Рішення № 24568826, 22.03.2012, Апеляційний суд Чернівецької області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 березня 2012 року м. Чернівці

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Чернівецької області у складі:

головуючого Яремка В. В.

суддів: Галичанського А.Д., Перепелюк І.Б.

секретар Цимбал-Семенчук І.Ю.,

з участю представника позивача Хімчинського Б.Г., представників відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Приватного підприємства «Юмдрев»до ОСОБА_5, ОСОБА_6, треті особи -Публічне акціонерне товариство «Український інноваційний банк», Державне комунальне підприємство «Вижницьке районне бюро технічної інвентаризації», про визнання договору купівлі-продажу недійсним та зобов'язання скасувати державну реєстрацію права власності за апеляційними скаргами ОСОБА_6, ОСОБА_5, в інтересах якого діє ОСОБА_2, на рішення Вижницького районного суду від 30 грудня 2011 року,

встановила:

У листопаді 2011 року Приватне підприємство «Юмдрев»(далі -ПП «Юмдрев») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_5, ОСОБА_6, треті особи -Публічне акціонерне товариство «Український інноваційний банк»(далі -ПАТ «Укрінбанк»), Державне комунальне підприємство «Вижницьке районне бюро технічної інвентаризації»(далі -ДПІ), про визнання договору купівлі-продажу недійсним та зобов'язання скасувати державну реєстрацію права власності.

Посилалося на такі обставини.

29 серпня 2008 року між ПП «Юмдрев»та ПАТ «Укрінбанк»було укладено кредитну угоду №1719 про відкриття відновлювальної кредитної лінії.

Для забезпечення виконання зобов'язання за кредитною угодою 29 серпня 2008 року між ПАТ «Укрінбанк»та ПП «Юмдрев»укладено договір іпотеки, за умовами якого виконання кредитного договору забезпечено нежитловою будівлею загальною площею 2754, 40 кв. м., розташованої по АДРЕСА_1.

У зв'язку з фінансовими труднощами ПП «Юмдрев»кредит вчасно не повернуло, внаслідок чого утворилась заборгованість у сумі 546029 грн. 20 коп. 11 листопада 2010 року приватним нотаріусом Чернівецького міського нотаріального округу ОСОБА_7 було вчинено виконавчий напис, яким запропоновано звернути стягнення на нежитлову будівлю по АДРЕСА_1.

Директор ПП «Юмдрев» ОСОБА_8 під впливом психологічного тиску ПАТ «Укрінбанк»щодо погашення заборгованості за кредитним договором 29 грудня 2010 року оформив довіреність, посвідчену 29 грудня 2010 року приватним нотаріусом Чернівецького міського нотаріального округу, зареєстровану в реєстрі №3024, якою уповноважив працівника служби безпеки ПАТ «Укрінбанк»ОСОБА_5 користуватися та розпоряджатися належним ПП «Юмдрев»майном по АДРЕСА_1.

11 лютого 2011 року ОСОБА_5, який діяв від імені ПП «Юмдрев»на підставі довіреності, уклав з ОСОБА_6 договір купівлі-продажу нежитлової будівлі, загальною площею 2754, 40 кв. м. за ціною 360000 грн., розташованої по АДРЕСА_1.

На купівлю зазначеної будівлі ОСОБА_6 отримав кредит в ПАТ «Укрінбанк», а в забезпечення кредитного договору між ними був укладений договір іпотеки, за умовами якого ОСОБА_6 передав в іпотеку банку спірне нерухоме майно.

Посилаючись на те, що ОСОБА_5, укладаючи договір купівлі-продажу, вступив у зловмисну домовленість з ОСОБА_6 і діяв всупереч інтересів ПП «Юмдрев», позивач просив визнати недійсним договір купівлі-продажу нежитлової будівлі, розташованої по АДРЕСА_1, зобов'язати БТІ скасувати запис про державну реєстрацію права власності на зазначену нежитлову будівлю.

Рішенням Вижницького районного суду від 30 грудня 2011 року позов ПП «Юмдрев»задоволено.

В апеляційних скаргах ОСОБА_5 та ОСОБА_6 просять рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову ПП «Юмдрев»відмовити.

Посилаються на недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційних скарг та вимог, заявлених у суді першої інстанції вважає, що апеляційні скарги підлягає задоволенню з наступних підстав.

Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_5 діяв в інтересах ОСОБА_6, нехтуючи інтересами ПП «Юмдрев», тобто договір купівлі-продажу вчинено внаслідок зловмисної домовленості ОСОБА_5 з ОСОБА_6, а тому відповідно до ст. 232 ЦК України є підстави для визнання договору недійсним.

Проте з такими висновками суду першої інстанції погодитися не можна оскільки суд дійшов їх внаслідок недоведеності обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими, невідповідності висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального права.

Це згідно п.п. 2, 3, 4 ч. 1 ст. 311 ЦПК України є підставою для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення, я ким у позові слід відмовити.

У справі встановлено, що 29 грудня 2010 року ПП «Юмдрев»в особі директора ОСОБА_8 видало відповідачу ОСОБА_5 довіреність, посвідчену приватним нотаріусом Чернівецького міського нотаріального округу, зареєстровану в реєстрі №3024, на право користування та розпорядження нежитловою будівлею загальною площею 2754, 40 кв. м., розташованої по АДРЕСА_1 за ціною та на умовах на його розсуд (а.с.11).

11 лютого 2011 року між ПП «Юмдрев», інтереси якого за довіреністю представляв ОСОБА_5, та відповідачем ОСОБА_6 укладено договір купівлі-продажу зазначеної нежитлової будівлі за ціною 360000 грн.(а.с.13).

Відповідно до ч. 1 ст. 232 ЦК України, на підставі якої заявлено позовні вимоги, правочин, який вчинено внаслідок зловмисної домовленості представника однієї сторони з другою стороною, визнається судом недійсним.

Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України у п. 22 постанови від 6 листопада 2009 року № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», для визнання правочину недійсним на підставі ст. 232 ЦК України необхідним є встановлення умислу в діях представника: представник усвідомлює, що вчиняє правочин всупереч інтересам довірителя та бажає (або свідомо допускає) їх настання, а також наявність домовленості представника однієї сторони з іншою стороною і виникнення через це несприятливих наслідків для довірителя. При цьому не має значення, чи одержав учасник такої домовленості яку-небудь вигоду від здійснення правочину, чи правочин був вчинений з метою завдання шкоди довірителю.

Статтями 10, 60 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Позивачем не доведено, що оспорюваний договір вчинено внаслідок зловмисної домовленості представника ПП «Юмдрев»ОСОБА_5 з покупцем ОСОБА_6

На належні та допустимі докази такої зловмисної домовленості позивач не посилався у позовній заяві і такі докази відсутні у справі.

Відповідно до ч. 1 ст. 237 ЦК України, представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов'язується або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє.

Частиною 3 вказаної статті визначено, що представництво виникає на підставі договору, закону, акту органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства.

Як сама довіреність, так і її видача є одностороннім правочином, щодо якого в силу положень ст. 204 ЦК України діє презумпція правомірності правочину.

Згідно з ч. 1 ст. 1000 ЦК України за договором доручення одна сторона (повірений) зобов'язується вчинити від імені та за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії. Правочин, вчинений повіреним, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки довірителя.

За правилами ч. 1 ст. 1004 ЦК України повірений зобов'язаний вчиняти дії відповідно до змісту даного йому доручення.

Згідно довіреності позивач ПП «Юмдрев»уповноважив відповідача ОСОБА_5 на розпорядження спірною нежитловою будівлею за ціною та на умовах на його розсуд.

У довіреності не міститься будь-яких застережень щодо ціни, за якою повинна бути продана нежитлова будівля. Вказана довіреність ніким не оспорена та не визнана в установленому в законі порядку недійсною.

Обмежень щодо вчинення правочинів представником, передбачених ч.3 ст. 238 ЦК України, у справі також не встановлено.

Позивач посилається та те, що ціна, за якою продано спірне нерухоме майно є нижчою від тієї, що визначена спеціалістами-оцінювачами.

У справі є висновок про вартість спірного майна станом на 29 грудня 2010 року, згідно якого вартість об'єкта оцінки становить 602286 грн.(а.с.85).

Проте така вартість спірного майна є рекомендованою, проведена витратним методом.

Указаний висновок не є доказом того, що спірна будівля могла бути відчужена саме за вказаною ціною і що ціна продажу майна за 360000 грн. є результатом зловмисної домовленості представника продавця ОСОБА_5 з покупцем ОСОБА_6

Також такими, що не ґрунтуються на наявних у справах доказах є твердження позивача про наявність між директором ПП «Юмдрев»та ОСОБА_5 усної домовленості про необхідність продажу спірного майна за ціною не нижчою від ціни, визначеної експертом-оцінювачем.

Позивач посилається на те, що відповідач ОСОБА_5 на час укладення оспорюваного договору був працівником ПАТ «Укрінбанк», а відповідно сприяв відповідачу ОСОБА_6 в отриманні кредиту від зазначеного банку для придбання спірного нерухомого майна.

Проте у справі встановлено, що на час видачі ОСОБА_5 довіреності на можливість розпорядження в інтересах ПП «Юмдрев»спірним нерухомим майном, директор ПП «Юмдрев»знав, що ОСОБА_5 був працівником банку.

Що ж до можливого сприяння в отриманні кредиту ОСОБА_6, то такі твердження ґрунтуються на припущеннях і не стосуються предмету спору -договору купівлі-продажу нерухомого майна.

Позивач посилається на неповернення коштів, отриманих від продажу нежитлової будівлі ПП «Юмдрев».

Однак, у справі встановлено, що ці кошти були спрямовані на погашення боргу ПП «Юмдрев»за кредитним договором, оскільки за обставинами справи вбачається, що продаж спірного майна був обумовлений саме необхідністю погашення боргу за кредитними договором.

Позивач у позовній заяві зазначає, що довіреність від імені ПП «Юмдрев»на ім'я ОСОБА_5 була видана директором ОСОБА_8 під впливом погроз представників ПАТ «Укрінбанк».

Проте із зазначених підстав позов про визнання договору купівлі-продажу не заявлений, довіреність в установленому порядку не була скасована та не оспорювалася.

З огляду на викладене колегія суддів приходить до висновку, що позивачем належними та допустимими доказами не доведено, що оспорюваний ним договір купівлі-продажу укладено внаслідок зловмисної угоди відповідачів та всупереч інтересам ПП «Юмдрев, а тому у задоволенні позову слід відмовити.

Указаного суд першої інстанції до уваги не взяв та помилково задовольнив позовні вимоги, які ґрунтуються на припущеннях, що суперечить ч. 4 ст. 60 ЦПК України.

На підставі ст. 232 ЦК України та керуючись ст. ст. 307, 309 ЦПК України, колегія суддів

вирішила:

Апеляційні скарги ОСОБА_6, ОСОБА_5, в інтересах якого діє ОСОБА_2, задовольнити.

Рішення Вижницького районного суду від 30 грудня 2011 року скасувати.

У задоволенні позову Приватного підприємства «Юмдрев»до ОСОБА_5, ОСОБА_6, треті особи -Публічне акціонерне товариство «Український інноваційний банк», Державне комунальне підприємство «Вижницьке районне бюро технічної інвентаризації», про визнання договору купівлі-продажу недійсним та зобов'язання скасувати державну реєстрацію права власності відмовити.

Захід забезпечення позову у вигляді арешту на нежитлову будівлю, загальною площею 2754,40 кв. м., розташовану в м. Вижниця, вул. Українська, 94 Чернівецької області, вжитий ухвалою Вижницького районного суду від 16 листопада 2011 року, скасувати.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий

Судді: