Рішення № 24568353, 11.06.2012, Судацький міський суд Автономної Республіки Крим

Справа 2-760/11 року

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 червня 2012 року Судацький міський суд Автономної Республіки Крим в складі:

Головуючого, судді Сича М.Ю.,

за участю секретаря судового засідання Копаньова О.В.,

позивачки ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Судаку цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності в порядку спадкування, поділ нерухомого майна, що є спільною сумісною власністю,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання права власності в порядку спадкування на земельну ділянку, розташовану за адресою: АДРЕСА_1, та поділ нерухомого майна, що є спільною сумісною власністю.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивачці та її батьку, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, належала Ѕ частка житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, у рівних частках на підставі свідоцтва про право на спадщину серії НОМЕР_1 від 11 листопада 2000 року. Відповідно до рішення виконавчого комітету Судацької міської ради № 251 від 13 квітня 2001 року співвласникам зазначеного житлового будинку була виділена у спільну сумісну власність земельна ділянка площею 0,0751 га. При оформленні спадку на земельну ділянку позивачці було відмовлено з причин того, що частка померлого у спільній з відповідачкою та нею власності на землю, при отриманні державного акту, визначена не була.

У судовому засіданні позивачка заявлені позовні вимоги підтримала в повному обсязі, наполягала на їх задоволені.

Відповідачка ОСОБА_2 у судове засідання не з'явилась, про час та місце судового засідання повідомлена належним чином, про причини неявки суд не повідомила.

Суд, вислухавши пояснення позивачки, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 належить Ѕ частки житлового АДРЕСА_1 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, посвідченого Судацькою державною нотаріальною конторою 11 листопада 2000 року, зареєстрованого в реєстрі за № 2482, (арк. справи 7) та свідоцтва про право на спадщину за законом, посвідченого Судацькою державною нотаріальною конторою 20 липня 2010 року, зареєстрованого в реєстрі за №1092 (арк. справи 8).

ОСОБА_2 належить Ѕ частка житлового АДРЕСА_1, що підтверджується рішенням Феодосійського народного суду від 13 серпня 1973 року (арк. справи 89).

Згідно Державного акту на право власності на земельну ділянку від 23 квітня 2001 року, виданого на підставі рішення Судацької міської ради №251 від 13 квітня 2001 року, співвласниками земельної ділянки площею 0,0751 га, розташованої за адресою: АДРЕСА_1, для індивідуального житлового будівництва є ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 (арк. справи 9).

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3, що підтверджується свідоцтвом про смерть, виданим на підставі актового запису № 167 від 29 жовтня 2007 року (арк. справи 6).

Відповідно до ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, той з подружжя, який його пережив, та батьки, право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Статтею 1218 ЦК України передбачено, що до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Прийняття спадкоємцем за законом або за заповітом частки спадкового майна визнається прийняттям спадщини у цілому.

Згідно роз'яснень, викладених в п. 22-1 Постанови Пленуму Верховного Суду України №2 від 10 березня 2010 року «Про внесення змін та доповнень до постанови Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 року № 7 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ», встановлено, що відповідно до статей 1225 Цивільного кодексу України і ст. 131 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення. До спадкоємців житлового будинку, інших будівель та споруд переходить право власності або право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, а також право власності або право користування земельною ділянкою, яка необхідна для їх обслуговування, якщо інший її розмір не визначений заповітом.

Абзацом 2 п. 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» роз'яснено, що правило статті 1225 ЦК України про те, що при переході до спадкоємців права власності на житловий будинок, інші будівлі та споруди до них переходить право власності або право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, і у розмірі, який необхідний для їх обслуговування, якщо інший її розмір не визначений заповітом, необхідно розуміти так, що така ділянка переходить у власність або користування спадкоємців, якщо її було надано в установленому порядку, в межах, визначених при наданні, за умови, що спадкодавець не складав заповіту щодо розпорядження земельною ділянкою, належною йому на праві власності.

З урахуванням встановлених обставин та змісту закону, який регулює спірні правовідносини, ОСОБА_1 є спадкоємцем за законом, тому за нею після смерті ОСОБА_3 повинно бути визнано право власності на ј частку земельної ділянки, власником якої був померлий.

При такому положенні позивачці належить на праві власності Ѕ частка спірної земельної ділянки.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст.358 ЦК України право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю.

В судовому засіданні достовірно встановлено, що між співвласниками склався певний порядок користування частками домоволодіння із відповідним поділом земельної ділянки, який їх повністю влаштовує.

Статтею 89 ЗК України встановлено, що співвласники земельної ділянки, що перебуває у спільній сумісній власності, мають право на її поділ або на виділення з неї окремої частки.

Відповідно до частин 1, 2 ст.367 ЦК України майно, що є у спільній частковій власності, може бути поділене в натурі між співвласниками за домовленістю між ними. У разі поділу спільного майна між співвласниками право спільної часткової власності на нього припиняється.

Судом підтверджено, що вимоги закону дозволяють здійснити такий поділ, оскільки спірна земельна ділянка не є майном з особливим режимом використовування, при якому використання, розпорядження та володіння встановлюється спеціальним законодавством. Крім того, між співвласниками склався певний порядок користування земельною ділянкою.

Згідно висновку комісійної судової будівельно-технічної експертизи № 85 від 21 травня 2012 року запропонований варіант поділу із відповідною компенсацією часток, який максимально відповідає інтересам співвласників, не порушує їх право на реалізацію повноважень власника.

При такому положенні співвласники мають право на одержання грошової компенсації вартості його частки в розумінні приписів ч.2 ст.364 ЦК України.

З огляду на викладене та з урахуванням встановлених фактів, суд вважає можливим задовольнити позовні вимоги та здійснити поділ земельної ділянки.

При вирішенні питання про поділ земельної ділянки, суд приймає до уваги висновок експерта, та вважає за можливе застосувати, запропонований 2 варіант поділу, зазначений у додатку № 4 до висновку комісійної судової будівельно-технічної експертизи № 85 від 21 травня 2012 року, який не порушує права співвласників.

Суд дійшов також висновку про стягнення суми недоплаченого судового збору з урахуванням встановленої вартості спірної земельної ділянки, оскільки позивачка заявила вимоги про поділ судових витрат порівну між сторонами.

У зв'язку з чим, з позивачки ОСОБА_1 належить стягнути в дохід держави судовий збір у розмірі 876,50 грн., з урахуванням вже сплаченого судового збору, та з відповідачки ОСОБА_2 належить стягнути судовий збір у розмірі 1073,50 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 10, 60, 88, 169, 212-218 ЦПК України, ст.ст. 356, 358, 367, 372, 1218, 1220, 1225, 1261, 1268 ЦК України, ст.ст. 81, 89 ЗК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності в порядку спадкування, поділ нерухомого майна, що є спільною сумісною власністю - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частки земельної ділянки площею 0,0751 га., розташовану за адресою: АДРЕСА_1

Поділити земельну ділянку площею 0,0751 га., розташовану за адресою: АДРЕСА_1

Виділити у власність ОСОБА_1 частку земельної ділянки площею 375,0 м2, у тому числі площу зайняту під будовами, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 зазначену у додатку № 4 до висновку комісійної судової будівельно-технічної експертизи № 85 від 21 травня 2012 року жовтим кольором.

Виділити у власність ОСОБА_2 частку земельної ділянки площею 376,0 м2, у тому числі площу зайняту під будовами, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 зазначену у додатку № 4 до висновку комісійної судової будівельно-технічної експертизи № 85 від 21 травня 2012 року блакитним кольором.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 в якості компенсації співвласнику, частка якого після поділу буде меншою за його ідеальну частку в розмірі 143,00 грн.

Припинити право спільної часткової власності ОСОБА_1, ОСОБА_2 на земельну ділянку площею 0,0751 га., розташовану за адресою: АДРЕСА_1

Стягнути в дохід держави з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 876,50 грн., з ОСОБА_2 судовий збір у розмірі 1073,50 грн. на розрахунковий рахунок - 31210206700031, одержувач: Державний бюджет м. Судака, ЄДРПОУ - 34740672, банк - ГУ ДКСУ в АР Крим, м. Сімферополь, МФО - 824026, призначення платежу: «Судовий збір», код бюджетної класифікації доходів: 22030001.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у м. Феодосії через Судацький міський суд шляхом подання апеляційної скарги в десятиденний строк з дня проголошення рішення.

Суддя М. Сич