, позивач має право на витребування майна, що належить йому у відповідачки, яка незаконно володіє ним.

На зазначені обставини, місцевий суд не звернув належної уваги та дійшов неправильного висновку про безпідставність позову.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що рішення суду в частині вимог ОСОБА_3 до ОСОБА_6 про витребування майна із чужого незаконно володіння на підставі п. 3 ч.1 ст. 309 ЦПК України підлягає скасуванню з ухваленням в цій частині нового рішення про задоволення цих вимог.

Відповідно до положень ст. 1167 ЦК України моральна шкода заподіяна неправомірними діями чи бездіяльністю відшкодовується особою, яка її завдала.

При цьому, статтею 23 ЦК України передбачено, що моральна шкода може бути відшкодована грішми, іншим майном або в іншій спосіб.

Отже, відновлення порушених прав позивача шляхом витребування його майна у відповідачки та передачі йому є достатньою компенсацією моральної шкоди.

Посилання суду на відмову в задоволенні позову в частині відшкодування моральної шкоди не може бути підставою для зміни рішення, оскільки суд правильно визначив правові наслідки вирішення спору в цій частині позовних вимог.

Заперечення представника відповідачки щодо наявності виділеного майна позивачу, спростовуються висновками суду, який при вирішенні спору про поділ спільного майна подружжя виходив з положень ст. 60,69 СК України, відповідно до яких до складу майна, що підлягає поділу включається загальне майно подружжя, наявне у нього на час розгляду справи.

На підставі ст.ст. 85,88 ЦПК України з відповідачки на користь позивача підлягають стягненню компенсація за відрив від звичайних занять у розмірі 37,86 грн. та судовий збір у розмірі 287,50 грн.

Керуючись статтями 303, 307, 309, 316 ЦПК України, колегія суддів

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.

Рішення Новоодеського районного суду Миколаївської області від 9 квітня 2012 року в частині відмови у задоволенні вимог ОСОБА_3 до ОСОБА_6 про витребування майна з чужого незаконного володіння скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення про задоволення цих вимог.

Витребувати у ОСОБА_6 та передати ОСОБА_3 - бичка, вартістю 3000 грн., телицю - 3000 грн., корову - 5000 грн., свиноматку - 2 500 грн., 5 голів поросят, загальною вартістю 2 500 грн., 15 штук індиків, загальною вартістю 750 грн., а всього на загальну суму 16 750 грн.

Стягнути з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_3 судові витрати у розмірі 325,36 грн.

В іншій частині рішення суду залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, але протягом двадцяти днів з цього часу може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий:

Судді: